QutGD0YDRgV8zNDA0LnBkZg==

Примітка. Розрахункова температура повітря в теплий період року і вологість в приміщеннях не нормуються, окрім вказаних в поз. 10-13, 14б, в яких розрахункову температуру слід приймати відповідно до вказівок Сніп 2.04.05-91*, а повітрообмін визначати розрахунком.

Ухолодний період року подачу підігрітого повітря приточування слід передбачати верхню зону приміщень і, при необхідності, в коридор для відшкодування об'єму повітря, що видаляється з приміщень, повітрообмін в яких встановлений по витяжці.

Для відшкодування повітря, що видаляється з душових, притоку слід передбачати в приміщеннях вбиралень.

Уверхній частині стін і перегородок, що розділяють душові, переддушові і вбиральні, слід передбачати установку жалюзійних решіток.

Убудівлях загальною площею приміщень не більше 108 м2, в яких розміщено не більше двох убиралень, в холодний період року допускається передбачати природну притоку зовнішнього повітря через вікна.

Утеплий період року в приміщення слід передбачати природне надходження зовнішнього повітря через вікна, що відкриваються. Подачу зовнішнього повітря системами з механічною спонукою слід передбачати для приміщень без вікон, а також при необхідності обробки зовнішнього повітря.

Урайонах з розрахунковою температурою зовнішнього повітря в теплий період року вище 25 °С (параметр А) у приміщеннях з постійним перебуванням людей слід передбачати установку стельових вентиляторів для підвищення швидкості руху повітря до 0,3 - 0,5 м/с.

Видалення повітря слід передбачати, як правило, безпосередньо з приміщень з приміщень системами з природним або механічним імпульсом. У душових і убиралень при трьох санітарних приладах і більш за систему з природним імпульсом використовувати не допускається.

Видалення повітря з вбиралень слід передбачати через душові. У випадках, коли повітрообмін вбиральні перевищує повітрообмін душової, видалення повітря слід передбачати через душову у встановленому для неї об'ємі, а різницю - безпосередньо з вбиральні.

Окремі системи витяжної вентиляції слід передбачати для по приміщень оздоровчих пунктів фельдшерів і лікарських, душових, убиралень. Допускається пристрій суміщеної витяжної вентиляції для душових і убиралень при вбиралень по поз. 4, 5а табл. 1.46.

Угардеробних приміщеннях по поз. 4, 5 табл. 5.46 на 5 чол. і менш, що працюють в одній зміні,

вхолодній період допускається приймати одноразовий повітрообмін, передбачаючи природну притоку зовнішнього повітря через вікна.

91

У приміщеннях вбиралень при обґрунтуванні допускається передбачати установку шаф для сушки спецодягу в неробочий час, обладнаних витяжною вентиляцією з природним імпульсом в об'ємі 10 м3/г повітря від кожної шафи.

Розрахункову температуру повітря і повітрообмін в приміщеннях машинописних бюро, копіюєрозмножувальних служб, пралень, хімчисток, їдалень (кімнат їди - по нормах для їдалень), оздоровчих пунктів, радіовузлів, телефонних станцій, бібліотек, архівів, кіноапаратів, студій, обчислювальної техніки, торгового і побутового обслуговування, залів зборів і нарад, конференц-залів слід приймати відповідно до СНіП по проектуванню відповідних будівель.

1.2.2 Забезпечення працюючих питною водою

Всі будівельні робітники забезпечуються доброякісною питною водою, що відповідає вимогам діючих санітарних правил і нормативів.

Як питні засоби рекомендуються: газована вода, чай і інші безалкогольні напої з урахуванням особливостей і звичок місцевого населення.

Для забезпечення людей питною водою при проектуванні будівельного генерального плану повинні бути передбачені місця для розбору питної води. На місцях розбору питної води встановлюють сатураторні установки, закриті баки з фонтануючими насадками, фонтанчики і таке інше.

Питні установки розміщують на відстані не більше 75 м від робочих місць, причому відстань по вертикалі повинна враховуватися з коефіцієнтом 5. Крім того, вони мають бути в гардеробних, в приміщеннях для особистої гігієни жінок, в пунктах харчування, в оздоровчих пунктах, в місцях відпочинку робітників і в укриттях від сонячної радіації і атмосферних опадів.

Машиністам землерийних і дорожніх машин, кранівникам, що працюють на висоті, а також робітникам, які не можуть покидати своїх робочих місць, вода повинна роздаватися в термосах або флягах.

Середня кількість питної води на одного робітника визначається з розрахунку 1...1,5 л взимку і 3...3,5 л влітку. Температура води має бути не нижче 8 °С і не вище 20 °С.

Питна вода повинна відповідати вимогам ДСанПіН 383 [29]. Якщо в сирому вигляді вода не придатна для пиття, її необхідно кип'ятити, для чого використовуються апарати «Титан» або «Вулкан». Воду кип'ятять протягом 15 хв. Якість води можна поліпшити застосуванням спеціальних реагентів (хлорного вапна, сірчанокислого глинозему, залізного купоросу), що додаються в певних кількостях.

Системи водопостачання і каналізації тимчасових будівель необхідно проектувати відповідно до вимог будівельних норм і правил по проектуванню внутрішнього водопроводу і каналізації будівель і по проектуванню гарячого водопостачання СНиП 2.04.01-85 [30] і влаштовувати відповід-

но до СНиП 3.05.04-85* [31].

У будівлях з автономними санітарно-технічними системами подача води до водорозбірної арматури повинна здійснюватися від ємностей для зберігання води, які встановлюються безпосеред-

ньо в будівлі на висоті, що забезпечує тиск у водорозбірної арматури не менше 0,01 МПа (0,1 кгс/см2).

Об'єм ємності для зберігання води повинен забезпечувати запас води в житлових і суспільних будівлях на три доби, санітарно-побутових, столових і виробничих, - на одну добу, виходячи з норми водоспоживання. Зберігання води допускається не більше 3 діб.

Ємності для зберігання води питної якості повинні виготовлятися, як правило, з тонколистової оцинкованої сталі по ГОСТ 7118-78 або ГОСТ 1491880 або з пластмас, призначених для зберігання харчових продуктів. Допускається виготовлення ємностей з чорної листової сталі по ГОСТ 16523-70 або ГОСТ 19904-74 з лакофарбним покриттям, яке дозволене МОЗ України для застосування в господарсько-питному водопостачанні.

Ємність для зберігання води має бути обладнана: наповнювальною, переливною і спусковою трубами, запірними кранами і автоматичним пристроєм відключення подачі води при досягненні розрахункового рівня води в ємності.

Допускається не встановлювати автоматичний пристрій відключення подачі води в ємність за наявності переливної труби в тому ж приміщенні, де проводиться подача води в ємність.

92

Скидання води по спусковій і переливній трубах повинне проводитися в санітарний прилад. Кінці переливної і спускової труб повинні знаходитися не менше чим на 50 мм вище за верх приладу.

На трубі, що підводить, у ємкості і на введенні, а також на спусковій трубі повинна встановлюватися запірна арматура.

На переливній трубі установка запірної арматури не допускається.

Якщо відсутнє централізоване водопостачання, вода з джерел використовується для господар- сько-питних цілей тільки на підставі висновку місцевих органів санітарного нагляду.

Норми витрати води в душових, вмивальних, туалетах і інших приміщеннях повинні відповідати даним таблиці.

Таблиця 1.47 - Витрата води (не нижче 37° С) в санітарно-побутових приміщеннях

Примітки: 1. Норми витрати води для оздоровчих пунктів залежать від їх типу і категорії.

2. Кількість води, яка необхідна для прибирання санітарно-побутових приміщень, указується в проектному завданні додатково.

3. У південних районах країни і місцевостях, де в найжаркіший місяць літа працюючі більше 50% робочого часу проводять на повітрі при температурі вище 30° С (у 13 г дня) рекомендується передбачати умивальники з душовими сітками (напівдуші) з розрахунку тривалості однієї процедури 5 хв. з витратою води 18…20 л. Температура води для охолоджуючого душу або напівдушу має бути 32…33 °С.

В тимчасових будівлях, обладнаних системами водопостачання повинна передбачатися система каналізації.

Проектування, розміщення і спорудження мереж каналізації проводяться відповідно до СНіП

2.04.03-85 [30], СНіП 3.05.04-85 [31] і ін.

Приєднання санітарно-технічних приводів до трубопроводу внутрішньої каналізації повинне проводитися через сифон.

За наявності тільки одного приладу (мийки або умивальника) допускається прямий випуск побутових вод з приладу в інвентарні змінні ємності.

Каналізаційні стоки в змінні ємності повинні знезаражуватися. Скидання неочищених стічних вод на поверхню землі і у водоймища не допускається.

За наявності в будівлі більше двох санітарно-технічних приладів і трубопроводу каналізації повинне забезпечуватися прочищення трубопроводу через ревізію або сифон-ревізію.

Мережі каналізації призначені для видалення виробничо-побутових відходів і зливових вод з території будівельного майданчика. Роботи по улаштуванню каналізації трудомісткі і тому тимчасову каналізацію на будівельному майданчику влаштовують в окремих випадках і в мінімальних об'ємах.

Для відведення зливових і умовно чистих виробничих вод зазвичай влаштовують відкриті водостоки. На будівництві, що має фекальну мережу, слід застосовувати каналізовані інвентарні теплі санвузли пересувного або контейнерного типу, розташовуючи їх біля колодязя. До такого санвузла необхідно підвести тимчасовий водопровід і електрику. Якщо фекальна каналізація відсутня, то санвузли влаштовують вигрібними. Їх розміщення узгоджується з органами санітарного нагляду.

93

Параметри тимчасових мереж або окремих елементів каналізації влаштовуються в послідовності: визначення вигляду і схеми розміщення мереж, визначення їх розмірів і вибір конструкції.

Тимчасові мережі каналізації розміщують з урахуванням рельєфу території з мінімально допустимим ухилом не менше 4 % для труб діаметром 200 мм і 7% для труб діаметром 150 мм з дрібним заглибленням. Можливо улаштування наземної каналізації в лотках і каналах.

Параметри і конструкції мереж тимчасової виробничої і фекально-побутової каналізації будівельного майданчика призначаються виходячи з показників розрахункового мінімального водоспоживання при коефіцієнті добової нерівномірності водовідведення Kдоб = 1,1...1.3. Перетин мереж тимчасової каналізації призначається за максимальним секундним розрахунком стічних вод. Для будмайданчиків трубопроводи (чавунні, сталеві, керамічні, залізобетонні) повинні мати діаметр до 150...250 мм при мінімальній швидкості руху стічних вод 0,7 м/с і максимальній - 8 м/с.

Санітарно-технічні системи тимчасових будівель мають бути прийняті технічним контролем підприємства-виготівника будівель в порядку, встановленому стандартами або технічними умовами для конкретних типів будівель.

Технічний контроль підприємства-виготівника повинен перевірити відповідність всіх санітар- но-технічних систем контейнерних будівель і вузлів для збірно-розбірних будівель на міцність і герметичність, як правило, гідравлічним способом. При температурі навколишнього повітря нижче плюс 5°С допускається випробування санітарно-технічних систем пневматичним способом.

1.2.3 Забезпечення необхідної величини освітленості

1.3 Загально майданчикові питання пожежної безпеки

Різноманітні процеси горіння широко застосовуються для виконання різноманітних процесів при будівництві, реконструкції, модернізації, технічному переоснащенні та капітальному ремонті будівель та споруд. На горінні побудовані такі технологічні процеси: отримання енергії, робота двигунів внутрішнього згоряння, приготування бітумних мастик, виконання газота електрозварювальних робіт, газополум’яне напилення матеріалів тощо. Зрозуміло, що далеко не кожний випадок горіння є пожежею, але практично будь-яке горіння може призвести до пожежі.

Пожежа - це процес неконтрольованого горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується у часі і просторі.

Пожежа супроводжується знищенням матеріальних цінностей, створює загрозу життю та здоров'ю людей, довкіллю.

Проблема пожеж стає глобальною за своїми масштабами, зачіпляє не тільки національні, але й міжнародні інтереси. Катастрофа на Чорнобильській АЕС, тривалі пожежі нафтових об'єктів Іраку як наслідок війни у Перській затоці, горіння великих лісних масивів переконує нас у цьому.

Щорічно на Землі виникає близько 7 мільйонів пожеж!

Згідно з прогнозами, зробленими на основі пожежної статистики, у світі протягом року може загинути на пожежах 225 тис. чоловік, 2 млн. 250 тис. чоловік - отримати каліцтво, 4,5 млн. - тяжкі опікові травми.

Динаміка пожеж в Україні і їх наслідків по даним МНС [32] представлена в табл. 5.48

94

Як видно з таблиці наслідки пожеж мають велике значення для нашої країни. Незважаючи на те, що кількість реєстрованих пожеж за останні 15 років майже не змінилась (фіксується незначне зниження), негативні наслідки зросли значуще. Так кількість загиблих на пожежах зросла більше ніж в 2,5 рази, кількість зруйнованих пожежами будівель і споруд – більше ніж в 5 разів, матеріальні втрати тільки за останні 9 років зросли більше ніж в 14 разів. І якщо зростання матеріальних втрат частково можливо віднести за рахунок інфляції, то інші втрати визивають почуття напруженості в суспільстві.

Пожежа виникає за одночасної наявності трьох основних умов (рис. 1.36):

Рисунок 1.36 - Необхідні умови виникнення пожежі.

Горюча речовина разом з окислювачем (головним чином киснем повітря) утворюють горюче середовище.

Варто запам'ятати вищенаведений "трикутник вогню", бо на ньому базуються основні напрямки попередження пожеж та способи пожежегасіння. Тому, якщо ми видалимо, унеможливимо, заблокуємо будь-яку з цих трьох умов, то пожежі не буде.

Основними напрямками забезпечення пожежної безпеки є усунення умов виникнення пожежі та мінімізація її наслідків.

Запобігання пожежі досягається:

попередженням утворення горючого середовища; попередженням утворення в горючому середовищі або внесення до нього джерел запалювання. Основними причинами пожеж є:

Необережне поводження з вогнем.

Порушення правил монтажу та експлуатації електроустаткування і побутових електроприладів. Порушення правил монтажу та експлуатації приладів опалення і теплогенеруючих установок. Підпали.

Несправність виробничого устаткування.

Порушення правил складування та зберігання пожежонебезпечних речовин та матеріалів. Порушення правил виконання пожежонебезпечних робіт.

Прояви атмосферної електрики (блискавки).

Усім відома істина, що пожежу легше попередити, ніж потім її гасити є актуальною постійно. Тому забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств, установ, організацій та підприємців.

Система пожежної безпеки - це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежі та збиткам від неї.

Пожежобезпека об'єкта - стан об'єкта, за якого з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей небезпечних факторів пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Рівень забезпечення пожежної безпеки - кількісна оцінка попереджених збитків у разі можливої пожежі.

Основними напрямками забезпечення пожежної безпеки є усунення умов виникнення пожежі та мінімізація її наслідків.

96

в зимовий час. Особливу увагу при цьому звертають на пожежонебезпечні способи обігріву приміщень, що будуються і тимчасових, сушку, улаштування тепляків, прогрівання бетону, утеплення систем тимчасового пожежного водопроводу або водоймищ і ін. На крупних будівництвах вирішують питання забезпечення приміщеннями для розміщення особового складу пожежної охорони, техніки і озброєння. Указують способи безпечного ведення робіт, що супроводяться виділенням вибухопожежонебезпечних пари, пилу, газів, а також що вимагають застосування вибухопожежонебезпечних речовин і матеріалів.

Проектом передбачають заходи по блискавкозахисту будівельного майданчика, зберіганню легкозаймистих (ЛЗР) і горючих (ГР) рідин. Щоб уникнути неприпустимого пожежонебезпечного поєднання окремих операцій в графіках і технологічних картах розробляють послідовність їх проведення.

При розробці заходів пожежної безпеки в ПОБ і ПВР враховують природно-кліматичні особливості району будівництва, пору року і додаткові вимоги по видах і періодах будівництва. З урахуванням кліматичних умов проектують також систему тимчасового (постійного) протипожежного водопостачання новобудови.

У промисловому будівництві при реконструкції і розширенні підприємств, що діють, в ПОБ додатково встановлюють черговість і порядок суміщеного виконання будівельно-монтажних робіт з вказівкою ділянок і цехів, в яких на час виконання цих робіт необхідно зупиняти або змінювати технологічні процеси основного виробництва. На будівельному генеральному плані указують діючі інженерні комунікації, такі що демонтуються або переносяться, місця підключення тимчасових комунікацій, проїзди по території, а також способи ведення робіт в обмежених умовах і тому подібне.

ПВР на реконструкцію і розширення підприємств складають в тому ж об'ємі, що і на нове будівництво, але з урахуванням особливостей виконання робіт на діючому підприємстві. Особливу увагу при цьому приділяють заходам щодо забезпечення пожежо і вибухобезпечності. У рішеннях по пожежо і вибухобезпечності передбачають порядок виконання відкритих вогневих робіт, вимоги до розміщення горючих і вибухонебезпечних матеріалів і ін. ПВР на реконструкцію або розширення діючого підприємства має бути узгоджений з дирекцією підприємства.

Сільське будівництво має істотні особливості, що посилюють пожежну небезпеку. Їх слід враховувати при розробці ПОБ і ПВР. У сільській місцевості до території будівельного майданчика можуть прилягати хлібні масиви, тому в період дозрівання хліба, перед його прибиранням необхідно передбачати заходи, що виключають його загоряння. При розташуванні території новобудови поблизу торф'яних полів, а також лісових і степових масивів забезпечують заходи захисту об'є- кту, що будується, від лісових, торф'яних і степових пожеж. У проектах приймають відповідні протипожежні розриви, вогнеперегороджуючі траншеї і тому подібне.

Будівництво в сільській місцевості нерідко починається далеко від населених пунктів, існуючих об'єктів, мережі водопостачання, упорядкованих доріг, гарнізонів пожежної охорони. Все це викликає необхідність улаштування під'їзних доріг для прибуття пожежної допомоги у будь-який час року, а також забезпечення силами і засобами пожежогасінні. Окрім перерахованих, існують особливості, залежні від призначення і виду об'єкту, що будується (будівлі підвищеної поверховості, видовищні підприємства, холодильники і ін.).

ПОБ і ПВР повинні передбачати першочергове виконання робіт підготовчого періоду; а також застосування прогресивних і економічних конструкцій, виробів, напівфабрикатів і матеріалів. Вживані матеріали і конструкції не повинні мати нижчої групи горючості і заниженої межі вогнестійкості.

Загально майданчикові питання пожежної безпеки включають в себе:

1)забезпечення безпечних протипожежних розривів між тимчасовими і постійними будівлями;

2)забезпечення подачі необхідних засобів пожежогасіння до місць можливого виникнення пожежі;

3)забезпечення безпечного під’їзду до будівлі, яка зводиться пожежних автомобілів;

4)забезпечення протипожежних заходів при складуванні та збереженні горючих та важко горючих речовин, матеріалів та конструкцій;

5)забезпечення пожежної безпеки при виконанні газонебезпечних та вогненебезпечних робіт (газозварювання, електрозварювання, приготування та розігрівання бітумних матеріалів і т.п.);

98

6)забезпечення блискавкозахисту всіх об’єктів, які розташовані на будівельному майданчику;

7)забезпечення безпечної евакуації працюючих на випадок пожежі.

В процесі будівництва необхідно забезпечити:

пріоритетне виконання протипожежних заходів, передбачених проектом, розробленим відповідно до норм, що діють, і затвердженим в установленому порядку;

дотримання протипожежних правил, передбачених НАПБ А.01.001-2004 [33], і охорону від пожежі об'єктів, що будується і допоміжних об'єктів, пожежобезпечне проведення будівельних і монтажних робіт;

наявність і справний стан засобів боротьби з пожежею; можливість безпечної евакуації і порятунку людей, а також захисту матеріальних цінностей при

пожежі на об'єкті, що будується, і на будівельному майданчику.

1.3.1 Забезпечення протипожежних розривів між тимчасовими і постійними будівлями

Пожежна безпека будівельного майданчика визначається в основному ступенем її підготовленості на початок будівельних робіт. Для вирішення цього важливого завдання складають і затверджують будівельний генеральний план із запискою пояснення.

Розміщення будівель і споруд. Розробляючи будгенплан, в проекті організації будівництва і проекті виконання робіт необхідно правильно визначити розташування на будівельному майданчику тимчасових побутових, складських і підсобних будівель і споруд по відношенню до об'єктів, що будуються. Розміщення об'єкту будівництва, тимчасових будівель, складів і інших споруд, по- в'язаних з обслуговуванням новобудови, повинне забезпечувати нормальні умови для здійснення будівельних робіт і пожежну безпеку. З цією метою будівельний майданчик розділяють на зони: адміністративно-побутових приміщень; складську; транспортних споруд, обслуговуючих будівництво; майстерень і цехів; зону будівництва, що включає об'єкти, що будуються, з прилеглими до них засобами механізації і необхідними матеріалами і конструкціями.

До початку будівництва на будівельному майданчику мають бути знесені всі будови і споруди, що знаходяться в протипожежних розривах.

При збереженні існуючих будов мають бути розроблені протипожежні заходи.

Розташування виробничих, складських і допоміжних будівель і споруд на території будівництва повинне відповідати затвердженому в установленому порядку генплану, розробленому у складі проекту організації будівництва з урахуванням вимог сьогодення діючих правил і норм проектування.

Не допускається розміщення споруд на території будівництва з відступами від діючих норм і правил і затвердженого генплану.

До всіх будівель і споруд підприємства має бути забезпечений вільний доступ. Протипожежні розриви між будинками, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування тощо повинні відповідати вимогам будівельних норм. Їх не дозволяється захаращувати, використовувати для складування матеріалів, устаткування, стоянок транспорту, будівництва та встановлення тимчасових будинків і споруд, у тому числі інвентарних побутових приміщень, індивідуальних гаражів тощо.

Територія підприємств, ділянок, що межують з житловими будинками, дачними та іншими будівлями, протипожежні розриви між будинками, спорудами, майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування тощо повинні постійно утримуватися в чистоті та систематично очищатися від сміття, відходів виробництва, тари, опалого листя, котрі необхідно регулярно видаляти (вивозити) у спеціально відведені місця.

На території населених пунктів та підприємств забороняється влаштовувати звалища горючих відходів.

Будівництво на території підприємств нових будівель та споруд (у тому числі тимчасових) може здійснюватися лише за наявності проектної документації, яка пройшла попередню експертизу (перевірку) в органах державного пожежного нагляду на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки.

Будівлі, що будуються, і споруди, а також підсобні будівлі і приміщення мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасінні.

99

Протипожежні розриви передбачають між зонами і усередині кожної зони, а також між окремими будівлями і спорудами. Вони необхідні для попередження можливого розповсюдження вогню на сусідні будівлі і споруди і для забезпечення успішного маневрування пожежних підрозділів, прибулих для гасіння пожежі.

Протипожежні розриви встановлюють залежно від призначення, категорії по вибухопожежній і пожежній небезпеці, ступеню вогнестійкості будівель відповідно до вимог ДБН 360-92** [34],

СНіП ІІ-89-80* [35], ДБН Б.2.4-1-94 [36], ДБН Б.2.4-3-95 [37], СНіП 2.11.06-91 [38], ВБН В.2.2- 58.1-94 [39] і інших НД (див. додаток ).

Протипожежні розриви між постійними і тимчасовими будівлями і спорудами, а також між складами і будівлями (спорудами) повинні прийматися згідно вимогам правил пожежної безпеки: не спалимих від неспалимих – 16 м, спалимих від спалимих – 20 м, неспалимих від неспалимих – 10 м.

Між штабелями витратних складів лісопиломатеріалів і інших складів, а також між ними і постійними або тимчасовими будівлями, що будуються, і спорудами розриви визначають відповідно до вимог СНіП ІІ-89-80* [35] і СНіП ІІ-97-76 [40] (див. додаток ).

Визначення величини протипожежного розриву, якщо вона не встановлена НД, може здійснюватися з використанням розрахункових методів, узгоджених з центральним органом державного пожежного нагляду.

Для забезпечення пожежної безпеки на будівельному майданчику здійснюють відповідний періодам початку, ведення і закінчення будівництва комплекс заходів, передбачених ПОБ і ПВР. До початку робіт нульового циклу зносять будови, які не використовуватимуться в процесі будівництва. Це роблять для забезпечення протипожежних розривів між будівлями, що зводяться, і спорудами і зниження небезпеки виникнення і розвитку пожеж, особливо якщо ці будови IV і V ступенів вогнестійкості.

Територію будівництва обов'язково захищають, що дозволяє краще забезпечити дотримання протипожежного режиму. Об’єкти розміщують з урахуванням рельєфу місцевості, рози вітрів і з дотриманням протипожежних розривів. Це означає, що тимчасовий наземний склад паливномастильних матеріалів повинен розміщуватися нижче по рельєфу місцевості від об'єктів будівельного майданчика, а вогнедіючі установки (битумоварочні, казани, котельні, кузні) з підвітряного по відношенню до штабелів лісоматеріалів боку.

Підсобні об'єкти (пилорами, зварювальні ділянки, тимчасові побутові будівлі, склади і т. ін.) будують на місцях, визначених будгенпланом.

Тимчасові споруди, не передбачені будгенпланом, забороняється зводити без узгодження з місцевими органами Держпожнагляду. Тимчасові будівлі і споруди, передбачені проектом організації будівництва, повинні відповідати вимогам пожежної безпеки. На об'єктах, що реконструюються або розширюваних, як тимчасові приміщення можуть бути використані цехові побутові приміщення.

Тимчасові споруди, кіоски, ларьки тощо повинні розміщуватися на відстані не менше 10 м від інших будівель та споруд, крім випадків, коли згідно з будівельними нормами потрібний більший протипожежний розрив або коли їх можна встановлювати біля зовнішніх стін без отворів, які відповідають вимогам будівельних норм до протипожежних стін.

Інвентарні будівлі мобільного типу, кіоски, інші подібні будівлі допускається розміщувати групами, але не більше 10 у групі і площею не більше 800 кв. м. Відстань між групами цих будівель та від них до інших споруд повинна становити не менше 15 м.

При розміщенні санітарно-побутових приміщень у вагончиках або контейнерах їх розташовують поруч і по можливості блокують так, щоб відстань між побутовими будівлями в одній групі була не менше 1 м, а загальна довжина споруди, що блокується, не перевершувала 50 м з протипожежних міркувань.

Вагончики допускається мати в своєму розпорядженні групами по 10 в кожній з відстанню між ними не менше 18 м. Вагончики, які використовуються для адміністративно-побутових цілей, розташовують на відстані не менше 24 м від будівель, що будуються і підсобних.

Будівельні відходи (обрізання лісоматеріалів, тріску, кору, стружку, тирсу і ін.) необхідно щодня прибирати з місць виробництва робіт і з території будівництва в спеціально відведені місця. Місця звалища деревних відходів розташовують на відстані не менше 50 м від найближчих будівель і меж складу лісових матеріалів. Тимчасове зберігання деревних відходів допускається на.

100