10.2 Угруповання артилерії. Бойовий порядок артилерійських підрозділів

При підготовці бою зі штатних і доданих артилерійських частин і підрозділів у загальновійськових з’єднаннях і частинах створюється угруповання артилерії.

Угруповання артилерії – визначене рішенням командира з’єднання (частини) склад, розподіл, тимчасове об’єднання у групи і розташування в бойовому (похідному) порядку загальновійськових з’єднань (частин) артилерійських частин (підрозділів) для виконання поставлених завдань у бою [9].

Угруповання артилерії створюється до початку бойових дій. Із зміною обстановки, під час бою, воно може змінюватися.

Угруповання артилерії бригади містить:

- бригадну артилерійську групу (артилерійські підрозділи, які знаходяться в безпосередньому підпорядкуванні командира бригади);

- артилерію батальйонів;

- протитанковий резерв бригади.

Досвід застосування угруповань артилерії у Другій світовій війні довів доцільність створення обмеженої кількості артилерійських груп не за принципом розв’язуваних завдань, а за організаційно-тактичним принципом (ПАГ, ДАГ, КАГ, ААГ). За таким принципом кожний старший загальновійськовий командир мав підручну артилерію. Це давало змогу організувати тісну взаємодію артилерії з піхотою, танками в масштабі частини, з’єднання, об’єднання.

Артилерійська група створювалася з 2 і більше дивізіонів. Полкові і дивізіонні артилерійські групи, за певних умов ведення бойових дій, корпусні та армійські артилерійські групи, а також протитанкові резерви були важливим засобом у руках загальновійськових командирів, за допомогою яких вони зосереджували зусилля артилерії на головному напрямку, здійснювали вплив на хід бойових дій в інтересах полку, дивізії, корпусу, армії і забезпечували тісну безперервну взаємодію артилерії з танками і піхотою у ході бою.

Артилерійська група – це артилерія в складі двох і більше дивізіонів, яка виділена для виконання завдань в інтересах загальновійськових з’єднань (частин) і об’єднана загальним управлінням [9]. Артилерійські групи створюються в бригадах - Браг і корпусах – КАГ, КГРА.

Батальйонна артилерія – це артилерія, яка входить до складу батальйону (мінометна батарея, протитанковий взвод).

Протитанковий резерв бригади призначений для ведення боротьби з танками та іншими броньованими машинами противника, прикриття загрозливих напрямів, флангів та стиків.

Під час організації бою за рішенням командира загальновійськового з’єднання (частини) проводиться розподіл штатної і доданої артилерії. Командиром корпусу – між бригадами, а командиром бригади – між батальйонами.

Для більш тісної взаємодії артилерійські підрозділи можуть додаватися загальновійськовим частинам і підрозділам або призначатися для їх підтримки, а також залишатися в безпосередньому підпорядкуванні командира артилерійської частини (підрозділу) як підручні.

Доданий артилерійській підрозділ переходить в повне підпорядкування командира загальновійськової частини (підрозділу) і виконує поставлені ним завдання. За необхідності він може залучатися до виконання завдань за рішенням старшого артилерійського командира.

Підтримуючий артилерійський підрозділ залишається у підпорядкуванні старшого артилерійського командира і може виконувати завдання з вогневого ураження противника, поставлені загальновійськовим командиром, якого він підтримує. З початком виконання такого завдання командир артилерійського підрозділу негайно доповідає про це своєму безпосередньому командиру. У цьому разі артилерійський підрозділ займає бойовий порядок, як правило, у смузі або на ділянці дій загальновійськової частини (підрозділу). КСП командирів артилерійських підрозділів розташовують разом із КСП (СП) загальновійськових командирів або поблизу них.

Підручний артилерійський підрозділ знаходиться у безпосередньому підпорядкуванні артилерійського командира для виконання раптово виникаючих завдань у найкоротший термін.

Під час виконання завдань артилерійські підрозділи, залежно від обставин, діють у похідному або бойовому порядку.

Похідний порядок – шикування артилерійських підрозділів для пересування у колоні. Він має забезпечувати: найбільшу швидкість пересування; швидке розгортання у бойовий порядок; найменшу уразливість від усіх видів зброї противника; ефективне управління підрозділами.

Для виконання вогневих завдань (завдань з розвідки противника) артилерійські підрозділи розгортаються в бойовий порядок, який є складовою частиною бойового порядку загальновійськового підрозділу (частини).

Бойовий порядок – розгортання артилерійських підрозділів для ведення бойових дій. Він має забезпечувати: найбільш ефективне виконання вогневих завдань; повне використання бойових можливостей підрозділу; підтримання безперервної взаємодії із загальновійськовими підрозділами (підрозділами артилерійської розвідки, вогневими підрозділами); зручність управління; можливість швидкого маневру під час бою; найменшу уразливість підрозділів від ударів усіх видів зброї противника.

Для досягнення цих вимог артилерійські підрозділи необхідно розгортати на танконебезпечних напрямках, на ділянці дії підтримуючої частини (підрозділу) і на такій відстані від переднього краю противника, яка б забезпечувала найбільшу глибину вогневого ураження і в той же час виконання вогневих завдань з найменшою витратою боєприпасів. Крім цього, розташування бойового порядку повинне виключати ураження артилерійських підрозділів вогневими засобами ближнього бою противника.

Бойовий порядок артилерійського дивізіону (додаток Ж1) складається з бойових порядків батарей і підрозділів артилерійської розвідки, КСП і ПУВД, а за необхідності і ПСП (БСП).

Бойовий порядок протитанкового артилерійського дивізіону (додаток Ж2) складається з бойових порядків батарей і КСП дивізіону.

Бойовий порядок артилерійської батареї (додаток Ж3) складається з бойових порядків вогневих взводів, КСП і ПУВбатр, а за необхідності і ПСП (БСП).

Бойовий порядок протитанкової артилерійської батареї (батареї ПТКР) складається з бойових порядків взводів і КСП батареї.

Бойовий порядок вогневого (протитанкового) взводу складається з гармат (установок ПТКР), розташованих на ВП (рубежі розгортання). У протитанковому взводі, крім того, розгортають КСП взводу.

Для розгортання артилерійського дивізіону в бойовий порядок призначають район ВП і район (рубіж) КСП (СП).

Батареї призначають район ВП або ВП і місце КСП (СП).

Район вогневих позицій дивізіону – ділянка місцевості, зайнята або підготовлена до зайняття вогневими підрозділами батарей для ведення вогню.

У районі ВП для кожної батареї готують 2-3 ВП.

Залежно від умов обстановки і виду бойових дій райони ВП і ВП можуть бути основними запасними і тимчасовими.

Основний район ВП призначають для виконання вогневих завдань в усіх видах бою. Залежно від належності дивізіону (батареї), дальності стрільби артилерійських систем, систем і умов виконання, обстановки основний район ВП призначають на відстані 2-8 км від передових підрозділів (переднього краю оборони) наших військ. Розміри району ВП дивізіону залежно від обставин можуть бути 1-2 км по фронту і в глибину, а відстань між вогневими позиціями батареї – не менше 500 м.

Запасний район ВП призначають для маневру підрозділів і виконання вогневих завдань при завчасному або змушеному залишенні основного району ВП.

Тимчасовий район ВП (тимчасова ВП) може призначатися для виконання окремих вогневих завдань (для підтримки загальновійськових підрозділів, які діють у смузі забезпечення або які обороняють передову позицію; ведення вогню по віддалених від основного району ВП цілях; виконання завдань кочуючими підрозділами та інших завдань).

Вогнева позиція – ділянка місцевості, зайнята або підготовлена до зайняття вогневими взводами батареї (взводом, гарматою) для ведення вогню [9].

ВП батареї містить:

- місця для гармат і боєприпасів;

- укриття для особового складу;

- окопи для самооборони, спостережний пост, тягачі і машини з боєприпасами, а ВП батареї реактивної артилерії, крім того, - місця для заряджання і метеорологічного поста.

ВП можуть бути закритими або відкритими.

Закритою називається ВП, на якій гармати (міномети, БМ) під час ведення вогню укриті від наземного спостереження противником. Вона повинна дозволяти вести стрільбу з великими доворотами від основного напряму, а також прямим наведенням під час самооборони.

Відкритою називається ВП, на якій матеріальна частина не укрита від наземного спостереження противником, або, будучи укритою і замаскованою, стає спостережною з початком ведення вогню.

Для введення противника в оману про дійсне розташування артилерійських підрозділів за планом старшого командира (начальника) можуть обладнуватися фальшиві ВП і СП.

КСП призначається для:

- ведення розвідки противника і місцевості;

- управління вогнем і маневром підрозділів;

- спостереження за діями загальновійськових підрозділів і підтримання взаємодії з ними [15].

На КСП знаходиться командир дивізіону (батареї, взводу управління) з необхідними для розвідки та управління силами і засобами. На КСП дивізіону створюється пункт збору та обробки даних.

КСП дивізіону (батареї) може розташовуватися в командирській машині або розгортатися на місцевості разом із СП загальновійськового підрозділу, якому дивізіон (батарея) доданий або який підтримує, або розташовується поблизу його пункту.

КСП підручного дивізіону (батареї), як правило, розташовується разом із СП (КСП) артилерійської групи (дивізіону) або поблизу від нього.

ПСП призначений для ведення розвідки противника і місцевості безпосередньо перед фронтом передових загальновійськових підрозділів, підтримання зв’язку з ними і обслуговування стрільби дивізіону (батареї) по цілях, що не спостерігаються з КСП.

БСП призначений для ведення розвідки противника і місцевості, обслуговування стрільби, спостереження за діями загальновійськових підрозділів у районах, які не спостерігаються з КСП (ПСП), та для організації спряженого спостереження.

ПУВД призначений для підготовки стрільби та управління вогнем дивізіону. Він розташовується в командно-штабній машині поблизу ВП однієї з батарей. До складу ПУВД входять НШ дивізіону з групою управління. У районі ПУВД розгортається метеорологічний пост.

ПУВбатр (машина соб) призначений для підготовки і ведення стрільби батареєю. Він може розташовуватися в КМУ або розгортатися на місцевості на одному з флангів батареї, або позаду гармат. До складу ПУВбатр входять старший офіцер батареї з обслугою командирської машини управління.

Протитанковому артилерійському дивізіону (батареї, взводу), який становить ПТРез, або діючому в його складі, призначають райони зосередження, маршрути переміщення і рубежі розгортання на танконебезпечних напрямках.

Район зосередження – ділянка місцевості, зайнятої або підготовленої до зайняття дивізіоном (батареєю), яка забезпечує приховане розташування і швидкий вихід дивізіону (батареї) на рубіж розгортання. У районі зосередження дивізіон (батарея) розташовується розосереджено, по-батарейно (повзводно). Розміри району зосередження дивізіону можуть бути 1-2 км (батареї - 300-500 м, взводу – до 150 м) по фронту і в глибину.

Рубіж розгортання – ділянка місцевості на танконебезпечному напрямку, підготовлений до зайняття або зайнятий дивізіоном (батареєю, взводом) у ході бою для знищення атакуючих (контратакуючих) танків та інших броньованих машин противника.

Для забезпечення вогневої взаємодії і надійного управління відстані між гарматами (установками ПТКР) по фронту і в глибину повинні становити 100-200 м, між взводами - 300-500 м, між батареями - до половини дальності прямого пострілу гармати (максимальної дальності пусків ПТКР).

Розміри рубежу розгортання у залежності від умов обстановки і місцевості мають бути такими:

- для протитанкового артилерійського дивізіону – до 5 км по фронту і до 2 км у глибину;

- для протитанкової артилерійської батареї – до 1,5 км по фронту і до 0,5 км у глибину;

- для батареї ПТКР – до 2,5 км по фронту і до 1 км у глибину;

- для батареї змішаного складу – до 2,5 км по фронту і до 1 км у глибину.

Під час виконання вогневих завдань артилерійськими підрозділами по ураженню противника завданнями стрільби можуть бути: знищення, подавлення, руйнування та виснаження.

Під час дистанційного мінування місцевості мінні поля можуть бути ті, які прикривають, і ті, що сковують.

При світловому забезпеченні бойових дій загальновійськових підрозділів і стрільби артилерії в ніч завданнями стрільби можуть бути освітлення місцевості, осліплення спостережних пунктів (електронно-оптичних засобів) і вогневих засобів противника, створення світлових орієнтирів (створів).

Під час задимлення противника завданнями стрільби можуть бути задимлення (осліплення) вогневих засобів противника, його командних і спостережних пунктів.

Під час стрільби агітаційними снарядами завданням стрільби є доставляння агітаційного матеріалу в розташування противника.

При стрільбі запалювальними снарядами завданням стрільби є створення осередків пожеж у місцях розташування техніки, озброєння та особового складу противника.