- •Виробничий технологічний
- •Характеристика продукції, що виготовляється
- •Олія соняшникова
- •Фізичні та хімічні показники соняшникової олії* промислових сортів
- •Застосування соняшникової олії
- •Якість соняшникової олії
- •Технічні вимоги
- •Методи випробування
- •Транспортування та зберігання
- •Шрот соняшниковий тостований
- •Шрот соняшниковий універсальний
- •Додаток а
- •Шрот соняшниковий, збагачений “л”
- •Додаток а
- •Фізичні та хімічні показники соєвої олії*
- •Застосування соєвої олії
- •Технічні вимоги
- •Методи випробування
- •Зберігання соєвої олії
- •Шрот соєвий кормовий тостований
- •Технічні вимоги
- •Транспортування та зберігання
- •Правила приймання
- •Шрот соєвий кормовий
- •Технічні вимоги
- •Транспортування та зберігання
- •Гарантії виробника
- •Ріпакова олія
- •Фізичні та хімічні показники ріпакової олії*
- •Якість ріпакової олії
- •Вимоги до сировини
- •Правила прийому
- •Методи випробування
- •Транспортування та зберігання
- •Шрот ріпаковий тостований
- •Технічні вимоги
- •Зберігання та транспортування.
- •Характеристика вихідної сировини, розчинника та допоміжних матеріалів
- •Насіння соняшнику
- •Методи визначення якості
- •Транспортування та зберігання
- •Методи визначення якості
- •Транспортування та зберігання
- •Насіння ріпака
- •Методи випробування
- •Транспортування та зберігання
- •Матеріальні розрахунки Норми витрат сировини, пари, води, електроенергії, розчинника та допоміжних продуктів
- •Схеми матеріальних потоків
- •Технологічні схеми виробництва
- •Технологічна схема елеватора насіння
- •Технологічна схема шеретувально-віяльного відділення
- •Технологічна схема підготовчо-пресового цеху
- •Технологічна схема екстракційного цеху
- •Рух матеріалу та шроту
- •Рух розчинника, місцели, олії
- •Рух пари розчинника, води та конденсата
- •Відділення грануляції шроту
- •Технологічна схема елеватора шроту
- •Технологічний процес
- •Норми технологічного режиму
- •Визначення очікуваних виходів продукції та відходів при переробленні насіння соняшнику по схемі форпресування-екстракція на екстракційній лінії фірми
- •Основні дані, %:
- •Розрахунки:
- •Баланс сировини (в %)
- •Баланс олії
- •Розрахунки виходу проміжних продуктів при переробленні насіння соняшнику.
- •Надійшло в тостер:
- •Дистиляція
- •Надійшло на попередню дистиляцію:
- •Визначення очікуваних виходів продукції та відходів при переробленні насіння сої по схемі форпресування-екстракція на екстракційній лінії фірми andreotti impianti s.P.A.
- •Надійшло в тостер:
- •Дистиляція
- •Надійшло на дистиляцію:
- •Визначення очікуваних виходів продукції та відходів при переробленні насіння ріпака по схемі форпресування-екстракція на екстракційній лінії фірми andreotti impianti s.P.A. Основні дані, %:
- •Розрахунки:
- •Баланс сировини
- •Розрахунки виходу проміжних продуктів при переробленні насіння ріпака.
- •Надійшло в тостер:
- •Дистиляція
- •Можливі неполадки технологічного процесу, причини виникнення та способи їх ліквідації
- •Пуск та зупинка виробництва
- •Пуск шеретувально-віяльного відділення
- •Зупинка шеретувально-віяльного відділення
- •Пуск підготовчо-пресового цеху
- •Зупинка підготовчо-пресового цеху
- •Пуск та зупинка екстракційного цеху
- •7.6.5.1 Пуск екстракційного цеху
- •7.6.5.2 Зупинка на тривалий час і ремонт екстракційного цеху
- •7.6.5.3 Тимчасова зупинка екстракційного цеху (1 – 2 години)
- •7.6.5.4 Пуск після короткочасної зупинки екстракційного цеху
- •Пуск та зупинка відділення грануляції шроту.
- •Охорона навколишнього середовища
- •Охорона земельних ресурсів.
- •Охорона атмосферного повітря
- •Елеватор насіння з очисним відділенням.
- •Відділення грануляції шроту
- •Елеватор шроту
- •Охорона водного басейну.
- •Правила безпеки при веденні технологічного процесу
- •Загальні положення.
- •Пожежо-вибухонебезпечні властивості сировини, напівфабрикатів та готової продукції
- •Характеристика виробничих приміщень
- •Вимоги до технологічного процесу
- •Загальні положення
- •Зберігання насіння
- •Очищення, шеретування, відділення лушпиння від ядра, подрібнення насіння
- •Пресування та фільтрація олії
- •Екстракція
- •Відділення грануляції шроту
- •Транспортування та зберігання шроту.
- •Зберігання олії
- •Загальні вимоги безпеки до обладнання та його розташування
- •Санітарна характеристика виробничих процесів
- •Правила зупинки виробництва в аварійних ситуаціях
- •Спосіб знешкодження продуктів виробництва в аварійних ситуаціях
- •Організація безпечного проведення вогневих робіт
- •Організація безпечного проведення газонебезпечних робіт
- •Вимоги до електрозабезпечення та електрообладнання
- •Заходи безпечності при проведенні ремонтних робіт
- •Засоби колективного захисту
- •Засоби індивідуального захисту
- •Вимоги до персоналу, який допускається до участі у виробничому процесі
- •Вимоги пожежної безпеки
- •Перелік нормативних документів, що розповсюджуються на виробництво олій
- •Контроль виробництва
- •Специфікація основного технологічного обладнання, квп та засобів автоматизації
- •Специфікація основного технологічного обладнання
- •Специфікація приладів та засобів автоматизації (за)
- •Перелік обов’язкових інструкцій з охорони праці для робітників
- •12.1 Інструкції сировинного відділення
- •12.2 Інструкції для робітників олійно-добувної дільниці
- •Нормативні посилання
Методи випробування
Відбір проб - за ГОСТ 10852.
Визначення кольору та запаху - за ГОСТ 27988.
Визначення вологості - за ГОСТ 10856.
Визначення сміття та олійних домішок - за ГОСТ 10854.
Визначення зараження шкідниками - за ГОСТ 10853.
Визначення ерукової кислоти та глюкозінолатів - за методами, які затверджені у встановленому порядку.
Вміст токсичних елементів:
ртуть - за ГОСТ 26927.
миш’як - за ГОСТ 26930.
залізо- за ГОСТ 26928.
цинк - за ГОСТ 26934.
Вміст мікотоксинів та пестицидів - за методами, які затверджені Міністерством охорони здоров’я.
Контроль вмісту токсичних елементів, мікотоксинів та пестицидів проводять у встановленому порядку.
Транспортування та зберігання
Насіння ріпака транспортують та зберігають у чистих, сухих, без стороннього запаху, не заражених шкідниками хлібних запасів, транспортних засобах та сховищах згідно з правилами перевезення та правилами й умовами зберігання, які затверджені у встановленому порядку.
Партії насіння ріпака 1-го та 2-го класу транспортують та зберігають окремо в умовах, які виключають можливість змішування їх.
Кожна партія насіння повинна супроводжуватись сертифікатом про вміст токсичних елементів, мікотоксинів та пестицидів.
На тимчасове зберігання строком до 1 місяця з активним вентилюванням закладається насіння ріпака з вологістю не більш 8.0%, з вмістом сміттєвих домішок не більше 3,0% й олійних домішок не більше 5,0%.
На тривале зберігання строком до 4-х місяців у зерносховища з активним вентилюванням необхідно закладати насіння ріпака з вологістю не більше 7,0% з вмістом сміттєвих домішок не більше 1,0% й олійних домішок не більше 3,0%.
Насіння ріпака з вологістю більше 7,0% можна зберігати на токах не більше доби.
Таблиця 3.2 Характеристика вихідної сировини, основних та допоміжних матеріалів, проміжних продуктів
|
Найменування сировини, матеріалів |
Сорт, марка |
Позначення стандарту або |
Показники, обов’язкові для перевірки перед використанням |
Спеціальні вимоги | ||||
|
або напівфабрикатів |
|
технічних умов |
Найменування одиниці вимірювання |
Величина |
| |||
|
1. Насіння соняшнику |
Вищий перший другий |
ГОСТ 22391 зі змінами №1 |
Кислотне число олії, мг КОН, для насіння: вищий клас, не більше перший клас другий клас |
1,3 1,4-2,2 2,3-5,0 |
Не токсичне, пожежонебезпечне Температура займання, °С, +305 | |||
|
|
|
|
Вологість, %: не менше не більше |
6,0 8,0 |
Температура самозаймання, °С, +335 | |||
|
|
|
|
Сміттєві домішки, %: не більше, в тому числі: насіння рицини |
3,0 Не допускається |
| |||
|
|
|
|
Олійні домішки, %, не більше |
7,0 |
| |||
|
|
|
|
Зараженість шкідниками хлібних запасів
|
Не допускається крім зараження кліщами не вище II-го ступеня |
| |||
|
2. Насіння сої
|
|
ГОСТ 17109 зі змінами №1 |
Вологість, %, не більше Вміст домішок (сміттєвих та олійних сумарно), %, не більше У тому числі сміттєвої, не більше морозобійної сої, яка відноситься до олійних домішок %, не більше Насіння рицини Зараженість шкідниками
|
12,0
15,0 3,0
10,0 Не допускається Не допускається крім зараження кліщем не вище I-го ступеня |
Не токсичне, пожежонебезпечне. Пил молотого насіння сої (фракція 850 мкм з вологістю 7,3%) має нижню межу вибуху 50,4 г/ м3 Нижня концентраційна межа займання насіннєвого соєвого пилу фракції 80 мкм і менше – 95г/ м3 | |||
|
3. Насіння ріпака |
|
ГОСТ 10583 зі змінами №1, №2
|
Масова частка вологи, %: не більше не менше |
8,0 6,0 |
МДК пилу насіння в повітрі робочої зони -6 мг/м3 | |||
|
|
|
|
Масова частка сміття та олійних домішок (сумарно), %, не більше |
15,0 |
| |||
|
|
|
|
У тому числі сміттєвих домішок Насіння рицини |
5,0 Не допускається |
| |||
|
|
|
|
Зараженість шкідниками хлібних запасів |
Не допускається крім зараження кліщем |
| |||
|
4. Нефрас- ПI-65/75 |
|
ТУ 38.1011228 |
Густина при 20°С, г/см3, не більше Фракційний склад:
|
0,685
65
75 |
Температура самозаймання, °С 262 Нижня та верхня концентраційна межа займання, %, об’ємних 1,15-7,7 | |||
|
|
|
|
Залишок у колбі, %, не більше Бромне число, г брому на 100 см3 розчинника, не більше Масова частка н-гексану, % не менше Масова частка бензолу, % не більше Масова частка сірки, %, не більше Наявність водорозчинних кислот та лугів Вміст механічних домішок та води Вміст домішок, які окисляються та екстрагуються водою
|
1,0
0,03
37
0,2
0,00020
відсутні
відсутні
відсутні
|
Температура спалаху нефраса в закритому тиглі, °С, мінус 32 Гранично-допустима концентрація пари нефраса у повітрі робочої зони складає 100 мг/м3. Легкозапалювальна рідина Клас небезпеки 4 за ГОСТ 12.1.007. Питомий електричний опір 11015 ОМм | |||
|
5. Нефрас - ПI-63/75
|
|
|
Густина при 20°С, г/см3, не більше Фракційний склад:
Бромне число, г брому на 100 см3 розчинника, не більше Масова частка бензолу, %, не більше Масова частка сірки, %, не більше Наявність водорозчинних кислот та лугів Вміст механічних домішок та води
|
0,685
63
75
1,0
0,06
0,1
0,00020
відсутні відсутні |
Легкозаймиста рідина . Температура самозаймання, °С, 262. Нижня та верхня концентраційні межі займання, %, об’ємних 1,2-7,5 Температура спалаху нефраса в закритому тиглі, °С, мінус 33
Гранично-допустима концентрація пари нефраса в повітрі робочої зони складає 100 мг/м3. Клас небезпеки 4 за ГОСТ 12.1.007. Питомий електричний опір 11015 ОМм. | |||
|
6. Нефрас- ПI-65/70
|
|
ТУ 38.101122890 |
Густина при 20°С, г/см3 Фракційний склад:
Масова частка сірки, % Наявність водорозчинних кислот та лугів Вміст механічних домішок та води Масова частка бензолу, %. не більше |
0,660-0,686
64
71
1,0 0,00015
відсутні
відсутні
0,1 |
Легкозаймиста рідина. Температура самозаймання, °С 248 Нижня та верхня концентраційні межі займання, %, об’ємних 1,26-7,36 Температура спалаху нефраса в закритому тиглі, °С, мінус 32 Гранично-допустима концентрація пари нефраса в повітрі робочої зони складає 100мг/м3. Клас небезпеки 4 за ГОСТ 12.1.007. Питомий електричний опір 11015 ОМм. | |||
|
7. Розчинник гексановий ПI-65/75 |
|
ТУ У 14277403.001 |
Густина при 20°С, кг/м3, не більше Фракційний склад:
Бромне число, г брому на 100см3 розчинника, не більше Масова частка бензолу, %, не більше Масова частка сірки, %, не більше Наявність водорозчинних кислот та лугів Вміст механічних домішок та води Вміст водорозчинних домішок, які окислюються |
685
65
75
1,0
0,03
0.2
0,00020
відсутні
відсутні
відсутні |
Легкозаймиста рідина. Температура спалаху у закритому тиглі, °С, 32. Температура самозаймання, °С, 262 Нижня та верхня концентраційні межі спалаху, %, об 1,15-7,70 Питомий об’ємний електричний опір 11015 ОМм Клас небезпеки за ГОСТ 12.1.007 Гранично допустима концентрація пари розчинника в повітрі робочої зони 100мг/м3 | |||
|
8. Розчинник гексановий ПI-63/75 |
|
ТУ У 142 77403.001 |
Густина при 20°С, кг/м3, не більше Фракційний склад:
Бромне число, г брому на 100 см3 розчинника, не більше Масова частка бензолу, %, не більше Масова частка сірки, %, не більше Наявність водорозчинних кислот та лугів Вміст механічних домішок та води
|
685
63
75
1,0
0,06
0.1
0,00020
відсутні
відсутні
|
Легкозаймиста рідина. Температура спалаху у закритому тиглі, °С, 33. Температура самозаймання, °С, 262 Нижня та верхня концентраційні межі спалаху, %, об 1,20-7,50. Питомий об’ємний електричний опір 11015 ОМм Клас небезпеки за ГОСТ 12.1.007. Гранично допустима концентрація пари розчинника в повітрі робочої зони 100мг/м3 | |||