Boyko_O_D_Istoriya_Ukrayini

Відносини України з державами СНД

щений порядок зміни громадянства, що стало і»и > піним кроком у налагодженні добросусідських в:дноеип, ш і і чи­

весні 2000 р. відбувся робочий візит Президента Україн и Л. Кучми до Республіки Білорусь, під час якого б у л и ви рішені проблеми взаєморозрахунків, а також ратифікації Договору про державний кордон між Україною та Роспуп лікою Білорусь.

Налагодження тісних контактів сприяло розгортай ню процесів взаємного інвестування: на території Білорусі діють створені Україною 150 підприємств, а в Україні - 40 білоруських. У міждержавних відносинах України і Молдови принципово важливими наприкінці 90-х років XX ст. були такі проблеми:

—визначення державного кордону (в 1994 р. було підписано Договір між Україною та Молдовою про взаєм­ не визнання кордонів, але спільна комісія з питань делімітації розпочала свою роботу тільки 1996 р. і узго­ дила лише десяту частину кордону, що проходить по фар­ ватеру Дністра);

—вирішення питання про будівництво порту на р. Ду­ най поблизу Джуржулешти;

—визначення долі 259 об'єктів, що перебувають на території України, але є власністю Молдови (санаторії, пансіонати, бази відпочинку й підприємства в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, загальною вар­ тістю 453,8 млн крб. у цінах 1991 p.);

—врегулювання питання про функціонування заліз­ ниці (7 ділянок молдавської залізниці проходять через територію України).

Досить жваво розвивалося торгово-економічне парт­ нерство, однак дедалі помітнішою стає переорієнтація Молдови на Росію та Румунію. Товарообмін України з Молдовою на початку 1994 р. становив лише 10%, тоді як з Росією Молдова мала 50%, а частка Румунії за корот­ кий час досягла 8%.

У серпні 1999 р. під час офіційного візиту в Україну Президента Молдови П. Лучинські було укладено україн­ сько-молдовський Договір про державний кордон та До­ датковий протокол до нього про передачу у власність України ділянки автомобільної дороги Одеса — Рені в районі населеного пункту Паланка. Напередодні цієї події завершилося врегулювання питання щодо власності на об'єкти залізничного транспорту.

На прохання молдовської сторони Україна погодила­ ся на миротворчу місію і виступила як країна-гарант та посередник у врегулюванні придністровського конфлікту.

В останні роки надано імпульсу процесові співро­ бітництва з країнами СНД азіатського регіону. Перелом­ ним став 1995 p.:

—у квітні було укладено Меморандум про тристо­ роннє співробітництво між Україною, Туркменістаном та Ісламською Республікою Іран;

—у червні підписано Договір про поглиблення еконо­ мічної інтеграції між Україною та Республікою Узбекис­ тан, а також угоди про співпрацю в галузі культури, на­ уки, охорони здоров'я, спорту, туризму, інформації;

—у вересні підписано низку важливих документів з Казахстаном міжурядову Угоду про співробітництво в

галузі науки і технології, Угоду між міністерствами обо­ рони в галузі військової освіти, Угоду між міністерствами соціального захисту населення обох країн про співро­ бітництво в галузі пенсійного забезпечення тощо.

У червні 1996 р. укладено повномасштабний Договір про дружбу та співробітництво між Україною та Республі­ кою Киргизстан, а також пакет угод про принципи співробітництва в галузі виробництва і поставок авіаційної техніки в 1996—2001 pp. тощо.

Отже, двосторонні відносини України з країнами СНД розвиваються досить плідно і динамічно, забезпечуючи реалізацію національних інтересів нашої держави. Ці від­ носини в політичній сфері сприяють вирішенню пробле­ ми кордонів, врегулюванню питань щодо спадщини СРСР, гарантуванню безпеки країни; в економічній сфері забез­ печують стабільність поставок енергоносіїв в Україну та транзиту товарів через території інших держав, активізу­ ють процес виробничої кооперації, інтенсифікують зов­ нішньоторговельні операції; у гуманітарній сфері сприя­ ють культурному та науковому співробітництву, регулюють питання громадянства, здобуття освіти рідною мовою, за­ безпечення доступу населення до засобів масової інфор­ мації тощо.

Однак далеко не всі проблеми двостороннього співро­ бітництва вже остаточно врегульовано. Ще потрібно ви­ рішити питання кордонів, взаємних боргів, взаємовигід­ них умов торгівлі тощо. Попереду тривала копітка робо­ та на дипломатичній ниві, робота, спрямована на збли ження позицій, збалансування інтересів, пошук компро місу.

Україна перебуває на вирішальному етапі своєї І сто рії. її майбутнє цілком залежить від далекоглядності ти рішучості лідерів, толерантності та зваженості в діях ріп них політичних сил, єдності та віри у свої сили.

Термінологічний словник

Абсолютизм — необмежена самодержавна влада, деспотична форма державного правління, яка грунтується на сваволі правителя (царя, імператора, короля) і за якої досягається надзвичайно високий ступінь централізації державної влади.

Автономія — самоврядування певної частини держави, що здійс­ нюється в межах, передбачених загальнодержавним законом (Конс­ титуцією)

Авторитаризм — антидемократична та антиправова концепція і практика здійснення влади; політичний режим, якому притаманні зо­ середження в руках однієї людини або невеликої групи осіб необме­ женої влади, повна відсутність або абсолютна фіктивність представ­ ницьких інститутів та системи поділу влади.

Агресія — у сучасному міжнародному праві будь яке незаконне, з погляду Статуту ООН, застосування сили однієї держави (чи групи дер­ жав) проти іншої, яке має на меті загарбання території, ліквідацію або обмеження політичної незалежності, насильницьке підкорення наро­ ду (нації)

Анархізм — ідейно-теоретична та суспільно-політична течія, в основі якої — заперечення державного управління суспільством; не­ визнання авторитету, порядку дисципліни; свавілля

Анексія — насильницьке приєднання, загарбання однією держа­ вою всієї (або частини) території іншої держави.

Антропогенез — процес виділення людини з тваринного світу, олюднення мавпи під впливом суспільної практики.

Ареал — зона поширення видів тварин, рослин, корисних копа лин, мов, діалектів тощо

( в т р а т а т р а д и ц і й , м о в и т о щ о ) р а н і ш е с а м о с т і й н о г о н а р о д у ( е т н о с у ) ч и

Валова продукція — п о к а з н и к , що х а р а к т е р и з у є з а г а л ь н и й обсиі

в и р о б н и ц т в а п р о д у к ц і ї н а ц і о н а л ь н о ї е к о н о м і к и , о к р е м и х п р о м и с л о в и х чи с і л ь с ь к и х п і д п р и є м с т в у г р о ш о в о м у о б ч и с л е н н і .

Вектор — в е л и ч и н а що х а р а к т е р и з у є т ь с я р о з м і р о м і н а п р я м о м Волюнтаризм — п о з и ц і я с у б ' є к т а п о л і т и к и з г і д н о з я к о ю г о л о в

н и м и ч и н н и к а м и д о с я г н е н н я п о с т а в л е н о ї м е т и є в о л я , о с о б и с т і у с т р е м ­ л і н н я т а п о л і т и ч н і н а м і р и .

Генезис— п о х о д ж е н н я , в и н и к н е н н я , п р о ц е с у т в о р е н н я

н я г е о г р а ф і ч н и х ч и н н и к і в — п р о с т о р о в о г о р о з т а ш у в а н н я к р а ї н и , р о з

л ю д и н и я к д о н а й в и щ о ї ц і н н о с т і , з а х и с т п р а в а о с о б и с т о с т і н а с в о б о д у

п і л ь с т в а , з а с н о в а н а н а в и з н а н н і н а р о д у о с н о в н и м д ж е р е л о м і ш н д и т и п д е р ж а в и hkj д е к л а р у є і в т і л ю є н а п р а к т и ц і п р и н ц и п и н а р о д о и м и д

д я , п р а в а і с в о б о д и і р о м а д я н , рівні м о ж л и в о с т і д л я д і я л ь н о с п |н імю

т и н а ф у н к ц і й ц е н т р а л ь н о ї в л а д и п е р е х о д и т ь д о м і с ц е в и х о р і п н і п і п

д я н з а раї о н о ю чи н а ц і о н а л ь н о ю н а л е ж н і с т ю , п о л і т и ч н и м и І рнлії Іини м и п е р е к о н а н н я м и , с т а т т ю т о щ о .

650 Термінологічний словник

Діаспора — розпорошення, розселення по різних країнах народу, вигнаного обставинами, завойовниками або пануючою владою за ме­ жі батьківщини; уся сукупність вихідців з якоїсь країни та їх нащадків, які проживають поза и межами.

Домінувати — переважати, панувати, підноситися. Дуумвірат — спільне правління двох найвищих службових осіб

Еволюція — процес поступових змін, суть яких полягає в спро­ щенні або ускладненні розвитку чого-небудь або кого-небудь.

Екзогамія — звичай, який за первіснообщинного ладу забороняв шлюби між членами однієї родової групи

Експансія — активне проникнення в яку-небудь сферу, загарбан­ ня чужих територій, ринків, джерел сировини, політичне та економіч­ не поневолення інших країн.

Ендогамія — звичай, який за первіснообщинного ладу дозволяв шлюби лише між особами однієї суспільної групи.

Етатизм — необхідність і виправдання активного втручання дер­ жави в політичне, економічне, соціальне і духовне життя суспільства із застосуванням бюрократизації, централізації та концентрації полі­ тичної влади

Етногенез — походження народів Етнос— позачасова, позатериторіальна, позадержавна спільнота

людей, об'єднана спільним походженням, культурою, мовою, історією, традиціями та звичаями, самосвідомістю та етнонімом (назвою).

Ідеологія — система концептуально оформлених уявлень, ідей та поглядів на політичне життя, яке відображає інтереси, світогляд, ідеа­ ли, умонастрій людей, класів, націй, суспільства, політичних партій, гро­ мадських рухів та інших суб'єктів політики

Імідж — образ, що цілеспрямовано формується й покликаний спра­ вити емоційно-психологічний вплив на певних осіб, організації, держа­ ви з метою популяризації, політичної реклами тощо

Імперія — велика держава, що складається з метрополії та підпо­ рядкованих центральній владі держав, народів, які примусово інтег ровані до єдиної системи політичних, економічних, соціальних та куль­ турних взаємозв'язків Імперії виникають внаслідок загарбання тери­ торій, колонізації, експансії, інших форм розширення впливу наддер­ жави

Інфляція — переповнення каналів грошового обігу масою надлиш­ кових паперових грошей, що спричиняє знецінення їх, зростання цін на предмети першої потреби, зниження валютного курсу, реальної за­ робітної плати

Інфраструктура — сукупність галузей та видів діяльності, що обслу­ говують як виробничу, так і невиробничу сфери економіки (транспорт, зв'язок, комунальне господарство, загальна і професійна освіта, охо­ рона здоров'я тощо).

Колонізація — заселення вільної території на окраїнах власної кра­ їни; заснування поселень у залежній країні, перетворення незалежної країни на колонію шляхом військового, економічного та політичного поневолення и іншою країною.

Компроміс — згода, порозуміння з політичним противником, до­ сягнуті шляхом взаємних поступок.

Консерватизм — політична ідеологія і практика суспільно-полі­ тичного життя, що орієнтується на збереження та підтримання існую­ чих форм соціальної структури, традиційних цінностей і морально-пра­ вових засад

Консолідація — зміцнення, згуртування, об'єднання. Конституція — основний закон держави, що закріплює суспіль­

ний і державний устрій, порядок утворення, принципи організації та діяльності державних органів, виборчу систему, основні права та обов'язки громадян.

Конфедерація — союз суверенних держав, які, зберігаючи свою незалежність, об'єднуються на певний час задля досягнення певних спільних цілей

Кон'юнктура — сукупність умов, стан речей, збіг обставин, що мо жуть впливати на хід і результат якоїсь справи або процесу (наприк лад, економічна кон'юнктура).

Космополітизм —теорія і практика, в основі якої лежить теза про необхідність заміни національного громадянства світовим.

Криза політична — тимчасове призупинення або припинення функціонування окремих елементів або інститутів політичної системи, значне поглиблення й загострення наявних політичних конфліктів, по літичної напруженості

Культ особи — єдиновладдя тоталітарного типу, часто релігійного характеру, що означає раболіпство, сліпе поклоніння «божеству».

Лептимність — визначення або підтвердження законності яко гось права чи повноваження, здатність політичного режиму досягати суспільного визнання й виправдання обраного політичного курсу, ви несених ним політичних рішень, кадрових або функціональних змін у структурах влади

Лібералізм — політична та ідеологічна течія що об'єднує прихиль­ ників парламентського ладу, вільного підприємництва та демократич­ них свобод.

Марпналізація — незавершений, неповний перехід людини в нове соціальне середовище, за якого вона втрачає попередні соціальні зв'яз ки, але ще не може повною мірою пристосуватися до нових умов життя

Менталітет — стійкі структури глибинного рівня колективної in індивідуальної свідомості й підсвідомості, що визначають устремлін ня, нахили, орієнтири людей, у яких виявляються національний хп рактер, загально визнані цінності, суспільна психологія

Міграція— пересування, переміщення.

Модернізація — оновлення, удосконалення, надання будь чому су часного вигляду, переробка відповідно до сучасних вимог

Монархія — форма державного правління, за якої верховна нла да повністю або частково зосереджена в руках однієї особи — глави держави, як правило, спадкоємного правителя, монарха. Розрізннюіь необмежену (абсолютну) монархіюта обмежену (конституційну), за нмо) влада обмежується парламентом

652 Термінологічний словник

Національний доход — новостворена у сфері матеріального ви­ робництва вартість, або частина сукупного (валового суспільного) про­ дукту, що залишається після спожитих засобів виробництва.

Нація — історична спільнота людей, що складається в процесі фор­ мування спільності території, економічних зв'язків, літературної мо­ ви, етнічних особливостей культури та характеру.

Олігархія — політичне та економічне панування, влада, правлін­ ня невеликої групи людей, а також сама правляча група.

Опозиція — протидія, опір певній П О Л І Т И Ц І , П О Л І Т И Ч Н І Й Л І Н И , полі­ тичній дії; організація, партія, група, особа, які виступають проти па­ нівної думки, уряду, системи влади, конституції, політичної системи в цілому.

Охлократія — домінування в політичному житті суспільства впли­ ву натовпу, юрби, «маси»; один із способів здійснення політичної вла­ ди, що суттєво доповнює кризові політичні режими.

Плюралізм — ідейно-регулятивний принцип суспільно-політично­ го та соціального розвитку, що базується на існуванні декількох (чи багатьох) незалежних начал політичних знань і розуміння буття; сис­ тема влади, що грунтується на взаємодії та протидії політичних партій та громадсько-політичних організацій.

Політична система — сукупність державних і недержавних со­ ціально політичних інститутів, які здійснюють владу, управління справами суспільства, регулювання політичних процесів, відноси­ ни між соціальними групами, націями, державами та забезпечують політичну стабільність і прогресивний розвиток.

Популізм — схильність політиків домагатися визнання їхньої гро­ мадської діяльності, популярності, вдаючись до простих, прийнятних для населення аргументів та пропозицій, уникаючи непопулярних, але необхідних заходів щодо вирішення суспільних проблем.

Правова держава — тип держави, в основі якої — верховенство закону, поділ влади, правовий захист особи, юридична рівність грома­ дянина і держави

Прагматизм — теорія та практика, основою яких є визнання до­ сягнення поставленої мети (нерідко за будь-яку ціну) головним крите­ рієм результативності діяльності.

Приватизація — процес перетворення будь-якої форми влас­ ності (державної, колективної, особистої тощо) у приватну; передача частини державної власності в будь-яку іншу недержавну власність, трансформація державних підприємств та організацій в акціонерні, ко­ лективні, кооперативні, приватні тощо.

Пріоритет — першість у відкритті, винаході, висловлюванні ідеї, переважне право, значення чогось.

Протекціонізм — економічна політика держави, спрямована на захист національної економіки від іноземної конкуренції та на розши­ рення зовнішніх ринків. Протекціонізм, як правило, реалізується че­ рез митну політику.

Революція — докорінна зміна, стрибкоподібний перехід від одного якісного стану до іншого, від старого до нового; перевороту

а д м і н і с т р а т и в н о т е р и т о р і а л ь н и м и о д и н и ц я м и , н а я к і в о н а і і о д і і і о м й Фашизм — к р а й н я , а н т и д е м о к р а т и ч н а , р а д и к а л ь н о ексіромісі

в е н ь с у с п і л ь н і м п р о т и ж у і м а т е р і а л ь н о ї к у л ь т у р и , д о с я г н у т и й д а н и м с у с п і л ь с т в о м

U J o b i h I j m ш pet иина ф о р м а н а ц і о н а л і з м у , в о с н о в і якої л є ж и і ь п р о п о в і д і . н . і ц і с і н п м м т і в и н я т к о в о с т і , п р о т и с т а в л е н н я і н т е р е с і в о д н і є ї нації інтерес пм ііиіісн нпції

Література

А н д р у щ е н к о В. Л . , Ф е д о с о в В. М. Запорозька Січ як український фено­ мен. — К., 1995.

Б а г а л і й Д. Нарис історії України. — К., 1994

Баран В. Україна після Сталіна: нарис історії 1953—1985 pp. — Львів, 1992.

Баран В. Україна 1950—1960 pp.: еволюція тоталітарної системи. — К., 1996.

Баран В., Козак Д., Терпиловський Р. Походження слов'ян. — К., 1991. Б і л а с І . Репресивно-каральна система в Україні. 1917—1953. — К., 1994.—

Кн. 1—2.

Бойко О. Україна 1991—1995: тіні минулого чи контури майбутнього? (На­ риси з новітньої історії). — К., 1996.

Бойко О. Історія України у XX СТОЛІТТІ (20—90-ТІ роки). — Ніжин, 1994. Бойко О. Історія України (запитання і ВІДПОВІДІ) . — К., 1997. Борисенко В. Курс української історії. — К., 1997.

Брайчевський М. Вступ до історичної науки. — К., 1995. Братко -Кутинський О. Феномен України. — К., 1996.

Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок XX ст.). — Львів, 1996.

Верстюк В. Махновщина. — К., 1992.

В е р с т ю к В. Ф., Д з ю б а О. М., Репринцев В. Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. — К., 1995.

Винокур О., Трубчанінов с Давня і середньовічна історія України. — К.,

1996.

Г о л о б у ц ь к и й В. Запорозьке козацтво. — К., 1994.

Голод 1921—1923 років в Україні: 36. докум. і матеріалів. — К., 1993. Голод в Україні 1946—1947: Документи і матеріали. — К., Нью-Йорк, 1996. Горський В. С. Історія української філософії: Навчальний посібник. — К.,

1996.

Грабовський С, Ставрояні С, Ш к л я р Л. Нариси з історії українського дер­ жавотворення. — К., 1995.

Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації X I X — X X століття. — К., 1996.

Грушевський М. Історія України-Руси. В 11т. 12 кн. — К., 1991—1998. Грушевский М. Очерк истории украинского народа. — К., 1991.

Гунчак Т. Україна: перша половина XX століття: Нариси політичної істо­