ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 7. ДОВІДКОВО-ІНФОРМАЦІЙНІ ДОКУМЕНТИ. (ПРОДОВЖЕННЯ)

План:

1.Службова записка.

2.Довідка.

3.Пояснювальна записка.

4.Особливості вживання дієприкметників в українській мові

Завдання 1. Дайте відповіді на запитання.

1.Що називається дієприкметником?

2.Які реквізити містить пояснювальна записка?

3.Які можуть бути довідки? Назвіть реквізити довідки.

4.Що таке пояснювальна записка?

5.Як утворюються пасивні дієприкметники?

Завдання 2. Продовжіть речення.

1.Довідка – це…

2.Довідки можуть бути…

3.Службові довідки складають…

4.Особисті довідки підтверджують…

Завдання 3. Від поданих дієслів утворіть активні дієприкметники недоконаного виду, складіть з ними словосполучення: підписувати, проголошувати, друкувати, будувати, посилати, супроводжувати, постачати, використовувати, застосовувати.

Завдання 4. Відредагуйте речення.

На сьогодні певно найбільш економічним підходом до побудови системи обліку витрат вважається підхід при якім виділяються типові управлінські завдання. Відповідно цьому на щастя вибирається об’єкт обліку витрат. Раніше багато західних систем обліку мабуть орієнтувалися на одну мету. На жаль ці системи не могли надавати дані для вирішення нових проблем що безперервно висунуті ринком.

Завдання 5. Складіть і запишіть речення з такими вставними словами і словосполученнями: очевидно, по-перше, по-друге, на мою думку, на жаль, кажуть, одним словом, уявіть, головним чином.

Завдання 6. Від поданих дієслів утворіть активні дієприкметники, складіть з ними речення: будувати, приймати, постачати, споруджувати, супроводжувати, посилати, проголошувати, друкувати, підписувати.

Завдання 7. Прочитайте документ, відредагуйте, допишіть відсутні реквізити, визначивши, який це документ за: а) призначенням; б) найменуванням; в) місцем виникнення.

Директору загальноосвітньої школи Я був відсутнім на уроці математики: відвідував виставку художніх виробів з дерева.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ 1. Не можна утворити дієприкметників від дієслів:

а) моргати, розгорнути, чарувати, стукнути; б) веселитися, повідомити, зберігати, в’їхати; в) схаменутися, хотіти, скочити, кортіти;

42

г) закричати, смеркати, колоти, слухати.

2. Пораду можна висловити так:

а) Чи не спробувати Вам вступити до університету? б) Доведеться Вам вступити до університету в) Не варто про це думати.

г) Чи не хочете Ви вступити до університету?

3.У документах варто вживати стандартизовані сполучення типу: а) згідно з, у зв’язку із, у відповідності; б) згідно, у зв’язку, відповідно; в) згідно до, у зв’язку з, відповідно з;

г) згідно з, у зв’язку з, відповідно до.

4.Правильно утворено конструкції:

а) при прийомі клієнтів банку спілкування має бути коректним, ввічливим на будьяких етапах і при будь-якому результаті;

б) при прийомі клієнтів банку тон спілкування залежить від співбесідника; в) при прийомі клієнтів банку спілкування має бути ввічливим лише п

позитивному результаті; г) при прийомі клієнтів банку спілкування має бути коректним, але ввічливість

залежить від поведінки співрозмовника.

5.Активні дієприкметники утворені відповідно до норм літературної мови: а) захоплюючий; навколишній; працюючий; б) захоплюючий; оточуючий; працюючий; в) захопливий; навколишній; який працює; г) захопливий; оточуючий; який працює.

6.Український відповідник вжито неправильно:

а) ідентичний – однаковий; б) ліміт – таємність; в) презентація – показ;

г) адекватний – відповідний.

7. Усі слова в рядку ніколи не бувають вставними:

а) принаймні, між іншим, тим часом, причому, майже; б) нівроку, тим часом, очевидно, звичайно, майже; в) між іншим, насамперед, на жаль, принаймні; г) безумовно, майже, насамперед, тим часом.

8. Довідка може бути:

а) індивідуальною та стандартною; б) секретною і несекретною; в) особистою й службовою.

9. Відмову слід формулювати так:

а) На жаль, ми не можемо прийняти Вашої пропозиції; б) Ми не можемо прийняти Вашої пропозиції; в) Не приймаємо Вашу пропозицію.

10. Питання, які розглядають на зборах, нараді або конференції, становлять:

43

а) порядок денний; б) повістку денну;

в) питання протоколу.

Література

1.Гнаткевич Ю.В Уникаймо русизмів в українській мові. – К.: «Просвіта», 2000.

2.Городенська К.Г. Синтаксична специфіка української наукової мови//Українська термінологія і сучасність: Збірник наук. праць. – Вип. ІV. – К.: КНЕУ, 2001.

3.Зубков М.Г. Сучасний український правопис: Комплексний довідник. – Х.: Весна,

2007.

4.Козачук Г.О. Українська мова для абітурієнтів: Навч. посіб. – К.: Вища школа,

2006.

5.Непийвода Н.Ф. Мова української науково-технічної літератури(функціональностилістичний аспект).–К.:ТОВ «Міжнар. фін. агенція», 1997.

6.Пономарів О.Д. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посіб. – К.: Либідь, 2001.

44

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 8. ДОВІДКОВО-ІНФОРМАЦІЙНІ ДОКУМЕНТИ (ПРОДОВЖЕННЯ).

План:

1.Протокол, витяг з протоколу.

2.Акт.

3.Оголошення.

4.Дієприслівник у офіційно-діловому мовленні

Завдання 1. Дайте відповіді на запитання.

1.Що таке дієприслівник?

2.Яка різниця між дієприкметником та дієприслівником?

3.Що таке довідка?

4.На які види поділяються протоколи за обсягом фіксованих у них відомостей?

5.На які розділи поділяються текст протоколу?

6.Як виділяються дієприслівники на письмі та мовленні?

7.Що таке оголошення?

Завдання 2. Від поданих дієслів утворіть дієприслівники і складіть з ними речення: подорожувати, спостерігати, фотографувати, підніматись, їхати, відчувати, казати, розповідати, нести, читати, посилати, пересилати, підписувати, закінчувати

Завдання 3. Продовжіть речення.

1.Витяг з протоколу– це…

2.Підписують витяг з протоколу…

3.Витяг містить такі реквізити…

4.Оголошення – це…

5.За формою розрізняють такі оголошення…

6.Протокол має такі реквізити…

Завдання 4. Від поданих дієслів утворіть дієприслівники доконаного виду і складіть з ними речення: побігати, подивитися, намалювати, посунути, покласти, розгубитися, вдивлятися, поставити, закрити, почути, підняти, захопити.

Завдання 5. Прочитайте текст. Випишіть дієприслівники. Визначте їх вид.

Верховна Рада України від імені Українського народу— громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською , націєюусім Українським народом права на самовизначення, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням, приймає цю Конституцію — Основний Закон України

(Конституція України).

Завдання 6. Змініть виділені частини речення так, щоб замість дієслова стояв дієприслівник. Поясніть написання не з дієприслівниками.

Зразок. Якщо ти не знаєш броду, то не лізь у воду. — Не знаючи броду, не лізь у

воду.

45

1.Незнайомець пройшов повз, не помітив нас. 2. Все, що можна, зроби сьогодні, не відкладай на завтра. 3. Зроби діло, гуляй сміло. 4. Привчайся ходити рівно, не горбся і не засовуй руки в кишені, — це некрасиво і шкідливо для здоров'я. 5. Сирена гула, не вгавала ні на хвилину.

Завдання 7. Відредагуйте речення.

1. Виходячи з вагона, у моєї валізки відірвалася ручка . 2. На протязі зовсім короткого часу Василь Іваничук став самим відомішим шахматистом України. 3. Поскільки гість не знав української мови, ми почали розмовляти на російській. 4. Сидячи в автобусі, мені стало млосно й дуже заболіла голова. 5. Постовий міліціонер зупинив перебігаючого на червоне світло пішохода. 6. Серед заходів по відзначенню цього свята були слідуючі: виступи музичних колективів, конкурси, вікторини.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Дієприслівник – це а) самостійна частина мови;

б) особлива форма прислівника; в) особлива форма дієслова.

2. Дієприслівник означає а) ознаку предмета за дією; б) додаткову дію або стан;

в) ознаку дії, ознаку іншої ознаки, ознаку предмета.

3. Дієприслівники доконаного виду утворюються за допомогою суфіксів а) -учи(-ючи), -ачи(-ячи); б) -вши, -ши; в) -анн(ий), -янн(ий).

Визначити вид дієприслівників: прикрашаючи, затихаючи, сховавши, прилетівши. Подані слова розібрати за будовою.

4. Дієприслівниковий зворот – це а) дієприслівник разом із дієсловом-присудком, з яким він пов’язаний за змістом;

б) дієприслівник разом із підметом і присудком (граматичною основою речення); в) дієприслівник разом із залежними словами.

5.Разом із не пишуться такі дієприслівники а) (не)знаючи, (не)поважаючи, (не)сказавши;

б) (не)вгаваючи, (не)зважаючи, (не)дооцінюючи; в) (не)здійснивши, (не)завершивши, (не)витримавши.

6.Позначте рядок, у котрому всі слова записані згідно з правилами української орфографії:

а) б’юджет, дивіденд, інкасо, дипозит; б) ф’ючерс, кон’юктура, дилема, національно-державний;

в) моніторинг, доллар, дослідно-виробничий, втридорога; г) пасажиро-кілометр, пастерезація, маса, ландо.

7.Позначте рядок, де правильно вжито словосполучення:

а) домашній адрес, заключення до роботи, мої відношення з другом, виписка з протоколу;

46

б) мої стосунки з другом, особистий приклад, на моє прохання, витяг з протоколу; в) бувший директор, по моїй просьбі, особливий розклад, домашня адреса;

г) висновки до роботи, мої відносини з другом, колишній директор, виписка з протоколу.

8.Позначте рядок, у якому в усіх словах іншомовного походження відбувається подвоєння:

а) ін..овація, асигнуван..я, ім..іграція, брут..о; б) ін..овація, нет..о, сум..а, брок..ер, ; в) ем..іграція, кол..ектив, Гол..андія, ан..отація ;

г) ем..іграція, кон..отація, дил..ер, брут..о.

9.Правильно написано словосполучення:

а) моя автобіографія; б) вільна вакансія; в) особистий підпис;

г) мій власний погляд.

10. За формою оголошення бувають: а) повні, стислі, стенографічні;

б) писані, мальовані; друковані; в газетах, журналах тощо; в) звичайні, термінові.

Література 1. Зубков М.Г. Сучасний український правопис. Комплексний довідник. – Харків,

2002.

2.Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні; Інститут української мови. – 4-те вид., випр. й доп. – К.: Наук. Думка, 1994.

3.Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Модульний курс: Навч. посіб. – К.: Вища шк.., 2007.

4.Ющук І.П. Українська мова. – К.: Либідь, 2004.

5.Мова ділових паперів. – http://bpapers.iatp.org.ua/?chapter=Style

47