- •1.4. Сторони спілкування
- •1.2. Види спілкування
- •1.3. Функції спілкування
- •1.4. Сторони спілкування
- •Питання для самоконтролю і обговорення
- •2.2. Заповіді правильного мовлення
- •2.3. Мовна ситуація в Україні
- •2.4. Есперанто – інтернаційна мова спілкування
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Тема 3 традиційні характеристики спілкування між людьми
- •3.2. Рівні спілкування:
- •3.1.Фази акту ділового спілкування
- •3.2. Рівні спілкування
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •4.2. Процеси. Комунікація як процес
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Тема 5.
- •5.2. Чинники поганого слухання
- •5.3. Бар’єри і помилки слухання
- •6.2.Ознаки основних відмінностей між людьми
- •6.3. Виникнення в срср науки спілкування – соціоніки
- •6.4. Аксіоматика соціоніки
- •6.5. Кожен партнер – носій типу ім
- •Питання для самоконтролю та обговорення
- •Додаток 1.А Переконайтеся в тому, що Ваш основний інструмент спілкування в порядку
- •Частина 2 (українська)
- •Додаток 1. Б
- •Склонение
- •Сколько? Пятьсот шестьдесят семь клиентов Тысяча двести тридцать стульев
- •Склонение сборных числительных оба, обе
- •Много килограммов помидоров Медикамéнты Обеспéчение
- •Срéдства
- •Державна мова
- •Значення деяких непоширених українських слів
- •Труднощі перекладу. А) інше керування
- •Б) застарілі слова і вислови сучасні правильні (русизми)
- •Додаток 1.В
- •Додаток 1.Г
- •1. Цифровий тест(дуалів, докторів філософії у галузі соціоніки – ВалентиниМегедьі АнатоліяОвчарова)
- •Додаток 1.Ґ Тест і.Д. Онуфрієнка-Вайсбанда
- •Додаток 1.Д
- •Додаток 1.Е
- •За природженими потенційними здібностями (базисом Юнга)
- •Додаток 1.Є
- •І варіант
- •Іі варіант
- •Ііі варіант
- •Іу варіант
- •У варіант
- •При двох балах вправа не зараховується! і варіант
- •Іі варіант
- •Ііі варіант
- •ІУваріант
- •У варіант
- •Додаток 1.Ж
6.2.Ознаки основних відмінностей між людьми
Психічне – це різновид
інформаційних процесів.
А. Кемпинські.
Отже, як було сказано, предтечею науки спілкування – соціоніки– були психотерапевти і психологи. Фундаторка ж її – зовсім інший спеціаліст, що ще раз підтверджує, що відкриття "народжуються" на стику наук.
Короткий екскурс в історію науки спілкування. На початку ХХ століття західні вчені-психотерапевти виявили, що а) не лише між їх пацієнтами, але іміж здоровими людьми існують об'єктивні психологічні відмінності, такі ж невід'ємні, як стать,колір очей; б) і хворі, і здорові люди відрізняються тим, що по-різному сприймають інформацію про світ. Зроблені були висновки про те, що існують а) різні типи особистості; б) різні типи інформаційного метаболізму (обміну) особистості з навколишнім середовищем.
У другій половині ХХ століття прочинилася "залізна завіса" між Заходом і країнами соціалістичного табору, і ці розробки стали доступними радянським дослідникам. Зацікавили вони серйозно людину, далеку від психотерапії і психології і того їх висновку, якого вона не знала: "Помер К. Юнг – померла і його типологія" [напр., "Психологія індивідуальних відмінностей. Тексти. / Під ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, С Я. Романова. – М.: Видав-во МДУ, 1982. – 320 с". (рос)].
Ця людина – економіст за освітою, декан із Вільнюського педінституту Ăушра Аугустінáвічуте (російською – Аугустинáвичюте). Вивчивши праці вказаних учених, а також всі інші типології, вона дійшла висновку, що: а) типологія К.Юнга є "найбільш зрілою для розуміння сумісності і несумісності різних типів людей" [3: 4] (що її і цікавило насамперед); б) 16 психологічних типів К. Юнга і 16 типів інформаційного метаболізму (ІМ) А. Кемпінського – одні й ті ж типи. Тобто нормальні, здорові люди відрізняються між собою перш за все способами сприйняття, обробки і видачі інформації. А 16 – кількість цих різних способів.
Таким чином був здійснений прорив у розумінні роботи людської психіки і процесу спілкування. Як вже було показано на початку розділу, спілкування має три сторони: комунікативну – обмін інформацією,перцептивну – сприйняття людини людиною таінтерактивну – вироблення єдиної стратегії взаємодії. Так от самев соціоніцівідкриті закономірності та умови досягнення ефективності всіх трьох сторін у спілкуванні. По-перше, Ăушра Аугустінáвічуте сформулювала правило, що полягає в тому, що обмін інформацією між людьми відбувається, по суті, між їхніми юнгівськими психічними функціями (рис. 1.4). Та якщо якісь певні функції у обох людей розвинені приблизно однаково, товзаєморозуміння (мета комунікацій) проходить успішно. Якщо ж можливості однойменних (тотожних) функцій значно розрізняються – розуміння не може бути повним.
Основні відмінності між людьми, що заважають їм добре розуміти одне одного, – це чотири пари відкритих К. Юнгом протилежних ознак з певною ієрархією яких у психіці кожна людина з’являється на світ: відчуття (сенсорика) абоінтуїція, почуття (етика) або мислення (логіка). Це 4 функції, (які ми тут будемо називати “базис Юнга” – на відміну від наступних ознак-нефункцій через їхню належність до складу психіки і велику значущість для людини), а такожекстравертністьабоінтровертність, раціональність абоірраціональність, які вже є властивостями цих основних складників психіки.
Кожна людина є носієм певного "полюса" кожної із цих ознак, а їх допустима сукупність визначає віднесення її до одного з 16 типів особистості, що описуються поєднаннями цих чотирьох полюсів
Щоб трохи наблизитися до розуміння значущості в людині і протилежності кожного з полюсів, розглянемо "чисті" типи".
Так, якщо людина інтровертна (інтроверт),воначастіше:
пасивна
така, що мовчить
повільна
нечутна
стримана
замкнена
"не висовується".
Якщо людина логічна (логік), вона
більш холодна.
Їй притаманні:
холодний аналіз
логічний порядок
об'єктивність
відсутність інтересу до почуттів
людей
думки, що любові не існує
об'єктивно-логічні рішення.
Якщо людина сенсóрна (сенсорик),
вона має такі особливості:
добре сприймає простір
сприймає 5-ма органами відчуттів
видиму, фактичнуінформацію
все в неї точно й конкретно
вона – практик
все має бути тут і тепер
їй краще просте і традиційне
вузький прагматизм
турбота про себета оточення
впевнена в собі, задоволена
собою.
Якщо людина раціональна (раціонал), то вона більш:
організована
зібрана
сувора
консервативна
жорстка.
Діє планомірно і послідовно
Якщо зібрати ці "ліві" полюси докупи, здобудемо ТІМ ЛСЕраціональний.
Якщо людина екстравертна (екстраверт), воначастіше:
активна
така, що говорить
рухлива
гучна
товариська
відкрита
ініціативна.
Якщо людина етична (етик), вона:
більштéпла.
Їй притаманні:
гарячі емоції
гармонія стосунків
суб'єктивність
інтерес, увага до почуттівлюдей
думки, що "квадрат" і "прямокутник" – одне й те ж
суб'єктивно-етичні рішення.
Якщо людина інтуїтивна (інтуїт), вона маєтакі особливості:
добре сприймає час
сприймає підсвідомим шляхом
невидиму, понятійнуінформацію
все в неї взагалі й абстрактно
вона – теоретик
віддає перевагу тому, що десь буде
їй цікавіше складне і нове
широчинь поглядів
турбота про все людство
часто невпевнена в собі, незадоволена собою.
Якщо людина ірраціональна (ірраціонал), то вона більш:
спонтанна
розслаблена
легковажна
прогресивна
гнучка, легко пристосовується.
Діє імпульсивно і паралельно.
Якщо зібрати ці "праві" полюси докупи, здобудемо ТІМ ІЕІірраціональний.
Оскільки всі полюси у них протилежні, не перетинаються, вони – люди з протилежними інтелектами, "конфліктери".
Довгий час у нас існувала думка, що людина універсальна за своєю природою і будь-яка справа ій по плечу. Багато керівників і зараз перебувають у впевненості, що якщо людині створити необхідні умови, поставити мету, навчити, вона зможе виконувати будь-яку роботу на будь-якому місці і з необхідною ефективністю. При цьому армійський принцип "не знаєш – навчимо, не хочеш – змусимо" часто використовується і в нашій цивільній повсякденності. Керівники різних рангів віддають йому перевагу, щиро дивуючись, якщо він не спрацьовує. Причина ж, з якої людина ефективно працює в одній сфері та доволі безпорадна в іншій, лежить набагато глибше і корениться в структурі її особистості, в ядрі її психіки (рис. 1.5).
Рис. 1.4. Чотири двополюсні ознаки, завдяки різній ієрархії яких у психіці люди від народження відрізняються одне від одного
Рис. 1.5. 1 –ядро особистості (соціотип);2 – мінлива оболонка
(функціональний стан типу, за допомогою якого людина адаптується до оточуючих умов).
Як уже було сказано (див. Рівні спілкування), людині на початку її розвитку (а деяким – і завжди) ближчі ті партнери, які дуже подібні до неї: вони їй зрозумілі. В кожному Іншому така людина шукає перш за все свої знайомі риси. А не знайшовши – так або інакше дає волю емоціям: обуренню, роздратуванню, розчаруванню, образі тощо, хоч би і не явно (як екстраверт), а пóтайки (що більш притаманно інтровертові). Та хиба є сенс звинувачувати, бити бика, за те, що він не дає молока? А сподіватися, як то звучить у народному прислів’ї, що "на вербі груші виростуть"? Немає сенсу! І ми так не поводимося, бо знаємо, що бик не може давати молока через свої природжені фізіологічні особливості, а груші можуть з’явитися тільки на тому дереві, яке самевиросло з грушевого насіннячка.
Отже і про людей час вже дізнатися (адже відкриття соціоніки запатентовано ще в 1995 році, хоча відбулося значно раніше, а "Психологічним типам" К. Юнга взагалі вже майже 100 років), що вони не винні в тому, якими вони народилися, тим більше що добрих і поганих типів особистості не буває. Просто часто буває, що людина знаходиться не на своєму місці: займається не тим, на що від природи більше здібна, та потрапила не "в своє оточення", де її здатні адекватно сприймати. Тоді вона й демонструє свої несильні сторони (які в кожного є!), здаючись безпорадною, нерозумною, слабкою, конфліктною (хто – якою), невдахою тощо.
Немає таких людей! Поставте будь-якого "невдаху" на своє місце, забезпечте йому спілкування зі своєю квадрою (що воно таке – буде пояснено далі) – і він дуже вас здивує своїми успіхами, високим авторитетом і добрим настроєм, адекватно високою самооцінкою тощо.
Не випадково казав ще Мікеланджело: "Статуя є в кожному камені, треба тільки вміти її висікти".