Тема №3 планування аудиторської діяльності

Вивчивши цю тему, Ви повинні знати:

• сутність планування;

• зміст МСА 300 "Планування";

• необхідність планування аудиторської діяльності;

• переваги аудиторської діяльності при застосуванні планування;

• методологію планування;

• методику планування;

• технологію планування;

• види планів;

• сутність стратегічного, поточного та оперативного планів;

• сутність інтуїтивного і формального планування;

• як скласти план обсягу аудиторських послуг;

• розділи плану із праці;

• алгоритм складання плану із праці;

• інформаційну базу для розробки плану із праці;

• як спланувати кількість персоналу;

• структуру планового фонду заробітної плати;

• вихідні дані для розроблення фінансового плану;

• як скласти план доходів і витрат;

• необхідність у плануванні конкретної перевірки;

• мету планування аудиту;

• чинники, які впливають на формування загального плану аудиту;

• етапи планування аудиту;

• як оцінити систему внутрішнього контролю;

• основні положення загального плану аудиторської перевірки;

• як скласти програму аудиту.

На основі набутих знань Ви повинні вміти:

• відрізняти планування аудиторської діяльності від планування аудиту;

• визначити переваги, які створюються при застосуванні планування в умовах ринку;

• дати визначення методології, методики і технології планування;

• скласти план обсягу аудиторських послуг;

• скласти план із праці і заробітної плати;

• скласти план доходів і витрат;

• скласти план конкретної перевірки;

• скласти програму аудиту.

План (логіка викладення і засвоєння матеріалу)

1. Необхідність у плануванні аудиторської діяльності

2. Планування аудиторської діяльності

3. Планування конкретної аудиторської перевірки

Ключові терміни і питання
МСА 300 "Планування"; планування аудиторської діяльності; планування аудиту; методологія планування; методика планування; технологія планування; інтуїція; формальне планування; інтуїтивне планування; нормативна база планування дослідні норми і нормативи; звітно-статистичні методи розроблення норм і нормативів;	стратегічне планування; поточне планування; оперативне планування; план обсягу аудиторських послуг; план із праці й заробітної плати; планування кількості персоналу; планування фонду заробітної плати; план доходів і витрат; мета планування аудиту; чинники, які впливають на формування загального плану аудиту; загальний план аудиту; програма аудиту

При підготовці до заняття слід використовувати такі нормативні документи:

• МСА 300 "Планування".

• МСА 310 "Знання бізнесу".

• МСА 320 "Суттєвість в аудиті".

3.1. Необхідність у плануванні аудиторської діяльності

Обов'язковою умовою успішної діяльності будь-якого підприємства є плануван­ня. Це стосується не тільки аудиторських фірм, а й окремих аудиторів, котрі про­вадять аудиторську діяльність як приватні підприємці.

Нормативна база з аудиту (МСА 300 "Планування") регламентує лише порядок планування аудиторської перевірки, визначає порядок підготовки загального плану і розроблення програми проведення аудиту і не визначає порядок планування ауди­торської діяльності. У літературі з аудиту питання планування аудиторської діяльно­сті також майже не висвітлювалось. Ф. Я. Дефліз, Г. Р. Дженік, В. М. О'Рейллі, М. Б. Хірш у книзі "Аудит Монтгомері" дають таке визначення: "Планування — це процес здійснення рішень аудиторської стратегії" [68, с. 148]. Ідеться про плануван­ня аудиторської перевірки, а не про планування аудиторської діяльності, оскільки аудиторська діяльність не обмежується лише аудитом. В. С. Рудницький у своїй мо­нографії "Методологія і організація аудиту" [ 138, с. 109] поділяє процес планування на два види: планування аудиторської діяльності та планування аудиту й інших ви­дів послуг. Проте першому виду планування приділено досить мало уваги, більш де­тально висвітлені питання планування аудиторської перевірки.

Аудиторська діяльність — це безпосередня, самостійна, систематична, на влас­ний ризик підприємницька діяльність із надання аудиторських послуг із метою отримання прибутку.

Для виконання досягнутої мети суб'єкти аудиторської діяльності повинні отри­мати відповідь на такі запитання:

• Де на ринку послуг знаходиться на даний момент суб'єкт аудиторської діяльності, які підсумки й умови його діяльності?

• Яка його стратегічна мета?

• Куди і як він збирається рухатися на ринку послуг?

• Як і за допомогою яких ресурсів можуть бути досягнуті стратегічні й поточні цілі суб'єкта аудиторської діяльності?

Щоб відповісти на ці запитання, необхідно: зробити аналіз стану фірми і конку­рентного середовища; розробити місію фірми і її стратегію; визначитися, за допомо­гою яких ресурсів буде досягнута поставлена мета, тобто необхідно правильно спла­нувати діяльність.

Планування — це один із методів управління, який полягає в розробці й практич­ному здійсненні планів, котрі визначають майбутній стан економічного суб'єкта, шляхи, способи і засоби його досягнення.

Відсутність планування ставить суб'єктів аудиторської діяльності в таке станови­ще, коли вони:

• не розуміють майбутніх завдань;

• не вміють розглядати господарювання як невпинний процес, де поточні дії органічно пов'язані з майбутніми;

• втрачають орієнтацію в конкурентному середовищі, тому що керуються тіль­ки короткостроковими інтересами і не розуміють загального змісту подій, які відбуваються;

• не в змозі визначити основні потреби ринку аудиторських послуг;

• виявляються в більш слабкій позиції порівняно з іншими учасниками ринко­вої діяльності;

• не в змозі забезпечити персонал регулярною роботою через сезонність обов'язкового аудиту.

Застосування планування в аудиторській діяльності створює вагомі переваги, особливо в умовах ринку, коли фірми працюють у конкурентному середовищі:

• дає можливість підготуватися до використання майбутніх сприятливих умов;

• з'ясовує проблеми, які виникли;

• готує фірму до раптових змін у зовнішньому середовищі;

• стимулює керівників до реалізації своїх рішень у подальшій роботі;

• поліпшує координацію дій в аудиторській фірмі;

• створює передумови для підвищення освітньої підготовки та перепідготовки аудиторів;

• збільшує можливості в забезпеченні фірми необхідною інформацією;

• сприяє раціональнішому розподілу трудових ресурсів;

• чітко формує обов'язки і визначає відповідальність аудиторів;

• поліпшує контроль якості аудиторських послуг.