Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичні вказівки для студентів ч2 УКР.doc
Скачиваний:
33
Добавлен:
18.02.2016
Размер:
1.07 Mб
Скачать

Методичні вказівки для студентів до практичного заняття № 27

Тема: Лейкоцитози та лейкопенії. Лейкози.

Актуальність теми: Практично всі захворювання людини супроводжуються змінами сис­теми крові. Найбільш часто виникають зміни зі сторони білої крові. Участь лейкоцитів в патологічних процесах тісно пов’язана з різно­манітністю виконуваних ними функцій. Так, нейтрофіли завдяки фаго­цитарній активності і численним гідролітичним ферментам здійснюють бактерицидну функцію, приймають участь у всіх стадіях запалення. Еозинофілія характерна для алергії і пояснюється здатністю еозино­філів знешкоджувати гістамін. Моноцити приймають участь у процесах фагоцитозу. Лімфоцити відповідають за імунітет, крім того здійсню­ють трофічну функцію у місцях тканинної деструкції та запалення. Визначення кількості лейкоцитів, співвідношення їх окремих форм у периферичній крові, а також особливості якісних змін має велике діагностичне значення для лікаря будь-якого профілю.

Являючись різновидом гемобластозів, лейкози складають групу захворювань системи крові і кровотворення опухового характеру і тому на даний час є однією з найбільш небезпечних форм патології людини, незважаючи на те, що за останні десятиліття медична наука внесла значний внесок у вирішення питань етіології, патогенезу, діагностики і лікування лейкозів, вони продовжують посідати одне з перших місць серед найбільш важких захворювань людини, дають великий відсоток смертності, особливо у дитячому і молодому віці.

Знати:

  • поняття «лейкоцитоз», «лейкопенія»,«ядерний зсув» нейтрофілів вліво, вправо;

  • визначення та загальну характеристику лейкозів;

  • класифікацію лейкозів; етіологію, патогенез лейкозу, зміни крові при гострих і хронічних лейкозах;

  • механізм і основні прояви пухлинної прогресії при лейкозах.

Вміти:

  • класифікувати лейкоцитози та лейкопенії за причинами виникнення, механізмами розвитку, виду лейкоцитів;

  • описати основні варіанти патологічних типів лейкограм;

  • підрахувати кількість лейкоцитів та лейкоцитарну формулу та оцінити отримані результати;

  • за допомогою лейкограм та вивчення під мікроскопом картини крові хворих на лейкоз диференціювати хронічний лімфо- і мієлолейкоз.

Завдання до самостійної позааудиторної роботи. Питання для повторення:

  1. Схема нормального кровотворення.

  2. Морфологічна характеристика клітин гранулоцитарного, моноцитарного та лімфоцитарного рядів.

  3. Нормальні показники лейкоцитів крові (загальна кількість, лейкоцитарна формула) і в кістковому мозку (лейкоеритроїдне співвідношення).

  4. Етіологія та патогенез пухлин. Роль малих доз іонізуючого випромінювання у виникненні лейкозу.

5. Пухлинна прогресія.

Питання для самоконтролю знань:

1. При медогляді хлопчика 5 років, виявили значне підвищення еозинофілів в одиниці об'єму . Що із вказаного може бути причиною еозинофілії?

A. Глистяні інвазії

B. Ожиріння

C. Гіподинамія

D. Гіпотермія

Е. Фізичне навантаження

2. Загальна кількість лейкоцитів-90х109/л. В лейкоцитарній формулі: е-0%, б-0%, ю-0%, п-2%, с-20%, лімфобласти -1%, пролімфоцити-2%, лімфоцити-70%, м-5%, клітини Боткіна-Гумпрехта. У хворого збільшені шийні, підщелепні лімфатичні вузли. Для якої патології характерна така картина крові?

A. Хронічний мієлолейкоз.

B. Гострий лімфолейкоз.

C. Лімфогранульоматоз.

D. Інфекційний мононуклеоз.

E. Хронічний лімфолейкоз.

3. У хворого 42 років виявлені такі зміни в периферичній крові: гемоглобін 80 г/л, еритроцитів 3,2х1012/л, лейкоцитів 250х109/л; лейкоцитарна формула: базофілів - 5%, еозинофілів - 9%, мієлобластів - 3%, промієлоцитів - 8%, нейтрофілів: мієлоцитів - 11%, метамієлоцитів - 22%, паличкоядерних - 17%, сегментоядерних - 19%, лімфоцитів - 3%, моноцитів - 3%. Назвіть найбільш вірогідний діагноз.

A. Нейтрофільний лейкоцитоз.

B. Гострий мієлобластний лейкоз.

C. Еритромієлоз.

D. Хронічний мієлолейкоз.

E. Еозинофільний лейкоцитоз.

4. Жінка 60 років, що страждає артритом кульшового суглобу, приймала бутадіон. Після аналізу гемограм лікар відмінив цей препарат. Яке ускладнення найбільш імовірно викликав бутадіон з боку крові?

A. Агранулоцитоз

B. Анемія

С. Лейкемія

D. Тромбемболічний синдром

E. Порушення гемокоагуляції

5. При розвитку гострого пульпіту у хворого відмічались приступоподібні болі у верхній щелепі, що посилювалися вночі, гарячка, при аналізі крові виявлений лейкоцитоз. Який вид лейкоцитозу можливий в даному випадку?

A. Базофільний

B. Нетрофільний

С. Лімфоцитоз

D. Моноцитоз

Е. Еозинофільний

6. У хворого на гострий мієлобластний лейкоз виявлено: збільшення печінки, селезінки, анемія, мієлобласти в периферичній крові. Вказати яка принципова ознака відрізняє гострий мієлобластний лейкоз від хронічного:

A. Панцитопенія

B. Бластні клітини в периферичній крові

C. Анемія

D. Лейкемічний провал

E. Тромбоцитопенія

7. Чоловік 25 років, потупив у лікарню через одну годину після автомобільної катастрофи. Картина гострого стресу без розповсюджених пошкоджень. Яка із перелічених змін формених елементів крові буде найбільш характерною для цього стану?

A. Еозинопенія

B. Нейтропенія

C. Лейкопенія

D. Еритропенія

E. Моноцитопенія

8. Хвора, 59 років, госпіталізована в хірургічне відділення з приводу загострення хронічного остеомієліту лівої гомілки. В аналізі крові: лейкоцитів - 15,0·109/л; лейкоцитарна формула: мієлоцити – 0 %, метамієлоцити – 8 %, паличкоядерні – 28 %, сегментоядерні нейтрофіли – 32 %, лімфоцити – 29 %, моноцити – 3 %. Яку назву має така картина крові?

A. Дегенеративний зсув формули вліво

B. Зсув формули вправо

C. Гіперрегенеративний зсув формули вліво

D. Регенеративний зсув формули вліво

E. Регенеративно-дегенеративний зсув формули вліво

9. У хворого, що тривало лихоманить (субфебрилітет), в крові наголошується лейкоцитоз (зокрема, лімфоцитоз), підвищена ШОЕ. Для якого з перерахованих нижче захворювань характерні такі зміни?

А. Стафілококової пневмонії

B. Мікседеми

С. Гельмінтозу

D. Туберкульозу

E. Хронічного апендициту

10. У хворого С. через добу після апендиктомії при аналізі крові виявили нейтрофільний лейкоцитоз з регенеративним зрушенням. Який найвірогідніший механізм розвитку абсолютного лейкоцитозу в периферичній крові хворого?

А. Активація імунітету

B. Перерозподіл лейкоцитів в організмі

С. Зменшення руйнування лейкоцитів

D. Уповільнення еміграції лейкоцитів в тканині

E. Підсилення лейкопоезу