1. Методи визначення якості

Відбір проб - за ГОСТ 10852.

Визначення сміттєвих та олійних домішок, запаху та кольору –

за ГОСТ 10854.

Визначення вологості - за ГОСТ 10856.

Визначення зараженості шкідниками - за ГОСТ 10853.

Вміст токсичних елементів:

• ртуть - за ГОСТ 26927.

• миш’як - за ГОСТ 26930.

• цинк - за ГОСТ 26934.

Вміст мікотоксинів та пестицидів - за методами, які затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР.

Контроль за вмістом токсичних елементів, мікотоксинів та пестицидів здійснюється у відповідності з порядком, який встановлений виготовлювачем продукції по узгодженню з органами державного санітарного нагляду, які гарантують безпечність продукції.

2. Транспортування та зберігання

Насіння сої розміщують, транспортують і зберігають у чистих, сухих, без сторонього запаху, транспортних засобах і зерносховищах, які не заражені шкідниками; згідно з правилами перевезення, які діють на даному виді транспорту; санітарними правилами та умовами зберігання, які затверджені в установленому порядку.

3. Насіння ріпака

На насіння ріпака, що поставляється для промислового перероблення, розповсюджується ГОСТ 10583 “Рапс для промышленной переработки. Технические условия” зі змінами № 2.

Середньохімічний склад насіння ріпака, що надходить на олійно-жирові підприємства:

Масова частка сирого жиру (в перерахунку на абс. суху речовину), %	38-45,9
Масова частка сирого протеїну (в перерахунку на абс. суху речовину), %	23,2-24,9
Масова частка сирої клітковини (в перерахунку на абс. суху речовину), %	8,8-9,2
Масова частка тіоглюкозидів (у перерахунку на абс. суху обезжирену речовину), %	4,1-7,2
Масова частка ерукової кислоти в олії (до суми жирних кислот), %	1,6-48,2

Насіння ріпака, яке поставляється на завод, у залежності від масової частки ерукової кислоти та глюкозінолатів поділяються на два класи (див. табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Клас насіння	Масова частка , %, не більше
	Ерукової кислоти в олії	Глюкозінолатів у шроті
1-ий - для харчових цілей	5,0	3,0
2-ий - для технічних цілей	не нормується

До 1-го класу відносять насіння ріпака сортів, які включені в перелік без ерукових та низькоглюкозінолатних сортів, який затверджений Державною комісією Ради Міністрів СРСР по продовольству та закупках.

Насіння ріпака сортів, які не включені в цей перелік, відносять до 2-го класу.

У таблиці 3.2 приведені обмежені норми для насіння ріпака, яке поставляється для промислового перероблення.

Насіння ріпака, яке поставляється, потрібно щоб не зігрілось, щоб було в здоровому стані, мало колір та запах, властивий нормальному насінню ріпака (без затхлого, пліснявого та сторонього запаху).

Вміст токсичних елементів, мікотоксинів та пестицидів у насінні ріпака не повинен перевищувати допустимі рівні, які встановлені медико-біологічними вимогами та санітарними нормами якості продовольчої сировини та харчових продуктів Міністерства охорони здоров’я.