- •Банк тестових завдань «крок – 1. Фармація»
- •Регламент та процедура проведення Регламент та процедура проведення ліцензійних іспитів крок
- •Загальна інформація
- •Процедура проведення ліцензійних іспитів
- •Ліцензійний інтегрований екзамен «Крок 1. Фармація» включає:
- •Оцінювання та перескладання ліцензійних іспитів
- •Неорганічна хімія
- •1. Основні закони і поняття хімії
- •2. Класифікація та номенклатура неорганічних речовин
- •3. Хімічна кінетика і термодинаміка
- •4. Електролітична дисоціація
- •5. Розчини
- •6. Періодичний закон
- •7. Гідроліз солей
- •8. Окисно-відновні реакції
- •9. Типи хімічного зв’язку
- •10. Комплексні сполуки
- •11. Хімія елементів I-а та II-a підгруп
- •12. Хімія елементів VII-а підгрупи
- •13. Хімія елементів VI-а підгрупи
- •14. Хімія елементів V-а підгрупи
- •15. Хімія елементів IV-а підгрупи
- •16. Хімія елементів III-а підгрупи
- •17. Хімія елементів VII-б підгрупи
- •18. Хімія елементів підгруп Феруму та Хрому
- •19. Хімія елементів I-б та II-б підгруп
- •Розділ 1. Класифікація і номенклатура органічних сполук
- •Розділ 2. Хімічний зв’язок
- •Розділ 3. Взаємний вплив атомів в органічних сполуках
- •Розділ 4. Ізомерія органічних сполук
- •Структурна (ізомерія будови):
- •Міжкласова (ізомерія функціональних груп)
- •Розділ 5. Кислотність і основність органічних сполук
- •Розділ 6. Основи теорії реакцій органічних сполук
- •Розділ 7. Насичені вуглеводні
- •7.1. Алкани
- •Класифікація
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Сплавлення солей карбонових кислот з лугами
- •Гідрування ненасичених сполук
- •Хімічні властивості Реакції радикального заміщення sr
- •Ідентифікація
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •15. Вкажіть, до якого типу відноситься дана реакція:
- •Ідентифікація
- •Номенклатура
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •8.3. Алкадієни Номенклатура
- •Класифікація
- •Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості Реакції електрофільного заміщення se
- •Окиснення
- •Відновлення
- •Орієнтація в бензольному ядрі
- •Ідентифікація
- •9. 2. Багатоядерні арени з конденсованими бензольними циклами Класифікація
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Орієнтація в нафталіновому ядрі:
- •9.3. Багатоядерні арени з ізольованими бензольними циклами
- •Реакції елімінування е (відщеплення)
- •Ідентифікація
- •Розділ 11. Нітросполуки Ізомерія
- •Взаємний вплив атомів в органічних сполуках
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 12. Аміни. Діазо- і азосполуки
- •12. 1. Аліфатичні аміни
- •4. Вкажіть первинний амін:
- •Одержання
- •Хімічні властивості Основні властивості
- •Ідентифікація
- •12.2. Ароматичні аміни діазо і азосполуки
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 13. Гідроксильні похідні вуглеводнів, прості ефіри та їх тіоаналоги
- •13.1. Одноатомні спирти Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •13. 2. Багатоатомні спирти Номенклатура
- •Класифікація
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація діолів і триолів
- •13.3. Аміноспирти
- •13.4. Тіоспирти
- •13.5. Прості ефіри Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •13.6. Ароматичні спирти
- •13.7. Одноатомні феноли
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 14. Карбонільні сполуки
- •14.1. Альдегіди Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Реакції нуклеофільного приєднання аn
- •Реакції конденсації
- •Ідентифікація
- •Ненасичені альдегіди
- •Ароматичні альдегіди
- •14.2. Кетони Одержання
- •Окиснення спиртів
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 15. Монокарбонові кислоти
- •Ідентифікація
- •15.2. Ненасичені монокарбонові кислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 16. Дикарбонові кислоти
- •16. 1. Насичені дикарбонові кислоти
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •16.2. Ненасичені дикарбонові кислоти Номенклатура та ізомерія
- •Розділ 17. Ароматичні кислоти
- •17.1. Ароматичні монокарбонові кислоти
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •17.2. Ароматичні дикарбонові кислоти
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Хімічні властивості
- •18.2. Ангідриди карбонових кислот Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •18. 3. Складні ефіри карбонових кислот (Естери) Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •18.4. Аміди карбонових кислот Одержання
- •18.5. Гідразиди карбонових кислот
- •19. 2. Гідроксикислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості Специфічні властивості (відношення до нагрівання)
- •19.3. Фенолокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •19.4. Оксокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •19.5. Амінокислоти
- •Номенклатура та ізомерія
- •Одержання Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 20. Похідні вугільної кислоти
- •Розділ 21. Г ет е р о ц и к л і ч н і с п о л у к и
- •21.2. П’ятичленні гетероциклічні сполуки з одним гетероатомом
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •21.3. П’ятичленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами
- •Хімічні властивості
- •21.4. Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •21.4.1. Піридин Номенклатура
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •21.4.4. Акридин
- •Хімічні властивості
- •21.6. Семичленні гетероциклічні сполуки
- •21.7. Конденсовані системи гетероциклів
- •21.7.1. Похідні пурину
- •Ідентифікація
- •Розділ 22. А л к а л о ї д и Група піридину та піперидину
- •Група хіноліну
- •Стереомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Реакції за участю відкритих форм
- •Реакції за участю циклічних форм
- •Ідентифікація
- •23.2. Складні вуглеводи
- •Ідентифікація
- •23.2.2. Олігосахариди
- •23.2.3. Полісахариди
- •Гомополісахариди
- •Хімічні властивості
- •Розділ 25. Н у к л е ї н о в і к и с л о т и
- •Розділ 26. Неомилювані ліпіди
- •26.1. Терпени
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •26.2. Стероїди
- •Аналітична хімія
- •Загальні теоретичні питання
- •Якісний аналіз
- •Катіони 1 аналітичної групи
- •Катіони ііі аналітичної групи
- •Кількісний аналіз
- •Гравіметричний метод аналізу
- •Титриметричні методи аналізу
- •Інструментальні методи аналізу Оптичні методи аналізу
- •Електрохімічні методи аналізу
- •Фізична та колоїдна хімія
- •1. Хімічна термодинаміка
- •2. Фазові рівноваги
- •3. Загальна характеристика розчиНів
- •4. Електрохімія
- •5. Хімічна кінетика
- •1. Поверхневі явища
- •2. Загальна характеристика дисперсних систем, методи Їх одержання та очистки
- •3. Молекулярно-кінетичні властивості дисперсних систем (броунівський рух, дифузія. Осмотичний тиск). Седиментація. Оптичні властивості дисперсних систем
- •4. Електрокінетичні властивості колоїдних систем. Будова міцели
- •5. Стійкість і коагуляція. Колоїдний захист
- •6. ГРубодисперсні системи: аерозолі, суспензії, емульсії, порошки, піни
- •7. Колоїдні пар. Ккм
- •8. Високомолекулярні речовини та їх розчини
- •І. Структура і функції білків та нуклеїнових кислот
- •Іі. Ферменти та енергетичний обмін
- •Ііі. Метаболізм та функції вуглеводів
- •IV. Метаболізм та функції лІпІдів
- •V. Метаболізм білків, амінокислот та нуклеїнових кислот
- •VI. Загальні принципи регуляції метаболічних процесів. Вітаміни, гормони
- •VII. Функціональна біохімія деяких тканин та органів
- •Фармацевтична Ботаніка
- •1. Морфологія
- •*Моноподіальне
- •*Хрестовидні
- •*Лодикули
- •*Сприяють розкриттю квіток
- •2. Систематика
- •*Вищі спорові судинні рослини
- •*Алкалоїди
- •*Гречка звичайна
- •*Коробочка, кістянка, ягода
- •*Полин цитварний
- •*У насінні гірчиці чорної і гірчиці сизої
- •*Скипидар, каніфоль, ефірну олію
- •*Гірчак почечуйний
- •*Водорості, мохи, папороті, голонасінні, покритонасінні
- •*Вислоплідники
- •*Макові, мальвові, товстолисті
- •*Зелені водорості
- •*Антоціани
- •*Судини розташовані ближче до верхньої сторони листка
- •*Знаходиться в конусах наростання
- •*Периваскулярні
- •*Фітин алейронових зерен
- •*Рибосоми
- •*Пластиди
- •*Регуляція ближнього транспорту
- •*Корінь первинної будови
- •*Перицикл
- •Фізіологія
- •Патологічна фізіологія
- •1. Нозологія. Патогенний вплив факторів зовнішнього середовища
- •2. Спадкова патологія
- •3. Патофізіологія клітини
- •4. Алергія
- •5. Патофізіологія периферичного кровообігу
- •6. Запалення
- •7. Патологія тканинного росту. Пухлини
- •8. Патологія обміну речовин
- •9. Гарячка
- •10. Патофізіологія системи крові
- •11. Патофізіологія серцево-судинної системи
- •12. Гіпоксія
- •13. Патофізіологія дихання.
- •14. Патофізіологія травлення та печінки
- •15. Патофізіологія нирок
- •16. Патофізіологія ендокринної системи
- •17. Патофізіологія нервової системи
- •18. Патофізіологія екстремальних станів
- •Розділ 1. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів.
- •Розділ 2. Інфекція і імунітет
- •Розділ 3. Вірусологія
- •Розділ 4. Фармацевтична мікробіологія
- •Розділ 5. Спеціальна мікробіологія
Хімічні властивості
39. Для етилового естеру бензоїлоцтової кислоти характерною є:
A.* Кето-енольна таутомерія
B. Цикло-оксо таутомерія
C. Азольна таутомерія
D. Нітро-аци-нітротаутомерія
E. Лактим-лактамна таутомерія
40. Продуктами кислотного гідролізу жирів є:
A.* вищі жирні кислоти та гліцерин
B. вищі жирні кислоти і вищі багатоатомні спирти
C. вищі жирні кислоти і циклічний одноатомний спирт - ментол
D. вищі жирні кислоти і стероідний спирт - холестерин
E. вищі жирні кислоти та аміноспирт – холін
41. Які речовини можна одержати при лужному гідролізі трипальмітину
A. *Пальмітат натрію і гліцерин
B. Гліцерин і пальмітинову кислоту
C. Пальмітинову кислоту і натрій гідроксид
D. Пальмітат натрію і воду
E. Гліцерин і стеарат натрію
42. Вкажіть реагент, що дозволяє при лужному гідролізі жирів (омиленні) одержати «рідке мило»:
A. *K2CO3
B. CaO
C. PbO
D. NaHCO3
E. NaOH
43. Мило є органічною сполукою. Вказати до якого класу органічних сполук воно відноситься.
A. * Cіль
B. Основа
C. Кислота
D. Етер
E. Естер
44. Яка з наведених калієвих солей є милом?
A*. CH3(CH2)14COOK
B. CH3-COOK
C. C6H5-COOK
D. CH3-CH2-COOK
E. HCOOK
45. Назвіть механізм, за яким звичайно відбувається реакція гідролізу етилацетату у кислому середовищі:
A. * SN2
B. SR
C. E1
D. SN1
E. AE
46. Продуктами кислотного гідролізу тригліцеридів є:
A. *Вищі жирні кислоти та гліцерин
B. Вищі жирні кислоти і вищі багатоатомні спирти
C. Вищі жирні кислоти і циклічний одноатомний спирт - ментол
D. Вищі жирні кислоти і багатоядерний спирт
холестерин
E. Вищі жирні кислоти та аміноспирт - холін
47. Яка з наведених кислот найчастіше входить до складу жирів?
A.* CH3-(CH2)14-COOH
B.
C.
D. CH2=CH-CH2-COOH
E. HCOOH
48. Які речовини можна одержати при лужному гідролізі трипальмітину:
A.* Пальмітат натрію і гліцерин
B. Гліцерин і пальмітинову кислоту
C. Пальмітинову кислоту і натрію гліцерат
D.Гліцерин, пальмітинову кислоту і натрію гідроксид
E. Пальмітат натрію і воду
49. Дана сполука входить до складу жирів. При нагріванні з водовіднімаючими реагентами утворює речовину з сильним різким запахом. Що це за сполука?
A. *Гліцерин
B. Ментол
C. Етанол
D. Пропіленгліколь
E. Терпінеол
50. Який з наведених спиртів входить до складу жирів?
A.*
B.
C.
D.
E.
51. Природні жири мають рідку або тверду консистенцію. Вкажіть головну причину існування жирів в тому чи іншому агрегатному стані
A. *Співвідношення насичених і ненасичених кислот
B. Наявність водневих зв’язків
C. Розміри молекул
D. Сольватація молекул
E. Спосіб одержання
52. Ступінь ненасиченості жирів і олій визначається йодним числом (це маса J2, що може приєднатися до 100 г жиру). Яке йодне число в дилінолеїлстероїл гліцерину?
A. * 115 г
B. 120 г
C. 110 г
D. 112 г
E. 118 г
53. Яка сполука є складним ефіром оцтової та саліцилової кислот?
А. *Аспірин
В. Адреналін
С. Акролеїн
D. Анестезин
Е. Анізидин