Обов'язки суб'єктів аудиторської діяльності

Аудиторські фірми (аудитори) зобов'язані:

• належним чином надавати аудиторські послуги, перевіряти стан бухгалтер­ського обліку і звітності замовника, їх достовірність, повноту і відповідність чинному законодавству та встановленим нормативам;

• повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про виявлені під час проведення аудиту недоліки ведення бухгалтерського обліку і звітно­сті (тобто тих, із ким укладений договір);

• зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту та виконанні інших аудиторських послуг. Не розголошувати відомостей, що є комерційною та­ємницею, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;

• відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до чинного законодавства України.

Відповідальність суб'єктів аудиторської діяльності

Відносини між аудиторською фірмою (аудитором) і клієнтом регулюються нор­мами цивільного законодавства. У відповідності зі ст. 25 Закону України "Про ауди­торську діяльність" за неналежне виконання своїх зобов'язань аудитор несе цивіль­ну відповідальність, яка передбачає відшкодування заподіяних збитків із вини аудитора. До цивільної відповідальності аудиторські фірми (аудитори) притягують­ся за рішенням суду (господарського суду). Такі судові справи стосуються тих пере­кручень звітності, яких аудитор не зміг виявити, в результаті чого клієнт зазнав збит­ків у вигляді сплати штрафів, пені. Клієнт у цьому випадку стверджує, що аудитор зміг би знайти ці перекручення, якби не його недбалість. Тобто головне звинувачен­ня, як правило, стосується рівня ретельності виконання зобов'язань аудитором.

За звичайними цивільно-правовими угодами сторони несуть відповідальність тіль­ки одна перед одною, а аудитор несе відповідальність перед клієнтом і перед третіми особами, які є користувачами фінансової звітності клієнта, засвідченої висновком аудитора. Ця специфіка відповідальності аудитора закладена в меті аудиту: засвідчити достовірність, повноту і законність поданої інформації щодо дій і подій суб'єкта господарювання з метою зменшення ризику користувачів інформації. Аудиторська фірма (аудитор) може нести відповідальність перед третьою особою, якщо позивач зазнав збитків у результаті того, що він поклався на фінансову звітність, яка ввела йо­го в оману. До таких осіб належать наявні та потенційні акціонери, постачальники, банкіри, інші кредитори, службовці тощо. Типовий випадок такого роду може статися тоді, коли банк не може повернути позики через неплатоспроможність клієнта, пози­тивну платоспроможність якого попередньо підтвердила аудиторська фірма своїм вис­новком. Банк може вимагати, щоб аудиторська фірма відшкодувала заподіяні збитки, посилаючись на те, що аудит був проведений із неналежною ретельністю.

Аудитор (фізична особа) може бути притягнутим і до кримінальної відповідаль­ності, якщо його визнають винним у кримінальних злочинах. Особливо це стосуєть­ся випадків, коли порушуються вимоги законодавства щодо цінних паперів.

Кримінальна відповідальність настає в разі навмисного приховування істини з ко­рисливою метою.

Професійна відповідальність аудитора визначається у:

• попередженні;

• припиненні дії сертифікату на строк до одного року;

• анулюванні сертифікату.

Аудитор, який працює в аудиторській фірмі і пов'язаний із нею трудовими пра­вовідносинами, у разі неналежного виконання своїх обов'язків може бути притягне­ний до відповідальності за нормами трудового права (догана, звільнення, обмежене відшкодування заподіяних фактичних збитків).

Класифікація відповідальності суб'єктів аудиторської діяльності показана на рис. 1.6.

Відповідальність аудиторів настає у разі неякісного виконання своїх обов'язків, яке проявляється у:

• неправомірному використанні (невикористанні) нормативної бази (законо­давчих та інших актів із бухгалтерського обліку, оподаткування та офіційних пояснень до них);

• арифметичних помилках;

• втратах або псуванні документів, отриманих аудитором;

• навмисних діях або бездіяльності аудитора чи його працівників, спрямова­них на заподіяння шкоди замовнику, а також будь-яких діях (бездіяльності) з ознаками кримінального діяння, змови;

• діях працівників аудитора в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або їх наслідках;

• порушенні (розголошенні) або використанні із власною метою аудитором будь-якої конфіденційної інформації, що стала йому відома при наданні ауди­торських послуг.

Для того щоб уникнути судового переслідування, аудиторам рекомендується дот­римуватися таких правил:

• перед початком роботи аудитор повинен письмово повідомити клієнта про власне розуміння обов'язків і про те, які об'єкти будуть перевірені;

• встановити помилки в роботі клієнта в попередніх звітних періодах;

• неухильно дотримуватися вимог бухгалтерських і аудиторських стандартів;

• розуміти, що суди чекають від представників вільної професії поваги до норм права і справедливості, навіть якщо вони не відповідають стандартам професійної етики;

• ставити якість своєї роботи вище за піклування про збільшення доходів своєї фірми;

• бути особливо обережним, перевіряючи фірми, що мають фінансові трудно­щі (такі фірми намагаються надати викривлену фінансову звітність).

Аудитори повинні вживати заходів щодо мінімізації своєї відповідальності. До цих заходів можна віднести такі:

• мати справу тільки з чесними клієнтами;

• наймати кваліфікований персонал, який слід адекватно підготувати, і постій­но контролювати якості його роботи;

• дотримуватися професійних стандартів;

• зберігати незалежність;

• розуміти, який бізнес веде клієнт, тобто знати специфіку господарських опе­рацій фірми;

• підтримувати високу якість аудиту;

• правильно документувати роботу;

• оформити документи, що визначають взаємні обов'язки аудитора і клієнта;

• зберігати конфіденційність стосунків, тобто не розкривати інформації про свого клієнта стороннім особам;

• забезпечити адекватний страховий захист;

• користуватися кваліфікованими юридичними консультаціями.

Воднораз, аудитор не застрахований від помилок та невиявлення перекручень звітності, фактів обману тощо. З метою запобігання негативним наслідкам для ауди­торської фірми в розвинених країнах здійснюється страхування професійної і ци­вільної відповідальності. Це стало обов'язковим видом страхування.

Рис. 1.6. Класифікація відповідальності субєктів аудиторської діяльності