Литература по дисциплинам / Анатомия / Sviridov_O_I_Anatomiya_lyudini

відних міотомів, після чого вона разом з серцем зміщується каудально до рівня ТХІ-ТХІІ хребців.

Діафрагма — це широка куполоподіб­ на м'язова пластинка (справа купол діа­ фрагми розташований вище, ніж зліва), у якій розрізняють м'язову частину по пе­ риферії, і сухожилковий центр (centrum tendineum).

Залежно від місця відходження м'я­ зових пучків діафрагму поділяють на груднинну, реброву й поперекову части­ ни. М'язові пучки груднинної частини

(найменшої, непарної) відходять від зад­ ньої поверхні мечоподібного відростка, ребрової (найбільшої, парної) — від внутрішньої поверхні кінців VII — XII ребер і їхніх хрящів. Поперекова час­ тина складається з двох ніжок — пра­ вої та лівої. Обидві ніжки починаються досить довгими сухожилками (права довша) від передньобічної поверхні тіл LI — LIV хребців та від присередньої і бічної дугоподібних зв'язок. Присередня дугоподібна зв'язка натягнута між тілом і поперечним відростком LI (іноді LII) хребця і перекинута через великий по­ перековий м'яз. Бічна дугоподібна зв'яз­ ка йде від поперечного відростка LI хребця через квадратний м'яз попереку до XII ребра.

Права й ліва ніжки поперекової части­ ни діафрагми, обмінюючись м'язовими пуч­ ками, формують два розтвори: аорталь­ ний (hiatus aorticus), розташований біля тіла ТХІ хребця, і стравохідний (hiatus esophageus), що міститься трохи вище й ліворуч від попереднього. У правому зов­ нішньому листку сухожилкового центра діафрагми є отвір порожнистої вени (for. venae cavae).

Ф у н к ц і ї діафрагми різноманітні. При її скороченні, по-перше, збільшується грудна порожнина і розширюються легені, що сприяє диханню; по-друге, в грудній порожнині створюється від'ємний тиск, в той час як у черевній він підвищується, що сприяє венозному і лімфатичному відтоку, по-третє, діафрагма ніби робить масаж печінки, що сприятливо впливає на її функцію.

16

/ — paré costal is; 2 — for. venae cavae; 3 — hiatus esophageus; 4 — hiatus aorticus; 5 — crus sinistrum; 6 — m. quadratus lumborum; 7 — m. psoas major; <S' — m. psoas minor; 9, 11 —

m. iliacus; 10 — fascia iliaca; 12 — fascia thoracolumbar

(передня пластинка); ІЗ — crusdextrum; 14 — pars lumbalis; 15 — centrum tendineum; 16 — pars sternal is.

І н н е р в а ц і я : діафрагмальний нерв (СІП — CV), міжреброві нерви (TVII — ТХІІ) і гілки черевного сплетення.

Фасції грудної клітки

Розрізняють три фасції грудної клітки: поверхневу, грудну і внутрішньогрудну. Поверхнева фасція без помітних меле про­ довжується в однойменну фасцію сусідніх ділянок. Грудна фасція (fascia pectoralis)

обгортає малий і великий грудні м'язи, утворюючи при цьому чітку межу з дель­ топодібним м'язом (дельтоподібно-груд­ на борозна). Ця фасція вкриває також передній зубчастий, підключичний і зовнішні міжреброві м'язи.

Внутрішньогрудна фасція (fascia endothoràcica) (пристінкова фасція груд­ ної клітки) вистеляє стінки грудної по­ рожнини зсередини. Частина цієї фасції,

1 3 2 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

що переходить на верхню поверхню діа­ фрагми, називається діафрагмальною фасцією (fascia diaphragmatica).

М ' я з и живота

Ділянка живота (reg. abdominis) обме­ жена зверху правими і лівими хрящами VII — X ребер і мечоподібним відростком груднини, знизу — правою і лівою пах­ винними складками і лобковим симфізом, з боків — продовженням задніх пахво­ вих ліній з обох боків. Усі м'язи живота аутохтонні і є похідними вентральної мус­ кулатури.

Крім цих, тобто м'язів, що утворюють передньобічиу стінку живота, у цьому розділі розглянемо також м'язи задньої ного стінки.

У людини, як і в інших вищих хребет­ них, збереглася сегментація лише тих м'язів, які розташовані безпосередньо біля серединної площини. У бічних ділянках

М а л . 101 . П а х в и н н и й кана л (cahalis ingainalis):

I — т. rectus abdominis; 2 — vag. m. recti abdominis (пе­ редня пластинка); J — m. pyramidalis; 4. 10 — crus mediale: 5 — fibrae ¡ntcrcrura.es; б — anulus inguinalis superficialis; 7. II -- crus laterale; 8, 12 — lig. rcflexum; 9 — m. crcmastcr; Ii — aponeurosis in. obliqui extcrni abdominis (переріза­ ний і відгорнутий); /f? \ m. obliquus internus abdominis;

відбулося поздовжнє розщеплення м'язів на широкі шари.

І Прямий м'яз живота (т. rectus abdo­ minis) (мал. 101, див. мал. 96) парний; розташований по обидва боки передньої серединної лінії. Почавшись досить ши­ рокого основою на хрящах VII, VI, V ре­ бер і на мечоподібному відростку груд­ нини, м'яз, поступово звужуючись, спус­ кається майже вертикально донизу, при­ кріплюється коротким і широким сухо­ жилком на лобковій кістці між лобковим симфізом і лобковим горбком. По всій довжині м'яз ділиться трьома-чотирма (іноді двома) поперечними сухожилковими перетинками, які є ребровими рудимен­ тами і свідчать про сегментарну будову м'яза в минулому. Сухожилкові перемич­ ки збільшують силу скорочення м'яза.

І н н е р в а ц і я : міжреброві, клубовопідчеревний нерви (TV —ТХІІ, LI).

Пірамідальний м'яз (т. pyramidalis)

(див. мал. 96, 101) парний, незначного несталого розміру, має форму прямокут­ ного трикутника. Починається на верхній поверхні лобкової кістки перед прямим м'язом, піднімається догори і при­ кріплюється до нижньої ділянки білої лінії живота.

Ф у н к ц і я . Натягує білу лінію жи­ вота.

І н н е р в а ц і я : підребровий, клубовонідчеревний і клубово-пахвинний нерви (ТХІ, ТХІІ, П ) .

Зовнішній косий м'яз живота (т. ob­ liquus externus abdominis) (див. мал. 99) починається на бічній поверхні нижніх восьми ребер широким м'язовим пластом кількома зубцями, що змикаються з зуб­ цями переднього зубчастого м'яза, спус­ кається косо зверху донизу і ззаду напе­ ред. Задні пучки прикріплюються до пе­ редньої половини зовнішньої губи клубо­ вого гребеня, а передні приблизно з сере­ дини довжини м'яза стають сухожилковими, утворюючи широкий апоневроз. Апоневроз, вкривши прямий м'яз живота, переходить до передньої серединної лінії тіла, де переплітається з однойменним апо­ неврозом протилежного боку і бере участь в утворенні білої лінії живота. Найнижча

ділянка апоневрозу, прикріплена до верх­ ньої передньої клубової ості і до лобково­ го горбка, утворює жолоб, нижній вільний

край якого дістав назву пахвинної зв'яз­ ки (/¿¿7. inguinale).

І н н е р в а ц і я : міжреброві, клубовопідчеревннй і клубово-пахвинний нерви (TV-TXII, LI). "

( Внутрішній косий м'яз живота (т. obliguus internus abdominis) (див. мал. 98, 100, 101) міститься досередини від попе­ реднього. Починається від грудо-попере- кової фасції, клубового гребеня і зовнішніх двох третин пахвинної зв'язки. Підні­ мається віялоподібно присередньо, дого­ ри і вперед. Верхні пучки прикріплюють­ ся до нижніх країв XII, XI і X ребер, а пе­ редні переходять у широкий апоневроз, який досягає зовнішнього краю прямого м'яза живота. Тут у верхніх двох трети­ нах апоневроз розпадається на дві плас­ тинки, з яких одна іде на передню, а друга на задню поверхню прямого м'яза живо­ та. У нижній третині живота апоневроз повністю переходить на передню поверх­ ню прямого м'яза. Обидва листки біля присереднього краю прямого м'яза живо­ та знову сходяться і беруть участь в утво­ ренні білої лінії. Від'єднані нижні пучки, що йдуть разом з яєчком, яке опускається вниз, проходять через пахвинний канал у калитку й утворюють таким чином м'яз — підіймач яєчка (т. cremaster) (див. мал. 101).

І н н е р в а ц і я : міжреброві, клубовопідчеревний і клубово-пахвинний нерви (TVIII-TXII, LI).

І Поперечний м'яз живота (т. transuersus abdominis) (див. мал. 96, 97) — найслабший з усіх широких м'язів живо­ та; розташований позаду попереднього м'яза. Починається від внутрішньої по­ верхні шести нижніх ребер (змикається своїми зубцями з діафрагмою), глибокого листка грудо-поперекової фасції, клубово­ го гребеня і зовнішніх двох третин пах­ винної зв'язки. Пучки м'яза йдуть попе­ речно вперед і присередньо, де недалеко від країв прямих м'язів живота переходять у широкий апоневроз. Останній у верхніх двох третинах живота бере участь в утво­

ренні задньої стінки піхви прямого м'яза живота, а нижче переходить у структуру його передньої стінки. По серединній лінії його пучки беруть участь у формуванні бі­ лої лінії. Нижні пучки м'язів разом з ін­ шими утворюють м'яз — підіймач яєчка.

Ф у н к ц і я . М'язи живота виконують роль черевного преса, що сприяє нормаль­ ному положенню і функціонуванню органів черевної порожнини. За їх допо­ могою здійснюється зганяння плода. Вони беруть участь у механізмі кашлю, блюван­ ня, сечовипускання, дефекації. При дво­ сторонньому скороченні згинають хребет, при односторонньому — роблять бічні нахили і обертання тулуба.

І н н е р в а ц і я : міжреброві, клубовопідчеревний і клубово-пахвинний нерви ( j v H - T X I I , П І ) .

Ж Квадратний м'яз попереку (ш. quadratus lumborumf — досить потужний чотирикутний м'язовий пласт, розташова­ ний на задній стінці живота попереду гли­ бокого листка грудо-поперекової фасції. М'яз починається від заднього відрізка клубового гребеня, від клубово-попереко­ вої зв'язки й прикріплюється до XII реб­ ра і поперечних відростків LI —LIV хребців.

Ф у н к ц і я . При двосторонньому ско­ роченні згинає тулуб і зменшує попере­ ковий лордоз, при односторонньому — нахиляє хребет у свій бік і повертає в нижньогрудному та поперековому відділах у протилежний бік. За фіксованого хреб­ та відтягує дванадцяте ребро донизу, по­ силюючії видих.

І н н е р в а ц і я : підребровий нерв (ТХІІ) і м'язові гілки поперекового спле­ тення (LI - LIII) .

Фасції живота

У ділянці живота розрізняють три фас­ ції: поверхневу, власну фасцію живота і внутрішньочеревну.

Поверхнева фасція живота є безпосе­ реднім продовженням однойменної фасції суміжних ділянок. Внизу вона щільно зростається з пахвинною зв'язкою.

134 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

Власна фасція живота (fascia abdominis proprio) переходить із сусідніх діля­ нок, вкриває зовнішній косий м'яз живота, передню стінку піхвії/ирямого м'яза жи­ вота, білу лінію живота, міцно зростається з пахвинною зв'язкою і опускається у складі сім'яного канатика.

Внутрішньочеревна фасція (fascia endoabdominalis), або пристінкова фасція живота, вкриває зсередини стінки черев­ ної порожнини. Найбільша ділянка цієї фасції, яка вистеляє внутрішню поверхню передньобічної стінки живота, називається

поперечною фасцією (fascia transversalis). Крім того, внутрішньочеревна фас­ ція вкриває нижню поверхню діафрагми, квадратний м'яз попереку, великий попе­ рековий м'яз тощо.

Піхва прямого м'яза живота (vagina musculi recti abdominis). Кожний прямий м'яз живота (правий і лівий) огорнутий піхвою, що складається з двох пласти­ нок — передньої і задньої (див. мал. 97).

Передня пластинка у верхніх двох тре­ тинах утворена всією товщею апоневрозу зовнішнього косого та переднім листком розщепленого апоневрозу внутрішнього косого м'язів живота, а в нижній третині — апоневрозами трьох м'язів живота: зовні­ шнього та внутрішнього косих і попереч­ ного. Задня пластинка у верхніх двох третинах утворена апоневрозом попереч­ ного та заднім листком розщепленого апо­ неврозу внутрішнього косого м'яза живота, а в нижній третині — лише поперечною фасцією. На межі фасції та апоневрозу є дугоподібна лінія (lin. arcuata).

Сухожилкова смуга, розташована по серединній лінії між прямими м'язами живота та утворена сплетенням апоневрозів широких м'язів живота, називаєть­ ся білою лінією (lin. alba) (див. мал. 97). Вище від пупка вона досить широка (25 — ЗО мм), а внизу вужча (10 — 15 мм); без­ посередньо біля лобкового симфізу вона знову розширюється і називається підпо­ рою білої літі. Іноді через розтягнення волокнистих пучків у верхньому відділі білої лінії може виникати грижа.

На середині білої лінії є пупкове кільце

(anulus umbilicalis), де в ембріональному

1 — crus mcdialis; 2 — Hg. inguinale (трохи піднята); J — lig. lacunare; 4 — crus lateralis; 5 — funiculus spermaticus (відрізаний); 6 — lig. rcflcxum; 7 — v. saphena magna; S - fascia lata; 9 — V. femoralis; 10 — hiatus saphenus; 11 — a. fcmoralis; 12 — anulus inguinalis superficialis.

періоді проходили пупкові судини. У нор­ мальному стані це кільце заростає щіль­ ною колагеновою сполучною тканиною, в противному разі виникає природжена пуп­ кова грижа.

Пахвинний канал (canalis inguinalis)

(див. мал. 101, 102) є найелабшим місцем стінки живота. Це щілиноподібний простір, у якому за нормальних умов у чоловіків міститься СІМ'ЯНИЙ канатик, а в жінок — кругла зв'язка матки. Пахвинний канал має два кільця (поверхневе і глибоке) і чотири стінки (передню, нижню, верхню і задню).

Поверхневе пахвинне кільце (anulus inguinalis superficialis) утворене таким чи­ ном. Волокна нижнього відрізка апонев­ розу зовнішнього косого м'яза живота перед прикріпленням до лобкового горб­ ка роз'єднуються і утворюють дві ніжки — присередню (crus mediale) і бічну (crus laterale). Нижні пучки останньої після прикріплення до лобкового горбка однією своєю частиною піднімаються догори й присередньо і вплітаються в піхву прямо-

го м'яза живота, а другою спускаються донизу вбік, приєднуючись до окістя лоб­ кової кістки. Перша частина пучків дістала назву поверненої зв'язки Під. reflexum) (див. мал. 102), друга — лакунарної зв'яз­ ки (lig. lacunarе). Сухожилкові пучки присередньої і бічної ніжок апоневрозу зовнішнього косого м'яза живота на са­ мому початку розходження їх укріплю­ ються міжніжковими волокнами (fibrae intercrurales).

Таким чином, поверхневе пахвинне кільце утворене присередньою ніжкою з внутрішнього боку, бічною ніжкою із зов­ нішнього боку, міжніжковими волокнами зверху і поверненою зв'язкою знизу.

Глибоке пахвинне кільце (anulus іпдиinalis profundus) розташоване перед очере­ виною на задній поверхні передньої стінки живота ззовні від бічної пупкової складки.

Верхньою стінкою пахвинного каналу є нижній вільний край внутрішнього ко­ сого та поперечного м'язів живота, перед­ ньою стінкою — апоневроз зовнішнього косого м'яза живота, нижньою — жолоб пахвинної зв'язки і задньою — поперечна фасція живота.

Біомеханіка рухів тупуба і голови*

О с н о в н а ф у н к ц і я м ' я з о в о г о апарату тулуба та голови полягає, в утриманні тіла в стані рівно­ ваги, в забезпеченні рухомості ( з г и н а н н я , розги­ нання, бічні нахили, колові рухи) хребтового стов­

скорочення більшості м'язів тулуба. Головна роль

т и в н и м . У п е р ш о м у в и п а д к у внаслідок розслаб­

загальному ослабленні м'язового тонусу (виснаж­ л и в і х в о р о б и , х р о н і ч н і п р о ф е с і й н і о т р у є н н я т о щ о ) і н е р і д к о у л ю д е й п о х и л о г о віку .

Активне з г и н а н н я тіла спостерігається при де­

н а с п и н і ) . П р и цьому с к о р о ч у ю т ь с я м ' я з и живо­ та, клубово - поперекові, довгі м ' я з и голови і шиї, драбинчасті та груднинно-ключично-соскоподібні,

при п о д о л а н н і н а в а н т а ж е н ь : п е р е н е с е н н я ванта­

к и х у м о в а х к р і м н а п р у ж е н н я з а з н а ч е н и х м ' я з і в -

ніби надутими повітряно - газовими к а м е р а м и , які п е р е ш к о д ж а ю т ь ф о р с о в а н о м у з г и н а н н ю тіла, за­ побігаючи небезпеці р о з р и в у з в ' я з к о в о г о апара­ ту хребтового стовпа .

Бічні згинання тулуба відбуваютьс я при од­ ночасному скороченні згиначів і розгиначів однієї сторони хребта . П р и цьому беруть участь м'я­ зи — підіймачі ребер, задні зубчасті м ' я з и , квад­ р а т н и й м ' я з п о п е р е к у , з о в н і ш н і т а в н у т р і ш н і

зи — підіймачі л о п а т к и , н а й ш и р ш и й м ' я з спини, в е л и к и й і м а л и й грудні м ' я з и . Усі ці м ' я з и пра­ ц ю ю т ь з в е л и к и м н а п р у ж е н н я м під час підніман­

сого м ' я з а живота однойменної сторони, внутріш­

голови відбувається внаслідок розслабленн я всіх

лови, груднинно-ключично-соскоподібпих м'язів,

м о ж л и в е з а в д я к и к о м б і н о в а н и м с к о р о ч е н н я м м'язів з косим напрямком м'язових пучків, а саме:

в а ж е л я першог о роду, тобто в а ж е л я рівноваги .

М'язи верхньої кінцівки

М'язи верхньої кінцівки (мал. 104, 105) є похідними вентральних відділів V —VIII шийних і І грудного міотомів.

Дельтоподібний м'яз 0/2. б-еИоійст)

(див. мал. 94, 99) починається трьома ча­ стинами: ключичної — від зовнішньої третини ключиці, надплечової — від надплечового відростка і остьової — від ості лопатки. У вигляді трикутного міцного пласта м'яз, перекинутий через плечовий суглоб і прикріплений до дельтоподібної горбистості плечової кістки. Там, де м'яз вкриває великий горбок, під ним лелсить слизова сумка.

Ф у н к ц і ї. При одночасному скоро­ ченні всіх трьох частин м'яза вільна кінцівка відводиться трохи вище горизон-

Т р у д н и н н о - к л ю ч и ч н о - с о с к о п о д і б н і М ' Я З И можуть бути розгиначам и тільки в тому випадку, к о л и п е р п е н д и к у л я р із центру ваги г о л о в и про­ ходить позаду а т л а н т о п о т и л и ч н и х суглобів .

талі. Вище плече піднімається в разі од­ ночасного скорочення переднього зубчас­ того м'яза та верхньої частини трапеціє­ подібного м'яза. Під час скорочення пе­ редньої частини дельтоподібного м'яза відбувається згинання, приведення та пронація, а при скороченні його задньої час­ тини — розгинання, приведення та супі­ нація плеча.

І н н е р в а ц і я : пахвовий нерв (CV — CVI).

Надостьовий (т. supraspinous) і підостьовий (т. infraspinatus) м'язи (див. мал. 104) починаються м'язовими пучка­ ми від однойменних ямок лопатки та щільних фасцій, що вкривають їх. Пучки цих м'язів ідуть поперечно і догори, пере­ ходять у короткі сухожилки, які при­ кріплюються до великого горбка плечо­ вої кістки: перший — до верхнього кінця, другий — нижче.

Ф у н к ц і я . Відводить і супінує плече. І н н е р в а ц і я : надлопатковий нерв

(CV - CVI) .

Малий круглий м'яз (т. teres minor)

(див. мал. 104) відходить від нижнього кута і частково від бічного краю лопатки. У вигляді досить слабкого тяжа прямує до великого горбка плечової кістки, де за­ кінчується нижче попереднього м'яза.

Ф у н к ц і я . Супінує плече (слабко). І н н е р в а ц і я : пахвовий нерв (CV).

Великий круглий м'яз (т. teres major)

(див. мал. 104) є відщепленою частиною найширшого м'яза спини. Починається від нижнього кута лопатки й потужним м'я­ зовим тяжем направляється до верхньої третини його, де й закінчується плоским сухожилком на гребені малого горбка плечової кістки разом з сухожилком най­ ширшого м'яза спини. Тут між сухо­ жилком великого круглого м'яза і пле­ човою кісткою розташована синовіальна сумка.

Ф у н к ц і я . Приводітгь, розгинає і пронує плече в плечовому суглобі.

І н н е р в а ц і я : підлопатковий нерв (CV-CVII).

Підлопатковий м'яз (т. subscapularis).

(див. мал. 98, 105) — м'язовий пласт знач­ них розмірів, трикутної форми. Відходить

/ — m. supraspinatus; 2 — in. teres minor; З — m. dcltoideus; 4 — m. triceps brachii; 5 — m. brachioradialis; 6 — m. extensor carpi radialis lohgas; 7 — m. extensor carpi radialis brevis; <S' — m. extensor digitorum; 9 — m. abductor pollicis longus; 10 — m. extensor pollicis brevis; // — m. extensor pollicis longus; 12 — in. extensor cligiti minimi; 13 — m. extensor carpi uInaris; 14 — m. flexor carpi ulnaris; 15 — m. teres major; 16 — m. infraspinatus; 17 — for. trilatcrum; IS — spi­

na scapulae; 19 — for. quadrilatcrum.

ний); J — m. triceps brachii; 4 — m. pal maris longus; 5 — m. flexor carpi ulnaris; 6 — m. flexor digitorum superficialis: 7 — aponeurosis palmaris; S — m. flexor carpi radialis; 9 — m. brachioradialis; 10 — hi. pronator teres; 11 — mi brachialis; 12 — m. biceps brachii: 13 — m. coracobrachial is; 14 — m.

dcltoideus (вілведсіїий).

від ребрової поверхні лопатки. М'язові пучки прямують головним чином у фрон­ тальному напрямку, поступово конвергуючи назовні, проходять перед плечовим суглобом і перетворюються на короткий сухожилок. Прикріплюються до малого горбка плечової кістки та його гребеня; частина м'язових пучків вплітається в кап­ сулу плечового суглоба. Між м'язом і ло­ паткою (поблизу бічного її кута) розта­ шована синовіальна сумка, яка сполучаєть­ ся з порожниною плечового суглоба.

Ф у н к ц і я . Приводить і пронує плече.

І н н е р в а ц і я : підлопатковий нерв (СЛ/-СЛЧІ).

М'язи плеча поділяють на два відділи — передній і задній, що визначається функ­ ціональними особливостями (антагоністи) і топографічною ізоляцією одного відділу від іншого фасціальними прошарками.

П е р е д н і й в і д д і л п л е ч а (від­ діл згиначів). Дзьобо-плечовий м'яз

(т. согасоЬгас/гіаІіз) (див. мал. 105) — досить слабкий м'язовий тялх, який від­ ходить від дзьобоподібного відростка ло­ патки, спускається донизу і прикріплює-

138 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

М а л . 1 0 6 . М ' я з и переднього відділу передпліччя (mm. comp, antebrachii anterius) (поверхнева час­

ти н а ) :

/— cpiconclylus med.alis; 2 — m. pronator tcrcs; 3 — m. flexor carpi ulnaris; 4 — m. palmaris longus; 5 — m. flcxor digitorum superficialis; 6 — fascia antebrachii; 7 — m. palmaris brcvis; S — hypothenar; 9 — aponcurosis palmaris: 10 — lig. mctacarpcum transversum superficialis; // — thcnar; 12 — tcndo m. nbcluctoris pollicis longi; 13 — tri. flexor pollicis longus; 14 — m. flcxor digitorum profundus; 15 — m. flexor carpi radialis; 16 — m. brachioradialis; 17 — aponeurosis m. bicipitis brach;і; 18 — tcndo m. bicipitis brachii; 19 — m.

brachialis; 20 — m. biccps brachii.

»тина):

/— пі. brachialis; 2 — cpiconclylus mcdialis; 3 — tcndo m. bicipitis brachii; 4 — m. flcxor digitorum profundus; 5 — m. flcxor pollicis longus; в — m. flcxor carpi ulnaris; 7 — m. pronator quadratus; S — ospisiformc; 9 — m. opponcns digiti minimi; 10 — tcndincs m. flcxoris digitorum profundi; // — tcndincs m. flcxoris digitorum superficialis; 12 — m. adductor pollicis; 13 — tcndo m. flcxoris pollicis longi; 14 — m. flcxor pollicis brcvis; 15 — ni. opponcns pollicis; 16 — m. pronator tcrcs; 17 — m. brachioradialis; /6' — m. cxtcnsor carpi radialis

longus; 19 — tri. supinator.

ться вздовлс присереднього краю плечо­ вої кістки в межах її верхньої частини.

Ф у н к ц і я . Згинає, приводить і злег­ ка су піну є плече.

І н н е р в а ц і я : гілки м'язово-шкірно­ го нерва (CVI - CVII) .

Двоголовий м'яз плеча (т. biceps brachii) (див. мал. 105) — міцний. Почи­ нається двома сухожилками від надсуглобового горбка (довга головка) і від дзьобоподібного відростка (коротка го­ ловка) лопатки. Сухожилок довгої голов-

ки, вкритий синовіальною піхвою, прохо­ дить через порожнину плечового суглоба, міжгорбкову борозну плечової кістки. На межі верхньої і середньої третин плеча обидва сухожилки переходять у загальне м'язове черевце веретеноподібної форми, потужний сухожилок якого, перекинув­ шись через ліктьовий суглоб, прикріп­ люється до горбистості променевої кістки. Між променевою кісткою і сухожилком м'яза розташована синовіальна сумка. Особливість дистальної фіксації м'яза

полягає в тому, що в ділянці ліктьової ямки від основного його сухожилка відщеп­ люється тонка сухожилкова пластинка

(aponeurosis т. bicipitis brachii) (мал. 106), яка перетинає ліктьовий суглоб косо іззовні всередину і вплітається в фасцію передпліччя.

Ф у н к ц і я . Згинає плече й передпліч­ чя, відвертає передпліччя.

І н н е р в а ц і я : м'язово-шкірний м'яз (CV - CVI) .

Плечовий м'яз (т. brachialis) (мал. 105, 106, 107) починається від передньої по­ верхні нижньої половини діафіза плечо­ вої кістки та від бічної і присередньої між- м'язових перегородок. Перекинувшись че­ рез ліктьовий суглоб, м'яз прикріплюєть­ ся до горбистості ліктьової кістки, а час­ тина його пучків вплітається в капсулу ліктьового суглоба.

Ф у н к ц і я . Згинає передпліччя.

І н н е р в а ц і я : м'язово-шкірний нерв (CV - CVI) .

З а д н і й в і д д і л п л е ч а (відділ розгиначів). Триголовий м'яз плеча

(т. triceps brachii) (див. мал. 104, 105, 108) — міцний. Починається трьома го­ ловками. Довга головка відходить корот­ ким сухожилком від підсуглобового горб­ ка лопатки.

Бічна і присередня головки починаються м'язовими пучками на бічній і присередній міжм'язових перегородках і на діафізі пле­ чової кістки; перша — дещо проксимальніше борозни променевого нерва, друга — нижче від неї. Об'єднані три головки утво­ рюють масивне черевце, яке потужним су­ хожилком закінчується на ліктьовому відро­ стку ліктьової кістки (тут є капсула).

Фу н к ц і я . Розгинає верхню кінцівку

вліктьовому і плечовому суглобах.

І н н е р в а ц і я : променевий нерв (CVI-CVHI).

Ліктьовий м'яз (т. anconeus) — до­ сить слабка четверта головка попередньо­ го м'яза. Відходить від бічного иадвиростка плечової кістки і від променевої по­ бічної зв'язки ліктьового суглоба, при­ кріплюється до верхньої третини задньої поверхні ліктьової кістки.

Ф у н к ц і я. Розгинає ліктьовий суглоб.

ча с т и н а ) ;

/— пі. brachioradialis; 2 — in. extensor carpi radialis longus; 3 — m. extensor carpi radialis brcvis; 4 — m. extensor digitorum; 5 — in. abductor pollicis.longus; 6 — m. extensor pollicis brcvis; 7 — tendo m. extensoris pollicis longi; S — tendincs m. extensorum digitorum; 9 — connexus intcrtendineus; 10 — tendo m. extensoris digit, minimi; 11 —

tendo m. extensoris indicis; 12 — retinaculum extensorum; 13 — m. extensor carpi ulnaris; 14 — m. extensor digiti minimi; 15 — m. flexor carpi ulnaris; 16 — m. anconeus; 17 — ole­ cranon; IS — m. triceps brachii.

І н н е р в а ц і я : променевий нерв (CVII-CVIII).

М'язи передпліччя звичайно поділя­ ють на два відділи: передній — перевале­ но м'язів-згиначів і задній — розгиначів. М'язи обох відділів розташовані двома частинами: поверхневою і глибокою.

П е р е д н і й в і д д і л п е р е д ­ п л і ч ч я (відділ згиначів). Плечово-про­ меневий м'яз (т. brachioradialis) (див. мал. 106) починається потужною голов­ кою від бічного краю нижньої третини

1 4 0 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

плечової кістки і від бічної міжм'язової перегородки плеча, перекидається через ліктьовий суглоб і плоским сухожилком прикріплюється до шилоподібного від­ ростка променевої кістки.

Ф у н к ц і я . Згинає і приводить пе­ редпліччя в положення, середнє між супі­ нацією та пронацією.

І н н е р в а ц і я : променевий нерв (CV - CVII) .

Круглий м'яз-привертач (т. pronator teres) (див. мал. 105, 106) — міцний ко­ роткий м'яз. Починається двома частина­ ми: від присереднього надвиростка пле­ чової кістки (плечова головка) та від горбистості ліктьової кістки (ліктьова голов­ ка)* , прямує донизу і вбік, прикріплюєть­ ся до бічної поверхні променевої кістки в

їїсередній третині.

Фу н к ц і я . Привертає і згинає пе­ редпліччя.

І н н е р в а ц і я : серединний нерв (CVI - CVII) .

Променевий м'яз — згинач зап'ястка

(т. flexor carpi radialis) (див. мал. 106) по­ чинається від присереднього надвиростка плечової кістки та від фасції передпліччя. Приблизно на середині передпліччя верете­ ноподібне м'язове черевце переходить у міцний сухожилок, який прямує під утриму­ вачем згиначів в синовіальній піхві і прикріп­ люється до основи II п'ясткової кістки.

Ф у н к ц і я . Згинає та відводить кисть.

Ін н е р в а ц і я : серединний нерв (CVI-CVIII).

Довгий долонний м'яз (т. palmaris longus) (див. мал. 106) — непостійний. Відходить від присереднього надвирост­ ка плечової кістки і фасції передпліччя. Має слабке коротке черевце і дуже дов­ гий сухожилок, який, пройшовши над утри­ мувачем згиначів, закінчується в долон­ ному апоневрозі.

Фу н к ц і я . Згинає кисть і напружує долонний апоневроз.

Ін н е р в а ц і я : серединний нерв (CVII.TI). -

Ліктьовий М'ЯЗ — згинач зап'ястка

(т. flexor carpi ulnaris) (див. мал. 106)

* М і ж цим и г о л о в к а м и проходит ь серединни й н е р в .

починається двома головками — від при­ середнього надвиростка плечової (плечо­ ва головка) і ліктьової (ліктьова голов­ ка) кісток, між якими проходить ліктьо­ вий нерв. Плоске двоперисте черевце м'я­ за тягнеться вздовж: присереднього краю передпліччя і в ділянці зап'ястка перехо­ дить у сухожилок, який охоплює горохо­ подібну кістку і прикріплюється до осно­ ви V п'ясткової і гачкоподібиої кісток.

Ф у н к ц і я . Згинає і приводить кисть. І н н е р в а ц і я : ліктьовий нерв

(CVII - TI) .

Поверхневий м'яз — згинач пальців

(т. flexor digitorum superficialis) (див. мал. 106) розташований глибше, ніж по­ передні м'язи. Починається від присеред­ нього надвиростка плечової кістки, вінце­ вого відростка ліктьової кістки (плечоліктьова головка) і верхньої третини про­ меневої кістки (променева головка). Спус­ кається дистально у вигляді масивного м'язового пласта, що розпадається на чо­ тири сухожилки. Ці сухожилки, проника­ ючи через канал зап'ястка, підходять до II —V пальців, де вони, перш ніж прикріпи­ тися на долонній поверхні основ середніх фаланг, розщеплюються на рівні прокси­ мальних фаланг на дві ніжки, через отвір яких проходять сухожилки глибокого зги­ нача пальців.

Ф у н к ц і я . Згинає кисть, прокси­ мальні і середні фаланги II —V пальців.

І н н е р в а ц і я : серединний нерв (CVIII - TI) .

Глибокий М'ЯЗ — згинач пальців (т. fle­ xor digitorum profundus) (мал. 109, див. мал. 107) потужним черевцем починається від ліктьової кістки і від міжкісткової пе­ ретинки передпліччя. У середній третині передпліччя м'яз розділяється на чотири частини, які переходять у чотири канатоподібні сухожилки. Сухожилки через ка­ нал зап'ястка проникають на долоню, про­ ходять в отвори сухожилків попередньо­ го м'яза і прикріплюються до основи дис­ тальних фаланг II —V пальців.

Сухожилки м'язів — поверхневого і гли­ бокого згиначів пальців у межах зап'яст­ кового каналу долоні розміщені в загальній для обох м'язів синовіальній піхві.