QutGD0YDRgV8zNDA0LnBkZg==

При розробці будівельних генеральних планів, вимоги з питань охорони праці до яких наведені в додатку 5 до ДБН А.3.1-5-96 [1] та додатку 8 до СНиП ІІІ-4-80* [2], одним із головних питань є питання організації безпечних та нешкідливих умов праці при зведенні об’єкта, що проктується. Для вирішення цього питання в проекті будівельного генерального плану повинно бути передбачено три комплекси питань охорони праці:

1)загальномайданчикові питання безпеки праці;

2)загальномайданчикові питання виробничої санітарії та гігієни праці;

3)загальномайданчикові питання пожежної безпеки.

ЛЕКЦИЯ 1

1. Загальномайданчикові питання безпеки праці

При організації будівельного майданчика, розміщенні ділянок робіт, робочих місць, проїздів будівельних машин і транспортних засобів, проходів для людей слід встановити небезпечні для людей зони, в межах яких постійно діють або потенційно можуть діяти небезпечні виробничі чинники.

До зон небезпечних виробничих чинників, що постійно діють, слід відносити зони: поблизу від неізольованих струмопровідних частин електроустановок; поблизу від не захищених перепадів по висоті на 1,3 м і більш;

у місцях, де містяться шкідливі речовини в концентраціях вище гранично допустимих або впливає шум інтенсивністю вище гранично допустимого рівня.

До зон небезпечних виробничих чинників, що потенційно діють, слід відносити:

ділянки території поблизу будівлі (споруди), що будується; поверхи (яруси) будівель і споруд в одній захватці, над якими відбувається монтаж (демонтаж) конструкцій або устаткування;

зони переміщення машин, устаткування або їх частин, робочих органів; місця, над якими відбувається переміщення вантажів вантажопідйомними кранами.

Границі небезпечних зон, які виникають при падінні предметів біля будівель, що зводяться, можуть бути визначені за формулою, рекомендованою ЦНДІОМТД [7]:

де σ – ефективна площа поперечного перерізу предмета, що падає, м2 (визначається як середнє арифметичне із двох значень площин найбільшого и найменшого перерізів);

т – маса предмету, що падає, кг;

g – прискорення вільного падіння, м/с2; Н – висота падіння предмету, м;

Vo – горизонтальна складова швидкості падіння предмету, м/с.

Вказані границі, а також границі небезпечних зон, в межах яких можливе виникнення небезпеки у зв'язку із падінням предметів з висоти (місця, над якими відбувається переміщення вантажів вантажопідйомними кранами можуть бути визначені у відповідності з СНиП ІІІ-4-80* [2] (див.

табл. 1.1).

Зони, в межах яких діє небезпека ураження електричним струмом, установлюються згідно ГОСТ 12.1.013-78 [3] (див. табл. 1.2).

Таблиця 1.1 - Межі небезпечних зон, які виникають при падінні предметів з висоти

3

Таблиця 1.2 - Межі небезпечних зон від ураження електричним струмом

Розміри охоронних зон ліній електропередач визначаються у відповідності до рис. 1.1 і табл. 1.3

Рисунок 1.1 - Схема визначення розміру охоронних зон

Примітка: L - відстань від вісі опори ЛЕП до вісі крайнього дроту; L1 - відстань від вісі крайнього дроту до границі охоронної зони.

Таблиця 1.3 - Межі охоронних зон уздовж повітряних ЛЕП

4

Охоронна зона прокладених в ґрунті електрокабелів - поверхня ґрунту, обмежена двома паралельними прямими які розташовуються по обидва боки від крайніх кабелів на відстані 1,0 м. Якщо кабель прокладено під тротуаром габарити охоронної зони будуть обмежені 0,6 м в бік будівель і споруд і 1,0 м - в бік проїзної частини вулиці (дороги).

Відстань від підйомної частини будівельної машини чи частини, що висувається, в будь-якому її положенні до вертикальної площини, яка утворюється проекцією на землю найнижчого проводу, що знаходиться під напругою, повітряної ЛЕП, визначається за табл. 1.2.

Переміщення, встановлення і робота машин поблизу виїмок (котлованів, траншей, канав і т.п.) з незакріпленими укосами дозволяється тільки за межами призми обвалення ґрунту на відстані, встановленої проектом виконання робіт (ПВР). При відсутності відповідних вказівок в ПВР допустиму відстань по горизонталі від основи укосу виїмки до найближчих опор машин (рис. 1.2) необхідно приймати по табл. 1.4.

Таблиця 1.4 - Найменша допустима відстань від основи укосу котловану (канави) до найближчих опор вантажопідіймального крана

При глибині виїмки більше 5 м в складних гідрогеологічних умовах вирішення питання про встановлення машини повинно мати інженерне обґрунтування, яке спирається на визначення поверхні ковзання і призми обвалення в конкретних умовах (вони визначаються по методиці рівностійкого укосу).

Риття котлованів і траншей з укосами без кріплень в нескельних ґрунтах вище за рівень ґрунтових вод (з урахуванням капілярного підняття) або в ґрунтах, осушених за допомогою штучного водопониження, допускається при глибині виїмки і стрімності укосів згідно таблиці 4 СНиП ІІІ-4- 80* [2] (див. табл. 1.5).

5

Таблиця 1.5 – Стрімність укосів при розробці без кріплень

Примітка. При нашаруванні різних видів ґрунтів стрімність укосів для всіх пластів належить призначати за найбільш слабим видом ґрунту.

Стрімність укосів виїмок завглибшки більше 5 м у всіх випадках і глибиною менше 5 м за гідрогеологічних умов і видів ґрунтів, не передбачених таблицею 5, повинна встановлюватися проектом.

При глибині виїмки до 5,0 м мінімальна допустима відстань від верхньої будови колії, опори крану, гусениці, колеса до основи незакріпленого укосу може бути визначена по наближеній формулі:

де m - коефіцієнт закладання укосу, приймається pf даними табл. 1.5; h - глибина виїмки, м.

Якщо розглядаються результати визначення відстані від верхньої будови колії до основи укосу виїмки за табл. 1.4 і наближеною формулою, то приймається більше значення. При вирішенні задачі розміщення найближчих до виїмки опор вантажопідйомних чи інших машин намагаються знайти таке положення опор, яке було б поза призмою обвалення, що визначається кутом внутрішнього тертя (див. рис. 1.3). Тому в табл. 1.4 дана відстань по горизонталі від основи укосу виїмки (а не від верхньої бровки укосу, положення якої визначається кутом укосу, до найближчої опори машини).

При улаштуванні рейкового шляху баштового крану поблизу виїмки з незакріпленими укосами відстань від основи укосу до баластної призми підкранового шляху може бути визначена із співвідношення:

а) l = 1,5 h + 0,4 (м) - для піщаних і супіщаних ґрунтів; б) l = h + 0,4 (м) - для глинистих фунтів.

Рисунок 1.2 - Схема визначення відстані до опори машини.

6

розміри зони, безпечної по відношенню до дії повітряної хвилі на людину, встановлюється за формулою, м:

для машин розміри небезпечної зони визначаються розльотом кусків породи під впливом повітряної хвилі. Її розмір може бути розрахований за формулою, м:

де S - відстань, безпечна по впливу повітряної ударної хвилі - радіус небезпечної зони, м; g - маса заряду вибухової речовини (кг);

kв – коефіцієнт пропорційності, величина якого залежить від розташування заряду і характеристики можливих ушкоджень поряд розташованих будівель, приймається за табл. 1.7.

Екскаватори (чи інші види машин) виводяться за межі небезпечної зони (але не менше 50 м) і розвертаються до місця вибуху тильною стороною, так як окремі куски, що розлітаються, можуть пошкодити, наприклад скління кабіни, корпус машини. Машиніст під час вибуху повинен знаходитись в укритті.

При розпушенні мерзлих ґрунтів буровибуховим способом на відкритій місцевості безпечні відстані визначаються за табл. 1.6.

Таблиця 1.6 - Межі небезпечних зон при розпушуванні ґрунту буровибуховим способом на відкритій місцевості

Небезпечні зони в даному випадку тимчасові, тому виставляються охоронні пости із розрахунку 1 чол. на кожні 25 м зони, що охороняється.

В "Единых правилах безопасности при взрывных работах"[12] визначено мінімальний радіус находження людей від місця вибуху - 200 м.

Таблиця 1.7 - Значення коефіцієнта пропорційності (kв)

в залежності від ступеня інтенсивності руйнувань та умов вибуху

Розміри небезпечних зон при розпущенні ґрунтів накладними зарядами встановлюються від кількості вибухової речовини, що підривається одночасно (див. табл. 1.8).

При руйнуванні мерзлих ґрунтів повітряним навантаженням для запобігання травмування кусками, що розлітаються, правила безпеки забороняють людям знаходитись в радіусі 50 м від місця

8

робіт. При цьому необхідно враховувати, що на дальність і траєкторію відльоту кусків ґрунту великий вплив має геометрична форма ударного робочого органу машини.

Таблиця 1.8 - Розміри небезпечних зон при розпушенні ґрунтів накладними зарядами

Максимальна дальність розльоту кусків мерзлого ґрунту вагою до 1 кг визначається за формулою, м:

де V0 - максимальна швидкість відльоту кусків ґрунту, V0 = 10...18 м/с; k - експериментальний коефіцієнт, k = - 0,63;

αmin - кут прикладання робочого органу, αmin = 65...90°; β - експериментальний коефіцієнт, β = 72°;

g - прискорення вільного падіння, g = 9,8 м/с2.

Максимальну висоту розльоту кусків мерзлого ґрунту Нтах при початковому куті розльоту кус-

Небезпечна зона при розробці ґрунту механічним способом ударним навантаженням повинна бути огороджена. Якщо за умовами роботи обмежити небезпечну зону неможливо, для запобігання розльоту кусків ґрунту встановлюють захисні сітки, висота яких, а також їх віддалення від місця виконання робіт можуть бути прийняті за табл. 5.9.

Таблиця 1.9 - Висота захисних сіток при розробці ґрунту механічним способом

Небезпечна зона розльоту кусків мерзлого ґрунту при його розпушенні клин-бабою показана на рис. 1.5.

Рисунок 1.5 - Схема визначення габаритів небезпечної зони при

9

розпушенні ґрунту клин-бабою (l - довжина вильоту стріли)

Небезпечні зони виникають також при розбиранні будівель і споруд. Заборонено виконувати ці роботи в декількох рівнях по вертикалі, а також обвалювати конструкції, що розбираються на перекриттях. Машини і механізми слід розміщувати поза зоною обвалення.

У випадку застосування для розбирання будівель способу "завалення" довжина робочих канатів повинна в 3 рази перевищувати висоту будівлі.

При обваленні конструкцій будівель (споруд), які підлягають знесенню за допомогою клинмолота чи шар-молота, небезпечна зона, знаходження в якій недопустимо, визначається висотою будівлі (споруди).

Для забезпечення безпечного переміщення машин по льоду річок і водойм необхідно визначити його розрахункову товщину за формулою, см:

де G - повна маса транспорту з вантажем, т;

k - коефіцієнт, для гусеничних машин k = 9, для колісних машин і причепів (в залежності від схеми опирання) k = 11.

Якщо температура повітря позитивна, величину h необхідно збільшити на 25%, тому в даному випадку буде справедлива формула:

При негативних температурах товщину льоду, якщо вона не достатня, можна збільшити шля-

Важливим елементом забезпечення безпеки на будівельному майданчику являється визначення та позначення небезпечних зон при експлуатації вантажопідйомних механізмів.

Небезпечною зоною при роботі вантажопідйомної машини вважається простір, в якому можуть переміщуватись машини і вантажі, із врахуванням максимально можливого відльоту останніх у випадку їх падіння.

Отже, розміри небезпечної зони залежать від технічних характеристик крана (виліт гака, висота підіймання крюка), розмірів конфігурації шляхів його переміщення, від габаритів вантажів, що переміщуються.

У випадку встановлення кранів в прольотах цехів під перекриттям визначається небезпечна зона по висоті.

10