- •В.М.Безрученко Електричні машини
- •Історія розвитку і роль електричних машин в електрифікації народного господарства.
- •В.2. Перетворення енергії в електричних машинах. Найпростіший генератор змінного струму.
- •В.3. Випрямлення змінного струму в постійний за допомогою колектора. Найпростіший генератор постійного струму.
- •В.5.Елеістромагнітні співвідношення при енергоперетворенні
- •В.6 Класифікація електричних машин і їх номінальні величини
- •В.7. Матеріали, що застосовуються в електромашинобудуванні
- •Розділ 1 машини постійного струму Частина 1. Принцип дії і будова машини постійного струму.
- •1.1 Принцип, дії. Машини постійного струму. Електричні градуси.
- •1.2. Будова машини постійного струму
- •2.1.Основний магнітний потік і потік розсіювання. Індукція у повітряному проміжку.
- •2.2 Ділянки магнітного кола. Принцип визначення основної мрс.
- •2.3 Магнітна характеристика і коефіцієнт насичення
- •3.1 Будова обмоток
- •3.2 Проста петлева обмотка
- •3.3 Проста хвилева обмотка
- •3.4. Складні обмотки
- •3.5.Умови симетрії обмоток.
- •3.6.Зрівнювальні з’єднання.
- •3.7 Ерс і електромагнітний момент
- •3.8 Співставлення обмоток різних типів
- •Часина 4. Реакція якоря машини постійного струму Магнітне поле машини при навантаженні. Поперечна та повздовжня реакції якоря.
- •4.2 Лінійне навантаження та мрс якоря
- •4.3 Спотворююча і розмагнічуюча дія поперечної реакції якоря
- •4.4 Напруга між колекторними пластинами, їх кількість і діаметр колектора
- •4.5 Заходи по боротьбі зі спотворюючою дією поперечної реакції якоря
- •Частина 5. Комутація
- •5.1 Іскріння на колекторі
- •5.2 Процес комутації і ерс в комутованій секції
- •5.3 Прямолінійна комутація
- •5.4 Сповільнена і прискорена комутація
- •5.5 Реактивна ерс і способи її зменшення
- •5.6 Комутаційна ерс і додаткові полюси
- •5.7 Зона комутації
- •5.8 Коловий вогонь і причини його виникнення
- •5.9 Експериментальна перевірка і налагодження додаткових полюсів
- •Частина 6. Генератори постійного струму
- •6.1. Способи збудження машин постійного струму
- •6.2 Генератор незалежного збудження
- •6.3 Умови самозбудження генератора
- •6.4. Генератор паралельного збудження
- •6.5 Генератор послідовного збудження
- •6.6 Генератор змішаного збудження
- •6.7. Паралельна робота генераторів
- •6.8. Тахогенератори
- •Частина 7. Двигуни постійного стуму
- •7.1 Основні поняття і рівняння
- •7.2 Запуск двигунів в хід
- •7.3 Двигун паралельного збудження
- •7.4. Двигун незалежного збудження
- •7.5 Двигун послідовного збудження.
- •7.6 Двигун змішаного збудження
- •7.7. Регулювання частоти обертання
- •7.8. Електричне гальмування двигунів постійного струму
- •Трансформатори Частина 8. Робочий процес трансформатора
- •8.1 Призначення області використання трансформаторів
- •8.2. Принцип дії трансформатора
- •8.3.Будова трансформаторів
- •8.4.Рівняння ерс трансформатора
- •8.5. Рівняння мрс трансформатора
- •8.6. Приведеним трансформатор
- •8.7. Схема заміщення приведеного трансформатора
- •8.8. Режим холостого ходу трансформатора
- •8.9. Режим короткого замиканим трансформатора
- •8.10. Режим навантажений трансформатора
- •8.11. Зміна напруги і зовнішня характеристика трансформатора
- •9.1. Призначення і принцип виконання трифазного трансформатора
- •9.2. Групи з'єднань трифазних трансформаторів
- •9.3.Паралельна робота трансформаторів
- •9.4. Автотрансформатор
- •9.5. Зварювальний трансформатор
- •9.6. Вимірювальні трансформатори
- •Розділ третій електричні машини змінного струму Частина 10. Загальні питання теорії машин змінного струму.
- •10.1. Принцип виконаний обмоток статора
- •10.2. Створення магнітного поля, що обертається
- •11.1. Принцип дії асинхронного двигуна. Ковзання
- •11.2. Будова асинхронних машин
- •11.2. Режими роботи асинхронних машин
- •11.4. Основні рівняння заміщення асинхронного двигуна
- •11.5. Робочий процес і енергетична діаграма асинхронного двигуна
- •11.6. Обертальний момент асинхронного двигуна
- •11.7. Механічна характеристика асинхронної машини
- •11.8. Запуск в хід асинхронних двигунів
- •11.9. Короткозамкнені асинхронні двигуни з підвищеним пусковим моментом
- •11.10. Регулювання частоти обертання асинхронних двигунів
- •11.11. Однофазні асинхронні двигуни
- •11.12. Конденсаторні (двофазні) асинхронні двигуни
- •11.13. Сельсини
- •11.14 Асинхронні тахогенератори
- •Частина 12. Синхронні машини.
- •12.1. Принцип дії синхронних машин
- •12.2. Конструктивні типи і будова синхронних машин.
- •12.5. Реакція якоря синхронного генератора
- •12.4. Ерс синхронного генератора
- •12.5. Характеристики і зміна напруги синхронного генератора
- •12.6. Потужність і електромагнітний момент синхронної маншини
- •12.7. Синхронні двигуни.
- •Розділ четвертий навантажувальна здатність і техніко-єкономічні показники електричних машин Частина 13. Втрати енергії і ккд електричних машин і трансформаторів
- •13.1 Класифікація втрат
- •13.2. Ккд і його визначення
- •Частина14. Нагрів і охолодження електричних машин і трансформаторів
- •14.1. Перегрів і його визначення
- •14.2. Нагрівання і охолодження твердого тіла
- •14.3. Нагрівання машин при різних номінальних режимах роботи
- •14.4. Охолодження машин і трансформаторів
- •15.1. Електрична стала.
- •15.2. Вилив частоти на розміри трансформаторів
- •15.3. Техніко-економічні показники тягових двигунів
- •15.3.Вибір електродвигуна в залежності від умов його роботи
5.2 Процес комутації і ерс в комутованій секції
Розглянемо процес комутації в секції, що показана на рис. 5.1, вважаючи, що:
а) ширина щітки
дорівнює колекторній поділці
,
тобто щіткове перекриття
;
б) щітка, всією своєю поверхнею щільно пристає до колектора;
в) питомий опір контакту щітка - колектор не залежить від густини струму в ньому.
В початковий момент часу (
),
коли щітка контакту з пластиною 1 (рис.
5.1а), струм в секції
,
струм в першому "півникові"
,
а в другому -
.
Через час
,
який називаєтьсяперіодом комутації,
щітка зійде з пластини 1 і встановиться
на пластині 2 (рис. 5.1в), при цьому
,
.
Таким чином, протягом періоду комутації
струм в секції змінюється від
до
,
тобто на
.
Секція, що лежить у пазах осердя якоря,
володіє повною власною індуктивністю
.
Значить в проміжку часу
в короткозамкненій секції індукується
ЕРС самоіндукції
(5.1)
Оскільки якірні обмотки є двошаровими,
навіть при
в реальному пазові знаходяться дві
сторони різних секцій. Якщо обмотка
діаметральна (
),
то всі ці секції комутують одночасно,
оскільки вони замкнені різними
щітками (див. рис. 5.3а). Крім того, якщо
щітка перекриває кілька колекторних
пластин
,
а
,
то в одному реальному пазові
будуть комутувати кілька секцій
одночасно. В обох цих випадках інші
комутовані секції призведуть до
виникнення в секції, яку ми розглядаємо,
ЕРС самоіндукції
(5.2)
де
- взаємна індуктивність.
Сума ЕРС само- і взаємоіндукції називається реактивною ЕРС:
(5.3)
де
- еквівалентна індуктивність секції,
що визначаться кількістю її витківщ
і магнітною провідністю навколишнього
середовища
.
Тоді
(5.4)
Щітка закорочує секцію в тому випадку,
коли остання знаходиться на лінії
геометричної нейтралі машини; тому в
секції індукується ЕРС обертання
від зовнішнього магнітного поля. Це
зовнішнє поле є результуючим полем.,
яке створюється за рахунок реакції
якоря і додатковими полюсами, що
встановлюються для покращення процесу
комутації. Таким чином, в комутованій
секції виникають дві. ЕРС: реактивна
і комутаційна
.
Нехтуючи (як надто малими) опорами самої секції і "півників", складаємо рівняння для короткозамкненої секції (рис. 5.16), на основі закону Кірхгофа:
(5.5)
де
і
- опори контакту щітка - колектор
відповідно на пластинах 1 і 2.
Рівняння (5.5) називають основним
рівнянням комутації. Воно є нелінійним
диференціальним рівнянням, оскільки
реактивна ЕРС пропорційна
,
а комутаційна, як ЕРС обертання, -
індукції
,
створюваної в зоні,
де переміщуються комутовані секції.
Розв’язок рівняння (5.5) може бути
отриманий при різних спрощуючих умовах.
5.3 Прямолінійна комутація
Уявімо собі, що МРС додаткових полюсів
вибрана таким чином:, що комутаційна
ЕРС дорівнює за значенням і ::протилежна за напрямком до реактивної,
тобто
.
Тоді сума ЕРС в комутаційній секції
дорівнюватиме нулеві, а рівняння (5.5)
прийме вигляд і;
,
або
(5.6)
Таким чином, нелінійне диференціальне рівняння (5.5) перетворилося у лінійне алгебраїчне рівняння.
Очевидно, опори
і
обернено пропорційні площам контактів
щітки з пластинами 1 і 2; відповідно, з
урахуванням (5.6) ~^\

(5.7)
Рис.5.2 Прямолінійна
(а), сповільнена
і прискорена
(б) комутації струму
- довжина щітки, а
і
відповідно частини ширини щітки, які
контактують з пластинами 1 і 2 в якийсь
момент часу
.(див.
рис. 5 16)
При швидкості
будь-яка. точка на колі колектора за
час
проходить шлях
;
значить, для даного моменту часу
справедлива рівність
,
або
(5.8)
Аналогічно
![]()
(5.8)
Як видно, струми в "півниках", тобто на відповідних колекторних пластинах, розподіляються прямо пропорційно до часу комутації.
Дня цього ж моменту часу, згідно закону Кірхгофа,
(5.11)
Спільне рішення відносно і (5.10) і (5.11) дає такий результат
(5.12)
Залежність перехідного струму секції і віді, згідно виразу (5.12), є лінійною (рис. 5.2а), тому така комутація називаєтьсяпрямолінійною.
Відзначимо її основні особливості. Під
час
,
тобто коли щітка знаходиться суворо
посередині на пластинах 1 і 2,
[це слідує з рівняння (5.10)], а струм в
секції в цей час
.
Потім, при
,
змінивши свій напрямок, починає
збільшуватись і в останній момент
комутації, коли
,
колекторна пластина 1 входить з-під
збігаю чого краю щітки без розрив струму
, бо згідно рівнянь (5.11) і (5.12),
.
Весь струм в цей час проходять через
пластину 2. Оскільки немає розриву
струму, не буде іскріння.
Отже у випадку прямолінійної комутації
, коли сума ЕРС в секції дорівнює нулеві
,
іскріння через електромагнітні причини
відсутнє.
При прямолінійній комутації швидкість
зміни струму
;
за час
струм в секції змінився на
;
отже,
.
Реактивна ЕРС при цьому також є постійною і, згідно виразу (5.3), дорівнює
(5.13)
