128. Напрямки підвищення ефективності управлінської праці.

На ефективність трудової діяльності управлінських працівників, як і працівників будь-якої іншої сфери діяльності, можна впливати. Оскільки ефективність діяльності організації в цілому суттєво залежить від ефективності управління, одним з головних завдань управляючої системи є визначення напрямків її підвищення. До них, зокрема, відносять:

1,просування за службою;

2,забезпечення прийнятного рівня освіти;

3,набуття практичного досвіду;

4,підвищення кваліфікації працівників управління;

5,провадження періодичної атестації.

1,Просування менеджера, фахівця може здійснюватися у формі:

переміщення в межах тієї ж посадової категорії і розмірів зарплати, але з розширенням виконуваних функцій;

підвищення заробітної плати без підвищення в посаді;

просування його щаблями посадових сходів.

2, Одним з факторів, що визначають ефективність праці в управлінні, є освіта. Висока освіта управлінських працівників позитивно відбивається на їх участі у винахідництві і раціоналізації - працівник з більш високим рівнем освіти вносить у поліпшення економіки свого підприємства більший внесок, прискорює науково-технічний прогрес і широко використовує його результати у виробництві.

3, Керівникам необхідний і достатній практичний досвід. Дотримання цієї умови, як і попередньої, досягається кропіткою діяльністю служб із підбору персоналу і слугує вихідним пунктом у підвищенні ефективності управлінської праці.

4,Щоб підтримувати освіту і досвід на прийнятному рівні і перетворити в постійно діючий фактор підвищення ефективності праці, необхідно їх систематично удосконалювати. Мова йде про систему підвищення кваліфікації працівників. Підвищення кваліфікації спрямоване на удосконалювання і поглиблення знань, умінь і навичок працівника в конкретному виді діяльності.

5,Стимулюючу роль у підвищенні ефективності праці менеджерів виконує їх періодична атестація. Основна мета атестації - виявити здібності того чи іншого працівника, визначити міру його винагороди. При цьому активізується почуття відповідальності і спонукає його до більш повного використання своїх здібностей і досягнення кращих результатів у праці. Атестація дозволяє більш обґрунтовано вирішувати питання щодо просування працівників службою. Атестацію доцільно проводити не рідше 1 рази в 3-5 років.

Зрозуміло, підвищення ефективності управлінської праці не обмежується тільки розглянутими напрямками. На неї впливають і наступні фактори:

-удосконалення виробничої структури організації;

-раціональна організація виробництва і праці, у тому числі управлінського персоналу;

-оптимізація організаційної структури, форм і методів керування;

129. Волюнтаризм та анархія в менеджменті.

Волюнтаризм как недостаток стиля состоит в том, что руководитель при принятии решений опирается не на закономерности и реально складывающиеся объективные условия, не на опыт и знания специалистов, а на свои субъективные представления о проблемах и условиях их реализации, на свою волю и предоставленную ему власть. Решения руководителя волюнтаристского типа изобилуют ошибками, снижающими эффективность производства.

К другим недостаткам стиля относится чрезмерное уклонение в сторону излишнего демократизма, что выражается в увлечении заседаниями, совещаниями; очковтирательство и «показуха», когда стремятся с помощью манипуляций с цифрами создать впечатление видимости благополучия, скрыть имеющиеся недостатки; протекционизм и семейственность в работе с кадрами.

Пути преодоления недостатков стиля. Имеющиеся извращения в стиле руководства обусловлены многими причинами, но прежде всего недостатками в подготовке и воспитании руководителя. По поводу борьбы с бюрократизмом в одном из писем В. И. Ленин указывал: «Можно прогнать царя, — прогнать помещиков, — прогнать капиталистов. Мы это сделали. Но нельзя «прогнать» бюрократизм... Можно лишь медленным, упорным трудом его уменьшать... Его можно лишь лечить. Хирургия в этом случае абсурд, невозможность; только медленное лечение — все остальное шарлатанство или наивность».

Наиболее близкой к культуре безвластия является организационная анархия Марча5 (модель организации в виде мусорного бака), основными чертами которой являются следующие:

Цели организации обнаруживаются из пройденного пути, а не путем определения их заранее, поскольку технология работы организации не ясна и членам организации не понятна.

Из-за "неясной" технологии организация работает путем проб и ошибок, обучаясь на них.

Состав участников, принимающих решения в организации, изменчив. Поэтому решения часто происходят по недосмотру или путем улетучивания.

При всей похожести культуры безвластия на организационную анархию стоит отметить и ряд различий:

Главное: организационная анархия активно работает, а в культуре безвластия работа течет вяло и часто лишь имитируется.

Небольшая заработная плата не рассматривается Марчем как одна из причин возникновения организационной анархии. Тогда как для культуры безвластия она является важнейшей.