QutGD0YDRgV8zNDA0LnBkZg==

для плічок, місцями для головних уборів, взуття, туалетного приладдя, а в необхідних випадках і для засобів індивідуального захисту.

Відділення шаф повинні мати наступні розміри: глибина - 500 мм, висота - 1650 мм, ширина - 250, 330, 400 мм (залежно від групи виробничих процесів і кліматичного району, в якому розташована будівля).

Угардеробних (за винятком групи "1а") повинні передбачатися лави шириною 300 мм, що розташовуються у шаф по всій довжині їх рядів.

Відстань між лицьовими поверхнями шаф і стіною або перегородкою приймається залежно від кількості шаф в ряду по одній стороні проходу:

до 18 - 1400/1000 мм; від 18 до 36 - 2000/1400 мм

(у знаменнику дається ширина проходу між рядами шаф без лав).

Душові обладнуються відкритими душовими кабінами. До 20 % душових кабін допускається передбачати закритими.

Для інвалідів з порушенням роботи опорно-рухового апарату і для сліпих необхідно передбачати закриті кабіни.

Душові кабіни з крізним проходом передбачаються при виробничих процесах груп 1в, 3б, а також у випадках, встановлених відомчими нормативними документами.

Душові обладнуються відкритими кабінами, що захищаються з трьох сторін, індивідуальними змішувачами гарячої і холодної води, а також поличками для туалетного приладдя. Кабіни мають бути відокремлені одна від одної перегородками з вологостійких матеріалів заввишки від підлоги 1,8 м, що не доходять до підлоги на 0,2 м. Розміри відкритих душових кабін в плані мають бути не менше 0,9 х 0,9 м.

При душових можуть влаштовуватися парильні приміщення і мікробасейни.

Переддушові, призначені для витирання тіла і переодягання, мають бути обладнані лавами шириною 0,3 м і завдовжки 0,8 м на одну душову сітку. Над лавами мають бути гачки для одягу і полички для туалетного приладдя. Відстань між рядами лав має бути не менше 1 м.

При кількості жінок, що працюють в найбільш численній зміні від 15 до 100, в організації має бути передбачене приміщення для гігієнічного душу (кабіна розмірами в плані 1,8 х 0,9 м, яка розміщується в жіночому туалеті з входом з тамбуру туалету). При більшій кількості працюючих жінок має бути виділена кімната для особистої гігієни жінок з розрахунку 75 чоловік на кімнату.

Увказаних приміщеннях повинні бути передбачені місця для роздягання і умивальник. Туалети в багатоповерхових побутових, адміністративних і виробничих будівлях повинні бути

на кожному поверсі.

При чисельності працюючих на двох суміжних поверхах 30 чол. або менш туалети необхідно розміщувати на одному з поверхів з найбільшою чисельністю.

При чисельності працюючих на трьох поверхах менше 10 чол. допускається передбачати один туалет на три поверхи.

За наявності в числі працюючих інвалідів з порушенням роботи опорно-рухового апарату туалети необхідно розміщувати на кожному поверсі незалежно від чисельності працюючих на поверхах.

Унітази або керамічні чаші розміщують в кабінах, відокремлених перегородками заввишки не менше 1,7 м. Перемістечка не повинні доходити до підлоги на 20 см. Кабіни в осях мають бути розміром 1,2 х 0,9 м.

У туалетах більш ніж на чотири санітарні прилади необхідно передбачати одну кабіну для осіб літнього віку і інвалідів.

За наявності в числі працюючих інвалідів з порушенням роботи опорно-рухового апарату кабіну для інвалідів необхідно передбачати незалежно від числа санітарних приладів в туалеті.

Загальний туалет для чоловіків і жінок допускається передбачати при чисельності працюючих в зміну не більше 15 чол.

На підприємствах, де передбачається можливість використання праці сліпих, туалети для чоловіків і жінок повинні бути роздільними.

Вхід в туалет повинен передбачатися через тамбур з дверима, що самозакриваються.

81

Учоловічих убиральнях встановлюють пісуари з розрахунку: один індивідуальний або 0,4 м лоткового, не розділеного екранами пісуара, або 0,6 м лоткового, розділеного екранами пісуара, на один унітаз або підлогову чашу.

Утамбурах каналізаційних убиралень необхідно передбачати умивальників з розрахунку: один умивальник на чотири унітази, але не менш одного на кожен туалет.

За наявності в числі працюючих інвалідів, що користуються кріслами-колясками, один з пісуарів в убиральнях повинен розміщуватися на висоті не більше 0,4 м від підлоги,

Якщо на будівельному майданчику немає комунікацій каналізації і водопроводу, влаштовують пересувні убиральні з установкою баків з водою і герметичними ємкостями для скидання нечистот, які легко очищаються і дезінфікуються.

За узгодженням з місцевими органами санітарного нагляду допускається улаштування убиралень (типа дворових) із збірних щитів, що утеплюють, з бетонованим вигрібом, який слід вичищати один раз в тиждень.

При розташуванні будівельних майданчиків поза населеними пунктами, при кількості працюючих менше 15 чоловік і терміну будівництва не більше 30 днів можна влаштовувати туалети, що мають вид ярів з навісами і вітрозахисними щитами. Яри необхідно засипати щодня.

Вказані бетоновані вигріби і яри влаштовують тільки в місцях, узгоджених з місцевими органами санітарного нагляду.

Вмивальні розміщуються у гардеробах або суміжних приміщеннях. Кількість кранів у вмивальних залежить від кількості працюючих в найбільш чисельній змін.

Відстань між кранами має бути не менше 0,6 м, ширина проходу між рядом умивальників і стіною - не менше 1,1, а між двома рядами - не менше 1,6 м.

При виконанні робіт, пов'язаних із забрудненням рук важко змиваємими речовинами (маслами, смолами, фарбниками і ін.), вмивальні обладнуються пристроями для миття рук спеціальними рідинами. Установка їх узгоджується з органами Державного санітарного нагляду з розрахунку один пристрій на 40 чоловік, що працюють в найбільш чисельній зміні. Вмивальні обладнуються гачками для рушників і одягу, поличками для мила, судинами для рідкого мила і дзеркалами.

Приміщення для прання спецодягу: при виробничому підприємстві або групі підприємств повинні передбачатися пральні з відділеннями хімічного чищення. У обґрунтованих випадках допускається використання міських пралень за умови улаштування в них спеціальних відділень (технологічних ліній) для обробки спецодягу.

Склад і площа приміщень пралень, хімічного чищення, відновлення просочення і знешкодження спецодягу повинні встановлюватися в ПВР з урахуванням санітарних вимог її обробки.

Для знешкодження спецодягу, забрудненого нелетучими речовинами, допускається використовувати окрему технологічну лінію пралень.

При пральнях необхідно передбачати приміщення для ремонту спецодягу.

Стіни і перегородки вбиралень спецодягу, душових, переддушових, вмивальних, убиралень, приміщень для сушки, знепилювання і знешкодження спецодягу повинні бути виконані на висоту 2 м з матеріалів, що допускають їх миття гарячою водою із застосуванням миючих засобів. Стіни і перегородки вказаних приміщень вище відмітки 2 м, а також стелі повинні мати водостійке покриття.

При проектуванні підприємств необхідно передбачати оздоровчі пункти, медпункти, приміщення особистої гігієни жінок, парильні (сауни), а по відомчих нормах - приміщення для інгаляторіїв, ручних і ножних ванн, а також приміщення для відпочинку в робочий час і психологічного розвантаження.

За окремим завданням, узгодженим з місцевими органами охорони здоров'я і радами професійних союзів, можуть бути передбачені поліклініки (амбулаторії), лікарні, санаторії-профілакторії, станції швидкої і невідкладної допомоги і інші служби медико-санітарній частині, а також спорти- вно-оздоровчі будівлі і споруди. При цьому необхідно враховувати можливість використання їх як загальних об'єктів для груп підприємств, а для підприємств, що розміщуються в міській забудові або населених пунктах, з урахуванням організації обслуговування населення.

На підприємствах з обліковою чисельністю працюючих більше 300 чол. повинні передбачатися оздоровчі пункти фельдшерів.

Число обслуговуваних одним оздоровчим пунктом фельдшера приймається:

82

при підземних роботах - не більше 500 чол.; на підприємствах хімічної, гірничорудної, вугільної і нафтопереробної промисловості - не бі-

льше 1200 чол.; на підприємствах інших галузей народного господарства - не більше 1700 чол.

При обліковій чисельності від 50 до що 300 працюючих повинен бути передбачений медичний пункт.

Медичний пункт повинен мати устаткування за узгодженням з місцевими органами охорони здоров'я.

За завданням, узгодженим з місцевими органами охорони здоров'я, на підприємствах допускається передбачати лікарські оздоровчі пункти замість фельдшерів.

Категорію лікарського оздоровчого пункту необхідно приймати залежно від облікової чисельності працюючих: I - подвоєному числу обслуговуваних в порівнянні зі встановленим в п. 2.28; II - відповідно до пп. 2.27, 2.28 СНіП 2.09.04-87* [24].

Оздоровчі пункти фельдшерів або лікарів необхідно розміщувати на першому поверсі. Ширина дверей у вестибюлях - очікувальних, перев'язувальних, кабінетах для прийому і кімнатах для тимчасового перебування хворих повинна бути не менше 1 м.

Інгаляторії необхідно застосовувати за узгодженням з місцевими органами охорони здоров'я при виробничих процесах, пов'язаних з виділенням пилу або газу дратівливої дії.

Ручні ванни необхідно передбачати при виробничих процесах, пов'язаних з вібрацією, що передається на руки.

При чисельності працюючих в зміні, які користуються ручними ваннами, 100 чол. і більш ручні ванни необхідно розміщувати у вмивальних або окремих приміщеннях, обладнаних електрорушниками; при меншому числі тих, що користуються ручні ванни допускається розміщувати у виробничих приміщеннях.

Ножні ванни (установки гидромассажа ніг) необхідно передбачати при виробничих процесах, пов'язаних з роботою стоячи або з вібрацією, що передається на ноги.

Приміщення і місця відпочинку в робочий час і приміщення психологічного розвантаження необхідно розміщувати, як правило, при вбиральнях домашнього одягу і оздоровчих пунктах.

При допустимих параметрах повітря робочої зони у виробничих приміщеннях і відсутності контакту з речовинами 1- і 2-го класів небезпеки допускається передбачати місця відпочинку відкритого типу у вигляді майданчиків, що розташовуються в цехах на площах, якими не користуються у виробничих цілях.

У приміщеннях для відпочинку і психологічного розвантаження при обґрунтуванні можуть бути передбачені пристрої для приготування і роздачі спеціальних тонізуючих напоїв, а також місця для занять фізичною культурою.

Рівень звукового тиску в приміщеннях і на місцях для відпочинку, а також в приміщеннях психологічного розвантаження не повинен перевищувати 65 дБА.

Підприємства громадського харчування необхідно проектувати з урахуванням можливості використання їх як загальних об'єктів для груп підприємств, що розміщуються в міській забудові або населених пунктах з урахуванням організації обслуговування населення.

При проектуванні виробничих підприємств повинні бути передбачені їдальні, розраховані на забезпечення всіх працюючих підприємств загальним, дієтичним, а по спеціальних завданнях - лі- кувально-профілактичним харчуванням.

При чисельності працюючих в зміну більше 200 чол. необхідно передбачати їдальню, що працює, як правило, на напівфабрикатах2, до 200 чол. - столову-раздавальну.

При чисельності працюючих в зміну менше 30 чол. замість столової-раздавальної допускається передбачати кімнату для їди. 2

При їдальні, яка обслуговує відвідувачів у вуличному одязі, необхідно передбачати вестибюль з гардеробною вуличного одягу, число місць в якій повинне бути рівне 120 % числа відвідувачів у вуличному одязі.

2 При обґрунтуванні допускається передбачати їдальні, що працюють на сировині.

83

Число місць в їдальні необхідно приймати з розрахунку одне місце на чотирьох працюючих в зміні або найбільш численній частині зміни. Залежно від вимог технологічних процесів і організації праці на підприємстві число місць в їдальнях допускається змінювати.

При оснащенні робочих місць приміщень управління і конструкторських бюро великогаба-

ритним устаткуванням і розміщенні в робочих приміщеннях устаткування колективного користування (терміналів ЕОМ, апаратів для проглядання мікрофільмів і ін.) площі приміщень допускається збільшувати відповідно до технічних умов на експлуатацію устаткування.

Площа кабінетів керівників повинна складати не більше 15 % загальній площі робочих приміщень.

При кабінетах керівників підприємств і їх заступників повинні бути передбачені приймальні. Допускається влаштовувати одну приймальню на два кабінети.

Узагальнозаводських будівлях управління при числі інженерно-технічних працівників 300 чол.

ібільш необхідно передбачати зали нарад, що розраховуються на 30 % працюючих.

При залах нарад на відстані до 30 м необхідно передбачати туалети.

1.2.1.5 Розрахунок санітарно-побутових приміщень

Початковими даними при розрахунку комплексу підсобних будівель є: ступінь розвитку будівництва і стан його матеріально-технічної бази;

перелік і характеристика існуючих постійних будівель, які можна використовувати для потреб будівництва, що зводяться;

природнокліматичні умови району будівництва; оснащеність будівельних і спеціалізованих організацій наборами мобільних будівель і їх техні-

чний стан; графіки потреби і постачання на будівельний майданчик основних матеріально-технічних ресу-

рсів; графіки постачання технологічного устаткування;

графіки потреби в трудових ресурсах; каталог проектів мобільних (інвентарних) будівель, рекомендованих до застосування в будів-

ництві.

Проектування комплексу підсобних будівель будівельного майданчика проводиться в наступній послідовності:

1)визначається номенклатура комплексу інвентарних будівель; встановлюється загальна потреба в тимчасових будівлях; визначається раціональний тип і кількість мобільних будівель; розробляється планування містечка будівельників; оформляється прив'язка містечка на будівельному майданчику.

Санітарно-побутові приміщення для працюючих, які зайняті безпосередньо на виробництві, повинні проектуватися залежно від груп виробничих процесів згідно з додатком Д.3 .

Загальна потреба в тимчасових будівлях (тимчасових приміщеннях) визначається на весь період будівництва в цілому, або на його окремі етапи і періоди таким чином:

для адміністративно-побутових будівель за формулою

де F- загальна потреба в будівлях даного типу в м2, робочих місцях, посадочних місцях, сітках, унітазах, кранах;

Fn - нормативний показник потреби будівлі, одиниця вим./місткість (м2/чол.; робоче місце/чол.; посадочне місце/чол.; сітка/чол.; вічко/чол.; кран/чол.) визначається по розрахункових нормативах, або за гр. 2 додатку Д.4;

Р - число працюючих (або їх окремих категорій), на яких розраховуються адміністративнопобутові будівлі приймається за гр.. 3 додатку Д.4;

для виробничих будівель за формулою

бочих місць приймається по розрахунковим даним;

84

В – річний об'єм будівельно-монтажних робіт в млн. грн.

Визначення раціонального типу і кількості мобільних будівель виконується по кожній одиниці номенклатури окремо в наступній послідовності.

1. Встановлюється загальна максимальна кількість робітників на будівельному майданчику на підставі календарного плану робіт. У ПВР ці дані знімають з графіків потреби в робітниках. У ПОБ кількість робітників встановлюють за формулою :

де В – вартість будівельних, монтажних або спеціальних робіт на розрахунковий період в грн.; Q – середньорічний виробіток на одного працюючого в грн./( чол-рік);

T – тривалість розрахункового періоду по календарному плану в роках.

2. Розраховується чисельність різних категорій працюючих на будівельному майданчику. Структура працюючих по галузях і видах робіт достатньо індивідуальна для різних регіонів

країни і будівельних майданчиків і, отже, уточнюється при виконанні розрахунків. Орієнтовно співвідношення працюючих по галузям можна прийняти за табл. 1.39.

Таблиця 1.39 - Співвідношення категорій працюють по галузях і видах будівництва

Кількість лінійних ІТР, службовців, МОП і охорони, що працюють на будівельному майданчику, приймається відповідно до структури управління будівництвом, за відсутності таких даних кількість працівників цих категорій приймається в об'ємі 30% від їх загального числа.

Кількість працюючих в найбільш чисельну зміну, в разі відсутності затверджених відомчих нормативів, приймають рівною 70% від загального числа працюючих (до 85% для житловоцивільного будівництва) і 80% від загального числа інженерно-технічних працівників (ІТР), службовців, молодшого обслуговуючого персоналу (МОП) і охорони (до 95% – для житловоцивільного будівництва). При цьому учні і практиканти (до 5% від загального числа працюючих) працюють тільки в найбільш чисельну зміну.

Структура працюючих за ознакою полу, при відсутність відомчих нормативів або спеціально обумовлених умов виробництва БМР, приймається рівною 30% жінок і 70% чоловіків від всіх працюючих в найбільш чисельну зміну.

Розрахунок ведеться по кожній позиції прийнятої номенклатури окремо. Загальна чисельність користувачів будівлею (загальна місткість будівлі) визначається за формулою

де Nкор – кількість користувачів тимчасовою будівлею;

Fп – площа тимчасового приміщення, що розташовується в існуючій постійній будівлі;

N0 – загальна кількість користувачів тимчасовою будівлею даного типу за гр. 3 додатку Д.4 Розрахунок ведеться по кожній позиції прийнятої номенклатури окремо. Необхідна кількість

інвентарних будівель визначається за формулою

85

де P – кількість тимчасових будівель;

m – норматив показника місткості будівлі, м2/люд, унітаз/люд; (посадочне місце)/люд., кран/люд. і ін. (гр. 2 додатку Д.4);

G– місткість однієї будівлі (споруди), м2, чол., посадочних місць, робочих місць, унітазів, сіток

іін. (додаток Д.5).

Кількість будівель виробничого і складського призначення визначається за формулою

де F – загальна потреба в будівлі даного типу, м2, робочих місць, об'єм продукції, що випускається, кількість складованих матеріальних ресурсів;

G – місткість однієї будівлі, м2, робочих місць, об'єм продукції, що випускається, кількість складованих матеріальних ресурсів (додатки Д.1 і Д.2).

Погрішність потреби в тимчасових будівлях (приміщеннях) має бути в межах, вказаних в табл.

1.40.

Таблиця 1.40 - Оптимальні допуски загальної потреби у тимчасових будівлях (приміщеннях)

Площу вестибюля будівель необхідно приймати з розрахунку 0,2 м2 на одного працюючого в найбільш численній зміні, але не менше 18 м2.

У гардеробах число відділень в шафах або гачків вішалок для домашнього і спеціального одягу необхідно приймати рівним обліковій чисельності працюючих, вуличного одягу - чисельності працюючих в двох суміжних змінах.

Кількість місць для зберігання одягу у гардеробах визначається:

для вуличного одягу - рівним кількості працюючих в двох суміжних змінах; для домашнього і спецодягу - рівним обліковій кількості працюючих на підприємстві.

Число душових, умивальників і спеціальних побутових пристроїв, передбачених табл. 1.36, необхідно приймати за чисельністю працюючих в зміні або частині цієї зміни, які одночасно закінчують роботу.

Приміщення для особистої гігієни жінок необхідно розміщувати в туалетах (на додаток до передбачених в табл. 1.36 і 1.37) з розрахунку 75 чол. на одну установку.

Відстань від робочих місць у виробничих будівлях до туалетів, курильних, приміщень для обігріву або охолоджування, напівдушей, пристроїв питного водопостачання повинне прийматися не більше 75 м, для інвалідів з порушенням роботи опорно-рухового апарату і сліпих - не більше 60 м, а від робочих місць на майданчику підприємства - не більше 150 м.

Норми площі приміщень на 1 чол., одиницю устаткування, розрахункове число працюючих, обслуговуючих на одиницю устаткування в санітарно-побутових приміщеннях, необхідно приймати за табл. 1.41.

86

Таблиця 1.41 - Норми площі приміщень на 1 працюючого

Примітки: 1. У I кліматичному районі і підрайонах IIа і IIIа, а також при самообслуговуванні площу вбиралень вуличного одягу необхідно збільшувати на 25 %.

2.При приміщеннях роздавальних, сушки, знепилювання і знешкодження спецодягу необхідно додатково передбачати місце для переодягання площею 0,1 м2/чол., а у вбиралень вуличного одягу

ікомор для зберігання спецодягу - місця для здачі і отримання спецодягу площею 0,03 м2/чол. При

респіраторних більш ніж на 500 чол. необхідно додатково передбачати майстерні площею 0,05 м2/чол. для перевірки і перезарядки приладів індивідуального захисту органів дихання.

3.Площа приміщень, вказаних в табл. 1.41, повинна бути не менше 4 м2, переддушових і тамбурів - не менше 2 м2.

4.У чисельнику дані показники для чоловіків, в знаменнику - для жінок.

5.При числі обслуговуваних менш розрахункового необхідно приймати одну одиницю устаткування.

6*. За наявності в числі працюючих інвалідів, що користуються кріслами-колясками, площа приміщень на одиницю устаткування необхідно приймати, м2: переддушові при кабінах душових - 1,0, тамбури при убиралень з кабінами - 0,6.

3Передбачати окремі приміщення для чистого і забрудненого спецодягу.

4Для груп виробничих процесів 1в, 2в, 2г, 3б.

87

Приміщення для ремонту спецодягу проектується з розрахунку 9 м2 на одне робоче місце. Число робочих місць необхідно приймати з розрахунку одне робоче місце по ремонту взуття і два робочих місця по ремонту одягу на 1000 чол. обліковій чисельності.

Склад і площу приміщень оздоровчого пункту фельдшера необхідно приймати по табл.1.42.

Таблиця 1.42 - Склад і площу приміщень оздоровчого пункту фельдшера

* У дужках - для мобільних будівель.

Примітки: 1. Кабінет стоматолога необхідно передбачати за узгодженням з місцевими органами охорони здоров'я.

2. один кабінет гінеколога необхідно проектувати на облікову чисельність від 1200 до 3600 жінок. За наявності кабінету гінеколога необхідно передбачати приміщення для особистої гігієни жінок.

Склад і площу приміщень лікарських оздоровчих пунктів необхідно приймати по табл. 1.43.

Таблиця 1.43 - Склад і площу приміщень лікарських оздоровчих пунктів

5 Відповідно до примітки 2 табл.8.

88

Примітки*. На підприємствах, де передбачається використання праці інвалідів, за узгодженням з місцевими органами охорони здоров'я з урахуванням вигляду інвалідності, груп захворювань і ступеня втрати працездатності і що працюють.

Площу медичного пункту необхідно приймати: 12 м2 - при обліковій чисельності від 50 до що 150 працюють, 18 м2 - від 151 до 300.

На підприємствах, де передбачається можливість використання праці інвалідів, площу медичного пункту допускається збільшувати на 3 м2.

Площа приміщення для ручних ванн необхідно визначати з розрахунку 1,5 м2 на одну ванну, число ванн - з розрахунку одна ванна на трьох що працюють в зміну, користуються ручними ваннами.

Ножні ванни необхідно розміщувати у вмивальних або у вбиралень з розрахунку 40 чол. на одну установку площею 1,5 м2.

Норми площі на 1 чол. у приміщеннях охорони здоров'я необхідно приймати по табл. 1.44.

Таблиця 1.44 - Норми площі на 1 чол. у приміщеннях охорони здоров'я

Площу кімнати для харчування необхідно визначати з розрахунку 1 м2 на кожного відвідувача, але не менше 1,65 м2 на інваліда, який користується кріслом-коляскою, але не менше 12 м2. Кімната їди повинна бути обладнана умивальником, стаціонарним кип'ятильником, електричною плитою, холодильником. При числі працюючих до 10 чол. у зміну замість кімнати їди допускається передбачати у вбиральні додаткове місце площею 6 м2 для установки столу для їди.

Площу приміщень необхідно приймати з розрахунку 4 м2 на одного працівника управління, 6 м2 на одного працівника конструкторського бюро, для працюючих інвалідів, що користуються кріс- лами-колясками 5,65 і 7,65 м2 відповідно.

Площа кабінетів керівників повинна складати не більше 15 % загальній площі робочих приміщень.

Площа приймалень повинна бути не менше 9 м2.

Площу залів нарад управління необхідно приймати з розрахунку 0,9 м2 на одне місце в залі. При залах нарад допускається передбачати кулуари з розрахунку 0,3 м2 на одне місце в залі. У площу кулуарів при залі нарад повинна включатися площа коридору, що примикає до залу нарад.

За наявності в числі працюючих інвалідів, що користуються кріслами-колясками, в залах нарад повинні бути передбачені місця для них з розрахунку 1,65 м2 на одне місце.

На підприємствах з числом інженерно-технічних працівників до 300 чол. для проведення нарад допускається збільшувати площу одного з кабінетів керівників підприємства з розрахунку 0,8 м2 на одне місце. Площа кабінету повинна бути визначена завданням на проектування, але не повинна перевищувати 72 м2.

89

По результатам розрахунків на тимчасові будівлі БГП складають експлікацію, де вказують номер, назву будівлі, їх кількість, марку, площу і коротку характеристику (див. табл. 4.45): призначення, розміри в плані, номер і тип типових проектів.

Таблиця 1.45 – Експлікація тимчасових будівель і споруд

1.2.1.6 Опалювання, вентиляція і кондиціонування повітря

При проектуванні систем опалювання і вентиляції тимчасових будівель і приміщень слід дотримувати вимоги СНіП 2.04.05-91*[25].

Розрахункову температуру повітря і кратність повітрообміну в приміщеннях в холодний період року слід приймати по табл. 5.46.

Таблиця 1.46 - Розрахункову температуру повітря і кратність повітрообміну в приміщеннях тимчасових будівель в холодний період року

90