2. Стадії виконання Державного бюджету за видатками.

Виконання видаткової частини бюджету - це здійснення протягом бюджетного року асигнувань програм та заходів відпо­відно до закону України „Про Державний бюджет". Перелік про­грам визначений у 87 статті Бюджетного кодексу.

Бюджетним кодексом (стаття 51) передбачається виконання Державного бюджету за видатками відповідно до наступних стадій:

1. встановлення бюджетних асигнувань головним розпоряд­никам на основі затвердженого бюджетного розпису;

2. затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних ко­штів;

3. взяття бюджетних зобов'язань;

4. отримання товарів, робіт та послуг;

5. здійснення платежів;

6. використання товарів, робіт та послуг на виконання бю­джетних програм.

Розглянемо більш детальніше стадії виконання бюджету за видатками.

1 Стадія - встановлення бюджетних асигнувань головним розпорядникам на основі затвердженого бюджетного розпису.

Встановлення бюджет­них асигнувань розпорядникам бюджетних коштів здійснюється на основі затвердженого бюджетного розпису, який визначає процес виділення коштів відповідно до структури призначень.

Бюджетні асигнування - повноваження, надані розпоряд­никові бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конк­ретною метою в процесі виконання бюджету.

Бюджетні асигнування - це планові суми, у межах яких здій­снюються видатки з бюджету.

2 Стадія - затвердження кошторисів розпорядникам бю­джетних коштів.

Видатки Державного бюджету здійснюються на основі річ­ного розпису асигнувань, що складається за головними розпоряд­никами і доводиться до них органами Державного казначейства.

Розпис асигнувань є підставою для затвердження коштори­сів, планів асигнувань, планів використання бюджетних коштів.

Кошторис - основний плановий документ, що надає право на одержання коштів з бюджету і здійснення видатків. Він визна­чає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною уста­новою своїх функцій та досягнення цілей відповідно до бюджет­них призначень.

Бюджетні призначення - це повноваження, надані голо­вному розпоряднику коштів законом про Державний бюджет, які дозволяють надавати бюджетні асигнування.

Кошторис - це розподіл розпису асигнувань в межах однієї бюджетної установи. Він є основним плановим документом бю­джетної установи, затверджується розпорядником бюджетних ко­штів, встановлюючи відповідальність його за цільове використан­ня коштів бюджету. Контроль за здійсненням видатків розпоряд­никами коштів відповідно до затверджених кошторисів здійсню­ють органи Державного казначейства, звіряючи звіти щодо вико­нання кошторисів з розписами. Невід'ємною частиною кошторису є план асигнувань. Ці два документи затверджуються спільно.

План асигнувань - це помісячний розподіл асигнувань за скороченою формою економічної класифікації.

Усі бюджетні установи складають кошториси і плани асиг­нувань для кожної бюджетної програми.

Плани використання бюджетних коштів - є підставою для одержання бюджетних коштів у вигляді фінансової підтримки (це підприємства, що не мають статусу бюджетних установ, але отримують кошти з бюджету безпосередньо через розпорядників для здійснення визначених програм).

Видатки розпорядників бюджетних коштів постійно звіря­ються з бюджетним розписом і контролюються органами Держа­ного казначейства.

З стадія - взяття бюджетних зобов 'язань.

Порядок обліку зобов'язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства до 1 січня 2005 року був регла­ментований наказом Державного казначейства України № 103 від 19 жовтня 2000 року.

Бюджетні зобов'язання беруться:

• за загальним фондом бюджету - в межах бюджетних асиг­нувань, установлених кошторисом (планом використання бюдже­тних коштів);

• за спеціальним фондом бюджету - в межах відповідних фак­тичних надходжень до цього фонду та бюджетних асигнувань, уста­новлених кошторисом (планом використання бюджетних коштів).

Розпорядники бюджетних коштів за умови взяття бюджетного зобов'язання протягом 3 робочих днів з дати його виникнення пода­ють до відповідного органу Державного казначейства України:

1. Реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів у двох примірниках;

2. документи, які підтверджують факт узяття бюджетного зо­бов'язання.

Бюджетне фінансове зобов'язання - зобов'язання розпоря­дника або одержувача бюджетних коштів сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного пе­ріоду, тобто - кредиторська заборгованість та/або попередня оплата, яка передбачена законодавством.

Приймати бюджетні зобов'язання дозволяють затверджені кошториси доходів та видатків бюджетних установ. Прийняті бю­джетні зобов'язання у вигляді угод на отримання товарів, контрак­тів па виконання робіт та послуг реєструються в органах Держав­ного казначейства засобами програмного забезпечення у Книзі ре­єстрації бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів. Кожному бюджетному зобов'язанню засобами програмного забез­печення присвоюється реєстраційний номер, який проставляється на документі, що підтверджує факт узяття на облік бюджетного зобов'язання.

На підставі платіжного доручення на погашення бюджетного фінансового зобов'язання, яке подається на паперових та електро­нних носіях, органи Державного казначейства України реєструють узяте розпорядником бюджетних коштів бюджетне фінансове зо­бов'язання.