- •Банк тестових завдань «крок – 1. Фармація»
- •Регламент та процедура проведення Регламент та процедура проведення ліцензійних іспитів крок
- •Загальна інформація
- •Процедура проведення ліцензійних іспитів
- •Ліцензійний інтегрований екзамен «Крок 1. Фармація» включає:
- •Оцінювання та перескладання ліцензійних іспитів
- •Неорганічна хімія
- •1. Основні закони і поняття хімії
- •2. Класифікація та номенклатура неорганічних речовин
- •3. Хімічна кінетика і термодинаміка
- •4. Електролітична дисоціація
- •5. Розчини
- •6. Періодичний закон
- •7. Гідроліз солей
- •8. Окисно-відновні реакції
- •9. Типи хімічного зв’язку
- •10. Комплексні сполуки
- •11. Хімія елементів I-а та II-a підгруп
- •12. Хімія елементів VII-а підгрупи
- •13. Хімія елементів VI-а підгрупи
- •14. Хімія елементів V-а підгрупи
- •15. Хімія елементів IV-а підгрупи
- •16. Хімія елементів III-а підгрупи
- •17. Хімія елементів VII-б підгрупи
- •18. Хімія елементів підгруп Феруму та Хрому
- •19. Хімія елементів I-б та II-б підгруп
- •Розділ 1. Класифікація і номенклатура органічних сполук
- •Розділ 2. Хімічний зв’язок
- •Розділ 3. Взаємний вплив атомів в органічних сполуках
- •Розділ 4. Ізомерія органічних сполук
- •Структурна (ізомерія будови):
- •Міжкласова (ізомерія функціональних груп)
- •Розділ 5. Кислотність і основність органічних сполук
- •Розділ 6. Основи теорії реакцій органічних сполук
- •Розділ 7. Насичені вуглеводні
- •7.1. Алкани
- •Класифікація
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Сплавлення солей карбонових кислот з лугами
- •Гідрування ненасичених сполук
- •Хімічні властивості Реакції радикального заміщення sr
- •Ідентифікація
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •15. Вкажіть, до якого типу відноситься дана реакція:
- •Ідентифікація
- •Номенклатура
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •8.3. Алкадієни Номенклатура
- •Класифікація
- •Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості Реакції електрофільного заміщення se
- •Окиснення
- •Відновлення
- •Орієнтація в бензольному ядрі
- •Ідентифікація
- •9. 2. Багатоядерні арени з конденсованими бензольними циклами Класифікація
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Орієнтація в нафталіновому ядрі:
- •9.3. Багатоядерні арени з ізольованими бензольними циклами
- •Реакції елімінування е (відщеплення)
- •Ідентифікація
- •Розділ 11. Нітросполуки Ізомерія
- •Взаємний вплив атомів в органічних сполуках
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 12. Аміни. Діазо- і азосполуки
- •12. 1. Аліфатичні аміни
- •4. Вкажіть первинний амін:
- •Одержання
- •Хімічні властивості Основні властивості
- •Ідентифікація
- •12.2. Ароматичні аміни діазо і азосполуки
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 13. Гідроксильні похідні вуглеводнів, прості ефіри та їх тіоаналоги
- •13.1. Одноатомні спирти Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •13. 2. Багатоатомні спирти Номенклатура
- •Класифікація
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація діолів і триолів
- •13.3. Аміноспирти
- •13.4. Тіоспирти
- •13.5. Прості ефіри Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •13.6. Ароматичні спирти
- •13.7. Одноатомні феноли
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 14. Карбонільні сполуки
- •14.1. Альдегіди Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Реакції нуклеофільного приєднання аn
- •Реакції конденсації
- •Ідентифікація
- •Ненасичені альдегіди
- •Ароматичні альдегіди
- •14.2. Кетони Одержання
- •Окиснення спиртів
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 15. Монокарбонові кислоти
- •Ідентифікація
- •15.2. Ненасичені монокарбонові кислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 16. Дикарбонові кислоти
- •16. 1. Насичені дикарбонові кислоти
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •16.2. Ненасичені дикарбонові кислоти Номенклатура та ізомерія
- •Розділ 17. Ароматичні кислоти
- •17.1. Ароматичні монокарбонові кислоти
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •17.2. Ароматичні дикарбонові кислоти
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Хімічні властивості
- •18.2. Ангідриди карбонових кислот Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •18. 3. Складні ефіри карбонових кислот (Естери) Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •18.4. Аміди карбонових кислот Одержання
- •18.5. Гідразиди карбонових кислот
- •19. 2. Гідроксикислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості Специфічні властивості (відношення до нагрівання)
- •19.3. Фенолокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •19.4. Оксокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •19.5. Амінокислоти
- •Номенклатура та ізомерія
- •Одержання Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 20. Похідні вугільної кислоти
- •Розділ 21. Г ет е р о ц и к л і ч н і с п о л у к и
- •21.2. П’ятичленні гетероциклічні сполуки з одним гетероатомом
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •21.3. П’ятичленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами
- •Хімічні властивості
- •21.4. Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •21.4.1. Піридин Номенклатура
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •21.4.4. Акридин
- •Хімічні властивості
- •21.6. Семичленні гетероциклічні сполуки
- •21.7. Конденсовані системи гетероциклів
- •21.7.1. Похідні пурину
- •Ідентифікація
- •Розділ 22. А л к а л о ї д и Група піридину та піперидину
- •Група хіноліну
- •Стереомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Реакції за участю відкритих форм
- •Реакції за участю циклічних форм
- •Ідентифікація
- •23.2. Складні вуглеводи
- •Ідентифікація
- •23.2.2. Олігосахариди
- •23.2.3. Полісахариди
- •Гомополісахариди
- •Хімічні властивості
- •Розділ 25. Н у к л е ї н о в і к и с л о т и
- •Розділ 26. Неомилювані ліпіди
- •26.1. Терпени
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •26.2. Стероїди
- •Аналітична хімія
- •Загальні теоретичні питання
- •Якісний аналіз
- •Катіони 1 аналітичної групи
- •Катіони ііі аналітичної групи
- •Кількісний аналіз
- •Гравіметричний метод аналізу
- •Титриметричні методи аналізу
- •Інструментальні методи аналізу Оптичні методи аналізу
- •Електрохімічні методи аналізу
- •Фізична та колоїдна хімія
- •1. Хімічна термодинаміка
- •2. Фазові рівноваги
- •3. Загальна характеристика розчиНів
- •4. Електрохімія
- •5. Хімічна кінетика
- •1. Поверхневі явища
- •2. Загальна характеристика дисперсних систем, методи Їх одержання та очистки
- •3. Молекулярно-кінетичні властивості дисперсних систем (броунівський рух, дифузія. Осмотичний тиск). Седиментація. Оптичні властивості дисперсних систем
- •4. Електрокінетичні властивості колоїдних систем. Будова міцели
- •5. Стійкість і коагуляція. Колоїдний захист
- •6. ГРубодисперсні системи: аерозолі, суспензії, емульсії, порошки, піни
- •7. Колоїдні пар. Ккм
- •8. Високомолекулярні речовини та їх розчини
- •І. Структура і функції білків та нуклеїнових кислот
- •Іі. Ферменти та енергетичний обмін
- •Ііі. Метаболізм та функції вуглеводів
- •IV. Метаболізм та функції лІпІдів
- •V. Метаболізм білків, амінокислот та нуклеїнових кислот
- •VI. Загальні принципи регуляції метаболічних процесів. Вітаміни, гормони
- •VII. Функціональна біохімія деяких тканин та органів
- •Фармацевтична Ботаніка
- •1. Морфологія
- •*Моноподіальне
- •*Хрестовидні
- •*Лодикули
- •*Сприяють розкриттю квіток
- •2. Систематика
- •*Вищі спорові судинні рослини
- •*Алкалоїди
- •*Гречка звичайна
- •*Коробочка, кістянка, ягода
- •*Полин цитварний
- •*У насінні гірчиці чорної і гірчиці сизої
- •*Скипидар, каніфоль, ефірну олію
- •*Гірчак почечуйний
- •*Водорості, мохи, папороті, голонасінні, покритонасінні
- •*Вислоплідники
- •*Макові, мальвові, товстолисті
- •*Зелені водорості
- •*Антоціани
- •*Судини розташовані ближче до верхньої сторони листка
- •*Знаходиться в конусах наростання
- •*Периваскулярні
- •*Фітин алейронових зерен
- •*Рибосоми
- •*Пластиди
- •*Регуляція ближнього транспорту
- •*Корінь первинної будови
- •*Перицикл
- •Фізіологія
- •Патологічна фізіологія
- •1. Нозологія. Патогенний вплив факторів зовнішнього середовища
- •2. Спадкова патологія
- •3. Патофізіологія клітини
- •4. Алергія
- •5. Патофізіологія периферичного кровообігу
- •6. Запалення
- •7. Патологія тканинного росту. Пухлини
- •8. Патологія обміну речовин
- •9. Гарячка
- •10. Патофізіологія системи крові
- •11. Патофізіологія серцево-судинної системи
- •12. Гіпоксія
- •13. Патофізіологія дихання.
- •14. Патофізіологія травлення та печінки
- •15. Патофізіологія нирок
- •16. Патофізіологія ендокринної системи
- •17. Патофізіологія нервової системи
- •18. Патофізіологія екстремальних станів
- •Розділ 1. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів.
- •Розділ 2. Інфекція і імунітет
- •Розділ 3. Вірусологія
- •Розділ 4. Фармацевтична мікробіологія
- •Розділ 5. Спеціальна мікробіологія
*Фітин алейронових зерен
Жирні масла
Ефірні олії
Дубильні речовини
Запасний крохмаль
50. Волоски, або трихоми, зустрічаються у різних рослин; вони виконують різні функції, використовуються людиною, їх структура є діагностичною ознакою для визначення видів рослин. З волосків якої рослини виготовляють марлю, бинт, вату.
*Волоски на насінинах бавовнику
Волоски індійської кропиви
Волоски - емергенці шипшини
Волоски коноплі
Волоски насіння череди
51. Як називається тканина, розташована в осьових органах між вторинною флоемою і вторинною ксилемою в вигляді одно- або багатошарового тяжа чи кільця; клітини живі, тонкостінні, щільно розташовані
*Камбій
Прокамбій
Фелоген
Перицикл
Перидерма
52. Клітинний сік часто забарвлений у різні відтінки червоного або синього кольорів. Найчастіше це пов’язано з наявністю барвників які змінюють свій колір залежно від наявності деяких іонів металів та величини рH вакуолярного соку. Які це пігменти?
*Антоціани
Каротини
Ксантофіли
Хлорофіли
Лікопін
53. При мікроскопічному дослідженні кори дуба звернули увагу студентів на багатошарову тканину - корок, яка утворена внаслідок поділу фелогену. Клітини корка не пропускають рідини і газів, стійки до кислот, не проводять теплоти, звуку. Яка складова частина цієї комплексної тканини жива паренхімна тканина…
*Фелодерма
Перидерма
Корова паренхіма
Флоема
Епідерма
54. Для якої тканини специфічними анатомічними ознаками є: складається з невеликих тонкостінних паренхімних клітин, котрі щільно прилягають одна до одної; клітини заповнені густою цитоплазмою, значну частину їх об’єму займає ядро.
*Твірна
Покривна
Основна
Видільна
Провідна
55. Органоїди - це постійні диференційовані ділянки цитоплазми, що мають певну будову і функції. Які органоїди рослинної клітини відкрито з допомогою електронного мікроскопа.
*Рибосоми
Лізосоми
Пластиди
Мітохондрії
Диктіосоми
56. Які органоїди рослинної клітини містять молекули ДНК, рибосоми, здатні ділитися незалежно від поділу ядра, за що їх називають напівавтономними структурами.
*Хлоропласти
Рибосоми
Лізосоми
Диктіосоми
Ендоплазматичний ретикулум
57. В пучку кореня по радіусах чергуються ділянки ксилеми і флоеми; кількість радіусів є діагностичною ознакою. Як називається судинно-волокнистий пучок однодольних рослин?
*Поліархний
Діархний
Триархний
Тетраархний
моноархний
58. У деяких рослин, які ростуть в посушливих умовах степу (напівпустель), листки скручуються в трубку, на внутрішній поверхні якої знаходяться продихи, що значно зменшує випаровування води. Які клітини епідерми забезпечують скручування листків.
*Моторні
Замикаючі
Побічні
Трихоми
Основні клітини епідерми
59. У медицині використовують латекс маку опійного для виготовлення болезаспокійливих препаратів і препаратів, що зменшують подразливість кашльового центру. Назвати видільну тканину маку, в якій утворюється латекс?
*Членисті молочники
Нечленисті молочники
Секреторні вмістища
Секреторні клітини
Видільні канальці
60. Вихід рослин на сушу і поступове збільшення їх розмірів в процесі еволюції стали можливими завдяки появі:
*Ксилеми
Коленхіми
Епідерми
Перидерми
Кори
61. При досліджені зрізів осьового органу було встановлено, що основний об’єм займає центральний циліндр, в якому безладно розташовані закриті колатеральні провідні пучки. Це свідчить, що даний орган -
*стебло однодольної рослини
стебло дводольної рослини
корінь однодольної рослини
корінь дводольної рослини
кореневище дводольної рослини
62. При мікроскопічному дослідженні насіння рицини виявлені в клітинах тверді включення, що містять білки. Такі структури є:
*алейроновими зернами
крохмальними зернами
цистолітами
стилоїдами
рафідами
63. При мікроскопічному дослідженні по краю зубчиків листка виявлені зовнішні секреторні структури, які виділяють краплі води. Цими структурами є…
*гідатоди
нектарники
продихи
залозки
осмофори
64. Під мікроскопом розглядали листки камелії. Помітили відносно короткі паренхімні клітини з великою кількістю щілиновидних і галузистих пор у їхній оболонці. Як називаються такі структури, які ми спостерігаємо в полі зору мікроскопа.
*склереїди
волокна
коленхіма
судини
трахеї
65. Для закупорки склянок з ліками застосовують корки, що складаються з тканини, яка утворена клітинами з просоченими суберином клітинними оболонками. Як називається процес внаслідок, якого відбулася подібна зміна клітинної оболонки:
*окорковіння
мінералізація
хітинізація
гумоз
ослизнення
66. При мікроскопічному і гістохімічному аналізі черешка виявили живі паренхімні клітини з потовщеними у кутах целюлозними оболонками, що характерно для ...
*кутової коленхіми
губчастої паренхіми
пластинчастої коленхіми
пухкої коленхіми
луб'яних волокон
67. Мікроскопічний аналіз ЛРС підтвердив наявність у ній запасних речовин. Які з перелічених сполук не відносяться до поживних речовин:
*кутин
білкові зерна
краплі жирної олії
крохмальні зерна
дисахариди
68. Для виготовлення мотузок і канатів використовуються волокна льону. У техніці їх називають твердими волокнами. Вони являють собою:
*Луб’яні волокна
Деревні волокна
Луб’яну паренхіму
Деревну паренхіму
Перидерму
69. У клітинному соку плодів лимона й інших цитрусових містяться жовті пігменти, котрі обумовлюють забарвлення плодів і приймають участь в окислювально-відновних реакціях клітини. Це:
*Антохлори
Антоціани
Каротиноїди
Ксантофіли
Фікобеліни
70. При вивченні механізмів, що обумовлюють надходження води у вакуоль живої клітини, було введене поняття «сисна сила клітин». Ця сила дорівнює:
*Різниці між осматичним і тургорним тиском
Тургорному тиску
Осмотичному тиску
Концентрації солей клітинного соку
Різниці між концентраціями клітинного соку та гіалоплазми
71. У спеціальних структурах і секреторних клітинах рослин накопичуються кінцеві продукти метаболізму. У видів рослин родини Магнолієві в секреторних клітинах накопичуються ефірні олії. Ці клітини відрізняються від інших порівняно великими розмірами. Такі клітки називаються:
*Ідіобластами
Схізогеними вмістищами
Лізогеними вмістищами
Ефірними канальцями
Нектарниками
72. На поперечному зрізі кореневища виявлено закриті колатеральні та центрофлоемні пучки. Ця ознака дозволяє припустити, що рослина відноситься до ...
*Однодольних
Дводольних
Голонасінних
Хвощеподібних
Мохоподібних
73. При мікроскопічному дослідженні листка фікуса в деяких клітинах епідерми виявлено внутрішній виріст клітинної оболонки зі скупченням кристалів, які при дії хлористоводневої кислоти розчиняються з виділенням вуглекислого газу. Ця структура -
*цистоліт
рафіда
друза
поодинокий кристал
стилоїд
74. При мікроскопічному аналізі поперечного зрізу осьового органу встановлено, що в центральній його частині розташована серцевина. Отже, цей орган:
*Стебло
Корінь у зоні всмоктування
Корінь у зоні проведення
Листок
Хвоя
75. У первинній корі, крім паренхіми, є кутова коленхіма, схізогенні канали, крохмалоносна ендодерма, відкриті колатеральні провідні пучки. Тобто це:
*Стебло двосім’ядольної рослини
Стебло односім’ядольної рослини
Корінь односім’ядольної рослини
Корінь двосім’ядольної рослини
Листок
76. Під мікроскопом на поперечному зрізі кореня дослідник побачив ризодерму, екзодерму, мезодерму, ендодерму тацентральний осьовий циліндр. Отож зріз пройшов через
*Всисну зону
Зону росту клітин
Провідну зону
Зону поділу клітин
Кореневий чохлик
77. При мікроскопічному досліджені листків конвалії виявлено в клітинах поодинокі або пучками кристали у вигляді голок і випадають при її пошкодженні (коли розрізати клітину). Дайте назву цим кристалам…
*рафіди
цистоліти
друзи
кристалічний пісок
призми
78. Органела рослинної, клітини, яка подібно мітохондріям мають свою автономність (ДНК, РНК) утворюються з пропластид , здатні ділитися, рости та рухатися. Яка назва цих органел…