- •Банк тестових завдань «крок – 1. Фармація»
- •Регламент та процедура проведення Регламент та процедура проведення ліцензійних іспитів крок
- •Загальна інформація
- •Процедура проведення ліцензійних іспитів
- •Ліцензійний інтегрований екзамен «Крок 1. Фармація» включає:
- •Оцінювання та перескладання ліцензійних іспитів
- •Неорганічна хімія
- •1. Основні закони і поняття хімії
- •2. Класифікація та номенклатура неорганічних речовин
- •3. Хімічна кінетика і термодинаміка
- •4. Електролітична дисоціація
- •5. Розчини
- •6. Періодичний закон
- •7. Гідроліз солей
- •8. Окисно-відновні реакції
- •9. Типи хімічного зв’язку
- •10. Комплексні сполуки
- •11. Хімія елементів I-а та II-a підгруп
- •12. Хімія елементів VII-а підгрупи
- •13. Хімія елементів VI-а підгрупи
- •14. Хімія елементів V-а підгрупи
- •15. Хімія елементів IV-а підгрупи
- •16. Хімія елементів III-а підгрупи
- •17. Хімія елементів VII-б підгрупи
- •18. Хімія елементів підгруп Феруму та Хрому
- •19. Хімія елементів I-б та II-б підгруп
- •Розділ 1. Класифікація і номенклатура органічних сполук
- •Розділ 2. Хімічний зв’язок
- •Розділ 3. Взаємний вплив атомів в органічних сполуках
- •Розділ 4. Ізомерія органічних сполук
- •Структурна (ізомерія будови):
- •Міжкласова (ізомерія функціональних груп)
- •Розділ 5. Кислотність і основність органічних сполук
- •Розділ 6. Основи теорії реакцій органічних сполук
- •Розділ 7. Насичені вуглеводні
- •7.1. Алкани
- •Класифікація
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Сплавлення солей карбонових кислот з лугами
- •Гідрування ненасичених сполук
- •Хімічні властивості Реакції радикального заміщення sr
- •Ідентифікація
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •15. Вкажіть, до якого типу відноситься дана реакція:
- •Ідентифікація
- •Номенклатура
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •8.3. Алкадієни Номенклатура
- •Класифікація
- •Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості Реакції електрофільного заміщення se
- •Окиснення
- •Відновлення
- •Орієнтація в бензольному ядрі
- •Ідентифікація
- •9. 2. Багатоядерні арени з конденсованими бензольними циклами Класифікація
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Орієнтація в нафталіновому ядрі:
- •9.3. Багатоядерні арени з ізольованими бензольними циклами
- •Реакції елімінування е (відщеплення)
- •Ідентифікація
- •Розділ 11. Нітросполуки Ізомерія
- •Взаємний вплив атомів в органічних сполуках
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 12. Аміни. Діазо- і азосполуки
- •12. 1. Аліфатичні аміни
- •4. Вкажіть первинний амін:
- •Одержання
- •Хімічні властивості Основні властивості
- •Ідентифікація
- •12.2. Ароматичні аміни діазо і азосполуки
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 13. Гідроксильні похідні вуглеводнів, прості ефіри та їх тіоаналоги
- •13.1. Одноатомні спирти Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •13. 2. Багатоатомні спирти Номенклатура
- •Класифікація
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація діолів і триолів
- •13.3. Аміноспирти
- •13.4. Тіоспирти
- •13.5. Прості ефіри Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •13.6. Ароматичні спирти
- •13.7. Одноатомні феноли
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 14. Карбонільні сполуки
- •14.1. Альдегіди Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Реакції нуклеофільного приєднання аn
- •Реакції конденсації
- •Ідентифікація
- •Ненасичені альдегіди
- •Ароматичні альдегіди
- •14.2. Кетони Одержання
- •Окиснення спиртів
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 15. Монокарбонові кислоти
- •Ідентифікація
- •15.2. Ненасичені монокарбонові кислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 16. Дикарбонові кислоти
- •16. 1. Насичені дикарбонові кислоти
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •16.2. Ненасичені дикарбонові кислоти Номенклатура та ізомерія
- •Розділ 17. Ароматичні кислоти
- •17.1. Ароматичні монокарбонові кислоти
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •17.2. Ароматичні дикарбонові кислоти
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Хімічні властивості
- •18.2. Ангідриди карбонових кислот Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •18. 3. Складні ефіри карбонових кислот (Естери) Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •18.4. Аміди карбонових кислот Одержання
- •18.5. Гідразиди карбонових кислот
- •19. 2. Гідроксикислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості Специфічні властивості (відношення до нагрівання)
- •19.3. Фенолокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •19.4. Оксокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •19.5. Амінокислоти
- •Номенклатура та ізомерія
- •Одержання Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 20. Похідні вугільної кислоти
- •Розділ 21. Г ет е р о ц и к л і ч н і с п о л у к и
- •21.2. П’ятичленні гетероциклічні сполуки з одним гетероатомом
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •21.3. П’ятичленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами
- •Хімічні властивості
- •21.4. Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •21.4.1. Піридин Номенклатура
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •21.4.4. Акридин
- •Хімічні властивості
- •21.6. Семичленні гетероциклічні сполуки
- •21.7. Конденсовані системи гетероциклів
- •21.7.1. Похідні пурину
- •Ідентифікація
- •Розділ 22. А л к а л о ї д и Група піридину та піперидину
- •Група хіноліну
- •Стереомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Реакції за участю відкритих форм
- •Реакції за участю циклічних форм
- •Ідентифікація
- •23.2. Складні вуглеводи
- •Ідентифікація
- •23.2.2. Олігосахариди
- •23.2.3. Полісахариди
- •Гомополісахариди
- •Хімічні властивості
- •Розділ 25. Н у к л е ї н о в і к и с л о т и
- •Розділ 26. Неомилювані ліпіди
- •26.1. Терпени
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •26.2. Стероїди
- •Аналітична хімія
- •Загальні теоретичні питання
- •Якісний аналіз
- •Катіони 1 аналітичної групи
- •Катіони ііі аналітичної групи
- •Кількісний аналіз
- •Гравіметричний метод аналізу
- •Титриметричні методи аналізу
- •Інструментальні методи аналізу Оптичні методи аналізу
- •Електрохімічні методи аналізу
- •Фізична та колоїдна хімія
- •1. Хімічна термодинаміка
- •2. Фазові рівноваги
- •3. Загальна характеристика розчиНів
- •4. Електрохімія
- •5. Хімічна кінетика
- •1. Поверхневі явища
- •2. Загальна характеристика дисперсних систем, методи Їх одержання та очистки
- •3. Молекулярно-кінетичні властивості дисперсних систем (броунівський рух, дифузія. Осмотичний тиск). Седиментація. Оптичні властивості дисперсних систем
- •4. Електрокінетичні властивості колоїдних систем. Будова міцели
- •5. Стійкість і коагуляція. Колоїдний захист
- •6. ГРубодисперсні системи: аерозолі, суспензії, емульсії, порошки, піни
- •7. Колоїдні пар. Ккм
- •8. Високомолекулярні речовини та їх розчини
- •І. Структура і функції білків та нуклеїнових кислот
- •Іі. Ферменти та енергетичний обмін
- •Ііі. Метаболізм та функції вуглеводів
- •IV. Метаболізм та функції лІпІдів
- •V. Метаболізм білків, амінокислот та нуклеїнових кислот
- •VI. Загальні принципи регуляції метаболічних процесів. Вітаміни, гормони
- •VII. Функціональна біохімія деяких тканин та органів
- •Фармацевтична Ботаніка
- •1. Морфологія
- •*Моноподіальне
- •*Хрестовидні
- •*Лодикули
- •*Сприяють розкриттю квіток
- •2. Систематика
- •*Вищі спорові судинні рослини
- •*Алкалоїди
- •*Гречка звичайна
- •*Коробочка, кістянка, ягода
- •*Полин цитварний
- •*У насінні гірчиці чорної і гірчиці сизої
- •*Скипидар, каніфоль, ефірну олію
- •*Гірчак почечуйний
- •*Водорості, мохи, папороті, голонасінні, покритонасінні
- •*Вислоплідники
- •*Макові, мальвові, товстолисті
- •*Зелені водорості
- •*Антоціани
- •*Судини розташовані ближче до верхньої сторони листка
- •*Знаходиться в конусах наростання
- •*Периваскулярні
- •*Фітин алейронових зерен
- •*Рибосоми
- •*Пластиди
- •*Регуляція ближнього транспорту
- •*Корінь первинної будови
- •*Перицикл
- •Фізіологія
- •Патологічна фізіологія
- •1. Нозологія. Патогенний вплив факторів зовнішнього середовища
- •2. Спадкова патологія
- •3. Патофізіологія клітини
- •4. Алергія
- •5. Патофізіологія периферичного кровообігу
- •6. Запалення
- •7. Патологія тканинного росту. Пухлини
- •8. Патологія обміну речовин
- •9. Гарячка
- •10. Патофізіологія системи крові
- •11. Патофізіологія серцево-судинної системи
- •12. Гіпоксія
- •13. Патофізіологія дихання.
- •14. Патофізіологія травлення та печінки
- •15. Патофізіологія нирок
- •16. Патофізіологія ендокринної системи
- •17. Патофізіологія нервової системи
- •18. Патофізіологія екстремальних станів
- •Розділ 1. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів.
- •Розділ 2. Інфекція і імунітет
- •Розділ 3. Вірусологія
- •Розділ 4. Фармацевтична мікробіологія
- •Розділ 5. Спеціальна мікробіологія
Гравіметричний метод аналізу
Загальні теоретичні питання
1. Для визначення масової частки кальцію в лікарському препараті застосували гравіметричний метод осадження. В якості осаджувача використали розчин амоній оксалату. Гравіметричною формою в даному випадку є:
А. * Кальцій оксид
В. Кальцій гідроксид
С. Кальцій оксалат безводний
D. Кальцій карбонат
Е. Кальцій оксалат моноводний
2. Для визначення масової частки алюмінію в лікарському препараті застосували гравіметричний метод. В якості осаджувача використали розчин гідроксиду амонію. Гравіметричною формою в даному випадку є:
A. * Оксид алюмінію
B. Гідроксид алюмінію
C. Хлорид амонію
D. Нітрат амонію
3. В розчині знаходяться іони феруму (III) і алюмінію(III). Який реагент-осаджувач використовують для гравіметричного визначення феруму (III):
A. * Розчин натрію гідроксиду
B. Розчин амонію гідроксиду
C. Розчин натрію гідрогенфосфату
D. Розчин натрію карбонату
4. Електрогравіметричний метод аналізупідпорядковується закону:
A. * Фарадея
B. Бугера
C. Менделєєва – Клапейрона
D. Больцмана
E. Ільковича
5. Гравіметричне визначення вологи у фармацевтичних препаратах виконують методом :
A. * Непрямої відгонки
B. Виділення
C. Осадження
D. Прямої відгонки
E. Виділення та непрямої відгонки
6. Гравіметричне визначення карбонат-іонів у забрудненому препараті СаСО3 проводять:
A. * Методом прямої відгонки .
B. Методом осадження
C. Методом виділення
D. Методом непрямої відгонки
E. Методами виділення та непрямої відгонки
7. Аналіз кристалогідрату натрію сульфату виконали гравіметричним методом, осаджуючи сульфат-іони розчином барію хлориду. Після дозрівання осад барію сульфату промивають з використанням в якості промивної рідини:
A. * Розведеного розчину сірчаної кислоти
B. Дистильованої води
C. Розчину барію хлориду
D. Розчину натрію сульфату
8. Для гравіметричного визначення сульфат-іонів як осаджувач використовують розчин:
A. * Барію хлориду
B. Магнію хлориду
C. Цинку хлориду
D. рібло нітрату
9. Осадження вважається повним, коли залишкова концентрація досліджуваного іону у розчині над осадом не перевищує :
A. * 10-6 г/л.
B. 10-7 г/л.
C. 10-8 г/л.
D. 10-4 г/л.
E. 10-5 г/л.
10. Яка речовина є ваговою формою при визначенні магнію гравіметричним методом, якщо осадження проводили аміачним розчином гідрофосфату натрію:
A. * Пірофосфат магнію
B. Фосфат магнію-амонію
C. Магнію гідроксид
D. Магнію оксид
E. Магнію ортофосфат
11. При гравіметричному визначенні масової частки сульфат-іонів в лікарському препараті, що містить магнію сульфат, осадження проводили розчином барію хлориду. Після дозрівання осад барію сульфату промивають декантацією з використанням в якості промивної води:
A. * Розведеного розчину сірчаної кислоти.
B. Дистильованої води
C. Розчину барію хлориду
D. Розчину натрію сульфату
E. Розчину амонію сульфату
12. Який об’єм осадника рекомендується брати для аналізу?
A. * Півтора кратний надлишок
B. Еквівалентний
C. Довільно надлишковий
D. Трикратний надлишок
E. Двократний надлишок
13. Які умови є необхідними для утворення кристалічних осадів?
A. * Повільне осадження із гарячих розведених розчинів
B. Швидке осадження із гарячих розведених розчинів
C. Повільне осадження із холодних розведених розчинів
D. Швидке осадження із гарячих концентрованих розчинів
E. Повільне осадження із холодних концентрованих розчинів
14. Як зменшити розчинність осаду?
A. * Застосувати надлишок осадника
B. Ввести у розчин сторонні іони
C. Нагріти розчин
D. Ввести окисник
E. Ввести комплексоутворювач
15. При виборі реакції для гравіметричного визначення речовини необхідно враховувати величину гравіметричного фактору. Що показує гравіметричний фактор?
A. * Показує вміст досліджуваного компонента в грамах в 1 г гравіметричної форми.
B. Показує вміст досліджуваного компонента у вихідній речовині
C. Показує вміст досліджуваного компонента у осадовій формі
D. Показує вміст досліджуваного компонента у досліджуваному розчині
E. Показує вміст гравіметричної форми у вихідній речовині
16. Які умови є необхідними для утворення аморфних осадів?
A. * Швидке осадження із гарячих концентрованих розчинів
B. Повільне осадження із гарячих концентрованих розчинів
C. Повільне осаджування із холодних концентрованих розчинів
D. Швидке осадження із холодних концентрованих розчинів
E. Швидке осадження із гарячих розведених розчинів
17. Серед вимог, які ставляться до осаджуваних форм найбільш важливими є:
A. * Мала розчинність і чистота або відсутність істотних забруднень
B. Мала розчинність і точна відповідність хімічного складу формулі
C. Відповідність хімічного складу формулі і кристалічна форма осаду
D. Кристалічна форма осаду і легкість переведення у гравіметричну (вагову) форму
E. Відповідність хімічного складу формулі і легкість переведення осаджуваної форми в гравіметричну
18. На аналітичних терезах можна зважувати з точністю до:
A. * 0,0001 г
B. 0,01 г
C. 0,001 г
D. 0,1 г
E. 1 г
19. Серед переваг гравіметричного аналізу слід відзначити:
A. * Bисоку точність аналізу
B. Високу чутливість і довготривалість аналізу
C. Високу селективність і довготривалість аналізу
D. Невисоку чутливість і експресність аналізу;
E. Невисоку чутливість і високу точність
20. Вкажіть устаткування, в якому зберігають доведені до постійної маси тиглі, бюкси, речовини:
A. * Ексикатор
B. Сушильна шафа
C. Муфельная пекти
D. Вітяжной шафа
E. Хімічний стакан
21. На аналітичних вагах масу летючої аналізованої речовини зважують:
A. * У бюксі
B. У хімічному стакані
С. На фільтрувальному папері синя стрічка
D. На фільтрувальному папері біла стрічка
E. На скляному фільтрі
22. Вкажіть який реагент-осаджувач доцільно використовувати при гравіметричному визначенні солей кальцію:
A. * (NH4)2C2O4
B. K2C2O4
C. Na2C2O4
D. Na2CO3
E. K2CO3
23. На точність кількісного визначення речовин ваговим методом аналізу впливає
правильний вибір гравіметричної форми. Які вимоги ставляться до гравіметричної форми?
A. * Строгий стехіометричний склад, хімічно стійка
B. Добре розчинна
C. Хімічно однорідна
D. Стійка до факторів оточуючого середовища
24. При визначенні масової частки іонів Fe2 в солі Мора гравіметричним методом осадження проводять за допомогою:
А. * NH4OH
В. K3PO4
С. Na2S
Д. BaCl2
Е. ZnCl2