Литература по дисциплинам / Анатомия / Sviridov_O_I_Anatomiya_lyudini

Під час систолн шлуночків венозна кров через вінцеву пазуху надходить до порож­ нини правого передсердя. Артеріальна кров при цьому в товщу стінок шлуночків не потрапляє: м'яз серця, скоротившись, стискує внутрішньосерцеве судинне рус­ ло. У фазі діастоли шлуночків, коли од­ ночасно закриваються клапани аорти і відкриваються отвори вінцевих артерій, артеріальне русло серця наповнюється кров'ю.

І н н е р в а ц і я серця здійснюється го­ ловним чином за допомогою блукаючого нерва (с. 371) та симпатичного стовбура (с. 368), гілки яких утворюють серцеві сплетення (с. 371). У ньому розрізняють позата внутрішньосерцеві відділи. Відпо­ відно до трьох оболонок серця виділяють

субпідепікардіальпі, внутрішиьоміокардіальпі та підендокардіальні нервові спле­ тення.

Т о п о г р а ф і ч н а а н а т о м і я .

Серце, вміщене в осердя (див. мал. 188), розташоване в передньому середостінні безпосередньо на діафрагмі так, що 3/5 його лежить ліворуч, а 2/5 праворуч від передньої серединної лінії. Довга вісь сер­ ця, що проходить спереду назад, знизу вго­ ру і зліва направо, утворює з горизон­ тальною лінією, проведеною через верхів­ ку серця, кут (відкритий вправо) близько 40°.

З боків серце межує з середостінною поверхнею обох легень, на кожній з яких є серцеве втиснення. Легені й серце розді­ лені стінкою осердя й середостінною плев­ рою, які пухко зв'язані між собою. Великі кровоносні судини на основі серця розта­ шовані в такому порядку: спереду ліво­ руч — легеневий стовбур, позаду нього — висхідна частина аорти, а ще далі назад і праворуч — верхня порожниста вена, а знизу — нижня порожниста вена. Зни­ зу серце прилягає до тієї частини осердя, яка зрослася 3 діафрагмою, торкаючись її більше лівим шлуночком, ніж правим.

Ліве передсердя, частково лівий шлу­ ночок і праве передсердя, прилягають до органів заднього середостіння, зокрема до стравоходу з блукаючими нервами. Крім того, безпосередньо за задньою стінкою

лівого передсердя проходять легеневі вени. Більші частини правого передсердя з правим вушком, поверхні правого шлу­ ночка та невелика ділянка лівого шлуноч­ ка з верхівкою повернуті до груднини та ребрових хрящів. Безпосередньо до перед­ ньої стінки грудної порожнини дотор­ кується лише верхівка серця під час сис­ толи шлуночків.

верхнього краю хрящів третіх ребер біля місця прикріплення їх до груднини. Ліва межа у вигляді дещо відтягнутої ліворуч дуги з'єднує верхівкову точку (V міжребер'я на 1 см нрисередньо від середньоключичиої лінії) з точкою, розташованою на верхньому краї хряща III лівого ребра біля його з'єднання з грудниною. Права межа проходить на 2 — 3 см праворуч від правого краю груднини до хряща V ребра. Нижня межа пролягає у вигляді випуклої донизу дуги, яка з'єднує верхівкову точку з точкою, на хрящі V правого ребра.

Отвір легеневого стовбура проектує­ ться позаду хряща ПІ лівого ребра біля груднппи (аускультація — в лівому II міжребер'ї біля груднини); отвір аорти — на рівні хряща III лівого ребра позаду груднини (аускультація — в II мгжребєр'ї, праворуч від груднини). Обидва перед- сердно-шлуиочкові отвори проектуються на груднину по лінії, що з'єднує при­ кріплення хрящів III лівого й V правого ребер до груднини (аускультація лівого иередсердио-шлуночкового клапана — на верхівковій точці, правого — на рівні хря­ ща V правого ребра).

Топографічні співвідношення зміню­ ються зі зміною положення тіла люди­ ни, що треба враховувати під час обсте­ ження.

Р е н т г е н о с к о п і ю і р е н т г е ­

н о г р а ф і ю серця виконують у стрі­ ловій, лобовій і бічних проекціях. Підчас рентгенологічного дослідження добре ви­ значається загальне розташування серця, його розміри та конституціональні особ­ ливості (с. 273), контури іі розміри всіх камер серця.

272 СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

кардіогенна мезодерма ділитьс я на епі-, міо- і ен- д о к а р д і а л ь н и й зачатк и ( д и в . мал . 195, б ) . Післ я

ву серцев у трубку — первісне серце, розташова­ не в серединні й п л о щ и н і , в е н т р а л ь н о від голов­ ної к и ш к и . Каудальни й розширени й кінець труб­

д о р з а л ь н і а о р т и . З часом, внаслідок нерівномір­ ного росту, с е р ц е в а трубк а д у ж е в и к р и в л я є т ь с я , причому кінці її зміщуються — каудальний у дор­ зальному, а краніальний у вентральному напрям­

ках , і с е р ц е поступово н а б у в а є остаточного зов­

чому передує з м е н ш е н н я венозної п а з у х и , почи­ нається поперечним перехватом на п ' я т о м у тижні

ної стінки передсердя в напрямк у шлуночк а росте перегородка , що ділит ь його на дві частини —

му передсерді; у ліве п е р е д с е р д я в і д к р и в а ю т ь с я

легеневий стовбур, що несе кров до легень, і задній відділ, або початков у частину д е ф і н і т и в н о ї аор­ ти — а о р т а л ь н и й м і ш о к ; на м і ж п е р е д с е р д н і й п е р е г о р о д ц і у т в о р ю є т ь с я о в а л ь н и й о т в і р ( д о

х і в ки с е р ц я до основи, проте довгий час не дохо­

волокнистої сполучної тканини під кінець ембріо­

змінює своє симетричне п о л о ж е н н я , р о б л я ч и два повороти: н а в к о л о стрілової осі — в е р х і в к а впи­

купола д і а ф р а г м и , при цьому основа його, що ут­ р и м у є т ь с я в е л и к и м и с у д и н а м и , с п р я м о в у є т ь с я д о р з а л ь н о д о г о р и і п р а в о р у ч , а вільна в е р х і в к а після повороту наближається до передньої стінки грудей.

Таким чином, онтогенетичні перетворення сер­ ця загалом п о в т о р ю ю т ь ф і л о г е н е з його в ряду хребетних: д в о к а м е р н е серце риб, т р и к а м е р н е — амфібій і рептилій і ч о т и р и к а м е р н е — ссавців .

Природжені вади серця*: відсутність серця (акардія); подвійне серце (диплокардія); відсутність половини серця (гемікардія); зовнішнє серце (ектокардія); правостороннє серце (декстрокардія); змі­ щення серця (ектопія серця); двокамерне серце, трикамерне серце (двопередсердне, двошлуночкове); вади міжпередсердиої перегородки: незарощений овальний отвір (відсутність першої або другої перегород­ ки); вади міжшлуночкової перегородки; незарощений міжшлуночковнй отвір (де­ фект перетинчастої або м'язової частини); тетрада Фалло (декстропозиція аорти, зву­ ження легеневого стовбура, гіпертрофія правого шлуночка, вада міжшлуночкової перегородки).

Природжені вади судин*: коарктація (локальне звуження) аорти; звужена ле­ генева артерія, незарощена артеріальна протока; подвоєна верхня порожниста ве­ на; легеневий початок вінцевої артерії; артеріовенозна аневризма; гемангіома.

Деякі аномалії серця (декстропозиція аорти, декстрокардія тощо) часто не ви-

правками, внесеними в Будапешті (1986) та Мон­ реалі ( 1 9 8 7 ) - Прим. ред.

кликають ніяких явних функціональних порушень.

У розмірах і положенні серця спосте­ рігаються значні конституціональні та ві­ кові відмінності. Серце гіперстеніків зви­ чайно збільшене, його поздовжня вісь про­ ходить більш поперечно. У астеніків сер­ це порівняно невелике і розташоване май­ же вертикально (форма висячої краплі). Серце підлітків у період препубертатного стрибка та в юнацькому віці нерідко дещо відстає від росту тіла. Ця обставина поряд із змінами ендокринної регуляції, власти­ вими для цього віку, може іноді спричи­ нювати функціональні порушення з боку серця.

СУДИНИ МАЛОГО КОЛА КРОВООБІГУ

До судин малого кола кровообігу нале­ жить легеневий стовбур і його розгалу­ ження, мікроциркуляторне русло легень та легеневі вени з їхніми витоками.

Легеневий стовбур (truncus pulmonalis) (діаметр ЗО M M ) ( Д И В . мал. 189) несе венозну кров з правого шлуночка до легень. Він піднімається догори, дорзаль­ но і ліворуч під дугу аорти, де ділиться на праву та ліву легеневі артерії (аа, pulmonales dextra et sinistra). Від верх­ нього півкола легеневого стовбура біля місця його поділу до увігнутої поверхні дуги аорти тягнеться артеріальна зв'яз­ ка — залишок артеріальної протоки, що функціонувала протягом утробного жит­ тя. Легеневі артерії прямують поперечно до radix pulmonis, де входять у ворота відповідної легені. У легенях обидві ар­ терії розгалужуються переважно за ходом часткових і сегментних бронхів, перехо­ дячи у капілярне русло, з якого починає­ ться венозний відтік.

Легеневі вени, праві та ліві (vv. pulmo­ nales dextrae et sinistrae), по дві з кожно­ го боку утворюються в корені відповідної легені внаслідок послідовного злиття дрібних венозних стовбурів. Вони не ма­ ють клапанів і несуть артеріальну кров до лівого передсердя. Праві легеневі ар­ терії й вени проходять позаду висхідної

274 СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

частини аорти й верхньої порожнистої вени, ліві — перед низхідною частиною аорти (див. мал. 189).

СУДИНИ

ВЕЛИКОГО КОЛА КРОВООБІГУ

До судин великого кола кровообігу на­ лежать аорта з її розгалуженнями, мікроциркуляторне русло, верхня та нижня по­ рожнисті вени з їхніми притоками.

Аорта

Аорта (aorta) є головною артеріальною магістраллю великого кола кровообігу. її поділяють на висхідну частину, дугу аор­ ти й низхідну частину.

В и с х і д н а ч а с т и н а а о р т и

Висхідна частина аорти (pars ascendens aortae), або висхідна аорта (aorta ascen­ dens) (мал. 188, 196), має діаметр 25 — ЗО мм, довжину А — 5 см, виходить з лівого шлуночка серця позаду легеневого стовбу­ ра, піднімається догори дуже близько від груднини і на рівні хряща II правого реб­ ра переходить у дугу аорти. На самому початку висхідна частина аорти має роз­ ширення — и,ибулииу аорти (bulbus aortae), де між внутрішньою стінкою су­ дини та півмісяцевими заслінками клапа­ на аорти містяться три пазухи аорти (ліва, права, задня). У правій і лівій пазусі аор­ ти починаються права та ліва вінцеві ар­ терії (аа. coronariae dextra /sinistra)

(див. мал. 191, 193).

Д у г а а о р т и

Дуга аорти (arcus aortae) (див. мал. 188, 196) випуклістю обернена догори, йде поза­ ду ручки груднини косо ліворуч та ззаду від хряща II ребра до лівої поверхні тіла TIV хребця, де переходить у низхідну час­ тину аорти. Тут часто буває ледь помітне звуження — перешийок аорти (isthmus aortae). Від випуклої поверхні дуги аорти відходять три великих стовбури: плечовоголовний стовбур, ліва загальна сонна та ліва

М а л . 196. А о р т а (aorta):

і — trachea; 2 — a. carotis communis sinistra; З — a. sub­ clavia sinistra; 4 — arcus aortae; 5 — bronchus principalis sinister; t> — aa. intercostales posteriores; 7 — diaphragma; S — pars thoracica aortae; У — esophagus; 10 — valva aortae; // — pars ascendens aortae; 12 — truncus brachioccphalicus; 13 — a. subclavia dextra; /-/ — a. vertebraüs; 15 — a. carotis

communis dextra.

підключична артерії. Від увігнутої поверхні дуги аорти відходять дрібні гілки до загруднииної залози, бронхів тощо.

Ппечово-гоповний стовбур

Плечово-головний стовбур (truncus braehiocephalicus) (див. мал. 188, 196), 3—4 см завдовжки, йде за ручкою груднини право­ руч догори й на рівні правого груднинноключичпого суглоба ділиться на праву за­ гальну сонну і праву підключичну артерії.

Загальна сонна артерія

Загальна сонна артерія (a. carotis com­ munis)* (див. мал. 188, 196) справа від­ ходить від плечово-головного стовбура,

азліва — безпосередньо від дуги аор-

*Від старогрецькі careo — занурюю в сон.

ти (ліва довша від правої). Прилягаючи із зовнішнього боку до трахеї та стравоходу, а вище — до гортані п глотки, обидві артерії піднімаються

розходячись догори й назад, про­ ходять позаду mm. sternocleidomastoidei і попереду від попереч­ них відростків шийних хребців. Далі загальна сонна артерія на кожному боці входить у ділянку trigonum са-

roticum, утворює сонну пазуху (розши­ рення) і на рівні верхнього краю щито­ подібного хряща ділиться на дві гілки — зовнішню і внутрішню сонні артерії. У розвилці їх розташований сонний клу­ бочок (glomus caroticum) з хромафіпної тканини.

Загальна сонна артерія у складі судип- ио-нервового пучка розташовується присередпьо від яремної вени (с. 295). Між ними й позаду леленть блукаючий нерв. Артерію можна притиснути під час кро­ вотечі до поперечного відростка CVI хреб­ ця, для чого потерпілому закидають голо­ ву і над ключицею вводять пальці до хреб­ та зовні від зовнішнього краю груднин- но-ключнчио-соскоподібпого м'яза.

Зовнішня сонна артерія (а. carotis ex­ terna) (мал. 197, 198, див. кол. вкл., мал. IV), проектується в ділянці сонного три­ кутника (тут простежується її пульсація), де спочатку розташовується присередиьо і дещо спереду від внутрішньої сонної артерії, потім, піднімаючись догори, про­ ходить попереду і збоку від останньої, далі крізь привушну залозу і на рівні шийки нижньої щелепи ДІЛИТЬСЯ на дві кінцеві

гілки: поверхневу скроневу та верхньо­ щелепну. Бічні гілки зовнішньої сонної артерії ПОДІЛЯЮТЬ на передню, задню та присередпю групи.

П е р е д н я г р у п а . Верхня щито­ подібна артерія (a. thyroidea superior)

(див. мал. 197, 198) відходить від зовніш­ ньої сонної артерії па самому її початку (дуже важлива розпізнавальна ознака зов­ нішньої сонної артерії, завдяки якій мож­ на відрізнити її від внутрішньої, яка в біль­ шості випадків гілок на шиї не має) і по­ стачає головним чином щитоподібну і прищитоподібпі залози, а також дає верхню гортанну артерію, підпід'язикову і груд- ниино-ключнчно-соскоподібігу гілки.

Язикова артерія (a. lingualis) (див. мал. 197, 198) відходить від зовнішньої сонної артерії на рівні під'язикової кістки Gin 1 —1,5 CM вище від верхньої щитопо­ дібної артерії), піднімається догори і віддає надпід'язикову гілку (r. suprahyoideus), проходить через язиковий трикутник (Пи-

276 СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

I — truncus brachioccphalicus; 2 — trachea; 3 — a. carotis communis dcxtra; •/ — a. thyroidca inferior; 5 — gl. thyroidca; 6 — pharynx; 7 — mcmbrana thyrohyoidca; <S' — a. thyroidca superior; 9 - а . carotis externa; 10 — a. lingualis; // — a. fa­ cialis; 12 — a. alvcolaris superior posterior; 13 — a. infraorbitalis; 1i — a. ophthalmica; 15. 20 — a. carotis interna; 16 — a. ba­ silars; 17 — clivus; IS — a. vcrtcbralis; I'J — a. occipitalis;

21 — a. subclavia dcxtra.

рогова), що є орієнтиром для визначення місця артерії, відгалужує під'язикову ар­ терію, яка постачає кров'ю м'язи діафраг­ ми рота. Далі язикова артерія заходить в корінь язика, утворюючи глибоку артерію язика (a. profunda linquac), від неї відхо­ дять численні спинкові гілки язика (гг. dorsalcs linquae), що живлять усі м'язи й слизову оболонку язика, язиковий та підне­ бінний мигдалики. Кінцеві гілки правої і лівої язикових артерій часто анастомо­ зу ють між собою.

Лицева артерія (a. facialis) (див. мал. 197, 198, кол. вкл., мал. IV) є передньою гілкою ЗОВНІШНЬОЇ сонної артерії, часто (у ЗО % випадків) має спільний стовбур з язиковою артерією. Піднімаючись дого­

ри вперед, артерія проходить досередини від заднього черевця двочеревцевого м'я­ за, торкається задньої та верхньої повер­ хонь піднижньощелепної залози або навіть пронизує її, огинає край нижньої щелепи (тут артерію можна притиснути до ниж­ ньої щелепи) й перед переднім краєм (за 1 см) жувального м'яза виходить і під м'язами лиця прямує до кута рота, під­ німається збоку від носа й досягає внут­ рішнього кута ока, де її кінцева гілка — кутова артерія (а. angularis), сполучається з дорзальною артерією носа, що відходить від очної артерії. На своєму шляху лице­ ва артерія послідовно віддає гілки (див. кол. вкл., мал. IV): висхідну піднебінну артерію (a. palatina ascendens), мигдаликову гілку (r. tonsillaris), підпідборідну артерію (а. submentalis), залозові гілки

(rr. glanduläres), нижню губну (а. labialis inferior) і верхню губну (а. labialis su­ perior) артерії, закінчуючись кутовою ар­ терією.

Висхідна піднебінна артерія несе кров до м'язів глотки, м'якого піднебіння, до піднебінного мигдалика. До піднижньоще­ лепної залози відходить 2 —5 гілочок, зв'я­ заних анастомозамп з відповідними гілка­ ми язикової артерії; від підпідборідної артерії тягнуться гілки до м'язів, розта­ шованих вище ПІД'ЯЗИКОВОЇ кістки. Ниж­ ня губна артерія відходить від лицевої нижче кута рота і несе кров до шкіри, М'ЯЗІВ І СЛИЗОВОЇ оболонки нижньої губи.

Верхня губна артерія відгалужується від лицевої на рівні кута рота, залягає в під­ слизовому прошарку верхньої губи й жи­ вить усі її тканини. Від неї відходять тонкі артеріальні гілочки до нижньої частини перегородки носа.

З а д н я г р у п а . Потилична артерія (a. occipitalis) (див. мал. 197) відходить на рівні заднього черевця двочеревцевого м'яза, продовжується назад догори, лягає в однойменну борозну скроневої кістки, пронизує потиличне черевце надчерепно­ го м'яза поблизу його прикріплення, роз­ галужується в ділянці потилиці аж до тім'я, посилаючи гілки до найближчих м'язів, вушної раковини і твердої оболони головного мозку.

Задня вушна артерія (a. auricularis posterior) (див. мал. 197) відходить трохи вище попередньої, іде позаду й догори до шкіри за вушною раковиною до тім'яних горбів і віддає гілки до вушної раковини, барабанної порожнини, шкіри м'язів поти­ лиці та задніх відділів склепіння черепа.

М е д і а л ь н а г р у п а . Висхідна глоткова артерія (a. pharyngea ascendáis) піднімається догори по зовнішній стінці глотки, васкуляризуючи її, піднебінний мигдалик, слухову трубу, м'яке піднебін­ ня, стінки барабанної порожнини та твер­ ду оболону головного мозку.

К і н ц е в і г і л к и . Поверхнева скро­ нева артерія (a. temporalis superficialis)

(див. кол. вкл., мал. IV, VI) є безпосе­ реднім продовженням основного стовбура зовнішньої сонної артерії. Вона проходить на 1 см спереду від козелка вушної рако­ вини й віддає 2 — 3 тонкі гілки (гг. ра^ rotideae) до капсули і паренхіми привуш­ ної залози та більшу — поперечну арте­ рію лиця (a. transversa faciei), що тягнеться до кута рота, постачає кров'ю м'язи й шкіру щічної ділянки, анастомозуючи з лицевою і верхньощелепною артеріями. Передні вушні гілки (rr. auriculares anteriores) бе­ руть участь у живленні вушної раковини та ЗОВНІШНЬОГО слухового ходу. Виличноочноямкова артерія (a. zygomaticoorbitalis)

прямує до ЗОВНІШНЬОГО кута ока, де анастомозує з гілками очної артерії. Середня скронева артерія (a. temporalis media)

ділиться на дві гілки: лобову (r. frontalis), що несе кров до шкіри лоба, лобового че­ ревця надчерепного м'яза й анастомозу є з лобовими гілками очної артерії, та тім'яну (r. parietalis), що йде до тканин тім'яної й частково потиличної ділянок, анастомозу - ючи з потиличною артерією.

Верхньощелепна артерія (a. maxillaris) (див. мал. 197, кол. вкл., рис. VI), по­ чинається на рівні шийки нижньої щеле­ пи, розташовуючись присередньо від неї, проходить вперед догори і присередньо до крилопіднебіииої ямки. Артерія має три відділи: нижньощелепний, підскроневий

ікрило-піднебінний.

Унижньощелепному відділі (розташо­ ваному присередньо від шийки нижньої

щелепи) відходить н/жня коміркова ар­ терія (a. alveolaris inferior), яка в каналі нижньої щелепи віддає гілки до зубів (гг. dentales), ясен і нижньої щелепи; підбо­ рідна гілка (r. mentalis) (кінцева гілка ниж­ ньої альвеолярної артерії) виходить з ка­ налу через підборідний отвір і несе кров до тканин нижньої губи й підборіддя, анастомозуючн з гілками лицевої артерії; щелепно-під'язикова гілка (r. mylohyo­ id eus) йде до однойменного м'яза; глибо­ ка вушна артерія (a. auricularis profunda)

живить стінки зовнішнього слухового ходу та барабанну перетинку, анастомозуючи із задньою вушною та потиличною артерія­ ми; передня барабанна артерія (a. tymрапіса anterior) проникає в барабанну порожнину через кам'янисто-барабанну щілину й несе кров до слизової оболонки та м'язів барабанної порожнини.

Від підскроневого відділу верхньоще­ лепної артерії відгалужуються такі гілки: середня оболониа артерія (a. meníngea media), що проходить крізь остистий отвір у порожнину черепа й живить тверду обо­ лонку головного мозку та хрящову части­ ну слухової труби; передня і задня гли­ бокі скроневі артерії (аа. temporales profund ае anterior et posterior) до скронево­ го м'яза; жувальна (a. masseierica), гг. pterygoidei go mm. pterygoidei lateralis et medialis, щічна (a. buccalis) артерії, що за­ безпечують кров'ю однойменні м'язи, а та­ кож тканини ясен і щік, анастомозуючи з гілками лицевої артерії; передні й задня верхні коміркові артерії (аа. alveolares superiores anteriores et posterior), які відда­ ють гілки, що через отвори у верхньоще­ лепному горбу тіла верхньої щелепи про­ ходять до зубів, ясен і слизової оболонки верхньощелепної пазухи, анастомозуючи з ясенними гілками щічної артерії.

Крило-піднебінний відділ верхньоще­ лепної артерії. Підочноямкова артерія (a. infraorbital) (див. кол.вкл., мал. IV, VI) заходить до поролснини очної ямки через нижню очноямкову щілин}', йде спо­ чатку в підочноямковій борозні, потім підочноямковим каналом і через однойменний отвір проникає на передню поверхню верх­ ньої щелепи (в іклову ямку). В очній ямці

стачають кров до кон'юнктиви очей. Над­ очноямкова артерія (a. supraorbitalis)

несе кров до м'язів очного яблука й повік, її гілки на лобі — до шкіри та м'язів лиця.

Задня іі передня решітчасті артерії (аа. ethmoidales posterior et inferior) живлять слизову оболонку решітчастого лабірин­ ту, стінок порожнини та перегородки носа.

Передня оболопкова гілка (r. meningeus anterior) постачає кров'ю тверду оболону мозку в межах передньої мозкової ямки, анастомозує з середньою мозковою арте­ рією. Артерія спинки носа (a. dorsalis nasi) іде до тканин спинки носа.

Артерії, що несуть кров до лиця, утво­ рюють численні анастомози, навколо ро­ тової щілини формують замкнуте артері­ альне кільце, а в ділянці повік — верхні та нижні артеріальні дуги. Біля внутріш­ нього і зовнішнього кутів ока функціону­ ють артеріальні зв'язки між гілками зов­ нішньої та внутрішньої сонних артерій, які можуть відіграти вирішальну роль на ви­ падок раптового порушення кровопоста­ чання мозку, забезпечивши шляхи побічно­ го кровообігу. Завдяки цьому рани на лиці загоюються досить швидко, значно рідше трапляються ускладнення, порівняно з іншими ділянками тіла людини.

Артерії головного мозку спочатку широко розгалужуються в судинній обо­ лонці , а потім проникають у речовину моз­ ку (звичайно вглиб під прямим кутом).

Передня мозкова артерія (a. cerebri anterior) (див. мал. 199, кол. вкл., мал. V) йде вперед і переходить на присередню по­ верхню півкулі великого мозку, огинає ко­ ліно мозолистого тіла й тягнеться по його верхній поверхні до потиличної частки ве­ ликого мозку. На всьому протязі артерія віддає численні гілки, які проникають у речовину мозку і постачають кров'ю меді­ альні відділи лобової і тім'яної часток ве­ ликого мозку, а також мозолисте тіло і нюхову цибулину. Спереду від перехрес­ тя зорових нервів обидві передні мозкові артерії з'єднуються передньою сполучною артерією (a. communicans anterior).

Середня мозкова артерія (a. cerebri media) (див^ мал. 199) потужніша, ніж попередня. Йде назовні і лягає в бічну

ямку великого мозку, потім піднімається догори й назад, віддаючи численні гілки — острівцеві артерії (аа. insulares) до базаль­ них вузлів через передню продірявлену ре­ човину, дорзобічної поверхні лобової, скро­ невої та тім'яної часток великого мозку.

Передня артерія судинного сплетен­ ня (а. choroidea anterior) відходить від внутрішньої сонної артерії вище від оч­ ної артерії. Прямує вздовж зорового шля­ ху назад і назовні, проходить разом з м'я­ кою оболоною головного мозку в нижній ріг бічного шлуночка (півкулі великого мозку), де розгалужується і входить до складу його судинного сплетення.

Задня сполучна артерія (а. commu­ nicans posterior) (див. мал. 199) відходить від заднього півкола внутрішньої сонної артерії приблизно на тому самому рівні, що й попередня, прямує назад і зливається із задньою мозковою артерією (гілка основ­ ної артерії). Передня і задня мозкові ар­ терії із сполучними гілками і внутрішньою сонною артерією беруть участь в утворенні артеріального кола великого мозку (сігculus arteriosus cerebri).

Підключична артерія

Підключична артерія (a. subclavia) (мал. 200, див. мал. 196) починається з правого боку від плечово-головного стовбу­ ра, з лівого — від дуги аорти. Піднімається догори вбік (розташовуючись глибше від підключичної вени) до верхнього отвору грудної клітки, дугоподібно огинає купол плеври, у міждрабинчастому просторі пе­ рекидається через І ребро і, проникаючи між ним і ключицею, переходить у пахво­ ву артерію. Підключичну артерію поділя­ ють на три відділи: до входу в міждрабинчастий простір; у межах міждрабинчастого простору; після виходу з нього.

Від першого відділу підключичної ар­ терії відходять три гілки: хребтова арте­ рія, щито-шийний стовбур і внутрішня грудна артерія. Хребтова артерія* (a. ver-

*У всіх х р е б е т н и х , за в и н я т к о м л ю д и н и , ос­ н о в н и м д ж е р е л о м к р о в о п о с т а ч а н н я г о л о в н о г о мозку є хребтова а р т е р і я , а в н у т р і ш н я сонна ар­ терія — це д о д а т к о в е ( д о п о м і ж н е ) д ж е р е л о .

280 СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

М а л . 200 . Артері ї верхньої кінцівки : / — truncus brach.осеphalieus; 2 — а. subclavia; J — а. carotis communis; 4 — a. axillaris; 5 — а. brachialis; 6 — аа. nutriciac humcri; 7 — a. radialis; <S', 15 — rctc carpi; 9 — aa. mctacarpeae palmares; 10 — a. prineeps pollicis; 11 — aa. digitales palmares propriae; 12 — aa. digitales palmares com mu nes; 1'j — arcus palmaris superficialis; 14 — arcus palmaris profundus; 16 — a. ulharis; 17 — a. in-

tcrossca communis.

tebralis) (див. мал. 196, 198) йде догори й назад до кута, утвореного початком перед­ нього драбинчастого м'яза і довгим м'я­ зом шиї, де проникає в for. transversarium CVI хребця. Звідси піднімається догори через поперечні отвори CV — СІ хребців, проникає через задню атланто-потиличну перетинку і великий отвір в задню черепну ямку. Лягає на clivus і, з'єднуючись з од­ нойменною артерією протилежного боку, утворює основну артерію. Хребтова арте­ рія в шийному відділі дає гілки, які через for. intervertebral проходять до спинно­ го мозку і його оболон.

Упорожнині черепа відходять передня

йзадня спинномозкові та задня нижня мозочкова артерії.

Передня спинномозкова артерія (a. spi­ nalis anterior) незабаром зливається з однойменною артерією протилежного боку,

проходить у товщі м'якої оболони мозку вшіз по серединній щілині спинного моз­ ку, віддаючи йому численні гілки.

Задня спинномозкова артерія (a. spinalis posterior) спускається донизу в товщі м'якої оболони мозку по задній поверхні спинного мозку й віддає йому багато гілок.

Задня нижня мозочкова артерія (а. сеrebelli inferior posterior) разом з артерія­ ми мозочка, що відходять від основної артерії, постачає кров'ю мозочок.

Основна артерія (a. basilaris) (див. мал. 198, 199) розташована на clivus внут­ рішньої основи черепа відповідно до ос­ новної борозни моста й на рівні передньо­ го краю ділиться на дві кінцеві гілки — праву й ліву задні мозкові артерії. Задня мозкова артерія (a. cerebri posterior) (див. мал. 198) з кожного боку йде вперед і вбік, потім круто повертає назад, огинає ніжку великого мозку й розгалужується в потиличній частці півкулі. Задні мозкові артерії разом з однойменними передніми артеріями та їхніми сполучними артеріями (передньою і задньою) утворюють замкнуте

артеріальне коло великого мозку (circulus arteriosus cerebri) (див. мал. 199). Дрібні бічні гілки артеріального кола йдуть до навколишніх структур, зокрема до гіпофі­ за. Крім того, основна артерія віддає пе­ редню нихсню мозочкову артерію (а. сегеbelli inferior anterior), верхню мозочкову артерію (a. cerebelli superior), артерії мос­ та (аа. pontis) і артерію лабіринта (а. Іаbyrinthi). Остання проникає через porus acusticus internus в однойменний прохід через який досягає внутрішнього вуха.

Щито-шийний стовбур (truncus thyrocervicalis) починається на верхньоу; півколі підключичної артерії у вигляд товстої короткої судини, яка незаба розпадається на гілки: нижню щиГоподі ну артерію (a. thyroidea inferior) (дис мал. 198), що йде до нижнього краю ш : : топодібної залози, віддаючи гілки до гегтані (a. laryngea inferior), глотки (гг. ryngeales), шийних частин стравохс:

(rr. esophageales) і трахеї (rr. trachéale-

висхідну шийну артерію (а. cervicalis asc-: de?is), яка постачає кров'ю глибокі м'язт шиї; надлопаткову артерію (a. supra-: