QutGD0YDRgV8zNDA0LnBkZg==

Визначення необхідної кількості первинних засобів пожежогасінні

Оснащення пожежними щитами

При визначенні видів і кількості первинних засобів пожежогасінні слід враховувати фізикохімічні і пожежонебезпечні властивості горючих речовин, їх відношення до вогнегасних речовин, а також площа виробничих приміщень, відкритих майданчиків і установок.

Для розміщення первинних засобів пожежогасінні, немеханізованого інструменту і пожежного інвентарю у виробничих і складських приміщеннях, не обладнаних внутрішнім протипожежним водопроводом і автоматичними установками пожежогасінні, а також на території підприємств (організацій), що не мають зовнішнього протипожежного водопроводу, або при видаленні будівель (споруд), зовнішніх технологічних установок цих підприємств на відстані більше 100 м від зовнішніх пожежних вододжерел повинні обладнатися пожежні щити. Необхідна кількість пожежних щитів і їх тип визначаються залежно від категорії приміщень, будівель (споруд) і зовнішніх технологічних установок по вибухопожежній і пожежній небезпеці, граничній площі, що захищається, одним пожежним щитом і класу пожежі по ІСО N 3941-77 відповідно до табл. 1.78.

Таблиця 1.78 - Норми оснащення будівель (споруд) і територій пожежними щитами

Примітка. ЩП-А - щит пожежний для вогнищ пожежі класу А; ЩП-В - щит пожежник для вогнищ пожежі класу В; ЩП-Е - щит пожежник для вогнищ пожежі класу Е;

ЩП - СХ - щит пожежник для сільськогосподарських підприємств (організацій); ЩПП - щит пожежник пересувний.

Пожежні щити комплектуються первинними засобами пожежогасінні, немеханізованим пожежним інструментом і інвентарем відповідно до табл. 1.79.

Бочки для зберігання води, що встановлюються поряд з пожежним щитом, повинні мати об'єм відповідно до вимог ГОСТ 12.4.009-83 [45] не менше 0,2 куб. м і комплектуватися відрами. Ящики для піску повинні мати об'єм 0,5; 1,0 або 3,0 куб. м і комплектуватися совковою лопатою за ГОСТ 3620-76. Конструкція ящика повинна забезпечувати зручність витягання піску і виключати попадання опадів.

Ящики з піском, як правило, повинні встановлюватися з щитами в приміщеннях або відкритих майданчиках, де можливий розлив легкозаймистих або горючих рідин.

Для приміщень і зовнішніх технологічних установок категорії А, Б і В по вибухопожежній і пожежній небезпеці запас піску в ящиках має бути не менше 0,5 куб. м на кожних 500 кв. м площі, що захищається, а для приміщень і зовнішніх технологічних установок категорії Г і Д не менше 0,5 куб. м на кожну 1000 кв. м площі, що захищається.

161

Таблиця 1.79 - Норми комплектації пожежних щитів немеханізованим інструментом і інвентарем

Примітки.

1.Для гасіння пожеж різних класів порошкові вогнегасники повинні мати відповідні заряди: для класу А - порошок АВС (Е); класів В і (Е) - ВС (Е) або АВС (Е).

2.Знаком "++" позначені ті, що рекомендуються до оснащення об'єктів, знаком "+" - вживання яких допускається за відсутності тих, що рекомендуються і при відповідному обгрунтуванні, знаком "-" - які не допускаються для оснащення даних об'єктів.

Азбестові полотна, грубошерстні тканини або повсть мають бути розміром не менше 1 х 1 м і призначені для гасіння вогнищ пожежі речовин і матеріалів на площі не більше 50% від площі вживаного полотна, горіння яких не може відбуватися без доступу повітря. У місцях вживання і зберігання ЛЗР і ГР розміри полотен можуть бути збільшені до 2 х 1,5 м або 2 х 2 м.

Азбестове полотно, грубошерстні тканини або повсть (кошма, покривало з негорючого матеріалу) повинні зберігатися у водонепроникних футлярах (чохлах, упаковках), що закриваються, дозволяють швидко застосувати ці засоби на випадок пожежі. Вказані засоби повинні не рідше за один раз в 3 місяці просушуватися і очищатися від пилу.

Використання первинних засобів пожежогасінні, немеханізованого пожежного інструменту і інвентаря для господарських і інших потреб, не пов'язаних з гасінням пожежі, забороняється.

162

Оснащення вогнегасниками

Комплектування технологічного устаткування вогнегасниками здійснюється згідно вимогам технічних умов (паспортів) на це устаткування або відповідним правилам пожежної безпеки.

Комплектування імпортного устаткування вогнегасниками виконується згідно умовам договору на його постачання.

Вибір типа і розрахунок необхідної кількості вогнегасників слід виконувати залежно від їх вогнегасної здатності, граничної площі, класу пожежі, горючих речовин і матеріалів в приміщенні, що захищається, або на об'єкті згідно ІСО N 3941 - 77:

клас А - пожежі твердих речовин, в основному органічного походження, горіння яких супроводиться тлінням (деревина, текстиль, папір);

клас В - пожежі горючих рідин або плавких твердих речовин; клас С - пожежі газів;

клас D - пожежі металів і їх сплавів;

клас (Е) - пожежі, пов'язані з горінням електроустановок.

Вибір типа вогнегасника (пересувний або ручний) обумовлений розмірами можливих вогнищ пожежі. При їх значних розмірах необхідно використовувати пересувні вогнегасники.

Вибираючи вогнегасник з відповідною температурною межею використання, необхідно враховувати кліматичні умови експлуатації будівель і споруд.

Якщо можливі комбіновані вогнища пожежі, то перевага при виборі вогнегасника віддається більш універсальному по сфері застосування.

Норми оснащення приміщень вогнегасниками представлені в табл. 1.80 і 1.81.

Таблиця 1.80 - Норми оснащення приміщень переносними вогнегасниками

Примітки: 1. Для гасіння пожеж різних класів порошкові вогнегасники повинні мати відповідні заряди: для класу А - порошок АВС (Е); для класів В, С і (Е) - ВС (Е) або АВС (Е) і класу D - D.

2.Знаком "++" позначені ті, що рекомендуються до оснащення об'єкт у вогнегасники, знаком "+" - вогнегасники, вживання яких допускається за відсутності тих, що рекомендуються і при відповідному обґрунтуванні, знаком "-" – вогнегасники, які не допускаються для оснащення даних об'єктів.

3.У замкнутих приміщеннях об'ємом не більше 50 куб. м для гасіння пожеж замість переносних вогнегасників, або додатково до них, можуть бути використані самоспрацьовуючі порошкові вогнегасники.

163

Таблиця 1.81 - Норми оснащення приміщень пересувними вогнегасниками

Примітки: 1. Для гасіння вогнищ пожеж різних класів порошкові і комбіновані вогнегасники повинні мати відповідні заряди: для класу А - порошок АВС (Е); для класу В, C і (Е) - ВС (Е) або АВС (Е) і класу D - D.

2.Значення знаків "++", "+" і "-" приведені в примітці 2 табл.1.80.

Для граничної площі приміщень різних категорій (максимальній площі, що захищається одним або групою вогнегасників) необхідно передбачати число вогнегасників одного з типів, вказане в табл.1 і 2 перед знаком "++" або "+".

Угромадських будівлях і спорудах на кожному поверсі повинні розміщуватися не менше двох ручних вогнегасників.

Приміщення категорії Д можуть не оснащуватися вогнегасниками, якщо їх площа не перевищує

100 кв. м.

За наявності декількох невеликих приміщень однієї категорії пожежної небезпеки кількість необхідних вогнегасників визначається згідно таблиць 1.80 і 1.81 з врахуванням сумарної площі цих приміщень.

Вогнегасники, відправлені з підприємства на перезарядку, повинні замінюватися відповідною кількістю заряджених вогнегасників.

При захисті приміщень ЕОМ, телефонних станцій, музеїв, архівів і так далі слід зважати на специфіку взаємодії вогнегасних речовин з устаткуванням, виробами, матеріалами і тому подібне, що захищаються. Дані приміщення слід обладнати хладоновими і вуглекислотними вогнегасниками з врахуванням граничний допустимій концентрації вогнегасної речовини.

Приміщення, обладнані автоматичними стаціонарними установками пожежогасінні, забезпечуються вогнегасниками на 50%, виходячи з їх розрахункової кількості.

Відстань від можливого вогнища пожежі до місця розміщення вогнегасника не повинна перевищувати 20 м для громадських будівель і споруд; 30 м для приміщень категорій А, Б і В; 40 м для приміщень категорії Г; 70 м для приміщень категорії Д.

На об'єкті має бути визначена особа, відповідальна за придбання, ремонт, збереження і готовність до дії первинних засобів пожежогасінні.

Облік перевірки наявності і стану первинних засобів пожежогасінні слід вести в спеціальному журналі довільної форми.

Кожен вогнегасник, встановлений на об'єкті, повинен мати порядковий номер, нанесений на корпус білою фарбою. На нього заводять паспорт по встановленій формі.

Вогнегасники повинні завжди міститися в справному стані, періодично оглядатися, перевірятися і своєчасно перезаряджатися.

Узимовий час (при температурі нижче 1 град. С) вогнегасники необхідно зберігати в опалювальних приміщеннях.

164

Розміщення первинних засобів пожежогасінні в коридорах, проходах не повинно перешкоджати безпечній евакуації людей. Їх слід розташовувати на видних місцях поблизу від виходів з приміщень на висоті не більше 1,5 м.

Азбестове полотно, повсть (кошму) рекомендується зберігати в металевих футлярах з кришками, періодично (не рідше за 1 раз в три місяці) просушувати і очищати від пилу.

Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих і складських приміщеннях, а також на території об'єктів повинні обладнатися пожежні щити (пункти).

Використання первинних засобів пожежогасінні для господарських і інших потреб, не пов'язаних з гасінням пожежі, не допускається.

Виробничі, складські, лабораторні, адміністративні та побутові будинки і приміщення об'єктів різного призначення, громадські будинки та споруди повинні бути оснащені переносними або пересувними вогнегасниками, які відповідають відповідно вимогам ДСТУ 3675-98 [75] і ДСТУ 373498 (ГОСТ 30612-99) [76] та сертифіковані в Україні в установленому порядку. Ця вимога стосується також будинків, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами установок пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами.

Під час будівництва, реконструкції, технічного переоснащення об'єкти (будинки, споруди, приміщення), будівельні майданчики, а також тимчасові споруди і підсобні приміщення повинні бути оснащені вогнегасниками відповідно до цих норм.

Під час здавання в експлуатацію збудованих об'єктів (будинків, споруд, приміщень), а також після реконструкції, розширення, капітального ремонту вони повинні бути оснащені вогнегасниками відповідно до цих норм.

Відповідальними за своєчасне і повне оснащення об'єктів вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, навчання працівників правилам користування ними є власники об'єктів (або орендарі, якщо це обумовлено договором оренди).

Власники підприємств та уповноважені ними особи, а також орендарі зобов'язані утримувати в справному стані вогнегасники і не допускати їх використання не за призначенням.

Норми належності вогнегасників для конкретних об'єктів повинні встановлюватися нормами технологічного проектування або галузевими правилами пожежної безпеки з урахуванням положень, викладених у цих нормах.

За відсутності норм належності вогнегасників для конкретних об'єктів тип та необхідну кількість вогнегасників визначають за цими нормами.

Для вибору типу та необхідної кількості вогнегасників для оснащення об'єкта слід ураховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин, характер їх взаємодії з вогнегасними речовинами, а також площу приміщень, будинків і споруд.

Необхідну кількість вогнегасників визначають окремо для кожного поверху та приміщення об'єкта.

Приміщення, у якому розміщені декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених одне від одного протипожежними стінами, оснащують вогнегасниками за нормами найбільш небезпечного виробництва.

За наявності декількох приміщень з однаковим рівнем пожежної небезпеки необхідну кількість вогнегасників для їх захисту визначають згідно з нормами належності, наведеними в таблицях 1-3, та з урахуванням сумарної площі цих приміщень.

Критеріями вибору типу і необхідної кількості вогнегасників для захисту об'єкта є: рівень пожежної небезпеки об'єкта (будинку, споруди, приміщення); клас пожежі горючих речовин та матеріалів, наявних у ньому;

придатність вогнегасника для гасіння пожежі певного класу та відповідність умовам його експлуатації;

вогнегасна здатність вогнегасника конкретного типу; категорія приміщення за вибухопожежною або пожежною небезпекою;

наявність у приміщенні модульної установки автоматичного пожежогасіння; площа об'єкта.

Класи пожеж та їх символи визначені в ГОСТ 27331-87 [41].

Крім визначених ГОСТ 27331-87 [41] класів пожеж, існує клас пожежі (Е) - горіння електроустановок, що перебувають під напругою електричного струму.

165

Категорія будинків та приміщень виробничого і складського призначення за вибухопожежною або пожежною небезпекою визначається відповідно до вимог НАПБ Б.03.002-07 [55].

Вибір типу та необхідної кількості вогнегасників

Під час вибору типу і необхідної кількості вогнегасників для оснащення об'єктів слід також керуватися галузевими правилами пожежної безпеки, нормами технологічного проектування та іншими нормативно-правовими актами, які регламентують вимоги до оснащення об'єктів вогнегасниками.

Вибір типу та необхідної кількості вогнегасників проводиться згідно з нормами належності, наведеними в таблицях 1.86…1.89. У таблицях 1.86…1.88 нормування для захисту приміщення, залежно від його площі, передбачено для одного типу вогнегасника, а саме: порошкового, водяного, водо-пінного або вуглекислотного. Тип вогнегасника потрібно вибирати, виходячи з особливостей конкретного об'єкта.

Вибір типу вогнегасника обумовлений розмірами можливих осередків пожеж на об'єкті.

При виборі типу вогнегасників необхідно враховувати кліматичні умови експлуатації будинків та споруд. Придатність переносних і пересувних вогнегасників до гасіння пожеж різних класів та діапазони температур їх експлуатації наведено в табл. 1.82.

Таблиця 1.82 - Придатність вогнегасників до гасіння пожеж різних класів та діапазони температур їх експлуатації

Примітка. Знак "+" означає придатність вогнегасника для гасіння пожежі цього класу; знак "- " означає непридатність для гасіння пожежі цього класу.

* Застосування небезпечне для життя людини.

** Для водяних вогнегасників із зарядом води з добавками, що забезпечують гасіння пожеж класу В.

Якщо на об'єкті можливі осередки пожеж різних класів, то слід вибирати вогнегасники окремо для кожного класу пожежі або віддавати перевагу більш універсальному вогнегаснику щодо області застосування. При виборі таких вогнегасників їх кількість повинна дорівнювати більшому значенню, що отримане для кожного класу пожежі окремо.

За необхідності застосування різних типів вогнегасників допускається здійснювати заміну одного типу на інший із забезпеченням рівності сумарної вогнегасної здатності вогнегасників за класом пожежі, характерної для цього об'єкта. Для зручності здійснення такої заміни в табл. 5.83 наведено коефіцієнти ефективності вогнегасників, які є відносними значеннями ефективності пожежі класів А та В. Наприклад, порошковий вогнегасник ВП-9 для пожежі класу В, який має коефіцієнт ефективності 13, можна замінити на два вогнегасники – порошковий ВП-6 (має коефіцієнт

166

ефективності 8) та водо-пінний ВВП-6 (має коефіцієнт ефективності 5), які мають сумарний коефіцієнт ефективності 13.

Таблиця 1.83 - Коефіцієнти ефективності вогнегасників за їх вогнегасною здатністю

щодо гасіння модельних вогнищ пожежі класів А та В

* Для водяних вогнегасників із зарядом води з добавками, що забезпечують гасіння пожеж класу В.

При виборі вогнегасників необхідно користуватися переліками, наведеними в табл. 1.84 та

1.85.

Громадські та адміністративно-побутові будинки на кожному поверсі повинні мати не менше двох переносних (порошкових, водо-пінних або водяних) вогнегасників з масою заряду вогнегасної речовини 5 кг і більше. Крім того, слід передбачати по одному вуглекислотному вогнегаснику з величиною заряду вогнегасної речовини 3 кг і більше:

на 20 кв. м площі підлоги в таких приміщеннях: офісні приміщення з ПЕОМ, комори, електрощитові, вентиляційні камери та інші технічні приміщення;

на 50 кв. м площі підлоги приміщень архівів, машзалів, бібліотек, музеїв.

Додатково вищевказані приміщення можуть оснащуватися аерозольними водопінними вогнегасниками з масою заряду вогнегасної речовини 400 г і більше.

167

Таблиця 1.84 – Перелік об'єктів різного призначення, які повинні бути оснащені переносними вогнегасниками

* Застереження щодо застосування вуглекислотних вогнегасників: при гасінні пожежі в приміщенні необхідно враховувати можливість зниження вмісту кисню в повітрі приміщення нижче граничнодопустимого значення.

** Порошкові вогнегасники слід застосовувати після евакуації людей з приміщення.

Таблиця 1.85 – Перелік об'єктів різного призначення, які повинні які повинні бути оснащені пересувними вогнегасниками

* Застереження щодо застосування вуглекислотних вогнегасників: при гасінні пожежі в приміщенні необхідно враховувати можливість зниження вмісту кисню в повітрі приміщення нижче граничнодопустимого значення.

** Порошкові вогнегасники слід застосовувати після евакуації людей з приміщення.

168

Таблиця 1.86 - Норми належності порошкових вогнегасників для виробничих і

складських будинків та приміщень промислових підприємств

169

Продовження табл. 1.86

Примітки: 1. Знаком "-" позначені порошкові вогнегасники, які не допускаються для оснащення зазначених приміщень.

2. За наявності в приміщенні можливості виникнення пожеж різних класів кількість вогнегасників вибирається за одним із класів, для якого ця кількість більша

Таблиця 1.87 – Норми належності водяних та водо-пінних вогнегасників для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств

170