Хімічна боротьба з бур'янами

Бур’яни можна знищувати гербіцидами, використовуючи при цьому апарати і машини, які застосовують для хімічної бо­ротьби зі шкідниками.

Високий ефект застосування гербіцидів отримують при до­держанні таких правил:

1. гербіциди треба вносити на однакову глибину, попередньо вирівнявши поверхню ґрунту, щоб запобігти надмірно гли­бокому загортанню їх та пошкодженню ними сіянців дерев­них та чагарникових порід;

2. ґрунтові гербіциди доцільно вносити у вологий ґрунт на глибину 6-8 см з наступним рівномірним перемішуванням їх на усю глибину шару;

3. при використанні гербіцидів треба враховувати чутливість до них сіянців деревних і чагарникових порід. Зокрема, сіянці дуба черешкового, клена гостролистого, сосни звичай­ної, груші, яблуні та деяких чагарникових порід відносно стійкі до триазину.

У розсадниках для боротьби із насіннєвими сходами бур'я­нів рекомендується суцільне обприскування грунту, але не піз­ніше ніж за 2-7 днів до появи сходів деревних порід.

На невеликих площах бур'яни знищують за допомогою ранце­вих обприскувачів, на великих — тракторними оприскувачами. Обприскування проводять смугами без пропусків та перекрит­тя. Одноразове обприскування гербіцидами не поступається за ефективністю перед одноразовим механічним прополюванням, оскільки затримує заростання посівів бур'янами на 6-8 тижнів, а витрати праці при хімічній обробці у 30-40 разів менші порівняно із прополюванням вручну.

Розрізняють два способи механізованого обробітку рослин гербіцидами: сідланням та вписуванням у міжряддя обліснених сіянців або саджанців. При першому способі гербіциди нано­сять смугами завширшки 0,5-0,6 м за допомогою підживлю- вачів-обприскувачів універсальних ПОУ або ПОМ-бЗО, фор­сунки яких під час руху агрегату переміщуються над рядами культур. У другому випадку гербіциди наносять на захисні зони здебільшого одночасно із культивацією ґрунту у міжряд­дях. Для цього використовують агрегати, що складаються з трактора класу 1,4, культиватора та підживлювача-обприску- вача універсального ПОУ. Для нанесення гербіцидів на бічних штангах- залишають по дві-чотири форсунки, що встановлюють під кутом 45^е до поверхні ґрунту.

Використовуючи гербіциди, що проникають у рослини через листя, на штангах поряд із діючими розприскувачами встанов­люють щитки, які запобігають потраплянню гербіцидів на кра­ни сіянців і саджанців.

При хімічному захисті рослин слід суворо дотримуватись правил охорони праці й техніки безпеки.

Якщо хімічні засоби використовувати одночасно з культи­вацією, можна виключити ручну працю на доглядах за лісови­ми культурами.

Авіахімічна боротьба зі шкідниками і хворобами лісових насаджень

На великих масивах та непрохідних для тракторів місцях обприскування, обпилювання і аерозольну обробку проводять з літаків та вертольотів. Частіше на таких роботах у рівнинних умовах використовують літаки АН-2, АН-2М, у гірських — вертольоти Ка-15, Ка-26, МИ-1 та МИ-2.

Авіахімічна боротьба передбачає такі роботи:

1. об’єкт, що планують обробляти, досліджують і складають схему, на яку наносять населені пункти, дороги, річки, ка­нали, окремі високі дерева, вишки, телеграфні та телефонні лінії та інші примітні об'єкти. Ділянки, що мають обробля­ти, позначають у вигляді прямокутників або трикутників. До схеми ділянки додають пояснювальну записку, де зазна­чають вид шкідливих комах, особливості рослинного покри­ву, наявність пасовищ, худоби тощо;

2. готують площадки розміром 200x500 м для зльоту та посадки техніки. Площадка повинна бути рівною, з твердим ґрунтом і відкритою з усіх боків, відстань між площадкою й оброблю­ваними ділянками повинна бути найменшою;

3. літаки та вертольоти готують до роботи і встановлюють на за­дану норму витрат отруйної рідини або порошку отрути. Вит­рата отрути за хвилину роботи залежить від ширини захвату, швидкості льоту та заданої норми витрати отруйної рідини (л/га) або порошку (кг/га). При розрахунках цієї витрати виходять із заданої норми, що залежить від віку шкідників;

4. розробляють розпорядок дня, який забезпечував би високу продуктивність і якість роботи;

5. ділянки обробляють з висоти 25-30 м над вершинами дерев по паралельних маршрутах. Відстань між маршрутами по­казує наземний персонал сигнальними прапорами, ракета­ми, димовими шашками або повітряними кулями. Найбіль­ша ширина переходу сигнальників на рівних ділянках, об­роблюваних з літака при обприскуванні, становить 40 м, при обпилюванні — 50 м, для вертольотів відповідно — ЗО і 50 м. При обробці дерев на схилах крутизною до 45^е ши­рина переходу при обприскуванні має становити ЗО м, а при обпилюванні — 60 м.

6. обліковують результати роботи.

При обприскуванні з вертольота завдяки повітряному пото­ку, що створюється гвинтом, листя вкриваються отруйною рі­диною зверху і знизу.

Середня продуктивність літака при обприскуванні становить 120 га/год, при обпилюванігі — 180 га/год, сезонна — до 7500 га. Годинну продуктивність при авіахімобробці у кожному конкрет­ному випадку роботи можна визначати за формулою (15.27).

Для підвищення продуктивності авіахімічної обробки меха­нізують завантаження літаків і вертольотів пестицидами.