QutGD0YDRgV8zNDA0LnBkZg==

Таблиця 1.68 - Технічні характеристики порошкових вогнегасників ручних

151

Вуглекислотні вогнегасники

Вогнегасники вуглекислотні переносні місткістю балонів 2, 3, 5, 6, 8 літрів, а так само вогнегасники вуглекислотні пересувні місткістю балонів 10, 20, 40, 80 літрів призначені для гасіння загорянь різних горючих речовин, горіння яких не може відбуватися без доступу повітря, на промислових підприємствах, на транспортних засобах (залізничному, міському, морському транспорті), загорянь електроустановок, що знаходяться під напругою не більш 1000 В, в музеях, картинних галереях, архівах. Вуглекислотні вогнегасники також призначені для гасіння рідких і газоподібних речовин (клас В.3). Рекомендуються для гасіння електроустановок під напругою до 1000 В за умови обмеження наближення до струмопровідних частин на відстань не ближче 1 м. Вуглекислотна речовина - двоокис вуглецю (СО2).

Вогнегасники ВВК не призначені для гасіння загорянь лужних і лужноземельних металів і інших матеріалів, горіння яких може відбуватися без доступу повітря.

До недоліків вуглекислотних вогнегасників можна віднести:

інертність вогнегасної речовини, яка гасить лише шляхом розбавлення газового середовища;

можливість появи значної теплової напруги в результаті різкого охолоджування об'єкту гасіння;

накопичення зарядів статичної електрики на вогнегаснику при виході вуглекислоти;

можливість токсичної дії пари вуглекислоти на організм людини, особливо при гасінні пожежі в приміщенні (при попаданні в організм людини у великих кількостях вона викликає запаморочення і задуху з втратою свідомості) і можливість обмороження, оскільки температура струменя ОТВ, що виходить, знижується до мінус 60°С;

зниження ефективності вогнегасника при негативних температурах, що пов'язане із значною зміною величини тиску пари діоксиду вуглецю при зміні температури.

Приміщення після використання в нім вуглекислотних вогнегасників обов'язково необхідно провітрити.

Принцип дії вогнегасника заснований на витісненні заряду двоокису вуглецю під дією власного надлишкового тиску, який створюється при наповненні вогнегасника. Двоокис вуглецю знаходиться в балоні під тиском 5,7 МПа (58 кгс/см2) при температурі довкілля +20 °С. Максимальний тиск в балоні при температурі +50 °С - 15 МПа (150 кгс/см2).

Вогнегасна дія вуглекислоти заснована на охолоджуванні зони горіння і розбавленні горючого парогазоповітряного середовища інертною (негорючою) речовиною до концентрації, при якій відбувається припинення реакції горіння. Підлягають перезарядці один раз в п'ять років.

За способом доставки до вогнища пожежі вогнегасники поділяються на переносні (масою до 20 кг) і пересувні (масою не менше 20, але не більше 400 кг).

Будова вуглекислотних вогнегасників наведена на рис. 1.59 і 1.60.

Технічні характеристики переносних вуглекислотних вогнегасників представлені в табл. 1.70, а пересувних – в табл. 1.71.

Для приведення до дії таких вогнегасників потрібно:

розтруб вогнегасника 4 (13) спрямувати на осередок пожежі (розтруб легко фіксується в зручній позиції для викидання вогнегасної речовини);

видалити запобіжну чеку 6 (8); натиснути на важіль керування клапаном 7, або повернути маховичок проти ходу годинної

стрілки, одночасно тримаючись за ручку 5 (11).

Далі розпочати викидання вогнегасної речовини на осередок пожежі.

Під час гасіння пожежі класу В розтруб вогнегасника має бути спрямований в основу осередку пожежі, що знаходиться найближче до оператора. Не можна братися руками за розтруб, тому що температура снігоподібної вуглекислоти, що викидається, становить мінус 78 °С.

Вуглекислотні вогнегасники з найбільшим успіхом можуть застосовуватися для гасіння невеликих пожеж різного устаткування, у тому числі і того, що знаходиться під напругою до 10 кВ. Ефективність вогнегасників даного виду залежить від типу дифузора, який використовується для отримання струменя ВГР, який може бути або у вигляді снігових пластівців (такі вогнегасники найбільш ефективні для гасіння пожеж класу А), або у вигляді газового струменя (найбільш ефективні для гасіння пожеж класу Е).

До недоліків вуглекислотних вогнегасників можна віднести:

152

інертність вогнегасної речовини, яка гасить лише шляхом розбавлення газового середовища;

можливість появи значної теплової напруги в результаті різкого охолоджування об'єкту гасіння;

Рисунок 1.59 – Конструкція переносного вуглекислотного вогнегасника:

1 – корпус; 2 – заряд ВГР (двоокис вуглецю); 3 – сифонна трубка; 4 – розтруб; 5 – ручка для перенесення;

6 - запобіжна чека; 7 – запірно-пусковий пристрій

Рисунок 1.60 – Вогнегасник вуглекислотний ВВК - 3

1 - корпус; 2—маховичок; 3 - головка; 4 - гайка притискна; 5 - запобіжна мембрана; 6 - гайка; 7 - шайба; 8 - прокладка; 9 - втулка; 10 - прокладка; 11 - ручка; 12 - трубка сифонна; 13 - розтруб; 14 - шток; 15 - гайка; 16 - прокладка; 17 - клапан.

153

накопичення зарядів статичної електрики на вогнегаснику при виході вуглекислоти;

можливість токсичної дії пари вуглекислоти на організм людини, особливо при гасінні пожежі в приміщенні (при попаданні в організм людини у великих кількостях вона викликає запаморочення і задуху з втратою свідомості) і можливість обмороження, оскільки температура струменя ВГР, що виходить, знижується до мінус 60°С;

зниження ефективності вогнегасника при негативних температурах, що пов'язане із значною зміною величини тиску пари діоксиду вуглецю при зміні температури.

Хладонові вогнегасники

Хладонові вогнегасники використовуються для гасіння пожеж класів А, В, С (горіння твердих, рідких, газоподібних речовин) і класу Е (загоряння електроустаткування під напругою до 1000 В).

Хладонові вогнегасники повинні застосовуватися в тих випадках, коли для ефективного гасіння пожежі необхідні вогнегасні склади, які не ушкоджують устаткування і об'єкти (обчислювальні центри, радіоелектронна апаратура, музейні експонати, архіви і т. д.), що захищаються.

Хоча хладони і володіють високою вогнегасною здатністю, але у зв'язку з тим, що вони створюють негативну дію на довкілля (особливо на озоновий шар), вживання хладонових вогнегасників має бути обмежене тими випадками, коли для ефективного гасіння пожежі необхідні "чисті" вогнегасні склади, які не ушкоджають устаткування, що захищається, або об'єкти (ЕОМ, радіоелектронна апаратура, музейні експонати, архіви і так далі). Це пов'язано із забороною (по міжнародних угодах) використання як засобів гасіння пожеж озоноруйнуючих хладонів. В даний час успішно проводяться роботи по пошуку і наладці виробництва озонобезпечних хладонів.

Недоліками хладонових вогнегасників є токсична дія хладону і продуктів його піролізу у вогнищі пожежі на організм людини, підвищена корозійна активність хладону і можливість руйнування озонового шару.

Тактика користування хладоновими вогнегасниками аналогічна до тактики користування вуглекислотними вогнегасниками.

При застосуванні всіх типів вогнегасників необхідно дотримуватись таких загальних правил безпеки:

у випадку виявлення пожежі подати сигнал тривоги й сповістити пожежну охорону;

не проходити повз пожежу у пошуках вогнегасника, тому що тупикове приміщення може стати для вас пасткою;

під час гасіння електроустаткування, що знаходиться під напругою, необхідно, щоб відстань від електрообладнання до насадка (розтруба) вогнегасника була не менше, ніж 1 метр;

гасіння здійснювати з навітряного боку;

залишати вільним шлях евакуації;

у разі невдалого гасіння відразу ж залишити приміщення і очікувати на допомогу. Ваше знання обстановки допоможе тим, хто прийде на допомогу.

Під час гасіння одночасно кількома вогнегасниками не здійснювати гасіння струменями вогнегасної речовини, спрямованими назустріч один одному.

Після закінчення гасіння відходити необхідно, залишаючись лицем до вогнища.

При наявності запасного вогнегасника з вогнегасною речовиною охолоджувальної дії зробити обробку нагрітих поверхонь з метою попередження повторного займання.

Технічні характеристики хладонових вогнегасників представлені в табл. 5.72

154

Таблиця 1.70 - Технічні характеристики вогнегасників вуглекислотних ручних

155

Таблиця 1.72 - Технічні характеристики хладонових вогнегасників

Вогнегасники аерозольні

Генератори вогнегасного аерозолю (ГВА) призначені для гасіння і локалізації пожеж твердих горючих матеріалів, легкозаймистих і горючих рідин, устаткування, що знаходиться під напругою. Встановлюються у виробничих, адміністративних і житлових будівлях. Принцип дії заснований на сильній дії аерозолю, що інгібірує, на реакцію горіння речовин в кисні.

Експлуатуються в діапазоні робочих температур від -50°С до +50°С. Для приведення в дію ГВА застосовуються різні вузли запуску: термохімічні, електричні і комбіновані. Запуск генераторів може здійснюватися за допомогою автономних засобів пожежної автоматики УСП-101 і

ПА-5.

На основі ГВА можлива побудова модульних і автономних систем пожежогасінні. Системи аерозольної пожежогасінні дозволяють відмовитися від вживання додаткової розводки, що у декілька разів скорочує капітальні вкладення на їх створення і практично виключає експлуатаційні витрати.

Маючи, за інших рівних умов, вартість в 5 разів меншу, ніж в порошкових, в 15 разів меншу, ніж у водних і в 40 разів меншу, ніж в газових установках пажежогасіння, аерозольні установки забезпечують протипожежний захист в умовах, коли інші засоби не можуть бути використані (безводні райони, не обігріваємі приміщення в умовах зими, транспортні засоби, не обслуговуємі окремо стоячі споруди).

Конструкція аерозольного генератора, який використовується в автономних системах пожежогасіння представлена на рис. 1.61.

Його корпус ділиться на дві порожнини. У одній з них розташований заряд і електрозапальник. Друга порожнина заповнена охолоджувачем, що гасить полум'я, що виникає при горінні заряду. Згораючи, заряд виділяє велику кількість аерозолю (активного гідрооксиду калію), який, пройшо-

156

вши через охолоджувач (теплопоглинальні гранули), викидається в зону вогнища пожежі у вигляді густої димної хмари. Генератор приводиться в дію замиканням електроланцюга запальника, займанням вогнепровідного шнура або капсулем, що спрацьовує при смиканні за кільце.

Рисунок 1.61 – Конструкція аерозольного генератора:

1 – корпус; 2 – заряд аерозолеутворюючої речовини; 3 – охолоджувач; 4 – вогнепровідний шнур; 5 – клеми електрозапальника

Вогнегасний аерозоль нешкідливий для людей і довкілля, хімічно нейтральний, не токсичний, легко віддаляється з поверхонь.

Термін експлуатації генераторів — 5 років.

Технічні характеристики аерозольних генераторів представлені в табл. 5.73.

Таблиця 1.73 - Технічні характеристики аерозольних вогнегасників

Самоспрацьовуючі вогнегасники

Самоспрацьовуючі вогнегасники призначені для гасіння спалаху без прямої участі людини. Самоспрацьовуючі вогнегасники являються спеціальними модулями для гасіння пожежі, які

активізуються і спрацьовують без прямої участі людини. Як правило, самоспрацьовуючі вогнегасники встановлюються у виробничих, складських або офісних приміщеннях, де немає цілодобової присутності людей.

Призначені для гасіння пожеж класу А, класу В (рідкі горючі речовини) і класу С (газоподібні речовини), залежно від типу і наповнювача вогнегасника. Самоспрацьовуючі вогнегасники також можуть використовуватися для гасіння об'єктів, що знаходяться під напругою до 1000 В.

По своїй будові самоспрацьовуючі вогнегасники є автоматичним устаткуванням, що складається з модуля пожежогасіння і активного датчика, який реагує на задимлення або пряму дію відкритого вогню. В модулях пожежогасіння в переважній більшості випадків використовують по-

157

рошкові системи гасіння вогню, що і визначає основні протипожежні властивості устаткування даного типу.

Таблиця 1.74 - Технічні характеристики Пірант-а, П-2АПМ

158

Найбільш широке використання знайшли такі самоспрацьовуючі модулі: Пірант-а, П-2АПМ, ВІСПИ-1 (ВІСПИ-2), БІЗОН-П55, Буран-2,5 та ін.

Технічні характеристики самоспрацьовуючих модулів приведені в табл. 1.74 … 1.76. Самоспрацьовуючі модулі призначені для об'ємного гасіння пожеж класів А, В, С (у тому чис-

лі, тліючих матеріалів) і електроустаткування, що знаходиться під напругою до 6000 В, окрім металів, сплавів, металоорганічних сполук і речовин, горіння яких може відбуватися без доступу повітря.

Принцип роботи модуля заснований на розпилені під тиском тонкодисперсної газопорошкової суміші в об'єм, що захищався.

Він може ефективно використовуватися при спалахі в закритих приміщеннях: гаражах, складах, виробничих об'єктах самого різного призначення.

Самоспрацьовуючий модуль володіють рядом важливих переваг:

•модуль органічно вписується в будь-яку штатну систему пожежної автоматики і є основним її елементом;

•відсутність хімічно активних компонентів дозволяють використовувати модуль при ліквідації пожеж в картинних галереях, музеях і архівах;

•низька температура вогнегасної суміші (-70оС) унеможливлює створення джерела вторинного спалаху;

•у основі вогнегасної суміші – вуглекислий газ і мінеральні добрива, що робить цей засіб пожежогасінні екологічно безпечним для довкілля;

•особливості внутрішнього улаштування забезпечують рівномірний розподіл порошку по всьому об’ємі, що захищається;

•під час монтажу не вимагає розводки трубопроводу: при установці вогнегасного засобу в приміщенні досить закріпити його на стіні;

•можливість перезарядки робить модуль багаторазовим;

•на замовлення може бути виготовленим у вибухобезпечному виконанні;

•аварійне спрацьовування при досягненні модулем температури 80оС.

Технічні характеристики порошкових стаціонарних (самоспрацьовуючих) вогнегасників приведені в табл. 1.77.

159

Таблиця 1.77 - Технічні характеристики вогнегасників порошкових автоматичних стаціонарних

160