78. Наслідки правочинів з дефектами змісту та порядку укладення правочину.

Несоответствие условий сделки требованиям законодательства, н-р, фиктивные, притворные сделки, такие, которые нарушают публичный порядок.

Фиктивной явл . сделка , совершенная без намерения создать правовые последствия , которые обуславливались этой сделкой. Фиктивная сделка признается судом недействительной. Фиктивная сделка может быть заключена в противозаконных целях (н-р, мнимое дарение имущества – без намерения передать право собственности другому лицу, но с целью спрятать его от кредиторов) или без таких целей.

Сделка считается, такой, что нарушает публичный порядок, если она была направлена на нарушение конституционных прав и свобод человека, уничтожение, повреждение имущества физ. или юр. Лица, государства, АРК, территориальной громады, незаконное овладение им. Сделка, которая нарушает публичный порядок, является ничтожной, то есть недействительной независимо от предъявления иска его участниками или иными заинтересованными лицами. Следует обратить внимание на изменение подхода к решению вопроса о последствиях признания такой сделки недействительной. Если ст. 49 ГК 1963 г. предусматривала взыскание полученного по антисоциальной сделке в доход гос-ва, то теперь общим правилом по таким сделкам является возврат сторон недействительной сделки в первоначальное положение, которое существовало до ее совершения. Если возвратить полученное по сделке невозможно, то стоимость полученных услуг и т.п. возмещается деньгами. Так, если в связи с совершением сделки, признанной недействительно, другой стороне или третьему лицу причинены убытки и моральный вред, они подлежат возмещению виновной стороной.

79. Поняття представництва

Представительство – это особое гражданское правоотношение, в силу которого одно лицо (представитель), действуя в пределах установленных для него или данных ему полномочий, приобретает либо осуществляет от имени другого лица (представляемого) и в его интересах права и обязанности путем совершения тех или иных действий.

Юридическими фактами, с которыми закон связывает возникновение правоотношений по представительству, могут быть обстоятельства, непосредственно предусмотренные законом (например, родители обязаны представлять интересы своих несовершеннолетних детей). Юридические лица вправе принимать на себя обязанности представлять в гражданском обороте других лиц только в случае, когда это не противоречит их специальной гражданской правоспособности.

Предприятие или гражданин (т. е. юридическое или физическое лицо) в соответствии с представительством могут делегировать какую-либо часть своих полномочий другому юридическому или физическому лицу.

80.Підстави виникнення та види представництва .

Підставами виникнення представництва є юридичні факти, коло якихвизначено в законі. Згідно із ст. 62 ЦК України повноваженняпредставника можуть грунтуватися на довіреності, адміністративному акті та

законі. Обсяг та характер повноважень представника залежать від тих юридичних фактів, з яких виникає представництво. Розрізняють такі види представництва:

1) представництво, яке грунтується на договорі;

2) представництво, яке грунтується на законі;

3) представництво, яке грунтується на адміністративному акті.

Договірне, або добровільне представництво виникає за волею особи, яку представляють і яка визначає особу представника. Особа, яку представляють,самостійно визначає повноваження представника шляхом видачі довіреності або

шляхом укладення договору. Таким договором звичайно є договір доручення, за

яким одна сторона (повірений) зобов'язується виконати від імені й за

рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Різновидом добровільного є комерційне представництво. Комерційним

представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником

від імені підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької

діяльності.

Головна особливість комерційного представництва полягає в тому, що за

згодою сторін та у випадках, передбачених законом допускається одночасне

комерційне представництво різних сторін правочину. Повноваження

комерційного представника може бути підтверджене письмовою угодою між нимта особою, яку представляють, або довіреністю.

Представництво, яке виникає на підставі закону та адміністративного

акта є обов'язковим, оскільки воно встановлюється незалежно від волі особи,

яку представляють.

Коли відносини представництва виникають за прямою вказівкою закону, цей

вид представництва називають законним. Так, законними представниками

неповнолітніх дітей виступають батьки, усиновителі та опікуни[8], а за осіб

які були визнані недієздатними їх родичі, опікуни. Особливістю цього

виду представництва є те, що особа, яку представляють, не бере участі у

призначенні представника, а повноваження представника безпосередньо

визначаються законом.

Представництво, при якому повноваження представника виникають із

адміністративного розпорядження особи, яку представляють або із акта органу

юридичної особи, являє собою представництво, яке грунтується на

адміністративному акті. Таке представництво виникає, наприклад, внаслідок

видання органом юридичної особи наказу про призначення працівника на

посаду, пов'язану із здійсненням представницьких функцій, зокрема з

укладенням угод.