124. Управління в умовах різних культур.

На сучасному етапі реформування економіки і становлення підприємницьких відносин в україні важливим аспектом дослідження є іноземний досвід управлін-ня організаціями. Японська система менеджменту сформувалася відповідно до японської культури і системи освіти. Стрімкі темпи розвитку японської економіки після другої світової війни, нарощування промисловго та наукового потенціалу привернули увагу еко-номістів усього світу. Засновниками японської системи управління організаціями вважаються Ібука, Ісізака, Курата, Мацусіта, Моріта, Хонда та інші. Японська система менеджменту визначає пріоритетність людини як осевого фактора виробничо-господарської діяльності. Особливості данної ситеми полягають в наступному: орієнтація на стратегічне та довгострокове планування : застосування нестандартної гнучкої організаційної структури; організування підприємства на трьох рівневій основі (кейейся, канріся, іппанся); побудова моделі підпорядку-вання в організаціях на засадах соціальних норма і традицій ( «он», «гірі», «амай», «нейндзі» та ін..) гарантія зайнятості постійним працівникам, щорічне зростання заробітної плати залежно від віку, стажу та кваліфікації ; застосування системи розгалуженої системи матеріального та нематеріального стимулювання; неформа-льна організація контролю та орієнтація на сомокнтроль; ретельне контролювання якості та витрат сировини через «гуртки якості»,; використання системи «рінгі» при прийнятті управлінських рішень та ін.. Німецька ситема менеджменту. Дана система до середини ХХ ст. базувалась на жорстокому безперечному автократизмі. У 60- х рр. Під керівництвом Р. Хена поетапно розроблено «модель Гарцбурга», яка згодом булла успішно впроваджена на німецьких підприємствах. Ця модель передбачає використання ліберального стилю керівництва та делегування відповідальності та повноважень, що чітко зафіксовані в посадових інструкціях усіх працівників та в «Загальній директиві управління». Дана модель базується на самотійності працівників у принятті рішень в межах їх повноважень, викорстанні системи консультування та колегіального співробітництва, здійсненні чіткого контролю тощо. В самій моедлі закладені певні мотиваційні механізми, які відображаються у таких положення: модливість самореалізації та самостійності під час роботи на конкретних діялянках; оцінка індивідуального внеску кожного працівника; свобода у прийнятті рішень відповідно до валсних повноважень; можливість творчого роз-витку; застосування косультаційного механізму, що дозволяє працівникам про-явити знання, досвід, навички та підвищує їх самооцінку та повагу; застосування колегіального співробітництва. Шведська система менеджменту. Представниками шведської системи менеджменту є економісти Мейдернер, Рен та ін. Сьогодні Швеція характеризується най-вищим доходом на душу населення високим рівнем зайнятості, надійністю соціальних гарантій, перманентним зростанням темпів економічного розвитку. Фінська система менедмженту є однією з наймолодших та найефективніших, доказом цього є економічні успіхи країни. Найвідомішими авторами фінського менеджменту є Тімо Санталайнена, Еєро Воутілайнена,Пертті Порреніє, Йоуко Х. Ніссена та ін. Протягом останніх двох десятиліть вони працювали над концепцією менеджменту, що спрямовує управлінців на результативність. Управління за результатами. Управління за результатами – це сукупна система управління, мислення і розвитку, за допомогою якої досягаються цілі, що визначені та узгоджені усіма працівникмаи організації. Управління за результатами полігає в поясненні працівникам змісту їхньої трудової діяльності, результатів, яких вони повинні досягнути, тому воно суттєво відрізняється в кожній організації. Праця в такій системі не має примусового характеру. Пр ицьому значна увага концентрується на визначенні ключових результатів; відповідній організації робобти з високи рівнем делегування повноважень та відповідальності, мотиваційних механізмах, що закладені в самій системі: контролювання потосних та кінцевих, планових та випадкових результатів; серйозному ставленні до регулювання. Також виділений новий тип бажаного керівника.

Фрацузька система менеджменту У Франції вважають, що ефективне управління є запорукою розвитку підприємств, промисловвості та країни. Фрацузькі економісти Д. Ру та Д. Сульє сформували концепцію підприємства. На їхню думку, усі підприємства незалежно від форм власності, різноманіття організаційних форм та видів діяльності, відіграють подібну роль в економічному житті та мають деякі спільні риси: усі підприємства обднують людей та залучають ресурс з метою здійснення виробничої діяльності та забезпечення незадоволених потреб споживачів з вигодою для себе; усі підприємства створюють нову вартість, тобто збільшують вартість освоєнних ресурсів.