Розділ 8

Машини і апарати для захисту лісу від шкідників та хвороб

Загальні відомості

Для захисту лісів і лісонасаджень від шкідників та хвороб застосовують лісогосподарські, механічні, біологічні та інші заходи.

Лісогосподарські заходи зводяться до створення здорових лі­сонасаджень, добре організованого догляду за лісом та збері­гання заготовлених лісоматеріалів, а також проведення не­обхідних лісомеліоративних заходів, своєчасного збирання пошкоджених бурями та пожежами дерев тощо.

Механічні заходи боротьби передбачають збирання комах та їх личинок за допомогою різноманітних прийомів: ручне збирання, спорудження ловильних канав, застосування елек­троосвітлювальних пристроїв у нічний час та ін.

В основі біологічного методу лежить використання для бо­ротьби зі шкідливими комахами їх ворогів із тваринного та рослинного світу (тварин, птахів, паразитичних комах, бак­терій, грибів).

Хімічний захід боротьби полягає у знищенні шкідників різни­ми хімічними речовинами: обприскуванні отруйною рідиною, об­пилюванні порошкоподібною отрутою, обкурюванні (фумігації), газуванні аерозолями, згодовуванні отруйних принад.

З усіх заходів боротьби зі шкідниками і хворобами лісу найпоширенішим є хімічний. У лісогосподарській та лісо­меліоративній практиці найбільш ефективна боротьба зі шкід­никами лісонасаджень полягає в обприскуванні та обпилюванні. Часто застосовують і обкурювання (фумігацію) ґрунту газом для очищення його від личинок хруща та інших шкідників. Хімічні методи застосовують також для боротьби з бур'яна­ми. Отруйні речовини для обприскування застосовують у виг­ляді розчинів, суспензій, емульсій, аерозолей (туманів) та екстрактів.

При обпилюванні отрута наноситься на заражені рослини у вигляді дрібного порошку або пилу. Для фумігації ґрунту в ньо­го певним способом вносять отруту, яка, поступово випарову­ючись, насичує парами шари ґрунту і знищує шкідників, що в ньому перебувають.

Класифікація машин і апаратів

На виробництві використовують ранцеві, тракторні та аеро- обприскувачі.

Ранцеві обприскувачі з налитою в них рідиною мають ма­су близько 20 кг, робітники носять їх за спиною на наплічних ремінцях. Рідину виштовхують із розприскувачів ручними на­сосами: поршневими, діафрагмовими або іншими.

Тракторні обприскувачі можуть бути начіпними або причіпни­ми. Начіпні монтуються безпосередньо на тракторі або навішу­ються на його навіску. Причіпні працюють в агрегаті з трактором.

Аерообприскувачі встановлюють на літаках та вертольотах.

Обпилювачі групують за тими самими ознаками, що й об­прискувачі .

Фумігатори, що подають отруйну рідину у ґрунт, бувають ручними (інжектори) та механічними.

Протруйні машини призначені для обробки насіння отру­тохімікатами перед сівбою з метою знищення збудників хвороб на його поверхні (вкриваючи його розчинами або порошками отрутохімікатів).

Машини для розкидання отруйних принад використову­ються при знищенні шкідливих комах (сарани тощо).

Основні частини обприскувачів

Обприскувачі складаються із таких основних частин: резер­вуара для рідини, насоса (іноді вентилятора), трубопроводів, розприскувачів-наконечників, передавальних механізмів та інших частин.

Резервуари для отруйної рідини мають різну місткість (від 10 до 2000 л). їх звичайно виготовляють із листової сталі, пластиків. Щоб запобігти корозії всередині, вони покривають­ся антикорозійними лаками, а зовні-масляною фарбою. Рідина в резервуарі безперервно перемішується за допомогою ме­ханічних мішалок або іншими способоми. Механічна мішал­ка складається з лопаток, закріплених на валу, якому

надається обертовий рух через передавальний механізм від ва­ла відбору потужності трактора. Використовуються також гідромішалки, коли в резервуар під тиском подають частину рідини.

На сучасних обприскувачах встановлюють насоси кількох типів: плунжерні, поршневі, вихрові, шестерінчасті. Пор­шень плунжерного насоса або плунжер не торкається стінок циліндра, а ущільнення між ним і циліндром досягається за допомогою сальників. Розрізняють плунжерні насоси одно­циліндрові та багатоциліндрові.

Особливості будови і схема дії плунжерного насоса з двома спареними циліндрами, що працюють почергово, наведені на рис. 8.1. Рідина засмоктується плунжерами з резервуара З

Рис. 8.1. Схема будови плунжерного насоса подвійної дії:

1 — плунжер; 2 — засмоктувальні клапани; 3 — резервуар обприскувача; 4 — засмоктувальна труба; 5, 6 — циліндри; 7 — повітряний ковпак; 8 — нагнітальні клапани; 9 — манометр; 10 — розподільний трубопро­від, 11 - триходовий кран; 12 — пружина запобіжного клапана;

13 — регулювальний гвинт; 14 — контргайка; 15 — трубопровід;

16 — зворотний трубопровід; 17 — корпус запобіжного клапана;

18 — кульовий клапан; 19 — сідло запобіжного клапана; 20 — сальникові гайки; 21 — сідло клапана; 22 — труба; 23 — фільтр

2

N

через засмоктувальні клапани 2 по трубі 4 у циліндри 5 і 6 на­соса. З циліндрів рідина потрапляє у повітряний ковпак 7 че­рез нагнітальні клапани 8. Повітряний ковпак з'єднаний з ма­нометром 9 розподільним трубопроводом 10, а через триходовий кран 11 і зворотний трубопровід 16 — з резервуа­ром 3 ■ Триходовий кран 11 дає змогу спрямувати частину ріди­ни або весь її потік по трубопроводу 16 у резервуар. З підви­щенням тиску рідини вище розрахункового запобіжний клапан випускає надмірну кількість її через клапан та трубопроводи в резервуар. Манометром контролюється тиск, що створюється плунжерним насосом, а надмірний тиск зменшується запобіж­ним кульовим клапаном 18. На рис. 8.2 наведена схема будо­ви плунжерних насосів потрійної дії.

Продуктивність плунжерних насосів £) залежить від діамет­ра плунжера, кутової швидкості кривошипа, ходу плунжера та кількості циліндрів і може бути встановлена за формулою:

Рис. 8.2. Схема будови плунжерного трициліндрового насоса:

1 — корпус насоса; 2 — шарикопїдшипник; 3 — колінчастий вал; 4 — наливна маслянка; 5 — маслянка; 6 — зірочка велика;

7 — натяжний пристрій; 8 — зірочка мала; 9 — приймальний вал; 10 — сідло клапана; 11 — нагнітальний клапан; 12, 13 — верхня та нижня щоки відповідно; 14 — шток; 15 — підтисна втулка сальника; 16 — плунжер; 17 — сальник; 18 — серга штока;

19 — палець; 20 — зливна пробка; 21 — засмоктувальний клапан

_Єа*±’±*±Х

4-100

де £) — продуктивність, л/хв; сі — діаметр плунжера, см; Б — хід плунжера, см; и>— кутова швидкість, рад/с; і — кількість циліндрів; А — коефіцієнт об’ємного наповнення циліндрів на­соса (для малих насосів 0,8-0,9).

Плунжерні насоси, що встановлюють на обприскувачах, мо­жуть підтримувати тиск близько 3 МПа.

На обприскувачах застосовують поршневі насоси одинарної дії, диференційні та багатопоршневі. Поршневий насос оди­нарної дії встановлюють на ранцевому обприскувачі ОРР-1 (рис. 8.3, а).

Диференційний поршневий насос (рис. 8.3, 6) має двосту­пінчастий поршень і відповідний за розмірами двоступінчастий циліндр. Зворотно-поступовий рух поршня забезпечується кри­вошипно-шатунним механізмом. При цьому завдяки засмокту- вальному клапану 2, нагнітальному клапану 4 та повітряному ковпаку 7 рідина безперервно без пульсації подається до наг­нітальної системи. Насос розвиває тиск до 2,5 МПа і за хви­лину при 190 подвійних рухах поршня подає до ЗО л рідини.

Продуктивність поршневого диференційного насоса визна­чають за формулою

(8.2)

де £) — діаметр поршня більшого розміру, см.

За принципом роботи трипоршневий насос близький до трьох однопоршневих, що мають загальний колінчастий вал, корпус і клапанну коробку. Саме тому в усіх трьох циліндрах процес відбувається почергово за однією схемою (рис. 8.3, в). При переміщенні поршня 5 униз відкривається засмоктуваль­ний клапан З і рідина по магістралі 4 надходить у надпоршне- вий простір циліндра 6. Якщо поршень переміщується вгору, засмоктувальний клапан 3 закривається і відкривається нагнітальний клапан, унаслідок чого рідина поршнем 5 виш­товхується в нагнітальну магістраль 1.

Вихровий одпоступінчастий насос (рис. 8.4, а) складається із робочого колеса з радіальними лопатками, що обертається в корпусі зі всмоктувальними та нагнітальними патрубками. По периметру робочого колеса внутрішня запона колеса утворює кільцевий канал. На відміну від відцентрового насоса рідина

Рис. 8.3 • Схема будови поршневих насосів: а — ранцевий обприскувач ОРР-1: 1 — резервуар; 2 — кришка; З, 6 — фільтри; 4 — рухомий повітряний ковпак;

5 — шланг; 7 — брандспойт; 8 — запірний пристрій;

9. — рукоятка; 10 — тяга; 11 — циліндр; 12 — манжета;

13 — кульовий клапан; 14 — поршень; 15 — піддон поршневого насосу; б — поршневий диференційиий насос: / — приймальний штуцер; 2 — засмоктувальний клапан; 3 — двоступінчастий поршень; 4 — нагнітальний клапан; 5 — запобіжний клапан;

6. — манометр; 7 — повітряний ковпак; 8 — колінчастий вал;

9. — нагнітальний штуцер брандспойтів; 10 — камера засмоктування; 11 — камера нагнітання; в — трипоршневий насос: / — нагнітальна магістраль; 2 — нагнітальний клапан;

З — засмоктувальний клапан; 4 — засмоктувальна магістраль;

5. — поршень; 6 — циліндр; 7 — шток; 8 — захисний екран;

9. — повзун; 10 — шатун; 11 — колінчастий вал; 12 — корпус

Рис. 8.4. Схема будови насосів: а — вихровий насос: / — корпус; 2 — кришка; З — робоче колесо;

4. — регулювальна прокладка; 5 — сальник; 6 — втулка натискна; 7 — корпус підшипників; 8 — вал; 9 — сапун; 10 — иіарикопідшипник;

10. — муфта; б — шестерінчастий насос: 1 — корпус; 2 — шестірня;

З — ведучий вал; 4 — кришка; 5 — штуцер; 6 — гайка сальника; 7 — кільце сальника; 8 — набивка сальника; 9 — втулка;

9. — прокладка кришки; 11 — втулка глуха; 12 — ведений вал

при засмоктуванні від периферії спрямовується до центра. Рі­дина, що надходить на лопатки робочого колеса, відкидається у кільцевий канал, далі — у напірний патрубок. Діаметр робо­чого колеса вихрових насосів обприскувачів становить 160 мм. Кутова швидкість — 150 рад/с, робочий тиск — 0,5-0,6 МПа, продуктивність — до 180 л/хв.

На деяких обприскувачах встановлюють шестерінчасті насоси (рис. 8.4, б), основними частинами яких є пара цилінд­ричних шестерень, що перебувають у зчепленні, корпус насо­са, засмоктувальний та нагнітальний штуцери. Продуктивність шестерінчастого насоса, л/хв, з кількістю зубів від 6 до 12 можна орієнтовно визначити за формулою:

_л7^іЕУпои *ш' і) -си . / / о \

п ₌ ^пл я л/хв, (8.3)

100

де О_поч — діаметр початкової окружності ведучої шестерні, см; т — модуль зчеплення, см; Ь — ширина шестірні, см; о> — кутова швидкість ведучої шестірні, рад/с; А — об’ємний ККД насоса (0,85).

Розпилювачі-наконечники встановлюють на обприскувачах для рівномірного розпилення отруйної рідини. Розрізняють кіль­ка типів наконечників: польовий, відцентровий, пульверизацій­ний, садовий та далекобійний пожежного типу.

Польовий наконечник (рис. 8.5, а) складається з корпусу (мундштука) 1 та вкладиша із гвинтовим каналом 2. Рідина, проходячи під тиском по каналу вкладиша, набуває обертово­го руху і з силою викидається крізь отвір ковпачка у мундшту­ку, утворюючи конусний факел розпилення з вершиною в от­ворі ковпачка мундштука. Діаметр отвору у наконечника мундштука становить 1,5 мм, економічного — 1,25 мм. Переріз та кут нахилу каналу вкладиша економічного наконечника мен­ший, ніж вкладиша нормального типу. Економічний наконечник краще розпилює рідину і майже в 3 рази менше витрачає її, ніж нормальний. Довжина струменя розпиленої рідини у польових наконечників досягає 1,5 м, а ширина — 0,8-1 м. Наконечни­ки, призначені для обробки польових культур, сіянців та сад­жанців у лісових розсадниках, звичайно монтуються на одній загальній нагнітальній трубі (штанзі), встановленій горизон­тально або вертикально. Залежно від розміщення наконечників на штанзі можна використовувати їх для обприскування куль­тур зверху вниз, знизу вгору або з боку.

На рис. 8.5 зображені два типи відцентрових наконечників. Один із наконечників (рис. 8.5, б) має корпус і з циліндричною камерою, що зверху закривається кришкою 3 з отвором. Рідина надходить з напірного трубопроводу в камеру по дотичній до вертикальної циліндричної поверхні. Це спричинює завихрення та вихід рідини з камери у вигляді конічного факела.

Рис. 8.5. Розпилювачі: а — розпилювач-наконечник польового типу: 1 — корпус (мундштук); 2 — ковпачок;

З — вкладиш із гвинтовим каналом;

б — відцентровий наконечник першого типу:1—корпус (мундштук); 2 — прокладка;

3. — кришка з отвором; в — відцентровий наконечник

другого типу: 1 — корпус;

2. — вставка; 3 — заглушка;

3. — гумова прокладка; г — пульверизаційний наконечник:

1 — кронштейн; 2 — повітряна трубка; 3 — трубка для рідини;

4. — регулювальна прокладка;

5 — штуцер

Наконечник другого типу (рис. 8.5, в) складається з корпу­су 1, спеціальної вставки 2 та заглушки 3. Рідина завихрюєть­ся у просторі між заглушкою і вставкою.

Пульверизаційний наконечник (рис. 8.5, г) складається з двох трубок, змонтованих під прямим кутом одна до одної. По одній з них викидається повітряний струмінь, а по другій — засмоктується рідина. В результаті сумісної дії двох потоків здійснюється розпилення рідини.

Садовий наконечник (рис. 8.6, а) або садовий брандспойт, складається з корпусу 6, кришки 5, корпусу з гумовою проклад­кою 3 та вкладиша з гвинтовим каналом 1. Корпус наконечника нагвинчується на трубку 7, вкладиш закріплений на штоку 8, протилежний кінець якого закінчується ручкою 12. Повертаю­чи ручку, вкладиш 1 з гвинтовим каналом можна відсувати від кришки 5 або наближати до неї впритул. При цьому широкий конус розпилу звужується, і коли вкладиш відходить від отво­ру на певну відстань, наконечник починає викидати вузький далекобійний струмінь. Це дає змогу швидко регулювати висо­ту та ширину струменя розпилення рідини при обприскуванні крони. До додаткового регулювального пристрою належить комплект дисків з діаметром отворів від 1,5 до 4 мм (через кожні 0,5 мм). Встановивши один з таких дисків між вклади­шем та диском наконечника, можна досягати потрібної витра­ти рідини за одиницю часу.

Садові брандспойти працю­ють при тиску рідини від 2,5 до З МПа та створюють струмінь розпилення довжиною до 5-8 м. На одному обприскувачі вста­новлено два брандспойти, кож­ний з яких закріплюється на кінці десятисантиметрового гу­мового шлангу.

Наконечники пожежного ти­пу, що утворюють струмені ріди­ни довжиною до 10 м і більше, застосовують на тракторних садо­вих та лісових обприскувачах (рис. 8.6, б).

а

Рис. 8.6. Розпилювачі- брандспойти: а — садовий: і — вкладиш; 2 — конічне кільце; З — гумова прокладка; 4 — диск; 5 — криш­ка; 6 — корпус наконечника; 7 — трубка; 8 — шток вкла­диша; 9 — трійник; 10 — гумо­вий шланг; 11 — сальник;

12 - ручка: б — дальиобійний пожежного типу; 1 — ковпачок; 2 — корпус; 3 — заглушка;

4 — вентиль; 5 — гумовий шланг

Усі розглянуті типи наконеч­ників можна застосовувати для обприскування лісових насад­жень висотою до 10 м.

Комбінований розпилювач монтують на комбінованих маши­нах (обприскувачі, обпилювачі). Рідинний розпилювальний нако­нечник цього розпилювача вмі­щується у центрі вихідного отво­ру труби, по якій відцентровий вентилятор пропускає повітряний потік зі швидкістю до 80 м/с. При використанні такого нако­нечника витрата отрути зменшує­ться більш ніж удвічі.

Ежектор — це водострумин­ний насос для заповнення резер­вуара обприскувача отруйною рідиною (рис. 8.7). Він складає­ться з воронкоподібного корпусу

1. з нагнітальною насадкою 2 та двох шлангів 3, 4. Шланг 3 спо­лучений з нагні-тальним трубоп­роводом плунжерного насоса, вільний кінець шланга 4 підведе­но до резервуару через фільтр.

Рідина подається насосом у шланг З та

з силою виходить через вузький отвір насадки у корпусі, захоплюючи основну масу рідини з ємності. Продуктивність ежектора — 100-200 л за хвилину.

Вентилятори, що встановлюють на деяких обприскувачах, ще більше роз­пилюють рідину, що викидається роз- пилювачами-наконечниками, а також збільшують довжину струменя.

Рис. 8.7. Схема роботи ежектора:

1 — корпус ежектора; 2 — нагнітальна насадка;

Вихідна швидкість повітряного потоку

із сопла вентиляторних обприскувачів становить 40-90 м/с.

Огляд конструкцій обприскувачів

Обприскувач ОРР-1 (див. рис. 8.3, а) ранцевий з ручним приводом застосо- 3 — нагнітальний шланг; вують переважно у лісорозсадниках на ⁴ ~ шланг подавання невеликих ділянках та молодих садах, Р^{г ини 6} Р^езеР^вУ^аР а також у місцях, де не можна використати продуктивніші ма­шини.

Обприскувач складається з резервуара поліетиленового, поршневого насоса, шланга, брандспойта з розпилювальним наконечником. Нижня частина рухомого ковпака 4 є поршне­вим насосом. Попередній тиск у повітряному ковпаку створю­ють за допомогою рукоятки 9. При переміщенні повітряного ковпака 4 разом з поршнем 14 вгору під поршнем створюється розрідження і рідина з резервуара 1 надходить у циліндр 11. Під час переміщення ковпака вниз простір між поршнем і циліндром ущільнюється манжетою 12, рідина під тиском відкриває кульовий клапан 13 і надходить у повітряний ков­пак, стискуючи повітря. При відкриванні запірного пристрою робоча рідина, що перебуває під тиском у повітряному ковпа­ку, надходить у брандспойт 7 і розпилювальним наконечником розпилюється в атмосфері. Корисна місткість резервуара —

6. л, робочий тиск — до 3 МПа.

Обприскувач ОМР-2 (рис. 8.8) дрібнокраплинний ранцевий призначений для боротьби із деревною та чагарниковою неба­жаною рослинністю, а також шкідниками і хворобами лісу.

1

Рис. 8.8. Обприскувач дрібнокраплинний ранцевий ОМР-2:

1 — рама; 2 — двигун; З — колесо вентилятора;

4. — корпус вентилятора; 5 — запальна свічка; 6 — трубка;

6. — бак для розчину; 8 — пас; 9 — шланг; 10 — шланг гофрований;

9. — амортизатор; 12 — кран; 13 — корпус розпилювача;

14. — розпилювач

Використовують його у лісорозсадниках, полезахисних смугах та на інших об'єктах.

Обприскувач ОМР-2 має таку будову. Двигун 2приводить в обертовий рух колесо3вентилятора. Потік повітря з венти­лятора через гнучкий шланг10надходить у корпус13розпи­лювача14і одночасно по трубці6у бак 7 з розчином. У наслідок підвищеного тиску повітря розчин з бака надходить у розпилювач. Цьому також сприяє гідростатичний тиск рідини. Повітряний потік, що створюється вентилятором, викидає рідину з розпилювача у дрібнокраплинному стані. Це значно зменшує витрати рідини та збільшує струмінь розприскування.

Підживлювач-обприскувач універсальний ПОУ (рис. 8.9) використовують для внесення водного аміаку у ґрунт під час оранки та передпосівного обробітку, підживлення просапних культур у період вегетації, боротьби з бур'янами за допомогою гербіцидів, суцільним та рядковим обприскуванням і боротьби зі шкідниками та хворобами культур за допомогою отру­тохімікатів.

Основними вузлами ПОУ є два резервуари, шестерінчастий насос, засмоктувальна та напірна комунікації, універсальна штанга з робочими органами й заправний пристрій. Обприску­вач приводиться у дію від вала відбору потужності.

Схема робочого процесу така: з резервуарів 1 ї 15,з'єдна­них трубопроводом9,через триходовий кран18та фільтр17 рідина надходить у шестерінчастий насос20й нагнітається че­рез регулятор витрати рідини23у штангу24 зрозпилювачем25відцентрової дії. Регулятор23дає змогу змінювати кількість рідини, що надходить у штангу24.За показаннями манометра можна визначити тиск рідини у штанзі. Рідина, що перебуває у баках, перемішується гідромішалками8.Для при­ведення у дію та регулювання швидкості руху рідини в каналі

клапан; 3, 18 — триходові крани; 4 — газоструминний вакуумапарат; 5 — вихлопна труба двигуна; 6 — запобіжний клапан; 7 - механічний показник рівня; 8 — гідравлічна мішалка;

9. — сполучений рукав; 10 — канал гідромішалки; 11 — вентиль;

9. — регулятор тиску; 13 — манометр; 14 — рукав переливний;

16 — рукав забірний; 17 — фільтр; 19 — трубопровід засмоктувальний; 20 — насос засмоктувальний; 21 — трубопровід напірний; 22 — манометр; 23 — регулятор витрати рідини;

24. — штанга; 25 ~ розпилювач

10 служить вентиль 11. Включений у напірну комунікацію ре­гулятор тиску 12 з манометром 13 дає змогу регулювати тиск рідини, а також перепускати надмірну кількість у засмокту- вальний трубопровід 19,

Резервуари заповнюють рідиною за допомогою газостру­минного вакуум-апарата 4, встановленого на вихлопній трубі 5 трактора. Рідина засмоктується по забірному рукаву 16 через триходовий кран 18. При заповненні баків рідиною спливає поплавковий клапан, перекриваючи всмоктувальну трубу ваку­ум-апарата, і подавання рідини припиняється. Аміачну воду подають через спеціальні підживлювальні трубки, що встанов­люють на штанзі обприскувача. При обприскуванні садів і лісо- насаджень використовують дві штанги з брандспойтами. При цьому для одержання високого тиску рідини встановлюють більш потужний трипоршневий насос.

Ширина захвату обприскувача у польовому варіанті — 10 і

14. м. Агрегатується з тракторами класів 0,9, 1,4 та 3,0.

Підживлювач-обприскувач малооб'ємний ПОМ-бЗО вико­ристовують для малооб'ємного обприскування багаторічних на­саджень і польових культур. Основними його частинами є ра­ма, бак для розчину хімікатів з гідравлічною мішалкою, насос, дискові розбризкувачі, вентиляторний пристрій, регулювальна та контрольна апаратура, а також пристрій для самозаправлен- ня. Варіант для обробітку низькорослих культур - ПОМ-бЗО-2, обладнаний штангою. Привід усіх механізмів здійснюється від вала відбору потужності трактора. Ширина захвату машини у багаторічних насадженнях становить до 4 рядів, а польових культур — 15-20 м, продуктивність за годину відповідно

6. га та 12,0 га. Агрегатується з тракторами класу 1,4, 3,0 та

4,0.

Обприскувач начіпний ОН-400-3 (рис. 8.10) призначений для хімічної боротьби зі шкідниками, хворобами і бур'янами у лісових розсадниках, лісосмугах, садах, на виноградниках і ягідниках, розміщених на рівнинах і схилах крутизною до 7°. Обприскувач ОН-400-3 є однією з модифікацій обприскувачів ОН-400. Завдяки встановленому потужному вентилятору за­безпечує дисперсію рідини отрутохімікатів та рівномірне нане­сення їх на рослини або ґрунт.

ОН-400-3 належить до малооб’ємних обприскувачів, які розпи­люють робочу рідину високої концентрації на краплини розміром 50-250 мкм і вносять її на посівах польових культур дозами 10- 250 л/га, а в багаторічних насадженнях — 100-500 л/га. Основні

Рис. 8,10. Обприскувач начіпний ОН-400-3:

1 — клапан; 2, 8, 14, 15, 20, 23 — рукава; 3 — бак; 4 — ежектор;

4. — перемикач; 6 — кришка; 7 — фільтр заливний; 9 — покажчик рівня рідини у баку; 10 — пульт керування; 11 — рукава високого тиску гідроциліндра; 12 — манометр; 13 — роздільно-демпферний пристрій; 16 — розпилювальне сопло; 17 — вентилятор; 18 — насос;

19. — запобіжний клапан; 21 — засмоктувальний фільтр;

22 — гідромішалка; 24 — відстійник; 25 ~ дозатор

частини обприскувача — це рама, бак 3, насос 18, засмоктуваль­ний рукав з фільтром 2, пульт керування 10, ежектор 4, роз­пилювальне сопло 16, вентилятор /7 та пристрій для спряму­вання краплинно-повітряного потоку на оброблювальні рослини зміною положення кожуха вентилятора за допомогою гідроциліндра. Бак 3 виготовляють зі склопластика або поліетилену. У верхній його частині е заливна горловина, зак­рита кришкою 6, та ежектор для заправлення розчинами отру­тохімікатів, а в нижній — гідромішалка та отвір, крізь який рідина потрапляє у засмоктувальний фільтр 21 і насос 18. На­сос поршневого типу потрійної дії з подаванням рідини до 65 л/хв. Засмоктувальний рукав 2 використовується для зап­равки бака рідиною за допомогою ежектора. Розпилювальне сопло 16 монтується на вихідній частині вентилятора 17. Приведення у дію насоса і вентилятора здійснюється від вала відбору потужності трактора. Ширина захвату агрегату — 50-70 м. Агрегатується з тракторами класів 0,9 та 1,4.

Агрегат лісовий хімічний АЛХ-2 (рис. 8.11) використовують для хімічної боротьби зі шкідниками, хворобами і бур'янами у природних і культурних лісонасадженнях та парках у рівнин­них та гірських умовах. Обробіток можна проводити розчина­ми, емульсіями і суспензіями. Основними збірними одиницями машини є рама, бак, насос, регулятор тиску, триходовий кран та змінні робочі органи — аеромонітор, автомонітор та ін’єк- тор. При самозаправці насос 14 засмоктує рідину за допомогою рукава / і через триходовий кран 17 та фільтр 15 подає її за допомогою рукава 13 до регулятора тиску 10, а далі у бак 5. Заправляти агрегат можна також за допомогою інших засобів крізь горловину 6 і фільтр 7. Під час обробки насаджень та внесенні отрутохімікатів у ґрунт рідина з бака 5 через відстійник 3, триходовий кран 17 і фільтр 15 подається насо­сом 14 до регулятора тиску. Звідти певна кількість рідини спрямовується до робочих органів через відкритий пробковий кран 11 і приєднувальний пристрій 12, а решта надходить до манометра 9 і далі до гідромішалки 4. Надмірна кількість ріди­ни скидається у бак. У передній частині рами є кронштейни

2-

Рис. 8.11. Кінематична схема агрегату лісового хімічного АЛХ-2: 1, 2, 13 і 16 — рукава; 3 — відстійник; 4 — гідромішалка; 5 — бак;

6 — горловина; 7,15 — фільтри; 8 — роздільно-демпферний пристрій; 9 — манометр; 10 — регулятор тиску; 11 — пробковий кран; 12 — приєднувальний пристрій; 14 — насос; 17 — триходовий кран; І, II, III — змінні робочі органи відповідно: аеромонітор,

автомонітор г гнєктор

для навішування агрегата на трактор, а на протилежній час­тині три вушка для приєднання робочого органа. Зверху на рамі закріплений бак з поліетилену, що має горловину 6 зі вста­новленим фільтром 7, а також поплавок зі стрілкою та шкалою для визначення рівня рідини. Насос 14 кріпиться на рамі і при­водиться у дію від вала відбору потужності трактора. Рідина в насос надходить через фільтр /5. У корпусі регулятора тиску 10 розміщується дросельний ежекторний пристрій, за допомо­гою якого обприскувач дистанційно переключають на потрібний режим роботи, налагоджують і автоматично підтримують в ньому необхідний тиск рідини, що подається до робочих ор­ганів. Тиск контролюється манометром 9, який встановлено на роздільно-демпферному пристрої, що пом’якшує гідравлічні удари при різких змінах тиску. Триходовий кран 17 призначе­ний для переключання потоку рідини. Три змінні робочі орга­ни машини забезпечують використання її у різних умовах.

Аеромонітор (рис. 8.12, а) використовують для дрібнокрап- линного обприскування деревних насаджень заввишки до 25 м. Він складається із рами 2, що навішується на раму трактора, вентилятора та струменеутворювального пристрою. Вентиля­тор приводиться у дію від вала відбору потужності трактора через двоступінчастий редуктор. Струмінь робочої рідини фор­мують і подають на оброблюваний об’єкт за допомогою струме­неутворювального пристрою, що складається з конфузора 5 та трубки із жеклером. На кінці трубки нагвинчений штуцер 6 для приєднання рукава 7, по якому надходить робоча рідина. Конфузор (у вигляді круглого сопла) закріплено до патрубка вентилятора. Повітряний потік, проходячи через конфузор, під­хоплює рідину, що надходить у жеклер, подрібнює її та перено­сить на оброблювальні рослини. За допомогою гідроциліндра, зірочки ланцюгової передачі та натяжного пристрою тракто­рист з кабіни може змінити положення конфузора.

Автомонітор (рис. 8.12, 6) застосовують для крупнокрап- линного обприскування бур'янів, а також профілактичної об­робки сіянців і саджанців. Він складається із рами 1, штанг 5

з розпилювачами З і шлангів 7. На рамі встановлено чотири розсувних штанги, довжину яких можна змінювати та фіксува­ти гвинтами 2, а також змінювати кут їх установки, закріплю­ючи штанги за допомогою пальців та секторів. На кінцях штанг є поворотні планки 4, на кожній з яких встановлено по два розпилювачі відцентрового типу.

Рис. 8.12. Робочі органи агрегату лісового хімічного АЛХ-2: а — аеромонітор: / — триходовий кран; 2 — рама; З — робоче колесо; 4 — патрубок; 5 — конфузор; 6 — штуцер; 7 — рукав; 8 — бак;

6 — автомонітор: / — рама; 2 — гвинт; 3 — розпилювач;

4 — поворотна планка; 5 — штанга; в — сектор; 7 — шланг;

8 — кран; в — іи’єктор: 1 — корпус; 2 ~ розпилювальний пристрій; 3 — шланг; 4 — розпилювач; 5 — роздавальна коробка

Ін'єктор (рис. 8.12, в) призначений для внесення пестицидів під час оранки ґрунту під лісові культури, а також при перео­рюванні міжрядь. Він складається з однокорпусного плуга, розпилювальних пристроїв 2, роздавальної коробки 5 та шлангів 3. Спереду корпусу на рамі закріплено розпилюваль­ний пристрій, в середині якого встановлено по два розпилюва­ча відцентрового типу. Розпилювачі наносять пестициди на по­верхню ґрунту, а плуг загортає їх разом із пластом на потрібну глибину.

Більшість обпилювачів мають такі основні частини: бункер для отрутохімікатів, подавальний механізм, генератор повітря­ного потоку (вентилятор), розпилювальний пристрій, переда­вальний механізм та несучу конструкцію.

Бункери мають різну форму, а їх місткість коливається від 1 до 300 дм³.

Подавальні механізми і мішалки встановлюються у бункері або у змішувальній камері і слугують для перемішування та подавання до вентилятора отрутохімікатів. Мішалки запобіга­ють злипанню та зависанню отрутохімікатів у бункері. На більшості сучасних механічних обпилювачів встановлюють шнекові подавальні механізми, що забезпечують найбільш рівномірну подачу.

Генератори повітряного потоку слугують для створення повітряного потоку у розпилювальному пристрої. Найчастіше застосовують вентилятори відцентрового типу. Швидкість створюваного повітряного потоку досягає 80 м/с. Для ство­рення таких швидкостей колесо вентилятора повинно мати ку­тову швидкість до 400 рад/с.

Розпилювальні пристрої звичайно складаються із трубопро­вода та наконечників, які мають циліндричну, щілиноподібну та інші форми.