Литература по дисциплинам / Анатомия / Sviridov_O_I_Anatomiya_lyudini

ком від шилоподібного відростка скроне­ вої кістки, прямує у вигляді маловиразно­ го м'язового тяжа вперед і донизу до тіла під'язикової кістки.

І н н е р в а ц і я : лицевий нерв.

У людини, на відміну від інших при­ матів, у тому числі викопних прадавніх гомінід, щелепно-під'язиковий м'яз фіксується найнижче, а двочеревцевий м'яз прикріплюється найбільш присередньо, що поряд з розширенням альвеолярної дуги сприяє вільнішому руху язика (важливий чинник артикуляції).

Підпід'язикові м'язи (див. мал. 92): груднинно-під'язиковий, груд- нинно-щитоподібний, щито-під'язиковий і лопатково-під'язиковий. Усі вони є по­ хідними вентральної мускулатури (перед­ нього поздовжнього м'яза тулуба), що розвивається з шийних міотомів.

Груднинно-під'язиковий м'яз (т. зЬегпоііуоійет) починається від заднього краю яремної вирізки груднини, капсули і хряща груднинно-ключичного суглоба й груднинного кінця ключиці. Прикріплює­ ться до нижнього краю тіла під'язикової кістки.

І н н е р в а ц і я : гілки шийного сплетен­ ня (СІ, СНІ).

Груднинно-щитоподібний м'яз (т. зіетоЬІіугоіаІеиз) розташований позаду попереднього, починається також від зад­ нього краю яремної вирізки груднини та хряща першого ребра, підходить ближче до серединної лінії і закінчується на косій лінії щитоподібного хряща.

Ін н е р в а ц і я : гілки шийного спле­ тення (СІІ, СНІ). *;

Щитопід'язиковий м'яз (т. ЬкугоНуоісіеиз) починається від косої лінії щи­ топодібного хряща, звідки піднімається догори і прикріплюється до тіла й вели­ кого рогу під'язикової кістки.

Ін н е р в а ц і я : ГІЛКИ шийного спле­ тення (СІ, СІІ) і під'язикового нерва.

Лопатково-під'язиковий м'яз (т. отоІгуоісіеш) — двочеревцевий, будучи, як і попередні, похідним вентральної мускула­ тури, повторно перейшов з тулуба на кін­ цівку (лопатку), тобто належить до групи трункофугальних м'язів. Починається від

М'язи (м'язова система) 121

/

М а л . 92. М'ЯЗИ ШИЇ:

/ — m. massctcr; 2 — група пади ід'язикових м'язів ( т . mylohyoidcus, ni. digastricus, ni. stylohyoiclcus, ni. gcniohyoidcus (розташований над mi mylohyoidcus); 3 — os hyoideum; 4 - група иіднід'язикових м'язів (ni. stcrnohyoidcus. ni. sternothyroidcus, m. thyrohyoideus, m. omoliyoidcus); 5 — pharynx; 6' — gl. thyroidca; 7 — csophagus; <S' — trachca; 9 — clavicula (відіїмлена); 10 — costal; 11 — ta. scalcnusanterior; 12 — ni. scalcnus medius; 13 — ni. scalcnus posterior; 14 —

m. levator scapulac; 15 — ni. longus colli.

верхнього краю лопатки, звідки йде дого­ ри, вперед і присередньо, закінчуючись на тілі під'язикової кістки.

І н н е р в а ц і я : гілки шийного спле­ тення (СІ —СІП) і під'язикового нерва.

Ф у н к ц і ї над- і підпід'язикових м'язів різноманітні. У разі фіксованого положення нижньої щелепи й груднини надпід'язикові м'язи, скорочуючись, опус­ кають гортань, що сприяє виразному мов­ ленню й ковтанню. Одночасно скорочую­ чись, над- і підпід'язикові м'язи широко відкривають рот (опускають нижню ще­ лепу). При фіксованій лопатці і фіксова­ ному верхньому положенні під'язикової кістки лопатково-під'язикові м'язи, скоро­ чуючись за допомогою фасції шиї, злегка піднімають ключиці, що сприяє відтоку

1 2 2 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

венозної крові від верхньої кінцівки. Під час скорочення щито-під'язикового м'яза піднімається гортань.

Серед глибоких м'язів шиї розрізня­ ють групи драбинчастих і підпотиличних м'язів, або бічну й присередню групи.

Драбинчасті м'язи (бічна група) (див. мал. 92), як вважають, є міжреберними м'язами, що дуже змінилися, про що свідчить їх початок і прикріплення.

Передній драбинчастий м'яз (т. scalenus anterior) починається від пе­ редніх горбків поперечних відростків СІ 11 і CIV, закінчується на однойменному горб­ ку І ребра спереду і медіально від бороз­ ни підключичної артерії.

Ін н е р в а ц і я : гілки шийних спин­ номозкових нервів CV —CVIL

Середній драбинчастий м'яз (т. sca­ lenus médius) починається від передніх горбків поперечних відростків усіх ший­ них хребців, прикріплюється до І ребра ззаду і назовні від борозни підключичної артерії. Між переднім та середнім дра­ бинчастими м'язами і І ребром утворює­ ться міждрабинчастий простір (spatium interscalenum), через який проходять підключична артерія і стовбури плечово­ го сплетення.

Ін н е р в а ц і я : гілки шийних спин­ номозкових нервів (Cil —CVIII),

Задній драбинчастий м'яз (т. scalenus posterior) починається від задніх горбків поперечних відростків CIV — CVI (іноді CVII) хребців і прикріплюється до зов­ нішньої поверхні II ребра.

Ін н е р в а ц і я : гілки шийних спин­ номозкових нервів (CVII, CVIII).

Ф у н к ц і я . Під час фіксації ребер драбинчасті м'язи при двосторонньому скороченні згинають шийний відділ хреб­ тового стовпа, при односторонньому ско­ роченні трохи повертають голову в про­ тилежний бік. У разі фіксації хребта м'я­ зи піднімають ребра, через що збільшує­ ться об'єм грудної клітки (допоміжна ди­ хальна мускулатура).

Підпотиличні м'язи (присередня гру­ па) є похідними вентральної мускулату­ ри, що розвинулася з шийних міотомів. До цієї групи належить довгий м'яз шиї,

частина підпотиличних м'язів, довгий, пе­ редній і бічний м'язи голови*.

Довгий м'яз шиї (т. longus colli) (див. мал. 92) парний; лежить на передній по­ верхні хребтового стовпа і складається з трьох частин. Пучки п е р ш о ї ч а с т и - н и відходять вертикально від тіл трьох верхніх грудних і трьох нижніх шийних хребців до тіл СІІ — CIV хребців; дру ­ га ч а с т и н а починається від передніх горбків поперечних відростків СНІ — CIV хребців і закінчується на передньому горб­ ку передньої дуги атланта й на тілі осьо­

хребців, іде до передніх горбків попереч­ них відростків CV і CVI хребців.

Ін н е р в а ц і я : гілки шийних спин­ номозкових нервів СІІ — CVL

Довгий м'яз голови (т. longus capitis)

починається від передніх горбків попереч­ них відростків СШ — CVI хребців і при­ кріплюється до нижньої поверхні основ­ ної частини потиличної кістки (з обох боків глоткового горбка).

Ін н е р в а ц і я : гілки шийних спин­ номозкових нервів СІ —СІП.

чинаються від верхньої поверхні бічної ма­ си й поперечного відростка атланта і за­ кінчуються на нижній поверхні основної частини потиличної кістки.

І н н е р в а ц і я : гілки шийних спин­ номозкових нервів СІ —CIL

Ф у н к ц і я . Передхребтові м'язи є слабкими згиначами шийного відділу хреб­ тового стовпа і голови.

Топографічна анатомія шиї

На шиї розрізняють передню, бічну зад­ ню і груднинно-ключично-соскоподібну ділянки (мал. 93).

Передня ділянка шиї (reg. cervicalis anterior) обмежена нижнім краєм основи нижньої щелепи і передніми краями груд- нинно-ключично-соскоподібного м'яза. Се-

рединна лінія шиї розділяє передню ділян­ ку на правий і лівий присередні трикутники, в яких, у свою чергу, виділяють чотири три­ кутники: піднижньощелепний, сонний, м'я­ зовий (лопатково-трахейний), гадпідборіднш.

Піднижньощелепний трикутник (triдопит submandibulare) обмежений нижнім краєм основи нижньої щелепи і двома че­ ревцями (переднім і заднім) двочеревцевого м'яза. В ньому залягає піднижньощелепна слинна залоза, а глибше, за її фасціальною піхвою, розташований під'язи­ ковий нерв і присередньо — язикові арте­ рія й вени. Ззаду піднижньощелепний трикутник безпосередньо переходить у занижньощелепну ямку. В його межах розташований язиковий (Пирогова) три­ кутник (trigonum linguale). Він обмеже­ ний спереду зовнішнім (заднім) краєм щелепно-під'язикового м'яза, зверху — під'язиковим нервом і язиковою веною, знизу і ззаду — сухожилком заднього черевця двочеревцевого м'яза. У трикут­ нику проходить язикова артерія.

Сонний трикутник (trigonum caroticum)

обмежений переднім краєм груднинно- ключично-соскоподібного м'яза, заднім черевцем двочеревцевого і верхнім черев­ цем лопатково-під'язикового м'язів. Цей трикутник має найбільше практичне зна­ чення, оскільки він є місцем оперативного підходу до верхнього відрізка загальної сонної артерії, а також початковим відді­ лом зовнішньої і внутрішньої сонних ар­ терій. Ці судини разом з внутрішньою яремною веною і блукаючим нервом охоп­ лені загальною (сонною) фасціальною піхвою (див. «Шийна фасція», с. 124).

М'язовий (лопатково-трахейний) три­ кутник (trigonum musculare s. omotracheale) обмежений іззовні та знизу пе­ реднім краєм груднинно-ключично-соско- подібного м'яза, зверху і збоку — присереднім краєм верхнього черевця лопатко­ во-під'язикового м'яза, присередньо перед­ ньою серединною лінією. У ділянці цього трикутника розташовані важливі органи шиї: гортань, трахея, стравохід (позаду трахеї), щитоподібна та прищитоподібна залози. У поверхневих шарах тут заляга­ ють поверхневі вени шиї (с. 297).

М а л . 9 3 . П е р е д н я д і л я н к а ш и ї :

/ — trigonum submandibularc; 2 — trigonum submentale; З — trigonum caroticum; 4 — trigonum musculare (omotracheale); 5 — rcg. stcrnoclcidomastoidea; 6 — trigonum omotrapezoidcum; 7 — trigonum omoclaviculare; S — rcg. cervicalis posterior.

У передній ділянці шиї між двома пе­ редніми черевцями двочеревцевого м'яза окреслюється підпідборідний трикутник

(trigonum submentale), в якому залягає кілька дрібних лімфатичних вузлів.

Задня шийна ділянка (reg. ceruicalis posterior) має добре розвинені м'язи, які вкривають хребці. Ці м'язи, у свою чергу, покриваються ремінним і трапецієподіб­ ним м'язами (mm. splenius cervicis et tra­ pezius).

Груднинно-ключично-соскоподіб-

на ділянка (reg. sternocleidomastoidea)

відповідає площі однойменного м'яза.

Бічна ділянка шиї (reg. cervicalis la­ teralis), лежить між заднім краєм груд- нинно-ключично-соскоподібного м'яза спе­ реду, ключицею знизу і переднім краєм трапецієподібного м'яза ззаду.

У межах бічної ділянки шиї містяться лопатково-ключичний і лопатково-трапе­ цієподібний трикутник, а також заглиблен­ ня над ключицею, яке називається вели­ кою надключичною ямкою (fossa supracla­ viculars major). Лопатково-ключичний трикутник (trigonum omoclaviculare) об­ межений знизу ключицею, згори — краєм нижнього черевця лопатково-під'язиково­ го м'яза і присередньо — краєм груднин- но-ключично-соскоподібного м'яза. Тут у по­ верхневих шарах залягають численні не-

1 2 4 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

рвові гілки шийного сплетення і зовніш­ ня яремна вена. У глибоких шарах вели­ кої надключичної ямки міститься підклю­ чична вена (у переддрабинчастому прос­ торі), підключична артерія і стовбури пле­ чового нервового сплетення (в міждрабинчастому просторі).

Лопатково-трапецієподібний трикут­ ник (trigопит omotrapezoideum) обмеже­ ний знизу заднім черевцем лопатковопід'язикового м'яза, присередньо — груд- нинно-ключнчно-соскоподібннм м'язом, збоку - краєм трапецієподібного м'яза. У цьому трикутнику містяться гілки ший­ ного нервового сплетення та додаткового нерва.

Шийна фасція

У ділянці шиї можна виділити п'ять фасціальних пластинок.

1.Поверхнева пластинка (lamina superficialis) у вигляді тонкого листка роз­ ташована безпосередньо під шкірою, обгортає підшкірний м'яз шиї.

2.Власна фасція шиї (fascia colli pro­ pria) щільніша, у ВИГЛЯДІ футляра вкри­ ває всю шию, утворюючи фасціальний мішок для груднинно-ключнчно-соскопо- дібного і трапецієподібного м'язів, а та­ кож для підщелепної слинної залози. Фасція прикріплюється вгорі до нижньо­ го краю нижньої щелепи (тут вона пере­ ходить у фасцію жувального м'яза та при­ вушної слинної залози), а внизу — до зов­ нішньої поверхні груднини й ключиці. Від фасції на її шляху відходять відростки до поперечних відростків шийних хребців, розділяючи шию на передній і задній відділи.

3.Передтрахейна пластинка (lamina praetrachealis) нанміцніша, має форму трапецієподібної пластинки, натягнутої між лопатково-під'язиковими м'язами. Фіксується до під'язикової кістки, груд­ нини й ключиці. Фасція-віддає відростки до стінок вен шиї, внаслідок чого в разі ушкодження у них створюється від'ємний тиск і зіяння. Тому при травмах і опера­ тивних втручаннях у ділянці шиї часто трапляється повітряна емболія.

4.Внутрішньошийна фасція (fascia endocervicalis) має парієтальну пластин­ ку, яка прилягає до фасціальних піхов м'язів передньої ділянки шиї, і вісцераль­ ну пластинку, яка утворює сполучнотка­ нинну судинно-нервову піхву (vag. vasaneurorum) для органів шиї та судиннонервового пучка. У ній розташована за­ гальна сонна артерія, внутрішня яремна вена і блукаючий нерв.

5.Передхребтова пластинка (lamina prevertebralis) — щільний волокнистий листок, який вкриває спереду передхребтові і драбинчасті м'язи. Починається від нижньої поверхні основної частини поти­ личної кістки (позаду від глоткового горб­ ка), з боків прикріплюється до попереч­ них відростків шийних хребців і спус­ кається донизу по передній поверхні хреб­ тового стовпа до діафрагми. У грудній порожнині безпосередньо переходить у внутрішньогрудну фасцію.

Між пластинками фасції і внутрішніми органами шиї утворюються заповнені волок­ нистою сполучною тканиною простори: переднутряний, розташований між парієтальиою та вісцеральною пластинками внутрішньошийної фасції; позанутрянші — між передхребтовою і внутрішньошийною фасціями. Цими просторами, особливо позанутряним, запальні процеси з ділянки шиї можуть поширюватися в грудігу порожнин}', спри­ чинюючи медіастиніт з тяжким перебігом.

М'язи спини

Ділянка спини, в тому числі задня ділян­ ка шиї та голови, обмежена зверху верхні­ ми карковими лініями, — передньобічним краєм трапецієподібних м'язів і задніми пахвовими лініями до перетину їх з клубо­ вими гребенями і знизу — цими гребенями.

У ділянці спини розташовані м'язи різ­ ного походження: аутохтонні (похідні дорзальної і вентральної мускулатури), трунконетальні й трункофугальні, які по­ діляють на поверхневі та глибокі, що скла­ даються з кількох шарів.

Поверхневі м'язи спини (мал. 94) є похідними вентральної мускулатури. Вони розташовані трьома шарами.

Трапецієподібний м'яз (?п. trapezius)

починається від верхньої каркової лінії, каркової зв'язки, від остистих відростків і над остьової зв'язки всіх дванадцяти груд­ них хребців. Розрізняють висхідну, по­ перечну і низхідну його частини. М'язові пучки, коивергуючи, направляються до надплечового відростка лопатки, прилег­ лих відрізків ключиці і лопаткової ості, де й прикріплюються.

Ф у н к ц і я . Під час скорочення вис­ хідної частини м'яза піднімається бічний кут лопатки і вона обертається навколо стрілової осі. При скороченні низхідної частини лопатка також обертається навко­ ло стрілової осі, але бічний кут опускає­ ться донизу. Коли скорочуються пучки се­ редньої частини або весь м'яз одночасно, лопатка приводиться.

І н н е р в а ц і я : додатковий нерв і гілки шийного сплетення (СІП, CIV).

Найширший М'ЯЗ спини (т. latissimus dorsi) — один з найбільших м'язів тіла людини. Розвивається з вентральної мус­ кулатури і належить до трункопетальних м'язів. Починається широким апоневро­ зом від остистих відростків і надостьової зв'язки нижніх 4 — 6 грудних, усіх попере­ кових і крижових хребців, від дорзальної ділянки клубового гребеня та від 4 нижніх ребер. М'язові пучки, конвергуючи, йдуть назовні догори і прикріплюються до гре­ беня малого горбка плечової кістки, де між сухожилком м'яза її кісткою утворюється замкнута синовіальна сумка.

Ф у н к ц і я . При звичному положенні тіла розгинає, приводить і пронує плече. Під час виконання вправи «вис» підтягує тіло, у всіх випадках при фіксації верхніх кінцівок (руки на стегнах) і лопаток (ло­ патки у зведеному пололсенні при скоро­ ченні ромбоподібного м'яза) бере участь у розширенні грудної клітки (допоміжна дихальна мускулатура).

І н н е р в а ц і я : грудоспинний нерв (CVII, CVIII).

У ділянці иайширшого м'яза спини є одне слабке місце, де можуть траплятися грижі. Це поперековий трикутник (trigonum lumbale), який обмежений знизу клубовим гребенем, спереду — заднім

М а л . 94. Поверхневі м ' я з и с п и н и :

/ — m. sternoclcidoniastoideus; 2 — m. trapezius; З — spina scapulae; 4 - ni. cleltoidcus; .5, 18 — in. infraspinatus; 6 — ni. teres minor; 7 — m. teres major; <S' — m. rhomboideus major; 9 -- m. latissimus dorsi; 10 — trigoïium lumbale; // —

crista iliaca; 12 — m. gluteus maximus; 13 — m. gluteus mcdius; 14 — m. obliquus cxtcrnus abdominis; /5 — fascia thoracolumbalis; 16 — processus spinosus LI; 17 — m. triceps brachii; 19 — processus spinosus Til; 20 — m. splenius capitis; 21 — protubcrantia occipitalis externa.

краєм початкового відділу зовнішнього косого м'яза живота, позаду — переднім краєм иайширшого м'яза спини.

Великий і малий ромбоподібні м'язи

(mm. rhomboid ei major et mino?) (див. мал. 94), як і попередній м'яз, виникли з вентраль­ ної мускулатури і належать до трункофугальнііх м'язів. Вони починаються від остистих відростків двох нижніх шийних (малий) і чотирьох верхніх грудних (великий) хребців, закінчуються на присередньому краї лопатки.

Ф у н к ц і я . Приводять лопатку.

І н н е р в а ц і я : дорзальний нерв ло­ патки ( C I V - С VI).

/ — m. scmispinalis capitis; 2 — т. longissimus capitis; З, в, 7, 9, 10 — т. iliocostalis; 4 — т. spinalis thoracis; 5 — т. longissimus thoracis; <S' — mm. intercostal es extern і; // — m. scmispinalis cervicis; 12 — m. obliquus capitis inferior; 13 — m. rectus capitis posterior major; 14 — m. obliquus ca­

pitis superior; 15 — m. rectus capitis posterior minor.

М'яз — підіймач лопатки (m. levator scapulae) — є похідним вентральної мус­ кулатури, труикофугальний. Починається від задніх горбків поперечних відростків чотирьох верхніх шийних хребців, іде збо­ ку донизу і прикріплюється до верхнього кута лопатки.

Ф у н к ц і я . Піднімає лопатку.

І н н е р в а ц і я : дорзальний нерв ло­ патки (CIV, CV).

Задній верхній зубчастий м'яз (т. serratus posterior superior) починається від остистих відростків двох нижніх шийних і двох верхніх грудних хребців, при­ кріплюється зубцями на задній поверхні II —V ребер назовні від їхніх кутів.

Ф у н к ц і я . Піднімає ребра.

починається від поверхневого листка грудопоперекової фасції на рівні остистих відростків двох нижніх грудних і двох верхніх поперекових хребців, прикріп­ люється зубцями до задньобічної поверхні I X - X I I ребер.

Ф у н к ц і я . Опускає ребра, сприяючи видиху.

І н н е р в а ц і я : міл<:реброві нерви (ТІХ - ТХП) .

Глибокі м'язи спини (мал. 95) є аутохтонними і за винятком деяких є по­ хідними дорзальної мускулатури. Для зручнішого вивчення їх поділяють на по­ здовжні та косі.

і* М'яз — випрямлячхребта (т. erector

5^ШГс^*вГдходать" масивним пластом'"'від "ІЩЩщ поверхні крижової кістки, попе­ речних і остистих відростків поперекових хребців, клубового гребеня і грудо-попе- рекової фасції, тягнеться до потилиці й на рівні XII ребра ділиться на три м'язи.

хребта; прикріплюється пучками до попе­ речних відростків верхніх поперекових хребців, кутів усіх ребер і поперечних відростків нижніх шийних хребців. Відпо­ відно до розташування окремих частин м'яза розрізняють клубово-реброві м'язи: попереку, грудей, шиї.

Найдовший м'яз (?п. longissimus) роз­ ташований присередньо від попереднього, складається з чотирьох частин — найдов­ ших м'язів грудної клітки, шиї, голови. При­ кріплюється до поперечних відростків усіх грудних і верхніх шийних хребців, XII —II ребер і соскоподібного відростка.

Остьовий м'яз (т. spinalis) лежить без­ посередньо біля серединної площини і за-

кінчується на остистих відростках ТИ — TVIII і СІІ —CIV хребців. Так само як і попередній м'яз, складається з остьових м'язів грудної клітки, шиї, голови.

Ф у н к ц і я м'яза — випрямляча хреб­ та визначена його назвою. М'яз добре роз­ винутий у поперековому та шийноголов­ ному відділах і набагато слабший у груд­ ному відділі.

І н н е р в а ц і я : задні гілки спинномоз­ кових нервів (CIII-CVIII і T I - L I ) .

Косі глибокі м'язи спини представлені поперечно-остьовими м'язами (т. transversospinalis). Вони ідуть пучками від поперечних відростків до розташованих вище остистих відростків уздовж всього хребта трьома шарами. Чим глибший шар, тим коротші м'язові пучки.

Поверхневий шар — півостьовий м'яз (т. semispinalis), м'язові пучки якого пе­ рекидаються через 5 — 6 хребців. Ділить­ ся на півостьові м'язи: грудної клітки, шиї, голови.

Середній шар — багатороздільні м'я­ зи (mm. multifidi) (див. мал. 95). їхні пучки переходять через 3 — 4 хребці.

М'язи — обертачі шиї, грудної кліні­ ки, попереку (mm. rotatores cervicis, tho­ racis et lumborum) найглибші, прикріплю­ ються до остистих відростків сусідніх або наступних хребців, займають борозну між остистими і поперечними відростками.

Ф у н к ц і я. В разі двостороннього ско­ рочення поперечно-остьовий м'яз є синергістом м'яза — випрямляча хребта, при односторонньому — обертає тулуб, шию і голову у свій бік.

І н н е р в а ц і я : задні гілки спинномоз­ кових нервів (СІП —LV).

До глибоких м'язів спини (поверхне­ вий і глибокий шари) належать також ос­ тьово-поперечні м'язи (mm. spinotransversales): ремінні м'язи голови й шиї, м'я­ зи — підіймачі ребер, які відділилися від зовнішніх міжребрових м'язів, і підпоти­ личні м'язи.

Ремінний м'яз починається від остис­ тих відростків СНІ —CVII, ТІ— TVI хребців, проходять догори і вбік. Розріз­ няють ремінний м'яз голови (т. splenitis capitis), який прикріплюється до верхньої

каркової лінії й соскоподібного відростка, і ремінний м'яз шиї (т. splenius cervicis),

який фіксується до поперечних відростків СІІ —СІП хребців.

Ф у н к ц і я . При двосторонньому ско­ роченні відкидають голову й шию назад, при односторонньому — повертають го­ лову й шию у свій бік.

І н н е р в а ц і я : задні гілки шийних спинномозкових нервів (СНІ —CVII).

Фасції спини

М'язи спини вкриває грудо-попереко- ва фасція.

Грудо-поперекова фасція (fascia tho­ racolumbar) складається із задньої, се­ редньої і передньої пластинок. Задня, або поверхнева, пластинка безпосередньо вкриває м'яз — випрямляч хребта зза­ ду і фіксується до остистих відростків, кутів ребер і клубового гребеня. Ця пла­ стинка найбільше розвинена у попереко­ вому відділі, а догори поступово стоншу­ ється.

Передня, або глибока, пластинка (фас­ ція квадратного м'яза попереку) і серед­ ня натягнута між поперечними відростка­ ми поперекових хребців, клубовим гребе­ нем, XII ребром і клубово-поперековою зв'язкою. Вкривають передню поверхню м'яза — випрямляча хребта спереду і квадратний м'яз попереку ззаду. Вздовж бічного краю м'яза — випрямляча хребта обидві пластинки об'єднуються. Таким чином, м'яз — випрямляч хребта замкну­ тий у щільне кістково-волокнисте вмісти­ лище.

Усі глибокі м'язи спини з їхніми фасціями виконують велику роль у збереженні нормального стану хребта і грудної клітки. Через це в разі ослаблення названих м'язів (малорухомий спосіб життя, незручна ро­ боча поза, брак фізичного тренування тощо) розвивається сутулість, втрачається нормальна рухомість грудної клітки. При цьому навіть у молодому віці можуть ви­ никати деформації різних відділів (най­ частіше нижньошийного та верхньогрудного) хребта.

1 2 8 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

М'язи грудної клітки*

Передні ділянки грудної клітки обме­ жені зверху обома ключицями та ярем­ ною вирізкою груднини, з боків — задні­ ми пахвовими лініями, знизу — реброви­ ми дугами з мечоподібним відростком.

Тут розташовані м'язи — похідні вен­ тральної мускулатури (аутохтонні, трункопетальні і трункофугальні).

Великий грудний м'яз (т. pectoralis major) (мал. 96) належить до трункопетальних м'язів. Це великий м'язовий пласт трикутної форми, який відходить від двох присередніх третин ключиці (ключична частина), капсули груднинно-ключнчного суглоба, передньої поверхні груднини, хрящів II— VII ребер (груднинно-ребро- ва частина) і верхньої ділянки піхви пря­ мого м'яза живота (черевна частина). Звідси м'язові пучки, конвергуючи, пря­ мують у бік і апоневротичним сухожил­ ком прикріплюються до гребеня великого горбка плечової кістки.

Ф у н к ц і я . В разі фіксації грудної клітки приводить, дещо згинає і пронує плече. При фіксованому плечі (руки на стегнах, опора на поруччя тощо) розши­ рює грудну клітку (додаткова дихальна мускулатура).

І н н е р в а ц і я : присередній і бічний грудні нерви плечового сплетення (CV — CVII).

Малий фудний м'яз (т. pectoralis minor)

(мал. 97) трункопетальний, вкритий попе­ реднім м'язом. Починається трьома-чотир- ма зубцями від II —V ребер і прикріплюєть­ ся до дзьобоподібного відростка лопатки.

Ф у н к ц і я. Бере участь в акті вдиху. І н н е р в а ц і я: присередній груднин нерв плечового сплетення (CVII — CVIII).

Підключичний м'яз (т. subclavius) —

трункофугальний. Це не дуже розвинутий м'язовий тяж. Починається на І ребрі і закінчується на нижній поверхні ключиці.

Ф у н к ц і я . При фіксованій ключиці, скорочуючись, піднімає ребро (допоміж­ на дихальна мускулатура).

" Р о з г л я д а ю т ь с я г о л о в н и м ч и н о м п е р е д н і д і л я н к и грудної клітки . — Прим. ред.

ро з к р и т а ) :

/— m. stcrnoclcidomastiodeus; 2 — m. trapezius; З — m. pectoralis minor (покритий глибоким листком грудної фасції); 4. 15 — m. dcltoidcus; 5. <S' — m. rectus abdominis; 6' — m. transversus abdominis; 7 — m. pyramidalis; í> — m. obliquus internus abdominis; 10 — lin. alba; // — vag. m. recti (пере­ дня пластинка); 12 — mm. intercostales extern!; 13 — mm. intercostales interni; 17 — m. pectoralis minor; 16 — m.

pectoralis major.

І н н е р в а ц і я : підключичний нерв плечового сплетення (CV — CVI).

Передній зубчастий м'яз (т. serratas anterior) (мал. 98, 99) трункофугальний, дуже міцний. Починається дев'ятьма-де- сятьма зубцями на бічній поверхні груд­ ної клітки (від II —X ребер), звідки м'я­ зові пучки йдуть дорзально і присередньо і прикріплюються до присереднього краю лопатки разом з ромбоподібними м'язами.

Ф у н к ц і я. Під час скорочення м'я­ за лопатка і верхня кінцівка різко вино­ сяться вперед. При фіксованій лопатці цей м'яз піднімає ребра і розширює грудну

М а л . 97. М ' я з и грудної клітки і живота (великий грудний, прямий і косі м'язи живота видалені): / — mm. intcreostales extcrni: 2 — mm. intcreostales intern.; 3 — m. rectus abdominis; 4 — lit), alba; 5 — vag. m. recti abdominis (заді і і ii листок )|TffV m. transversus abdominis; 7 — vag. m. recti alxlominis-Тнсрсдиій листок); <S' — lig. inguinale; 9 — funiculus spennaticus; 10 — hiatus saphenus; // — m. pyramidalis (відрізаний); 12 — lacuna vasorum (вид­ но вихід стегнових судин з-під пахвинної зв'язки): ІЗ — fascia transversal is; 14 — tin. arcuata; 15 — m. scrratus anterior (відрізаний): 16 — m. pectoralis minor; 17 — raJsubciaVius.

н а з а д ) :

/, 2 — mm. scalçhi (anterior et médius); 3 — m. scrratus anterior; 4 — mm. intercostales interñ і ; 5 — mm. intercostales extcrni; 6 — lit. obliquus internus abdominis; 7 — m. la­ tissimus dorsi; <S' — m. teres major: 9 — m. subscapular is; 10 — m. levator scapulae.

порожнину (допоміжна дихальна муску­ латура).

І н н е р в а ц і я : довгий грудний нерв плечового сплетення (CV —CVII).

М'язи — підіймачі ребер (mm. levatores costarum) є похідними вентральної муску­ латури. Вони починаються з кожного боку від поперечних відростків CVII і ТІ —ТХІ хребців і прикріплюються до горбків, роз­ ташованих нижче сусідніх ребер.

Ф у н к ц і я м'язів визначається наз­

(CVIII, ТІ —Til, TVII —ТХ).

Зовнішні міжреброві м'язи (mm. inter­ costales externi) (див. мал. 97, 98) аутохтонні; виповнюють міжреброві проміжки, але до груднини не доходять, а заміщу­ ються зовнішньою міжребровою перетин­ кою. Пучки цього м'яза відходять від ниж-

1 3 0 АПАРАТ РУХУ ТА ОПОРИ

М а л . 99. М ' я з и бічної стінки тулуба:

/ — ш. dcltoidcus; 2 — in. triceps brachti; і — ni. scrratus anterior; 4 — m. obliquus cxtcrnus abdominis; 5 — aponeurosis ni. obliqui extcrni abdominis; G — m. latissimus dorsi; 7 — m. teres major; S — m. teres minor; 9 — m. infra­ spinatus; 10 — m. trapezius; II — m. sternocleidomastoidcus.

нього краю розташованого вище ребра, йдуть косо зверху донизу і ззаду наперед і прикріплюються до тупого верхнього краю розташованого нижче ребра.

Внутрішні міжреброві м'язи (mm. іпtercostales interni) (див. мал. 97, 98), як і попередні, заповнюють міжреброві про­ міжки. Не дійшовши на 6 — 8 см до хреб­ тового стовпа, замінюються внутрішньою міжребровою перетинкою. Пучки цього м'яза починаються від верхнього краю розташованого нижче ребра, піднімають­

ся знизу догори і ззаду наперед, при­ кріплюються до нижнього краю розташо­ ваного вище ребра (всередину від бороз­ ни).

Таким чином, за напрямком пучки обох міжребрових м'язів взаємно перпендику­ лярні, що забезпечує більшу силу їх спіль­ ного скорочення. Біля нижнього краю кожного ребра утворюється заповнений пухкою волокнистою сполучною тканиною простір, у якому розміщені міжреброві судини і нерви.

Ф у н к ц і я . При скороченні міжреб­ рових м'язів кожне ребро піднімається і одночасно повертається навколо поздов­ жньої осі, що збільшує об'єм грудної клітки (вдих).

І н н е р в а ц і я : міжреброві нерви (ТІ - ТХІІ) .

Підреброві м'язи (тт. subcostales) —

короткі і слабко розвинуті; не завжди спо­ стерігаються в нижніх дорзобічних ділян­ ках внутрішньої поверхні грудної порож­ нини. Пучки цих м'язів мають той самий напрямок, що й внутрішні міжреброві, але перекинуті через 1—2 ребра.

Ф у н к ц і я підребрових м'язів ана­ логічна функції попередніх.

І н н е р в а ц і я : міжреброві нерви

(тх-тхи).

Поперечний м'яз грудної клітки

(m. transversus thoracis) у людини розви­ нутий слабко, розташований на задній по­ верхні передньої стінки грудної порож­ нини, будучи безпосереднім продовженням поперечного м'яза живота.

Ф у н к ц і я . Бере участь в акті видиху. І н н е р в а ц і я : міжреброві нерви

(TH - TVI) .

Діафрагма

Діафрагма (diaphragma) (мал. 100) відділяє грудну порожнину від черевної.

Вряду хребетних виникла пізно і є лише

уссавців. В ембріогенезі діафрагма роз­ вивається з поперечної перегородки (sep­ tum transversum), яка закладається на рівні IV —V шийних сегментів. У кінці другого місяця внутрішньоутробного жит­ тя в перегородку вростають клітини відпо-