15. Методи розробки і критерії оцінки управлінських рішень.
Методи розробки управлінських рішень можуть бути такими:
Метод експертної оцінки – якщо рішення розробляються й оцінюються групою експертів. При цьому досягається узгодження різних точок зору й відбувається оптимізація погодженого рішення. Метод експертної оцінки («Дельфі») дозволяє одержати об'єктивні оцінки рішень.
Методи моделювання – дозволяють у деталях і в часі простежити послідовність дій, які повинні бути виконані, виявити й урахувати критичні крапки, які можуть виникнути в процесі прийняття рішень.
Методи моделювання виконуються математичним апаратом - це методи масового обслуговування, лінійного програмування й ін.
Методи лінійного програмування виходять за рамки менеджменту, тобто виконуватися повинні фахівцями-математиками. Завдання керівника - правильна інтерпретація результатів моделювання й прийняття на цій основі обґрунтованих рішень.
Метод «мозкової атаки» використовує колективний досвід і знання для розробки й обґрунтування управлінського рішення. Цей метод припускає колективне обговорення проблеми й розробки управлінського рішення. Застосовується у випадку, якщо необхідно швидко вибрати варіант обмеженого по масштабах рішення. При цьому на нараді експертів висуваються варіанти рішення з урахуванням двох умов: забороняється критика й оцінка висунутих ідей і дозволяється висловлення будь-яких ідей. Метод «мозкової атаки» обмежений у часі (15-30 хвилин). Цей метод дуже ефективний, тому що дає можливість максимально використовувати інтелектуальний потенціал підприємства в процесі розробки рішень. Він широко використовується багатьма вітчизняними й закордонними корпораціями.
Метод порівняння – якщо рішення приймаються із проблем, що виникають у практиці роботи підприємства.
Критерії оцінки варіантів вибору управлінського рішення представлено на рис. 5.3.
Рис. 5.3 - Критерії вибору варіантів рішення
16. Фактори, що впливають на ефективність управлінських рішень.
На ефективність управлінських рішень впливають такі фактори:
1. Особисті якості й цінності керівника.
Керівник вибирає рішення з наявних альтернатив залежно від того, які цінності для нього є головними. Якщо найвищу цінність мають економічні категорії, він ураховує економічні критерії, незважаючи на організаційно-технічні й соціально-психологічні. Такий вибір не завжди оптимальний.
2. Дотримання ієрархії в прийнятті рішень.
Ієрархія в прийнятті рішень - це делегування повноважень із прийняття рішень ближче до того рівня, на якому є більше необхідної інформації і який безпосередньо бере участь у реалізації рішення. У цьому випадку виконавцями рішення будуть працівники суміжних рівнів. Контакту з підлеглими, що перебувають більш нижче або вище не повинно бути.
3. Обмеження інформації.
Для ухвалення рішення необхідна інформація. Від рівня її повноти й вірогідності залежить оптимальність ухваленого рішення. Але на практиці частіше потрібна інформація, яка не доступна. Наприклад, в умовах ринку інформація про майбутні дії конкурентів є комерційною таємницею, тому одержання необхідної інформації вимагає значних витрат коштів, часу працівників управлінського апарату тощо, що робить її занадто дорогою для підприємства. Але наслідки необґрунтованого рішення можуть бути ще більш витратними, тому для одержання достовірної інформації необхідні кошти потрібно витрачати.