- •1. Характеристика підприємства ресторанного господарства, їх види, функції і задачі
- •2. Сутність і особливості менеджменту у ресторанному господарстві.
- •3. Цілі і задачі менеджменту у "сторанному господарстві.
- •Характеристика основних функцій менеджменту
- •5. Господарські товариства, їх види і організація управління.
- •6. Асоціації, їх види і характеристика
- •7. Характеристика франчайзингових корпорацій, умови їх створення.
- •8. Сутність і задачі психології управління.
- •9. Соціально-психологічний клімат в колективі та фактори, що впливають на його формування
- •10. Конфлікти, їх види, і методи попередження в закладах ресторанного господарства.
- •11. Психологічні особливості праці в ресторанному господарстві.
- •12. Сутність управлінських рішень, їх значення та вимоги до них.
- •13. Класифікація управлінських рішень.
- •6). За способом прийняття:
- •7. За характером:
- •14. Етапи прийняття управлінських рішень.
- •15. Методи розробки і критерії оцінки управлінських рішень.
- •16. Фактори, що впливають на ефективність управлінських рішень.
- •1. Особисті якості й цінності керівника.
- •2. Дотримання ієрархії в прийнятті рішень.
- •3. Обмеження інформації.
- •4. Використання безпосередніх (прямих) горизонтальних зв'язків.
- •5. Централізація керування.
- •6. Взаємозв'язок рішень.
- •17. Інформація, її види і вимоги до неї.
- •18. Комунікація в управлінні, її види.
- •19. Інформаційне забезпечення процесів уі правління і його удосконалення в умовах ринкових відносин.
- •21. Документи, їх види та вимоги до них.
- •22. Організація діловодства в ресторанному господарстві.
- •23. Організація документообігу в закладах ресторанного господарства та його удосконалення в сучасних умовах
- •24. Особливості і характер управлінської праці.
- •25. Кадри управління в ресторанному господарстві, їх класифікація і сучасні вимоги.
- •26. Методи добору і розстановки управлінських кадрів.
- •27. Особливості підготовки управлінських кадрів для роботи в умовах ринку.
- •29. Менеджер, вимоги до його особи.
- •30. Функції менеджера закладів ресторанного господарства.
- •31. Характеристика ділових та Чистих якостей менеджера.
- •32. Стиль керівництва, його сутність та різновидності.
- •33. Характеристика стилів керівництва та "решітці менеджера".
- •34. Авторитет менеджера та його значення для ефективного управління закладами ресторанного господарства
- •35. Влада керівника, її різновидності. Лідерство і влада.
- •36. Принципи і задачі наукової організації управлінської праці.
- •1. Економічні задачі:
- •2. Соціальні задачі:
- •3. Психофізіологічні задачі:
- •37. Напрямки наукової організації управлінської праці.
- •38. Розподіл і кооперація управлінської праці.
- •39. Методи нормування управлінської праці, їх характеристика.
- •42.Удосконалення організації робочих місць в апараті управління та умов праці.
- •43. Планування особистої праці керівника.
- •44. Організація особистої праці менеджера.
- •45. Методи абв-аналізу та Ейзенхауера в ор-ції особ. Праці керівника.
- •46. Компетенція та повноважена керівника, права та обов'язки.
- •47. Делегування повноважень в роботі керівника.
- •48. Переговори в процесі управління, методи їх проведення.
- •49. Ділові наради, їх види та організація приведення.
- •1. За цілями:
- •2. За способом проведення:
- •3. За ступенем підготовленості:
- •4. За періодичністю:
- •6. За складом учасників:
- •50. Конкретні функції інженера-технолога
46. Компетенція та повноважена керівника, права та обов'язки.
Менеджер у своїй діяльності виконує функції, що визначені йому, як посадовій особі і закріплені документально - у уставі організації, підприємства, у положенні про орган управління, тобто діяльність його здійснюється в рамках компетенції органа (підприємства, організації), яким він керує.
У цих документах визначені права керівника на прийняття рішень із питань виробничо-господарської діяльності, його повноваження, відповідальність за результати.
Компетенція - це коло повноважень, наданих законом, статутом або іншим законодавчим актом конкретному органу управління або посадовій особі (права й обов'язки).
Діяльність керівника здійснюється в рамках компетенції органа, від імені якого він виступає. Носієм цих прав і обов'язків (компетенції) є керівник, але керівник сам не реалізує всю компетенцію очолюваного ним органа або підприємства. Він передає деякі права заступникам, керівникам підрозділів апарату управління.
Повноваження носять конкретний характер. Це право вирішувати певні питання: право на владу - розпорядницьку діяльність, установлення дисциплінарної й адміністративної відповідальності, право ухвалення рішення у певній області господарювання. Повноваження - це не те ж саме, що й право вирішувати. Але відмінність повноважень від права - це визначення границь використання цього права.
Для кожного управлінського працівника, органа управління встановлена сфера охоплення управлінським впливом.
Прийняття рішень - це не тільки право, але й обов'язок керівника певного рівня, ухилятися від який він не має права, хоча на практиці випадки можуть бути.
Чіткий і обґрунтований розподіл обов’язків, прав і відповідальності – важлива передумова ефективної діяльності менеджера.
Якщо керівник зобов'язаний приймати рішення, він повинен відповідати за нього. Відповідальність теж регламентована.
Якщо рішення приймаються колегіально, відповідальність лежить не на колегіальному органі, а на керівнику. Приміром, Кабінет Міністрів - Прем'єр-міністр; Рада директорів - Голова ради директорів і т.д. Тому що ця відповідальність записана в його обов'язках, повноваженнях.
47. Делегування повноважень в роботі керівника.
Делегування означає передачу повноважень особі, що приймає на себе відповідальність за їхнє виконання.
Делегування повноважень дозволяє звільнити керівника від розгляду і рішення другорядних питань і зосередити свою увагу на рішенні важливих проблем, які можуть бути вирішені тільки ним.
генеральне делегування здійснюється при створенні структури управління, коли розподіляються обов'язки між керівником і його заступниками. Поточне делегування здійснює керівник, що передає рішення окремих задач своїм підлеглим у повсякденній діяльності. Делегування виконання задач повинне здійснюватись працівнику, що перебуває в безпосередному підпорядкуванні менеджера.
Одночасно із завданням делегуються необхідні повноваження й відповідальність (функціональна) у рамках цього завдання. Керівник зберігає за собою управлінську відповідальність, що не делегується (рис. 9.4).
Делегування має такі переваги:
дає можливість керівникові вивільнити час для важливих завдань;
сприяє використанню професійних знань і досвіду співробітників;
стимулює розкриття здібностей, ініціативи, самостійності і компетенції підлеглих;
позитивно впливає на мотивацію праці персоналу, задоволеність нею.
Делегуванню підлягають не усі обов'язки і права, а лише та їх частина, яка не є прерогативою (винятковим правом) менеджера (наприклад, видання наказів, підпис деяких звітних документів та ін.). Діючими законодавчими і нормативними актами визначено перелік обов'язків і прав, які не можна делегувати.
Не підлягають делегуванню такі функції і напрямки діяльності менеджера, як:
встановлення цілей; прийняття рішень; контроль результатів;
перспективне планування; керівництво працівниками; задачі особливої важливості; задачі високої міри ризику; незвичайні, виняткові справи;
остаточні рішення щодо напрямків фінансової, кадрової і соціальної політики;
У протилежність традиційному делегуванню робіт делегування відповідальності є таким принципом керівництва, за допомогою якого в процесі повсякденної виробничої діяльності підвищується ініціатива окремих працівників до спільного мислення, до спільних дій і спільних рішень, що йде на користь підприємству.