Литература по дисциплинам / Анатомия / Sviridov_O_I_Anatomiya_lyudini

но від напрямку сил, які діють на важіль, розрізняють два типи важеля другого роду. Перший тип, або важіль сили, ха­ рактеризується тим, що плече сили м'язо­ вої тяги довше за плече сили ваги (на­ приклад, стопа при вставанні на носки). Точкою опори в цьому випадку є головки плеснових кісток, сила м'язового скоро­ чення зосереджена на п'ятковій кістці, а сила ваги проходить між цими пунктами. Другий тип важеля другого роду — це так званий важіль третього роду, або важіль швидкості. Сила його м'язової тяги при­ кладається поблизу точки опори, в той час як сила, що протидіє, перебуває на великій відстані від цієї точки. Одним з наочних прикладів важеля цього типу є передпліч­ чя, яке згинається скороченням двоголо­ вого м'яза плеча. У різних положеннях тіла окремі його ланки можуть бути то важелем першого (стопа, що вільно зви­ сає), то важелем другого (опорна стопа під час вставання на носки) роду.

М'язи або окремі групи м'язів, які під час скорочення виконують протилежно спрямовану дію (наприклад, згинання і роз­ гинання), називаються антагоністами, м'я­ зи, що виконують однотипні рухи, — сииергістами. Проте робота м'язів-антаго- ністів і синергістів досить різноманітна: м'язи, що є для одного руху синергістами, для іншого руху, тієї самої ланки можуть бути антагоністами (наприклад, променевий і ліктьовий згиначі зап'ястка під час зги­ нання кисті є синергістами, а під час відве­ дення й приведення — антагоністами).

Ф у н к ц і я м'язів, зокрема їхня здат­ ність виявляти різну силу і швидкість ско­ рочення, залежить від будови їх, іннервації, способу фіксації до кісток, фізіологічного стану, відношення до суглобів тощо. Чим більше м'язових пучків належить до скла­ ду м'язового черевця, тобто чим більший його анатомічний поперечник, тим більшою є сила м'яза. Внаслідок цього м'язи з пе­ ристою будовою можуть виявляти більшу силу і тривалість скорочення. Таких м'язів найбільше на нижніх кінцівках людини. М'язи з паралельним ходом відносно дов­ гих м'язових пучків мають більш динаміч­ ний характер і розташовані переважно в

тих відділах, де потрібна велика рухомість (м'язи очного яблука) і спритність (м'я­ зи верхньої кінцівки). Такі м'язи, як пра­ вило, краще іннервовані і мають краще кровопостачання.

Чим більшу площу фіксації має м'яз, тим більшу силу він може виявити під час скорочення (наприклад, сідничні м'язи, що утримують тіло в стані рівноваги під час стояння).. М'язи з малою площею фіксації (м'язи підвищення великого пальця кисті) не мають великої сили, але здатні викону­ вати швидші й різноманітніші рухи. Си­ ловий ефект дії м'язів збільшується, коли розташувати їх під певним кутом до місця фіксації. Цьому сприяють різноманітні за формою горбистості, гребені, відростки, сесамоподібні кістки тощо. Залежно від фізіологічного стану один і той самий м'яз може виявляти то більшу, то меншу силу.

Деякі скелетні м'язи перекинуті через один суглоб (односуглобові), інші — че­ рез два і більше суглобів (багатосуглобові).

Роль скелетної мускулатури не обме­ жується тільки рухом і утриманням тіла в рівновазі. М'язова тканина багата на нервові закінчення, що створює величезне рецепторне нервове поле, через яке може бути виконано рефлекторний вплив на багато органів і систем організму.

М'язи забезпечені дуже великою кіль­ кістю кровоносних судин, особливо капілярів, стан (розширення, звуження) яких впливає на всі функції, особливо системи кровообі­ гу. Скорочення м'язів має важливе значен­ ня для інших процесів, що відбуваються в організмі: дихальні рухи, моторика травно­ го каналу, рух крові у венах, рух лімфи тощо. Нарешті, м'язова тканина відіграє велику роль в обміні речовин, який значно по­ ліпшується при доброму тренуванні м'язів. Різні види праці спричинюють робочу гіпер­ трофію окремих груп м'язів.

Ембріогенез скелетних м'язів

У ранньому ембріогенезі скелетні м ' я з и розви­ ваються з двох д ж е р е л : мезенхіми глоткових (зяб­ рових) дуг (жувальні, мімічні) і міотомів (більшість м'язів тулуба й кінцівок, деякі м'язи голови, ш и ї ) .

112 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

М а л . 89 . Міотом и з а р о д к а л ю д и н и :

/ — перед вушні; 2 — потиличні; J — шийні; 4 — грудні; 5 — поперекові; 6 — крижові; 7 — куприкові (регресуючі).

мам и і п е в н о ю частино ю нервови х клітин відпо­

змістився міотом або його частина ( ш и р о к и й м ' я з

томів розвивається аутохтонна* мускулатура спи­ ни, що іннервується задніми гілками спинномоз­

ся передніми гілками спинномозкових нервів.

У наступній д и ф е р е н ц і а ц і ї т к а н и н організму і головни м чином у з в ' я з к у з розвитко м кінцівок

цього в ембріогенезі спостерігаютьс я такі про­ цесії.

розвинулися з мезенхіми другої глоткової (зябро­ вої) дуги, змістились на лице ; трункопетальні (від лат. truncus — тулуб і peto — прямувати) м'язи , що виникли на кінцівках, перемістились на тулуб ( н а й ш и р ш и й м ' я з спини, великий грудний і вели­ кий поперековий м'язи тощо); трункофугальні м'я­ зи (від лат. fugo — біжу) — з тулуба на кінцівки (трапецієподібний, передній зубчастий та і н . ) .

ньо на два самостійних м ' я з и (трапецієподібний, г р у д и н н о - к л ю ч и ч н о - с о с к о п о д і б н и й ) або танген­

т у р и в і д б у в а є т ь с я н е р і в н о м і р н о , щ о з н а ч н о ю міро ю відбиває ф і л о г е н е т и ч н і ч и н н и к и , зумов­

збереглися в рудиментарном у стані, закладають­

(потилично - лобовий, вушні, задні верхні й нижні

ло, рано і в подальшому ростуть (великий сіднич­ ний м ' я з ) і д и ф е р е н ц і ю ю т ь с я ( м ' я з и І п а л ь ц я стопи, особливо к и с т і ) .

СПЕЦІАЛЬНА МІОЛОГІЯ

М'язи найзручніше вивчати за топогра­ фічною ознакою: м'язи голови, шиї, спини, грудної клітки, живота, верхніх і нижніх кінцівок.

М'язи голови

*Від старогрецьк . autos — сам собою, chton — родина, autochtonus — утворени й у місці заро­ д ж е н н я , власний .

До м'язів голови (мал. 90) належать: м'язи лиця (похідні II глоткової дуги), жувальні (похідні І глоткової дуги, м'язи

органів голови (очного яблука, слухових кісточок, м'якого піднебіння та зіва, язи­ ка), які описано у відповідних розділах.

М'язи лиця відрізняються від інших посмугованих м'язів своїм походженням (розвиваються з II глоткової (зябрової) дуги) та особливостями розташування й прикріплення. Містяться поверхнево, під шкірою, починаються, як правило, на кістках, прикріплюються до глибокого шару шкіри. М'язи вкриті тонкою поверх­ невою фасцією, яку вони пронизують, пря­ муючи до шкіри. Під час скорочення м'язів змінюється форма природних от­ ворів лиця, на шкірі утворюються різні складки, ямки, внаслідок чого лице набу­ ває певного виразу (сміху, суму, плачу тощо). Такий рух м'язів відповідно до почуттів і настрою називається мімікою.

Деякі м'язи лиця (мімічні) розташовані навколо його природних отворів і беруть участь у їх відкриванні або закриванні. Крім того, одні з них ідуть циркулярно і є стискачами (сфінктерами) цих отворів, інші розходяться радіально й виконують функцію розширювачів. М'язи лиця бе­ руть участь у акті мовлення, в жуванні і ковтанні, диханні, у функціонуванні орга­ нів чуття.

У людини найбільшого розвитку набу­ ли м'язи, пов'язані з мовленням і мімікою (навколо рота й очей). Деякі м'язи (вушні, носові, підшкірні тощо) є рудиментарними.

За розташуванням (топографією) і функ­ цією м'язи лиця умовно поділяють на: м'язи склепіння черепа; м'язи вушної ра­ ковини; м'язи, які оточують очну ямку; м'язи, які оточують ніздрі; м'язи, які ото­ чують ротову щілину.

На склепінні черепа, під шкірою і під­ шкірною клітковиною розташований ком­ плекс м'язово-апоневротичних тканин, надчерепний м'яз.

Надчерепний м'яз (т. ерісгапіш) вкри­ ває майже все склепіння черепа від верх­ ньої каркової лінії ззаду до скроневої лінії з боків і до надбрівних дуг та надпереніс­ ся спереду. Він може бути розділений на три частини: 1) потилично-лобовий м'яз; 2) апоневротичний шолом; 3) скроневотім'яний м'яз.

/

М а л . 90. М ' я з и г о л о в и :

/ — galea aponeu rotica; 2 — venter frontalis m. occipitofrontalis; 3 — in. orbicularis oculi; 4 — m. orbicularis oris; 5 — m. buccinator; в — m. massetcr; 7 — ductus parotideus; <S' — gl. parotidca; 9 — m. sternocleidomastoidcus; 10 — venter occipitalis m. occipitofrontalis.

Потилично-лобовий м'яз (m. occipitofrontalis) вкриває склепіння черепа від надбрівних дуг спереду і до найвищої кар­ кової лінії позаду. Вона має лобове че­ ревце і потиличне (див. мал. 90). Поти­ личне черевце (venter occipitalis) — це недостатньо розвинута м'язова пластин­ ка, пучки якої починаються від верхньої каркової лінії, піднімаються догори, впе­ ред і вплітаються в апоневротичний шо­ лом.

Лобове черевце (venter frontalis) роз­ винуте більше, ніж потиличне, тому біль­ шість анатомів вважають його самостійним лобовим м'язом. Воно починається вер­ тикальними пучками від апоневротичного шолома трохи вище лобових горбів і вплітається у шкіру брів; вузькою волок­ нистою пластинкою, яка проходить по се­ рединній лінії, черевце поділене на дві прямокутні пластинки.

Апоневротичний шолом (galednpone-- urotica), або надчерепний апоневроз, має форму широкого сухожилкового розтягнен­ ня, яке на всьому протязі щільно зрощене зі шкірою і пухко — з окістям черепа.

114 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

Шкіра черепа разом з підшкірною кліт­ ковиною й апоневротичним шоломом лег­ ко зміщується під час скорочення лобово­ го й потиличного черевця, функціонує як одна система. Пухке сполучення цих тка­ нин з окістям зумовлює у разі травми го­ лови утворення скальпованих ран.

Ф у н к ц і я . Під час скорочення ло­ бового черевця шкіра лоба відтягується догори, збирається в горизонтальні склад­ ки, з'являється певний вираз лиця — ува­ га, здивування, оскільки при цьому підніма­ ються брови. Лобове черевце тягне верх­ ню повіку догори, розширює очну щілину, тобто є антагоністом м'язів, які звужують очну щілину. Скороченням надчерепного м'яза апоневротнчний шолом разом з шкірою голови відтягується назад.

Скронево-тім'яний м'яз (т. temporo­ parietal) розташований на бічній по­ верхні склепіння черепа. М'язові пучки його починаються на внутрішній поверхні хряща вушної раковини й прикріплюють­ ся до бічної частини апоневротичного шолома.

І н н е р в а ц і я : п. facialis (rr. tempo­ rales, п. auricularis posterior).

К р о в о п о с т а ч а н н я : a. supratro­ chlear, a. temporalis superficialis, a. auri­ cularis posterior, a. occipitalis.

Серед м'язів вушної раковини розріз­ няють передній, верхній і задній вушні м'язи. У людини вони розвинуті слабко, є рудиментарними. Деякі люди можуть об­ межено рухати вушною раковиною, але практично ці м'язи не функціонують.

Передній вушний м'яз (т. auricularis anterior) починається від апоневротично­ го шолома і скроневої фасції. Тонкі пуч­ ки цього м'яза тягнуться донизу й назад і прикріплюються до шкіри та хряща вуш­ ної раковини.

Ф у н к ц і я . Може відтягувати вушну раковину вперед і дещо догори.

-"Верхній вушний м'яз (т. auricularis superior) — найбільший серед вушних м'язів, плоский і тонкий, залягає під шкі­ рою над вушною раковиною. Починаєть­ ся широкою основою від апоневротично­ го шолома в його скроневій частині, по­ ступово звужуючись донизу, прикріп­

люється до шкіри вушної раковини біля

їїоснови.

Фу н к ц і я . Може підтягувати вуш­ ну раковину догори.

Задній вушний м'яз (т. auricularis posterior) — найслабший, складається з 2 — 3 м'язових пучків, які починаються від соскоподібного відростка скроневої кістки в місці прикріплення груднинно-ключич- но-соскоподібного м'яза. Йде вперед і при­ кріплюється до задньої поверхні хряща вушної раковини.

Фу н к ц і я . Може відтягувати вушну раковину назад.

Ін н е р в а ц і я : п. facialis (rr. tempo­ rales, п. auricularis posterior).

К р о в о п о с т а ч а н н я : a. temporalis superficialis, a. auricularis posterior.

Серед М ' Я З І В , які оточують очну щіли­ ну, розрізняють такі:

М'яз гордія (т. procerus) починається від зовнішньої поверхні кісткової спинки носа, піднімається догори й прикріплюєть­ ся до шкіри між бровами в ділянці надпе­ ренісся (glabella).

Ф у н к ц і я . При скороченні утворює складки і борозни в ділянці надпереніс­ ся. Частина волокон фіксується до пуч­ ків лобового черевця потилично-лобово­ го м'яза.

І н н е р в а ц і я : п. facialis (rr. tempo­ rales).

К р о в о п о с т а ч а н н я : a. supratro­ chlear, a. angularis.

Коловий м'яз ока (де. orbicularis oculi)

розташований під шкірою очної ямки, верх­ ньої та нижньої повіки у вигляді тонкої, плоскої, кільцеподібної пластинки. Зов­ нішні її пучки трохи заходять у скроневу ділянку, а нижні дещо зміщені у верхні відділи щічної ділянки. Розрізняють три частини м'яза: повікову, очноямкову та глибоку (сльозову).

Повікова частина (pars palpebralis)

міститься під шкірою повік у вигляді тон­ кого шару м'язових пучків, які починають­ ся від присередньої зв'язки повіки та кісткових утворів присередньої стінки очної ямки. М'язові пучки проходять по передній поверхні хрящів верхньої та ниж­ ньої повік, тягнуться до бічного кута ока,

1 1 6 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

плітається з волокнами м'язів, які раді­ ально розташовані відносно ротової щіли­ ни і розширюють її. Пучки крайової час­ тішії в кутах рота переходять з однієї губи на іншу, прикріплюються до шкіри і сли­ зової оболонки губ убік від серединної лінії.

Ф у н к ц і я. Закриває ротову щілину, стискує губи, висуває їх уперед.

Губна частина (pars labialis) містить­ ся в товщі верхньої і нижньої губ. Пучки розташовані папівколом, тягнуться від одного кута рота до другого, де верхні м'язові волокна переплітаються з нижні­ ми. Прикріплюється до шкіри і слизової оболонки губ у ділянці кутів рота.

Ф у н к ц і я . Губна частина колового м'яза рота сприяє щільному стисканню туб, втягуванню їх усередину, бере участь в актах ссання, жування, артикуляції її мов­ лення.

І н н е р в а ц і я : п. facialis (rr. bucca­ les).

К р о в о п о с т а ч а н н я : аа. labiales superior et inferior, a. mentalis.

М'яз — опускач кута рота (m. de­ pressor anguli oris) трикутний; починає­ ться широкою основою від тіла нижньої щелепи (від підборіддя до першого мало­ го кутнього зуба) нижче й присерсдньо відносно підборідного отвору. М'язові волокна в нижніх відділах частково пере­ плітаються з пучками підшкірного м'яза шиї, конвергують догори і прикріплюють­ ся до шкіри кута рота.

Ф у н к ц і я . Зміщує шкіру донизу і вбік, опускає кут рота, особливо під час плакання.

І н н е р в а ц і я : п. facialis (r. mar­

М'яз — підіймач верхньої губи (m. le­ vator labii superioris) має вигляд досить потужної трапецієподібної пластинки, яка найбільшим своїм краєм починається від підочноямкового краю тіла верхньої ще­ лепи. Звідси м'язові пучки, розширюючись, спускаються донизу і присередньо, закін­ чуючись у шкірі верхньої губи; носогубної борозни та крила носа.

Ф у н к ц і я . Піднімає верхню губу, за­ глиблює крила носа, розширюючи ніздрі.

І н н е р в а ц і я : п. facialis (rr. zygo­ ma tici).

К р о в о п о с т а ч а н н я : a. infraorbi­ tal, a. labialis superior.

М'яз — підіймач кута рота (m. levator anguli oris) у вигляді маловиразної м'я­ зової пластинки, розташованої під попе­ реднім м'язом, починається від іклової ямки верхньої щелепи і закінчується біля кута рота, прикріплюючись до шкіри.

Ф у н к ц і я . Тягне кут рота вбік і до­ гори.

І н н е р в а ц і я : п. facialis (rr. zygo­ matic!).

К р о в о п о с т а ч а н н я : a. infraorbi­ tal, а. labialis superior.

Великий виличний м'яз (m. zygomaticus major) починається від бічної поверхні виличної кістки, спускається до­ низу присередньо і прикріплюється до шкіри кута рота, вплітаючись у т. orbitalis oris.

Ф у н к ц і я . Тягне кут рота догори і вбік, поглиблює носогубну складку. Є го­ ловним М'ЯЗОМ сміху. У разі різкого ско­ рочення м'яза вищиряються зуби.

І н н е р в а ц і я : п. facialis (rr. zygo­ matic!).

К р о в о п о с т а ч а н н я : a. infraor­ bital is.

Малий виличний м'яз (т. zygomaticus minor) починається від бічної поверхні виличної кістки, прикріплюється до шкіри кута рота й носогубної складки.

Ф у н к ц і я . Піднімає кут рота догори

івбік, поглиблює носогубну складку.

Ін н е р в а ц і я : п. facialis (rr. zygo­ matic!).

К р о в о п о с т а ч а н н я : a. infraor­ bital.

М'яз сміху (т. risorius) — слабко роз­ винута (часто її немає) поперечна м'язо­ ва пластинка, пучки якої починаються від жувальної фасції і закінчуються у шкірі біля кута рота.

Ф у н к ц і я . Відтягує кут рота назовні, його пучки прикріплюються до шкіри щік, внаслідок чого під час сміху утворюється ямка.

118 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

/ — пі. temporalis; 2 — m. ptcrygoideus mcdialis; У — m. ptcrygoideus lateralis; 4 — articulatio temporomandibularis (discus articularis).

починається досить потужним сухожил­ ком від зовнішньої поверхні виличної кістки й передніх двох третин виличної дуги. Пучки м'язових волокон спускають­ ся донизу і дозаду. Глибока частина (pars profundus) м'яза починається від задньої третини нижнього краю і всієї внутріш­ ньої поверхні виличної дуги, пучки м'язо­ вих волокон її прямують донизу і вперед, прикріплюються до сухожилка скронево­ го м'яза. М'яз прикріплюється до жуваль­ ної горбистості гілки нижньої щелепи

(tuberositas masseterica).

Ф у н к ц і я. і Під час. скорочення під­ німає нижню щелепу, притискуючи нижні зуби до верхніх.j Дуже тисне на задні верхні зуби, тому найбільше розвинений, якщо збережені всі зуби і' Поверхнева час­ тина м'яза бере участь також у висуванні нижньої щелепи вперед, а під час одно­ стороннього скорочення — у протилеж­ ний бік.

І н н е р в а ц і я : жувальний нерв (від

п.trigeminus).

Кр о в о п о с т а ч а н н я : a. masse­ terica, a. transversa faciei.

Скроневий м'яз (т. temporalis) (мал. 91) належить до багатоперистих м'язів з великим фізіологічним поперечником.

М'яз починається від усієї поверхні скро­ невої ділянки, тобто від лобової луски, лус­ кової частини скроневої кістки, тім'яної кістки, великого крила клиноподібної кістки. Крім того, м'яз має початок на внутрішній поверхні скроневої фасції

(fascia temporalis), яка закриває скроне­ ву ямку від верхньої скроневої лінії (lin. temporalis superior) до виличної дуги (arcus zygomaticus), перетворюючи її на кістково-волокнистий футляр. Пучки во­ локон скроневого м'яза сходяться в один потужний тяж, що переходить у сухожи­ лок, який, пройшовши під виличною ду­ гою, прикріплюється до вінцевого відрос­ тка нижньої щелепи, обхоплюючи його з усіх боків. Прикріплення скроневого м'яза до вінцевого відростка настільки міцне, що під час резекції нижньої щелепи відрос­ ток звичайно відтинають разом із сухо­ жилком.

Ф у н к ц і я - Передні й середні пучки м'яза піднімають опущену нижню щеле­ пу, найдул<че діють на змикання передніх зубів, ЗІІДНІ — тягнуть висунуту нижню щелепу назад. У разі бічного зміщення щелепи задні пучки скроневого м'яза про­ тилежного боку повертають її у звичайне положення.

І н н е р в а ц і я : глибокі скроневі нерви (від п. trigeminus).

К р о в о п о с т а ч а н н я : аа. tempo­ rales profundae et superficialis.

Присередній крилоподібний м'яз

(m. ptcrygoideus mcdialis) (див. мал. 91) починається від крилоподібної ямки та присередиьої пластинки крилоподібного відростка клиноподібної кістки, спускає­ ться донизу й назовні, прикріплюється до крилоподібної горбистості кута нижньої щелепи.

Ф у н к ц і я. Піднімає нижню щелепу, найдужче тисне на задні зуби, під час дво­ стороннього скорочення сприяє висуван­ ню нижньої щелепи вперед, при односто­ ронньому — зміщенню її у протилежний бік.

І н н е р в а ц і я : присередній крилопо­ дібний нерв (від п. tri geminus).

Кр о в о п о с т а ч а н н я : a. maxillaAs, a. facialis.

Бічний крилоподібний м'яз (т. pterygoideus lateralis) (див. мал. 91) розта­ шований у підскроневій ямці — збоку від присереднього крилоподібного і проходить майже в горизонтальному напрямку. Має дві головки — верхню (меншу) і нижню. Верхня головка починається від підскро­ невої поверхні і підскроневого гребеня великого крила клиноподібної кістки, ниж­ ня — від бічної пластинки крилоподібно­ го відростка клиноподібної кістки. М'я­ зові пучки обох головок сходяться, тяг­ нуться вбік й назад і прикріплюються до передньої поверхні шийки нижньої щеле­ пи, суглобової капсули та суглобового дис­ ка скронево-нижньощелепного суглоба.

Ф у н к ц і я . Під час двобічного скоро­ чення дуже висуває нижню щелепу, відтя­ гує вперед суглобову капсулу й суглобо­ вий диск скронево-нижньощелепного су­ глоба, при односторонньому — зміщує нижню щелепу в протилежний бік.

І н н е р в а ц і я : бічний крилоподібний нерв (від п. trigeminus).

Кр о в о п о с т а ч а н н я : а. maxillaris,

а.facialis.

Фасції голови

У ділянці голови розрізняють з колено­ го (правого і лівого) боку чотири власні фасції: скроневу, жувальну, привушну і щічно-глоткову.

Скронева фасція (fascia temporalis) —

щільна колагенова пласЙатягнутаи ка. Вкриває ззовні скроневий м'яз. між верх­

ньою скроневою лінією, де вона міцно зро­ стається з окістям, зовнішнім краєм апоневротичного шолома і верхнім краєм виличної дуги. Тут вона розпіеплюється на дві пластинки — поверхневу й глибо­ ку. Перша прикріплюється до бічної по­ верхні виличної дуги, друга — до присередньої її поверхні. Простір між пластин­ ками заповнений жировою тканиною. Скронева фасція надійно відмежовує скро­ неву ямку від простору, розташованого між апоневротичним шоломом і окістям скле­ піння черепа.

Жувальна фасція (fascia masseterica)

вкриває однойменний м'яз. Прикріплює­

ться згори до виличної дуги, знизу — до нижнього краю нижньої щелепи, а спере­ ду і ззаду — до її гілки.

Привушна фасція (fascia parotidea) є

продовженням попередньої, розщеплює­ ться на два дуже щільних листки (глибо­ кий і поверхневий), які утворюють для привушної залози щільну фіброзну кап­ сулу. Від стінок капсули в товщу залози відходять численні відростки, які поділя­ ють залозу на частки. Внаслідок цього її запалення може призвести до некрозу па­ ренхіми залози. Позаду фасція привуш­ ної залози переходить у фасцію шиї. Гли­ бокий листок фасції, що вкриває глотко­ вий відросток залози, стоншений, містить дефекти, через які гній у разі запального процесу в залозі легко проривається в навколота заглотковий простори.

Щічно-глоткова фасція (fascia buccopharyngea) — пухка сполучнотканинна пластинка, яка вкриває щічний м'яз і, пе­ рекинувшись через крило-нижньощелеп- ну зв'язку, вплітається у глоткову фасцію.

М ' Я З И шиї

Уцьому розділі розглянуто м'язи передньобічної ділянки шиї, а також передхребтові м'язи голови та шиї. М'язи задніх ділянок шиї та голови для зручності бу­ дуть описані разом з м'язами спини.

Упередньобічній ділянці шиї, обмеженій зверху краєм нижньої щелепи, знизу ярем­ ною вирізкою груднини та обома ключи­ цями і з боків переднім краєм трапеціє­ подібного м'яза, розташовані м'язи різно­ го походження (похідні мезенхіми глот­ кових дуг, потиличних і шийних міотомів тощо). Топографічно їх можна розділити на поверхневі й глибокі.

Поверхневі м'язи: підшкірний м'яз шиї, груднинно-ключично-соскоподібний м'яз і м'язи, пов'язані з під'язиковою кіст­ кою.

Підшкірний М'ЯЗ ШИЇ (platysma) є по­ хідним мезенхіми другої глоткової дуги.

Улюдини, на відміну від більшості на­ земних хребетних, цей м'яз розвинутий слабко і розташований у піхві поверхне­ вої пластинки шийної фасції шиї у вигляді

1 2 0 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

тонкої, але досить широкої пластинки, м'я­ зові пучки якої, почавшись у ділянці підбо­ ріддя, йдуть каудально і дещо збоку, закін­ чуючись у підключичній ямці.

І н н е р в а ц і я : лицевий нерв.

Груднинно-ключично-соскоподібний м'яз im. sternocleidomastoideus) (див. мал. 91) у своєму складі має м'язові еле­ менти, що виникли з мезенхіми глоткових дуг і з вентральної мускулатури від ший­ них міотомів. Це міцний м'язовий тяж, який починається двома частинами від ручки груднини й груднинного кінця клю­ чиці, піднімається догори назад і дещо назовні; прикріплюється до соскоподібно­ го відростка скроневої кістки і бічного відрізка верхньої каркової лінії.

Ф у н к ц і я . При односторонньому ско­ роченні м'яза голова повертається в про­ тилежний бік і трохи згинається, при дво­ сторонньому — м'яз утримує голову вер­ тикально, згинає або розгинає шийний відділ хребтового стовпа (залежно від початкового положення голови) і піднімає грудну клітку при фіксованій голові (до­ поміжний дихальний м'яз).

І н н е р в. а ц і я: зовнішня гілка додат­ кового нерва, м'язові гілки шийного спле­ тення СИ, СШ.

Підпотиличні м'язи (mm, suboc­ cipitals) .(див. мал. 95) виникли з дор­ зальної мускулатури. До них налелсать такі парні м'язи.

Великий задній прямий м'яз голови (т. rectus capitis posterior major) — почи­ нається на остистому відростку осьового хребця і прикріплюється до бічного від­ різка нижньої каркової лінії. Малий задній прямий м'яз голови (т. rectus ca­ pitis posterior minor) — іде від заднього горбка задньої дуги атланта до присередньої ділянки нижньої каркової лінії. Верх­ ній косий м'яз голови (т. obliquus capitis superior) — відходить від поперечного відростка атланта і прикріплюється до потиличної кістки над нижньою карковою лінією. Нижній косий м'яз голови (т. obliquus capitis inferior) — починається від остистого відростка осьового хребця і прикріплюється до поперечного відрост­ ка атланта.

І н н е р в а ц і я — підпотиличний нерв ( С І - С І І ) .

М'язи, пов'язані з під'язиковою кіст­ кою (мал. 92). До складу цієї групи нале­ жать м'язи, різні за походженням. Топо­ графічно вони можуть бути розділені на дві групи: надпід'язикові та підпід'язикові.

До надпід'язикових м'язів

належить щелепно-під'язиковий, двочеревцевий, підборідно-під'язиковий і шилопід'язиковий.

Щелепно-під'язиковий м'яз (т. туloliyoideus) (дериват першої глоткової дуги) з кожного боку має вигляд трикут­ ної пластинки, пучки якої, почавшись від щелепно-під'язикової лінії, прямують до­ середини й назад і з пучками протилеж­ ного боку утворює по серединній лінії шов, а задні пучки прикріплюються до тіла під'язикової кістки. Цей м'яз утворює го­ ловну частину (діафрагму) дна порожни­ ни рота.

І н н е р в а ц і я : трійчастий нерв.

Двочеревцевий м'яз (т. digastricus)

розвивається з мезенхіми першої (переднє черевце) і другої (заднє черевце) глотко­ вих дуг. М'язові пучки переднього черев­ ця починаються в двочеревцевій ямці ниж­ ньої Щелепи, звідси прямують назад і на­ зовні дослід 'язикової кістки. Заднє черев­ це, почавшись від соскоподібної вирізки скроневої \кістки, проходить вперед і до­ низу, переходячи в сухожилок, яким з'єднуєтьсяуз переднім черевцем. Сухо­ жилок м'язівчфіксується до тіла і велико­ го рогу під'язикової кістки сполучнотка­ нинною петлею.

Ін н е р в а ц і я : переднє черевце .— трійчастий, заднє — лицевий нерви.

Підборідно-nid'язиковий м'яз (т. деniohyoideus) — дериват вентральної мус­ кулатури. Починається від підборід­ ної ості нижньої щелепи, розташовується над щелепно-під'язиковим м'язом і при­ кріплюється до тіла під'язикової кістки.

Ін н е р в а ц і я : під'язиковий нерв і м'язові гілки шийного сплетення (СІ, СІІ).

Шило-nid'язиковий м'яз (т. stylo­ hyoideus) розвивається з мезенхіми дру­ гої глоткової дуги, починається сухожил-