Литература по дисциплинам / Анатомия / Sviridov_O_I_Anatomiya_lyudini

І н н е р в а ц і я : верхній сідничний нерв (LIV - SI).

М'яз — натягач широкої фасції (т. ten­ sor fasciae latae) (див. мал. 116, а) — ко­ роткий (до 10 см), але досить потужний чо­ тирикутний пласт, розташований на передньобічній поверхні таза. Вертикальні пучки м'яза починаються від клубового гребеня поблизу верхньої передньої його ості. Дис­ тально м'язові пучки переходять у волок­ нисту частину, міцно зв'язану з широкою фасцією стегна, яка називається клубововеликогомілковим пасмом (tractus iliotibialis), що закінчується в фасції гомілки.

Ф у н к ц і я . Натягує широку фасцію, відводить і згинає стегно, згинає гомілку.

І н н е р в а ц і я : верхній сідничний нерв (LIV - SI).

Грушоподібний м'яз (т. piriformis) (див. мал. 117) починається на тазовій поверхні крижової кістки назовні від крижових отворів (між II і IV). Пучки м'язів, конвергуючи, прямують назовні, проходять через великий сідничий отвір і сухожилком прикріплюють­ ся до верхівки великого вертлюга.

Ф у н к ц і я . Злегка відводить стегно. І н н е р в а ц і я : короткі м'язові гілки

крижового сплетення (SI — SII).

1 5 2 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

tendines mm. gracilis, semitendinosi, sartorii (pes anserinum

supcrficialis); 17 — bursa iliopectinca; 18 — in. gluteus mcdius;

19 — m. rectus femoris (підрізаний); 20 — m. iliacus.

Внутрішній затульний м'яз (m. obturatorius interims) (див. мал. 117) відхо­ дить від внутрішньої поверхні затульної перетинки та від країв кісток, які її оточу­ ють. Звідси м'язові пучки, конвергуючи, піднімаються догори й назад, перекидають­ ся через малу сідничу вирізку (де під м'я­ зом розташована синовіальна сумка), по­ вертають під кутом убік і міцним корот­ ким сухожилком прикріплюються до верт­ люжної ямки.

Ф у н к ц і я . Су піну є стегно.

І н н е р в а ц і я : короткі м'язові гілки крижового сплетення (LIV — SII).

Верхній і нижній близнюкові м'язи

(mm. gemelli superior et inferior) (див.

мал. 117) — слабкі м'язові тяжі (близько 10 мм завширшки й до 5 мм завтовшки), розташовані по обидва боки сухожилка попереднього м'яза. Верхній м'яз почи­ нається від сідничої ості, нижній — від сідничого горба. Обидва закінчуються на дні вертлюжної ямки.

Ф у н к ц і я . Відвертають стегно.

І н н е р в а ц і я : короткі гілки крижо­ вого сплетення (LIV — SI).

Квадратний м'яз стегна (m. quadratus femoris) (див. мал. 117) — короткий міцний чотирикутний м'язовий пласт з поперечним спрямуванням пучків. М'яз починається на сідничому горбі і закін­ чується на міжвертлюжному гребені.

Ф у н к ц і я . Супінація стегна.

І н н е р в а ц і я : короткі гілки крижо­ вого сплетення (LIV— SI).

Зовнішній затульний м'яз (m. obturatorius externus) (див. мал. 117) починаєть­ ся безпосередньо м'язовими пучками від зовнішніх поверхонь затульної перетинки і країв кісток, які утворюють затульний отвір. М'язові пучки йдуть убік і частково дорзально позаду шийки стегнової кістки, переходять у тонкий сухожилок, який при­ кріплюється до вертлюжної ямки поряд з сухожилком однойменного внутрішнього м'яза і до капсули кульшового суглоба.

Фу н к ц і я . Супінація стегна.

Ін н е р в а ц і я : затульний нерв (LUI — LIV).

М'язи стегна поділяють на три відді­ ли: передній, задній і присередній.

П е р е д н і й в і д д і л с т е г н а

(відділ розгиначів). Кравецький м'яз (m. sartorius) (див. мал. 116, а) починає­ ться на верхній передній клубовій ості, ля­ гає косо в передню стегнову борозну, оги­ нає ззаду присередній виросток стегнової кістки і прикріплюється в ділянці горбистості великогомілкової кістки.

Ф у н к ц і я . Згинає стегно і гомілку, привертаючи її.

І н н е р в а ц і я : стегновий нерв (LI — LUI).

Чотириголовий м'яз стегна (т. quad­ riceps femoris) (див. мал. 116, а, 118) на­ лежить до найміцніших м'язів тіла люди­ ни, що визначається його великою роллю

в прямоходінні. Цей м'яз складається з чо­ тирьох неоднакових за будовою і за функ­ цією м'язів: прямого і трьох широких.

Прямий м'яз стегна (т. rectus femoris) — міцний двоперистий веретенопо­ дібної форми. Починається двома корот­ кими сухожилками від нижньої передньої ості клубової кістки і верхнього краю кульшової западини. Спускається донизу і входить до спільного закінчення решти головок чотириголового м'яза. При цьо­ му основна маса сухожилка м'яза зрос­ тається з наколінком, потім продовжуєть­ ся дистально і в складі потужної зв'язки иаколінка прикріплюється до горбистості великогомілкової кістки.

Бічний широкий м'яз (т. vastus late­ ralis) розташований на зовнішньопередній поверхні стегна, потужний, з косим напрям­ ком пучків. М'яз починається від иижньозовнішньої ділянки великого вертлюга, верхньої третини міжвертлюжної лінії та бічної губи шорсткої лінії стегнової кістки. Його пучки, йдучи косо зверху донизу і ззовні досередини, вплітаються в загаль­ не сухожилкове розгалуження наколінка.

Присередній широкий м'яз (т. vastus medialis) потужний, займає передиьоприсередню ділянку стегна, безпосередньо прилягаючи до його прнсередньої м'язо­ вої групи. Починається від прнсередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки, спус­ кається косо зверху донизу, зсередини назовні й дистально і переходить у широ­ ке сухожилкове розгалуження, яке охоп­ лює спереду наколінок.

Проміжний широкий м'яз (т. vastus intermedius) розташований на передній поверхні діафіза стегнової кістки між дво­ ма попередніми м'язами. Починається поз­ довжніми м'язовими пучками безпосеред­ ньо від кістки. Приблизно на середині стегна проміжний м'яз переходить у сухожилковий пучок, велика частина якого приєднується до сухожилка прямого м'я­ за стегна.

Усі чотири м'язи спереду колінного су­ глоба утворюють сплетення сухожилкових пучків, які зміцнюють його капсулу. Цен­ тральна частина сплетення у вигляді зв'яз­ ки наколінка прикріплюється до горбис­

М'язи (м'язова система) 153

тості великогомілкової кістки, а бічна і присередия частини закінчуються у верхніх відділах кісток гомілки у вигляді бічного

та присереднього тримачів наколінка.

Ф у н к ц і я . Згинає стегно (за рахунок прямого м'яза) і з великою силою розги­ нає гомілку в колінному суглобі.

І н н е р в а ц і я : стегновий нерв (LII — LIV),

Суглобовий м'яз коліна (т. articularis genus) у вигляді невеликої м'язової плас­ тинки відходить від передньої поверхні нижньої третини стегнової кістки і закін­ чується на капсулі колінного суглоба.

Ф у н к ц і я . Витягує суглобову кап­ сулу.

І н н е р в а ц і я : стегновий нерв (LII — LIV).

З а д н і й в і д д і л с т е г н а (відділ згиначів). Півсухожилковий м'яз (т. semitendinosus) (див. мал. 116,6) почи­ нається від сідничого горба, спускається вниз і, тримаючись присереднього краю стегнової кістки, зразу ж переходить у дов­ гий сухожилок і прикріплюється на гор­ бистості великогомілкової кістки.

І н н е р в а ц і я — сідничий нерв

(LiV-sm.

Напівперетинчастий м'яз (т. semimem­ branosus) (див. мал. 116, б) так само, як і попередній, починається від сідничого гор­ ба, спускається донизу, ближче до присе­ реднього краю, і дистально розпадається на три масивні фіброзні ніжки, які діста­ ли назву глибокої гусячої лапки. Одна ніжка прикріплюється до присереднього виростка великогомілкової кістки, друга — до фасції, яка вкриває підколінний м'яз, а пучки третьої, завернувши догори, злива­ ються з косою підколінною зв'язкою.

І н н е р в а ц і я — сідничий нерв (LIV - SI) .

Двоголовий м'яз стегна (т. biceps femoris) (див. мал. 116, б) складається з двох головок — довгої і короткої. Довга головка починається з сідничого горба, коротка — від нижньої половини бічної губи шорсткої лінії стегнової кістки і біч­ ної міжм'язової перегородки стегна. На рів­ ні нижньої третини стегна обидві головки об'єднуються, переходячи при цьому в ши-

154 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

/ — caput fibulac; 2 — т. solcus (підрізаний); З — m. pe­ roneus brevis; 4 — tendo m. peronei longi; 5 — tendo m. flcxoris hallucis longi; Ci — tendo m. flcxoris digitorum longi; 7 — m. tibialis posterior; <S' — m. pop.liteus.

рокий сухожилок, який прикріплюється до головки малогомілкової кістки, бічного виростка великогомілкової кістки (тут є синовіальна сумка) і до фасції гомілки.

Ф у н к ц і я . Усі три м'язи укріплюють кульшовий і колінний суглоби, розгинають стегно і згинають гомілку. При цьому два перші з них прокують, а третій — супінує гомілку. Під час дистального опирання, коли нижні кінцівки добре зігнуті (їзда на велосипеді), усі три м'язи беруть участь

урозгинанні колінного суглоба.

Ін н е р в а ц і я — сідничий нерв (LIV —SI) і загальний великогомілковий.

Підколінний м'яз (т. popliteus) (мал. 119) — слабко розвинутий з косим на­ прямком пучків м'язовий тяж, що лежить безпосередньо на задній поверхні капсу­ ли колінного суглоба. М'яз починається

від бічного виростка стегнової кістки і ко­ сої підколінної зв'язки, прикріплюється до задньої поверхні великогомілкової кістки (трохи вище камбалоподібної лінії) і до капсули колінного суглоба.

Ф у н к ц і я . Згинає і злегка проітує го­ мілку.

І н н е р в а ц і я : великогомілковий нерв (LIV - SI) .

П р и с е р е д н і й в і д д і л с т е г - н а (привідний відділ стегна). Гребінний М'ЯЗ (m. pectineus) (див. мал. 116, а, 118) є досить потужним чотирикутним м'язо­ вим тяжем, що починається від гребеня і горбка лобкової кістки і прикріплюється до гребінної лінії стегнової кістки. Цей м'яз із розташованим збоку закінченням клубовопоперекового м'яза утворює клубово-гребін­ ну ямку, де містяться стегнові судини.

І н н е р в а ц і я : затульний і стегновий нерви (LII - LUI).

Довгий привідний м'яз (т. adductor longus) (див. мал. 116, а) розташований присередньо від попереднього. Його пуч­ ки починаються на лобковій кістці нюкче від лобкового горбка і прикріплюються до середньої третини присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки.

І н н е р в а ц і я : затульний нерв (LII — LIV).

Короткий привідний м'яз (т. adductor brevis) слабший, ніж два попередні, заля­ гає позаду від них. М'язові пучки йдуть від передньої поверхні лобкової кістки і прикріплюються до верхньої третини ме­ діальної губи шорсткої лінії стегна.

І н н е р в а ц і я : затульний нерв (LII — LIV).

Великий привідний м'яз (т. adductor magnus) (див. мал. 118) належить до гру­ пи найпотужніших м'язів людини. Його пучки починаються головним чином від сідничого горба та нижніх гілок сідничої і лобкової кісток і прикріплюються: верх­ ні — вздовж присередньої губи шорсткої лінії стегнової кістки, нижні, зібрані в міцний сухожилок, — до присередиього ви­ ростка цієї кістки. Між верхніми та ниж­ німи пучками м'яза утворюється сухожилкова щілина, через яку проходять крово­ носні судини.

Ін н е р в а ц і я : затульний (LIII — LIV)

ісідннчий (LIV — LV) нерви.

Тонкий м'яз (т. gracilis) (див. мал. 116, а) — досить широкий спочатку, дистально поступово звужується. Його пучки відхо­ дять від передньої поверхні низхідної гілки лобкової кістки (поблизу лобкового сим­ фізу), йдуть каудально, огинаючи ззаду присередній виросток стегнової кістки, закін­ чуються на горбистості великогомілкової кістки і на відповідній ділянці фасції.

І н н е р в а ц і я : затульний нерв (LII — LIV).

Ф у н к ц і ї привідних м'язів визнача­ ються їхньою назвою. Крім того, вони част­ ково згинають і приводять стегно, а тон­ кий м'яз згинає гомілку.

Сухожилки кравецького, напівсухожилкового і тонкого м'язів, прикріплюючись разом на передньовнутрішиій поверхні верхньої чверті великогомілкової кістки, утворюють поверхневу гусячу лапку, під якою розташована синовіальна сумка.

М'язи гомілки. На гомілці розрізня­ ють три відділи м'язів: передній, бічний і задній. Функціонально ці м'язи розподіля­ ються головним чином на згиначі (міцніші й численні, розташовані в задньому і бічно­ му відділах) і розгиначі (передній відділ).

П е р е д н і й в і д д і л г о м і л к и

(відділ розгиначів). Передній великого­ мілковий м'яз (т. tibialis anterior) (див. мал. 116, а) — найбільший у цій групі. Починається від бічного виростка і бічної поверхні великогомілкової кістки, від п\ж- кісткової перетинки й фасції гомілки. По­ середині гомілки переходить у міцний су­ хожилок, який на тильному боці стопи про­ никає через верхній і нижній тримачі м'я­ зі в-розгиначів, перекидається через присередній край стопи і прикріплюється до підошвової поверхні присередньої клино­ подібної кістки та до основи І плеснової кістки. Під тримачем розгиначів сухожи­ лок м'яза вкритий синовіальною піхвою.

Ф у н к ц і я . Розгинає, приводить і су­

пі ну є СТОП)'-

І н н е р в а ц і я : глибокий малогомілко­ вий нерв (LIV —SI).

Довгий м'яз — розгинач пальців (т. ex­ tensor digitorum longus) — не такий міц­

М'язи (м'язова система) 155

ний, як попередній. Лежить збоку і почи­ нається від бічного виростка великого­ мілкової кістки, головки та прилеглої ді­ лянки малогомілкової кістки, міжкістко­ вої перетинки, передньої міжм'язової пе­ регородки й фасції гомілки. У нижній третині гомілки м'яз розпадається на чо­ тири сухожилки, які проходять під верхнім і нижнім тримачами м'язів-розгиначів (об­ хоплені синовіальними піхвами) і закін­ чуються на тильному апоневрозі II—V пальців стопи. Іноді від м'яза відходить п'ятий сухожилок, який прикріплюється до основи V плеснової кістки (третій ма­ логомілковий м'яз).

Ф у н к ц і я . Розгинає II — V пальці і стопу.

І н н е р в а ц і я : глибокий малогомілко­ вий нерв (LIV —SI).

Довгий М'Я З — розгинач великого пальця (т. extensor hallucis longus) —

найменший М ' Я З ЦІЄЇ групи; міститься між двома попередніми. Починається від при­ середньої поверхні малогомілкової кістки і міжкісткової перетинки гомілки. Відра­ зу переходить у потужний сухожилок, який з тильного боку стопи проникає під три­ мачами розгиначів і закінчується на тиль­ ному боці фаланги І пальця.

Ф у н к ц і я . Розгинає стопу та її І па­ лець.

І н н е р в а ц і я : глибокий малогоміл­ ковий нерв (LIV —SI).

Б і ч н и й в і д д і л г о м і л к и (ма­ логомілковий відділ гомілки). Довгий ма­ логомілковий м'яз (т. peroneus longus)

(мал. 120) розташований поверхнево. По­ чинається від бічного виростка великогоміл­ кової кістки, головки і проксимальної поло­ вини малогомілкової кістки, від міжкістко­ вої перетинки, міжм'язових перегородок та фасції гомілки. М'язове черевце в нижній третині гомілки переходить у сухожилок, який огинає ззаду бічну кісточку. Тут вкри­ тий синовіальною піхвою сухожилок м'яза заходить під верхній і нижній тримачі ма­ логомілкових м'язів. Далі сухожилок пе­ ретинає бічний край стопи, де обгорнутий синовіальною піхвою лягає в борозну кубо­ подібної кістки і закінчується на присередній клиноподібній і І плесновій кістках.

156 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

/ — m. gastrocnemius (caput laterale); 2 — tendo m. bieipitis fcnioris; J — caput fibulae; 4 — m. solcus (відрізана); 5, // — m. flexor digitorum longus; в — ni. peroneus longus: 7 — m. peroneus brevis; 8 — tendo calcaneus; 9 — tendo m. tibialis posterioris; 10 — ni. flexor hallucis longus; 12 — m. popliteus;

t'J — m. gastrocnemius (caput, mediale).

•

Ф у н к ц і я . Згинає, відводить і пронує стопу (прямий антагоніст переднього великогомілкового м'яза). Під час стоян­ ня та деяких фаз динамічних функцій нижніх кінцівок притискує І плеснову кістку до решти кісток.

І н н е р в а ц і я : поверхневий малого­ мілковий нерв (LIV —SI).

Короткий малогомілковий м'яз (т. pe­ roneus brevis) слабший від попереднього. Починається від зовнішньої поверхні двох третин малогомілкової кістки її обох міжм'язових перегородок гомілки (див. мал. 119, 120). Сухожилок м'яза разом з сухожилком довгого малогомілкового м'я­ за ззаду огинає бічну кісточку, проходить під обома тримачами малогомілкових м'я­

зів (вкритий загальною синовіальною піх­ вою) і закінчується на горбистості V плес­ нової кістки.

Ф у н к ц і я . Згинає, пронує та відво­ дить стопу.

І н н е р в а ц і я : поверхневий малого­ мілковий нерв (LIV — SI).

З а д н і й в і д д і л г о м і л к и (від­ діл згиначів гомілки). М'язи заднього відділу гомілки (див. мал. 116, б; 119; 120) поділяються на 2 частини (поверхневу і глибоку), відокремлені одна від одної знач­ ним фасціальним прошарком.

Поверхневу частину утворюють три­ головий м'яз литки, литковий, камбалопо­ дібний і нідошвовий м'язи.

Триголовий м'яз литки (т. triceps surae)

складається з двох м'язів — литкового та камбалоподібного (залягає глибше), які своєю масою визначають форму гомілки.

Литковий м'яз (т. gastrocnemius)

(див. мал. 116, а; 120) починається двома масивними головками — бічною і присередньою — від обох виростків, підколінної по­ верхні стегнової кістки І ВІД капсули колін­ ного суглоба. Невдовзі обидві головки схо­ дяться разом і утворюють одне випукле м'язове черевце, яке переходить у середній третині гомілки в потужний сухожилок.

. Камбалоподібний м'яз (т. soleus) (див. мал. 116,6; 120) має масивне м'язове че­ ревце, яке починається від головки, а та­ кож від задньої та бічної поверхонь верх­ ньої третини малогомілкової кістки, від сухожнлкової дуги (arcus tendineus т. solei),

перекинутої навскіс від малогомілкової до великогомілкової кістки і від лінії камбало­ подібного м'яза великогомілкової кістки.

Перед сухожилковою дугою утворюєть­ ся щілина, що є верхнім отвором гомілко- во-підколінного каналу (див. с. 161). Пуч­ ки камбалоподібного м'яза, конвергуючи, спускаються донизу, закінчуючись спіль­ ним з литковим М'ЯЗОМ потужним П'ЯТКО­ ВИМ (ахілловнм) сухожилком (tendo cal­ caneus), ЯКИЙ прикріплюється до п'ятко­ вої кістки.

Ф у н к ц і я . Згинає стопу в надп'ятко­ во-гомілковому суглобі та меншою мірою гомілку в колінному суглобі, під час стоян­ ня сприяє підніманню тіла на носках.

І н н е р в а ц і я : великогомілковий нерв (LIV - SII) .

Підошвовий м'яз (т. plantaris) у лю­ дини рудиментарний. Починається від бічного виростка і підколінної поверхні стегнової кістки коротким слабким м'язо­ вим черевцем, прямує донизу, лягає між литковим і камбалоподібним м'язами й дуже довгим і тонким сухожилком закін­ чується на п'ятковій кістці поблизу при­ кріплення п'яткового сухожилка.

І н н е р в а ц і я : великогомілковий нерв (LIV - SI) .

Глибоку частину заднього відділу м'я­ зів гомілки утворюють довгі згиначі паль­ ців і великого пальця стопи, задній вели­ когомілковий м'яз.

Довгий м'яз — згинач пальців (т. flexor digitorum londus) (див. мал. 120) — двоперистий м'яз, розташований на присередиьому боці гомілки. Починається від се­ редніх двох третин задньої поверхні вели­ когомілкової кістки і від фасції гомілки. Міцний сухожилок м'яза спускається дони­ зу, огинає присередню кісточку, де його вкри­ вають синовіальна піхва і тримач згиначів. На підошві сухожилок розпадається на чо­ тири гілки, які після проходження сухо­ жилків короткого згинача пальців стопи при­ кріплюється до дистальних фаланг II—V пальців. У межах цих пальців кожна сухожилкова гілка вкрита синовіальною піхвою.

Ф у н к ц і я . Згинає пальці стопи; зги­ нає, слабко супінує і приводить стопу.

І н н е р в а ц і я : великогомілковий нерв (LV - SI) .

Довгий м'яз — згинач великого паль­ ця (т. flexor hallucis longus) (див. мал. 120) — двоперистий м'яз; залягає збоку. Починається від нижніх двох третин ма­ логомілкової кістки, міжкісткової перетин­ ки і задньої міжм'язової перегородки го­ мілки. Сухожилок м'яза, вкритий синові­ альною піхвою і тримачем згиначів, лягає в однойменну борозну п'яткової кістки, на підошві косо перетинає сухожилок попе­ реднього м'яза і прикріплюється до дис­ тальної фаланги І пальця.

Ф у н к ц і я . Згинає І палець і стопу, фіксує поздовжню дугу (склепіння) сто­ пи під час стояння, ходьби, бігу.

І н н е р в а ц і я : великогомілковий нерв (LV - SII) .

Задній великогомілковий м'яз (т. tibialis posterior) (див. мал. 119) — одноперистнй; лежить між. двома поперед­ німи м'язами, починається від міжкістко­ вої перетинки й частково від прилеглих до неї кісток гомілки. Сухожилок м'яза, пройшовши під тримачем згиначів (тут сухожилок розміщений у синовіальній піхві) на стопу, прикріплюється до горбистості човноподібної кістки й окремими пучками до підошвової поверхні всіх трьох клиноподібних, основ II — IV плеснових кісток і до довгої підошвової зв'язки.

Ф у н к ц і я . Згинає, злегка супінує і приводить стопу, напружує довгу підошвову зв'язку, зміцнює поздовжню дугу сто­ пи.

І н н е р в а ц і я : великогомілковий нерв (LV - SII) .

М'язи стопи

М'язи стопи поділяють на тильні (роз­ гиначі) і підошвові (переважно згиначі). Крім того, на тилі й на підошві стопи про­ ходять і прикріплюються численні сухо­ жилки м'язів, що починаються на гомілці.

Короткий м'яз — розгинач пальців

Ой. extensor digitorum brevis) (мал. 121) складається з чотирьох невеликих чере­ вець, що лежать під сухожилками довгого тримача пальців. Починається від п'ятко­ вої кістки і нижнього тримача розгиначів. На рівні середини плеснових кісток черев­ ця переходять у тонкі сухожилки, які за­ кінчуються в тильному апоневрозі I —IV пальців (на рівні середніх і дистальних фаланг). Сухожилок до V пальця відхо­ дить або від сухожилка третього малого­ мілкового м'яза, або від сухожилка IV пальця короткого розгинача пальців чи йо­ го зовсім немає.

Перше (присереднє) черевце м'яза зви­ чайно розглядається як короткий м'яз — розгинач великого пальця стопи Ой. ex­ tensor hallucis brevis).

Ф у н к ц і я . Розгинає пальці.

І н н е р в а ц і я : глибокий малогомілко­ вий нерв (LIV —SI).

158 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

М а л . 121. М ' я з и тилу стопи (mm. reg. dorsi pedis): I — retinaculum mm. extensorum superius; 2 — Capsula art. talocruralis; 3 — m. extensor hallucis brcvis; 4 — mm. intcrossei dorsales; 5 — tendo m. extensoris hallucis longi (підрізаний); в — tendincs mm. extensoris digitorum longi (підрізані); 7 — tendo m. pcronci brevis; <S' — m. extensor digitorum brcvis; S> — retinaculum mm. extensorum inferius.

Мал . 122. М ' я з и підошви (mm. reg. plantae pedis): 1 — tuber calcanci; 2 — m. abductor digit, minimi; 3 — tendincs m. flexoris digitorum longi; 4, 7 — m. flexor digitorum brevis; 5 — mm. lumbricalcs; 6" — tendo m. flexoris hallucis longi; <S' — m. abductor hallucis; 9 — aponeurosis

plantaris (частково відрізаний).

Після видалення шкіри і підшкірної клітковини підошви видно підошвовий апо­ невроз, що є аналогом долонного апонев­ розу. Це щільне волокнисте розтягнення, яке колись безпосередньо сполучалось із сухожилком підошвового м'яза, «розірва­ не» у людини п'ятковою кісткою. Почав­ шись від горба п'яткової кістки, підошво­ вий апоневроз віялоподібно розходиться до основи пальців, формуючи два поздовжні заглиблення (бічну і присередню підошвові борозни), в яких розташовані підошвові нерви та судини. Борозни ділять підошвові м'язи (мал. 122) на три відділи: присередній — це м'язи великого пальця, середній і бічний — це м'язи підвищення мізинця.

М ' я з и п р и с е р е д н ь о г о від ­ д і л у . Відвідний м'яз великого пальця

(т. abductor hallucis) починається від присереднього відростка горба п'яткової кістки, тримача згиначів і підошвового апо­ неврозу й прикріплюється до присеред­ ньої сесамоподібної кістки І плеснової кістки та суглобової капсули І плесно-фа- лангового суглоба.

Ф у н к ц і я . Відводить І палець.

І н н е р в а ц і я : присередній підошво­ вий нерв (LV —SI).

Короткий м'яз — згинач великого паль­

ця 0/г. flexor hallucis brevis) починається від присередньої клиноподібної кістки, підошвової п'ятково-кубоподібної зв'язки та підошвового апоневрозу. Черевце м'я­ за розпадається на дві головки — присе­ редню і бічну, між якими проходить су­ хожилок довгого м'яза — згинача вели­ кого пальця. Прикріплюється до зовніш­ ньої та внутрішньої сесамоподібних кісток і суміжних ділянок основи проксималь­ ної фаланги І пальця.

Ф у н к ц і я - Згинає І палець.

І н н е р в а ц і я : присередній підошво­ вий нерв (LV —SI) (бічна головка) і бічний підошвовий нерв (присередня головка).

Привідний м'яз великого пальця О/?, adductor hallucis), як і в усіх прима­ тів, складається з двох головок: косої та поперечної. Коса головка відходить від кубоподібної, бічної клиноподібної, осно­ ви II —V плеснових кісток і від довгої та п'ятково-кубоподібної підошвових зв'язок.

Поперечна головка слабша, вона почи­ нається від глибоких поперечних плесно­ вих зв'язок і суглобових сумок II — V плес- но-фалангових суглобів. Об'єднані голов­ ки за допомогою спільного сухожилка при­ кріплюються до основи проксимальної фаланги і зовнішньої сесамоподібної кістки І пальця.

Ф у н к ц і я . Приводить І палець, зміц­ нює поперечні дуги стопи.

І н н е р в а ц і я — бічний підошвовий нерв ( S I - S I I ) .

М ' я з и б і ч н о г о в і д д і л у роз­ винуті недостатньо: деяких з них може не бути (див. мал. 122).

Відвідний М'ЯЗ мізинця (т. abductor digiti minimi) має форму невеличкого м'я­ зового тяжа, що починається від горба й нижньої поверхні п'яткової кістки, а також від горбистості V плеснової кістки. Прикріплюється до проксимальної фалан­ ги V пальця.

І н н е р в а ц і я : бічний підошвовий нерв ( S I - S I I ) .

Короткий м'яз — згинач мізинця

(т. flexor digiti minimi brevis) починає­ ться від довгої підошвової зв'язки і V плес­ нової кістки; прикріплюється поряд з по­ переднім м'язом.

І н н е р в а ц і я : бічний підошвовий нерв (SI - SII) .

М ' я з и с е р е д н ь о г о в і д д і л у . Короткий м'яз — згинач пальців (т. fle­ xor digitorum brevis) (див. мал. 122) вкри­ тий підошвовим апоневрозом. Починається на горбі п'яткової кістки у вигляді масивної м'язової пластинки, яка на рівні середини плеснових кісток переходить у сухожилки для II —V пальців. Перш ніж прикріпитися до середніх фаланг пальців, сухожилки розщіплюються на дві ніжки, між якими про­ ходять сухожилки довгого згинача пальців.

Ф у н к ц і я . Згинає II —V пальці, зміцнює поздовжню дугу стопи.

І н н е р в а ц і я : присередній підошво­ вий нерв (LV —SI).

Квадратний м'яз підошви (т. qua­ dratic plantae) — тонка чотирикутна м'я­ зова пластинка. Починається від п'ятко­ вої кістки, прикріплюється до бічного краю сухожилка довгого згинача пальців.

М'язи (м'язова система) 159

М а л . 123. Р о з т а ш у в а н н я п і д о ш в о в н х і т и л ь н и х м і ж к і с т к о в и х м ' я з і в стопи:

а— mm. interossci dorsales; б — mm. intcrossei plantares.

Фу н к ц і я . Регулює функцію довгого згинача пальців, зміцнює дуги стопи.

І н н е р в а ц і я : бічний підошвовий нерв ( S I - S I I ) .

Червоподібні м'язи (mm. lumbricales) — слабкі м'язові тял<і. Починають­ ся від сухожилків довгого м'яза — згина­ ча II —V пальців і прикріплюються сухо­ жилками до дорзоприсереднього краю проксимальних фаланг і тильного апонев­ розу пальців.

Ф у н к ц і я . Згинає і приводить прок­ симальні фаланги.

І н н е р в а ц і я : присередній і бічний підошвові нерви (LV —Sil).

Підошвові міжкісткові м'язи (mm. in­ tcrossei plantares) (мал. 123, б) — три м'язи; починаються слабкими окремими головками від проксимальної третини присередніх поверхонь і основ III —V плес­ нових кісток та від довгої підошвової зв'язки. Прикріплюються сухожилками до присередніх відділів основ проксимальних фаланг і вплітаються в тильний апонев­ роз III, IV, V пальців.

Ф у н к ц і я . Зближують II — V пальці. І н н е р в а ц і я : бічний підошвовий

нерв (SI - SII) .

Тильні міжкісткові м'язи (mm. inte­ rossci dorsales) (мал. 123, а) —4 міцніші, ніж попередні. Починаються чотирма двоперистими м'язовими черевцями від обер­ нених один до одного поверхонь (ближче

160 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

ДО тилу) плеснових кісток. На рівні голо­ вок цих кісток м'язи переходять у тонкі сухожилки, які прикріплюються: три бічних — до бічних і тильних поверхонь проксимальних фаланг ІІ —IV пальців, присередні — до присередньої і тильної поверхонь проксимальної фаланги II паль­ ця. Волокнисті пучки всіх сухожилків вплітаються в підошвові зв'язки відповід­ них пальців. Таким чином, ці м'язи в лю­ дини, на відміну від більшості інших ба­ гатопалих ссавців, групуються не навколо НІ або IV, а навколо II пальця, що пов'я­ зано з функцією прямоходіння.

Ф у н к ц і я . Приводять II палець, відво­ дять III —V пальці, зміцнюють поперечні дуги стопи.

І н н е р в а ц і я : бічний підошвовий нерв ( S I - S i l ) .

Топографічна анатомія нижньої кінцівки

Над- і підгрушоподібні отвори (for?: supraet infr apiri formes) розташовані в межах великого сідничого отвору над і під грушоподібним м'язом (див. мал. 117). Через ці проміжки судини та нерви з по­ рожнини малого таза проникають у сіднич­ ну ділянку.

Стегновий трикутник (trigonum femo­ rale) (див. мал. 116, а) обмежений зверху пахвинною зв'язкою, збоку — зовнішньоприсереднім краєм кравецького м'яза, присередньо — довгим привідним м'язом. У цьому трикутнику розташовані стегнові артерія і вена, гілки стегнового нерва та лімфатичні вузли, які оточені пухкою во­ локнистою сполучною тканиною.

Простір між пахвинною зв'язкою і та­ зовою кісткою поділяється клубово-гре- біниою дугою на дві лакуни: присередню — судинну (lacuna vasorum), де про­ ходять стегнові артерія і вена, і бічну — м'язову (lacuna musculorum), у якій міс­ тяться клубово-поперековий м'яз і стегно­ вий нерв (див. мал. 97).

Lacunoevasorum продовжується на стег­ но в клубово-гребінну та передню стег­ нову борозни і далі в привідний канал,

які йдуть один за одним уздовж прямої

лінії, що з'єднує пахвинну зв'язку (у точці між присередньою і середньою третиною) з присереднім виростком стегнової кістки. Ця лінія є проекцією основного судиннонервового пучка стегна. Борозни утворені присередньо гребінним, довгим і великим привідними м'язами, а збоку — присеред­ нім широким м'язом стегна (див. мал. 118).

Стегновий канал (canalis femoralis) ви­ никає тільки в разі утворення стегнових гриж. У стегновому каналі розрізняють стегнове кільце — початок виходу грижі, стінки каналу і місце виходу грижі під шкіру стегна. Стегнове кільце займає при-