§7. Дієслово (the verb)

Дієслово – це повнозначна, самостійна частина мови, яка означає:

• дію: to cut – різати; to put – класти;

• стан: to sleep – спати;

• відчуття: to feel – почувати; smell – відчувати запах, нюхати, пахнути;

• процеси сприйняття (сприймання): to hear – чути, слухати; to see – бачити, дивитися;

• процеси мислення: to think – думати, обмірковувати; to consider – розглядати;

• уявлення: toimagine – уявляти (собі);

• процеси мовлення: tospeak–говорити, розмовляти; tosay – говорити, сказати, мовити; totell – розповідати, говорити, сказати;

Дієслово в англійській мові має найбільшу кількість форм. Основні граматичні ознаки дієслова – час, особа, число, стан. Спосіб дії – за ним дієслово в реченні відрізняється від інших слів.

Дієслова мають особові (Finite Forms) і не особові (Non-Finite Forms) форми.

Особові – це ті форми, які виражають особу, число, час, стан, спосіб дії і виступають у реченні лише у функції присудка:

He lives in London. Він мешкає у Лондоні.

Не особові – це ті форми, які не мають звичайних форм особи, числа, способу і не бувають у реченні присудками, хоч і можуть входити до його складу. До них належать інфінітив (the Infinitive), герундій (the Gerund) і дієприкметник (the Participle).

Таблиця 12.

The Infinitive (інфінітив)	To know everything is to know nothing.	Знати все – значить нічого не знати.
The Gerund (герундій)	I am fond of reading books.	Я захоплююсь читанням книжок.
The Participle (дієприслівник)	Money spent on the brain is never spent in vain.	Гроші, витрачені на освіту, завжди окуповуються.

Часи дієслова (tenses)

В англійській мові розрізняються чотири групи часових форм дієслова: Indefinite (Simple) Tenses (неозначені часи), Continuous Tenses (тривалі часи), Perfect Tenses (перфектні або доконані часи) та Perfect Continuous Tenses (перфектно-тривалі часи). Всього в англійській мові вживається 12 часових форм.

В усіх групах часів існує також особлива форма відносного часу: The Future-in-the-Past – майбутнє відносно минулого часу.

Примітка. Детальніше про часи дієслова йдеться у відповідних розділах.

Спосіб дієслова (the mood)

Спосіб дієслова показує як мовець розглядає дію відносно дійсності. В англійській мові є три способи:

1. Дійсний спосіб (the Indicative Mood) показує, що дія розглядається як реальний факт у теперішньому, минулому і майбутньому:

Таблиця 13.

She speaks English fluently.	Вона вільно розмовляє англійською мовою.
He spoke English fluently.	Він вільно розмовляв англійською мовою.
They will speak English fluently.	Вони будуть вільно розмовляти англійською мовою.

2. Наказовий спосіб (the Imperative Mood) висловлює спонукання до дії, тобто наказ, прохання, пораду та інше. Наказовий спосіб має форму другої особи:

Таблиця 14.

Tell me all about it.	Розкажи мені все про це.
Choose an author as you choose a friend.	Вибирай письменника, як вибираєш друга.
Don’t be late.	Не запізнюйся.
Don’t waste time, it flies.	Не гайте часу, він летить.

3. Умовний спосіб (the Subjunctive Mood) показує, що мовець розглядає дію не як реальний факт, а як таку, що могла відбутися за певних умов, а також як щось допустиме, бажане, необхідне або нереальне, нездійснене.

If I saw her tomorrow, I would tell her about it.	Якби я бачив її завтра, я б сказав їй про це.
(Не виключена можливість побачити її завтра. Припущення стосується майбутнього).

Якщо припущення відноситься до минулого часу, воно не може бути виконано і є цілком нереальним:

If I had seen her yesterday, I would have told her about it.	Якби я (по)бачив її учора, я б сказав їй про це.
(Але я її не міг (по)бачити. Минулого повернути не можна).

Найпростішим для опанування є наказовий спосіб – як за обсягом, так і за утворенням.

Дійсний спосіб має дуже розгалужену систему часових форм.

Щодо умовного способу, то він хоч і не великий за обсягом, проте має складну систему утворення.

Примітка. Детальніше про способи дієслова йдеться у відповідному розділі.