- •Тактична підготовка підрозділів артилерії
- •Передмова
- •Скорочення
- •Розділ 1 склад збройних сил україни
- •1.1 Види Збройних сил України
- •1.2 Склад і призначення Сухопутних військ
- •1.3 З’єднання, частини та підрозділи Сухопутних військ
- •Додані, підтримуючі та підручні підрозділи
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Розділ 2 основи загальновійськового бою
- •2.1 Суть загальновійськового бою
- •2.2 Види загальновійськового бою
- •2.3 Характерні риси та основні принципи загальновійськового бою
- •Основні принципи загальновійськового бою
- •Підтримання і своєчасне відновлення боєздатності військ
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Розділ 3 організація, озброєння і техніка підрозділів
- •3.1 Загальновійськова частина, призначення і склад
- •3.2 Організація, призначення і озброєння механізованого (танкового) батальйону
- •3.3 Призначення, організація і озброєння бригадної артилерії
- •3.4 Призначення, організація і озброєння батальйонної артилерії
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Розділ 4 організація, озброєння і тактика дій частин та підрозділів збройних сил іноземних держав
- •4.1 Організація та озброєння бригад і дивізій збройних сил основних іноземних держав
- •4.2 Основи бойового застосування частин і підрозділів збройних сил іноземних держав
- •Оборона
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Розділ 5 основи управління
- •5.1 Сутність та принципи управління. Вимоги до управління підрозділами. Сили та засоби управління артилерійськими підрозділами
- •Сили і засоби управління артилерійськими підрозділами
- •5.2 Робота командира підрозділу з організації бойових дій. Способи доведення бойових завдань
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Розділ 6 Основи підготовки та ведення робочої карти
- •6.1 Призначення робочої карти та вимоги до неї
- •Вимоги до робочої карти
- •6.2 Порядок і правила нанесення умовних знаків на робочу карту
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Розділ 7 загальновійськові підрозділи в основних видах бою
- •7.1 Оборона, її мета. Умови переходу до оборони
- •7.2 Завдання і бойовий порядок підрозділів в обороні
- •7.3 Підготовка оборони
- •7.4 Ведення оборонного бою
- •7.5 Вихід із бою і відхід
- •7.6 Наступ, його мета. Способи переходу в наступ
- •7.7. Завдання та бойовий порядок підрозділів у наступі
- •7.8 Ведення наступу
- •7.9 Особливості ведення зустрічного бою
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Розділ 8 марш підрозділів
- •8.1 Способи пересування військ
- •8.2 Марш
- •Дії підрозділів на марші
- •Похідний порядок загальновійськових і артилерійських підрозділів. Місце артилерійських підрозділів у похідному порядку загальновійськових підрозділів
- •8.3 Перевезення підрозділів залізничним транспортом
- •Принципи формування військового ешелону
- •Райони, призначені для завантаження і розвантаження
- •Підтримання бойової готовності при перевезенні
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Розділ 9 розташування підрозділів на місці
- •9.1 Основи розташування підрозділів на місці
- •9.2 Охорона підрозділів при розташуванні їх на місці
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Розділ 10 Основи бойового застосування артилерії
- •10.1 Призначення артилерійських підрозділів та основні принципи їх застосування
- •10.2 Угруповання артилерії. Бойовий порядок артилерійських підрозділів
- •Питання для повторення та самоконтролю
8.2 Марш
Марш може здійснюватися у передбаченні вступу в бій або поза загрозою зіткнення з противником.
Залежно від завдання та умов обстановки підрозділи можуть здійснювати марш з тилу до фронту (при переміщенні з глибини до району бойових дій), вздовж фронту (при перегрупуванні), в різні періоди року і доби, в умовах різної прохідності місцевості та за будь-якої погоди.
Марш здійснюється приховано, як правило, вночі або в інших умовах обмеженої видимості, а в ході бойових дій та в глибокому тилу своїх військ і вдень.
Маршрути руху не повинні проходити через великі населені пункти, вузли доріг, тіснини, поблизу залізничних станцій (портів, аеропортів).
У всіх випадках командир повинен забезпечити прибуття підрозділів у призначений район або на вказаний рубіж своєчасно, в повному складі і готовності до виконання бойового завдання.
Головними показниками маршу є:
- середня швидкість руху;
- величина добового переходу;
- загальна протяжність маршруту.
Середня швидкість руху на марші та величина добового переходу залежать від одержаного завдання, вміння командирів водити колони, технічного стану машин, стану маршрутів, пори року та доби, погодних умов, рівня підготовки водіїв (механіків-водіїв), а також від організації та забезпечення маршу.
Середня швидкість руху визначається відношенням величини переходу до часу, необхідного на здійснення маршу без урахування часу на привали.
В умовах рівнинної середньопересіченої місцевості для змішаних і танкових колон середня швидкість руху без урахування часу на привали може бути 20-25 км/год. Автомобільні колони можуть рухатися зі швидкістю 25-30 км/год та більше.
При здійсненні маршу у горах, лісисто-болотистій місцевості, взимку, в сильний дощ, туман та за інших несприятливих умов середня швидкість руху може зменшуватися до 15-20 км/год. Під час здійснення маршу у пішому порядку середня швидкість руху може бути 4-5 км/год, на лижах - 5-7 км/год. Незалежно від умов марш повинен здійснюватися з максимально можливою швидкістю [7].
Приклад розрахунку середньої швидкості руху (Vср):
Артилерійський дивізіон здійснює марш протяжністю (L) 300 км. Час на марш (Тм) 14 годин. У ході маршу планується два відпочинку (tв) протягом 1 години кожний і один відпочинок протягом 2 годин, тоді Vср = L / (Тм - tв) = 300 / (14 - 4) = 30 км/год.
Батальйон (дивізіон) здійснює марш однією колоною, дистанції між підрозділами і машинами в колоні батальйону (дивізіону) призначаються залежно від швидкості руху і умов видимості. У звичайних умовах вони можуть бути 25-50 м. Під час руху по курних дорогах, в умовах обмеженої видимості, в ожеледицю, по дорогах, які мають круті підйоми, спуски і повороти, а також під час руху з підвищеною швидкістю дистанції збільшуються.
Під час руху на відкритій місцевості в умовах загрози застосування противником ВТЗ дистанції між бойовими машинами збільшуються і можуть бути 100-150 м.
Величина добового переходу - це відстань, яку підрозділи проходять за добу при здійсненні маршу. Вона залежить від середньої швидкості руху і фізичних можливостей водіїв транспортних і бойових машин. При вказаній середній швидкості руху (для змішаних колон 20-25 км/год, для автомобільних – 25-30 км/год, часу безпосередньо на рух – 10-12 годин (нормальна тривалість роботи водія при здійсненні маршу в середніх дорожніх умовах), величина добового переходу може бути:
- для змішаних колон - 250 км;
- для автомобільних колон - до 300 км [2].
У горах, лісисто-болотистій місцевості, у хуртовину, у туман та за інших несприятливих умов величина добового переходу може становити 200 км, а іноді й менше.
Загальна тривалість маршу може бути різною. Вона залежить здебільшого від протяжності маршруту, маршових можливостей підрозділу та поставленого завдання.
Марш тривалістю більше одного добового переходу зазвичай має назву маршу на велику відстань. Він здійснюється при виїзді з глибини країни в район бойових дій. Марш на великі відстані пов’язаний з багатьма труднощами матеріального, технічного та дорожнього забезпечення.
Для своєчасного й організованого початку і здійснення маршу підрозділам призначаються (рис. 8.1):
- вихідний пункт (рубіж);
- пункти регулювання;
- місця привалів та денного (нічного) відпочинку;
- час проходження вихідного пункту і пунктів регулювання.
Вихідний пункт призначається на відстані 5-10 (3-5) км від району розташування батальйону (дивізіону). Така віддаленість забезпечує можливість витягування похідної колони батальйону (дивізіону) і набирання необхідної для висування швидкості.
Висування колони до вихідного пункту проходить зі швидкістю 0,5-0,75 середньої маршової швидкості.
Пункти регулювання - призначаються для контролю за організованим здійсненням маршу та своєчасного прибуття у призначений район. Пункти регулювання призначають через 3-4 години руху.
Місця привалів і денного (нічного) відпочинку призначаються для перевірки стану озброєння і техніки, їх технічного обслуговування, приймання їжі і відпочинку особового складу.
Привали призначаються через 3-4 години руху тривалістю до однієї години і один привал тривалістю до двох годин у другій половині добового переходу, а денний (нічний) відпочинок - у кінці кожного добового переходу.
Для піших колон привали призначаються тривалістю 10 хвилин, через кожні 50 хвилин руху.
Рота (батарея) може здійснювати марш у колоні головних сил батальйону (дивізіону) чи головній (боковій, тиловій) похідній заставі.
Батальйон (дивізіон) може здійснювати марш у колоні головних сил бригади, авангарді, передовому загоні і самостійно. Самостійно батальйон (дивізіон) може здійснювати марш для виконання завдання щодо знищення тактичного повітряного чи морського десанту, а також під час дій в горах і лісі.