
- •2. Виникнення науки про менеджмент та напрями еволюції управлінської думки.
- •3. Принципи наукового управління за ф. Тейлором.
- •4. Порівняльна характеристика японської та американської моделей менеджменту.
- •6. Соціальна філософія менеджменту Мері Фоллет.
- •7. Системна концепція управління “7с” Томаса Пітерса і Роберта Уотермана.
- •8. А. Файоль. Принципи менеджменту.
- •9. Вклад вітчизняних вчених і практиків у розвиток науки управління.
- •10. Перспективи менеджменту: можливе і ймовірне.
- •11. Система менеджменту організації.
- •12. Організація як об’єкт управління. Необхідність і передумови формування інституту організації у суспільстві.
- •13. Організація як відкрита система. Принципи системного підходу до організації управління.
- •14. Організації та їх ознаки. Види організацій.
- •15. Зовнішнє та внутрішнє середовища організації.
- •17. Життєвий цикл організації та його стадії.
- •18. Організаційна культура: формування, фактори формування, підтримка та зміни.
- •19. Загальна характеристика та класифікація функцій менеджменту.
- •20. Поняття організаційної структури управління виробництвом і фактори, що її визначають.
- •21. Організаційні структури, принципи їхньої побудови.
- •22. Типи організаційних структур.
- •24. Типи організацій щодо взаємодії з людиною: корпоративна та індивідуалістська організації.
- •25. Розвиток організаційних структур управління виробництвом у сучасних умовах господарювання.
- •27. Типи організаційних структур: лінійний, функціональний, комбінований.
- •28. Процес формування структури управління. Проблеми, пов’язані з невідповідністю структури управління операційним або виробничим процесом організації.
- •30. Оцінка та аналіз організаційних структур управління.
- •1. Зовнішнє середовище.
- •2.Технологія роботи
- •32. Девід Сільверман та антисистемна концепція організацій.
- •35. Методи моніторингу зовнішнього середовища організації та оцінка економічної ефективності моніторингу.
- •42. Едгар Шейн і системна модель організаційної мотивації.
- •43. Особливості концепції “любові і страху” Амітая Етціоні.
- •45. Поняття та процес контролю.
- •50. Поняття контролінгу. Основні функції контролінгу. Елементи контролінгу їх взаємодія
- •52. Стратегічне планування, мета і принципи стратегічного планування. Види стратегій.
- •53. Тактичне планування, основні завдання і прийоми.
- •55. Перешкоди на шляху планування. Плани, програми і прогнози в системі планування діяльності організації.
- •56. Система стратегічних, тактичних і оперативних планів.
- •57. Моделі стратегічного планування.
- •58. Стратегічне планування в менеджменті. Мета та загальна характеристика.
- •59. Місце планування у формуванні стратегічних рішень.
- •60. Процес формування стратегічного плану. Основні етапи.
- •61. Підходи до формування стратегічного плану. Планування від “досягнутого”, оптимізаційне та адаптивне планування.
- •62.Сутність інформації.
- •64. Комунікаційний процес. Форми комунікації в організаціях.
- •65. Використання інформаційних технологій в управлінні організацією.
- •66. Система комунікацій як основний інструмент сучасного менеджера
- •67. Основні види та форми спілкування менеджерів
- •68. Методи поширення інформації про діяльність організації
- •69. Неформальні комунікації в організації
- •70. Управлінські рішення та вимоги до них
- •71. Класифікація управлінських рішень
- •72. Етапи процесу прийняття раціональних рішень.
- •73.Підходи до оптимізації управлінських рішень.
- •74. Адміністративна модель прийняття управлінських рішень
- •75. Поведінкові аспекти ухвалення рішення
- •76. Групове ухвалення рішень в організаціях
- •77.Розробка та ухвалення управлінських рішень у ситуаціях визначеності, ризику, невизначеності.
- •78.Джеймс Марч та антираціональна концепція ухваленняя рішень.
- •79.Мішель Кроз’є і синтетична концепція прийняття рішень
- •80. Японський досвід стратегічних рішень методом “ринги се”.
- •81.Ролеві позиції та здатність суб'єкта до переробки інформації в процесі розробки та прийняття рішень
- •83.Необхідність моделювання. Моделювання як складова наукового підходу до прийняття рішень
- •84 Прогнозування результатів прийняття рішень
- •85. Типи моделей: фізична, аналогова, математична
- •86. Основні моделі застосування в менеджменті: теорія ігор, теорія черг….
- •87.Шляхи подолання основних проблем моделювання.
- •88.Сучасні методи та моделі прийняття раціональних та стратегічних управлінських рішень.
- •89. Проблеми, пов‘язані із невідповідністю моделей рівню сприйняття керівників.
- •90.Феномен влади в менеджменті.
- •91. Поняття балансу влади. Класифікація форм влади.
- •92. Основні підходи до вивчення сутності лідера
- •93. Модель управлінської решітки Блейка
- •94. Концепція лідерської поведінки Танненбаума-Шмідта.
- •96. Модель ситуаційного лідерства Херсея і Бланшарда.
- •97. Ситуаційні стилі керівництва “Шлях – ціль” Мітчела і Хауса.
- •99. Поняття керівництва і лідерства в менеджменті: подібність і відмінності.
- •100. Підхід до керівництва на засадах вертикальних попарних зв’язків Гріна.
- •101.Підходи до керівництва українського економіста Валерія Терещенка.
- •102. Формальне і неформальне лідерство.
- •103. Поняття про стилі керівництва. Автократичні, ліберальні та демократичні керівники
- •104. Вплив на діяльність організації стилю керівництва окремих керівників у масштабах всієї організації та окремих підрозділів
- •105. Проблеми пошуку найефективнішого стилю.
- •106 Поняття кар’єри та сфери її реалізації.
- •107. Модель ситуационного лидерства Стинсона-Джонсона
- •108 Концепция атрибутивного лидерства
- •109. Концепція зміни лідерства
- •111. Структура конфликта и основные формы поведения в конфликтной ситуации.
- •112. Стадії конфлікту,рывны ы т.Д.
- •113. Структурные методы решения конфликтов
- •114 . Понятие стресса. Причины стресса.
- •115. Рекомендації керівника щодо підвищення продуктивності праці та зниження стресу.
- •116. Сучасні підходи до управління конфліктними ситуаціями
- •117. Поява опору у вигляді страйку,саботажу та інших методів. Прояви невдоволення колективу.
- •118. Управління опором.
- •119. Практика передовых компаний в управлении конфликтами и сопротивлением
- •120. Поняття і сутність методів управління організаціями.
- •121. Класифікація методів управління.
- •122. Тенденції розвитку економіки від управлінської до підприємницької.
- •123.Значення новаторства, інноваційних процесів
- •124. Управління в умовах різних культур.
- •125. Технократизм і формалізм організаційної управлінської структури.
- •126. Вплив бюрократії та корупції на ефективність управління.
- •127.Підходи до оцінки ефективності управління
- •128. Напрямки підвищення ефективності управлінської праці.
- •129. Волюнтаризм та анархія в менеджменті.
- •130. Організаційні зміни
- •131. Види ефективності.
- •132. Вплив сучасних тенденцій на ефективність управління
30. Оцінка та аналіз організаційних структур управління.
Функциональная (традиционная) организация
Функциональная (традиционная) структура хронологически является самой первой, появившейся в результате разделения управленческого труда. Она предполагает группировку должностей в отделы на основе функциональной близости видов деятельности, компетенций и использования ресурсов.
Достоинством функциональных организационных структур является их простота, четкое функциональное разделение управленческого труда, соблюдение принципа единоначалия, формальных правил и процедур деятельности. Такая структура эффективна в монопродуктовых отраслях, массовом производстве, в малых предприятиях, во всех компаниях, действующих в относительно стабильной внешней среде. Она хорошо приспособлена к выполнению функций управления и повторяющихся операций. Обеспечивает производственный тип реакции на среду.
К основным недостаткам структуры относятся ее негибкость, неприспособленность к быстрым изменениям, отсутствие горизонтальных взаимоотношений из-за жестко выстроенной вертикали власти. С рынком соприкасается только первый руководитель, он же отвечает за конечные результаты деятельности, тогда как структура ориентирована преимущественно на выполнение функций управления, а сотрудники и менеджеры отвечают за работу отделов, а не организации в целом.
Дивизиональная организация
Дивизиональная структура предполагает построение организации вокруг основных ее продуктов или услуг за счет создания единиц, отвечающих за выполнение всех функций по производству и сбыту продукции или всех функций по обслуживанию потребителей
Главная причина развития дивизиональных структур - диверсификация производства и расширение географии деятельности фирмы. Различают следующие виды дивизиональных структур.
Продуктовая структура, в которой каждое самостоятельное подразделение осуществляет полный цикл производственной и управленческой деятельности по изготовлению и реализации готового продукта. Каждое подразделение фирмы обслуживает определенную группу потребителей, что позволяет удовлетворить их запросы так же хорошо, как это делает организация, обслуживающая всего одну группу.
Региональная структура, используемая в ситуации, если деятельность компании охватывает большие географические зоны, особенно в международном масштабе.В региональной структуре упрощается связь с клиентами, местными органами власти. Преимущество дивизиональных структур: большая целевая ориентация корпоративной деятельности при сохранении условий проведения единой технической политики по продукту. В дивизиональной структуре создаются условия для децентрализации управления, руководители дивизионов выходят на рынок и отвечают за сбыт произведенной продукции. Повышается степень адаптивности организации к конкурентной среде.
Недостатки: увеличение затрат вследствие дублирования одних и тех же видов работ для различных видов продукции. Также к недостатками дивизиональной структуры относятся высокие издержки функционирования самостоятельных отделов, ограничение контроля за деятельностью подразделений со стороны высшего руководства компании, конкуренция дивизионов за получение корпоративных ресурсов.
Дивизиональные структуры являются более сложными, чем функциональные и под силу крупным компаниям, в которых общие положительные результаты могут с лихвой перекрыть убытки от проявления отрицательных сторон дивизионализации. Считается, что средней по размерам компании очень трудно сделать выбор между функциональной и дивизиональной структурой. Малые предприятия данный вид структуры не используют. Проблема изменения структуры управления возникает у растущих компаний, когда функциональная организация сдерживает ее развитие.
Матричная организация
Матричная структура управления предполагает одновременное использование функциональной и дивизиональной организаций. Матрицу образуют двойные линии властных полномочий - традиционных линейно-функциональных и целевых, принадлежащих матричным (целевым) руководителям. Последние вводятся в структуру для разработки проекта (руководитель проекта) или новой товарной линии (матричный руководитель) или функции (директор по инженерному обеспечению), тем самым производится отделение новых разработок от текущей производственной деятельности.
Матричная организация является более децентрализованной, чем дивизиональная. Матричный руководитель наделяется всеми ресурсами, необходимыми для реализации проекта; и отвечает за сроки, качество и соблюдение стоимости проекта. Матричная структура позволяет эффективно использовать человеческие ресурсы организации, особенно высококвалифицированные, так как появляется возможность привлечения к выполнению проекта специалистов из разных подразделений.
Матричная организация эффективна, когда необходимо обеспечить инновационный тип реакции компании на среду.
В матричной организации развиваются горизонтальные коммуникации и командные методы работы, дающие синергетический эффект и повышающие уровень организационной культуры компании. У работников появляются стимулы к обучению и развитию профессиональных навыков, так как матричные как руководители предпочитают брать в команду квалифицированных специалистов.
Матричная структура является очень гибкой, так как организация может одновременно иметь столько целевых руководителей, сколько она сочтет нужным для усиления своей конкурентоспособности.
Основной недостаток матричной организации - отсутствие единоначалия, что приводит к сложности общей координации и увеличению затрачиваемого времени на заседания и решение спорных вопросов. Также возможны конфликты между целями матричных руководителей и задачами подразделений, нездоровая конкуренция между высоко квалифицированными и менее квалифицированными работниками. Но в целом, если компания правильно осуществила все действия, эффект от данной структуры перекрывает ее недостатки.
31. Вплив ситуаційних чинників на проектування організації. Головні форми проектування організацій.
Оптимальний проект для будь-якої організації залежить від відповідних ситуаційних чинників. Тобто ситуаційні чинники відіграють важливу роль у визначенні найкращого проекту організації у кожному окремому випадку.
Можна виділити чотири групи таких ситуаційних чинників:
1. Стан зовнішнього середовища.
2. Технологія роботи всередині організації.
3. Стратегічний вибір керівництва організації у відношенні до її цілей.
4. Поведінка працівників.