- •Банк тестових завдань «крок – 1. Фармація»
- •Регламент та процедура проведення Регламент та процедура проведення ліцензійних іспитів крок
- •Загальна інформація
- •Процедура проведення ліцензійних іспитів
- •Ліцензійний інтегрований екзамен «Крок 1. Фармація» включає:
- •Оцінювання та перескладання ліцензійних іспитів
- •Неорганічна хімія
- •1. Основні закони і поняття хімії
- •2. Класифікація та номенклатура неорганічних речовин
- •3. Хімічна кінетика і термодинаміка
- •4. Електролітична дисоціація
- •5. Розчини
- •6. Періодичний закон
- •7. Гідроліз солей
- •8. Окисно-відновні реакції
- •9. Типи хімічного зв’язку
- •10. Комплексні сполуки
- •11. Хімія елементів I-а та II-a підгруп
- •12. Хімія елементів VII-а підгрупи
- •13. Хімія елементів VI-а підгрупи
- •14. Хімія елементів V-а підгрупи
- •15. Хімія елементів IV-а підгрупи
- •16. Хімія елементів III-а підгрупи
- •17. Хімія елементів VII-б підгрупи
- •18. Хімія елементів підгруп Феруму та Хрому
- •19. Хімія елементів I-б та II-б підгруп
- •Розділ 1. Класифікація і номенклатура органічних сполук
- •Розділ 2. Хімічний зв’язок
- •Розділ 3. Взаємний вплив атомів в органічних сполуках
- •Розділ 4. Ізомерія органічних сполук
- •Структурна (ізомерія будови):
- •Міжкласова (ізомерія функціональних груп)
- •Розділ 5. Кислотність і основність органічних сполук
- •Розділ 6. Основи теорії реакцій органічних сполук
- •Розділ 7. Насичені вуглеводні
- •7.1. Алкани
- •Класифікація
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Сплавлення солей карбонових кислот з лугами
- •Гідрування ненасичених сполук
- •Хімічні властивості Реакції радикального заміщення sr
- •Ідентифікація
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •15. Вкажіть, до якого типу відноситься дана реакція:
- •Ідентифікація
- •Номенклатура
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •8.3. Алкадієни Номенклатура
- •Класифікація
- •Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості Реакції електрофільного заміщення se
- •Окиснення
- •Відновлення
- •Орієнтація в бензольному ядрі
- •Ідентифікація
- •9. 2. Багатоядерні арени з конденсованими бензольними циклами Класифікація
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Орієнтація в нафталіновому ядрі:
- •9.3. Багатоядерні арени з ізольованими бензольними циклами
- •Реакції елімінування е (відщеплення)
- •Ідентифікація
- •Розділ 11. Нітросполуки Ізомерія
- •Взаємний вплив атомів в органічних сполуках
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 12. Аміни. Діазо- і азосполуки
- •12. 1. Аліфатичні аміни
- •4. Вкажіть первинний амін:
- •Одержання
- •Хімічні властивості Основні властивості
- •Ідентифікація
- •12.2. Ароматичні аміни діазо і азосполуки
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 13. Гідроксильні похідні вуглеводнів, прості ефіри та їх тіоаналоги
- •13.1. Одноатомні спирти Класифікація
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •13. 2. Багатоатомні спирти Номенклатура
- •Класифікація
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація діолів і триолів
- •13.3. Аміноспирти
- •13.4. Тіоспирти
- •13.5. Прості ефіри Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •13.6. Ароматичні спирти
- •13.7. Одноатомні феноли
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 14. Карбонільні сполуки
- •14.1. Альдегіди Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Реакції нуклеофільного приєднання аn
- •Реакції конденсації
- •Ідентифікація
- •Ненасичені альдегіди
- •Ароматичні альдегіди
- •14.2. Кетони Одержання
- •Окиснення спиртів
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 15. Монокарбонові кислоти
- •Ідентифікація
- •15.2. Ненасичені монокарбонові кислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 16. Дикарбонові кислоти
- •16. 1. Насичені дикарбонові кислоти
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •16.2. Ненасичені дикарбонові кислоти Номенклатура та ізомерія
- •Розділ 17. Ароматичні кислоти
- •17.1. Ароматичні монокарбонові кислоти
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •17.2. Ароматичні дикарбонові кислоти
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Хімічні властивості
- •18.2. Ангідриди карбонових кислот Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •18. 3. Складні ефіри карбонових кислот (Естери) Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •18.4. Аміди карбонових кислот Одержання
- •18.5. Гідразиди карбонових кислот
- •19. 2. Гідроксикислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості Специфічні властивості (відношення до нагрівання)
- •19.3. Фенолокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •19.4. Оксокислоти Номенклатура та ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •19.5. Амінокислоти
- •Номенклатура та ізомерія
- •Одержання Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •Розділ 20. Похідні вугільної кислоти
- •Розділ 21. Г ет е р о ц и к л і ч н і с п о л у к и
- •21.2. П’ятичленні гетероциклічні сполуки з одним гетероатомом
- •Номенклатура
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •21.3. П’ятичленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами
- •Хімічні властивості
- •21.4. Шестичленні гетероцикли з одним гетероатомом
- •21.4.1. Піридин Номенклатура
- •Ізомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •21.4.4. Акридин
- •Хімічні властивості
- •21.6. Семичленні гетероциклічні сполуки
- •21.7. Конденсовані системи гетероциклів
- •21.7.1. Похідні пурину
- •Ідентифікація
- •Розділ 22. А л к а л о ї д и Група піридину та піперидину
- •Група хіноліну
- •Стереомерія
- •Одержання
- •Хімічні властивості
- •Реакції за участю відкритих форм
- •Реакції за участю циклічних форм
- •Ідентифікація
- •23.2. Складні вуглеводи
- •Ідентифікація
- •23.2.2. Олігосахариди
- •23.2.3. Полісахариди
- •Гомополісахариди
- •Хімічні властивості
- •Розділ 25. Н у к л е ї н о в і к и с л о т и
- •Розділ 26. Неомилювані ліпіди
- •26.1. Терпени
- •Хімічні властивості
- •Ідентифікація
- •26.2. Стероїди
- •Аналітична хімія
- •Загальні теоретичні питання
- •Якісний аналіз
- •Катіони 1 аналітичної групи
- •Катіони ііі аналітичної групи
- •Кількісний аналіз
- •Гравіметричний метод аналізу
- •Титриметричні методи аналізу
- •Інструментальні методи аналізу Оптичні методи аналізу
- •Електрохімічні методи аналізу
- •Фізична та колоїдна хімія
- •1. Хімічна термодинаміка
- •2. Фазові рівноваги
- •3. Загальна характеристика розчиНів
- •4. Електрохімія
- •5. Хімічна кінетика
- •1. Поверхневі явища
- •2. Загальна характеристика дисперсних систем, методи Їх одержання та очистки
- •3. Молекулярно-кінетичні властивості дисперсних систем (броунівський рух, дифузія. Осмотичний тиск). Седиментація. Оптичні властивості дисперсних систем
- •4. Електрокінетичні властивості колоїдних систем. Будова міцели
- •5. Стійкість і коагуляція. Колоїдний захист
- •6. ГРубодисперсні системи: аерозолі, суспензії, емульсії, порошки, піни
- •7. Колоїдні пар. Ккм
- •8. Високомолекулярні речовини та їх розчини
- •І. Структура і функції білків та нуклеїнових кислот
- •Іі. Ферменти та енергетичний обмін
- •Ііі. Метаболізм та функції вуглеводів
- •IV. Метаболізм та функції лІпІдів
- •V. Метаболізм білків, амінокислот та нуклеїнових кислот
- •VI. Загальні принципи регуляції метаболічних процесів. Вітаміни, гормони
- •VII. Функціональна біохімія деяких тканин та органів
- •Фармацевтична Ботаніка
- •1. Морфологія
- •*Моноподіальне
- •*Хрестовидні
- •*Лодикули
- •*Сприяють розкриттю квіток
- •2. Систематика
- •*Вищі спорові судинні рослини
- •*Алкалоїди
- •*Гречка звичайна
- •*Коробочка, кістянка, ягода
- •*Полин цитварний
- •*У насінні гірчиці чорної і гірчиці сизої
- •*Скипидар, каніфоль, ефірну олію
- •*Гірчак почечуйний
- •*Водорості, мохи, папороті, голонасінні, покритонасінні
- •*Вислоплідники
- •*Макові, мальвові, товстолисті
- •*Зелені водорості
- •*Антоціани
- •*Судини розташовані ближче до верхньої сторони листка
- •*Знаходиться в конусах наростання
- •*Периваскулярні
- •*Фітин алейронових зерен
- •*Рибосоми
- •*Пластиди
- •*Регуляція ближнього транспорту
- •*Корінь первинної будови
- •*Перицикл
- •Фізіологія
- •Патологічна фізіологія
- •1. Нозологія. Патогенний вплив факторів зовнішнього середовища
- •2. Спадкова патологія
- •3. Патофізіологія клітини
- •4. Алергія
- •5. Патофізіологія периферичного кровообігу
- •6. Запалення
- •7. Патологія тканинного росту. Пухлини
- •8. Патологія обміну речовин
- •9. Гарячка
- •10. Патофізіологія системи крові
- •11. Патофізіологія серцево-судинної системи
- •12. Гіпоксія
- •13. Патофізіологія дихання.
- •14. Патофізіологія травлення та печінки
- •15. Патофізіологія нирок
- •16. Патофізіологія ендокринної системи
- •17. Патофізіологія нервової системи
- •18. Патофізіологія екстремальних станів
- •Розділ 1. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів.
- •Розділ 2. Інфекція і імунітет
- •Розділ 3. Вірусологія
- •Розділ 4. Фармацевтична мікробіологія
- •Розділ 5. Спеціальна мікробіологія
Кількісний аналіз
Загальні теоретичні питання
1. Процес екстракції характеризується константою розподілу та коефіцієнтом розподілу. За якої умови константа розподілу буде чисельно дорівнювати коефіцієнту розподілу ?
А. * Речовина перебуває в однаковій хімічній формі в обох фазах
В. Співвідношення об’ємів органічної і водної фази дорівнює одиниці
С. Система перебуває в стані рівноваги при певній температурі і однаковій аналітичній концентрації речовини
D. Екстрагент змішується з водою
Е. Співвідношення об’ємів органічної і водної фази дорівнює одиниці і аналітична концентрація речовини є однаковою
2. При виборі окисно-відновної реакції для потреб аналізу треба передбачити повноту та напрямок проходження цієї оксидаційно-відновної реакції. Встановити ці показники можна за:
А. * Різницею стандартних електродних потенціалів учасників реакції
В. Величиною стандартних електродних потенціалів учасників реакції
С. Величиною стрибка потенціалу в ході оксидаційно-відновної реакції
D. Величиною водневого показника системи
Е. Температурою системи
3. При проведенні аналітичних реакцій широко застосовуються буферні суміші. При якому значенні рН буферна ємність розчину є максимальною ?
А. * Співвідношення компонентів буферної суміші є еквімолярним
В. Концентрація компонентів буферної суміші є 1 М
С. При додаванні 100 мл 1 М розчину кислоти
D. При додаванні 100 мл 1 М розчину лугу
Е. Загальний об’єм буферної суміші рівний 1 л
4. Для виготовлення та аналізу лікарських препаратів широко застосовуються буферні розчини. Буферні розчини використовують для:
A. * Підтримки певного значення величини рН розчину
B. Зміни величини рН розчину
C. Зміни константи іонізації речовини
D. Зміни іонної сили розчину
E. Зміни добутку розчинності речовини
5. Якій солі відповідає вираз для константи гідролізу Кг = Kw ?
Ka
А. * NaCN
В. CH3COONH4
С. Na2SO4
D. (NH4)2SO4
Е. (NH4)3PO4
6. Усі методи кількісного аналізу поділяють на три групи: хімічні методи, фізичні методи та фізико-хімічні методи кількісного аналізу. У хімічних методах:
A. * Проводять відповідну реакцію і вимірюють або масу отримуваного продукту, або об’єм розчину реагенту, що був витрачений на реакцію з визначуваною речовиною
B. Старанно перемішують зразок, що аналізують, з водою або з розчином індикатора
C. За допомогою рефрактометра визначають коефіцієнт заломлення розчину
D. За допомогою газового хроматографа визначають склад сумішей
E. Проводять вимірювання фізичних властивостей речовин або сумішей, наприклад, температури топлення
7. Вам необхідно приготувати аміачний буферний розчин. Для цього Ви до водного розчину аміаку додаєте:
A. * Розчин амонію хлориду
B. Розчин хлоридної кислоти
C. Розчин сульфатної кислоти
D. Розчин калію хлориду
E. Розчин амонію сульфату
8. Який спосіб вираження концентрації застосовується у рівнянні добутку розчинності?
A. * Молярна концентрація
B. Масова частка [%]
C. Молярна концентрація еквівалента
D. Молярна частка
E. Моляльна концентрація
9. У фармацевтичній практиці широко використовується ізотонічний розчин натрій хлориду. Яку масу натрій хлориду потрібно взяти для приготування100 г ізотонічного:
А. * 0,85
В. 8,5 г
С. 5,0 г
D. 0,45 г
E. 4,5 г
10. Для приготування 50 г 10 % гіпертонічного розчину натрію хлориду необхідно:
А. * 5 г NaCl
В. 25 г NaCl
С. 0,5 г NaCl
D. 1 г NaCl
Е. 50 г NaCl
11. Для приготування 1 л 0,1 М розчину сульфатної кислоти (М H2SO4 = 98 г/моль) необхідно взятии:
А. * 9,8 г H2SO4
В. 98 г H2SO4
С. 980 г H2SO4
D. 49 г H2SO4
Е. 0,098 г H2SO4
12. Розчинність осадів важкорозчинних електролітів зростає при:
A. * Підвищенні іонної сили розчину і протіканні конкуруючих реакцій.
B. При підкисленні розчинів і зростанні іонної сили розчину.
C. При пониженні концентрації одноіменних з осадом іонів та зниженні іонної сили розчину.
D. При протіканні реакцій комплексоутворення.
E. При дуже високих концентраціях сторонніх електролітів.
13. Як можна підвищити термодинамічну стійкість комплексної сполуки:
A. * Введенням надлишку лігандів і застосування водно-органічних середовищ з певним значенням кислотності
B. Збільшенням концентрації комплексної сполуки в досліджуваних системах
C. Регулюванням рН розчину і додаванням надлишку реагенту
D. Використанням екстракції з водних розчинів в органічні розчинники
E. Її не можна змінити, оскільки вона визначається природою комплексоутворювача і лігандів
14. Для підвищення сили кислоти необхідно застосовувати:
A. * Розчинники з основними (протонно-акцепторними) властивостями
B. Кислотні розчинники (з протонно-донорними властивостями)
C. Нівелюючі розчинники
D. Диференціюючі розчинники
E. Малополярні розчинники
15. Напрям протікання окиснювально-відновних процесів визначається:
A. * Реальними (формальними) потенціалами окиснювально-відновних пар
B. Стандартними електродними потенціалами окиснювально-відновних пар
C. Тернодинамічною константою рівноваги окиснювально-відновних реакцій
D. Перебігом конкуруючих реакцій з учасниками окиснювально-відновного процесу
E. Природою окиснювально-відновних пар
16. До 10,0 мл 0,1 моль/л розчину хлоридної кислоти додали 12,0 мл 0,1 моль/л розчину натрію гідроксиду. Яким буде забарвлення розчину в присутності фенолфталеїну:
A. * Малинове
B. Червоне
C. Безколірний розчин
D. Оранжево-рожевий
E. Жовтий
17. До 10,0 мл 0,1 моль/л розчину натрію хлориду додали 10,1 мл 0,1 моль/л розчину аргентум нітрату в присутності калій хромату. Яким буде забарвлення розчину, чи осаду:
A. * Осад набуде червоно-коричневого кольору
B. Розчин залишиться слабко-жовтим
C. Розчин змінить забарвлення з жовтого на оранжево-червоний
D. Осад залишиться білим, сирнистим на вигляд
E. Білий осад і жовтий розчин над ним
18. Зміна забарвлення редокс-індикаторів пов’язана із:
A. * Встановленням деякого значення потенціалу в системі і відповідної редокс рівноваги для індікатора
B. Домінуванням відповідної окисненої або відновленої форм індикатора
C. Зміною кислотності розчинів і домінування кислотної чи основної форм індикатора
D. Зміною концентрації іонів певних металів в розчині
E. Встановленням рівноваги окисненої і відновленої форм індикатора
19. Стійкість комплексних сполук обумовлена наявністю в них особливого хімічного зв'язку, а саме:
A. * Донорно-акцепторного
B. Іонного
C. Водневого
D. Ковалентного полярного
E. Сил Ван-дер-Ваальса
20. Знайти правильне продовження речення: «Додавання натрій ацетату до розчину ацетатної кислоти...».
A. * Викликає зменшення ступеня дисоціації кислоти
B. Викликає збільшення ступеня дисоціації кислоти
C. Викликає збільшення ступеня дисоціації кислоти
D. Призводить до зростання ступеня дисоціації солі
E. Призводить до зменшення ступеня дисоціації солі
21. Вкажіть найефективніший спосіб очищення осаду від домішок:
A. * Переосадження
B. Перемішування, охолоджування
C. Осадження з гарячих розчинів
D. Повільне осадження
E. Прожарення
22. Дисоціацію малорозчинних речовин (типу AgCl або BaSO4) характеризують за допомогою спеціальної константи, званої:
A. * Добутком розчинності
B. Константою Больцмана
C. Ступенем іонізації
D. Іонним добутком
E. Постійна Планка
23. Розчинники, які використовують в аналітичній хімії, класифікують за їх здатністю приєднувати або відщеплювати протони. Вкажіть, до яких розчинників відносяться спирти:
А.*Амфіпротні
В. Протогенні і амфіпротні
С. Апротонні
D. Протофільні
E. Протогенні
24. В аналізі та при виробництві ліків широко застосовується рівноважна екстракція. Кількісною характеристикою процесу екстракції є:
A . * Константа розподілу
B. Константа дисоціації
C. Константа солюбілізації
D. Константа гідролізу
E. Константа стійкості
25. Для приготування 500 г 10% розчину натрію гідроксиду останнього необхідно взяти:
А. * 50 г
В. 5 г
С. 25 г
Д. 0,5 г
Е. 10 г