Литература по дисциплинам / Анатомия / Sviridov_O_I_Anatomiya_lyudini

Відвідний нерв (VI)

Відвідний нерв (п. abduccns) (див. мал. 229) — руховий. Має одне відвідне ядро (писі. п. abducentis). Нерв виходить між мостом і пірамідою довгастого мрзку. У порожнині черепа іде в товщі печерис­ тої пазухи; через fissura orbitalis superior

проникає до очної ямки й іннервує бічний прямий м'яз очного яблука.

Лицевий нерв (VII)

Лицевий нерв (п. facialis) (мал. 266, 267) є нервом другої глоткової (зябрової) дуги. Під цією назвою описують власне лицевий нерв, який має одне рухове ядро (писі. п. facialis), розташоване в сітчасто­ му утворі дорсальної частини моста, й міцно зв'язаний з ним проміжний нерв (п. intermedius). Проміжний нерв має два

ядра: верхнє слиновидільне (nucí, salivatorius superior) — парасимпатичне, сек­ реторне, розташоване також в сітчастому утворі моста, дорсально від ядра лицево­ го нерва, і чутливе ядро одинокого шляху (писі. tr. solitarii) — в довгастому моз­ ку. Іннервує всі м'язи лиця й частково м'язи дна порожнини рота.

Нерв виходить на поверхню мозку з боку моста між його заднім краєм (по Нп. trigeminofacialis) і оливою довгастого моз­ ку разом з проміжним нервом перед при- сінково-завнтковим. Разом ці нерви вхо­ дять до внутрішнього слухового отвору і проникають у лицевий канал (див. мал. 267).

У лицевому каналі лицевий і проміжний нерви утворюють загальний стовбур, що робить два повороти, повторюючи згини каналу. Спочатку нерв тягнеться горизон­ тально, прямуючи над барабанною порож­ ниною вперед і вбік. Потім повертає під прямим кутом назад, утворюючії колінце

(geniculum) і вузол колінця (gangl. geniculi) — чутливу частину проміжного нер­ ва. Вузол є гомологом спинномозкового вузла. Центральні відростки клітин вуз­ ла КОЛІНЦЯ прямують до ядра одинокого шляху, а периферичні проходять, як пра­ вило, разом з парасимпатичною частиною

/ — n. supraorbital; 2 —• m. orbicularis oculi; 'і —"її. infraorbital^; 4 — "gl. submandibulars; 5 — platysma; б — in. stcruoclcidoniastoidcus; 7 — rr. plexus cervicales; <S' — gl. parotis; 9 — n. facialis; 10 — plexus parotkleus і рухові

ГІЛКМ лицевого нерва до м'язів лиця.

того самого нерва, з якою їх і описують. Парасимпатичні волокна проміжного нер­ ва є передвузловими, що починаються у верхньому слиновидільному ядрі. На пе­ риферію ці волокна (в супроводі чутли­ вих волокон) ідуть у складі великого ка­ м'янистого нерва та барабанної струни.

Пройшовшії над барабанною порожни­ ною, лицевий нерв робить другий пово­ рот — донизу, розташовуючись позаду по­ рожнини середнього вуха, й виходить з ка­ налу через шнлососкоподібний отвір, за­ нурюючись у товщу привушної слинної залози, ділиться на 2 — 4 первинні гілки, які розгалужуються на вторинні, утворю­ ючи в залозі виутрішньопривушне спле­ тення (plexus intraparotideus).

Довжина позачерепного відділу лице­ вого нерва становить 0,8 — 2,3 см, товщи­ на — 0,7 — 1,4 мм; він містить 3 500 — 9 500 мієлінових нервових волокон, переважно товстих.

trosus таjoris), утворений передвузловими парасимпатичними волокнами, що є від­ ростками клітин верхнього слиновиділь­ ного ядра. Цей нерв починається від за­ гального стовбура лицевого в ділянці вузла колінця, виходить на передню по­ верхню кам'янистої частини скроневої кістки через hiatus canalis п. petrosi major,

проходить через однойменну борозну, а потім через рваний отвір виходить на зов­ нішню основу черепа. Тут великий кам'я­ нистий нерв потрапляє в крилоподібний канал і з'єднується з глибоким кам'янис­ тим нервом (п. petrosus profundus), утво­ рюючи нерв крилоподібного каналу (п. canalis pterygoideus), що прямує до кри- ло-піднебінного вузла (див. «Автономна частина нервової системи», с. 366).

М а л . 267. Л и ц е в и й нерв in. facialis) ( я д р а і шля­ х и ) (чутливі гілки позначен о суцільно ю лінією , рухові — переривчастою , парасимпатичн і —

кр а п к о в и м п у н к т и р о м ) :

/— nucl. salivatorius supcrior (парасимпатичне); 2 — писі, п. facialis (рухліше); і — писі. tr. solitarii (чутливе); 4 - п. facialis; 5 — porusacusticus internus; 6 — gangl. geniculi; 7 — gangl. ptcrygopalatinum; S — чутливі гілки до слизо­ вої оболонки порожнини носа і переднього відділу носової частини глотки; 9 — n. lingualis (гілка трійчастого нерва); 10 — чутливі гілки барабанної струни до язика; // — gangl. submandibulare; 12 - chorda tympani; 13 — рухові гілки лицевого нерва до м'язів лиця; 14 — r. colli; 15 — n. auri-

cularis posterior; 16 — for. styloniastoidcum.

парасимпатичними волокнами, які йдуть від верхнього слиновидільного ядра, і чут­ ливими (смаковими) — периферичними відростками псевдоуніполярних чутливих клітин вузла колінця. Центральні відрост­ ки цих клітин закінчуються в ядрі одино­ кого шляху, периферичні утворюють сма­ кові рецептори в слизовій оболонці пе­ редніх двох третин язика.

Барабанна струна відділяється від ли­ цевого нерва в нижній частині лицевого каналу над шилососкоподібним отвором і входить через канадець барабанної стру­ ни до барабанної порожнини, де продов­ жується під слизовою оболонкою між дов­ гою ніжкою коваделка та ручкою моло­ точка. Через кам'янисто-барабанну щіли­ ну барабанна струна виходить на зовніш­ ню основу черепа й зливається з язико­ вим нервом. Від барабанної струни відхо­ дить сполучна гілка до піднижньощелепного і під'язикового вузлів.

3. Стремінцевий нерв (п. stapedius)

відходить в каналі лицевого нерва біля другого повороту, проникає до барабанної порожнини, де іннервує стремінцевий м'яз.

posterior) проходить назад і догори по передній поверхні соскоподібного відрост­ ка й іннервує потиличне черевце надче­ репного м'яза і задній вушний м'яз.

2.Двочеревцева (r. digastricus) і штілопід'язикові (rr. stylohyoideus) гілки відходять нижче від заднього вушного нер­ ва, спускаються донизу, іннервуючи зад­ нє черевце двочеревцевого м'яза і шилопід'язиковий м'яз.

3.Сполучна гілка з язикоглотковим нервом (r. cornmunicans cum п. glossopharyngeo) спускається донизу вперед до шилопід'язикового м'яза, з'єднуючись з гілками язикоглоткового нерва.

Від в н у т р і ш н ь о п р и в у ш н о г о с п л е т е н н я відходять гілки, що скла­ даються лише з рухових волокон:

1. Скроневі гілки (rr. temporales) (2 —

4) піднімаються догори і діляться на три групи: передні, що іннервують верхню частину колового м'яза ока та м'яз — змор­ щу вач брови; середні — лобове черевце надчерепного м'яза, та задні — передню частину скронево-тім'яного черевця над­ черепного м'яза й рудиментарні м'язи вуш­ ної раковини.

2. Виличні гілки (rr. zygomatici) (З —

5) прямують вперед і догори, іннервують нижню частину колового м'яза ока та ве­ ликий виличний м'яз.

3. Щічні гілки (rr. buccales) (3 — 6) проходять горизонтально вперед по зов­ нішній поверхні жувального м'яза, іннер­ вують великий і малий виличні м'язи, м'я­ зи — підіймачі верхньої губи, кута рота, щічний м'яз, коловий м'яз рота, носовий м'яз і м'яз сміху.

ред уздовж краю тіла нижньої щелепи до м'язів — опускачів нижньої губи й кута рота, а також підборідного м'яза.

5. Шийна гілка (r. colli) спускається позаду кута нижньої щелепи донизу на шию до підшкірного м'яза й з'єднується з поперечним нервом шиї — гілкою ший­ ного сплетення.

Присінково-завитковий нерв (VIII)

Присінково-завитковий нерв (п. vestibulocochlearis) виходить з мозку двома корінцями з різною функцією (див. мал. 227) — верхнім присінковим і нижнім завитковим.

Присінконий нерв (п. vestibularis)

(див. мал. 285, а) як нерв статичного чут­ тя починається від волосків нейроепіте- лію присінка та півколових каналів внут­ рішнього вуха. Звідси нервовий імпульс периферичними відростками надходить до тіл перших невронів, які разом формують присінковий вузол (gangl. vestibuläre) на дні внутрішнього слухового ходу. Цент­ ральні відростки клітин вузла у вигляді присінкового нерва прямують до присінко-

вих ядер (nucll. vestibulares medialis, lateralis, superior et inferior) моста.

Завитковий нерв (n. cochlearis) (див. рис. 285, б), яка проводить слухову чут­ ливість, починається від клітин спірально­ го органа. Звідси периферичні нервові відростки йдуть до тіл клітин завиткового вузла (gangl. cochleare), закладеного у ви­ гляді тяжа в основі кісткової спіральної пластинки. Центральні відростки клітин, які формують завитковий нерв, пронизують кісткову речовину веретена завитки, через його основу й через meatus acusticus internus

проникають до порожнини черепа, ідуть до зовнішнього кута ромбоподібної ямки й закінчуються в передньому та задньому завиткових ядрах (nucll. cochleares ventralis et dorsalis) (див. «Шляхи присінково-завит- кового органа», с. 385).

Язикототковий нерв (IX)

Язикоглотковий нерв (n. glossopharyngeus) (мал. 268) — змішаний; є нервом

симпатичне нижнє слиновидільне ядро (писі, salivatorius caudalis (inferior)).

Нерв з речовини мозку виходить збоку і позаду оливи й через for. jugulare зали­ шає порожнину черепа. У цьому отворі за ходом нерва є два вузли (гомологи спинномозкових вузлів), що містять чут­ ливі неврони.

Спускаючись донизу, нерв спочатку про­ ходить між v. jugularis interna і a. carotis

смакової і загальної чутливості до задньої третини язика; шилоглоткового м'яза (rr. т. stylopharyngei); сонної пазухи (r. sinus carotid); чутливі мигдаликові (rr. tonsillares); сполучну з вушною гілкою блука­ ючого нерва (r. communicans cum r. auri­ cular е п. vagi).

Крім того, від язикоглоткового нерва відгалужується барабанний нерв (п. tym-

364 НЕРВОВА СИСТЕМА

ssus) нерви:

/ — n. hypoglossus; 2.4 — plexus earoticus communis ct extcrnus (симпатичні); 'S — a. carotis externa; 5 — a. carotis communis; в — truncus sympathicus; 7 — n. vagus; <S' — a. carotis interna; 9 — IT. intcrganglionarcs; 10 — gangl. cer­ vicale superius; // — gangl. inferius n. vagi; 12 — n. glos­

sopharyngeiis; I'j — v. jugularis interna (підрізана).

panicus), який проходить через одноймен­ ний канадець скроневої кістки. До його складу входять: парасимпатичні передвузлові волокна з нижнього слиновидільно­ го ядра до вушного вузла, чутливі гілки до слизової оболонки, барабанної порож­ нини, комірок соскоподібного відростка та слухової труби.

Блукаючий нерв (X)

Блукаючий нерв (я. vagus) (див. мал. 268, 270, кол. вкл., мал. XV) с нервом IV глоткової дуги. Має три ядра в дорзальній частині довгастого мозку: подвійне ядро (писі, ambiguus), рухове, об'єднане з яд­ ром язикоглоткового нерва; заднє (писі, dorsalis п. vagi), парасимпатичне, та ядро одинокого шляху (писі. tr. solitarius), чут­ ливе.

Блукаючий нерв — найдовший серед черепних нервів. Сфера його іннервації простягається від твердої оболони голов­

ного мозку до сигмоподібної ободової киш­ ки. З речовини мозку корінці нерва вихо­ дять позаду оливи довгастого мозку й ра­ зом з язикоглотковим і додатковим нерва­ ми проходять через for. jugulare. Нерв утворює два вузли (гомологи спинномоз­ кових вузлів): верхній (gangl, superius) — у яремному отворі та нижній (gangl, infe­ rius), розташований на 1 — 2 см нижче від верхнього. У ділянці шиї блукаючий нерв спускається донизу в складі судинно-нер­ вового п)<§яка шиї в супроводі загальної сонної артерії та внутрішньої яремної вени. Через apertura thoracis superior між підключичною артерією та підключичною веною нерв проникає до грудної порожни­ ни, де його правий стовбур проходить спе­ реду від початкового відділу підключичної артерії, а лівий перетинає спереду дугу аор­ ти. Потім обидва блукаючих нерви пря­ мують до заднього середостіння, де на стін­ ках стравоходу утворюють стравохідне сплетення і, далі у вигляді переднього (лі­ вого) та заднього (правого) блукаючих стовбурів через стравохідний отвір діаф­ рагми проникають до черевної порожнини.

Розрізняють черепні, шийні, грудні й черевні гілки блукаючого нерва.

подібний канадець кам'янистої частини скроневої кістки і складається з чутли­ вих волокон, до шкіри задньої стійки зов­ нішнього слухового ходу та вушної рако­ вини; сполучні гілки з язикоглотковими і додатковими нервами й верхнім шийним симпатичним вузлом.

У д і л я и ц і ш н ї від стовбура блу­ каючого нерва відходять численні чутливі, рухові та парасимпатичні глоткові гілки (rr. pharyngei), які разом з однойменни­ ми гілками язикоглоткового й симпатич­ них шийних нервів утворюють глоткове сплетення (plexus pharyngeus), що іннервує слизову оболонку (разом із залоза­ ми) і м'язи глотки, м'якого піднебіння, за винятком м'яза — натягача піднебінної завіски, та піднебінних дужок. Верхній гортанний нерв (п. laryngcus superior).

який несе чутливі волокна від слизової оболонки гортані (вище голосової щіли­ ни), надгортанника й прилеглої ділянки кореня язика, іннервує перснещитоподібний м'яз; верхні й нижні шийні серцеві гілки (rr. cardiaci cervicales superiores et inferiores) містять аферентні та еферентні (парасимпатичні) волокна; поворотний гортанний нерв (п. laryngeus recurrens),

обійшовши праворуч спереду назад під­ ключичну артерію, ліворуч — дугу аорти, піднімається в борозні між стравоходом і трахеєю. Його кінцеві гілки іннервують слизову оболонку гортані (нижче голосо­ вої щілини) її трахеї, а також її м'язи, глот­ ку, стравохід (чутливі, рухові та парасим­ патичні).

У п о р о ж н и н і г р у д н о ї кл і т - к її від стовбура блукаючого нерва відхо­ дять г і л к и: грудні серцеві (rr. cardiaci thoracici), що містять аферентні та ефе­ рентні (парасимпатичні) волокна; бронхі­ альні (rr. bronchiales) аферентні та ефе­ рентні (парасимпатичні) до бронхів, ут­

у складі стравохідного сплетення (plexus esophageus).

У ч е р е в н о м у в і д д і л і від блу­ каючого нерва відходять гілки: еферентні (парасимпатичні) шлункові (rr. gastrici anteriores et posteriores), печінкові {rr. hepatici), ниркові (rr. renales), а також

черевні (rr. celiací), що беруть участь в утворенні черевного сплетення. У складі гілок черевного сплетення блукаючий нерв досягає переважної більшості органів че­ ревної порожнини (див. «Автономні спле­ тення», с. 371).

Додатковий нерв (XI)

Додатковий нерв С І Ї . accessorius) (див. мал. 229) руховий; складається з двох корінців: черепного і спинномозкового. Подвійне ядро (писі, ambiguus) черепно­ го корінця (r. cranialis), або блукаючої час­ тини, є каудальним продовженням одно­ йменного ядра язикоглоткового та блука­ ючого нервів. Ядро додаткового нерва

(писі. п. accessorii) спинномозкового ко­ рінця (rad. spinalis), або спинномозкової частини, лежить у задньобічних відділах передніх рогів спинного мозку на протязі верхніх 5 — 6 сегментів.

Черепні корінці виходять з довгастого мозку позаду оливи, спинномозкові — з спинного мозку між передніми та задніми корінцями і, об'єднавшись, через великий (потиличний) отвір проникають до по­ рожнини черепа, де з'єднуються з череп­ ним корінцем. У порожнині черепа обидві групи волокон утворюють загальний стов­ бур додаткового нерва (tr. п. accessorii),

який через яремний отвір (разом з язикоглотковим і блукаючим нервами) залишає порожнину черепа й ділиться на дві гілки.

Внутрішня гілка (r. internus) приєднує­ ться до стовбура блукаючого нерва як основна ного рухова частина, а зовнішня (r. externus) є власне додатковим нервом, волокна якого іннервують більшу части­ ну груднинно-ключнчно-соскоподібного й трапецієподібний м'язи.

Під'язиковий нерв (XII)

Під'язиковий нерв (ті. hypoglossus) (див. мал. 229, 250, 268) — руховий; роз­ вивається у зв'язку з потиличними міотомамн. Має одне ядро вглибині одноймен­ ного трикутника ромбоподібної ямки. Нерв виходить між оливою та пірамідою кількома корінцями, а потім одним стов­ буром проходить через однойменний ка­ нал потиличної кістки. Поза порожниною черепа під'язиковий нерв спускається вер­ тикально донизу, на рівні кута нижньої щелепи повертає майже під прямим кутом вперед і частково присередньо й у товщі язика розпадається на численні язикові гілки (rr. linguales). Іннервує всі власні м'язи язика і м'язи, що з'єднують його із скелетом.

У тому місці, де під'язиковий нерв ут­ ворює дугу, від нього відділяється верхній корінець, який спускається перед судин­ но-нервовим пучком шиї. Тут до нього приєднується нижній корінець гілок СІ - СЗ нервів, утворюючи шийну петлю (див. «Шийне сплетення», с. 344).

366НЕРВОВА СИСТЕМА

АВТОНОМНА ЧАСТИНА ПЕРИФЕРИЧНОЇ

НЕ Р В О В О Ї СИСТЕМИ

Автономна частина перефиричної нер­ вової системи (pars autonómica systematis ncrvosi peripherici) є невід'ємною части­ ною цілісної нервової системи; перебуває під контролем кори великого мозку і її функції так само, як і функції інших від­ ділів нервової системи, здійснюються за типом рефлексів.

Виділення цієї частини нервової систе­ ми в окрему пояснюється деякими її морфофункціональними особливостями:

1) функції, за деякими винятками, не контролюються свідомістю (функції печін­ ки, нирок, залоз тощо);

2)має ТІЛЬКИ еферентну ланку рефлек­ торної дуги, аферентна ж ланка її є за­ гальною з іншими відділами нервової сис­ теми;

3)імпульси еферентними волокнами передаються з швидкістю 10 м/с, еферент­ ними волокнами інших відділів нервової системи — до 100 м/с;

4)волокна, на відміну від еферентних волокон інших відділів нервової системи, або зовсім не мають шару мієліну, або він незначний, тому діаметр цих волокон по­ рівняно невеликий (5 — 6 мкм*);

5)центральні та периферичні відділи розподілені нерівномірно, тобто у вигляді вогнищ;

6)тіло останнього неврона міститься на периферії (див. мал. 269, 271), сукупність таких невронів формує периферичні ав­ тономні вузли;

7)еферентні волокна, що виходять з автономних центрів, на шляху до органа перериваються в тих або інших автоном­ них вузлах і називаються перед- і післявузловими;

8)автономна нервова система іннервує серце, кровоносні та лімфатичні судини, лімфатичні вузли, залози, паренхіму і стро­ му внутрішніх органів, ядро ока, а також здійснює трофіку тканин.

•Діаметр більшості нервови х волокон , що не належат ь до автономної нервової системи, зви­ чайн о д о с я г а є 12 — 1 4 мкм .

Автономна нервова система має цент­ ральні відділи, що складаються з комп­ лексу нервових клітин і волокон у головно­ му і спинному мозку, та периферичні відділи, до яких належать численні автономні вуз­ ли, перед- і післявузлові волокна, нерви й нервові вузли поділяють на паравертебральні (розташовані по обидва боки хреб­ тового стовпа), превертебральні (перед хреб­ товим стовпом) та інтрамуральні (в стінках внутрішніх органів).

На підставі функціонального антагоніз­ му автономну нервову систему поділяють на симпатичну (pars sympathica) і парасим­ патичну (pars parasympathica) частини.

СИМПАТИЧНА ЧАСТИНА

Симпатична частина (мал. 269) автоном­ ної нервової системи іннервує всі органи й тканини організму. її функції полягають у прискоренні скорочень серця, звуженні кро­ воносних судин (крім вінцевих), зменшенні секреції залоз (слинних, шлункових та ін.), підвищенні тонусу посмугованої мускулату­ ри, трофіці тканин, розширенні зіниць тощо.

У симпатичній частині розрізняють цен­ тральний і периферичний відділи. Цент­ ри симпатичної частини розташовані в бічних рогах спинного мозку від VIII ший­ ного до II (III) поперекового сегментів у вигляді бічнопроміжного ядра (писі, intermediolateralis). З клітин цього ядра по­ чинаються всі передвузлові симпатичні волокна (див. мал. 269).

Периферичний відділ симпатичної частини (див. мал. 269) складається з пар­ ного симпатичного стовбура й нервів, що відходять від нього, превертебральних вузлів, сплетень.

Симпатичний стовбур (tr. sympathicus) утворений ланцюгом вузлів або вузлом симпатичного стовбура (gangl. tr. sympathicis), зв'язаних між собою міжвузлови­ ми гілками (rr. inter ganglionar es) разом з передвузловими та післявузловими во­ локнами (мал. 270, див. мал. 269). У сим­ патичний стовбур звичайно посегментно проникають передвузлові симпатичні волок­ на, що починаються в клітинах центру сим­ патичної частини й утворюють білі (тобтс

т е м и ( п е р е д в у з л о в і в о л о к н а п о к а з а н о о д и н и ч н и ­ м и л і н і я м и , п і с л я в у з л о в і — п о д в і й н и м и ) :

С8, т і — Т12, L2, L3 — сегменти спішного мозку; / — gangl. cervicale superius; 2 — gangl. cervicale medium; 3, 4 — gangl. cervicothoracicum (stellatum); 5 — післявузлові во­ локна до серця і легень; 6 — plexus aorticus abdominalis et plexus mesentcricus superior (змішані); 7 — післявузлові волокна до органів черевної порожнини; <V — pars pélvica (змішане); 9 — післявузлові волокна до органів малого таза; 10 — післявузлові волокна до гладких м'язів і залоз

голови; // — gangl. impar.

р о з т и н ч е р е з п р а в у п о л о в и н у г р у д н о ї к л і т к и ) : / — a. carotis externa; 2 — n. hypoglossus; 3 — a. carotis

communis; 4 — truncus brachiocephalic us; 5 — v. cava superior (відрізана); в — plexus pulmonalis; 7 — esophagus; <S' — plexus csophagcus; 9 — pars thoracica aortae; 10 — diaphragma; 11 — vcntriculus; 12 — rr. gastrici antcriorcs; 13 — rr. coeliaci; 14 — pancreas; 15 — plexus cocliacus; 16, 20 — truncus sympathicus; 17 — nn. intcrcostales; IS — rr. communicantes; 19 — v. azygos; 21 — a. subclavia (відрізана); 22 — gangl. cervicothoracicum (stcllatum); 23 — plexus brachialis; 24 — truncus sympathicus;

25 — gangl. ccrvicale superius.

вкриті шаром мієліну) сполучні гілки (rr. communicantes albi). Симпатичні волок­ на цих гілок у більшості випадків пере­ риваються у вузлах симпатичного стовбу­ ра або проходять далі в складі симпатич­ них нервів і перериваються в одному із проміжних превертебральних вузлів.

Від коленого вузла симпатичного стов­ бура відходять післявузлові симпатичні волокна. Одні з них у вигляді сірих спо-

лучних гілок (rr. communicantes grisei)

входять до складу спинномозкових нервів, інші беруть участь у формуванні симпа­ тичних нервів і автономних сплетень.

Симпатичний стовбур і решту перифе­ ричних симпатичних утворів (нерви, спле­ тення та ін.) вивчають окремо для шийного, грудного, черевного й тазового відділів тіла.

Ш и й н а ч а с т и н а симпатичного стовбура має три вузли: верхній, середній і

368 НЕРВОВА СИСТЕМА

шийно-грудний (див. мал. 269, 270), з'єдна­ них міжвузловими гілками. Білі сполучні гілки від шийних нервів не відходять.

Верхній шийний вузол (gangІ. cervicale superius) (1-3 х 0,5 CM) розташований у товщі передхребтової шийної фасції, спе­ реду від поперечних відростків СІІ —СІП хребців. Від вузла відходять: сполучні сірі гілки до Cl — CA спинномозкових нервів; верхній шийний серцевий нерв (п. сагdiacus cervicalis superior); гортанно-глот­ кові гілки (rr. laryngopharyngeï), які ра­ зом з язикоглотковим і блукаючим нерва­ ми іинервують глотку й гортань; яремний нерв (п. jugularis); внутрішній і зовнішні сонні нерви (пп. carotid externi et п. саroticus internus), які утворюють на стінках судин нервові сплетення (загальне, внут­ рішнє і зовнішнє сонні сплетення, спле­ тення очної, язикової, лицевої артерій, се­ редньої оболонної артерії та іи.).

ваний на довгих м'язах голови й шиї на рівні CV —CVI хребців. Від вузла (якщо його немає, то від мілсвузлової гілки) від­ ходять: сполучні сірі гілки до периферич­ них розгалужень спинномозкових нервів (С5 —С6); середній шийний серцевий нерв

(п. cardiacus cervicalis médius); гілки до нижньої щитоподібної артерії і до спле­ тення загальної сонної артерії.

Шийно-грудний (gangl. cervicothoraciсит), або зірчастий (gangl. stellatum), ву­ зол утворений злиттям нижнього шийно­ го вузла з першим грудним вузлом сим­ патичного стовбура. Розташований звичай­ но на передній поверхні головки першого ребра. Від шийно-грудного вузла крім сполучних гілок до спинномозкових нервів (С7 —С8) відходить нижній шийний сер­ цевий нерв (п. cardiacus cervicalis inferior); хребтовий нерв (ni vertebralis)

до однойменної артерії (утворює на її стін­ ці сплетення); гілки до підключичної ар­ терії (формують підключичну петлю).

Г р у д н а ч а с т и н а симпатичного стовбура складається з 11 — 12 грудних вузлів на головках ребер за внутрішньогрудною фасцією та пристінковою плев­ рою (див. мал. 270). Усі вони з'єднані

між собою міжвузловими, а з грудними спинномозковими нервами — білими спо­ лучними гілками.

Грудні вузли (gangll. thoracica) сим­ патичного стовбура віддають такі гілки: сірі сполучні гілки до грудних нервів; грудні серцеві гілки (rr. cardiaci thoracici) (від II — IV грудних вузлів), що беруть участь у формуванні грудного аортального спле­ тення (с. 371); великий і малий нутряні нерви (від V —IX і X —XI грудних вузлів), які проникають до черевної порожнини між ніжками діафрагми, де беруть участь в утворенні черевного аортального спле­ тення; грудні легеневі гілки (rr. pulmonales thoracici), ниркові гілки, які також про­ никають до черевної порожнини й пере­ риваються у вузлі ниркового сплетення.

Ч е р е в н а й т а з о в а ч а с т и н и симпатичного стовбура складаються з А — 5 поперекових симпатичних вузлів (gangll. lumbalia), трьох крижових (gangll. sacralid) та одного непарного (куприкового) (gangl. impar), які містяться на передньобічній поверхні тіл поперекових хребців, тазовій поверхні крижової і куприкової кісток. Ці вузли з'єднані між собою не тільки міжвузловими гілками, а й попе­ речними, крім двох верхніх поперекових.

Від поперекових симпатичних вузлів

відходять поперекові нутряні нерви, що беруть участь у формуванні черевного сплетення (с. 371).

Від крижових симпатичних вузлів від­ ходять крижові нутряні нерви, які беруть участь в утворенні нижнього підчеревно­ го (тазового) сплетення (с. 372).

ПАРАСИМПАТИЧНА ЧАСТИНА

Парасимпатична частина (pars parasympathica) (мал. 271, кол. вкл., мал. XV) автономної нервової системи, на відміну від симпатичної, іннервує небагато органів і тканин. Так, парасимпатична частина не іннервує гладку мускулатуру більшості кровоносних судин, надниркові залози, мускулатуру волосяних мішечків, селезін­ ку тощо.

Основні функції парасимпатичної час­ тини полягають у сповільненні скорочень

370 НЕРВОВА СИСТЕМА

М а л . 272 . Центральн і відділи автономної нер­ вової системи . Вищі центри автономної нервової системи:

/ - смугасте тіло. 2 — ядра гіпоталамуса; і — ядра мозоч­

ка; 4 — зв'язки вищих центрів автономної нервової систе­ ми .. корою великого мозку.

Центри парасимпатичної частини автономної нер­ вової системи:

5 — додаткове ядро окорухового нерва; в — верхнє сли­

новидільне ядро; 7 — ядра язикоглоткового та блукаючо­ го нервів і нижнє слиновидільне ядро; S — крижові пара­

симпатичні ядра 2 - 4 - і о крижових сегментів сірої речови­ ни спинного мозку.

Центри симпатичної частини автономної нервової системи:

9 -- (іічнонроміжне ядро, від VIII шинного до II —III поперекових сегментів cjpoi речовини спинного мозку.

rygopalatini від п, maxillaris, що прохо­ дять через вузол транзитом; 2) симпатич­ ний — глибокий кам'янистий нерв («. реtrosus profundus) — гілки сплетення внут­ рішньої сонної артерії; 3) парасимпатич­ ний - великий кам'янистий нерв (п. petro-

sus major) з верхнього СЛИНОВИДІЛЬНОГО

ядра проміжного нерва. Ці волокна пере­

микаються на мультиполярних клітинах вузла, з яких починаються післявузлові парасимпатичні волокна, що тягнуться до сльозової залози через анастомоз вилич­ ного нерва із сльозовим (див. мал. 267). ВіД вузла відходять гілки, що несуть секреторні волокна (парасимпатичні й симпатичні) та чутливі волокна, які фор­ мують піднебінні нерви, та задні носові гілки.

Вушний вузол (gangl. oticum) округ­ лої форми, завбільшки з просяну зернину (діаметр 3 — 5 мм); розташований під овальним отвором на задньоприсередній поверхні нижньощелепного нерва. Вузол отримує такі передвузлові корінці: 1) чут­ ливий — через сполучні гілки від стовбу­ ра нижньощелепного нерва; 2) симпатич­ ний — від верхнього шийного вузла сим­ патичного стовбура в складі гілок спле­ тення а. meningea media; 3) парасимпа­ тичний — через малий кам'янистий нерв, який формується волокнами язикоглотко­ вого нерва.

чутливі післявузлові симпатичні та пара­ симпатичні волокна до різних органів: і) до вушно-скроневого нерва (післявуз­ лові парасимпатичні та симпатичні секре­ торні волокна), що потім як rr. parotidei йдуть до привушної слинної залози; 2) до r. meningeus, якою симпатичні волокна ідуть до судин твердої оболонн мозку.

Піднижньощелепний вузол (gangl. sub­ mandibulare) овоїдний, сплощений, діамет­ ром 3 — 3,5 мм; розташований над піднижньощелепною залозою поблизу стовбура язикового нерва. Передвузлові парасим­ патичні волокна ідуть із верхнього сли­ новидільного ядра проміжного нерва* че­ рез барабанну струну, яка приєднується до язикового нерва (гілка трійчастого не­ рва). Післявузлові волокна у вигляді за­ лозистих гілок тягнуться до під'язикової, піднпжньощелепиої та інших дрібних

* Сльозов і з а л о з и хребетни х відділилис я від с л и н н и х з а л о з , а н е р в о в и й ц е н т р з а л и ш и в с я