Тема 14 розвиток системи державного та регіонального управління

1. Реформування органів державної влади в процесі конституційної реформи в Україні.

2. Реформування організаційних структур державного управління за Концепцією адміністративної реформи в Україні.

3. Концептуальні засади реформування місцевих органів влади та напрями регіональної політики.

14.1 Реформування органів державної влади в процесі конституційної реформи в Україні

Після того, як Україна стала незалежною державою, розпо­чався ____________

________________________________, який триває і сьогодні. З прийняттям Конституції України 1996 р. була сфор­мована модель державного управління за принципом прези­дентсько-парламентської республіки.

У 2004 р. після тривалого процесу пошуку компро­місного варіанта Президентом і Парламентом був прийнятий Закон України "Про внесення змін до Конституції України". Цей Закон закріпив перехід від президентсько-парламентської до _______

_____________________________________, який від самого початку був задекларований як головна мета конституційної реформи і передбачав перерозподіл владних повноважень між Президентом, Парламентом і Урядом.

За оновленою Конституцією Президент України:

• забезпечує керівництво _______________________________________________

• очолює _________________________________________ та здійснює керівництво її діяльністю;

• здійснює значні повноваження ________________________________________

____________________________________ (Генерального проку­рора України, половини членів ради Національного банку Укра­їни, половини членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, вищого командування Збройних Сил України, інших військових формувань, глав дипломатич­них представництв, голів місцевих державних адміністрацій), а також внесення кандидатур на посади міністрів оборони та закордонних справ, голови Служби безпеки України тощо;

• зберігає повноваження, пов'язані з діяльністю ______________________;

• має право __________________________, право визначення за­конопроектів як ________________________ і право ________ на ухвалені Верхов­ною Радою закони.

Президент має значні повноваження щодо ______________ Верхов­ної Ради, право ____________ дії актів Кабінету Міністрів у зв'язку з їх невідповідністю Конституції України з одночасним відповідним зверненням до Конституційного Суду.

Реформа зумовила зміну конституційно-правового статусу і повноважень Верховної Ради України. Так, у сфері установчих і кадрових повноважень Верховна Рада отримала право на ____________________ Кабінету Міністрів України та призначення на посади окремих міністрів. Парламенту передано право при­значення ___

_______________________________________

Розширені _____________________________ Верховної Ради. Крім права ____

___________________________ Кабінету Міністрів, яке належало Парламенту і раніше, Верховна Рада отримала виключне право вирішення питань про ____________ Кабінету Міністрів і _________________________ окремих членів Уряду.

Більш вагомими стали і прерогативи контролю Верховної Ради за діяльністю ______________________, оскільки вона має право від­правляти у відставку Генерального прокурора України шляхом висловлення йому недовіри. Зі зменшенням кількості депу­татів, які мають ___________________________________________, з половини до третини конституційного складу Парламенту по­силилися можливості парламентського контролю за діяльніс­тю ______________________________________

Внесення змін до Конституції України зумовило різке підви­щення __________ Кабінету Міністрів України, значне розширення його ______________________, збільшення ______________________ Уряду від Глави Держави.

Загалом конституційні зміни мали сприяти ______________________________, зробити її більш ___________________________________________________ (шляхом персоніфікації суб'єктів формування влади та відповідальності за результати її діяль­ності), поліпшити умови для реалізації права громадян __________________________

________________________________ (через створення безпосереднього зв'язку між результатами їх волевиявлення на виборах і формуванням виконавчої влади).