Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
179
Добавлен:
11.02.2016
Размер:
23.64 Mб
Скачать

О.І.СВИРИД

І Н А Т О Л Ю Д И

За редакцією профе

ІІ.Бобрика

У Д К

611.01 (075 . 8)

Б Б К

28 . 8бя73

 

С24

Р е ц е н з е н т

завідувач к а ф е д р и н о р м а л ь н о ї анатомії

Д н і п р о п е т р о в с ь к о г о

медичного

університету д о к т о р м е д и ч н и х

наук, п р о ф е с о р В.

Д.

Маковецький

 

Р е д а к ц і й н а група

літератури

з м е д и ц и н и

Р е д а к т о р и :

 

Л.Д. Іваненко,

Я.О.Мироненко

Свиридов О. І.

С24 Анатомія людний: Підручник / За ред. І, І, Бобрика. - К.: Вища шк., 2000. - 399 с: іл.

ВВИ 5-11-001933-9

В и к л а д е н о

основні

відомості

про будову тіла л ю д и н и .

Ко­

ж е н

орган чи

систему

р о з г л я н у т о

з т о ч к и з о р у онто - і філогене­

зу в п о р і в н я л ь н о м у і ф у н к ц і о н а л ь н о м у п л а н і .

 

У

підручнику

в и к о р и с т а н о матеріал в и д а н н я р о с і й с ь к о ю

мо­

вою

( В и щ а ш к .

— 1983 р . ) , я к и й ч а с т к о в о п е р е р о б л е н о .

 

Анатомічну термінологію подано відповідно до нової Міжна ­

родної

анатомічної н о м е н к л а т у р и ,

к і н ц е в и й

варіант

я к о ї

було

п р и й н я т о в

1997

р. в

С а н - П а о л о .

 

 

 

 

Д л я

студентів

стоматологічних ф а к у л ь т е т і в

в и щ и х

м е д и ч н и х

н а в ч а л ь н и х

з а к л а д і в .

П і д р у ч н и к о м

м о ж у т ь к о р и с т у в а т и с я

сту­

д е н т и

інших

ф а к у л ь т е т і в .

 

 

 

 

ISB.N1 5-11-001933-9

Б Б К 2 8 . 8 б я 7 3

© О. І. С в и р и д о в , 2000

Свиридов Олександр Іванович (1900—1973)

П р а к т и ч на і наукова діяльність Олександр а Івановича Свиридова після закінченн я медичного факультету Томського університету бул а активною і багатогранною: учень академік а А. Г. Савіних, брав участь в організаці ї Томського онкологічного інституту, був першим його директором, захисти в кандидатську дисертацію , на посаді доцент а Томського медичного інституту займавс я викладацькою і науково ю діяльністю .

Друга світова війна — лікар-хірург на фронті, полон, втеча, партизанський табір; нагороди за участь у війні.

Післ я демобілізаці ї за станом здоров'я змушени й залишити у л ю б л е н у прац ю хірурга. З 1 9 4 6 по 1973 р.

на посаді доцент а працюва в на кафедрі анатомії Київського медичного інституту. У 1 9 5 9 р. — доктор медичних наук. Науков у діяльність і пона д 50 наукових праць присвятив лімфатичні й системі людини .

Автор першого в світі атласу лімфатични х капілярів і першого в Україні підручника з анатомії л ю д и н и дл я студентів вищих медичних навчальних закладів, який було видан о двічі російською, а третє,

ювілейне, видання — українсько ю мовою . Блискучий викладач анатомії, пропагандист наукових і науково - популярних знань . Інтелігентний,

широко освічений, з величезним практичним І життєвим

досвідом , активний, енергійний, доброзичливи й — таким його любил и студенти .

Таким він залишився в пам'яті багатьох .

зміст

Передмова

 

 

 

 

 

7

В с т уп

 

 

 

 

 

8

 

Історичний

нарис

 

 

 

 

9

Сучасні

методи

анатомічного

дослідження

 

17

Становище

людини

в природі

 

 

18

Р о з д і л

1 . Загальні відомості про тіло

 

людини

 

 

 

 

 

19

 

Орієнтування

в

розташуванні

частин

тіла,

 

орієнтувальні площини

 

 

19

Ділянки тіла й орієнтувальні лінії

 

.

20

Організм

і

його

цілісність

 

 

21

Тканини

 

 

 

 

 

 

22

Органи

 

 

 

 

 

 

23

Система

органів,

апарат

 

 

23

Внутрішньоутробний

період

розвитку

 

 

людини

 

 

 

 

 

 

24

Поза

 

утробний

розвиток

людини

 

27

Типи конституції людини

 

 

28

Р о з д і л

2 . Апарат руху т а опори

 

ЗО

Кістки

 

(система

скелета)

 

 

30

Ф о р м а і

 

р о з в и т о к кісток

 

 

31

череп

 

 

 

 

 

 

33

Кістки

черепа

 

 

 

34

Ч е р е п

у цілому

 

 

49

Анатомічна

мінливість ф о р м и черепа

 

55

Вікові зміни черепа

 

 

55

Статеві відмінності черепа

 

 

57

Р е н т г е н о а н а т о м і я черепа

 

 

57

К р и т и к а р а с и с т с ь к и х теорій

краніології

57

Хребтовий стовп

 

 

 

59

С к е л е т грудної клітки

 

 

64

Ребра

 

 

 

 

 

• 64

Груднина

 

 

 

 

65

Ф о р м а грудної клітки

 

 

66

Ембріогенез кісток грудної клітки

 

67

С к е л е т кінцівок

 

 

 

68

К і с т к и верхньої к і н ц і в к и

 

 

68

Кістки

н и ж н ь о ї к і н ц і в к и

 

 

73

Сполучення

кісток

 

 

 

83

К л а с и ф і к а ц і я с п о л у ч е н ь кісток

 

83

Б е з п е р е р в н і с п о л у ч е н н я

 

 

8 3

Переривчасті с п о л у ч е н н я

 

84

С п о л у ч е н н я

черепа

 

 

87

С п о л у ч е н н я

хребтового стовпа

 

90

Хребтовий

стовп у

ц і л о м у

 

92

С п о л у ч е н н я

грудної

к л і т к и

 

94

С п о л у ч е н н я

верхньої

к і н ц і в к и

 

9 5

С п о л у ч е н н я

грудного п о я с а

 

95

С п о л у ч е н н я

вільної в е р х н ь о ї

к і н ц і в к и

9 6

С п о л у ч е н н я н и ж н ь о ї

к і н ц і в к и

 

100

С п о л у ч е н н я тазового п о я с а

 

100

С п о л у ч е н н я

вільної н и ж н ь о ї

к і н ц і в к и

101

М'язи (м'язова

система)

 

 

108

З а г а л ь н а

міологія

 

 

108

С п е ц і а л ь н а міологія

 

 

112

М ' я з и голови

 

 

112

Ф а с ц і ї голови

 

 

119

М ' я з и шиї

 

 

 

 

119

Ш и й н а ф а с ц і я

 

 

124

М ' я з и с п и н и

 

 

 

124

Ф а с ц і ї с п и н и

 

 

127

М ' я з и грудної клітки

 

128

Д і а ф р а г м а

 

 

 

130

Ф а с ц і ї грудної клітки

 

131

М ' я з и ж и в о т а

 

 

132

Ф а с ц і ї ж и в о т а

 

 

133

М ' я з и верхньої к і н ц і в к и

 

136

Ф а с ц і ї верхньої к і н ц і в к и

 

146

М ' я з и н и ж н ь о ї к і н ц і в к и

 

150

Ф а с ц і ї н и ж н ь о ї к і н ц і в к и

 

161

Основи антропометрії

 

 

165

Антропометричні т о ч к и

 

165

Р о з д і л

3 . Вчення про внутрішні органи

(Спланхнологія)

 

 

168

Травна система

 

 

 

 

169

П о р о ж н и н а рота

 

 

171

П р п с і н о к рота

 

 

171

В л а с н е п о р о ж н и н а

рота

 

192

Глотка

 

 

 

 

 

200

С т р а в о х і д

 

 

 

 

 

202

Ш л у н о к

 

 

 

 

 

203

Т о н к а к и ш к а

 

 

 

206

Товста к и ш к а

 

 

 

209

6

зміст

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Великі з а л о з и т р а в н о г о

апарату

214

Р о з д і л

6 . Нервова

система

 

312

П е ч і н к а

 

 

 

 

 

215

Центральна

 

 

нервова

 

система

 

314

П і д ш л у н к о в а з а л о з а

 

 

217

(Спинний м о з о к

 

 

 

 

314

Ч е р е в н а п о р о ж н и н а , очеревина

218

Головний

мозок

 

 

 

 

317

Дихальна система

 

 

 

 

224

 

 

 

 

 

 

 

 

Р о м б о п о д і б н и й

м о з о к

 

320

П о р о ж н и н а носа

 

 

 

 

224

 

 

 

 

 

С е р е д н і й

мозок

 

 

 

324

Гортань

 

 

 

 

 

 

226

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Передній

мозок

 

 

 

326

Т р а х е я

 

 

 

 

 

 

229

 

 

 

 

 

 

 

 

 

П р о м і ж н и й

м о з о к

 

 

326

Б р о н х и

 

 

 

 

 

 

230

 

 

 

 

 

 

 

 

К і н ц е в и й

м о з о к

 

 

328

Легені

 

 

 

 

 

 

 

231

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О б о л о н к и

мозку

 

 

 

336

П л е в р а

 

 

 

 

 

 

233

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О б о л о н к и

спинного м о з к у

 

336

С е р е д о с т і н н я

 

 

 

 

234

 

 

 

 

 

О б о л о н к и

головного

м о з к у

 

337

П р о е к ц і я

м е ж п л е в р и і

легень

 

 

 

Провідні

ш л я х и

ц е н т р а л ь н о ї н е р в о в о ї

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

на грудну стінку

 

 

 

 

234

системи

 

 

 

 

 

 

 

 

339

Р е н т г е и о а н а т о м і я

 

органів

 

 

А ф е р е н т н і

( в и с х і д н і )

нервові

ш л я х и

339

д и х а л ь н о ї системи

 

 

 

235

Е ф е р е н т н і ( н и з х і д н і )

нервові

ш л я х и

341

Сечова

система

 

 

 

 

237

Е к с т р а п і р а м і д н а

ч а с т и н а н е р в о в о ї

 

Н и р к а

 

 

 

 

 

 

237

системи

 

 

 

 

 

 

 

342

Сечовід

 

 

 

 

 

 

240

Сітчастий

утвір

 

 

 

343

С е ч о в и й

м і х у р

 

 

 

 

240

Периферична

 

 

нервова

система

 

343

Статева система

 

 

 

241

С п и н н о м о з к о в і нерви

 

 

343

Ж і н о ч а статева система

 

 

241

З а д н і

гілки

с п и н н о м о з к о в и х

нервів

344

Внутрішні

жіночі

статеві

о р г а н и

241

П е р е д н і

гілки

с п и н н о м о з к о в и х нервів

344

З о в н і ш н і

жіночі статеві

органи

244

Ч е р е п н і

нерви

 

 

 

 

353

Ч о л о в і ч а статева система

 

246

Н ю х о в и й

н е р в

( І )

 

 

354

Внутрішні

чоловічі

статеві

о р г а н и

246

З о р о в и й

н е р в ( I I )

 

 

354

З о в н і ш н і

чоловічі

статеві

органи

249

О к о р у х о в н й

н е р в

( П І )

 

354

П р о м е ж и н а

 

 

 

 

254

Б л о к о в и й

н е р в

( I V )

 

 

356

Р о з д і л

4 . Залози внутрішньої секреції

256

Т р і й ч а с т и й

н е р в

( V )

 

 

356

Відвідний

н е р в

( V I )

 

 

361

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Щитоподібна

залоза

 

 

 

 

256

Л и ц е в и й

нерв

( V I I )

 

 

361

Прищитоподібні залози

 

 

 

257

П р и с і н к о в о - з а в и т к о в н й н е р в

( V I I I )

363

Загруднинна

залоза

 

 

 

 

257

Я з и к о г л о т к о в н й н е р в

( I X )

 

363

Гіпофіз

 

 

 

 

 

 

 

258

Б л у к а ю ч и й

н е р в

( X )

 

 

364

Шишкоподібна

залоза

 

 

 

 

258

Д о д а т к о в и й

н е р в

( X I )

 

365

Надниркова

залоза

 

 

 

 

259

П і д ' я з и к о в и й н е р в ( X I I )

 

365

Ендокринна

 

частина

підшлункової залози

259

Автономна

 

 

частина

 

периферичної

 

Клубочки

 

 

 

 

 

 

259

нервової

 

системи

 

 

 

366

Впутрішньосекреторна

 

 

частина

 

С и м п а т и ч н а

ч а с т и н а

 

 

366

статевих залоз

 

 

 

 

259

П а р а с и м п а т и ч н а

ч а с т и н а

 

368

Р о з д і л

5 . Серцево - судинна система

261

Автономні

с п л е т е н н я

 

 

371

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

С х е м а кровообігу

 

 

 

 

263

Р о з д і л

7 . Органи чуття

 

373

Кровообіг п л о д а

 

 

 

 

264

Орган зору

(око)

 

 

 

374

О с е р д я

 

 

 

 

 

 

264

О ч н е я б л у к о

 

 

 

 

 

374

Серце

 

 

 

 

 

 

 

265

Д о д а т к о в і

с т р у к т у р и

 

 

376

С у д и н и малого кола кровообігу

273

Ш л я х и зорового

а н а л і з а т о р а

 

378

С у д и н и в е л и к о г о

кола кровообігу

274

Вухо

 

 

 

 

 

 

 

 

379

Аорта

 

 

 

 

 

 

274

З о в н і ш н є

вухо

 

 

 

 

379

Вени в е л и к о г о

кола кровообігу

292

С е р е д н є

вухо

 

 

 

 

 

380

Лімфатична

система

 

 

 

 

303

В н у т р і ш н є

 

вухо

 

 

 

 

382

Л і м ф а т и ч н і

к а п і л я р и

 

 

303

Ш л я х и п р и с і н к о в о - з а в и т к о в о г о

 

 

Л і м ф а т и ч н і

судини

 

 

304

органа

 

 

 

 

 

 

 

 

385

Грудна протока

 

 

 

 

305

Орган

нюху

 

 

 

 

 

 

386

Регіонарні л і м ф а т и ч н і вузли

306

Орган

смаку

 

 

 

 

 

387

Органи

кровотворення

 

 

 

310

Загальний

 

 

покрив

 

 

 

388

Ч е р в о н и й кістковий м о з о к

310

Грудь

 

 

 

 

 

 

 

 

389

С е л е з і н к а

 

 

 

 

 

 

310

Index

 

terminorum

 

 

 

391

ПЕРЕДМОВА

Підручник «Анатомія людини» відомого українського ана­ тома проф. О. І. Свиридова, виданий видавництвом «Вища школа» (1976, 1983), був першим профілізованим виданням для студентів санітарно-гігієнічних факультетів вищих медичних навчальних закладів.

Підручник О. І. Свиридова відрізняється від інших підруч­ ників з анатомії людини цікавими самобутніми поглядами, тлумаченнями, особистими оцінками різноманітних питань морфології людини, що сприяло високоерудованому і тала­ новитому авторові створити не тільки оригінальний підруч­ ник для студентів, а й цікаву книгу про анатомію людини, її із задоволенням читають крім професіоналів читачі ши­ рокого кола, у яких виникає бажання ознайомитися з будо­ вою тіла людини.

У цьому виданні підручника О. І. Свиридова, адаптова­ ному для студентів стоматологічного факультету, збере­ жено як оригінальний зміст, так і стиль автора. Дещо роз­ ширено відомості щодо анатомії зубів, щелеп, м'язів, кро­ вопостачання, іннервації голови. Вважаємо, що цим підруч­ ником, який уперше виходить українською мовою, можуть

користуватися крім студентів

стоматологічного і

санітар-

гю-гігієнічиого студенти інших

факультетів. Адже

до цьо­

го часу в Україні немає підручника з нормальної

анатомії

українською мовою,

рекомендованого МОЗ

України

для ви­

щих медичних

навчальних закладів.

 

 

 

Крім того,

особлива цінність підручника

полягає

в

тому,

що

всю анатомічну

термінологію приведено у відповідність

до

останньої Міжнародної анатомічної номенклатури,

прий­

нятої у 1997 р. в Сан-Паоло.

«Вступ» та «Історичний нарис» до підручника написано проф. Є. І. Даниловою, «Розвиток анатомії в Україні» — проф. І. І. Бобриком.

Проф. І. І. Бобрик

ВСТУП

­

Назва науки «анатомія» (людини, тва­ рин, рослин) походить від грецького сло­ ва anatemno — розтинати, розчлеиятн, роз­ сікати, і ЇЇ суть полягає у вивченні будови організмів та їх органів шляхом розтину тканин. Ця наука належить до біологіч­ них наук, об'єднаних під загальним тер­ міном «морфологія» (від грецьк. тогрію — форма, logos — вчення).

Морфологія (термін ввів німецький поет і природознавець В. Гете у 1817 р.) не обмежується лише констатацією відо­ мостей про форму і структуру різних ча­ стин тіла (нормальних, патологічних, ви­ родливих тощо), одержаних на різних ме­ тодичних рівнях (макроскопічному, мі­ кроскопічному, клітинному, молекулярно­ му тощо). Вона з'ясовує також розвиток органів і організму в цілому під впливом різних чинників (функціональних, кліма- то-географічнпх тощо). Потрібно визна­ ти, що в історичному народженні багатьох морфологічних наук пріоритетність ана­ томії була, як правило, значною.

У кінці XIX — на початку XX ст. з мор­ фології вичленувався і розвинувся її роз­ діл — еволюційна морфологія, мета якої полягає у вивченні організмів і окремих органів в онтогенезі та філогенезі.

Анатомія людини як самостійна наука тривалий час (до XIX ст.) залишалась у більшості випадків описовою (звідси ви­ никла описова анатомія), тобто вона об­ межувалась лише описуванням, називан­ ням і класифікацією органів та систем. Тривалий час завданням анатомів було тільки вивчення дещо штучно усередне­ ного (без урахування варіантів) нормаль­

ного без патологічних відхилень організ­ му людини (звідси бере початок нормаль­ на анатомія).

В епоху Відродження і в усі наступні часи до наших днів світова наука збага­ чувалася відкриттями, які пояснювали не лише певні явища, а й причини їх виник­ нення та розвитку. У пошуках істини вчені все частіше стали виходити за межі окре­ мих наук. Іншими словами, відбувався процес інтенсивного взаємопроникнення різних галузей знань. Не поминула ця прогресивна тенденція також анатомію людини, яка вбирала результати відкриттів у численних галузях знань, насамперед у сфері природничих наук.

Наслідком цього процесу стала сучас­ на анатомія людини, що перетворилася на одну з фундаментальних дисциплін ме­ дицини. Не втративши права називатися нормальною, вона, на відміну від анатомії патологічної, топографічної, спортивної,

значно збагатила свій теоретичний зміст, розширила медичні завдгшня і одночасно озброїлась найновішими методами дослі­ дження.

Отже, можна сказати, що сучасна ана­ томія людини — це біологічна наука, яка вивчає форму і будову тіла людний, що зумовлені функцією і морфофункціональними змінами, які відбуваються в часі (історичний процес, індивідуальний роз­ виток), просторі (в різних регіонах зем­ ної кулі) та під впливом різних чинників (кліматогеографічнпх, екологічних, соці­ альних, генетичних, функціональних).

Одне з центральних місць у сучасній анатомії посідає з'ясування нерівномір-

Історичний нарис

9

ності розвитку органів у процесі станов­ лення та еволюції людини, а одночасно історичного формування і функціональ­ ного взаємозв'язку різних структур, що визначає цілісність організму.

Сьогодні особливу увагу лікарів слід спрямовувати на з'ясування морфофункціональної адаптації різних органів і орга­ нізму людини в цілому до забрудненого зов­ нішнього середовища (повітря, грунту, води й особливо продуктів харчування) різни­ ми хімічними речовинами, важкими мета­ лами, радіонуклідами тощо. Лікар-стома- толог повинен пам'ятати, що значні відхи­ лення вмісту забруднювальних хімічних речовин від гранично допустимого, як пра­ вило, негативно впливають на морфофункціональний стан зубощслепного апарату: пізнє прорізування зубів у дітей чи раннє випадіння зубів у дорослих, найчастіше внаслідок пародонтозу, досить часта ано­ малія форми коронок, патологічний при­ кус тощо. Усе це набуває особливого зна­ чення, коли лікар змушений працювати в екологічно несприятливих зонах.

Велике значення для майбутніх лікарівстоматологів має засвоєння топографічно­ го розміщення органів відносно скелета чи інших органів, проекції різних анато­ мічних утворів (нервові та судинні стов­ бури, місця їх виходу з кісткових каналів, вивідні протоки слинних залоз та ін.) на шкіру тих частин тіла, що вивчають, а та­ кож на будову міжфасціальних щілин су­ динно-нервових пучків. Це допоможе в практичній роботі, особливо під час опе­ рацій (наприклад, реконструктивні опе­ рації щелеп, видалення пухлин верхньо­ щелепних (гайморових) пазух, розкриття

одонтологічних абсцесів і вогнищ періос­ титу, перев'язування сонної артерії при травмах кореня язика чи щелеп, трахео­ томії тощо).

Варто звернути увагу на те, що користь знання анатомії може бути також опосе­ редкованою (непрямою). Йдеться, наприк­ лад, про анатомо-функціональиі дослід­ ження, проведені на великій кількості людей різних регіонів, результати яких накопичують для порівняно молодої на­ уки — ергономіки, яка вивчає людину та її діяльність в умовах виробництва, орга­ нізацію робочих місць, удосконалення вер­ статів, раціональну будову приладів з руч­ ним керуванням (особливо швидкісних) тощо.

Під час облаштування стоматологічних кабінетів велику увагу приділяють зруч­ ним стоматологічним кріслам, виготовлен­ ня яких потребує анатомічних знань, а саме: конституціональних типів людей, які проживають у певних регіонах, пропорцій тіла, висоти над підлогою (у пололсенні стоячи і сидячи) різних антропометрич­ них точок.

Дуже важливо, щоб стоматолог для опе­ рації мав удосконалені інструменти, особ­ ливо борприлади, д л я створення яких тре­ ба детально знати морфофункціональні особливості верхніх кінцівок людини.

Нарешті, для успішної праці лікаря потрібне достатнє і раціональне освітлен­ ня, що також потребує точних знань про функціональні можливості органа зору людини. Слід пам'ятати, що зручне робо­ че місце підвищує працездатність люди­ ни, запобігає передчасному втомленню, гарантує високу якість праці.

ІСТОРИЧНИЙ НАРИС

Перші анатомічні знання зародилися ще

2 тис. до н. е.), де потреба у знанні ана­

в сиву давнину (13 — 17 тис. до н. є.), тоб­

томії була пов'язана головним чином із

то задовго до п о я в и писемності. Найві-

бальзамуванням тіла померлих.

рогідніші відомості про будову тіла лю­

Пізніше у Стародавній Греції під впли­

дини, що дійшли до наших днів, належать

вом видатних філософів Геракліта (близь­

медицині Стародавнього Китаю (2 тис. до

ко 520 — 460 рр. до н. е.) і Демокріта

н. е.), Стародавньої Індії (1 тис. до н. е.)

(460 — 370 рр. до н. е.) виникають деякі

і особливо Стародавнього Єгипту (З —

реалістичні уявлення про будову і функції

10 ВСТУП

органів тіла людини. Так, старогрецький лікар і натурфілософ Ллкмеон (близько 500 р. до н. е.) вперше робить припущен­ ня про те, що центром психічної діяльності є головний мозок. Разом з тим старогрець­ кий філософ Арістотель (384 — 322 pp. до н. є,), визнаючи у людини розумну душу, вважав, що вона, як і воля, міститься в серці.

Знаменитий лікар античного світу Гіп­ пократ (460 — 377 pp. до н, є,), який бага­ то уваги приділяв вивченню будови тіла людини, створив оригінальне вчення про конституцію людини відповідно до його міркувань про соки організму: sanquis — кров, phlegma — слиз, choli — жовч, теlaena choli — чорна жовч. Тому тривалий час у медицині розрізняли такі типи кон­ ституції: сангвінік, флегматик, холерик і ме­ ланхолік. Гіппократ, якого вважають бать­ ком європейської медицини, дуже невираз­ но, але вперше визначив замкнутість кро­ воносної системи.

Одним із центрів медичної науки й ана­ томії у давні часи була Александрія. Твор­ цем анатомії, який дав їй сучасну назву, був придворний лікар Птолемея (Єгипет) Герофіл (близько 300 р. до н. е.). Він, розтинаючи трупи, описав головний мозок, його оболони й венозні пазухи, вперше детально розповів про дванадцятипалу кишку, передміхурову залозу, чітко розріз­ няв нерви, артерії та вени, хоч нічого не знав про кровообіг. Його співвітчизник Еразистрат (350 — 300 pp. до н. є.) вив­ чав судинну систему, нервові стовбури (вперше поділивши їх на рухові та чут­ ливі), досліджував м'язи, серцеві клапани і лімфатичні (хілоносні) судини.

Староримський період розвитку анато­ мічної науки пов'язаний з іменем видат­ ного лікаря Клавдія Галена (131—201), який, розтинаючи трупи тварин (зокрема мавп), уперше створив класифікацію кісток, описав вени головного мозку, йому належить загалом правильна характерис­ тика (дійшла до нашого часу) нюхових, зорового, окорухового, блокового, трійчас­ того, присінково-завиткового, лицевого, блукаючого, під'язикового нервів. Разом з тим у науці про будову і функції орга­

нізму Гален припустився багатьох поми­ лок через метафізичні концепції, головним чином перенесення на людину анатоміч­ них відомостей, отриманих під час розти­ ну трупів тварин.

У наступні часи, аж до епохи Відрод­ ження, підґрунтям наукових досліджень і практики медичної освіти була анатоміч­ на література, створена Гіппократом, Герофілом, Еразистратом і особливо Галеном. Найбільш вагомий внесок у розви­ ток прогресивних анатомічних ідей антич­ ного світу зробили анатоми Середньої Азії, насамперед видатний учений і поет Ібн Сіна (Авіценна) (980-1037).

В епоху Відродження, славну велики­ ми відкриттями в усіх галузях наукових знань, значного розвитку набула також наука про будову тіла людини, найяскра­ віше відображена у безсмертній книзі

Андреаса Везалія (1514 — 1564) «De corporis humani fabrica» (1543), а також у працях його сучасників: Габріеля Фаллопія (1523 — 1562) і Бартоломєо Євстахія (1510— 1574). Ці та деякі інші великі сподвижники науки (Боталло, Фабрицій, Арранцій, Варолій, Баугін, Спігелій) де­ тально описали основні анатомічні струк­ тури організму людини, що й сьогодні є загальновизнаними.

Під кінець епохи Відродження анато­ мія людини в основному завершила свій розвиток як описова наука. Філософськи ж одержані анатомічні факти у той час або не обґрунтовувались зовсім, або це робилося з позицій умоглядних, зокрема стародавніх натурфілософських уявлень.

Прибічники натурфілософських по­ глядів (Окен, 1781-1851; Карус, 1789 — 1869, та ін.) внесли до біологічної науки чимало цінних і прогресивних для свого часу знань, головним чином у вигляді та­ лановитих здогадок. Таким є уявлення, що все живе в природі (у тому числі й люди­ на) розвивається, думка про паралелізм ембріогенезу людини з послідовною низ­ кою етапів історичного розвитку тварин тощо. Разом з тим, замінюючи непізнані ще факти і явища фантастичними домис­ лами, натурфілософи ввели до морфології багато надуманих положень, наприклад

Соседние файлы в папке Анатомия