Населення

Рисунок 5.1 - Система місцевої влади в Україні

Практична реалізація цієї схеми має декілька суттєвих вад. До них, по-перше, можна віднести те, що _____________________________________________________

________________________.

Іншим недоліком можна вважати те, що ________________________________

_______________________________________________________________________________________________. Тому ви­конавчі функції вони вимушені делегувати державним адмі­ністраціям відповідного рівня, зокрема, розробку планів соці­ально-економічного розвитку території, складання і вико­нання місцевого бюджету, управління місцевими фінансами тощо. За таких обставин місцеве самоврядування на субдержавних рівнях формальне.

5.4 Фактори регіонального розвитку

До факторів регіонального розвитку належать:

1. економіко-географічне положення і природно-ресурсний потенціал регіону;

2. виробництво на території регіону;

3. система розселення і трудовий потенціал регіону;

4. соціальна інфраструктура регіону.

1) Економіко-географічне положення (ЕГП) можна розглядати за та­кими основними ознаками:

а) Відносно елементів суспільного відтворення:

• ____________________________, тобто положення відносно баз ма­теріального виробництва, центрів тяжіння господарсько­го життя або економічних ресурсів;

• ____________________ - відносно ринків збуту товарів;

• ____________________ - відносно зосередження населення, трудо­вих ресурсів;

• ___________________________ - відносно транспортної мере­жі з урахуванням її перевізної здатності, швидкості та ва­ртості транспортування.

б) Відносно району, області, країни. Це ЕГП поділя­ється на: _______________

________________________________________________________________________

в) Залежно від масштабів (або дистанціювання) об'єктів. Внаслідок територіальної диференціації природ­них умов і ресурсів формуються _____________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Природно-ресурсний потенціал (ПРП) регіону - __________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

ПРП включає в себе елементи природного середовища, які поділяються на дві великі групи:

1. ______________________ - це тіла й сили природи, які за пе­вного рівня розвитку продуктивних сил є істотними для життя та діяльності людського суспільства у виробничій і невиробничій сферах.

2. ______________________ - це тіла й сили, які на певному рівні розвитку продуктивних сил і вивченості можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільст­ва у формі безпосередньої участі в матеріальній діяльності.

На основі оцінок окремих компонентів ПРП можна встано­вити сукупну продуктивність усіх природних ресурсів, яка ви­значає інтегральний природно-ресурсний потенціал (ІПРП).

Основу ІПРП формують земельні та мінеральні ресурси (3/4), велике значення мають також водні та рекреаційні ресурси.

У територіальному розрізі за обсягом загального ПРП ви­діляються Донецький (21,1%), Причорноморський (15,5%), та Придніпровський (14,8%) економічні райони. На їх частку припадає більше половини ІПРП України.

Особливістю регіонального розподілу ІПРП є те, що в Дон­басі та Придніпров'ї переважають мінеральні ресурси (відпо­відно 73,3% та 44,65%), а на решті території України - земель­ні.

2) Виробництво на території регіону.

Досліджуючи механізми формування регіональної структу­ри виробництва, можна відстежити такі тенденції.

• Розвиток галузей, де найефективніше розвинуті малі фо­рми організації на основі приватної власності (__________________________________________________

________________________), відбувається під впливом ринкових важелів: ________

___________________________________

• Розміщення і розвиток підприємств базових галузей еко­номіки, таких як паливно-енергетичний комплекс, гірничо-видобувна промисловість, металургія, деякі галузі машинобуду­вання і хімічної промисловості______________________________

_____________________________________________________

Міжгалузевий комплекс - це ___________________________________________

________________________________________________________________________

___________________________________. Основними чинниками утворення комплексів і їх територі­альної організації є певні види ресурсів.

Типи міжгалузевих комплексів:

• море-промислової орієнтації: солевидобувна, рибопромислова, нафтогазохімічна, промисловість;

• лісової і лісопромислової орієнтації: лісохімічна, деревообробна промисловість, лісозаготівельні, лісогосподарські комплекси;

• аграрно-промислової орієнтації: територіальні АПК, змішані ТК;

• мінерально-промислової орієнтації: будіндустріальні, хімічні, машинобудування, паливо-енергетичні, рудно-металургійні, гірничо-видобувні комплекси.

_________________________________________ - це сукупність галузей, тобто організаційно відокремлених об'єктів, які забезпечують нормальний хід суспільного виробництва через надання послуг з обміну результатами діяльності між підприємствами матеріального виробництва.

_________________________________________ включає до себе ком­плекс об'єктів і споруд електро-, тепло-, і газопостачання, а та­кож проектні, будівельні, пусконалагоджувальні, ремонтні, по­стачальні організації.

____________________________________ дає змогу краще використати наявні ресурси, задовольняти потреби господарського компле­ксу в перевезеннях.

До ___________________________________ належать: підприємства, що за­безпечують поштовий, телефонний зв'язок, обслуговують теле- і радіопростір, друковані видання, електронні засоби ін­формації.

3) Система розселення і трудовий потенціал регіону.

Населення виступає найважливішим чинником економіч­ного і соціального розвитку, оскільки воно: ___________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

За останні 80 років чисельність населення України збіль­шилася в 1,4 рази. Починаючи з 1993 р., загальна чисельність населення України почала зменшуватися.

Для України характерна висока густота населення; в цілому по Україні вона становить 80 осіб/км². Найнижчий показник густоти населення в Чернігівській області - 39 осіб/км², най­більше - в Донецькій - 183 особи/км².

Демографічна ситуація визначається низкою демографіч­них показників. До них відноситься ___________________________ - кі­лькість років, яке в середньому належить прожити даному по­колінню народжених, якщо припустити, що буде збережений існуючий стан смертності населення. Зараз тривалість життя в Україні становить 68,1 рік, для чоловіків - 62,7, для жінок - 73,5 роки відповідно.

Середній вік жителя України - 37 років.

Найважливішим чинником динаміки загальної чисельності населення України є його природний рух. Він визначається та­кими основними демографічними показниками:

• _______________________ - кількість померлих за один рік на 1 тис. осіб (%о).

• ____________________ - кількість народжених за один рік на 1 тис. осіб (%о).

Крім природного руху населення, на його кількісний і якіс­ний склад впливає _______________________________________________, - зміна місця проживання: постійна, тривала, тимчасова, сезон­на або маятникова.

Розрізняють розселення міське і сільське.

Місто - це __________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Село - це ___________________________________________________________

_______________. Чисельність сільського населення в Україні постійно зме­ншується.

Система регіонального розселення - це _________________________________

________________________________________________________________________

Найбільш поширеною із систем розселення є міська агломе­рація (від лат. Agglomеrare - приєднува­ти) - це _____________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

В Україні налічують 19 міських агломерацій із загальною чисельністю населення понад 16 млн. осіб.

Концентрація виробничих, фінансових, інтелектуальних та інших ресурсів, а також розвинута інфраструктура зумовлю­ють формування моноцентричної агломерації (м. Київ, Харків, Одеса, Львів).

Біцентричні і поліцентричні агломерації характерні для ра­йонів інтенсивного розвитку сучасної важкої індустрії - Доне­цького і Придніпровського: Донецько-Макіївська, Дніпропетровсько-Дніпродзержинська, Горлівсько- Єнакіївська та ін.

Трудовий потенціал - _________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Кількісна оцінка трудового потенціалу будується на дослі­дженні демографічних чинників. Приблизну чисельність населення на перспективу (S_n) можна визначити за формулою 5.1:

S_n = S + S₁ – S₂ (5.1)

де S - чисельність однорідної групи населення в базисному періоді;

S₁ - передбачене сальдо міграції однорідної групи;

S₂ - пе­редбачена смертність населення однорідної групи.

Розрахунки проводять за всіма віковими групами аж до од­ного року, представникам якої до наступного року виповнить­ся один рік.

Якість трудового потенціалу - поняття відносне. Форма­льно його можна дослідити за такими критеріями: ______________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

4) Соціальна інфраструктура регіону.

Рівень життя населення є прямозалежним від рівня регіонального господарського розвитку. То­му для оцінювання рівня життя населення використовують си­стему загальноекономічних показників: ______________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Міжнародна статистика розраховує показник життєвого рі­вня за ВВП або ВНП на душу населення.

Соціальна інфраструктура - це ________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Відповідно до призначення соціальної інфраструктури, її поді­ляють на соціально-побутову і соціально-духовну інфраструктуру. Складові компоненти соціальної інфраструктури зображені на рисунку 5.2.

		Соціальна інфраструктура
Соціально-побутова				Соціально-духовна
				
Торгівля				Освіта, наука, релігія
Ресторанне господарство				Культура і мистецтво
Житлове-комунальне господарство (ЖКГ)				Охорона здоров’я, фізкультура і спорт
Побутове обслуговування
Охорона навколишнього середовища				Сім’я
Громадський транспорт				Інститути громадського суспільства
Зв'язок
Кредитування і державне страхування населення

Рисунок 5.2 - Складові соціальної інфраструктури

Розвиток галузей соціальної інфраструктури створює пере­думови для запобігання необгрунтованої міжрегіональної мігра­ції населення.