Змістовний модуль 3 бюджетне планування

1. Організаційні засади планування та прогнозування бюджету.

2. Методологія, завдання та принципи бюджетного пла­нування.

3. Програмно-цільовий метод бюджетного планування.

4. Попередній етап до складання проекту бюджету Укра­їни.

5. Порядок складання, розгляду та затвердження Дер­жавного бюджету на наступний рік.

1. Організаційні засади планування та прогнозування бюджету.

Планування - це:

• вміння передбачати майбутнє та використовувати це перед­бачення з метою запобігання помилкових дій, небажаних несподі­ванок або зведення до мінімуму їх негативних наслідків;

• досягнення бажаного майбутнього та розробка ефективних шляхів цього досягнення з урахуванням сьогоденних умов і мож­ливостей.

Планування - це процес прийняття певних рішень як на бли­зьку, так і на віддалену перспективу. Планування передбачає розробку та обгрунтування планових показників розвитку економіки в майбутньому; економічних нор­мативів, що визначають взаємовідносини з державою, бюджетно-фінансовою системою тощо.

Необхідною складовою частиною процесу планування та розробки фінансово-економічної політики є прогнозування, яке передує процес планування. Головне призначення прогнозування - це виявлення на основі проведеного аналізу тенденцій та зако­номірностей розвитку народного господарства для розробки дов­гострокової економічної політики держави.

Важливу роль у системі прогнозування і планування набува­ють програми соціального та економічного розвитку країни, які розробляються на довгострокову та середньострокову перспекти­ву. Саме національні, галузеві та регіональні програми, як складо­ві частини системи прогнозування й планування, є основним засо­бом реалізації державної політики.

Важливою складовою системи фінансового планування та прогнозування є бюджетне планування.

Економічна "сутність бюджетного планування полягає в централізованому розподілі та перерозподілі ВВП між ланками бюджетної системи на основі загальнонаціональної соціально-економічної програми розвитку бюджетів різного рівня.

Бюджетне планування є складовою бюджетного процесу, що включає порядок складання, розгляду та затвердження бюдже­ту, його нормативно-правову та організаційну основу, а також пи­тання теорії та методології складання бюджетів країни.

Результатами бюджетного планування є проект зведеного Державного бюджету - основного фінансового плану держави на поточний рік, а також бюджети різних рівнів державної влади (мі­сцеві, суб'єктів держави тощо).

Основою розробки бюджетної стратегії є бюджетне прогно­зування, що є складовою прогнозування макроекономічного роз­витку соціально-економічних процесів у країні взагалі. Бюджет­не прогнозування - це процес розробки основних показників Державного бюджету на перспективу, прогнозування найважли­віших надходжень і видатків бюджету.

У Бюджетному кодексі відсутнє визна­чення терміну „бюджетне планування". Провідні українські еко­номісти дають наступне визначення цього поняття: „Бюджетне планування - централізований розподіл і перероз­поділ вартості валового внутрішнього продукту і національного до­ходу між ланками бюджетної системи на основі національної соціа­льно-економічної програми розвитку країни в процесі складання і виконання бюджетів та позабюджетних фондів" (Базилевич В.Д., Ба-ластрик Л.О. Державні фінанси: Навчальний посібник/За загальною редакцією Базилевича В.Д. - К.: Атака, 2002. — С. 252).

„Бюджетне планування - це науково обгрунтований процес визначення джерел створення і напрямів використання бюджетних ресурсів в економіці держави з метою забезпечення стабільного економічного й соціального розвитку" (Ваєилик О.Д., Павлик К.В. Державні фінанси України: Підручник. - К.: Центр навчальної лі­тератури, 2003. - С.60).

Нормативно-правова основа бюджетного планування ви­значається наступними юридичними актами:

• Конституцією України;

• Бюджетним кодексом;

• Законами України;

• Указами Президента України;

• Постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів Укра­їни;

• Пропозиціями Верховної Ради України до Основних на­прямів бюджетної політики;

• Державними Програмами економічного і соціального роз­витку;

• іншими актами державних і місцевих органів влади.

Основою бюджетного планування є розроблений і схвалений прогнозний план економічного й соціального розвитку України. Перший прогноз економічного і соціального розвитку неза­лежної України був розроблений і поданий Кабінетом Міністрів на розгляд постійним комісіям Верховної Ради України в грудні 1991 року.

23 березня 2000 року був прийнятий Закон України №1602-111 „Про державне прогнозування та розроблення програм економічекономіч­ного і соціального розвитку України".

Відповідно до цього Закону в Україні система прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку складається з:

1. прогнозів економічного і соціального розвитку України на середньо- та короткостроковий періоди;

2. Державної програми економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період;

3. прогнозів економічного і соціального розвитку Автоном­ної Республіки Крим, областей, районів та міст на середньостро-ковий та короткостроковий період;

4. прогнозів та програм розвитку окремих галузей економіки на середньостроковий період.

Прогноз економічного і соціального розвитку України на сере­дньостроковий період розробляється на п'ять років; на короткостро­ковий період розробляється щорічно на наступний рік. У разі необ­хідності прогнозні і програмні документи економічного і соціального розвитку можуть розроблятися на більш тривалий період.

Прогноз економічного та соціального розвитку України на відповідний рік затверджується постановою Кабінету міністрів України. Прогноз економічного і соціального роз­витку України на 2006 рік розроблено відповідно до цілей, прого­лошених у програмі Президента України „Десять кроків назустріч людям", та затверджено постановою КМУ № 927 від 15 вересня 2005 року. Цей документ розроблено згідно з основними припу­щеннями, пов'язаними з поступовим зростанням мінімальної за­робітної плати до 80% прожиткового мінімуму, встановлення ре­гульованої державної мінімальної погодинної заробітної плати, підвищення мінімального розміру пенсій за віком, створення ро­бочих місць для 1 мли осіб, продовження реформування податко­вої системи та інших припущень.

У Державній програмі економічного і соціального розвит­ку України на наступний рік повинні бути відображені:

• аналіз соціально-економічного розвитку країни за минулий та поточний роки та характеристика головних проблем розвитку економіки і соціальної сфери;

• вплив очікуваних змін зовнішньополітичної та зовнішньо економічної ситуації на економіку країни;

• цілі та пріоритети економічного і соціального розвитку у наступному році;

• система заходів щодо реалізації державної політики з ви­значенням термінів виконання та виконавців;

• основні макроекономічні показники;

• перелік державних цільових програм.

Державні цільові програми - це програми, що націлені на розв'язання найбільш гострих проблем певних галузей промисло­вості чи одиниць адміністративного поділу.

Затверджені загальнодержавні програми публікуються в офіційних виданнях Верховної Ради України.

До основних стратегічних Програм економічного і соціаль­ного розвитку України належать Послання Президента.

Щорічне Послання Президента - є офіційним документом глави держави відповідно до Указу Президента України №314/97 від 9 квітня 1997 року „Про щорічні послання Президента України до Верховної Ради України". Послання як конституційний доку­мент (стаття 106 пункт 2 Конституції) розробляється органами ви­конавчої влади та відображає основні напрями соціально-економічної та зовнішньої політики на кожний наступний період. У цьому документі велика увага приділяється методології та орга­нізації формування Державного бюджету.

Функція розробки прогнозів та програм розвитку галузей економіки покладена на міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.

Ще один нормативний документ, що сприяє та забезпечує ефективне планування показників бюджету, - Постанова Кабінету Міністрів № 1427 від 9 вересня 2003 року „Про прогноз показни­ків зведеного бюджету України за основними видами доходів, ви­датків та фінансування на 2005-2007 роки". Він був розроблений на основі аналізу рівня розвитку податково-бюджетної системи держави та виходячи з основних завдань щодо посилення соціаль­ної спрямованості реформ, викладених у вищеназваних Посланнях Президента України до Верховної Ради України.