QutGD0YDRgV8zNDA0LnBkZg==

шня поверхня балонів має бути пофарбована в установлений для певного газу колір. Дозволяється спільне зберігання на відкритих майданчиках балонів з різними продуктами розділення повітря. При цьому місця для зберігання балонів з різними продуктами розділення повітря повинні бути відокремлені одне від одного негорючими бар'єрами висотою 1,5 м.

Під час зберігання і транспортування балонів з киснем не можна допускати потрапляння на них жиру та стикання арматури з промасленими матеріалами.

Під час перекатування балонів з киснем вручну забороняється братися за вентилі.

Балони, з яких виявлено витікання газу, повинні негайно прибиратися зі складу в безпечне місце.

Приміщення для зберігання горючих газів необхідно обладнувати газовими аналізаторами, а за їх відсутності адміністрація об'єкта повинна встановити порядок відбирання та контролю проб повітря.

Балони з горючими газами, що мають башмаки, повинні зберігатися у вертикальному положенні у спеціальних гніздах, клітках та інших пристроях, що виключають їх падіння.

Балони, які не мають башмаків, слід зберігати в горизонтальному положенні на дерев'яних рамах чи стелажах. Висота штабеля у цьому випадку не повинна перевищувати 1,5 м, а всі вентилі мають бути закриті запобіжними ковпаками і повернені в один бік.

Уразі укладання балонів у штабелі між рядами повинні бути уміщені прокладки, які запобігають розкочуванню балонів та стиканню їх між собою.

Склади для зберігання балонів з горючими газами повинні мати постійно працюючу примусову вентиляцію, що забезпечує безпечні концентрації газів.

Уцих складах дозволяється лише водяне, парове низького тиску або повітряне опалення.

На дверях (воротах) складів балонів з газами необхідно вивішувати таблички із зазначенням вогнегасної речовини, яку дозволяється застосовувати під час пожежі.

Обслуговуючий персонал повинен знати пожежну небезпеку газів, що зберігаються на складах, порядок евакуації балонів та правила гасіння горючих газів.

Не дозволяється:

зберігання будь-яких сторонніх речовин, матеріалів, обладнання, предметів у складах балонів з газами;

транспортування і зберігання балонів з газами без запобіжних ковпаків та нагвинчених на штуцери заглушок;

зберігання балонів з пошкодженим корпусом (вм'ятинами, тріщинами, корозією тощо), а також з простроченим терміном періодичного огляду;

зберігання балонів з горючими газами та окислювачами у приміщеннях, які не є спеціальними складами балонів;

удари балонів один об один під час навантаження, розвантаження і зберігання, падіння ковпаків та балонів на підлогу;

розміщення в одному відсіку складу більше 500 балонів з горючими або отруйними газами, 1 тис. балонів з негорючими та неотруйними газами; зберігання в будівлі складу більше 3 тис. балонів (у перерахунку на 40-літрові);

допуск до складу балонів з горючими газами осіб у взутті, підбитому металевими цвяхами або підковами;

перевищення встановлених норм заповнення балонів стисненими, зрідженими або розчиненими газами (норма заповнення та методи її контролю повинні зазначатися в інструкції).

1.3.4.5 Склади хімічних речовин

Обслуговуючий персонал повинен знати пожежну небезпеку, правила безпечного зберігання і особливості гасіння хімічних речовин та реактивів.

На складах має бути розроблений план розміщення хімічних речовин із зазначенням їх найбільш характерних властивостей: "Вогненебезпечні", "Отруйні", "Хімічно активні" тощо.

Зберігання хімічних речовин може здійснюватися в закритих сухих приміщеннях або під навісами у тарі в залежності від фізико-хімічних та пожежонебезпечних властивостей продукції та кліматичних умов.

191

Під навісом дозволяється зберігання лише тих хімічних речовин, які від вологого повітря чи води не розкладаються, не розігріваються і не спалахують.

СДОР дозволяється зберігати лише у суворій відповідності з існуючими для них спеціальними правилами.

Будівлі складів хімічних речовин мають бути не нижче II ступеня вогнестійкості. З урахуванням однорідності фізико-хімічних і пожежонебезпечних властивостей речовин, що зберігаються, склади повинні розбиватися на окремі приміщення (відсіки), ізольовані одне від одного протипожежними перегородками 1-го типу.

Хімікати у дрібній (невеликій) тарі необхідно зберігати на стелажах відкритого типу або у шафах, а у великій тарі (упаковці) - штабелями. Щоб уникнути перевантажень, на стелажах необхідно встановлювати максимально допустиму кількість (або масу) вантажних місць, що дозволяється для одночасного зберігання.

Стелажі, на яких зберігаються хімічні речовини та матеріали, повинні бути виготовлені з негорючих матеріалів і розміщуватися від нагрівальних приладів на відстані не менше 1 м.

Тара з хімічними речовинами, яка надходить на склад, не повинна мати пошкоджень герметичності та інших ознак несправності. У разі виявлення пошкоджень тара повинна негайно видалятися зі складу.

На кожній тарі (упаковці) з хімічною речовиною повинен бути напис або бирка з його назвою та зазначенням характерних властивостей (окиснювач, пальне, самозаймисте тощо).

Сулії з рідкими хімічними речовинами дозволяється зберігати лише обрешетованими дере- в'яними планками або у плетених кошиках.

Для вантажно-розвантажувальних робіт слід застосовувати устаткування в залежності від пожежа-вибухонебезпечності продукції.

Підлога у приміщеннях для зберігання рідких хімічних речовин у тарі повинна мати похили для стікання випадково розлитої рідини до спеціальних приймачів.

Ускладах кислот повинні бути нейтралізуючі речовини (сода, крейда чи вапно).

Уприміщеннях, де зберігаються хімічні речовини, які можуть під час пожежі плавитися, необхідно передбачати пристрої, які обмежують вільне розтікання розплаву (бортики, пороги з пандусами тощо).

Металеві порошки, здатні самозайматися (алюмінієвий, цинковий, магнієвий, нікелевий, фосфор тощо), повинні зберігатися в окремих відсіках у герметично закритій тарі. У цих відсіках зберігання інших горючих матеріалів забороняється.

Пляшки, бочки, барабани з хімікатами встановлюються на відкритих майданчиках групами, не більше 100 шт. у кожній, з розривом між групами не менше 1 м. У кожній групі повинна зберігатися продукція лише певного виду, про що робляться відповідні вказівні написи. Майданчики необхідно добре утрамбовувати та обгороджувати бар'єрами. Пляшки з реактивами на відкритих майданчиках мають бути захищені від дії сонячного проміння.

Під час зберігання азотної та сірчаної кислот треба вжити заходів до недопущення стикання їх з деревиною, соломою та іншими речовинами органічного походження.

Концентровану азотну кислоту не дозволяється розливати у скляні сулії.

Склади речовин, які бурхливо реагують з водою (карбіди, лужні метали, перекис барію, гідрат натрію тощо), повинні розміщуватися в сухих, добре вентильованих одноповерхових приміщеннях з легким дахом. У середині цих приміщень не повинні бути водяні, парові й каналізаційні труби. Дахи та стіни не повинні пропускати атмосферні опади, приміщення повинні мати захист від потрапляння ґрунтових вод.

Лужні метали слід зберігати в ізольованих відсіках (секціях), розміщених у торці складської будівлі, у металевих банках або контейнерах під шаром захисного середовища (інертних газів, мінеральних масел, гасу, парафіну).

Уразі зберігання в одній секції складу різних лужних металів кожний з них має розміщуватися на окремому стелажі.

Увідсіках, суміжних з відсіками, де знаходяться лужні метали, дозволяється зберігати лише негорючі хімічні речовини.

Барабани з металевим натрієм слід укладати з таким розрахунком, щоб у ширину було не більше двох, у довжину - восьми та у висоту - чотирьох барабанів.

192

Окиснюючі хімікати (хромпік, хромовий ангідрид, перманганат калію, хром, селітра та інші окиснювачі) повинні зберігатися в окремих секціях складів. Зберігати ці речовини з іншими горючими речовинами забороняється.

Сажу, графіти, подрібнені та порошкові полімери слід зберігати в окремих закритих, сухих складах або в секціях складів, захищених від потрапляння атмосферних опадів та ґрунтових вод.

Під час зберігання подрібнених та порошкових полімерних матеріалів у прогумованих та поліетиленових мішках верхня джутова упаковка повинна зніматися.

Карбід кальцію повинен зберігатися в сухих добре провітрюваних приміщеннях. Рівень підлоги приміщення повинен бути на 0,2 м вище планувальної позначки прилеглої території. Забороняється розміщувати склади для зберігання карбіду кальцію в підвальних приміщеннях та низьких затоплюваних місцях.

Барабани з карбідом кальцію можуть зберігатися на складах як у горизонтальному, так і у вертикальному положенні. У механізованих складах дозволяється зберігання барабанів з карбідом кальцію у три яруси в разі вертикального зберігання, а за відсутності механізації - не більше трьох ярусів у разі горизонтального зберігання та не більше двох ярусів у разі вертикального зберігання. Між ярусами барабанів повинні бути укладені дошки завтовшки 40-50 мм.

Ширина проходів між укладеними у штабелі барабанами з карбідом кальцію повинна бути не менше 1,5 м.

Аміачна селітра повинна зберігатися в окремих, не нижче II ступеня вогнестійкості, безгорищних одноповерхових будівлях, у штабелях не більше 2 м заввишки.

Вокремих випадках дозволяється в сільськогосподарських підприємствах зберігання селітри

взагальному складі мінеральних добрив за умови, що приміщення (відсік) для її зберігання розміщуватиметься біля торцевої стіни і відділятиметься від іншої частини складу протипожежною стіною без отворів. При цьому вся будівля складу повинна бути не нижче II ступеня вогнестійкості.

Кожний склад (відсік) площею понад 300 куб. м повинен мати не менше двох самостійних виходів.

Водному складі дозволяється зберігання не більше 3,5 тис. т селітри, а у відсіку - 1,2 тис. т. У складських приміщеннях для зберігання аміачної селітри не повинно бути приямків, лот-

ків, каналів та інших заглиблень.

Сулії з кислотами можуть встановлюватися на стелажах не більше ніж у два яруси по висоті або зберігатися на підлозі групами не більше 100 шт. у кожній по два чи чотири ряди, розділені бортиком не менше 0,15 м заввишки.

Не дозволяється:

проводити у складах роботи, не пов'язані із зберіганням хімічних речовин; входити персоналу у вогкому (вологому) одязі та взутті до складських приміщень де збері-

гаються лужні метали та інші речовини, що вступають у реакцію з водою; застосовувати для закривання сулій з кислотою пробки з органічних матеріалів (дерева, тка-

нини, соломи тощо); укладати тару з натрієм на стелажах на висоті менше ніж 0,2 м від рівня підлоги.

1.3.4.6 Склади лісопиломатеріалів

Склади лісоматеріалів місткістю понад 10 тис. куб. м повинні відповідати вимогам норм проектування складів лісових матеріалів.

На складах лісоматеріалів місткістю до 10 тис. куб. м повинні бути опрацьовані й погоджені з органами державного пожежного нагляду плани розміщення штабелів із зазначенням відстаней до сусідніх об'єктів, протипожежних розривів та проїздів в середині складів, граничного об'єму матеріалів, що зберігаються.

Лісоматеріали повинні зберігатися у штабелях, а дрова можуть зберігатися як у штабелях, так і в купах.

Під час зберігання пиломатеріалів на відкритих майданчиках підприємств висота їх штабелів не повинна перевищувати 8 м, а штабелів круглого лісу - 3 м. Ширина та довжина штабеля пиломатеріалів визначається довжиною дошки (бруска). Кількість штабелів у групі не повинна бути бі-

193

льше 12. Відстань між штабелями у групі - 2 м, між групами - 25 м. Ширина штабеля круглого лісу не повинна перевищувати довжину колоди, а довжина штабеля - 100 м.

На одній дільниці для зберігання дров дозволяється розміщувати їх не більше 1,5 тис. куб. м , з відстанню між дільницями не менше 6 м.

Відстань від штабелів, навісів та закритих складів пиломатеріалів до пожежних гідрантів повинна бути не менше 8 м.

Перед формуванням штабелів підштабельні місця мають бути очищені до ґрунту від трав'я- ного покриву, горючого сміття та відходів. У разі значного нашарування відходів основу під штабелем необхідно покривати шаром піску, землі або гравію завтовшки не менше 0,15 м.

На кожний склад повинен бути розроблений план організації гасіння пожежі з визначенням заходів щодо розбирання штабелів, куп трісок тощо, а також з урахуванням залучення працівників підприємства та техніки. План щорічно перед початком весняно-літнього пожежонебезпечного періоду повинен практично відпрацьовуватися з усіма робочими змінами підприємства із залученням відповідних підрозділів пожежної охорони.

Крім первинних засобів пожежогасіння, на складах слід обладнувати пункти (пости) із запасом протипожежного інвентарю у кількості, яка визначається оперативними планами пожежогасіння.

Лебідки з двигунами внутрішнього згоряння слід розміщувати на відстані не менше 15 м від штабелів круглого лісу. Площа навколо лебідки повинна бути вільною від шматкових відходів та кори. Паливо для заправки двигунів дозволяється зберігати в кількості не більше однієї бочки, на відстані не менше 10 м від лебідки та 20 м від найближчого штабеля.

Коли укладаються і розбираються штабелі пиломатеріалів, транспортні пакети необхідно встановлювати лише з одного боку проїзду, при цьому проїжджа частина, яка залишається, повинна бути не менше 4 м завширшки. Загальний об'єм неукладених у штабелі пиломатеріалів не повинен перевищувати їх добового надходження на склад.

Перебирання і встановлення пакетів на випадок тимчасового припинення роботи механізмів, зберігання інвентарних дахів та прокладкового матеріалу повинно здійснюватися на спеціальних майданчиках.

Обгортання пакетів з лісопиломатеріалами водонепроникним папером (за відсутності цієї операції в єдиному технологічному процесі) повинне проводитись на спеціально відведених майданчиках.

Використаний водонепроникний папір, його обривки та обрізки необхідно збирати в контейнери з негорючих матеріалів, місця встановлення яких узгоджуються з пожежною охороною.

У разі зберігання лісопиломатеріалів у будівлях ширина проходу між штабелями та частинами стін будівлі, що виступають, має бути не менше 0,8 м.

Коли застосовуються механізовані методи укладання, висота штабелів пиломатеріалів у середині складу не повинна перевищувати 4 м.

Коли укладаються пиломатеріали різноманітних порід, сортів та розмірів у середині складів на стелажах, вони повинні бути віддалені від стін не менше ніж на 1 м.

Підлога закритих складів та майданчиків під навісами повинна бути виготовлена з негорючого матеріалу.

Тріски дозволяється зберігати в закритих складах, бункерах та на відкритих майданчиках з основою з негорючого матеріалу.

Будівлі, в яких розміщені електродвигуни конвеєрів подавання трісок, повинні бути не нижче II ступеня вогнестійкості.

Для спостереження за температурою нагрівання трісок у середині бурту необхідно передбачати спеціальні колодязі з електричними датчиками.

Склади лісопиломатеріалів та дров повинні мати огорожі.

Територію складу, що прилягає до штабелів, і розриви між останніми в жарку, суху погоду слід щодня зрошувати водою.

194

1.3.5 Забезпечення пожежної безпеки при виконанні газонебезпечних та вогненебезпечних робіт

Протипожежні заходи на будівництві передбачають як профілактичні заходи по попередженню пожеж, так і заходи по боротьбі з вогнем в разі його виникнення.

Для опалювання мобільних (інвентарних) будівель, як правило, повинні використовуватися парові і водяні калорифери, а також електронагрівачі заводського виготовлення.

Сушка одягу і взуття повинна проводитися в спеціально пристосованих для цих цілей приміщеннях, будівлях або спорудах з центральним водяним опалюванням або із застосуванням водяних калориферів.

Улаштування сушарок в тамбурах і інших приміщеннях, розташованих біля виходів з будівель, не допускається.

Більшість пожеж на будівельному майданчику виникають із-за необережного поводження з вогнем, куріння в недозволених місцях, неправильного улаштування або несправності опалювальних установок, несправності електричної апаратури, або захисту від блискавки, при порушенні правил виконання вогневих і пожежонебезпечних робіт.

До вогневих робіт належать виробничі операції, пов'язані із застосуванням відкритого вогню, іскроутворенням та нагріванням до температур, які можуть викликати загорання матеріалів та конструкцій (електрота газозварювання (різка), бензогазорізка, роботи з використанням паяльних ламп, переносних горнів, розігрів бітумів, смол і т. ін.).

Пожежна профілактика при виконанні вогневих робіт передбачає виконання вимог, направлених на усунення причин для виникнення пожежі. З цією метою велике значення мають протипожежні заходи при роботі з відкритим вогнем, наприклад, при електро- і газозварюванні, розведенні кострів.

Місця проведення зварювальних та інших вогневих робіт, пов'язаних із нагріванням деталей до температур, спроможних викликати займання матеріалів та конструкцій, можуть бути:

постійними, які організуються у спеціально обладнаних для цієї мети цехах, майстернях чи на відкритих майданчиках;

тимчасовими, коли вогневі роботи проводяться безпосередньо в будівлях, які зводяться або експлуатуються, спорудах та на території об'єктів з метою монтажу будівельних конструкцій, ремонту устаткування тощо.

Постійні місця проведення вогневих робіт визначаються наказами, розпорядженнями, інструкціями власника підприємства. Огороджуючи конструкції в цих місцях (перегородки, перекриття, підлоги) повинні бути з негорючих матеріалів.

Керівник підприємства чи структурного підрозділу, де проводяться вогневі роботи на тимчасових місцях (крім будівельних майданчиків та приватних домоволодінь), зобов'язаний оформити наряд-допуск на проведення цих робіт. За наявності на підприємстві відомчої пожежної охорони (ДПД) наряди-допуски повинні бути погоджені з нею напередодні виконання робіт з установленням з боку пожежної охорони (ДПД) відповідного контролю.

Проведення вогневих робіт на постійних та тимчасових місцях дозволяється лише після вжиття заходів, які виключають можливість виникнення пожежі: очищення робочого місця від горючих матеріалів, захисту горючих конструкцій, забезпечення первинними засобами пожежогасіння (вогнегасником, ящиком з піском та лопатою, відром з водою). Вид (тип) та кількість первинних засобів пожежогасіння, якими повинно бути забезпечене місце робіт, визначаються з урахуванням рекомендацій, наведених у розділі 1.3.2.4, і вказуються в наряді-допуску.

Після закінчення вогневих робіт виконавець зобов'язаний ретельно оглянути місце їх проведення, за наявності горючих конструкцій полити їх водою, усунути можливі причини виникнення пожежі. Посадова особа, відповідальна за пожежну безпеку приміщення (дільниці, установки, території тощо), де проводились вогневі роботи, повинна забезпечити перевірку місця проведення цих робіт упродовж 2 годин після їх закінчення. Про приведення місця вогневих робіт у пожежобезпечний стан виконавець та відповідальна за пожежну безпеку посадова особа роблять відповідні позначки у наряді-допуску.

Технологічне обладнання, на якому передбачається проведення вогневих робіт, повинно бути приведене в пожежовибухобезпечний стан до початку цих робіт (видалені пожежовибухонебезпечні речовини та відклади, відключені діючі комунікації, виконано безпечними методами очи-

195

щення, прошпарення, промивання, забезпечені вентиляція та контроль за повітряним середовищем і т.п.).

Розміщені в межах вказаних радіусів будівельні конструкції, настили підлог, оздоблення, а також ізоляція та частини обладнання, виконані з горючих матеріалів, мають бути захищені від потрапляння на них іскор металевими екранами, покривалом з негорючого теплоізоляційного матеріалу чи іншими способами і в разі необхідності политі водою.

З метою виключення потрапляння розпечених часток металу в суміжні приміщення, на сусідні поверхи, близько розташоване устаткування, всі оглядові, технологічні й вентиляційні люки, монтажні та інші отвори в перекриттях, стінах і перегородках приміщень, де здійснюються вогневі роботи, повинні бути закриті негорючими матеріалами.

Приміщення, в яких можливе скупчення парів ЛЗР, ГР та горючих газів, перед проведенням вогневих робіт повинні бути старанно провентильовані.

Двері, що з'єднують приміщення, де виконуються вогневі роботи, з суміжними приміщеннями, повинні бути зачинені.

Вогневі роботи на діючих вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах дозволяються у виняткових випадках (у разі неможливості проводити їх у відведених для цього місцях). Дозволяється проводити їх тільки у світлий час доби (за винятком аварійних випадків).

Постійні місця проведення вогневих робіт визначаються наказами та розпорядженнями власника підприємства.

Розміщувати постійні місця для проведення вогневих робіт у вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних місцях не дозволяється.

При підготовці до вогневих робіт начальник структурного підрозділу або його заступник, разом з відповідальними за підготовку та проведення цих робіт визначають небезпечну зону, межі якої повинні бути огороджені та чітко позначені знаками небезпеки та написами.

Місця зварювання, різання, нагрівання позначаються крейдою, фарбою, биркою або іншими добре видимими розпізнавальними знаками.

Місце проведення вогневих робіт повинно бути очищене від вибухопожежонебезпечних і вибухонебезпечних речовин і матеріалів.

Апарати, машини, ємності, трубопроводи та інше обладнання, на яких проводитимуться вогневі роботи, повинні бути зупинені, знеструмлені, звільнені від вибухопожежонебезпечних, пожежонебезпечних і токсичних речовин, відключені заглушками від діючих апаратів та комунікацій. Пускова апаратура, призначена для вмикання машин і механізмів, повинна бути відключена, і мають бути вжиті заходи, що унеможливлюють раптовий пуск машин, механізмів.

Настили підлог, оздоблення, а також ізоляція та частини обладнання, виконані з горючих матеріалів, захищаються металевими екранами, покривалом з негорючого теплоізоляційного матеріалу або іншими способами і, в разі потреби, поливаються водою. Радіуси очищення місць проведення вогневих робіт указані в табл.1.97.

Таблиця 1.97 - Радіуси очищення місця вогневих робіт від горючих речовин

Перед проведенням вогневих робіт повинні бути вивішені відповідні попереджувальні плакати "Не вмикати!", "Не відкривати!", "На лінії працюють!", "Апарат у ремонті!" і т. ін.

Місце проведення вогневих робіт повинно бути забезпечене необхідними первинними засобами пожежогасіння (вогнегасником, ящиком з піском та лопатою, відром з водою). Вид (тип) та кількість первинних засобів пожежегасіння, якими повинно бути забезпечене місце робіт, визначають відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні [33] і розділу 1.3.2.4 даного посібника.

Для пожежної безпеки в процесі ремонту забороняється застосовувати відкритий вогонь у всіх (окрім спеціальних) приміщеннях і палити поза відведеними для цього місцями.

Необхідно своєчасно видаляти горючі відходи і сміття, суворо дотримуватись всіх правил експлуатації апаратури і контролювати стан електромереж. Виробничі приміщення мають бути обладнані протипожежною сигналізацією і необхідним протипожежним інвентарем і засобами.

196

Для куріння відводять спеціальні місця, обладнані ящиком з піском і бочкою, заповненою водою. В інших місцях будівельного майданчика палити суворо забороняється.

Під час проведення вогневих робіт повинен здійснюватися контроль за станом повітряного середовища в апаратах, комунікаціях, на яких проводяться вказані роботи, та в небезпечній зоні.

У разі підвищення концентрації горючих речовин у небезпечній зоні в середині апарата або трубопроводу вогневі роботи треба негайно припинити. Ці роботи можуть бути поновлені тільки після виявлення та усунення причин загазованості, проведення необхідної вентиляції та відновлення нормального повітряного середовища.

Під час проведення вогневих робіт технологічний персонал об'єкта повинен ужити необхідних заходів, що унеможливлюють доступ у повітряне середовище вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних речовин.

Неприпустимо відкривати люки, кришки апаратів, проводити розвантаження, перевантаження та злив продуктів, а також інші операції, які можуть призвести до виникнення пожеж та вибухів унаслідок загазованості та запиленості місць, де проводяться вогневі роботи. Установки, у яких можуть бути легкозаймисті гази та пари і які мають зв'язок з каналізацією, повинні бути перекриті.

Роботи під час дощу, снігопаду, сильного вітру повинні проводитись під спеціальним укрит-

тям.

При виконанні вогневих робіт на резервуарах, ємностях, колодязях, апаратах, у середині апарата, ємності, резервуара, колодязі дозволяється перебувати тільки одному працівнику. Якщо потрібно, щоб роботу виконували одночасно два працівники і більше, то слід розробити додаткові заходи безпеки і записати їх у наряді-допуску.

Експлуатація електрозварювального обладнання та обладнання із застосуванням рідкого палива (бензогасорізів, паяльних ламп тощо), а також розігрівання (варіння) бітумів та смол повинні виконуватися відповідно до вимог розділу 8 Правил пожежної безпеки в Україні [33].

При виконанні вогневих робіт не дозволяється: ставати до роботи при несправності апаратури;

проводити зварювання, різання або паяння свіжопофарбованих конструкцій та виробів до повного висихання фарби;

користуватись одягом та рукавицями із слідами масел, жирів, бензину, гасу та інших горючих рідин;

допускати стикання електричних проводів з балонами зі стисненими, зрідженими й розрідженими газами;

виконувати вогневі роботи на апаратах і комунікаціях, заповнених горючими й токсичними матеріалами, а також на тих, що перебувають під тиском негорючих рідин, газів, парів та повітря або під електричною напругою;

проводити вогневі роботи на елементах будівель, споруд і установок, виготовлених з легких металевих конструкцій з горючими й важкогорючими утеплювачами.

Під час перерв у роботі, а також у кінці робочої зміни апаратура повинна відключатись, шланги від'єднуватись і звільнятися від горючих рідин та газів, а в паяльних лампах тиск має бути повністю знижений. Уся апаратура й устаткування мають бути прибрані в спеціально відведені місця.

Вогневі роботи повинні бути негайно припинені при виявленні відступів від вимог Інструкції [72], недодержанні вимог безпеки, які передбачені в наряді-допуску, а також при виникненні небезпечних ситуацій.

Вимоги при роботі з пожежовибухонебезпечними матеріалами

При виконанні робіт з використанням пожежовибухонебезпечних матеріалів необхідно виконувати вимоги Правил пожежної безпеки в Україні [33].

Устаткування і оснащення, яке використовується для виконання робіт з використанням пожежовибухонебезпечних матеріалів, контрольно-регулюючі прилади, світлотехнічне і вентиляційне устаткування (далі - виробниче устаткування), електричні приводи і пускорегулююча апаратура мають бути у вибухобезпечному виконанні. Розміщення і підключення устаткування слід виконувати відповідно з Правилами улаштування електроустановок [15, 16].

Виробниче устаткування, інструмент і спецодяг мають бути у виконанні таким чином, щоб

197

виключалась можливість виникнення розрядів статичної електрики і утворення іскри за ГОСТ

12.1.018-86 [73].

Концентрація пожежовибухонебезпечних летких речовин не повинна перевищувати значень гранично допустимих вибухонебезпечних концентрацій (ГДВК) по ГОСТ 12.1.004-91 [59] і повинна забезпечуватися примусовою приплино-витяжною вентиляцією.

У місцях ведення робіт і в зонах, що оточують їх, радіусом 25 м по всій відкритій висоті не допускається:

проводити які-небудь суміщені роботи, що викликають утворення іскор, вогню або пилу; палити, розводити вогонь; мати при собі сірники, запальнички, а також металеві предмети, які можуть викликати іскру;

працювати у взутті із сталевими цвяхами на підошвах; обігрівати виробничі приміщення і об'єкти, що захищаються, електроприладами не у вибу-

хонебезпечного виконання; знаходитися особам, що не беруть участь безпосередньо у виконанні даних робіт.

Зону позначити знаками безпеки по ГОСТ 12.4.026-76 [70].

Отвори над і під приміщеннями, де ведуться вибуховогненебезпечні роботи, а також канали, отвори, трубопроводи і ін. з суміжних приміщень слід закривати герметично.

При необхідності проведення суміщених робіт в замкнутих об'ємах з діаметром або розміром сторін більше 25 м, за винятком наливних резервуарів, мають бути розроблені заходи, що виключають виникнення пожеж, вибухів. На виробництво таких робіт необхідно оформляти наряддопуск.

Суміщені роботи слід проводити не ближче 25 м від огорожі робочої зони.

Годинний об'єм робіт з пожежовибухонебезпечними речовинами не повинен перевищувати змінної потреби, вказаної в проекті виробництва робіт.

Для огляду об'єкту, що захищається, вхід людей в робочу зону перед початком робіт або в перервах між змінами допускається за умови:

не перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин (ГДК); включених вентиляційних систем; наявність наряду-допуску.

При перервах в роботі вентиляційні системи не допускається вимикати.

Покрівельні роботи

При виконанні робіт, пов'язаних з улаштуванням гідро- і пароізоляції на покрівлі, монтажем панелей з горючими і трудногорючими утеплювачами, не дозволяється проводити електрозварювання і інші вогневі роботи.

Всі роботи, пов'язані із застосуванням відкритого вогню, повинні проводитися до початку використання горючих і трудногорючих матеріалів.

Устаткування, яке використовується при виконанні гідроізоляційних і покрівельних робіт, повинне відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 [74].

Вимоги безпеки до комплектуючих виробів і систем, що входять до складу виробничого устаткування, повинні указуватися в стандартах і технічних умовах на ці вироби і системи.

Бітумоплавильні установки для приготування мастик мають бути обладнані термометрами з шкалою від 0 до 300°С, покажчиком рівня рідини, трубою для відведення продуктів горіння висотою 2500 мм, кришками, що щільно закриваються, і кранами з рукоятками з теплоізоляційного матеріалу.

Пристрої для сушки основи, розплавлення руберойду, що наплавляється, повинні мати захисні екрани, які виключають дію інфрачервоного випромінювання пальників на органи зору.

Машини і механізми, робота яких супроводиться надлишковим виділенням тепла в області ніг робітників, мають бути обладнані теплозахисними екранами заввишки не менше 500 мм.

Бітумоплавильні установки мають бути оснащені факелами з довжиною ручки не менше 700 мм.

Паливні баки мають бути пристосовані для механізованої заправки.

Бітумоплавильні установки повинні мати навіси і інвентарні огорожі з матеріалів, що не згорають, а також комплекти засобів пожежогасінні.

198

Приміщення для зберігання мастик, розчинників мають бути розташовані окремо, виконані з матеріалів, що не згорають, і обладнані системою примусової вентиляції.

Місця для зберігання руберойду мають бути віддалені від будівель, що будуються, і споруд на відстань не менше 24 м.

Бітумоплавильні установки для приготування мастик мають бути віддалені від будівель і споруд на відстань не менше:

30 м - для будівель і споруд IV—V ступенів вогнестійкості;

Місця зберігання палива, розчинників, розчинників, заправки установок і агрегатів повинні мати знаки безпеки за ГОСТ 12.4.026-76 [70].

Застосування бітумних мастик з температурою вище 180°С на робочому місці не допускається. При виконанні покрівельних робіт декількома ланками відстань між ними має бути не менше 10

м, а нанесення гарячої мастики на основу не повинне випереджати ту, що приклеїла руберойду більш ніж на 1 м. Робота однієї ланки над іншим по вертикалі забороняється.

Нанесення мастики, розчинників на поверхні повинно проводитися в напрямі, який співпадає з напрямом руху повітря.

На робочих місцях при використанні матеріалів, що виділяють вибухонебезпечні речовини, забороняється застосування відкритого вогню або дії, які визивають іскроутворення.

На робочих місцях запас матеріалів, що містять шкідливі, пожажонебезпечні і вибухонебезпечні речовини, не повинен перевищувати змінної потреби.

Всі матеріали, що поставляються, для виробництва покрівельних і гідроізоляційних робіт повинні мати маркування, етикетки, аналітичні паспорти з посиланням на державний стандарт або іншу нормативно-технічну документацію на їх виготовлення.

При виготовленні мастик не допускається змінювати порядок введення компонентів, передбачений технічними умовами, державними стандартами, галузевими стандартами або стандартом підприємства.

Застосування матеріалів, що не мають вказівок і інструкцій по техніці безпеки і пожежної безпеки, не допускається.

Місця зберігання матеріалів мають бути передбачені проектом виробництва робіт. Взаємно реагуючі речовини повинні транспортуватися і зберігатися роздільно.

Зберігати і переносити пальні і легко займисті матеріали необхідно в закритій тарі. Зберігання і перенесення матеріалів в тарі, що б'ється (скляною), забороняється.

Тара, в якій знаходяться мастики, розчинники, наповнювачі має бути забезпечена етикетками з точним позначенням і найменуванням матеріалів.

Ремонт металевої тари (зварка, паяння, клепка) повинен проводитися в спеціально відведених місцях після її очищення, промивання і знежирення.

Порожню тару слід зберігати в спеціально відведених місцях, передбачених в проекті виробництва робіт, віддалених від місця виробництва робіт на відстань, відповідну Правилам пожежної безпеки при виробництві будівельно-монтажних робіт.

Централізована доставка мастики на об'єкт будівництва повинна здійснюватися в автогудронаторах.

При транспортуванні і зберіганні мастика має бути захищена від зволоження і дії прямих сонячних променів.

При приготуванні мастик на будівельному майданчику доставка її на робоче місце повинна здійснюватися в металевих ємкостях, що мають форму усіченого конуса з кришками, що щільно закриваються.

Не допускається заливка бітумною мастикою ребер профільованого настилу при наклейці пароізоляційного шару і утворення потовщення шарів мастики, не передбачених проектом.

Використання агрегатів для наплавлення рулонних матеріалів з потовщеним шаром допускається при улаштуванні покрівель тільки по залізобетонних плитах і покриттях із застосуванням негорючого утеплювача.

199

Заправка паливом агрегатів на покрівлі повинна проводитися в спеціальному місці, забезпеченому двома вогнегасниками і ящиком з піском. Зберігання на покрівлі палива для заправки агрегатів і порожньої з-під палива тари не допускається.

Улаштування утеплювача

Заповнювати отвори в будівлях і спорудах при тимчасовому їх утепленні необхідно негорючими і трудногорючими матеріалами.

Тимчасові споруди (тепляки) для улаштування підлоги і виконання інших робіт повинні виконуватися з негорючих і трудногорючих матеріалів.

Роботи, які пов'язані з монтажем конструкцій з горючими утеплювачами або із застосуванням горючих утеплювачів, повинні вестися по нарядам-допускам, виданим виконавцям робіт і підписаним особою, відповідальною за пожежну безпеку будівництва.

У наряді-допускі має бути вказане місце, технологічна послідовність, способи виконання, конкретні протипожежні заходи, відповідальні особи і термін його дії.

На місцях виконання робіт мають бути вивішені аншлаги "Вогненебезпечно - легкозаймистий утеплювач".

Укладання горючого утеплювача і улаштування гідроізоляційного килима на покритті, улаштування захисного гравієвого шару, монтаж захищаючих конструкцій із застосуванням горючих утеплювачів слід проводити ділянками площею не більше 500 м2.

На місцях виконання робіт кількість утеплювача і покрівельних рулонних матеріалів не повинна перевищувати змінної потреби.

Горючий утеплювач необхідно зберігати поза будівлею, що будується, в споруді, що окремо стоїть, або на спеціальному майданчику на відстані не менше 18 м від будівель, що будуються і тимчасових споруд і складів.

Після закінчення робочої зміни не дозволяється залишати невикористаний горючий і трудногорючий утеплювач, незмонтовані панелі з такими утеплювачами і покрівельні рулонні матеріали усередині або на покриттях будівель, а також в протипожежних розривах.

Після улаштування теплоізоляції у відсіку необхідно прибрати її залишки і негайно нанести передбачені проектом покривні шари вогнезахисту. Площа незахищеної в процесі виконання робіт горючої теплоізоляції має бути не більше 500 м2.

При пошкодженні металевих обшивок панелей з горючими або трудногорючими утеплювачами повинні прийматися негайні заходи по їх ремонту і відновленню за допомогою механічних з'єднань (болтових і ін.).

До початку монтажу панелей з полімерними утеплювачами, укладання полімерних утеплювачів на покриття і виробництва робіт по улаштуванню покрівель мають бути виконані всі передбачені проектом огорожі і виходи на покриття будівель (зі сходових кліток, по зовнішніх сходах). Для повідомлення про пожежу у виходів на покриття мають бути встановлені телефони або інші засоби зв'язку.

Робота з тепловипромінюючими установками

Застосування відкритого вогню, а також проведення вогневих робіт і використання електричних калориферів і газових пальників інфрачервоного випромінювання в тепляках не допускається.

Виконання робіт усередині будівель і споруд із застосуванням горючих речовин і матеріалів одночасно з іншими будівельно-монтажними роботами, які пов'язані із застосуванням відкритого вогню (зварка і т. п.), не допускається.

За наявності горючих матеріалів в будівлях повинні прийматися заходи по запобіганню розповсюдженню пожежі через отвори в стінах і перекриттях (герметизація стиків внутрішніх і зовнішніх стін і міжповерхових перекриттів, ущільнення в місцях проходу інженерних комунікацій із забезпеченням необхідних меж вогнестійкості).

Пересувні і стаціонарні установки з пальниками інфрачервоного випромінювання мають бути обладнані автоблокуванням, що припиняє подачу газу при згасанні пальника.

Пересувні установки з газовими пальниками інфрачервоного випромінювання, встановлювані на підлозі, повинні мати спеціальну стійку підставку. Балон з газом повинен знаходитися на ві-

200