55

Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи Національного банку України»

Кафедра банківської справи

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

Банківські операції

на тему:

«ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕПОЗИТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКУ З ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ»

 

Студента (ки) IV курсу, групи ______

напряму підготовки «Фінанси і кредит»,

спеціалізація: «Банківські технології та процеси»

__________________________________________

^{(прізвище та ініціали студента)} 

Керівник: ­­­­­­­­­­_________________________________

Національна шкала __________________ Кількість балів: _______ Оцінка: ECTS _______

Члени комісії	______________ (підпис)	________________________________ (прізвище та ініціали)
	______________ (підпис)	________________________________ (прізвище та ініціали)
	______________ (підпис)	________________________________ (прізвище та ініціали)

Суми– 2013рік

ЗМІСТ

ВСТУП…….…………………………………………………………………		3
РОЗДІЛ 1	ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕПОЗИТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКУ З ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ………..	5
1.1	Сутність та особливості депозитних операцій банку з фізичними особами………………………………………….	5
1.2	Роль коштів фізичних осіб у формуванні ресурсної бази банку………………………………………………………….	10
1.3	Основні чинники, що впливають на залучення банками коштів фізичних осіб…………………………………………	15
	Висновки до розділу 1……………………………………….	20
РОЗДІЛ 2	МЕХАНІЗМ ОРГАНІЗАЦІЇ ДЕПОЗИТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКУ З ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ………………………	21
2.1	Організація процесу проведення депозитних операції банку з фізичними особами…………………………………	21
2.2	Інструментарій залучення депозитних ресурсів банку……	25
2.3	Мотиваційний механізм стимулювання вкладів фізичних осіб…………………………………………………….............	30
	Висновки до розділу 2……………………………………….	36
РОЗДІЛ 3	ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ТЕНДЕНЦІЙ ТА ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ ДЕПОЗИТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКУ З ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ………………………	38
3.1	Дослідження тенденцій та проблем розвитку депозитних операцій банку з фізичними особами у період кризи…….	38
3.2	Аналіз сучасного стану депозитних ресурсів фізичних осіб на ринку України…………………………………………….	43
	Висновки до розділу 3………………………………………..	47
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………		48
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...		50

ВСТУП

В умовах загострення конкурентної боротьби за ресурси та ефективні напрями їх розміщення сучасні банки докладають максимум зусиль для залучення додаткових клієнтів. У першу чергу, це стосується діяльності банків у напрямку залучення ресурсів фізичних осіб на різні види депозитних рахунків. Проте сьогодні недостатньо пропонувати лише оптимальну процентну ставку за депозитами. В існуючих умовах банки приділяють значну увагу розвитку депозитних продуктів, особливо тих, які реалізуються населенню країни.

Для підтримки своєї конкурентоспроможності, досягнення успіхів у сфері депозитної діяльності та залучення нових клієнтів банкам необхідно не просто забезпечити вкладникам широкий асортимент депозитних послуг та якісне обслуговування, а й мотивувати клієнтів до вкладання коштів, при цьому створити максимально сприятливі умови за депозитними вкладами, що будуть заохочувати вкладників до розміщення їх заощаджень. Тому дослідження ефективних способів організації депозитних операцій банку з фізичними особами є надзвичайно актуальним завданням для вітчизняного банківського бізнесу.

Метою курсової роботи є дослідження практичних аспектів та сучасних тенденцій організації діяльності банків у сфері залучення ресурсів фізичних осіб на строкові вкладні рахунки. Для досягнення поставленої мети передбачено виконання наступних завдань:

• дослідити сутність та особливості депозитних операцій банку з фізичними особами;

• відобразити значення та роль коштів фізичних осіб у формуванні ресурсної бази банку;

• охарактеризувати основні чинники, що впливають на залучення банками коштів фізичних осіб;

• дослідити механізм організації процесу проведення депозитних операції банку з фізичними особами;

• проаналізувати інструментарій залучення депозитних ресурсів банку;

• дослідити мотиваційний механізм стимулювання вкладів фізичних осіб;

• провести дослідження тенденцій та проблем розвитку депозитних операцій банку з фізичними особами у період кризи;

• проаналізувати сучасний стан депозитних ресурсів фізичних осіб на ринку України.

Об’єктом курсової роботи є сукупність відносин, що виникають між банком та фізичними особами у процесі мобілізації тимчасово вільних коштів у останніх та розміщенні їх на депозитних рахунках банку. Предметом дослідження є механізм організації операцій банків по залученню ресурсів фізичних осіб на депозитні рахунки.

Проведення даного дослідження обумовило використання різних методів, серед яких застосовувалися як загальнонаукові способи пізнання, так і спеціальні методи дослідження. Під час дослідження теоретичних аспектів «депозитних операцій» банку та виокремлення окремих підходів до трактування даного поняття використовувалися загальноприйняті методи аналізу та синтезу. Аналіз чинників впливу на можливість банку залучати депозитні ресурси проводився із застосуванням системного та логічного методів. Аналіз основних тенденцій розвитку депозитного ринку у кризовий період та сучасних тенденцій залучення коштів фізичних осіб здійснювався за допомогою використання статистичного, графічного, табличного методів, а також методів порівняння та аналогій.

Інформаційну основу курсової роботи склали фахові наукові видання провідних науковців та практиків, монографії, збірники наукових праці та інші періодичні видання. Проведення кількісного аналізу сучасних тенденцій розвитку депозитних операцій вітчизняних банків відбувалося з використанням матеріалів Офіційного інтернет-представництва НБУ.

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕПОЗИТНИХ

ОПЕРАЦІЙ БАНКУ З ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ

1.1 Сутність та особливості депозитних операцій банку з фізичними особами

Ресурсна база комерційного банку формується є багатьох джерел та напрямків залучення коштів. Важливою складовою ресурсної бази будь-якого банку є його депозитні вклади населення. В сучасних умовах загострення конкурентної боротьби особливої актуальності набуває питання підвищення ефективності депозитних операцій банку з фізичними особами.

Відповідно до вітчизняного законодавства: «депозитом є грошові кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій формі) та підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору» [16].

Дослідження теоретичних аспектів залучення вкладів населення довели, що сьогодні відсутній єдиний підхід до розуміння сутності поняття депозитних операцій банку. З метою дослідження переваг та недоліків існуючих підходів, що дозволить сформувати власне визначення категорії «депозитні операції» банку, доцільно дослідити сутність та взаємозалежність між такими загальними поняттями, як «банківська операція», «банківська послуга» та «банківський продукт». Сьогодні можна виділити чотири основні підходи до визначення даних понять: грошовий, лінгвістичний, правовий та клієнтський. Деякі науковці стверджують, що поняття «банківський продукт», «банківська послуга» та «банківська операція» є синонімами [12]. Відповідно при цьому депозитні продукти часто ототожнюються з депозитними послугами. Проте, з позиції клієнтоорієнтованого підходу це визначення є некоректним [20]. Депозитна послуга може бути визначена як результат здійснення сукупності взаємопов'язаних інтелектуальних, фінансових, технічних та інших дій банку, спрямованих на задоволення потреб клієнтів у розміщенні грошових коштів на депозитних рахунках на поворотній, платній та строковій основі, відповідно з умовами депозитного договору [19].

Прихильники грошового підходу стверджують, що у власників грошових коштів існують певні потреби, пов'язані зі збільшенням розміру фінансових ресурсів, одержанням доходів від грошових накопичень, в схоронності коштів, у здійсненні розрахунків і платежів; в отриманні додаткових ресурсів [11]. Дані потреби викликані прагненням учасників економічних відносин зберегти, підвищити або покращити свій рівень життя, свій добробут або добробут спадкоємців, або ж задовольнити свої майбутні споживчі потреби.

З погляду представників правового підходу під депозитними операціями банку розуміється сукупність договірних відносин між вкладником та тимчасовим власником грошових коштів, що виникають на вигідних умовах та у відповідності до вимог законодавства [21].

Депозитна послуга – це по суті те, що клієнт прагне отримати від банку, – збереження грошових коштів, винагороду за їх використання. Мотивом депозитної діяльності банку є можливість отримання у своє розпорядження фінансові ресурси і ту винагороду, що банк надалі отримає від розміщення даних коштів [13]. Безумовно, кожен власник грошових коштів як учасник економічних відносин, може шукати способи задоволення своїх потреб, пов'язаних з розпорядженням, приростом, розміщенням, акумуляцією заощаджень самостійно, від свого імені і за свій рахунок, без посередництва банків та інших фінансових агентів. Проте його витрати і ризики в цьому випадку будуть незрівнянно вищі. Призначення банків полягає в тому, що вони в умовах ринкової невизначеності і фінансових ризиків підвищують рівень раціональної поведінки учасників економічних відносин, знижують розмір їх трансакційних витрат у ході задоволення їх потреб.

Депозитна послуга є абстрактною категорією, яка не має конкретного втілення і матеріального вираження, реалізується і споживається в процесі здійснення діяльності по задоволенню депозитних потреб. Депозитна послуга володіє всіма характерними рисами банківської послуги [10].

У процесі здійснення депозитної послуги або комплексу депозитних послуг з'являється депозитний продукт. На відміну від послуги депозитний продукт виступає вже як конкретна категорія: це те, що клієнт дійсно здобуває в банку. У основі депозитного продукту лежать депозитні послуги, так як банківський продукт є формою прояву банківської послуги в ході задоволення банком потреб клієнтів. Таким чином, депозитний продукт і послуга, як відповідно форма і зміст, знаходяться в діалектичному зв'язку. При цьому форма схильна до перетворення і трансформації, а зміст залишається незмінним. Слід зазначити, що поняття «депозитний продукт», як і «банківський продукт», більш динамічне на відміну від поняття послуга. Продукт – це товар, що виникає в результаті проведення комплексу взаємопов'язаних, інформаційних, фінансових і юридичних заходів, об'єднаних єдиною технологією обслуговування клієнтів.

Виникнення депозитного продукту як форми вираження депозитної послуги відбувалося в результаті здійснення впорядкованої сукупності дій по задоволенню депозитних потреб клієнтів – банківських операцій. Депозитні банківські операції – це конкретні дії і процедури, які здійснюються банком, що утворюють депозитний продукт. Банківські операції характеризують відносини, що складаються між банком і клієнтом з приводу надання банківського продукту і відносини між підрозділами і конкретними працівниками банку. Наприклад, надання строкового депозиту клієнтові може складатися з наступних операцій:

• прийом і перерахунок готівкових коштів;

• складання договору банківського вкладу, його підписання та оформлення інших документів;

• відкриття в балансі депозитного рахунку;

• зарахування грошових коштів на рахунок;

• нарахування відсотків по рахунку;

• перерахування (видача, капіталізація) відсотків за вкладом;

• прийом додаткових внесків на вклад (у випадках передбачених договором);

• видача частини вкладу (у випадках обумовлених договором);

• видача виписок по рахунку;

• пролонгація дії договору банківського вкладу або укладення додаткової угоди;

• закриття депозитного рахунку;

• видача готівкових грошових коштів або їх перерахування на інший рахунок [18; 16; 21].

Об'єктами депозитних операцій є депозити. Як правило вони являють собою певні суми грошових коштів, які суб'єкти депозитних операцій вносять у банк, і які в силу чинного порядку проведення банківських та фінансових операцій на певний час осідають на рахунках у банку.

Сучасна банківська практика характеризується великим різновидом депозитів і депозитних рахунків. Це зумовлено бажанням банків в умовах сегментованого висококонкурентного ринку повністю задовольнити попит різних груп клієнтів на банківські послуги і залучити їх кошти для збереження на банківські рахунки. Проте загалом дослідники виділяють три види депозитних рахунків, які вже можна назвати класичним варіантом банківських послуг:

• депозити до запитання;

• строкові депозити;

• ощадні депозити.

Практично всі інші види депозитних ресурсів залучаються під комбінацію з вище наведених видів депозитів [29].

Депозити до запитання представлені різними рахунками (розрахунковим, поточним тощо), з яких їх власники можуть одержувати готівку на першу вимогу шляхом виписування грошових та розрахункових документів (видача готівки, виконання платіжного доручення, оплата чеків або векселів). На рахунках до запитання клієнти банку, як правило, утримують залишки коштів, необхідні для покриття найближчих поточних платежів.Процентна ставка за такими рахунками досить низька, а іноді взагалі відсутня.Тому, навіть в умовах відсутності встановленої ставки за депозитом до запитання, банки (фактично безкоштовно) намагаються залучити кошти клієнтів і стимулювати приріст поточних внесків за рахунок надання їм додаткових послуг та підвищення якості обслуговування – кредитування з поточного рахунку, пільги вкладникам в одержанні кредиту, використання зручних для клієнта форм розрахунків – за допомогою Інтернету, із застосуванням кредитних карток, чеків тощо.

Строковий депозит є більш стабільною складовою частиною залученого капіталу, ніж депозити до запитання. За ними клієнту сплачується високий депозитний процент, рівень якого диференціюється залежно від терміну, виду внеску, періоду повідомлення про вилучення, загальної динаміки ставок грошового ринку, інших умов.Стабільність даних ресурсів позитивно відображається на стані ліквідності банку та дозволяє йому розширювати свої активні операції, збільшуючи при цьому величину доходів.

Ощадний депозит займає проміжне місце між строковим депозитом і депозитом до запитання. Дані депозити служать власникам для накопичення грошових заощаджень. Власнику ощадного депозиту видається іменне свідоцтво у формі ощадної книжки, у якій відображаються всі операції з рахунком.

Ощадні депозити передбачають тривале розміщення на рахунках стабільних залишків коштів, що використовуються в активних банківських операціях. За ощадними депозитами банки нараховують високі проценти, хоча і нижчі, ніж за строковими депозитами. Для ощадних депозитів характерне повільне зростання суми і те, що накопичені заощадження використовуються, як правило, лише через декілька років. До вкладів ощадного характеру належать ті, що робляться з метою зберігання й поступового нагромадження коштів [26].

При регулярному використанні коштів, що зберігаються на поточних рахунках у клієнтів все одно залишаються певні невикористані залишки коштів. Наявність залишків на рахунках клієнтів пов'язана з осіданням коштів на пасивних рахунках у комерційних банках протягом відрізка часу, встановити який у момент їх надходження на рахунок практично неможливо. Такими є розрахункові поточні та бюджетні рахунки юридичних та фізичних осіб, спеціальні рахунки, на яких зберігаються цільові кошти, кореспондентські рахунки за розрахунками з іншими банками, а також кошти в розрахунках. Банк, відкриваючи рахунок клієнтам, використовує кредитові залишки по рахунках для проведення активних кредитних операцій.

Вклади до запитання у своїй основі нестабільні, що обмежує сферу їх використання комерційними банками. З цієї причини власникам рахунків виплачується низький відсоток або взагалі не виплачується, якщо розміщені на вкладний рахунок кошти були зняті раніше, ніж мінімально встановлений термін (декілька днів). В умовах зростаючої конкуренції комерційні банки прагнуть залучити клієнтів і стимулювати приріст вкладів до запитання шляхом надання додаткових послуг власникам рахунків і підвищення якості їх обслуговування.