Міжнародно-правова відповідальність - це сукупність правових відносин, що виникають у зв'язку з правопорушенням, вчиненим якою-небудь державою чи іншим суб'єктом міжнародного права, чи через збитки, заподіяні однією державою іншій у результаті правомірної діяльності.

Цілі міжнародно-правової відповідальності:

1) припинення порушення

2) відшкодування збитку і компенсація жертвам

3) Забезпечення дотримання норм міжнародного права

4) уникнення майбутніх порушень

Ознаками, що характеризують міжнародну відповідальність, є такі:

• 1) полягає в застосуванні до держави-правопорушниці санкцій міжнародно-правових норм;

• 2) настає за здійснення міжнародного правопорушення;

• 3) спрямована на забезпечення міжнародного правопорядку;

• 4) пов'язана з визначеними негативними наслідками для правопорушника;

• 5) реалізується в міжнародних правоохоронних правовідносинах, що виникають між державою-правопорушницею і потерпілою державою, а іноді також між державою-правопорушницею і міжнародним співтовариством.

• Суб'єкти міжнародно-правової відповідальності є тільки суб'єкти міжнародного публічного права. Як правило, це держави, інші суб'єкти міжнародного права.

Існує два види суб'єктів правовідносин, що виникають у випадку міжнародно-правової відповідальності: суб'єкти міжнародного правопорушення і суб'єкти міжнародних претензій. Відповідальність фізичних осіб за міжнародні злочини найчастіше настає за умови, що їхні злочинні діяння пов'язані зі злочинною діяльністю держави. При цьому держави, винні в здійсненні злочину, несуть міжнародну відповідальність, а фізичні особи - міжнародну кримінальну відповідальність. Термін давності - Конвенція про незастосування терміну давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства 1968 року вказує, що представники державної влади і приватні особи, винні в здійсненні зазначених злочинів і співучасті в них, несуть відповідальність незалежно від часу здійснення злочину.

Історія становлення міжнародної відповідальності

• 16-те, 17-те століття – виникають незалежні європейські держави

• Відповідальність як окреме поняття - не розроблена

• Війна як метод порушення приписів закону

• Ранні практики - заяви, зроблені державами у відповідь на пошкодження, які інші держави заподіяли державі або майну її громадян. (Західні держави привнесли в історію позови про відшкодування шкоди, якщо їх громадяни піддавалися жорстокому поводженню або не мали доступу до правосуддя).

• Середина 20-го століття - концепція державної відповідальності повинна бути застосована до всіх порушень міжнародного права

Цьому сприяли 2 події:

• 1) надання незалежності колишнім колоніальним державам після Другої світової війни(збільшення кількості держав);

•  2) поширення міжнародного права істотно зросло (міжнародне право захисту прав людини, міжнародне економічне право, екологічне право).

Статті про міжнародну відповідальність держав (ars)

• 1949 – одним із завдань Комісії з міжнародного права є кодифікація норм відповідальності держав.

До того часу:

• З кінця 19 ст. – спроби здійснення кодифікації:

В 1925 році Панамериканський Союз опублікував 30 проектів кодифікації Міжнародного права Миру, включаючи «основоположні засади міжнародного права» та «декларацію прав та обов'язків держав».

Гарвардська школа права – проект конвенції «нейтралітет з політичної точки зору» в 1929 році при підготовці до Гаазької конференції в 1930 р.

• В 1953 році Генеральна Асамблея ООН звернулась до Комісії з міжнародного права для проведення «кодифікації принципів міжнародного права, які регулюються відповідальність держав»

• 1975 рік – Комісія з міжнародного права прийняла рішення про структуру проекту статей - 1) походження міжнародної відповідальності, 2) зміст, форми і обсягу міжнародної відповідальності 3) врегулювання спорів та імплементації міжнародної відповідальності

• 2001 рік – Генеральна Асамблея довела їх до відома урядів, «високо оцінивши їх значення»

Види позовів (претензій)

• Прямі претензії (direct claims) - Держава проти Держави (до Міжнародного суду ООН)

• Непрямі претензії (indirect claims)- Держава від імені конкретних осіб проти іншої Держави (внутрішні засоби правового захисту повинні бути вичерпані)

Змішані претензії (mixed claims) - Держава від імені індивідів та свого імені проти іншої держави

Основні елементи правопорушення

• Стаття 2 ARS

• Коли поведінка держави виражається дією або бездіяльністю:

1) Пов'язана з державою у відповідності з міжнародним правом (суб'єктивний елемент)

2) являє собою порушення міжнародного зобов'язання держави (невиконання, неналежне виконання взятого на себе відповідно до норм міжнародного права зобов'язання) (об'єктивний елемент) (особливість правової відповідальності - її неавтономний характер).

• Повинна бути сукупність цих двох елементів

• Акт повинен регулюватися міжнародним правом (недоречно характеризувати акт відповідно до внутрішнього законодавства, ст. 3, ARS)

Порушення міжнародного зобов’язання держави повинні випливати з:

• договірних зобов'язань;

• недоговірних зобов'язань, звичаєвого права

• Загальних принципів права

• Cт. 12-13 ARS – «Порушення державою міжнародно-правового зобов'язання має місце, коли діяння даної держави не відповідає тому, що вимагає від нього дане зобов'язання, незалежно від його походження або характеру». «Ніяке діяння держави не є порушенням міжнародно-правового зобов'язання, якщо це зобов'язання не зобов'язує дану державу під час вчинення діяння.»

• Ст. 14 – Час вчинення правопорушення:

• Порушення міжнародно-правового зобов'язання діянням держави, що не що носить тривалого характеру, відбувається в той момент часу, коли діяння вчиняється, навіть якщо його наслідки тривають.

• Порушення міжнародно-правового зобов'язання діянням держави, що носять тривалий характер, триває протягом усього періоду, під час якого це діяння триває і залишається таким, що не відповідає міжнародно-правовим зобов'язанням.

• Порушення міжнародно-правового зобов'язання, що вимагає від держави запобігти настанню певної події, відбувається, коли дана подія відбувається, і триває протягом усього періоду, під час якого ця подія триває.

• Ст. 15 – серія дії чи бездіяльності – визначається як протиправне, коли відбувається дія або бездіяльність, яка, взята разом з іншими діями чи бездіяльністю, є достатньо для того, щоб скласти міжнародно-протиправне діяння.

• Причинний зв’язок?

• Шкода – не є обов’язковим елементом для настання державної правової відповідальності (за винятком, якщо це вказано в самому зобов'язанні)

• Вина - не вимагається (також не є обов'язковим елементом), за винятком, якщо основне зобов'язання передбачає настання відповідальності за наявності вини.