Литература по дисциплинам / Анатомия / Sviridov_O_I_Anatomiya_lyudini

Крижове сплетення (plexus sacralis)

(див. мал. 257) утворене частиною пе­ редніх гілок L4 —L5 і гілками чотирьох верхніх крижових нервів. Безпосередньо перед утворенням крижового сплетення передні гілки поперекових нервів об'єдну­ ються, формуючи потужний поперековокрижовий стовбур (tr. lumbosacralis).

Крижове сплетення має вигляд розташо­ ваної на грушоподібному м'язі трикутної пластинки, від якої відходять короткі й довгі гілки.

К о р о т к і гілки . М'язові гілки

(LI — S2) — до грушоподібного, внутріш­ нього затульного, близнюкових м'язів і квадратного м'яза стегна. Верхній сіднич­ ний нерв (п. gluteus superior) (LA — SI) виходить з порожнини таза через надгрушоподібннй отвір великого сідничого от­ вору її іннервує м'язи — малий і середній сідничний і м'яза — натягана широкої фасції. Нижній сідничний нерв (п. gluteus inferior) (L5 — S2) залишає порожнину малого таза через підгрушоподібний отвір, іннервує великий сідничний м'яз і капсулу кульшового суглоба. Соромітний нерв (п. pudendus) (SI — S4-) виходить з порожни­ ни малого таза через підгрушоподібний от­ вір, огинає сідничу ость і через for. ischiadicum minus проходить у сідничо-прямо- кишкову ямку, де на рівні сідничого гор­ ба ділиться на такі нерви: промежинні (пп. perineales), які іинервують сідничо-пече- ристий, цибулишю-губчастий м'язи, поверх­ невий поперечний м'язи промежини та шкіру промежини відповідної сторони;

дорсальний нерв статевого члена (п. dorsalis penis), який дає гілки до глибокого поперечного м'яза промежини, сфінктера зовнішнього отвору сечівника, шкіри тіла та головки статевого члена (клітора); нижні відхідникові (пп. anales inferiores) до нижнього відрізка прямої кишки, зовніш­ нього м'яза — стискача відхідника та шкіри навколо відхідника.

Д о в г і гілки . Задній шкірний нерв

і розподіляється в шкірі задньої ділянки стегна. Присередньо від нього відходять

п о п е р е к о в и й м ' я з в и д а л е н и й ) :

/ — plexus lumbal.s; 2 — plcxus sacralis; 'j — n. obturatorius; 4 — n. saphenus; 5 — rr. musculares; 6 — n. femoralis.

нижні нерви сідниці (пп. clunium infe­ riores) до шкіри сідниці і промежинні гіл­ ки (rr. perineales) до шкіри промелсини.

Сідничий нерв (п. ischiadicus) (L4 — S3) — найбільший нерв у тілі людини (мал. 259). Вій виходить з малого таза разом з попереднім нервом через підгру­ шоподібний отвір, спускається донизу з a. comitans п. ischiadici між м'язами зад­ ньої групи стегна, іннервуючи їх. Проек­ тується вгорі уздовж лінії, яка з'єднує точку, розташовану на середині між сіднйчим горбом і верхівкою великого вертлю­ га, з серединною точкою між двома виро­ стками стегнової кістки знизу. Нижче сід­ ничної складки на протязі 2 — 3 см сідни­ чий нерв залягає найбільш поверхнево, що

352 НЕРВОВА СИСТЕМА

І — т. gluteus mcclius; 2 — a. ct vv. glutcae supcriorcs; 3 — n. gluteus superior; 4 — m. gluteus minimus; 5 — in. piriformis; 6 — m. quadratus femoris; 7 — n. ischiadicus; <V — m. biceps femoris; 9 — v. poplitea; 10 — n. pcroneus communis; // — v. saphena parva; 12 — in. gastrocnemius; 1'j — n. tibialis; /-/ — a. poplitea; 15 — in. semimembranosus; 16 - m. scmitendinosus; 17 — a. et vv. glutcae inferiores; 18 — n. gluteus

inferior; 19 — m. gluteus maximus (підрізаний).

a. tibialis anterior; 6' — in. solcus; 7 — a. et vv. peroneae; ¡8,

16 — n. tibialis; 9 — m. flexor hallucis longus; 10 — m. triceps surac; 11 — vv. tibialis postcriores (відрізані); 12 — a. tibialis posterior; 13 — ni. flexor digitorum longus; 14 — a. poplitea; 15 — v. poplitea.

використовують для його пальпації. На межі верхньої та середньої третин стегна (часто значно вище) сідннчий нерв ділить­ ся на загальний малогомілковий і велико­ гомілковий нерви.

Загальний малогомілковий нерв (її. fibularis (peroneus) communis (L4 —S2) (мал. 260), відокремившись від стовбура сідничого нерва, відхиляється назовні і, обігнувши caput fibulae, спускається і роз­ падається на поверхневий і глибокий ма­ логомілкові нерви. Поверхневий малого­ мілковий нерв (п. fibularis (peroneus) superficialis) проходить у верхній м'язо-

во-малогомілковий канал, іннервує бічну групу м'язів гомілки та шкіру тильної ді­ лянки стоїш її пальців, за винятком шкіри І міжпальцевого проміжку та зовнішньої ділянки тилу стопи V пальця. Глибокий малогомілковий нерв (п. fibularis (pero­ neus) profundus) проходить крізь товщу початкових відділів черевець малогоміл­ кових м'язів і передню міжм'язову пере­ городку гомілки й лягає на передню по­ верхню membranae interossei cruris, су­ проводжуючи передні великогомілкові су­ дини. Іннервує всі м'язи передньої ділян­ ки гомілки. Продовжується на тил стопи,

де віддає гілки до короткого м'яза — роз­ гинача пальців і шкіри першого міжпальцевого проміжку.

Крім того, від загального малогомілко­ вого нерва відходить бічний шкірний нерв литки (п. cutaneus surae lateralis), у складі якого йдуть волокна до шкіри зовнішньої поверхні гомілки. У нижній третині гоміл­ ки цей нерв об'єднується з однойменним присереднім нервом (п. cutaneus surae medialis) (гілка великогомілкового нерва), утворюючи литковий нерв (п. suralis). Цей нерв, спускаючись, огинає ззаду malleolus lateralis і проходить вздовж бічного краю стопи, де віддає гілки до шкіри бічної кісточ­ ки, бічної поверхні тилу стопи, V пальця.

Великогомілковий нерв (п. tibialis) (LA — S3) (див. мал. 259) проходить най­ більш поверхнево у складі судинно-нерво­ вого пучка підколінної ямки (тут розта­ шований позаду судин), проникає в гоміл­ ково-підколінний канал, потім, обійшовши malleolus medialis*, переходить на підошвову поверхню, де ділиться на бічний і присередній підошвові нерви. Від великого­ мілкового нерва в ділянці підколінної ямки відходить присередній шкірний нерв литки (п. cutaneus surae medialis), спус­ кається донизу між головками литкового м'яза (назовні від малої підшкірної вени), де за допомогою сполучної гілки з'єднує­ ться з п. cutaneus surae lateralis. Віддає численні м'язові гілки до м'язів задньої групи гомілки, до капсули колінного су­ глоба, прпсередиього відділу заплесно- во-гомілкового суглоба та суглобів заплесна.

Бічний підошвовий нерв (п. plantaris lateralis), супроводжуючи однойменні ар­ терії та вени, проходить бічною борозною підошви й ділиться на поверхневу і гли­ боку гілки. Поверхнева гілка іннервує шкіру бічної та присередньої поверхонь V пальця, бічної поверхні IV пальця й ділянку шкіри підошви, що відповідає цим пальцям. Глибока гілка іннервує такі м'я-

* Я к у гомілково - підколінному к а н а л і , так і за п р п с е р є д н ь о ю к і с т о ч к о ю в е л и к о г о м і л к о в и й н е р в

зи: mm. interossei dorsales et plantares, lumbricales III, IV, m. adductor hallucis, m. flexor hallucis brevis і м'язи підви­ щення мізинця, квадратний підошвовий

М'ЯЗ.

Присередній підошвовий нерв (ті. plan­ taris medialis) (див. мал. 209) розташо­ ваний біля присереднього краю стопи ра­ зом з однойменною артерією в каналі між поверхневими та глибокими листками три­ мача згиначів. У супроводі присередніх підошвовнх артерій та вен проходить ди­ стально в жолобку між т. abductor hallu­ cis brevis і присереднім краєм короткого м'яза — згинача пальців.

Тут нерв розпадається на гілки, які інпервують шкіру присередиьо-дистальної половини підошви та підошвову поверх­ ню І — III і присередню поверхню IV пальців. Крім цього, присередній підош­ вовий нерв дає м'язові гілки до т. flexor digitorum brevis, mm. lumbricales І і II, а також до м'язів підвищення великого пальця стопи, за винятком привідного м'я­ за великого пальця та бічної головки ко­ роткого м'яза — згинача великого пальця.

Куприкове сппетення

Куприкове сплетення (plexus coccygeus) (S5 — Col) розташоване на тазовій по­ верхні куприкового м'яза та крижовоостистої зв'язки. Від нього відходять від­ хідниково-куприкові нерви, що іннервують шкіру відхідникової ділянки.

Ч Е Р Е П Н І Н Е Р В И

Черепні нерви (пп. craniales) відрізня­ ються від спинномозкових більшою спе­ цифічністю. Частіша з них набула функцій, пов'язаних з контактними (смак) і дистантнимн (нюх, зір, слух, рівновага) аналі­ заторами. Деякі черепні нерви внаслідок великих структурних переміщень у стов­ бурі мозку немов розпалися на первісні частини (аферентні та еферентні). Нареш­ ті, нерви, функції яких стали життєво важ­ ливими, настільки ускладнились, що разом з відповідними аналізаторами та мозко­ вими центрами створили частини цент-

354 НЕРВОВА СИСТЕМА

ральної нервової системи, ви­ сунуті на периферію (нюхові, зорові).

Усього черепних нервів дванадцять: нюхові, зоровий, окоруховий,блоковий,трійча­ стий, відвідний, лицевий (ра­ зом з проміжним), присінко- во-завитковий, язико-глотко­ вий, блукаючий, додатковий і під'язиковий.

Нюховий нерв (ї)

Нюховий нерв (п. olfactorius)

(мал. 261) — чутливий. Почи­ нається численними рецеп­ торами в слизовій оболонці верхньої носової раковини та верхньої частини носової пе­ регородки. Від рецепторів від­ ходять безмієлінові нервові волокна, що є периферични­ ми нервовими відростками не­

рвових клітин, розсіяних під слизовою обо­ лонкою верхнього носового ходу. Сукуп­ ність цих (нюхових) клітин слід розціню­ вати як гомолог спинномозкового вузла. Центральні відростки клітин (нюхові нит­ ки) (fila olfactoria) проникають через от­ вори lam. cribrosae решітчастої кістки й закінчуються в нюховій цибулині (bulbus olfactorius). Від цибулини прямує нюхо­ вий шлях до нюхового трикутника, за яким міститься передня продірявлена речови­ на (див. «Орган нюху», с. 386).

Зоровий нерв (II)

Зоровий нерв (п. opticus) (мал. 262, 263, див. мал. 239) — нерв спеціальної чутли­ вості. Його волокна, перетнувши судинну оболонку очного яблука і склеру, виходять біля заднього полюса очного яблука з кож­ ного боку у вигляді великого нерва, що через canalis opticus проникає в порож­ нину черепа. У межах передперехресної борозни клиноподібної кістки зоровий нерв разом з однойменним нервом проти­ лежного боку утворює перехрестя (chias-

М а л . 2 6 1 . Н ю х о в і н е р в и (пп. olfactorii), гілк и т р і й ч а с т о г о н е р в а і к р и л о п о д і б н о - п і д н е б і н н и й ву­

з о л (gangl. pterygopalatinum):

І — bulbus olfactorius; 2 — sinus frontalis; 3 - х . nasales interni (n. ethmoidal is anterior від трійчастого нерва); 4 — n. nasopalatinus; 5 — septum nasi; 6 — palatum durum et canalis incisivus; 7 — n. palatinus major; S, 10 — nn. palatini minorcs; 9 — palatum ifiolle; // — processus pterygoideus (lam. lateralis); 12 — nn. palatini major et minorcs; 13 - gangl. pterygopalatinum; 14 — nn. ptcrygopalatini (від n. maxillaris); 15 — n. maxillaris; 16 — fissura orbital is superior: 17 — sinus sphenoidale; 18 — n. opticus; 19 — nn. olfactorii:

20 — tr. olfactorius; 21 — gyri orbitalcs cerebri.

ma opticum), причому перехрещується лише присередня частина нервових воло­ кон. Після перехрестя на кожному боці формується зоровий шлях (tractus opti­ cus). Решта структур, пов'язаних з функ­ цією цього нерва — див. «Шляхи зорово­ го аналізатора», с. 378.

Окоруховий нерв (III)

Окоруховий нерв (п. oculomotorius

(див. мал. 229, б) — руховий; містить па­ расимпатичні волокна; має з кожного боку стовбура головного мозку два ядра: ядре окорухового нерва (писі. п. oculomotorii

1 — bulbus oculi; 2 — bulbus olfactories; 3 — n. opticus; 4 — tr. olfactorius; 5 — chiasma opticuni; б — substantia perforata anterior; 7 — tr. opticus; 8 — n. oculomotorius; 9 — pedunculus cerebri; 10 — corpus gcniculatum latcralc; // — corpus gcniculatum mediale; 12 — aqueductus mescnccphali; 13 — tectum mcsencephali; 14 — nud. ruber; 15 — substantia nigra; 16 — substantia perforata posterior; 17 — corpus mamillare; /<S' — tuber cinereum; 19 — infundibulum; 20 — hypophysis; 21 — lobus temporalis; 22 —

fissura longitudinalis cerebri.

і додаткові. Перше розташоване в цент­ ральній сірій речовині на дні aqeductus cerebri (на рівні верхнього горбка серед­ нього мозку). Додаткові (парасимпа­ тичні) ядра (nucll. accessorii) лежать дещо позаду й присередньо від ядра окорухового нерва. Еферентні волокна ядер спіль­ ним стовбуром через присередню борозну ніжки мозку виходять з мозку, ідуть в тов­ щу бічної стінки печеристої пазухи. Че­ рез fissura orbitalis superior нерв прони­ кає до очної ямки, де відразу ділиться на верхню (меншу) гілку до верхнього пря­ мого м'яза очного яблука та м'яза — підій­ мача верхньої повіки і нижню (більшу) гілку (мал. 264), волокна якої йдуть до НИЖНЬОГО та присереднього прямих м'язів і до нижнього косого м'яза очного яблу­ ка. Крім того, від нижньої гілки відходить парасимпатичний корінець — гілка до війкового вузла (r. ad ganglion ciliare),

що виходять з додаткових ядер (див. «Автономна частина нервової системи», с. 366).

356 НЕРВОВА СИСТЕМА

М а л . 264. Трійчасти й (п. trigeminus) і окорухо -

m.oblkjuus inferior; 4 — m. rectus inferior; 5 — It. infraorbitalis; 6 — nr. alveolares superiores posteriores; 7 — a. maxillaris; <S' —

n.mandibulars (відрізаний); 'J — n. maxillaris: 10 — gangl.

m.levator palpcbrae supcrioris; 14 — m. rectus superior; 15 —

m.rectus lateralis.

gl. sublingualis; 9 — m. digastricus; 10 — gl. submandibularis; // — m." stcrnoclcidomastoidcus (відрізаний); 12 — a. carotis externa; 13 — m. pterygoideus medialis; 14 — n. faciaüs (відрізаний); 15 — porus acusticus externus; Ifí — m. pte-

rygoideus lateralis; 17 — a. maxillaris; 18 — n. mandibularis:

19— gangl. trigeminale; 20 — radix sensoria ct radix motoria

n.trigemini.

Блоковий нерв (IV)

Блоковий нерв (п. trochlearis) (див. мал. 229) — руховий. Має одне ядро на дні водопроводу середнього мозку (на рівні нижнього горбка). Нервові волокна блокового нерва у вигляді тонкого стовбу­ ра виходять з головного мозку збоку від вуздечки верхнього мозкового паруса. Нерв з дорсальної поверхні мозкового стовбу­ ра переходить на вентральну, проходить у бічній стінці печеристого синуса, потім через верхню очноямкову щілину прони­ кає до очної ямки. Іннервує верхній ко­ сий м'яз очного яблука.

Трійчастий нерв (V)

Трійчастий нерв (п. trigeminus) (мал. 265, кол. вкл., мал.XIV, див. мал. 229, 264) є нервом першої глоткової (зябрової) ду­ ги (нижньощелепної). Змішаний, забез­ печує іннервацію слизової оболонки по­ рожнин, органів і тканин лицевого від­ ділу черепа. Нерв має складну будову.

У ньому розрізняють: 1) ядра (чутливі й рухове); 2) корінці (чутливі й руховий); 3) вузол — трійчастий; 4) три гілки (оч­ ний, верхньощелепний та нижньощелепний нерви).

Чутливі гілки нерва іннервують шкіру лиця, лобової та скроневої ділянок голови, слизову оболонку порожнини носа, приносових пазух, порожнини рота, в тому числі передніх двох третин язика, зуби верхньої та нижньої щелеп, кон'юнктиву очного яблука. Рухові гілки трійчастого нерва іннервують жувальні м'язи, діафраг­ му рота (щелепно-під'язиковий м'яз і пе­ реднє черевце двочеревцевого м'яза), а та­ кож м'язи — натягачі піднебінної завіски та барабанної перетинки.

Трійчастий нерв має чотири ядра: одне

рухове (писі, motorius п. trigemini) у верх­ ніх відділах ромбоподібної ямки і три чутливих: головне (писі, principales п. tri­ gemini), проекція якого відповідає голу­ буватому місцю (locus ceruleus) ромбопо­ дібної ЯМКИ; спинномозкове (писі, spinalis п. trigemini), яке є ніби продовженнях

попереднього ядра в каудальному напрям­ ку; середньомозкове (писі, mesencephalicus п. trigemini), що розташоване краніально від рухового ядра поруч з водопроводом середнього мозку.

Спинномозкове ядро трійчастого нерва має форму смужки й залягає на всьому протязі довгастого мозку, а також верхніх відділів спинного мозку, займаючи його І — V сегменти. До чутливих ядер тягнуться волокна чутливого корінця (radix senso­ ria) трійчастого нерва, а нейрити еферент­ них невронів рухового ядра формують ру­ ховий корінець (radix motoria). Діаметр чутливого корінця 2 — 2,8 мм; він містить від 75 000 до 150 000 мієлінових нерво­ вих волокон, діаметр яких становить пе­ реважно близько 5 мкм. Руховий корінець, завтовшки 0,8 — 1,4 мм, містить 6 000 — 15 000 мієлінових нервових волокон діа­ метром понад 5 мкм.

Обидва корінці утворюють стовбур трійчастого нерва (діаметр 2,3—3,1 мм, містить 80 000 — 165 000 мієлінових нер­ вових волокон), який через тверду оболон­ ку головного мозку проникає в ділянку середньої черепної ямки. Тут стовбур лягає на передню поверхню піраміди скро­ невої кістки біля її верхівки у втиснення

вишки 5 — 10 мм. Вузол є скупченням псевдоуніполярних чутливих невронів, цент­ ральні відростки яких утворюють чутли­ вий корінець, що прямує до чутливих ядер.

Периферичні відростки невронів трій­ частого вузла йдуть у складі гілок трійчас­ того нерва й закінчуються рецепторами в шкірі, слизовій оболонці порожнин та ор­ ганів голови. Руховий корінець трійчас­ того нерва прилягає зиизу до трійчастого вузла, а волокна його приєднуються до нижньощелепного нерва — третьої гілки трійчастого нерва.

Від трійчастого вузла відходять три го­ ловні гілки трійчастого нерва: очний нерв (Va; VI); верхньощелепний нерв (Vb; V2);

нижньощелепний нерв (Vc; V3). Очний і верхньощелепний нерви — чутливі, а ниж­ ньощелепний — змішаний. З гілками трійчастого нерва пов'язані парасимпа­ тичні нервові вузли: війковий вузол — з очним нервом; крилопіднебінний — з верх­ ньощелепним; вушний і піднижньощелепний вузли — з нижньощелепним нер­ вом.

Очний нерв (п. ophthalmicus) (Va; VI) (див. мал. 264, 265) є першою зверху найтоншою гілкою трійчастого нерва, прохо­ дить у товщі бічної стінки печеристої па­ зухи до очної ямки через верхню очноям­ кову щілину (fissura orbitalis superior).

До входження в очну ямку очний нерв віддає поворотну оболонну (r. meningeus recurrens), або наметову гілку (r. tentorius),

що відходить назад і розгалужується в наметі мозочка. Нерв завтовшки 2 — 3 мм складається з 30 — 70 дрібних пучків і містить 20 000 — 45 000 мієлінових нерво­ вих волокон. Поблизу верхньої очноям­ кової щілини очний нерв ділиться на три гілки (нерви): сльозовий, лобовий і носовійковий.

Сльозовий нерв (п. lacrimalis) тягне­ ться вздовж бічної стінки очної ямки до сльозової залози. По ходу приймає спо­ лучну гілку з виличним нервом (г. соттиnicans cum п. zygomatico), що відходить від верхньощелепного нерва. Іннервує сльозову залозу, шкіру та кон'юнктиву верхньої повіки, а також шкіру в ділянці бічного кута ока.

Лобовий нерв (п. frontalis) проходить під верхньою стінкою очної ямки, а біля надочноямкового краю ділиться на дві гілки: надочноямковий та надблоковий нерви. Надочноямковий нерв (п. supraorbitalis) через надочноямкову вирізку лобової кістки виходить з очної ямки й ділиться на присередню та бічну гілки, які розгалужуються в шкірі лоба.

Надблоковий нерв (п. supratroch­ lear) іде над блоком верхнього косого м'я­ за й закінчується в шкірі кореня носа, ниж­ нього відділу лоба, присереднього кута ока, в шкірі та кон'юнктиві верхньої повіки.

Носовійковий нерв (п. nasociliaris) пря­ мує вперед між медіальним прямим і

358 НЕРВОВА СИСТЕМА

верхнім косим м'язами ока і в очній ямці

сльозовий МІШОК, сльозове м'ясце, шкіру та кон'юнктиву біля присереднього кута ока; задній решітчастий нерв (п. ethmoid a lis posterior), який іде до сли­ зової оболонки приносової клиноподібної пазухи та до задніх комірок решітчастого

гілки якого тягнуться до слизової оболон­ ки лобової пазухи й передньоверхнього відділу порожнини носа; довгі вій­ кові н е р в и (пп. ciliares longi) — 2 — 4 гілки присередньо від зорового нерва, що йдуть до склери та судинної оболонки

cum gang I. ciliari) (див. «Автономна час­ тина нервової системи», с. 366).

Верхньощелепний нерв (п. maxillaris) (Vb; V2) (див. мал. 264, 265) — друга гілка трійчастого нерва; виходить з по­ рожнини черепа через круглий отвір (for. rotundum) і потрапляє в крило-піднебін- ну ямку. Товщина нерва 2,5 — 4,5 мм, скла­ дається з 25 — 70 невеликих пучків, що містять ЗО 000 — 80 000 мієлінових нерво­ вих волокон. Ще в порожнині черепа від верхньощелепного нерва відходить оболонкова (середня) гілка (r. meningeus), яка супроводжує передню гілку середньої оболонкової артерії та іннервує тверду оболону головного мозку в басейні розгалу­ ження артерії.

У крило-піднебінній ямці від верхньо­ щелепного нерва відходять: виличний нерв, підочноямковий нерв і вузлові гілки до крило-піднебінного вузла (див. «Автоном­ на частина нервової системи», с. 366).

Виличний нерв (п. zygomaticus) про­ никає до очної ямки з крило-піднебінної ямки через нижню очноямкову щілину. В очній ямці віддає сполучну гілку (яка містить післявузлові парасимпатичні во­ локна) до сльозового нерва для забезпе­ чення секреторної іннервації сльозової залози. Після цього входить у виличноочноямковий отвір виличної кістки і в її товщі ділиться на дві гілки: вилично-

скроневу (r. zygomaticotemporalis),

яка через однойменний отвір виходить у скроневу ямку і закінчується в шкірі скро­ невої ділянки та бічного кута ока; ви­ лично-лицеву (r. zygomaticofacialis), що через отвір на передній поверхні виличної кістки проходить до шкіри на бічній поверхні щоки.

Підочноямковий нерв (п. infraorbitalis),

завдовжки 20 — 27 мм, є продовженням верхньощелепного нерва. Залишає крилопіднебінну ямку через нижню очноямко­ ву щілину й разом з однойменними суди­ нами проходить по нижній стінці очної ямки в підочноямкову борозну та канал верхньої щелепи і через for. infraorbitale виходить на передню поверхню тіла верх­ ньої щелепи. У цьому місці підочноямко­ вий нерв розгалужується на кілька гілок:

нижні по віко в і (rr. palpebrales in­ feriores) — до шкіри та кон'юнктиви ниж­

periores) — до шкіри та слизової оболон­ ки верхньої губи.

На своєму шляху підочноямковий нерв віддає верхні коміркові нерви (пп. alveolares superiores), які діляться на задні, середню та передні гілки, що іннервують зуби й верхню щелепу.

підочноямкового нерва в крило-підне­ бінній ямці й розгалужуються по поверхні горба верхньої щелепи. Разом з іншими комірковими гілками беруть участь в утво­ ренні верхнього зубного сплетення (plexus dentalis superior), розташованого в альве­ олярному відростку верхньої щелепи над верхівками корінців зубів. Від сплетення

res) до слизової оболонки коміркового відростка. Задні верхні коміркові гілки посилають також тонкі нерви до слизової оболонки верхньощелепної пазухи.

вигляді одного, рідше двох стовбурців відгалужується від підочноямкового нер­

й бере участь в утворенні верхнього зуб­ ного сплетення. Іннервує зуби, ясна верх­ ньої щелепи на ділянці малих кутніх зубів.

Великий піднебінний нерв (п. palatinus major) виходить через вели­ кий піднебінний канал і однойменний отвір на піднебіння, де розпадається на 3—4 гілки, що іннервують велику частину слизової оболонки піднебіння та її залози в ділянці від ікол до м'якого піднебіння.

Малі піднебінні нерви (пп. palatini minores) проникають до порож­ нини рота через малі піднебінні отвори, роз­ галужуються в слизовій оболонці м'якого піднебіння та піднебінного мигдалика.

Очноямкові гілки (rr. orbita­ les) — 2 — 3 тонкі стовбурці — потрапля­ ють до очної ямки через нижню очноямко­ ву щілину й разом з гілочками заднього решітчастого нерва проходять крізь дрібні отвори в клино-решітчастому шві до сли­ зової оболонки задніх комірок решітчас­ того лабіринту та клиноподібної пазухи.

Задні верхні носові гілки (rr. nasales posteriores superiores) по 8 — 14 стовбурців виходять з крило-піднебін- ної ямки через клино-піднебінний отвір до порожнини носа і тут формують дві групи гілок: бічну і присередню. Бічні гілки (rr. nasales posteriores superiores laterales) (6 — 10 стовбурців) прямують до слизової оболонки задніх відділів верх­ ньої та середньої носових раковин і носо­ вих ходів, задніх комірок решітчастої па­ зухи, верхньої поверхні хоан і глоткового отвору слухової труби. Присередні (2 — 3) гілки (rr. nasales posteriores superiores mediales) розгалужуються в слизовій обо­ лонці верхнього відділу перегородки носа. Найбільша присередня гілка — н о с о - п і д н е б і н н и й н е р в (п. nasopalatinus) — лягає на перегородку носа, спус­ кається донизу і вперед, входить у різце­ вий канал і проникає в слизову оболонку передньої частини піднебіння.

у великий піднебінний канал, залишаючи його на рівні нижньої носової раковини крізь дрібні отвори, проникають до порож­ нини носа й іннервують слизову оболон­ ку нижньої носової раковини, середнього та нижнього носових ходів і верхньоще­ лепної пазухи.

Нижньощелепний нерв (п. mandibularis) (Vc; V3) (див. мал. 265) — третя гілка трійчастого нерва; виходить з порожнини черепа через овальний отвір у підскроне­ ву ямку. Нерв змішаний, завтовшки 3,5 — 7,5 мм; складається з ЗО — 80 пучків, в яких нараховується від 50 000 до 120 000 міє­ лінових нервових волокон.

Від нижньощелепного нерва відходять такі р у х о в і г і л к и :

1. Жувальний нерв (п. massetericus)

після відгалуження від основного стовбу­ ра проходить над верхнім краєм бічного крилоподібного м'яза і через вирізку ниж­ ньої щелепи входить у жувальний м'яз з присередиього боку. Перед цим віддає чутливу гілочку до скронево-нижньоще­ лепного суглоба.

2. Глибокі скроневі нерви (пп. temporales profundi) проходять по зовнішній основі черепа, огинаючи підскроневий гребінь, і проникають через присередню поверхню скроневого м'яза, розділившись перед цим на передню й задню скроневі глибокі гілки.

3.Бічний крилоподібний нерв (п. pterygoideus lateralis) підходить до одно­ йменного м'яза згори і збоку й розгалужу­ ється в ньому.

4.Присередній крилоподібний нерв (п.

pterygoideus medialis) проходить вперед і вниз до внутрішньої поверхні одноймен­ ного м'яза. Поблизу вушного вузла віддає вузлові гілки, а також два невеликих нер­ ви: до м'язів — натягачів піднебінної за­ віски і барабанної перетинки.

5. Щелепно-під'язиковий нерв (п. my­ lohyoideus) відходить від НИЖНЬОГО комір­ кового перед його входженням у нижньо­ щелепний отвір; іде по однойменній бороз­ ні гілки нижньої щелепи й далі до щелеп­ но-під'язикового м'яза та переднього че­ ревця двочеревцевого м'яза.