Литература по дисциплинам / Анатомия / Sviridov_O_I_Anatomiya_lyudini

М а л . 2 4 8 . Г о л о в н і ш л я х и м о з о ч к а і ч е р в о н о -

я д е р н о - с п и н н о м о з к о в и й ш л я х :

/ — півкуля великого мозку; 2 — таламус; З — червоне ядро; 4 — горбки покриву середнього мозку; 5 — зубчасте ядро; 6 — мозочок; 7 — поперечні волокна моста; <S' —

червоиоядерно-спинномозковий шлях; 9 — неврони топко­ го і клиноподібного ядер; 10 — іпібулппно-мозочковий шлях; // — задній синпномозково-мозочковин шлях; 12 — передній сниипомозково-мозочковий шлях; ІЗ — олпвпе ядро; 14 — міст; 15. 16 — кірково-мостові шляхи.

клітин ядра залишається на своєму боці, частина переходить на протилежний (див. мал. 248), піднімається догори у складі бічного канатика спинного і довгастого мозку. Далі вони йдуть у складі покриву моста і в ділянці заднього відрізка покриву середнього мозку діляться на дві части­ ни. Менша частина піднімається догори й закінчується в сірій речовині горбків покрівлі середнього мозку — спинномоз­ ково-покрівельний шлях (tr. spinotectalis). Більша частина круто повертає в дорсокаудальиому напрямку і входить у верх­ ню мозочкову ніжку свого боку. Тут во­ локна, які не перехрещувалися у спинно­ му мозку, утворюють перехрестя в ділянці верхнього мозкового паруса і всі разом закінчуються в корі черв'яка мозочка.

Еферентні (низхідні, рухові) шляхи центральної нервової системи (крім череп­ них нервів) можна поділити на дві групи: 1) шляхи від рухових зон кори великого мозку, що передають імпульси свідомих рухів; 2) шляхи від основних ядер і мо­ зочка, які передають імпульси мимовіль­ них рухів і належать до екстрапірамідної системи (див. с. 342).

Основними шляхами від рухових зон кори великого мозку є кірково-спинно- мозкові (пірамідні) шляхи (trr. corticospinales), які здійснюють свідому коорди­ націю та регуляцію цілеспрямованих рухів. Перші неврони цих шляхів локалі­ зуються в корі передцентральної звивини (гігантопірамідальні, клітини Беца) та прицентральної часточки великого мозку. Йдучи каудально, ці волокна тягнуться через коліно та передній відділ задньої ніжки внутрішньої капсули, середину ніж­ ки великого мозку, основну частину моста й піраміди довгастого мозку. Тут значна частина волокон утворює перехрестя (decussatio pyramidum) і переходить до скла­ ду бічних канатиків (tr. corticospinalis la­ teralis), а неперехрещені волокна продов­ жуються в передньому канатику (tr. corti­ cospinalis anterior) спинного мозку. Нер­ вові волокна обох шляхів посегментно зв'язуються з руховими клітинами пе­ редніх рогів сірої речовини. Волокна пе­ реднього кірково-спинномозкового шляху перехрещуються посегментно.

У межах мозкового стовбура від кірко- во-спиниомозкового шляху відходять во­ локна до рухових ядер черепних нервів під назвою кірково-ядерних волокон (fibrae corticonucleares). Нейрити клітин передніх рогів і клітин рухових ядер черепних нервів ідуть до скелетних м'язів. Вважа­ ють, що під час скорочення м'яза від нього в ту саму мить до центру направляється імпульс (зворотна аферентація) описани­ ми вище аферентними шляхами.

Крім кірково-спинномозкових у корі ве­ ликого мозку починаються низхідні шля­ хи до мозочка, які забезпечують контроль

342 НЕРВОВА СИСТЕМА

М а л . 249 . Н и з х і д н і ( р у х о в і ) нервові ш л я х и : / — кіркоію-сііиііиомозкові волокна; 2 — перехрестя пірамід; З — бічний кірково-спншюмозковни шлях; 4 —

передній кірково-спиниомозковии шлях; 5 — посегмептпе перехрестя волокон переднього кірково-епинномозкового шляху в спинному мозку; 6 — передні (рухові) корінці спинномозкового нерва; 7 — поперечні волокна моста; 5 —

кі р ко во-м осто в і шляхи.

ірегулювання діяльності півкуль мозочка. Перші неврони цих шляхів локалізуються в корі лобової, тім'яної, скроневої та поти­ личної часток великого мозку. їхні нейри­ ти, проходячи через передню (від лобової частки) та задню (від решти часток) ніжки внутрішньої капсули, досягають власних ядер моста свого боку (Ьп. согіісоропііпі),

де починаються неврони мосто-мозочко- вого шляху (мал. 249). Нейрити других невронів проходять поперечно (поперечні волокна моста) в товщі моста, перехрещу­ ються і в складі середніх мозочкових ніжок досягають кори мозочка.

Серед шляхів від основних ядер, най­ важливішими є такі.

Червоноядерно-спишюмозковий шлях

(іг. гиЬгозріпаШ) (див. мал. 248) почи­ нається нейритами червоного ядра, які після виходу з нього утворюють перехрес­

тя, продовжуються каудально в дорзальній частині моста та в бічних канатиках дов­ гастого й спинного мозку і вступають у синаптичні зв'язки з дендритами рухових клітин передніх рогів і рухових ядер че­ репних нервів. Цей шлях внаслідок зв'яз­ ку з мозочком (через мозочково-червоно- ядерний шлях) бере участь у регулюванні та координуванні довільних рухів.

Покрівельно-спииномозковийшлях (tr. testospinalis) починається від клітин сірого шару верхнього горбка та ядра нижнього горбка середнього мозку й незабаром під aqueductus cerebri утворює перехрестя. Потім іде у дорзальній частині моста, в дорсобічній ділянці довгастого мозку, в перед­ ньому канатику спинного мозку й посегментно вступає в контакт з клітинами сірої ре­ човини переднього рога. Цей шлях також координує скорочення посмугованих м'язів.

Присінково-спинномозковий шлях (tr. vestibulospinalis) починається від клітин бічного присінкового ядра, до якого крім волокон від присінкового вузла підходять нервові волокна від ядра намету мозочка. Шлях прямує донизу по периферії перед­ нього та бічного канатиків спішного моз­ ку й посегмеитно закінчується в клітинах передніх рогів. Висхідні волокна присінкових ядер, які йдуть у складі присередпього поздовжнього пучка, зв'язані з ядрами окорухового, блокового, відвідно­ го та додаткового черепних нервів.

Морфологічно менше вивчені кірковоталамічні пучки, кірково-гіпоталамічні шля­ хи, кірково-сітчасті волокна, червоиоядер- но-сітчасті пучки та спинно-сітчастий шлях, більшість яких належить до екстрапірамідної частини нервової системи.

Естрапірамідна частина нервової системи

В еволюції хребетних екстрапірамідна ча­ стина нервової системи виникла дуже рано. У нижчих хордових, рухи яких здійснюють­ ся автоматично, екстрапірамідна частина не­ рвової системи є основним еферентним шля­ хом для скелетної мускулатури.

У подальшому розвитку рухової актив­ ності тварин головними еферентними шля-

хами стають більш досконалі кірковоспнниомозкові. Естрапірамідна частина не­ рвової системи, ставши постійним супутюіком кірково-спинномозкових шляхів, в еволюції зазнала великих прогресивних змін і взяла на себе роль координування, регулювання та автоматизації скорочень скелетних м'язів.

У ссавців, зокрема людини, до складу головних елементів екстрапірамідної час­ тини нервової системи належать corpus striatum, corpus amygdaloid cum, писі, medialis tlialami, ядра гіпоталамічног ділянки, писі, ruber, substantia nigra, присінкові ядра (присереднє, бічне, верхнє, нижнє), сіра речовина мозочка і писі, оііvaris inferior, сітчастий утвір.

Ф у н к ц і я екстрапірамідної частини нервової системи здійснюється через зв'яз­ ки клітинних скупчень між собою і го­ ловним чином з червоним ядром, присінковпмн ядрами й оливним ядром, еферентні волокна яких вступають у контакт з кліти­ нами передніх рогів сірої речовини спин­ ного мозку. В разі ушкодження смугасто­ го тіла, червоного та інших ядер рухи тіла стають скутими, порушується руховий автоматизм, з'являється гіперкінез і посми­ кування окремих м'язових груп.

Сітчастий утвір

Сітчастий утвір (formatio reticularis)

складається із скупчень острівців і тяжів сірої речовини та сіток нервових волокон

у спинному мозку (у проміжку між пе­ реднім і заднім рогами сірої речовини), дорсальній частині довгастого мозку й мо­ ста, гіпоталамусі й у корі великого мозку.

Структурно елементи сітчастого утво­ ру мають деякі особливості: дендрити нер­ вових клітин нечисленні, короткі й мало розгалужуються; нейрити поділяються на висхідну і низхідну гілки, які дають чис­ ленні колатералі; тіла клітин мають неод­ накову форму і розміри. Зв'язки сітчасто­ го утвору з центрами та ядрами централь­ ної нервової системи вивчались головним чином фізіологічно. Найкраще досліджені

волокна сітчастого утвору до кори ве­ ликого мозку (fibrae corticoreticulares),

висхідні волокна від червоного ядра — червоноядерно-сітчасті пучки (fase, rubroreticulares) і низхідні волокна до спин­ ного мозку — сітчасто-спинномозковий шлях (tr. reticulospinalis).

Вважають, що сітчастий утвір завдяки своїм широким зв'язкам регулює велику кількість життєвих процесів. Через чис­ ленні колатералі сітчастий утвір збирає багату інформацію й несе її до кори вели­ кого мозку.

Таким чином, до кори великого мозку аферентні імпульси надходять двома сис­ темами. Перша, специфічна, проводить імпульси від рецепторів, які сприймають подразнення із зовнішнього та внутріш­ нього середовищ. Друга, неспецифічна, сформована сітчастим утвором.

До складу периферичної нервової сис­ теми (systema nervosum periphericum) на­ лежать спинномозкові та черепні нерви, а також периферична частина автономного відділу нервової системи. Складається пе­ реважно з відростків невронів і окремих нервових вузлів.

С П И Н Н О М О З К О В І Н Е Р В И

Спинномозкові нерви (nervi spinales) утворюються внаслідок посегментного злиття передніх (рухових) корінців (ra­

dices anteriores), що є нейритами еферен­ тних невронів передніх і бічних стовпів сірої речовини спинного мозку, і задніх (чутливих) корінців (radicesposteriores),

які є периферичними відростками невронів спинномозкових вузлів. У людини нара­ ховується 31 пара спинномозкових нервів: 8 шийних (пп. cervicales), 12 грудних (пп. tlioracales), 5 поперекових (пп. lumbales),

5 крижових (пп. sacrales) і 1 куприкова

(п. coccygeus).

Кожен спинномозковий нерв — зміша­ ний; містить висхідні та низхідні, у тому

344 НЕРВОВА СИСТЕМА

числі симпатичні, волокна. Після виходу з хребтового каналу через for. interver­ tébrale ділиться на гілки: оболонку (по­ воротну), сполучну, задню і передню (див. кол. вкл., мал. ХНІ).

Оболонкова (поворотна) гілка (г. теningeus) (чутлива) відходить від стовбу­ ра спинномозкового нерва і відразу по­ вертається через міжхребцевий отвір у по­ рожнину хребтового каналу, де іннервує тверду оболонку спинного мозку, судини, клітковину хребтового каналу.

Сполучні гілки От. communicantes) відходять від ТІ до L2 спинномозкових нервів. Містять мієлінові симпатичні передвузлові волокна, які проникають у спин­ номозковий нерв у складі передніх ко­ рінців із бічного проміжного ядра сірої речовини спішного мозку і йдуть до вузлів симпатичного стовбура.

Задні гілки с п и н н о м о з к о в и х н е р в і в

Задні (дорсальні, спинні) гілки спин­ номозкових нервів (rr. posteriores) — по­ рівняно тонкі; розподіляються посегментно, змішані, містять висхідні й низхідні волокна. Проходять назад між суглобови­ ми і поперечними відростками, а в ділянці крижової кістки виходять через forr. sacralia dorsalia й іннервують шкіру та аугохтонні м'язи потилиці, задньої ділян­ ки шиї й ділянку спини. Кожна задня гілка спинномозкового нерва ділиться на присередню і бічну гілки. Деякі задні гілки мають спеціальні назви: підпотиличний нерв (п. suboccipitalis) (Cl), який іннер­ вує потилично-хребтові м'язи, а таколс найдовший і півостистий м'язи голови, або чутливі волокна задньої гілки (С2), вели­ кий потиличний, нерв (п. occipitalis major)

(Cl), від якого відходять гілки до шкіри потиличної ділянки; верхні нерви сідниць (пп. clunium superiores) (Ll — L3) і середні нерви сідниць (пп. clunium médît) (SI — S2), що є чутливими гілками поперекових і крижових нервів.

Передні гілки с п и н н о м о з к о в и х н е р в і в

Передні (вентральні) гілки спинномоз­ кових нервів (rr. anteriores) — змішані (містять висхідні й низхідні волокна), на відміну від задніх гілок, більш потужні; за винятком 1—11 грудних, об'єднуються між собою, утворюючи сплетення. У тілі люди­ ни, як і в інших ссавців, розрізняють шийне, плечове і попереково-крижове сплетення. Утворення сплетень є наслідком складних явищу ранньому ембріогенезі, пов'язаних з формуванням кінцівок. При цьому значною мірою переміщуються елементи кожного соміта (міотоми, склеротомії, дерматоми), а отже, й нейрити, що ніколи не втрачають зв'язку з сегментом тіла, який іннервують.

Безпосередньо від нервових сплетень відходять шкірні та м'язові нерви, причо­ му у формуванні кожного звичайно беруть участь кілька сегментів спинного мозку.

Ш и й н е с п л е т е н н я

Шийне сплетення (plexus cervicalis)

(мал. 250, 251) утворене передніми гілка­ ми чотирьох верхніх шийних нервів (СІ — С4). Від шийного сплетення, петлі якого ззовні вкриті груднинно-ключично-соскопо- дібним м'язом, відходять шкірні та м'язові гілки, а також змішаний діафрагмовий нерв.

Ш к і р н і г і л к и . Малий потилич­ ний нерв (п. occipitalis minor) (С2 —СЗ) іннервує шкіру задньобічної поверхні шиї та голови. Великий вушний нерв (п. auricularis magnus) (СЗ) прямує до шкіри вушної раковини і зовнішнього слухово­ го ходу. Поперечний нерв шиї (п. transversus colli) (С2 — СЗ) іннервує шкіру передньої поверхні шиї. Надключичні нерви (пп. supraclaviculars) (СЗ — С4) — численні, іннервують шкіру в межах над­ ключичної та підключичної ямок, дельто­ подібної та верхньобічного відділу лопат­ кової ділянок.

Усі шкірні нерви шийного сплетення з'являються в поверхневих шарах шиї біля середини заднього краю груднинно-клю-

далена, передня стінка пахвової ямки розрізана,):

/— ш. longus colli; 2 — v. jugularis interna; 3 — n. hypoglossus: 4 - gl. parotis; 5 — ni. masseter; 6 - a. facialis: 7 - gl. submandibularis; 8 — r. musculäris; 9 - а . lingual is (підріза­ на); 10 — a. carotis externa; // — a. thyroidea superior; 12 - gl. thyroidea; l'j — a. carotis communis; 14 — a. axillaris; 15 - plexus brachialis (fasciculus lateralis); 16 — a. subclavia (част­ ково видалена); 17 — v. subclavia (часткопо видалена); 18 - П. phrenicus; 19 — Щ. scalenus anterior; 20 — in. scalenus medius:

21 — n. vagus; 22 — plexus cervicalis; 23 — ansa cervicalis.

/ — n. supraorbital; 2 — п. infraorbital is'; 3 — n. mentalis; 10 — n. auriculotemporal is; //, 12 — r. zygomaticotemporal is et r. zygomaticofacial is; шкірні гілки n. zygomaticus: 4 - n. transversus colli; 5 — nn. supraclavicularcs; 6 — IT. cutanci;

чично-соскоподібного м'яза, що треба мати на увазі під час провідникової анестезії шиї.

М ' я з о в і г і л к и (СЗ — С4) йдуть до переднього і бічного м'язів голови, довгих м'язів голови і шиї, переднього, середнього й заднього драбинчастих м'язів, до т. intertransversarii cervicis і деяких пучків т. sternocleidomastoidei, до т. trapezius, віддаю­ чи нижню гілку (ramus inferior).

CI — СЗ утворюють шийну петлю, зв'я­ зану з під'язиковим нервом.

Діафрагмовий нерв (СЗ, С5) (п. phrenicus) — змішаний. Його утворюють гілки передніх гілок СЗ, С4, іноді С5 нервів (див. мал. 250). Він спускається донизу по передній поверхні переднього драбин­ частого м'яза, проходить через apertura thoracis superior (між підключичною ар-

терією та підключичною веною), продов­ жується донизу попереду кореня легені (між pleura mediastinalis і pericardium)

і проникає в діафрагму, віддаючи їй свої волокна. Чутливі волокна отримує від діафрагми, середостінної плеври, осердя, капсули печінки. Симпатичні безмієлінові волокна проникають у діафрагмальний нерв від нижнього шийного або шийногрудного симпатичного вузла.

Плечове сплетення

Плечове сплетення (plexus brachialis)

(мал. 252, див. мал. 250) утворене перед­ німи гілками чотирьох нижніх шийних нервів (С5 — С8) і більшою частиною пе­ редньої гілки першого грудного нерва (ТІ).

346 НЕРВОВА СИСТЕМА

brachij; 6" — a. profunda brach.і; 7 — n. radialis; 8 — a. brachial is; 9 — m. biceps brach ii (відгорнутий),; 10 — n. musculocutancus; // — n. medianus; 12 — n. axillaris; 13 — in. pectoral's niajdr (відрізаний); 14 — in: deltoidcus; 15 —

m. pectoralis minor (відрізаний).; Id — clavicula.

Нервові волокна, переплітаючись між со­ бою, утворюють три стовбури (верхній, середній і нижній), розташовані в міждрабинчастому проміжку (позаду й вище під­ ключичної артерії). Стовбури знову об­ мінюються нервовими гілками, внаслідок чого формуються три великих пучки: бічний, присередній і задній (fascc. la­

teralis, medialis і posterior), які разом з підключичними артерією і веною перехо­ дять до пахвової ямки.

За В. М. Шовкуненком, існує два основ­ них типи плечового сплетення: магістраль­ ний, з малою кількістю нервових зв'язків між головними нервовими стовбурами (най­ частіше у гіперстеніків), і розсипний, що має схильність до численного розщеплення ос­ новних нервових стовбурів (частіше в асте­ ніків). У дитячому віці плечове сплетення займає порівняно велику площу, а його' ос­ новні стовбури більш нахилені. Для про­ екції судинно-нервового пучка в пахвовій ямці орієнтуються на лінію, що з'єднує се­ редину ключиці з початком sidcus bicipitalis medialis. Тут найбільш поверхнево залягає пахвова вена, глибше — пахвова артерія,

аще глибше — променевий нерв. Всереди­ ну від артерії розташований ліктьовий нерв,

аназовні — серединний нерв.

Нерви, які відходять від плечового спле­ тення, поділяють на надключичну та під­ ключичну частини.

Надключична частина. Дорсаль­ ний нерв лопатки (п. dorsalis scapulae)

(С5) йде назад і донизу вздовж присереднього краю лопатки, іннервує м'яз — підіймач лопатки і ромбоподібні м'язи.

Довгий грудний нерв (п. thoracicus longus) (С5 —С8) тягнеться по зовнішній по­ верхні переднього зубчастого м'яза, який

ііннервує. Надлопатковий нерв (ti. suprascapularis) (С5 —С7) прямує дорсаль­ но в супроводі однойменних артерії і венп. Далі проходить через incisura scapulae ii іннервує над- і підостьові м'язи. Підклю­ чичний нерв (п. subclavius) (С5) тягнеться до однойменного м'яза. Підлопатковий нерв (п. subscapulars) (С5 — С7) прохо­ дить дорсально кількома гілками, іннер­ вує однойменний і великий круглий м'язи

інайширший м'яз спини.

Присередній і бічний грудні нерви

(пп. pectoralis medialis et lateralis) іннервують великий і малий грудні м'язи.

Підключична частина. М'язовошкірний нерв (п. musculocutaneus) (С5 — С7) відходить від бічного пучка донизу, про­ низує т. coracobrachial і іннервує перед­ ню групу м'язів плеча, а також віддає шкірну

М а л . 2 5 3 . Н е р в и і артерії передпліччя і кисті: / — m. biccps brachii;2 — n. ulnaris; З — a. brachialis; 4 — гі. mcclianus; J, (S' — a. ulnaris; 6 — m. pronator tcrcs (підрізаний); 7 — a. intcrossca communis; 9 — m. flcxor digitpruni profundus; 10 — in. flcxor carpi ulnaris; II — tcndo in. flexoris digitorum superficialis (відрізаний); 12 — arcus palmaris superficialis; 13 — aa. digitales palmares communcs; 14 — aa. digitales palmares propriac; 15 — r. palmaris superficialis; 16 — tcndo m. flexoris carpi radialis; 17 — m. flcxor pollicis longus; /6' — a. radialis; 19 — r. superficialis n. radialis; 20 — m. extensor carpi radialis; 21 — m. brachioradialis; 22 — a. brachialis; 23 — r. profundus

n. radialis; 24 — tcndo m. bieipitis brachii.

4 — medianus; 5 — r. carpeus palmaris; (> — os pisiformc; 7 — r. superficialis n. ulnaris; S — arcus palmaris superficialis; 9 — aa. palmares digitales communcs; 10, 15 — nn. palmares digitales communcs; // — rr. communicans; 12 — vagg. fibrosac digitorum maiius; 13, 14 — nn. digitales palmares proprii; 16 — m. flcxor pollicis brevis; 17 — m. abduetor pollicis; /cV — retinaculum flcxorum; 19 — r. palmaris superficialis; 20 — m. flcxor digitorum superficialis; 21 - m. flcxor carpi radialis; 22 — a. radialis; 23 — ni. brachio­

radialis.

гілку — бічний шкірний нерв передпліччя

для зовнішньої поверхні передпліччя. При-

середні шкірні нерви плеча й передпліччя

От. cutanei brachii et antebrachii mediales)

(C8 —ТІ) спускаються донизу кількома дрібними стовбурами від присереднього пуч­ ка плечового сплетення. Частина стовбурів, розпавшись на численні гілки, розподіляєть­ ся в шкірі передньої і присередньої повер­ хонь плеча й передпліччя.

Серединний нерв (п. medianus) (С5 — ТІ) (мал. 253, 254, див. мал. 252) утво-

рюється за рахунок присереднього й бічно­ го корінців серединного нерва (radix medialis et radix lateralis nervi mediani)

від присереднього і бічного пучків пле­ чового сплетення. У складі судлнно-нер- вового пучка плеча серединний нерв ля­ гає в sulcus bicipitalis medialis, де розта­ шовується спочатку ззовні плечової артерії, а потім, перехрещуючи її спереду в се­ редній частині плеча, переходить присередньо. В ділянці плеча бічних гілок не дає. На рівні ліктьового суглоба перехо-

348 НЕРВОВА СИСТЕМА

М а л . 255 . Ш к і р н і нерви тилу правої кисті:

/ — n. cutaneus antcbrachii lateralis (віл м'язово-шкірного нерпа); 2 — r. superficial is от:.n. radialis; З — r. communicans; 4 — nn.'dorsales digitales; 5 — nn. palmares digitales proprii (під серединного нерва); 6 — fascia dorsalis manus; 7 — r. dorsal is n. ulnaris'; <V ••- retinaculum extensorum; 9, 10 — fascia antcbrachii ct n. cutaneus antcbrachii posterior (от it.

radialis).

дить на передню поверхню передпліччя, де розміщується між поверхневим і гли­ боким згиначами пальців. Тут відходять численні м'язові гілки до передньої гру­ пи м'язів передпліччя, за винятком ліктьо­ вого м'яза — згинача зап'ястка та присередньої частини глибокого м'яза — зги­ нача пальців, окрема гілка — до т. prona­ tor quadratus.

Пройшовши разом з сухожилками під retinaculum flexorum на кисть, серединний нерв розпадається на три гілки — спільні долонні ?гальцсві нерви (nn. digitales pal­ mares communes). Бічний з цих нервів іннервує більшу частину м'язів підвищен­

ня великого пальця (короткий відвідний, протиставний і поверхневе черевце корот­ кого м'яза — згинача великого пальця), а також І і II mm. lumbricales. На рівні го­ ловок п'ясткових кісток спільні долонні пальцеві нерви діляться на два (бічний з цих нервів — на три) власних долонних пальцевих нерви (nn. digitales palmares proprii), які іннервують шкіру долонної поверхні І, II, III пальців, зовнішню поверх­ ню IV пальця та відповідну частину шкіри долоні. Крім того, серединний нерв віддає гілки до капсул ліктьового, променево-за­ п'ясткового суглобів і суглобів кисті.

Ліктьовий нерв (п. ulnaris) (С7—ТІ) (див. мал. 252, 253, 254) відходить від присереднього пучка плечового сплетен­ ня у вигляді досить великого стовбура, прямує спочатку в складі судинно-нерво­ вого пучка плеча донизу. У нижній тре­ тині плеча ліктьовий нерв поступово відхи­ ляється присередньо й дорсально, прони­ зує медіальну міжм'язову перегородку плеча і разом з верхньою ліктьовою по­ бічною артерією залягає в задню медіаль­ ну ліктьову борозну. Потім проходить між плечовою і ліктьовою головками ліктьо­ вого м'яза — згинача зап'ястка й на пе­ редпліччі проникає в ліктьову борозну все­ редину від ліктьової артерії, де дає багато м'язових гілок (для т. flexor carpi ulnaris

і присередньої частини т. flexoris digitorum profundi) і тильну шкірну гілку. Остання під сухожилком ліктьового м'я­ за — згинача зап'ястка переходить на тильну поверхню, де іннервує шкіру V, IV та ліктьової половини III пальців* і відпо­ відної частини тилу кисті.

На долонній поверхні ліктьовий нерв переходить зовні від os pisiforme на кисть (долонна гілка), де відразу ділиться на по­ верхневу й глибоку гілки. Поверхнева гілка іннервує шкіру V, ліктьову полови­ ну IV пальців і відповідних ділянок до­ лоні. Глибока гілка посилає волокна до м'язів (відвідного, протиставного та корот­ кого м'яза — згинача V пальця, т. lumbri-

cales (IV і ПІ), intcrossei dorsales et pal­ mares, привідного м'яза великого пальця кисті, до глибокої головки короткого м'я­ за — згинача великого пальця кисті).

Променевий нерв (п. radialis) (С5 — ТІ) (мал. 255, див. мал. 252, 253) — один з великих нервів плечового сплетення. Відходить від заднього його пучка донизу, прямує до однойменного каналу, супрово­ джуючи глибоку артерію плеча і лягаючи в sulcus radialis плечової кістки. Іннервує т. triceps brachii, т. anconeus, кап­ сулу плечового суглоба і шкіру задньої поверхні плеча (задній шкірний нерв пле­ ча). З каналу променевий нерв виходить через передню зовнішню ліктьову бороз­ ну. Від нього відходять гілки до т. Ьгаcliioradialis, капсули ліктьового суглоба, шкіри задньої поверхні передпліччя. Від­ разу після цього нерв ділиться на поверх­ неву і глибоку гілки. Поверхнева гілка спускається променевою борозною дони­ зу і під сухожилком плечово-променево­ го м'яза переходить на тильну поверхню кисті, де іннервує шкіру І пальця, прокси­ мальної фаланги II та променевої поло­ вини III пальців. Глибока гілка пронизує т. supinator, віддаючи йому гілки, і пере­ ходить на задню поверхню передпліччя, де іннервує всі м'язи-розгиначі й посилає волокна до ироменево-зап'ясткового, міжзап'ясткових і зап'ястково-п'ясткових суглобів.

Пахвовий нерв (п. axillaris) (С5 —Сб) (див. мал. 252) відходить від заднього пучка плечового сплетення разом з про­ меневим і проходить на задню поверхню плеча через чотиристоронній отвір. Опе­ різуючи хірургічну шийку плечової кістки, віддає гілки до т. dcltoideus et т. teres minor, капсули плечового суглоба і до шкі­ ри верхньобічної поверхні плеча.

Міжреброві нерви

Міжреброві нерви (пп. intercostales)

(мал. 256) є передніми гілками грудних нервів* (tí. thoracici ТІ — Т12). Кожен між-

* П е р е д н я гілка XII грудного нерва називаєть­ ся підребровим нервом .

М а л . 256. Грудні нерв и (tin. thoracici):

1 — medulla spinalis; 2 — nn. intercostales ( I T . anteriores);

3 — r. cutaneus lateralis; '/ — r. eutancus anterior; 5 — mm. intercostales intcrni; 6 — sternum; 7 — mm. intercostales extern i; S. 9 — vasa intercostales posteriores; 10 — v. azygos; // — aorta thoracica; 12 — truncus sympathicus.

ребровий нерв проходить у відповідному міжребровому проміжку поблизу борозен­ ки ребра, у поздовжній щілині між mm. intercostales externus et internus. Біля хреб­ та зсередини прикритий membrana intercostalis interna та fascia endothoracica, яка щільно прилягає до неї. Верхні сім пар міжребрових нервів доходять до грудни­ ни та мечоподібного відростка, решта, вий­ шовши з міжребрових проміжків, продов­ жують свій шлях посегментно у м'яких тка­ нинах передньобічної стінки живота.

Від міжребрових нервів відходять м'я­ зові та шкірні гілки.

М'язові гілки розгалужуються до зов­ нішніх і внутрішніх міжребрових м'язів, прямого, зовнішнього та внутрішнього косих і поперечного м'язів живота (за винятком дорсальних відділів цих трьох м'язів), пірамідального м'яза, периферич­ них ділянок діафрагми та глибоких м'язів спини вентрального походження (верхні й нижні задні зубчасті м'язи та м'язи — підіймачі ребер).

Шкірні гілки іинервують передньобічну поверхню грудної клітки і живота.

Крім того, міжреброві нерви посилають свої гілки до ребрової плеври і пристінко­ вої очеревини передньої та бічної стінок черевної порожнини.

350 НЕРВОВА СИСТЕМА

Попереково-крижове сплетення

Передні гілки поперекових, крижових і куприкових спинномозкових нервів утво­ рюють попереково-крижове сплетення

(plexus lumbosacralis) (мал. 257), яке, у свою чергу, можна поділити на попереко­ ве та крижове.

Поперекове сплетення (plexus lumbalis) (див. мал. 257) формується част­ ково гілкою 12 міжребрового спинномоз­ кового нерва та передніми гілками L1 — L4 нервів. Від нього відходять такі гілки.

М'язові гілки (rr. musculares) (Ll — L2) ідуть до квадратного м'яза попереку, великого та малого поперекових м'язів і бічних міжпоперечних м'язів попереку.

Клубово-підчеревний нерв (п. iliohypogastricus) (ТІ2 — Ll) виходить з-під зов­ нішнього краю великого поперекового м'яза, потім проникає між внутрішнім косим і по­ перечним м'язами живота, іннервує їх і віддає волокна до шкіри нижньої частини живота поблизу поверхневого пахвинного кільця.

М а л . 257 . П о п е р е к о в о - к р и ж о в е сплетенн я (ple­

Клубово-пахвинний нерв (n. ilioinguinalis) (Ll) спускається вбік і донизу майже паралельно попередньому нерву, проходить через canalis inguinalis і, ви­ йшовши через його поверхневе кільце, роз­ падається на шкірні гілки лобкової ділян­ ки та великих соромітних губ (калитки).

Статево-стегновий нерв (п. genitofe­ moralis) (L2) виходить із товщі великого поперекового м'яза на передню його по­ верхню, спускається донизу і ділиться на дві гілки: стегнову (r. femoralis), яка про­ ходить позаду lig. inguinale й розгалу­ жується в шкірі стегна під названою зв'яз­ кою, і статеву (r. genitalis), яка проникає до пахвинного каналу, розподіляється в funiculus spcrmaticus (lig. teres uteri) і

посилає волокна до м'яза — підіймача яєч­ ка, шкіри калитки (соромітних губ), а та­ кож до шкіри верхньої ділянки присередньої поверхні стегна.

Бічний шкірний нерв стегна Ог. cuta­ ncus femoris lateralis) (L2 —L3) після виходу з-під ЗОВНІШНЬОГО краю великого поперекового м'яза проходить по поверхні клубового м'яза назовні й донизу, далі йде позаду пахвинної зв'язки біля її прикріп­ лення. Нерв виходить на стегно і розпо­ діляється в шкірі його бічної поверхні.

Стегновий нерв (п. femoralis) (L2 —L4) (мал. 258, див. мал. 257) найбільший із нервів поперекового сплетення. Потужним стовбуром виходить з-під зовнішнього краю великого поперекового м'яза, про­ никає через lacuna musculorum на стегно назовні від стегнової артерії.

Від нього відходять гілки до шкіри, м'язів передньої групи стегна, т. pectineus, суглобового м'яза коліна, капсули, а та­ кож до шкіри присередньої поверхні го­ мілки та стопи, до основи І пальця (п. saphenus).

Затульний нерв (п. obturatorius) (L2 — L5) (див. мал. 257, 258) виходить з-під присереднього краю великого попереко­ вого м'яза, проникає через canalis obtu­ ratorius, іннервує зовнішній затульний м'яз, м'язи присередньої групи стегна, дає гілки до кульшового суглоба і до шкіри присередньої поверхні нижньої частини стегна.