Суцільна культивація

Суцільна культивація — розпушування (без перевертання) раніше зораного ґрунту з метою знищення бур'янів, нагромад­ження та збереження вологи і поліпшення фізико-хімічних властивостей ґрунту. Таку культивацію застосовують під час догляду за парами, у процесі передпосівного та передсадивно­го обробітку ґрунту. Культивацію парів проводять при з'яв­ленні на парових полях сходів бур'янів або при утворенні на поверхні ґрунту кірки. Протягом вегетаційного періоду куль­тивацію повторюють кілька разів.

Залежно від виду бур’янів на культиваторах встановлюють лапи на жорстких або пружинних стовбах. Площі, засмічені кореневищними бур'янами (пирій та ін.), рекомендується об­

робляти вузькими розпушувальними лапами на пружинних стов- бах. Плоскорізальні лапи встановлюють із перекриттям 4-8 см.

Рівномірність глибини обробітку передніми і задніми лапа­ми причіпного культиватора регулюють зміною висоти приче­па. При використанні начіпних культиваторів — регулюван­ням довжини верхньої тяги начіпного механізму трактора. Суцільну культивацію проводять тракторними агрегатами із паровими або універсальними культиваторами.

При культивації з одночасним боронуванням тяговий опір аг­регату розраховують за сумарним опором культиваторів і борін.

Начіпні культиватори агрегатують з тракторами за допомо­гою напівначіпних зчіпок, розміщуючи їх у такий спосіб: два культиватори по боках трактора на брусах зчіпки і один позаду трактора.

Підготовка до культивації передбачав видалення перешкод для руху агрегату та відбивання поворотних смуг, ширина яких має бути у 3 рази більшою за ширину захвату агрегату. Поворотні смуги відбивають однокорпусним плугом на глиби­ну 8-10 см. Під час культивації агрегат переміщується впопе­рек напряму попереднього обробітку ґрунту.

Поля завширшки менш ніж 300 м ефективно обробляти начіпними культиваторами. Щоб дотримуватись прямолінійності руху перший прохід культиватора роблять по вішках (рис. 15.9).

Потім агрегат рухається човниковим способом, роблячи петельні повороти у кінці гонів на розворотній смузі. Перед по­воротом, як тільки задні лапи досягають відміткової смуги, ро­бочі органи піднімають, а після повороту опускають до підхо­ду їх до межі поля.

Вішки

Рис. /5.9. Схема руху агрегату під час культивації

Якість культивації пе­ревіряють при першому проході. Для цього визна­чають чистоту зрізування бур’янів, глибину розпу­шування ґрунту, глибину обробітку по всій ширині захвату культиватора, гре- бенистість поверхні поля.

Щоб запобігти огріхам суміжні проходи роблять із перекриттям 10-15 см. Після обробітку поля поз-

довжніми проходами агрегату розворотні смуги обробляють трьома проходами агрегату (рис. 15.9).

Міжрядний обробіток ґрунту

Міжрядний обробіток ґрунту застосовують для розпушуван­ня ґрунту, боротьби із бур'янами, внесення добрив, руйнуван­ня ґрунтової кірки у міжряддях посівів у розсадниках, у де­ревних школах і плантаціях, на площах після культивації та у лісових смугах.

Кількість обробітків і строки їх проведення визначаються природними умовами створення культур, кількістю та інтен­сивністю росту бур’янів. У середніх умовах при весняному садінні у перший рік здійснюють, як правило, 4-5 міжрядних обробітків, у другий — 3-4, у третій — 2-3, у четвертий і на­ступні роки — по 1-2. Глибина обробітку ґрунту протягом ве­гетаційного періоду змінюється залежно від природно-кліма- тичних умов зони та часу його проведення. Так, на чорноземах перший обробіток здійснюють на глибину 8 см, другий — на 10 см, третій — на 12 см, наступні на — 14 см.

Вибираючи машини для міжрядного обробітку ґрунту слід ураховувати розміщення рядів і рослин у них, ширину між­рядь і ступінь прямолінійності рядів культур, висоту культур, вид ґрунту та його стан.

Для міжрядного обробітку застосовують причіпні, начіпні, універсальні та просапні культиватори, а також машини з дис­ковими робочими органами і ґрунтові лісові фрези.

Міжрядний обробіток ґрунту виконують двома способами. Під час обробітку лісових культур у перші роки їх росту, коли висота рослин не перевищує 50 см і вони не пошкоджуються під трактором та культиватором, обробляють одночасно більше одного (два або три) міжряддя одним широкозахватним куль­тиватором типу КРН-2.8А або культиваторами КПН-2, КПН-4, КЛ-2,6 та ін. Агрегати бажано комплектувати з тракторів кла­сів 1,4 та 2,0, напівначіпної зчіпки і трьох культиваторів КРН-2,8А (рис. 15.10, б).

Щоб зменшити ширину захисних зон під час обробітку міжрядь у перші роки після садіння, у деяких лісгоспах вико­ристовують культиватор КРН-2,8МО, агрегатований з тракто­рами класів 0,6 або 0,9. Цей культиватор має рульове керуван­ня, за допомогою якого тракторист може вести культиватор, не пошкоджуючи рослини навіть при непрямолінійному їх розмі-

Рис. 15,10. Схеми руху

щенні. Для обробітку міжрядь ефективний культиватор КРСИІ-2,8А, встановлений на самохідному шасі класу 0,6 (робочі органи культиватора розміщені у полі зору тракто­риста).

При висоті культур понад 50 см обробляють тільки одне міжряддя агрегатом, що скла­дається із трактора і культива­тора (рис. 15.10, в). Перед між­рядним обробітком перевіря­ють і у разі потреби змінюють ширину колії, регулюють та встановлюють культиватор. Ширину колії для міжрядного обробітку ґрунту змінюють так, щоб під час роботи колеса трак­тори не пошкоджували рослин, а рухалися від них на відстані не менше ширини захисної зони.

Ширину колії трактора й аг­регатованих знарядь для куль­тивації ґрунту після рядового посіву (рис. 15.11, а) визнача­ють за формулою:

агрегатів: а — трирядного при садінні;

6 — строєного культиватора ЗКРН-2,8А при догляді за ґрунтом у міжряддях методом сідлання; в — трактора з ку­льтиватором для обробітку ґрунту в одному міжрядді (ве­ликими точками позначені го­ловні породи, маленькими — чагарники) де К — ширина коли, см;

(15.7)

сі— ширина захисної зони, см; С — ширина колеса, см;Ь — ширина між рядами, см;п —кількість міжрядь, що розміщу­ються між колесами.

Для стрічкових посівів (рис. 15.11, б) ширину колії знаходять за формулою:

(15.8)

К = 2іі+С+Ь-п+е(п+1)

де е— ширина стрічки.

На брусах культиватора розміщують хомутики та закріплю­ють у них робочі органи. Ближче до ряду культур встановлю-

Рис. 15.11. Схеми розстановки коліс трактора для агрегатування з навісними культиваторами: а — для обробітку грунту після рядового посіву; б — для обробітку Грунту після стрічкового посіву

ють однобічні шіоскорізальні лапи так, щоб їх стовби були на межі захисної зони. Різальні лапи встановлюють із перекриттям 4-8 см, щоб їх леза торкалися по всій довжині з поверхнею пло­щадки, на якій відбувається розстановка. Розпушувальні лапи після розстановки повинні торкатися своїми носками площадки.

Основна умова ефективної роботи широкозахватних агре­гатів для обробітку ґрунту у міжряддях — прямолінійність рядів посівів і насаджень з визначеними міжряддями. Відхи­лення щодо ширини не повинно перевищувати 5 см.

Одержати стикове міжряддя з відхиленням від установленої ширини менше ніж 5 см дуже важко, тому під час роботи агре­гату треба дотримуватися таких правил: ширина захвату культи­ватора має дорівнювати або бути кратною ширині захвату посівного або садильного апарату, заїзди і напрям ходу культи­ватора повинні збігатися із заїздами агрегатів під час сівби і садіння.

При створенні лісових культур на нерозкорчованих зрубах або при реконструкції лісонасаджень ґрунт обробляють з двох боків ряду культур, залишаючи з кожного боку по захисній зоні. Такий обробіток ґрунту проводять дисковими культивато­рами КЛБ-1,7, фрезами лісовими універсальними начіпними ФЛУ-0,8 або окремими секціями дискових борін.

Обробіток ґрунту дисковими робочими органами здійснюють у звал і урозвал, відповідно встановлюючи диски. Під час догляду за лісовими культурами у перший рік садіння диски у батареях ставлять урозвал. Щоб не оголювати кореневі системи, останній догляд в цьому році виконують культиваторами з дисками, вста­новленими у звал. У наступні роки обробіток ґрунту у лісових культурах чергують: перший проводять культиватором з дисками урозвал, другий — у звал. При цьому краще розпушується і пе­реміщується ґрунт та зберігається вирівняна поверхня.

Глибину обробітку змінюють встановленням відповідного ку­та атаки дискових батарей та завантаженням баластних ящиків. У культиваторів КЛБ-1,7 кут атаки можна змінювати від 0^е до 30^е через кожні 10^е. Чим більший кут атаки, тим глибшим бу­де обробіток ґрунту. Важкі й дуже задернілі ґрунти обробляють з більшим кутом атаки дискових батарей. Крім зміни кута ата­ки у культиватора КЛБ-1,7 можна змінювати і кут нахилу ба­тарей до середини борозни від 0° до 20° через кожні 5^е. Цей культиватор з кутом нахилу батарей в 5^е-10° використовують для догляду за лісовими культурами, створеними за допомогою садіння посередині борозен, що прокладені двопо- лицевим плугом ПКЛ-70.

Залежно від умов створення лісових культур батареї дисків на рамі культиватора встановлюють з різною шириною захис­ної зони. На розчищених площах з легкими ґрунтами ширина захисної зони становить 10-15 см, на нерозкорчованих зрубах — 15-20 см. При встановленні дисків у звал ширина захисної зо­ни має бути на 5-8 см більшою, ніж при встановленні дисків урозвал. Чим більше кут атаки, висота сіянців, глибина об­робітку та криволінійність борозен, тим більшою повинна бути ширина захисної зони.