QutGD0YDRgV8zNDA0LnBkZg==

Таблиця 2.2 - Розміри майданчиків для стоянок автомобілів біля навантажувально-розвантажувальних фронтів, біля прохідних і в інших місцях в м

Примітки: 1. Над рискою - розміри для автомобілів з габаритом по ширині до 2,75 м, під рискою - розміри для автомобілів, що мають більший габарит.

2. Для стоянок автомобілів, пристосованих до перевезення довгомірних вантажів, а також для стоянки автопоїздів довжина приймається за розрахунком.

Рисунок 2.3 - Схеми майданчиків для стоянки автомобілів

а- паралельна вісі дороги (бічна); б - перпендикулярна вісі дороги (торцева);

в- під кутом до вісі дороги (косокутня)

За експлуатаційними і техніко-економічними показниками дорожні покриття можуть бути розділені на такі три основні групи: вдосконалені, перехідні і нижчі.

До вдосконалених відносяться:

капітальні (цементно-бетонні монолітні і збірні; асфальтобетонні, такі, що укладаються в гарячому і теплому стані; покриття із міцних щебеневих матеріалів підібраного складу (з мінеральним порошком або без нього), оброблених в змішувачі в'язкими бітумами або дьогтями; на основі із щебеня, гравію, піску, шлаку і ґрунтів, укріплених в’яжучими; а також бруківки із брущатки або мозаїки на кам'яній і бетонній основі);

полегшені (покриття із щебеневих і гравійних матеріалів, оброблених в’яжучими на основах: щебеневій, гравійній, шлаковій, грунтово-щебеневій з булижника і колотого каменя і ґрунтові, укріплені в’яжучими матеріалами, а також із ґрунтів, оброблених в установці в'язкими бітумами із холодного асфальтобетону).

Перехідними являються покриття: щебеневі з природних кам'яних матеріалів, шлакові і гравієві, із бруківки, з булижника і колотого каменя, покриття з ґрунту і місцевих слабких мінеральних

21

матеріалів, оброблених рідкими органічними в’яжучими, а також збірні колії із залізобетонних елементів.

Нижчим дорожнім одягом являються покриття ґрунтові, укріплені різними місцевими матеріалами.

На під’їзних дорогах і дорогах будівельних майданчиків може передбачатися наступнийодяг: на дорогах I категорії -удосконалені капітальні і полегшені;

на дорогах II категорії - удосконалені капітальні або полегшені і перехідні; на дорогах III категорії - удосконалені полегшені, перехідні і нижчі.

В окремих випадках за сприятливих ґрунтово-гідрологічних умов в III - V кліматичних зонах дороги III категорії будівельних майданчиків при інтенсивності руху менше 3 автомобілів за годину в одному напрямі і дороги V категорії загальної мережі з інтенсивністю руху менше 50 автомобілів на добу дозволяється проектувати без покриттів.

Вибір типу і призначення конструкції одягу при проектуванні автомобільних доріг будівельних майданчиків повинні проводитися з урахуванням типів автомобілів, які використовуються для перевезень конструкцій, виробів і матеріалів на основі співставлення техніко-економічних показників порівнюваних варіантів.

При виборі типу дорожнього одягу слід враховувати: а) наявність місцевих матеріалів;

б) можливість якнайповнішої механізації робіт з улаштування дорожнього одягу; в) мінімальне число конструктивних шарів при найбільш простій технології їх виконання;

г) вимоги санітарії, рівності покриття і вимоги, обумовлені особливостями технологічного процесу підприємства;

д) умови організації і терміни виконання робіт, а також пори року, в які передбачається улаштування покриття.

На перетинах внутрішніх доріг з підземними комунікаціями (коли можливі часті розривання), а також на автомобільних дорогах короткочасної дії, рекомендується проектувати збірні покриття із залізобетонних плит, що приймаються за типовими проектами відповідно до заданих навантажень.

Дороги промислових підприємств за своїм призначенням розділяються на чотири види: дороги для перевезення масових вантажів промисловості; дороги для перевезення будівельних вантажів в період будівництва підприємств;

головні під'їзди з великою інтенсивністю вантажного і пасажирського руху; дороги, що не мають регулярного руху (службові, господарські і т. п.).

Основні дані для під’їзних доріг, а також доріг будівельних майданчиків наведені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Основні дані під’їзних доріг і доріг будівельних майданчиків

Примітки: 1. У дужках - ширина в обмежених умовах 2. Під рискою – дані за наявності кам'яних матеріалів, над рискою - в разі їх відсутності.

Для забезпечення безпечного переміщення людей по будівельному майданчику повинні бути передбачені пішохідні доріжки і тротуари.

22

Тротуари, що влаштовуються на будівельному майданчику, слід розміщувати уздовж автомобільних доріг на віддаленні 2 м від їх краю і 3,75 м від вісі залізничної колії. Ширину тротуарів слід приймати не менше 1,5 м.

Ширина проходів до робочих місць і на робочих місцях має бути не менше 0,6 м, а висота проходів в світлі - не менше 1,8 м.

Проходи до робочих місць в темний час доби мають бути освітлені відповідно до ГОСТ

12.1.046 – 85 [2].

Проходи з ухилом більш 20° мають бути обладнані трапами або сходами з огорожею.

Місця проходу людей у межах небезпечних зон повинні мати захисні огорожі. Входи в будівлі (споруди), що будуються, мають бути захищені зверху козирком шириною не менше 2 м від стіни будівлі. Кут, що утворюється між козирком і вище розташованою стіною над входом, має бути 7075°

Колодязі, шурфи і інші виїмки в ґрунті в місцях можливого доступу людей мають бути закриті кришками, міцними щитами або огороджені. У темний час доби огорожі мають бути позначені електричними сигнальними лампами напругою не вище 42 В.

Місця проходу людей через траншеї мають бути обладнані перехідними містками, що освітлюються в нічний час.

Місця пересічення пішохідних доріжок з автомобільними дорогами повинні бути позначені відповідними знаками дорожнього руху [11].

ЛЕКЦИЯ 3

Забезпечення організації безпечного складування конструкцій, виробів та матеріалів на будівельному майданчику

Для своєчасного обслуговування будівельного майданчика необхідними конструкціями, матеріалами та устаткуванням в необхідній кількості і по повній номенклатурі, при проектуванні будівельного генерального плану необхідно передбачити склади і розрахувати їх площу.

Складське господарство призначене для забезпечення приймання матеріалів з визначенням їх якості і кількості; раціонального розміщення і укладання матеріалів з урахуванням їх фізикохімічних властивостей; механізації навантажувально-розвантажувальних робіт; удосконалення техніки зберігання матеріалів, конструкцій і виробів; організації відпуску матеріалів та обліку матеріальних цінностей.

При проектуванні складського господарства необхідно керуватися ДБН Г.1-4-95 [13]. За експлуатаційним призначенням склади підрозділяються на такі види.

Базисні (центральні) склади створюються як складові баз виробничих комплектувань УВТК і призначаються для централізованого обслуговування об'єктів, що споруджуються однією будівельною організацією. Ці склади розташовуються на території найбільшого будівельного майданчика або за її межами. Матеріали, вироби і конструкції у подальшому прямують на дільничні і прио- б'єктні склади, а також у цехи для переробки і комплектації.

Приоб'єктні склади влаштовують в безпосередній близькості до об'єктів, що будуються (робочих зон). У більшості випадків - це відкриті майданчики, які призначені для тимчасового складування збірних залізобетонних виробів, стінових матеріалів, віконних і дверних блоків, а також для розміщення піддонів і контейнерів з цеглою і т.і. Для зберігання інструмента, спецодягу, опоряджувальних, електротехнічних і інших матеріалів створюють закриті матеріальні склади, а також невеликі пересувні або збірно-розбірні склади-контейнери. Стенди для укрупнювального збирання будівельних конструкцій, як правило, розміщують на майданчику приоб'єктного складу в зоні дії монтажного крана. Для тимчасового зберігання матеріалів доцільно використовувати постійні будівлі і споруди.

Склади сировини і готової продукції підсобних підприємств, майстерень ділянок комплектування розташовуються безпосередньо в місцях розміщення підприємств, майстерень або пересувних установок.

23

Перевантажувальні склади призначені для тимчасового зберігання матеріалів і виробів при перевантаженні їх з одного виду транспорту на інший. Для зниження витрат, організації чіткої системи зберігання і відпуску будівельних матеріалів слід прагнути до максимального скорочення числа їх перевантажень при транспортуванні.

За конструктивною ознакою і способом зберігання матеріалів і виробів склади підрозділяються на такі види:

відкриті - для зберігання матеріалів і виробів, що не піддаються псуванню під впливом атмосферних і температурних дій (пісок, щебінь, збірні залізобетонні й металеві конструкції, цегла і т.і.);

напівзакриті - для зберігання матеріалів, що піддаються псуванню від безпосередньої дії атмосферних опадів і сонячних променів (рулонні покрівельні матеріали, столярні вироби і ін.);

закриті - для зберігання цінних матеріалів, а також цементу, вапна, фарбників, метизів, скла, приладів, електроустаткування, інструмента і т.і.;

спеціальні - для зберігання горючих і легкозаймистих рідин, вибухових речовин, хімічних матеріалів і т.і.

Розрізняють тимчасові склади: неінвентарні, які призначені для одноразового використання, і інвентарні, які розраховані на багаторазове перебазування для використання на інших об'єктах.

Залежно від ступеня мобільності і конструктивних рішень розрізняють тимчасові складські приміщення: збірно-розбірні, контейнерні і пересувні.

Вибір способу зберігання, видів складів і місць їх розташування проводять за результатами тех- ніко-економічних розрахунків, що виконуються у складі проектів організації будівництва і проектів виконання робіт.

При цьому основними принципами розміщення складів при проектуванні будгенплану являються:

раціональне розміщення складів матеріалів і конструкцій, а також майданчиків укрупнювального збирання конструкцій і технологічного устаткування для їх подачі в монтажні зони кранів;

раціональне розміщення розвантажувальних майданчиків укрупнювального збирання конструкцій і технологічного устаткування з урахуванням безперебійного постачання різних будівельних матеріалів і устаткування;

централізоване за межами будівельного майданчика виконання всіх заготівельних операцій (приготування бетону і розчину, виготовлення металоконструкцій опалубки і т.і.);

дотримання вимог техніки безпеки і правил пожежної безпеки; прив'язка складів і відкритих майданчиків для складування будівельних конструкцій, виробів і

технологічного устаткування приводиться з урахуванням:

розташування постійних (таких що існують, реконструюються, зносяться, зводяться) будівель і споруд з виділенням об'єктів, які використовуються в різні періоди для потреб будівництва (будівлі, дороги, інженерні мережі з вказівкою місць підключення, розподільні пристрої і тому подібне); проходження трас тимчасових інженерних мереж з устаткуванням і елементами їх оснащення,

прожекторних щогл і світильників, водоймищ і ємностей, водознижуючих пристроїв; розміщення будівельних і монтажних машин, установок і механізмів;

розмірів прив'язки майданчиків і місць прийому і розвантаження будівельних конструкцій, виробів деталей матеріалів і технологічного устаткування;

розміщення інвентарних (мобільних) виробничих, складських, допоміжних і суспільних будівель;

місцезнаходження зон для тимчасового складування знятого родючого ґрунту; розташування пожежних гідрантів і інших засобів пожежогасіння;

проходження трас автомобільних і залізничних тимчасових доріг з майданчиками для стоянки. Складування матеріалів, конструкцій і устаткування повинно здійснюватися відповідно до ви-

мог стандартів або технічних умов на матеріали, вироби і устаткування.

Матеріали (конструкції, устаткування) слід розміщувати на вирівняних майданчиках, приймаючи заходи проти мимовільного зсуву, просідання, осипання і розкочування складованих матеріалів.

24

Між стосами (стелажами) на складах мають бути передбачені проходи шириною не менше 1 м і проїзди, ширина яких залежить від габаритів транспортних засобів і навантажувальнорозвантажувальних механізмів, які обслуговують склад.

Щоб уникнути пошкодження складованих вантажів, між штабелями передбачається просвіт не менше 200 мм.

Укладання елементів конструкцій в стоси на будівельному майданчику повинно проводитися з дотриманням наступних правил:

укладання в стос повинне забезпечувати можливість захвату і вільного підйому кожного елемента;

між стосами (стелажами) на складах мають бути передбачені проходи шириною не менше 1 м і проїзди, ширина яких залежить від габаритів транспортних засобів і навантажувальнорозвантажувальних механізмів, які обслуговують склад;

проходи між стосами повинні влаштовуватися за вказівками до проекту, але не рідше, ніж через кожні два штабелі в подовжньому напрямі, і не рідше, ніж через 25 м, - у поперечному напрямі;

забороняється складувати елементи конструкцій і деталі на шляхах кранів, а також між стінами споруд і шляхами.

Притуляти (опирати) матеріали і вироби до огорож і елементів тимчасових і капітальних споруд не допускається.

Складські приміщення мають бути захищені від поверхневих вод. Майданчики під відкриті склади мають бути рівними з ухилом 2 – 5о для водовідводу з ущільненою і зміцненою щебенем, гравієм, або шлаком основі. На недренуючих ґрунтах, окрім планування, слід зробити невелику підсипку з щебеня або піску (5 - 10 см). При проектуванні складського майданчика слід зробити розкладку збірних конструкцій за типами і марками, точно показати місце, відведене під матеріали, тару, оснащення і інвентар.

Відкриті склади на будівельному майданчику розташовують в зоні дії монтажного крана, обслуговуючого об'єкт. Ділянки складського майданчика, де розвантажуються безпосередньо з транспортних засобів розчин і бетон, повинні виконуватися з тих же конструкцій що й тимчасові дороги.

При розкладці збірних елементів на приоб'єктному складі необхідно дотримуватися таких вимог:

стійкості стосів, пакетів і вантажів, що знаходяться в них; механізованого розбирання стосу і підйому вантажу навісними захватами підйомно-

транспортного устаткування; безпеки працюючих на стосі або біля нього;

можливості застосування і нормального функціонування засобів захисту працюючих і пожежної техніки;

забезпечення необхідних відстаней до охоронних зон ліній електропередач, вузлів інженерних комунікацій і електропостачання.

Для розміщення окремо кожного виду і номенклатури виробів територію під склад зберігання збірних залізобетонних конструкцій потрібно розділяти вздовж на окремі зони та частини. В зоні, яка розміщена поблизу будівельного об'єкта, слід розміщувати вироби, що мають найбільшу вагу,

зрозрахунком коротшого шляху подачі до місця монтажу на кожній захватці з урахуванням вантажопідйомності кранів.

Вироби, що мають меншу вагу, розташовують у зонах, що знаходяться далі від будівлі. Між зонами в поздовжньому та поперечному напрямках передбачаються проходи завширшки 1 м.

Для раціонального розташування збірних залізобетонних конструкцій на складі будівельного майданчика потрібно дотримуватись таких вимог:

залізобетонні конструкції та вироби слід зберігати в проектному положенні, за винятком колон, сходових маршів, паль, сміттєпроводів;

стоси слід маркувати або навішувати на них таблички, в яких вказують кількість та тип складених конструкцій;

залізобетонні конструкції слід розміщувати так, щоб заводське маркування зручно було читати

збоку проходу або проїзду, а монтажні петлі виробів, складених у стоси, були повернуті догори; збірні конструкції слід складувати в стоси так, щоб було зручно виконувати їх стропування при

25

підйомі та переміщенні; до місць складування будівельних конструкцій слід залишати зручні під'їзди та підходи;

при розміщенні матеріалів біля огорож або тимчасових споруд відстань між ними та стосами приймати не менше 1 м;

розміри стосів встановлювати в залежності від габаритів будівельних конструкцій, а їх об'єм - від якості основи (земля, ущільнений ґрунт, бетонна основа).

При зберіганні на складах конструкції повинні опиратись тими площинами, як при роботі в споруді, що не викликатиме перенапруження в бетоні і пошкодження виробів.

У зимовий період не допускається складати конструкції на підкладки і прокладки, які покриті льодом. Наскрізні отвори в блоках і плитах закривають толем або фанерою для запобігання утворенню інею і попаданню снігу. Конструкції необхідно періодично очищати від снігу, накривати їх толем або щитами.

Проектування складів рекомендується вести в наступній послідовності. визначають необхідний запас матеріалів і конструкцій, що зберігаються; призначають спосіб зберігання (відкритий, закритий, під навісом); розраховують площі складів за видами зберігання матеріалів і конструкцій; визначають місце складування на будівельному майданчику; проводять розміщення матеріалів і конструкцій на відкритих складах.

Запас матеріалів на будівельному майданчику повинен забезпечити безперебійне постачання будівельних робіт. Чим більше запас, тим надійніше гарантується ритмічність будівництва. Проте об'єм запасу залежить від рівня витрат на улаштування і вміст складу. Тому запас на складі має бути мінімальним, але достатнім для забезпечення безперебійного виконання робіт.

Запас зберігання для будівельного майданчика на стадії ПОБ визначається виходячи з прийнятого темпу робіт і може бути визначений за формулами (3.4), (3.5).

На стадії ПВР запас зберігання для конкретного об'єкта визначають виходячи з прийнятого темпу робіт. З технологічних міркувань запас приймають на визначену конструктивно-технологічну частину будівель (захватку, ділянку, проліт, ярус, поверх і т.п.).

Рівень запасу матеріалів залежить від прийнятої організації робіт (монтаж «з коліс» або «зі складу» і місця будівництва.

Площа складу залежить від кількості матеріалів, що підлягають зберіганню, і від способу укладання матеріалів, що визначає норму їх зберігання на 1 м2 складської площі.

Для попередніх розрахунків необхідну площу складу можна визначити за формулою

де q - кількість матеріалу складу, що укладається на 1м2 корисної площі (норма складування); Кскл - коефіцієнт використання площі складу, що враховує наявність проходів або проїздів між

стелажами або штабелями матеріалів, площі для сортування, комплектації, затарювання, зважування матеріалів і визначається відношенням корисної площі складу до загальної (таблиця. 3.1). Значення q залежить від виду складованого матеріалу, способу виконання навантажувальнорозвантажувальних робіт, а також від типа складу (табл. 3.2).

Таблиця 3.1 - Коефіцієнт використання площі складу

26

Точні розміри складу визначають за проектом складу. При проектуванні складів окрім загальної площі необхідно визначати також їх габарити і показати на складському майданчику розкладку збірних конструкцій за типами і марками, точно вказати місце, відведене під матеріали, тару, оснащення і інвентар (рис.3.1).

При зберіганні на складах конструкції повинні опиратись тими площинами, як при роботі в споруді, що не викликатиме перенапруження в бетоні і пошкодження виробів.

При зберіганні залізобетонні вироби повинні опиратись на дерев'яні інвентарні прокладки, які потрібно розміщати по вертикалі тільки одна над одною. Для підкладок рекомендується використовувати пиломатеріали перерізом 150х100; 150х150; 100х100 мм або колоди, обпиляні з двох боків. Прокладки повинні бути перерізом не менше 60х40 мм.

Дерев'яні інвентарні прокладки між горизонтальними рядами виробів слід класти на відстані не більше 500 мм від кінців панелей і розміщувати по вертикалі одна навпроти одної по лінії підйомних пристроїв (петель, отворів) або в місцях, що вказані в робочих кресленнях.

На приоб'єктних та інших складах залізобетонних і бетонних виробів рекомендується зберігати запас прокладок та підкладок в спеціально передбачених місцях.

Підкладки під вироби слід класти на щільну і вирівняну основу. Під час зберігання виробів в стосах прокладки між виробами по висоті стосу повинні бути розміщені по вертикалі одна над одною по лінії підйомних пристроїв (петель, отворів) або в інших місцях, що вказані в робочих кресленнях.

За наявності у виробах виступаючих деталей або монтажних петель товщина прокладок повинна перевищувати розмір виступаючих деталей або монтажних петель не менше ніж на 20 мм.

27

4 рядів - для порожнинних круглих паль діаметром 400…600 мм; 2 рядів - для порожнинних круглих паль діаметром 800 мм і паль-оболонок.

Ферми-крокви залізобетонні потрібно зберігати в робочому положенні в касетних стелажах з опиранням на дерев'яні підкладки в місцях опорних вузлів ферм або навпроти перших від опорних вузлів стояків. При розміщенні ферм в касетних стелажах повинна бути забезпечена можливість зачеплення і підйому кожної ферми для завантаження й монтажу.

Для зберігання і секційного складання складових частин залізобетонних ферм необхідно використовувати спеціальні пристосування-кондуктори.

Ригелі потрібно зберігати в горизонтальному (робочому) положенні в стосах заввишки не більше 2 м розсортованими за марками.

Підкранові балки, прогони таврового перерізу слід складати за допомогою інвентарних кондукторів, які встановлюються з обох боків балок.

Бетонні та залізобетонні панелі зовнішніх і внутрішніх стін, а також панелі із легких бетонів, панелі із автоклавних ніздрюватих бетонів повинні зберігатись в касетах у вертикальному положенні, розсортованими за марками і встановленими на дерев'яні підкладки, які забезпечують безпечне зберігання панелей. Касети необхідно встановлювати на майданчиках з твердим штучним покриттям або з щільною і рівною природною основою.

Панелі слід розміщувати на складі так, щоб було видно їх маркувальні позначки.

Під час розміщення панелей на складі повинна бути забезпечена можливість зачеплення і вільного підйому кожної панелі для завантаження і монтажу.

Вікна та двері, вмонтовані в панелі, при зберіганні і перевезенні повинні бути закритими. Панелі нещільної структури при зберіганні потрібно захищати від зволоження.

Блоки з легких бетонів для зовнішніх стін повинні зберігатись у вертикальному (робочому) положенні розсортованими за марками.

Простінкові та парапетні блоки допускається зберігати в горизонтальному положенні в стосах заввишки не більше ніж 2,5 м.

Панелі гіпсобетонні для перегородок повинні зберігатись на спеціально обладнаних складах розсортованими за марками у вертикальному положенні в касетах, які утворюють між панелями щілини, котрі забезпечують циркуляцію повітря і доступ для стропування.

Допускається зберігати панелі на будівельних майданчиках в пірамідах, обладнаних дерев'яними опорними щитами.

При зберіганні на складі панелі повинні бути захищені від зволоження.

Панелі залізобетонні для перекриттів і покриттів повинні зберігатись в стосах заввишки не більше ніж 3 м, складеними в робочому положенні і розсортованими за марками.

Плити залізобетонні ребристі для покриття виробничих споруд слід зберігати в робочому (горизонтальному) положенні.

Плити повинні зберігатись у штабелях розсортованими за марками і партіями. При зберіганні в одному стосі допускається укладання по висоті не більше 7 плит.

Панелі перекриття з автоклавного ніздрюватого бетону повинні зберігатись в стосах до 6 панелей по висоті.

Дерев'яні інвентарні прокладки між горизонтальними рядами виробів слід класти на відстані не більше 500 мм від кінців панелей і розміщувати по вертикалі тільки одна над одною.

Панелі зберігаються в умовах, які захищають їх від пошкодження і зволоження.

Панелі та блоки вентиляційні бетонні та залізобетонні повинні зберігатись у вертикальному положенні розсортованими за марками і поставленими на дерев'яні підкладки.

Елементи сходів повинні зберігатись в штабелях в горизонтальному положенні лицевою поверхнею догори, розсортованими за марками.

Сходові майданчики рекомендується складати в стоси заввишки не більше чотирьох рядів і влаштовувати між ними підкладки та прокладки на відстані 0,3 м від країв.

Сходові марші необхідно складати в стоси заввишки не більше шести рядів ступенями догори, підкладки й прокладки розміщувати вздовж маршів на відстані 0,15 м від країв.

Допускається зберігати елементи сходів, складених в положенні "на ребро" при надійному їх закріпленні в цьому положенні.

Бетонні і залізобетонні елементи сходів слід зберігати в контейнерах або пакетах. Допускається

29

їх зберігання без контейнерів. У цьому випадку сходини повинні зберігатись розсортованими за марками в стосах та складеними лицьовими поверхнями щільно одна до одної. Сходини повинні бути захищені від забруднення і псування лицьових поверхонь. Під перший ряд стосу сходин і між наступними рядами потрібно покласти дерев'яні прокладки однакової товщини, які розміщують на одній вертикалі.

Кабіни санітарно-технічні залізобетонні потрібно зберігати на спеціально обладнаних складах в робочому положенні поставленими на дерев'яні бруски, що розташовані на щільно вирівняній основі. Виступаючі внизу деталі каналізаційних труб повинні знаходитись на відстані не менше 20 мм від поверхні цієї основи. Прокладки потрібно розкладати в місцях, як це вказано в робочих кресленнях кабін.

Для захисту від дощу кабіни потрібно накривати полівінілхлоридною плівкою або іншими гідроізоляційними матеріалами.

Гідроізоляційний матеріал закріплюється до інвентарних дерев'яних рамок у верхній частині кабіни.

Перемички залізобетонні повинні зберігатись у контейнерах складеними в робоче положення, торцями з нанесеним маркуванням на один бік, розсортованими за марками.

Допускається зберігання перемичок без контейнерів на дерев'яних підкладках завтовшки не менше 40 мм, які розміщуються по вертикалі одна над одною на відстані 200 мм від торця.

Залізобетонні плити під вікна слід зберігати розсортованими за марками й укладеними на нелицьове ребро лицьовими поверхнями щільно одна до одної на підкладках і прокладках.

Стропувальні троси та інші зачіплювальні пристрої, що використовуються при складуванні плит, повинні мати м'яке покриття.

Бетонні плити тротуарні складають стосами в спеціальні контейнери або пакети для зберігання. В кожний стос, контейнер або пакет рекомендується складати плити однієї марки.

Висота стосів не повинна перевищувати 1,5 м. Поміж рядами встановлюються тонкі дерев'яні прокладки завтовшки до 1,5 см. Плити в стосах потрібно зберігати рядами в положенні "на ребро" або в робочому положенні. Плити потрібно зберігати на складі готової продукції з розкладкою їх за партіями, марками і датою виготовлення.

Складування збірних залізобетонних і бетонних виробів, що не вказані в цьому розділі, потрібно здійснювати аналогічно з вищенаведеними подібними типами деталей.

Для перевезення стінових дрібноштучних матеріалів автотранспортом потрібно використовувати автомобілі загального призначення, а також комплекти обладнання, що складаються із піддонів, захватних пристроїв для огорожі пакетів при перевезенні.

Вивантажувати пакети з автотранспорту потрібно за допомогою кранів. Пакети з цеглою та керамічними каменями рекомендується подавати безпосередньо на робочі місця мулярів або на спланований і утрамбований майданчик на приоб'єктному складі.

Цеглу, камені і керамічні вироби необхідно перевозити на піддонах, в контейнерах або пакетами, які забезпечують механічне навантаження і розвантаження продукції.

На піддон цеглу і камені слід класти "ялинкою" або іншим способом, який забезпечує стійкість виробів в пакеті при перевезенні.

При завантаженні, перевезенні і розвантаженні цегли і каменю слід вживати заходи, що захищають їх від механічного пошкодження.

Завантаження і розвантаження цегли і каменю необхідно виконувати спеціальними захватами.

Завантаження цегли або каменів навалом (накиданням) і розвантаження їх скиданням забороняється.

Цегла і камені повинні зберігатись на підкладках, піддонах або контейнерах, розсортованими окремо за марками і видом.

Допускається зберігання виробів на рівних чистих майданчиках з твердим покриттям без піддонів пакетами, що забезпечують механізоване завантаження і розвантаження продукції.

Забороняється класти піддони з цеглою або каменем один на один вище двох рядів. Будівельний майданчик повинен мати змінний комплект піддонів. Звільнені піддони потрібно

комплектувати і складати стосами в спеціально відведених місцях на складському майданчику і повертати цегельному заводу на заміну піддонів з цеглою.

В осінньо-зимовий період рекомендується стоси цегли накривати поліетиленовою плівкою або

30