Литература по дисциплинам / Анатомия / Sviridov_O_I_Anatomiya_lyudini

Ф у н к ц і я . Згинає кисть і переважно дистальні фаланги II —V пальців (згинає пальці в кулак).

І н н е р в а ц і я : серединний і частково ЛІКТЬОВИЙ нерви (CVII —ТІ).

Довгий м'яз — згинач великого пальця

(т. flexor pollicis longus) (див. мал. 107) анатомічно і функціонально відділений тільки в людини і людиноподібних мавп. Він починається міцним м'язовим пластом від променевої кістки, міжкісткової перетин­ ки передпліччя, а іноді від присереднього надвиростка плечової кістки. Його довшії міцний сухожилок проходить під утриму­ вачем згиначів (де він обгорнутий синові­ альною піхвою), далі між головками корот­ кого згинача І пальця і прикріплюється до дистальної фаланги великого пальця.

Ф у н к ц і я . Згинає І палець і частко­ во кисть.

І н н е р в а ц і я : серединний нерв

(cv-evm.

Квадратний м'яз-привертач (т. pro­ nator quadratus) (див. мал. 107) — до­ сить слабкий плоский м'яз. Його пучки йдуть поперечно, почавшись на передній поверхні дистального відрізка ліктьової кістки, і прикріплюються до передньої по­ верхні нижньої третини променевої кістки.

Ф у н к ц і я . Привертає передпліччя і кисть.

І н н е р в а ц і я : передній міжкістковий

меневий м'яз — розгинач зап'ястка

(т, extensor carpi radialis longus) (див. мал. 108) має коротке черевце і довгий су­ хожилок. Почавшись від бічного надвиро­ стка плечової кістки і бічної міжм'язової перегородки плеча, сухожилок м'яза, обгор­ нутий піхвою сухожилків променевих м'язів — розгиначів зап'ястка, проходить під утримувачем розгиначів і прикріп­ люється на тильній поверхні основи II п'ясткової кістки.

Ф у н к ц і я . Згинає передпліччя в разі пронованої або напівпронованої руки; розгинає і відводить кисть.

І н н е р в а ц і я — променевий нерв (CVI - CVH) .

М'язи (м'язова система) 141

/ — epieondylus lateralis; 2 — m. supinator; 3, 4 — mm. extensorcs carpi radialis longus ct brevis (підрізані); 5 — m. abductor pollicis longus; в — m. extensor pollicis brevis; 7 — m. extensor pollicis longus; S — retinaculum extensorum; 9. 11 — mm. intcrossci dorsales; 10 — tehdincs m. extensoris digitorum (відрізані); 12 — m. extensor indicis; 13 — m. flexor digitorum profundus; 14 — m. flexor carpi ulnaris (черевце розрізане і відгорнуте); 15 — m. anconeus (відрізаний); їв —

olecranon.

Короткий променевий м'яз — розги­ нач зап'ястка (т. extensor carpi radialis brevis) (див. мал. 108) масивніший, ніж попередній м'яз. Лежить присередніше від нього, починається від бічного надвирост­ ка плечової кістки і ліктьового суглоба. Йдучи дистально, м'яз переходить у плос­ кий сухожилок, який проходить під утри­ мувачем розгиначів (тут сухожилок міс-

142 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

титься у піхві сухожилків променевих м'язів — розгиначів зап'ястка) і при­ кріплюється до основи тильної поверхні

III(іноді II і III) п'ясткової кістки.

Фу н к ц і я така сама, що й у поперед­ нього м'яза.

І н н е р в а ц і я : променевий нерв (CV - CVII) .

М'яз — розгинач пальців (т. extensor digitorum) (див. мал. 108) — досить ве­ ликий м'язовий двоперистий шар. Відхо­ дить від бічного надвиростка плечової кіст­ ки і фасції передпліччя. На межі серед­ ньої і нижньої третин передпліччя м'язо­ ве черевце ділиться на чотири частини, які поступово переходять у чотири сухожил­ ки. Останні, слідуючи дистально, прохо­ дять під утримувачем розгиначів, де вони обгорнуті СПІЛЬНОЮ сухожилковою піхвою. Потім вони розходяться і прямують до II —V пальців кисті. Неподалік від п'яст­ ково-фалангових суглобів сухожилки зв'я­ зані між собою міжсухожплковимн спо­ лученнями (connexus intertendineus). Пі­ дійшовши до пальця, кожен сухожилок розщеплюється на три пучки, з яких се­ редній прикріплюється до основи серед­ ньої фаланги, а два бічних — до основи дистальної фаланги.

Фу н к ц і я . Розгинає кисть і фаланги II —V пальців.

Ін н е р в а ц і я : променевий нерв (CVI-CVIII).

М'яз — розгинач мізинця (т. extensor digiti minimi) (див. мал. 108) є окремим пучком попереднього м'яза. Сухожилок цього м'яза проходить під утримувачем розгиначів в окремій сухожилковій піхві, після чого приєднується до сухожилка загального, розгинача пальців і прямує до V пальця.

Ф у н к ц і я . Розгинає V палець.

І н н е р в а ц і я : променевий нерв (CV - CVII) .

Ліктьовий м'яз — розгинач зап'ястка

(т. extensor carpi ulnaris) (див. мал. 108) починається від бічного надвиростка пле­ чової кістки і заднього краю проксималь­ ної третини ліктьової кістки. У дистальній третині передпліччя цей м'яз переходить у короткий сухожилок, який проходить під

утримувачем розгиначів (тут обгортається сухожилковою піхвою) і закінчується на горбку V п'ясткової кістки.

Ф у н к ц і я . Розгинає і приводить кисть. І н н е р в а ц і я : променевий нерв

(CVI-CVIII).

М'яз-відвертач (т. supinator) (див. мал. 109) — невеликий, але досить силь­ ний м'яз. Відходить від бічного надвиро­ стка плечової кістки, променевої побіч­ ної зв'язки ліктьового суглоба та гребеня м'я­ за — відвертача ліктьової кістки і при­ кріплюється широкою пластинкою на біч­ ній поверхні променевої кістки (у межах

їїгорбистості).

Фу н к ц і я . Відвертає передпліччя.

Ін н е р в а ц і я : променевий нерв (CV - CVII) .

Довгий відвідний м'яз великого паль­ ця (т. abductor pollicis longus) (див. мал. 108, 109) починається від задньої поверхні дистальної третини променевої кістки, міжкісткової перетинки передпліччя і лік­ тьової кістки. Косо перекинувшись через сухожилки променевих розгиначів, м'яз переходить у сухожилок, який проникає

через утримувач розгиначів до основи І п'ясткової кістки.

Ф у н к ц і я . Відводить кисть і І палець. І н н е р в а ц і я : променевий нерв

(CVI - CVII) .

Короткий м'яз — розгинач великого пальця (?п. extensor pollicis brevis) (див. мал. 108, 109) є специфічним для люди­ ни. Це відщеплена від попереднього м'я­ за частина, разом з яким вона починаєть­ ся і прямує до великого пальця кисті. Під утримувачем розгиначів обидва м'язи об­ горнуті спільною сухожилковою піхвою. Сухожилок м'яза прикріплюється до про­ ксимальної фаланги І пальця.

Ф у н к ц і я . Розгинає І палець і част­ ково кисть.

І н н е р в а ц і я : променевий м'яз (CVI - CVII) .

Довгий м'яз — розгинач великого паль­ ця (т. extensor pollicis longus) (див. мал. 108, 109) починається на задній поверхні середньої третини ліктьової кістки і між­ кісткової перетинки передпліччя, спус­ кається косо донизу і прпсередньо від

попереднього м'яза. Сухожилок м'яза про­ ходить під утримувачем розгиначів, де він вкритий власною сухолсилковою піхвою, на тильну сторону великого пальця і закін­ чується на основі дистальної його фаланги.

Ф у н к ц і я . Розгинає і відводить ве­ ликий палець.

І н н е р в а ц і я : променевий нерв (CVI-CVIII).

Проміжок між сухожилками коротко­ го м'яза — розгинача великого пальця кисті та довгого відвідного м'яза велико­ го пальця ззовні (з радіального боку) і сухожилком довгого м'яза — розгинача великого пальця кисті зсередини нази­ вається « а н а т о м і ч н о ю т а б а к е р - к о ю».

М'яз — розгинач вказівного пальця

(т. extensor iriditis) (див. мал. 108, 109). Починається від задньої поверхні нижньої третини ліктьової кістки і від міжкістко­ вої перетинки передпліччя. Його сухожи­ лок, пройшовши під утримувачем розги­ начів, де він лежить у спільній сухожилковій піхві розгиначів, прямує до II паль­ ця і вплітається в його тильне сухожилкове розтягнення.

Ф у н к ц і я . Розгинає II палець.

І н н е р в а ц і я — променевий нерв (CVI-CVIII).

М'язи кисті

М'язи кисті поділяють на три групи: бічну (м'язи підвищення великого паль­ ця), присередню (м'язи підвищення мізин­ ця) і середню.

М'язи підвищення великого паль­ ця. У цій групі нараховують чотири м'я­ зи (мал. 110).

Короткий відвідний м'яз великого пальця 0/2. abductor pollicis brevis) — не­ великий сплощений м'яз, розташований біля радіального краю підвищення вели­ кого пальця. Починається від утримува­ ча згиначів і горбка човноподібної кістки й прикріплюється до бічної поверхні ос­ нови проксимальної фаланги І пальця.

Ф у н к ц і я . Відводить І палець.

І н н е р в а ц і я : серединний нерв (CVI-CVII).

М а л . 110. М ' я з и кисті ( д і л я н к а д о л о н і ) :

/ — m. pronator quadratus; 2 — m. flexor carpi ulnaris (відрізаний); 3 — retinaculum flcxorum; 4 — m. opponens digiti minimi; 5 — mm. interossci palmares; 6 — Hi. lumbricalis digiti minimi (відрізаний); 7 — tendo m. flcxoris digitorum superficialis; 8 — tendo m. flcxoris digitorum profundi; 9 — vag. tendinis m. flcxoris indicis; 10 — m. intcrosscus dorsal is; 11 — m. adductor pollicis; 12 — m. abductor pollicis brevis (відрізаний); 13, 16 — m. flexor pollicis longus; 14 — m.

flexor pollicis brevis; 15 — m. opponens pollicis.

Короткий м'яз — згинач великого пальця (т. flexor pollicis brevis) скла­ дається з двох невеликих головок — по­ верхневої (рудимент черевця поверхневого згинача пальців) і глибокої (відщеплений пучок долонного міжкісткового м'яза), між якими проходить сухожилок довгого зги­ нача великого пальця. Поверхнева голов­ ка починається від утримувача згиначів і прикріплюється до променевої сесамоподібної кістки п'ястково-фалангового сугло­ ба. Глибока головка відходить від кісткитрапеції, основи І п'ясткової кістки, трапе­ цієподібної та головчастої кісток і при­ кріплюється до капсули и'ястково-фалан- гового суглоба та ліктьової сесамоподібної кістки цього суглоба.

Ф у н к ц і я . Згинає і частково проти­ ставляє великий палець.

144АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

Ін н е р в а ц і я поверхневої головки — серединний нерв (CVI —CVII), глибокої — ліктьовий (CVIII - TI) .

Протиставний м'яз великого пальця

(т. opponcns pollicis) починається від ут­ римувача згиначів і горбка кістки-трапеції й прикріплюється до всього променевого краю І п'ясткової кістки.

Ф у н к ц і я визначена назвою.

І н н е р в а ц і я : серединний нерв (CVI-CVII).

Привідний м'яз великого пальця (т. ad­ ductor pollicis) складається з поперечної та косої головок. Поперечна головка по­ чинається на долонній поверхні III п'яст­ кової кістки і прикріплюється до ліктьо­ вої сесамоподібної кістки, суміжних діля­ нок основи проксимальної фаланги І паль­ ця та капсули п'ястково-фалангового су­ глоба. Коса головка починається від ос­ нови II і III п'ясткових кісток, від головчас­ тої кістки та променевої зв'язки зап'яст­ ка і прикріплюється там само, де й попе­ речна.

Ф у н к ц і я . Приводить і частково про­

М'язи підвищення мізинця також складаються з чотирьох м'язів, але всі вони розвинуті слабко (див. мал. 110, 107).

Короткий долонний м'яз (т. pal maris brevis) у людини рудиментарний (іноді його немає). Нечисленні пучки його починають­ ся від ліктьового боку долонного апоневро­ зу, йдуть у поперечному напрямку і закін­ чуються в шкірі підвищення мізинця.

Ф у к к ц і я. Скорочення м'яза сприяє щільному приляганню шкіри долоні до охопленого рукою предмета.

І н н е р в а ц і я : ліктьовий нерв (CVII, ТІ).

Відвідний м'яз мізинця (т. abductor digiti minimi) починається малопомітним черевцем від утримувача згиначів і горо­ хоподібної кістки, прикріплюється до ліктьового краю основи проксимальної фаланги V пальця.

Ф у н к ц і я . Відводить V палець.

І н н е р в а ц і я : ліктьовий нерв (CVII, ТІ).

Короткий м'яз — згинач мізинця (т. fle­ xor digiti minimi brevis) починається від утримувача згиначів і горохоподібної кіст­ ки та прикріплюється до проксимальної фаланги V пальця.

Ф у н к ц і я . Згинає V палець.

І н н е р в а ц і я : ліктьовий нерв (CVII, ТІ).

Протиставний м'яз мізинця (т. орponens digiti minimi) є найбільшим з цієї групи. Починається там само, де й попе­ редній м'яз, і закінчується на присередньому (ліктьовому) краї V п'ясткової кістки.

Ф у н к ц і я . Протиставлення V пальця. І н н е р в а ц і я : ліктьовий нерв (CVII,

ТІ),

М'язи середньої групи кисті у лю­ дини розташовані трьома шарами. Чер­ воподібні м'язи (mm. lumbricales) (див. мал. 110) починаються від променевої по­ верхні (іноді променевої та ліктьової по­ верхонь) сухожилків глибокого згинача II —V пальців і проходять до променево­ го краю проксимальних фаланг відповід­ них пальців, де й закінчуються тонкими сухожилками в тильному апоневрозі.

Ф у и к ц і я. Згинають основну та роз­ гинають середню й дистальну фаланги II —

Vпальців.

Ін н е р в а ц і я червоподібних м'язів І і II пальців — серединний, III і IV — ліктьовий нерви (CVIII — ТІ).

Долонних міжкісткових м'язів (mm. іпterossei palmares) (мал. I l l , див. мал. 110) у людини три. Перший починається вздовж ліктьового краю II п'ясткової кістки, йде дистально і прикріплюється тонким сухожилком на ліктьовому боці проксимальної фаланги, капсулі п'ястко­ во-фалангового суглоба та дорзального апоневрозу того самого пальця. Другий і третій м'язи починаються і прикріплюють­ ся до IV і V п'ясткових кісток у тих са­ мих точках, але з променевого боку.

Фу н к ц і я . Приводить II, IV і V пальці до III.

(CVIII - TI) .

Тильні міжкісткові м'язи (mm. intcr­ ossci dorsales) (див. мал. 109, 111) — плоскі двоперисті м'язові пластинки, що

М а л . 1 1 1 . Р о з т а ш у в а н н я тильних і долонних між­ к і с т к о в и х м ' я з і в :

/ — mm. inrcrossei dorsales; 2 — mm. ¡nterossei palmares.

починаються від суміжних поверхонь (ближче до тилу) І —V п'ясткових кісток і заповнюють усі чотири міжп'ясткові проміжки. На рівні головок п'ясткових кісток м'язи переходять у сухожилки, ЯКІ закінчуються в тильному апоневрозі, кап­ сулі п'ястково-фалангових суглобів і про­ ксимальних фаланг. При цьому сухожил­ ки І і П м'язів послідовно прикріплюють­ ся до II і III пальців (з променевого боку), а III і IV м'язів — до III —IV пальців (з ліктьового боку).

Ф у н к ц і я: відводять II — IV пальці від ПІ, згинають їх у п'ястково-фаланго­ вому та розгинають у міжфаланговому су­ глобах.

І н н е р в а ц і я : ліктьовий нерв (CVIII - TI) .

Топографічна анатомія верхньої кінцівки

Лікареві треба знати розташування різ­ них міжм'язових ямок, отворів, каналів і борозен на верхніх кінцівках, де заляга­ ють великі судини та нерви.

Пахвова порожнина (cavitas axillaris),

у якій містяться пахвові судини, стовбури плечового сплетення та лімфатичні вузли, обгорнуті великою кількістю жирової тка­ нини, за формою нагадує зрізану чотири­ сторонню піраміду. її верхівка, обмежена спереду ключицею та підключичним м'я­ зом, а ззаду — першим ребром, обернена догори і присередньо, сполучається з ді­ лянкою шиї, а основа відкрита донизу і ви­ стелена пахвовою фасцією. У пахвовій

М'язи (м'язова система) 145

порожнині розрізняють передню, задню, присередню та бічну стінки.

Передню стінку -порожнини, утворену великим і малим грудними м'язами, поді­ ляють на три трикутники: ключично-груд- ний (trigonum clavipectorale), обмежений зверху ключицею і знизу верхнім краєм малого грудного м'яза, грудний (trigonum pectorale), що відповідає контурам мало­ го грудного м'яза; підгрудний (trigonum subpectorale) — простір, відмежований зверху нижнім краєм малого та знизу ниж­ нім краєм великого грудного м'яза.

Задню стінку пахвової порожнини ут­ ворює найширший м'яз спини, малий і ве­ ликий круглі та підлопатковий м'язи, а та­ кож довга головка триголового м'яза пле­ ча, яка проходить через щілину, що відме­ жована зверху малим круглим м'язом, зни­ зу — великим круглим м'язом, збоку — шийкою плечової кістки. Ця щілина ді­ литься довгою головкою триголового м'я­ за плеча, що йде перпендикулярно, на два отвори: бічний чотиристоронній (for. quadrilaterum) і присередній тристоронній (for. trilaterum) (див. мал. 104). Через ці отво­ ри проходять судини й нерви.

Бічна стінка порожнини обмежена м'я­ зами плеча, присередня — переднім зуб­ частим м'язом.

Канал променевого нерва (canalis п. radialis) утворений однойменного бороз­ ною плечової кістки та черевцем триголо­ вого м'яза плеча. Його верхній отвір ви­ значається між присередньою та бічною головками м'яза, а нижній відкривається в зовнішньопередній ліктьовій борозні. У каналі проходять променевий нерв і гли­ бока артерія плеча.

Присередня та бічна борозни двого­ лового м'яза чітко вимальовуються на шкірі плеча відповідно до присереднього і бічного контурів цього м'яза. Найваж­ ливішою є присередня борозна (sulcus bicipitalis medialis), оскільки вона відпо­ відає проекції основного судинно-нерво­ вого пучка плеча.

Ліктьова ямка (fossa cubitalis) визна­ чається в передній ліктьовій ділянці. Вона обмежена зверху плечовим м'язом, збо­ ку — пйечово-променевим м'язом і при-

146 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

середньо — круглим м'язом-привертачем (пронатором) (див. мал. 106). В глибині ліктьової ямки розташований сухожилок двоголового м'яза, а всередину від нього — плечові артерії, вена та серединний нерв. Безпосередньо під шкірою ямки залягає серединна вена ліктя. Біля бічного і присереднього країв ліктьової ямки проходять передні бічна й присередня ліктьові бо­ розни.

Передня бічна ліктьова борозна, у якій залягають променевий нерв і судини, що його супроводжують, обмежена присередньо двоголовим (разом з плечовим) і збоку плечово-променевим м'язами. Пе­ редня присередня ліктьова борозна, де містяться бічні гілки плечової та ліктьо­ вої артерій і супровідні вени, утворена ззовні двоголовим (разом з плечовим) м'язом, присередньо — круглим м'язомпривертачем.

Аналогічні борозни виділяють також у задній ліктьовій ділянці з обох боків ліктьового відростка ліктьової кістки. Зад­ ня присередня ліктьова борозна, об­ межена ліктем і присереднім надвиростком плечової кістки, глибша; у ній безпо­ середньо під шкірою проходить ліктьовий нерв.

Канал ліктьового нерва починається в задній присередній ліктьовій борозні, звідки спускається між капсулою ліктьо­ вого суглоба і головками ліктьового зги­ нача зап'ястка і далі переходить у ліктьо­ ву борозну на передпліччі.

У нижній чверті передньої ділянки пе­ редпліччя між сухожилками згиначів доб­ ре помітні три борозни: променева, в гли­ бині якої звичайно промацується пульса­ ція променевої артерії і яка обмежена ззовні сухожилком плечово-променевого м'яза, а зсередини сухожилком промене­ вого згинача зап'ястка; серединна, де міститься серединний нерв, утворена при­ середньо сухожилком поверхневого зги­ нача пальців і ззовні сухожилком проме­ невого згинача зап'ястка; ліктьова, у якій проходять ліктьові артерія, вена та нерв, розташована між ліктьовим згиначем за­ п'ястка (зсередини) та поверхневим зги­ начем пальців (збоку).

Фасції верхньої кінцівки

Розрізняють поверхневу і власну фасції верхньої кінцівки. Поверхнева фасція є безпосереднім продовженням однойменної фасції суміжних ділянок і розвинута дуже мало.

Власна фасція верхньої кінцівки має вигляд щільного сполучнотканинного ли­ стка, який обгортає вільну кінцівку в ціло­ му, відділяє одну від одної групи м'язів або окремі м'язи, утворює апоневрози, фіброзні канали тощо. Розрізняють такі фасціальні утвори.

Над- і підостьова фасції (fascia supraet fascia infraspinata) вкривають одно­ йменні м'язи у вигляді щільних сполуч­ нотканинних листків, які разом з лопаткою утворюють кістково-фіброзні простори.

Дельтоподібна фасція (fascia deltoidea) — щільна сполучнотканинна плас­ тинка, яка тісно прилягає до однойменно­ го м'яза; віддає в глибину численні відро­ стки між м'язовими пучками.

Пахвова фасція (fascia axillaris) —

пухка пластинка, пронизана великою кіль­ кістю отворів для судин; вистеляє одно­ йменну ямку.

Фасція плеча (fascia brachii) вкриває ділянку плеча як щільний футляр. Збоку і зсередини від футляра до плечової кістки відходять такі самі пластинки щільної во­ локнистої сполучної тканини (бічна й при­ середня міжм'язові перегородки), які ціл­ ком обмежують (разом з плечовою кіст­ кою) передню та задню групи м'язів пле­ ча. Фасція плеча формує сполучнотка­ нинні піхви для групи м'язів, кожного м'я­ за окремо і для судинно-нервового пучка плеча (мал. 112).

Знизу фасція плеча зростається з окіс­ тям ліктьового відростка і надвиростками плечової кістки, далі переходить у фас­ цію передпліччя.

Фасція передпліччя (fascia antebrachii) утворює загальний щільний футляр для всіх м'язів передпліччя і віддає поз­ довжні листки до кісток передпліччя, які відділяють передню групу м'язів від зад­ ньої і утворюють перегородки між окре­ мими м'язами. Менше розвинуті фас-

ціальиі прошарки між м'язами глибокого шару (мал. 113).

Фасція передпліччя в ділянці зап'ястка утворює щільне, фіксоване до кісток колове стовщення, яке називається на тильній по­ верхні тримачем м'язів-розгиначів (геtinaculum extensorum) (див. мал. 108), на долонній — тримачем м'язів-згиначів (геtinaculum flexorum) (див. мал. 110). Від тримача м'язів-розгиначів до кісток від­ ходять відростки волокнистої сполучної тка­ нини, що утворюють такі волокнисті піхви сухожилків (vaginae tendinum): піхву су­ хожилків довгого відвідного м'яза та корот­ кого м'яза — розгинача великого пальця (vag. tendinum тт. abductoris longi et extensoris pollicis brevis); піхву сухожилків про­ меневих м'язів — розгиначів зап'ястка (vag. tendinum тт. extensorum carpi radialium);

піхву сухожилка довгого м'яза — розгина­ ча великого пальця (vag. tendinis т. extensoris pollicis longi); піхву сухожилків м'я­ за — розгинача пальців і м'яза — розгина­ ча вказівного пальця (vag. tendinum тт. extensoris • digitorum et extensoris indicis);

піхву сухожилка м'яза — розгинача мізин­ ця (vag. tendinis т. extensoris digiti тіпіті);

піхву сухолсилка ліктьового м'яза — розги­ нача зап'ястка (vag. tendinis т. extensoris carpi ulnaris) (мал. 114).

Тримач згиначів, фіксуючись до кісток зап'ястка, обмежує канал зап'ястка (canalis carpi). У ньому залягає сухожилок про­ меневого м'яза — згинача зап'ястка, обгор­ нуте загальною синовіальною піхвою м'я­ зів-згиначів (vag. synovialis communis тт. flexorum), сухожилки поверхневого і гли­ бокого згиначів пальців кисті та в ізольо­ ваній синовіальній піхві (vag. tendinis т. flexoris pollicis longi) сухожилок довгого м'яза — згинача великого пальця кисті (ця піхва оточує сухолшлок, досягає дисталь­ ної фаланги великого пальця кисті) (мал. 115), атаколс серединний нерв. Присередньо від каналу зап'ястка у товщі тримача згиначів залягає волокнистий канал, через який проходять ліктьові нерв і артерія.

На тильній поверхні кисті міститься

тильна фасція кисті (fascia dorsalis таnus), яка складається з двох фасціальних листків: поверхневого, спаяного сухожил-

/ — fascia brachіі; 2 — cutis; З — sulcus bicipitalis medialis і розташовані в ній v. basilica ( 5 ) і глибше — судинно-нсрво- вий пучок (a. brachialis — 4, n. mcclianus — 6, vv. brachiales — 7); S — n. ulnaris; 9 — septum intermuscularc brachii mediale; 10 — humerus; / /, 12, 13 — in. triceps brachii; 14, 15 — septum

/ — пі. flexor digitorum superficialis; 2 — m. palmaris longus;

profundus; 8 — cutis; 9 — ulna; 10 — m. extensor carpi ulnaris; // — m. supinator; 12 — m. extensor digitorum; 13 — vasact nn. intcrossei; 14 — membrana interossea; 15 — m. abductor pollicis longus; m. extensor pollicis brevis; m. extensor pollicis

21 — m. pronator teres; 22 — m. flexor carpi radialis; 23 — n. mcdianus.

148 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

М а л . 114. С у х о ж и л к о в і піхви тилу кисті:

/ — vag. tend in um mm. exteusorum carpi radialium; 2 — vag. tendinum mm. abduetoris longi et extensoris brevis pollicis; 3 — vag. tendinis m. extensoris pollicis longi; 4 — connexus intertendineus; 5 — vag. tendinis m. extensoris digiti minimi; 6" — vag. tendinum mm. extensoris digitorum et extensoris indiejs; 7 — vag. tendinis m. extensoris carpi

ulnaris; <S' — retinaculum extensorum.

communis mm. flexorum; 6' — vag. synovialis digiti minimi (видно безпосередній перехід у загальну синовіальну піхву згиначі»); 7 — vagg. synoviales digitorum manus; S. 9 - vag. synovialis tendinis m. extensoris pollicis longi; 10 — vag. synovialis tendinis m. flexoris carpi radialis.

ками розгиначів він формує тильний апо­ невроз пальців, і глибокого, який вкриває тильні міжкісткові м'язи.

У ділянці долоні тонка долонна фасція встеляє групи м'язів підвищень великого пальця і мізинця. У середньому її відділі є фасціальне вмістилище для сухожилків зги­ начів і червоподібних м'язів. Вмістилище має два листки: поверхневий, який формує щільний долонний апоневроз (aponeurosis palmaris), міцно зрощений великою кількістю відростків з шкірою, і глибокий (тонший), який вкриває долонні міжкісткові м'язи.

На долонній поверхні кисті фасція утво­ рює волокнисті піхви пальців кисті (vagg. fibrosae digitorum manus) для сухожилків, обгортаючи їх поперечними та перехресни­ ми пучками. Всередині волокнистих піхов крім описаної синовіальної піхви сухожил­ ка довгого згинача великого пальця кисті є

синовіальні піхви пальців кисті (vagg. synoviales digitorum manus), де залягають сухожилки згиначів II —V пальців (див. мал. 115). Синовіальні піхви II, III, IV пальців ізольовані, а синовіальна піхва V пальця спо­ лучається із загальною синовіальною піхвою м'язів-згиначів. Топографія синовіальних піхов має важливе значення для з'ясування шляхів поширення запальних процесів.

них разом з Є. І. Д а н н л о в о ю .

б л и ж е н н я до тіла якого-небудь захопленого пред­ мета; п і д н і м а н н я а б о у т р и м у в а н н я п р е д м е т а п і д н я т и м ; в і д ш т о в х у в а н н я ( р у х від с е б е ) ; під­ німання ( о п у с к а н н я ) верхньої к і н ц і в к и з наступ­

к и х випадках н а й ш и р ш и й м ' я з с п и н и . Р і д ш е при цій ф о р м і р у х і в д и с т а л ь н і відділи кінцівок ціл­ к о м проновані ( в е с л у в а н н я ) або ж, н а в п а к и , супіиовані ( в и с у в а н н я я щ и к а ) . У першому випад­ ку п е р е в а ж н е с и л о в е н а в а н т а ж е н н я п р и п а д а є на

м ' я з и , я к і п р я м о ч и о п о с е р е д к о в а н о д і ю т ь н а плечовий суглоб . У д р у г о м у в и п а д к у г о л о в н и м ч и н о м с к о р о ч у є т ь с я д в о г о л о в и й м ' я з і м ' я з и , я к і

магає, як п р а в и л о , напівпронованого (рідше про- н о в а н о г о ) п о л о ж е н н я п е р е д п л і ч ч я й кисті . П р и цьому основна робота м ' я з і в с п р я м о в а н а на стис­ к у в а н н я п а л ь ц і в і з г и н а н н я ліктьового (іноді й

м'язи — розгиначі зап'ястка, двоголовий м ' я з пле­

цівки, що з а п о б і г а є п е р е р о з т я г н е н н ю зв'язково ­

ренесення т я ж к и х речей м о ж е призвести до трав­ м у в а н н я з в ' я з к о в о г о а п а р а т у .

Відштовхування предмета потребує актив­ ної участі розгиначів, п р и ч о м у н а й б і л ь ш е наван­ т а ж е н н я п р и п а д а є на триголовий м ' я з плеча . Од­ ночасно д у ж е с к о р о ч у є т ь с я п е р е д н і й зубчастий м ' я з , я к и й с и л ь н о висуває в е р х н ю кінцівку впе­ ред.

в е р х н я кінцівка перебуває п е р е в а ж н о в напівпро -

в и к о н у є т ь с я г о л о в н и м ч и н о м з а в д я к и с и л о в о м у

с к о р о ч е н н я м пронаторів і супінаторів передпліч­

Під час колових обертань верхньої кінцівки по черзі працюють м'язи, які піднімають, відводять і опускають плече та пояс верхньої кінцівки. Отже, при цьому беруть участь двоголовий м ' я з плеча, ве­ ликий грудний і передній зубчастий м'язи, усі час­ тини дельтоподібного та верхні пучки трапецієпо­ дібного м'язів, м ' я з — підіймач лопатки, ромбопо­ дібні м'язи та частково (при форсованому опускан­ ні поясу верхньої кінцівки) малий грудний, підклю­ чичний і нижні пучки трапецієподібного м'яза .

Тиснення на предмет у вертикальному напрям­ ку дає змогу використати верхню кінцівку д л я си­ лового впливу на важіль другого роду. Ця ф у н к ц і я потребує переважно роботи розгиначів, які діють на ліктьовий суглоб. О д н а к при цьому д у ж е напру­ жуються всі м'язи передньої ділянки передпліччя, захоплюючи м ' я з и кисті, бо їх роль у цьому випад­ ку полягає у зміцненні променево-зап'ясткового суг­ лоба та в запобіганні його перерозгинанню .

Функціонально найважливішою частиною верх­ ньої кінцівки є кисть. Велика складність і значна різноманітність рухів кисті забезпечуються голов­ ним чином найбільш досконалими ф о р м а м и проти­ ставлення великого пальця, диференційованістю рухів кожного пальця, великою рухомістю проме­ нево-зап'ясткового суглоба; чіткою координацією всіх видів руху кисті та кінцівки в цілому*, зумов­ леного ф у н к ц і є ю центральної нервової системи.

печують зовнішній е ф е к т роботи, а й ті, що спри­

с п р и я т л и в і умов и д л я активної участі допоміж­

М'язи нижньої кінцівки

М'язи нижньої кінцівки розвиваються з вентральних ділянок поперекових і кри­ жових міотомів.

Клубово-поперековий м'яз (т. ilio­ psoas) складається з двох більш-менш са­ мостійних м'язів — великого поперекового та клубового, що мають одне загальне при­ кріплення.

Великий поперековий м'яз (т. psoas major) (див. мал. 100) починається на бічних поверхнях і поперечних відрост­ ках ТХІІ і всіх поперекових хребців, звідки він спускається донизу під пахвинну зв'яз­ ку-

Клубовий м'яз (т. iliacus) (див. мал. 100) починається від усієї поверхні клу­ бової ямки. Його пучки, конвергуючи, ідуть донизу під пахвинну зв'язку, де разом з попереднім м'язом виходять через м'язо­ ву лакуну на стегно і прикріплюються до малого вертлюга стегнової кістки. Між м'язом і капсулою кульшового суглоба міститься синовіальна сумка.

Ф у н к ц і я . Згинає і супінує стегно, при фіксованому стегні нахиляє тулуб.

І н н е р в а ц і я : м'язові гілки попере­ кового сплетення (LI — LIV).

Малий поперековий м'яз (т. psoas minor) (див. мал. 100) добре розвинутий у чотириногих ссавців, у людини часто його немає. Це тонкий м'язово-сухожилковий тялс, який починається на бічній поверхні ТХІІ і LI хребців і прикріплюється до клубово-лобкового підвищення.

І н н е р в а ц і я : м'язові гілки попере­ кового сплетення (LI — LU).

Великий сідничний м'яз (т. gluteus maximus) (мал. 116) — один з найміцніших м'язів тіла людини. Починається від сідничної поверхні клубової кістки назовні від задньої сідничної лінії, від нижнього краю грудо-поперекової фасції, бічного краю крижової та куприкової кісток. По­ тужні м'язові пучки товстим широким пластом спускаються донизу й назовні, перекидаються через великий вертлюг (тут під м'язом лежить синовіальна сумка) і за­ кінчуються в широкій фасції стегна та на сідничній горбистоегі.

Ф у н к ц і я . Міцний розгинач і від­ відний м'яз стегна, натягує широку фас­ цію стегна. Під час опирання на ноги (дво­ стороннє скорочення) — розгинає зігну­ тий тулуб.

І н н е р в а ц і я : нижній сідничний нерв (LV - SII).

Середній сідничний м'яз (т. gluteus médius) (мал. 117) — не такий міцний м'яз, як попередній, і майже цілком прикритий ним. М'яз віялоподібної форми, починаєть­ ся на сідничній поверхні клубової кістки між задньою і передньою сідничними лі­ ніями та клубовим гребенем. М'язові пуч­ ки, йдучи донизу і вбік, переходять у міц­ ний сухожилок, який прикріплюється до верхньої поверхні великого вертлюга (тут залягає синовіальна сумка).

Ф у н к ц і я . Відводить стегно (передні пучки одночасно привертають, а задні — відвертають), у положенні стоячи нахиляє тулуб в однойменний бік.

І н н е р в а ц і я : верхній сідничний нерв (LIV - SI).

Малий сідничний м'яз (т. gluteus minimus) (див. мал. 117) — невеликий м'язовий пласт, що починається від сіднич­ ної поверхні клубової кістки між перед­ ньою та нижньою сідничними лініями, спускається донизу і переходить у сухо­ жилок, який прикріплюється до передньої поверхні великого вертлюга, де є синові­ альна сумка.

Ф у н к ц і я . Відводить стегно, в поло­ женні стоячи нахиляє тулуб в одноймен­ ний бік.