- •Банк тестових завдань «крок – 1. Фармація»
- •Регламент та процедура проведення Регламент та процедура проведення ліцензійних іспитів крок
- •Загальна інформація
- •Процедура проведення ліцензійних іспитів
- •Ліцензійний інтегрований екзамен «Крок 1. Фармація» включає:
- •Оцінювання та перескладання ліцензійних іспитів
- •Неорганічна хімія
- •1. Основні закони і поняття хімії
- •2. Класифікація та номенклатура неорганічних речовин
- •3. Хімічна кінетика і термодинаміка
- •4. Електролітична дисоціація
- •5. Розчини
- •6. Періодичний закон
- •7. Гідроліз солей
- •8. Окисно-відновні реакції
- •9. Типи хімічного зв’язку
- •10. Комплексні сполуки
- •11. Хімія елементів I-а та II-a підгруп
- •12. Хімія елементів VII-а підгрупи
- •13. Хімія елементів VI-а підгрупи
- •14. Хімія елементів V-а підгрупи
- •15. Хімія елементів IV-а підгрупи
- •16. Хімія елементів III-а підгрупи
- •17. Хімія елементів VII-б підгрупи
- •18. Хімія елементів підгруп Феруму та Хрому
- •19. Хімія елементів I-б та II-б підгруп
- •Розділ 1. Класифікація і номенклатура органічних сполук
- •Розділ 2. Хімічний зв’язок
- •Розділ 3. Взаємний вплив атомів в органічних сполуках
- •Розділ 4. Ізомерія органічних сполук
- •Структурна (ізомерія будови):
- •Міжкласова (ізомерія функціональних груп)
- •Розділ 5. Кислотність і основність органічних сполук
- •Розділ 6. Основи теорії реакцій органічних сполук
- •Розділ 7. Насичені вуглеводні
- •7.1. Алкани
- •Класифікація
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Сплавлення солей карбонових кислот з лугами
- •Гідрування ненасичених сполук
- •Хімічні властивості Реакції радикального заміщення sr
- •Ідентифікація
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •15. Вкажіть, до якого типу відноситься дана реакція:
- •Ідентифікація
- •Номенклатура
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •8.3. Алкадієни Номенклатура
- •Класифікація
- •Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості Реакції електрофільного заміщення se
- •Окиснення
- •Відновлення
- •Орієнтація в бензольному ядрі
- •Ідентифікація
- •9. 2. Багатоядерні арени з конденсованими бензольними циклами Класифікація
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Орієнтація в нафталіновому ядрі:
- •9.3. Багатоядерні арени з ізольованими бензольними циклами
- •Реакції елімінування е (відщеплення)
- •Ідентифікація
- •Розділ 11. Нітросполуки Ізомерія
- •Взаємний вплив атомів в органічних сполуках
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 12. Аміни. Діазо- і азосполуки
- •12. 1. Аліфатичні аміни
- •4. Вкажіть первинний амін:
- •Одержання
- •Хімічні властивості Основні властивості
- •Ідентифікація
- •12.2. Ароматичні аміни діазо і азосполуки
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 13. Гідроксильні похідні вуглеводнів, прості ефіри та їх тіоаналоги
- •13.1. Одноатомні спирти Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •13. 2. Багатоатомні спирти Номенклатура
- •Класифікація
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація діолів і триолів
- •13.3. Аміноспирти
- •13.4. Тіоспирти
- •13.5. Прості ефіри Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •13.6. Ароматичні спирти
- •13.7. Одноатомні феноли
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 14. Карбонільні сполуки
- •14.1. Альдегіди Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Реакції нуклеофільного приєднання аn
- •Реакції конденсації
- •Ідентифікація
- •Ненасичені альдегіди
- •Ароматичні альдегіди
- •14.2. Кетони Одержання
- •Окиснення спиртів
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 15. Монокарбонові кислоти
- •Ідентифікація
- •15.2. Ненасичені монокарбонові кислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 16. Дикарбонові кислоти
- •16. 1. Насичені дикарбонові кислоти
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •16.2. Ненасичені дикарбонові кислоти Номенклатура та ізомерія
- •Розділ 17. Ароматичні кислоти
- •17.1. Ароматичні монокарбонові кислоти
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •17.2. Ароматичні дикарбонові кислоти
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Хімічні властивості
- •18.2. Ангідриди карбонових кислот Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •18. 3. Складні ефіри карбонових кислот (Естери) Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •18.4. Аміди карбонових кислот Одержання
- •18.5. Гідразиди карбонових кислот
- •19. 2. Гідроксикислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості Специфічні властивості (відношення до нагрівання)
- •19.3. Фенолокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •19.4. Оксокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •19.5. Амінокислоти
- •Номенклатура та ізомерія
- •Одержання Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 20. Похідні вугільної кислоти
- •Розділ 21. Г ет е р о ц и к л і ч н і с п о л у к и
- •21.2. П’ятичленні гетероциклічні сполуки з одним гетероатомом
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •21.3. П’ятичленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами
- •Хімічні властивості
- •21.4. Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •21.4.1. Піридин Номенклатура
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •21.4.4. Акридин
- •Хімічні властивості
- •21.6. Семичленні гетероциклічні сполуки
- •21.7. Конденсовані системи гетероциклів
- •21.7.1. Похідні пурину
- •Ідентифікація
- •Розділ 22. А л к а л о ї д и Група піридину та піперидину
- •Група хіноліну
- •Стереомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Реакції за участю відкритих форм
- •Реакції за участю циклічних форм
- •Ідентифікація
- •23.2. Складні вуглеводи
- •Ідентифікація
- •23.2.2. Олігосахариди
- •23.2.3. Полісахариди
- •Гомополісахариди
- •Хімічні властивості
- •Розділ 25. Н у к л е ї н о в і к и с л о т и
- •Розділ 26. Неомилювані ліпіди
- •26.1. Терпени
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •26.2. Стероїди
- •Аналітична хімія
- •Загальні теоретичні питання
- •Якісний аналіз
- •Катіони 1 аналітичної групи
- •Катіони ііі аналітичної групи
- •Кількісний аналіз
- •Гравіметричний метод аналізу
- •Титриметричні методи аналізу
- •Інструментальні методи аналізу Оптичні методи аналізу
- •Електрохімічні методи аналізу
- •Фізична та колоїдна хімія
- •1. Хімічна термодинаміка
- •2. Фазові рівноваги
- •3. Загальна характеристика розчиНів
- •4. Електрохімія
- •5. Хімічна кінетика
- •1. Поверхневі явища
- •2. Загальна характеристика дисперсних систем, методи Їх одержання та очистки
- •3. Молекулярно-кінетичні властивості дисперсних систем (броунівський рух, дифузія. Осмотичний тиск). Седиментація. Оптичні властивості дисперсних систем
- •4. Електрокінетичні властивості колоїдних систем. Будова міцели
- •5. Стійкість і коагуляція. Колоїдний захист
- •6. ГРубодисперсні системи: аерозолі, суспензії, емульсії, порошки, піни
- •7. Колоїдні пар. Ккм
- •8. Високомолекулярні речовини та їх розчини
- •І. Структура і функції білків та нуклеїнових кислот
- •Іі. Ферменти та енергетичний обмін
- •Ііі. Метаболізм та функції вуглеводів
- •IV. Метаболізм та функції лІпІдів
- •V. Метаболізм білків, амінокислот та нуклеїнових кислот
- •VI. Загальні принципи регуляції метаболічних процесів. Вітаміни, гормони
- •VII. Функціональна біохімія деяких тканин та органів
- •Фармацевтична Ботаніка
- •1. Морфологія
- •*Моноподіальне
- •*Хрестовидні
- •*Лодикули
- •*Сприяють розкриттю квіток
- •2. Систематика
- •*Вищі спорові судинні рослини
- •*Алкалоїди
- •*Гречка звичайна
- •*Коробочка, кістянка, ягода
- •*Полин цитварний
- •*У насінні гірчиці чорної і гірчиці сизої
- •*Скипидар, каніфоль, ефірну олію
- •*Гірчак почечуйний
- •*Водорості, мохи, папороті, голонасінні, покритонасінні
- •*Вислоплідники
- •*Макові, мальвові, товстолисті
- •*Зелені водорості
- •*Антоціани
- •*Судини розташовані ближче до верхньої сторони листка
- •*Знаходиться в конусах наростання
- •*Периваскулярні
- •*Фітин алейронових зерен
- •*Рибосоми
- •*Пластиди
- •*Регуляція ближнього транспорту
- •*Корінь первинної будови
- •*Перицикл
- •Фізіологія
- •Патологічна фізіологія
- •1. Нозологія. Патогенний вплив факторів зовнішнього середовища
- •2. Спадкова патологія
- •3. Патофізіологія клітини
- •4. Алергія
- •5. Патофізіологія периферичного кровообігу
- •6. Запалення
- •7. Патологія тканинного росту. Пухлини
- •8. Патологія обміну речовин
- •9. Гарячка
- •10. Патофізіологія системи крові
- •11. Патофізіологія серцево-судинної системи
- •12. Гіпоксія
- •13. Патофізіологія дихання.
- •14. Патофізіологія травлення та печінки
- •15. Патофізіологія нирок
- •16. Патофізіологія ендокринної системи
- •17. Патофізіологія нервової системи
- •18. Патофізіологія екстремальних станів
- •Розділ 1. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів.
- •Розділ 2. Інфекція і імунітет
- •Розділ 3. Вірусологія
- •Розділ 4. Фармацевтична мікробіологія
- •Розділ 5. Спеціальна мікробіологія
*Знаходиться в конусах наростання
первинна або вторинна за походженням
розміщується вздовж органів або їх частин
тільки вторинна за походженням
розміщується біля основи міжвузль в листкових піхвах
27. Залежно від характеру розміщення ксилеми і флоеми, а також від наявності або відсутності камбію розрізняють різні види судинно-волокнистих пучків. Які пучки мають кореневища односім’ядольних рослин?
*центрофлоемний
Колатеральний відкритий
Біколатеральний
Радіальний
Колатеральний закритий
28. До видільних тканин зовнішньої секреції належать гідатоди, нектарники, осмофори, головчасті і клейкі волоски. Які з них виділяють суміш терпенів та слизу?
*клейкі волоски
нектарники
осмофори
головчасті волоски
гідатоди
29. До первинних меристем відносяться прокамбій, дерматоген, перицикл, периблема, плерома. З якої меристеми формується первинна кора?
*периблема
дерматоген
перицикл
прокамбій
плерома
30. Серцевинні промені стебел двосім’ядольних дерев’янистих рослин складаються з:
*живих паренхімних клітин
Механічних волокон
Мертвих паренхімних клітин
Елементів ксилеми
Елементів флоеми
31. В корені розрізняють такі зони: зона поділу клітин, зона росту, зона всисання, зона укріплення. В зоні поділу знаходиться кореневий чохлик, який виконує ...
*механічний захист
Активне всмоктування речовин
Проведення речовин
Розтягування клітин вздовж осі кореня
Утворення бічних коренів
32. В потовщеній оболонці судин провідної тканини залишаються не потовщені місця у вигляді поперечних смужок. Який це буде тип судин?
*драбинчасті
кільчасті
спіральні
пористі
сітчасті
33. В епідермі розрізняють декілька видів надземних волосків. Визначити тип волосків за описом: мертві волоски з потовщеними і здерев’янілими або просоченими кремнеземом оболонками. Розміщені на багатоклітиних підставках - емергенцях.
*чіпкі
прості
зірчасті
головчасті
залозисті
34. Залежно від походження і розміщення в організмі рослини розрізняють різні види волокон механічної тканини. За описом: мають первинне походження, утворюються перециклом і становлять периферичну частину центрального циліндра.
*Периваскулярні
ксилемні
флоемні
корові
волокна, що утворюють обкладки
35. Клітини ізодіаметричні, галузисті, накопичують бальзами, смоли, ефірні олії, таніни, камеді, кристали. Назвіть дану анатомічну структуру ...
*секреторні клітини
секреторні вмістища
канальці
смоляні ходи
молочники
36. Залежно від кількості, форми і розміщення побічних клітин розрізняють різні види продихових апаратів. Замикаючі клітини оточені трьома побічними, одна з яких менша або більша від двох інших, назвіть тип продихового апарату ...
*анізоцитний
аномоцитний
парацитний
діацитний
тетрацитний
37. Залежно від структури, функцій і розміщення розрізняють різні типи паренхімних тканин. Визначте тканину за описом: складається з тонкостінних клітин із целюлозними оболонками, забезпечує всисання води і розчинів мінеральних речовин з грунту.
*вбираюча
асимілююча
запасаюча
водонакопичуюча
провітрююча
38. Залежно від характеру розміщення ксилеми і флоеми, а також від наявності або відсутності камбію розрізнюють різні види пучків. Які пучки характерні для стебла двосім’ядольних рослин?
*колатеральні відкриті
колатеральні закриті
біколатеральні
центрофлоемні
центроксилемні
39. В стеблі двосім’ядольних трав’янистих рослин пучкової будови, одна з тканин облямовує центральний осьовий циліндр. В її клітинах знаходяться крохмальні зерна запасного крохмалю або друзи чи поодинокі кристали оксалату кальцію. Яка це тканина?
*ендодерма
епідерма
коленхіма
корова паренхіма
центральний осьовий циліндр
40. При первинній будові кореня, одна з тканин, являє собою головну масу кореня. Складається з паренхімних, великих, округлих або багатогранних клітин з тонкими оболонками, з міжклітинниками в яких накопичується вода. Назвіть тканину.
*корова паренхіма
епіблема
екзодерма
ендодерма
центральний осьовий циліндр
41. Визначте за описом тканину ксилеми: живі паренхімні клітини із здерев’янілими оболонками. В клітинах накопичується крохмаль, жирна олія, білки, кристали оксалату кальцію.
*деревинна паренхіма
провідна
механічна
перегородчастий лібриформ
замінюючі волокна
42. Дихання стебла молодого пагона здійснюється через продихи. Як відбувається дихання пагона, який вкритий пробкою?
*Через сочевички
Пагін не дихає
Кисень надходить із листків
Корок пропускає дихальні гази
Кисень надходить із кореня
43. Під мікроскопом на поперековому зрізі кореня дослідник побачив ризодерму, ентодерму, мезодерму та центральний осьовий циліндр. Через яку зону кореня пройшов зріз?
*Всисну
Росту
Провідну
Поділу
Кореневу шийку
44. Транспорт речовин по стеблу рослин відбувається за висхідною та низхідною течією. Транспорт органічних речовин відбувається по:
*Ситовидних трубках
Судинам
Трахеїдам
Асиміляційній паренхимі
Луб’яним волокнам
45. Транспорт речовин по стеблу рослин відбувається за висхідною та низхідною течією. Транспорт води та мінеральних речовин відбувається по:
*Судинам і трахеїдам
Ситовидних трубках
Тільки трахеїдам
Асиміляційній паренхимі
Луб’яним волокнам
46. Визначте тип судинно-волокнистого пучка, який має дві ділянки флоеми, розташованої назовні і в напрямку до центра від ксилеми; між зовнішньою ділянкою флоеми і ксилемою знаходиться камбій.
*Біколатеральний
Колатеральний
Радіальний
Концентричний центроксилемний
Концентричний центрофлоемний
47. Як називаються природні антибіотики, які містяться в клітинах гірчиці, черемхи, цибулі, часнику і інших рослин і захищають їх від бактерій, грибів, комах, підвищують їх несприйнятливість до різних хвороб.
*Фітонциди
Токсини
Алкалоїди
Антоціани
глікозиди
48. Завдяки якій речовині, що міститься в клітинних оболонках з деревини добувають алігнін, який використовується в медицині як перев’язочний матеріал.
*Лігнін
Суберин
Кутин
Кремнезем
Хітин
49. В рослинних клітинах є ергастичні речовини, які мають медичне значення. Яка з них використовується для стимуляції кровотворення, розвитку кісткової системи, при порушеннях обміну речовин і діяльності нервової системи.