Розміщення робочих органів у борін та культиваторів

Зубова борона — це металева рама, на якій закріплена пев­на кількість зубів. Найдосконаліші зубові борони «Зигзаг* відповідають таким вимогам: всі зуби утворюють окремі боро­зенки на однакових відстанях одна від одної (рис. 3.8); ліва і права щоки кожного зуба зазнають однакового навантаження з боку ґрунту; зуби, що роблять сусідні борозенки, з метою мен­шого забивання бур'янами максимально віддалені один від од­ного в напрямку ходу знаряддя; борона не громіздка і транс­портабельна.

Слід зазначити, що не завжди ліва і права щоки зубів за­знають однакового навантаження, однак найсприятливіші умо­ви для роботи зубів створити можна.

Розглянемо будову циліндричної борони. Така борона являє собою дерев'яний циліндр із закріпленими на ньому по гвин­товій лінії зубами.

Барабан, зображений на рис. 3.8, а, нагадує одноходовий гвинт із розміщеними по гвинтовій лінії шістьма зубами. Роз- гортка такого гвинта за схемою буде трикутником, один бік якого дорівнює кроку гвинта і, а другий, перпендикулярний бік — довжині обводу барабана 2тгг. Діагональ прямокутника є розгорткою гвинтової лінії. Щоб на цій діагоналі знайти місце розміщення зубів слід поділити її на п'ять частин. Мож­на поділити на те саме число рівних частин не діагональ, а бік прямокутника, який дорівнює довжині обводу 2ш, та з точок поділу провести прямі, паралельні лінії £ до перетину їх із діагоналлю /. (

У такому самому порядку можна отримати і розгортку три­ходового гвинта (рис. 3.8, б), що являє собою прямокутник з рядом похилих ліній, паралельних діагоналі. Відстань по осі

А ї -/

Рис. 3.8. Борона «Зигзаг* та ії зубове поле: а — з одноходовим гвинтом; б — з триходовим гвинтом

гвинта від однієї похилої лінії до другої становить * = —, або

/ ,

у загальному вигляді х= дея— кількість заходів гвинта.

я

У важких і середніх боронах «Зигзаг» найсприятливішими співвідношеннями параметрів будуть такі: відстань між боро­зенками астановить 49 мм, між сусідніми зубами на раміх= 245 мм, кількість ходівк =3.

Дискові борони та лущильники

Дискові борони та лущильники обладнані робочими органа­ми у вигляді сферичних дисків. Такі диски групують звичайно в батареї, кожна з яких складається з дисків, насаджених на загальну вісь.

Відстань між суміжними дисками Ь (рис. 3.9) можна визна­чити за формулою:

Ь = 2^сф-с)і_га , (3.4)

де 2^с(0—с) - !)_{( є} хордою диска на рівні гребеня і являє собою середньопропорційну величину між ф-с) та с. При не­великих діаметрах дисків відстань між ними, встановлена за формулою (3.4), може виявитися незначною, всього 10-15 см. Це часто призводить до забивання дисків рослинними рештками. При цьому доцільно збільшувати відстань між дисками порів­няно з розрахунковими, а батареї дисків встановлювати у два

ряди так, щоб диски зад­ньої батареї розміщували­ся між слідами дисків пе­редньої батареї.

Рис. 3.9. Схема розстановки сферичних дисків

Крім того, для ефек­тивнішого обробітку диски задньої батареї слід вста­новлювати так, щоб їх опуклості були напрямлені в інший бік від опуклостей дисків передньої батареї.

Основні параметри дис­ків наведені у табл. 3.1.

Культиватори. При встановленні підрізуваль- них лап на культивато­рах, призначених для між­рядного обробітку ґрунту, дотримуються певних правил, які забезпечують повне підрізування бур'я­нів у міжряддях.

Параметр	Тракторна дискова борона	Лущильник
Діаметр диска Д мм	445	445
Радіус кривизни диска Я,мм	600	600
Кут загострення леза і	158	15°
Кут при вершині сектора <р	20° 50'	2Г50’
Кут атаки диска А,	до 23°	до 35°
Відстань між суміжними дисками, мм	170	165-250

Крайні робочі органи культиваторів, що обробляють грунт біля рядків культур, розміщують від них на відстані захисної зони. Безпосередньо біля рядків культур обробіток виконують однобічними плоскорізальними лапами. Центральну частину між­ряддя обробляють звичайно двобічними підрізу вальними лапа­ми. Щоб запобігти забиванню культиваторів бур'янами, на них встановлюють найменшу кількість робочих органів при най­більшій ширині захвату кожного робочого органа. Для повно­го знищення бур'янів підрізувальні лапи встановлюють з пе­рекриттям, розмір якого можна визначити за формулою:

(3.5)

де £ — відстань між лапами по ходу культиватора, см; б — кут відхилення культиватора від напряму прямолінійного руху.

Оскільки оптимальне значення Ь,визначене для підрізу валь­них лап практикою, знаходиться в межах 400-500 мм, а кут 5 = 7-9“, то величинас дляпідрізувальних лап повинна стано­вити =400-^7° = 400-0,12 = 48 мм =500-#9° = 500 ОД6=

= 80 мм.

На практиці у межах захисної зони (в рядках лісових куль­тур) за ґрунтом доглядають іноді вручну (сапами). Останнім часом на культиваторах застосовують спільне розміщення різ­них видів робочих органів, які забезпечують догляд за ґрунтом у міжряддях і рядках (рис. ЗЛО, а, б).При проектуванні схе­ми розміщення лап треба враховувати ширину захвату культи­ватора й узгоджувати її з шириною захвата посівного або са­дильного агрегату.

Між двома суміжними проходами посівного або садильного агрегату утворюється стикове міжряддя, яке навіть за умови дотримання прямолінійності руху агрегату не буде мати по

Рис. 3.10. Схема розміщення підрізних лап культиваторів та голчастих дисків при догляді: а — за лісовими культурами, створеними груповим посівом;

6 — за рядовими культурами

всій довжині однакову ширину. Щоб запобігти пошкодженню культур стикові міжряддя треба обробляти за два проходи куль­тиватора, при цьому ширина посівного або садильного агрега­ту і культиватора повинні збігатися.

Розпушувальні лапи культиваторів у поздовжньому і попе­речному напрямах розміщують так, щоб було виключено або зведено до мінімуму забивання простору між розпушувальними лапами бур'янами та ґрунтом (рис. 3.11). Напрям дії сили 72, з якою нижній кінець розпушувальної лапи діє на ґрунт

і по якій поширюється сколювання ґрунту, відхилений від нор­малі А/ на кут тертя <р. Сколювання ґрунту у зазначеному нап­рямі пов'язане з одночасною появою тріщини попереду лапи. Напрям основної тріщини у ґрунті визначається перетинами

а)

Н₁іН₂,які розміщені під кутом—симетрично до сили Я.

Зважаючи на ці міркування, можна вивести формули для виз­начення відстані між лапами в ряду Ата між рядами /:

Рис. 3*11, Обґрунтування розміщення розпушувальних лап культиватора

2 а^

_{А>Ь +}. .2 ₍₃₆₎

сов(а +<р)

І > atg(cc+(p) + C, (3.7)

де Ь —ширина розпушувальної лапи, см;а—найбільша гли­бина обробітку, см;<р —кут тертя, град.;<о —кут зони руй­

нування, град.; С — виліт носка лапи, см.

Кут тертя для умов роботи, які розглядаємо, можна взяти <р=25°, кут зони руйнування(•)=40-50°.

Наведені формули можна застосовувати при розрахунках відстані між лапами у культиваторів і пружинних борін.

Приклад1. Визначити мінімально можливу відстань у ряду між вузькими розпушувальними лапами культиватора для обробітку ґрунту завглибшки 10 см. Взяти для розрахунківЬ- 2см, а=35°.

За формулою (3.6) знаходимо:

^2+--^₌₂₊20^_{= 1Мсм}. соз(35° +25°) 0,5

Приклад 2.За даними попереднього прикладу визначити мінімальну відстань між рядами лап по ходу культиватора, беручи С= 12 см.

/ = 10^(35° + 25°) + 12 = 10-1,73 +12 = 29,3 см.